Мо Фань був приголомшений.
Він чув чимало історій про Чорного Тотемного Змія від Тан'юе. Цей змій справді опікувався нею — немов старший наставник.
Та попри це, Мо Фан був шокований тим, наскільки сильно Чорний Тотемний Змій переживав за Тан'юе. Більшість демонічних звірів після таких ран і мук уже давно втратили б глузд і збожеволіли.
Але Чорний Тотемний Змій не втрачав самоконтролю. Навпаки — він виглядав розгубленим, коли побачив, як Тан'юе вибухнула сльозами.
Це був перший раз, коли Мо Фань відчув такі емоції від цього величезного, до жаху страшного змія. Він ставився до Тан'юе, як до власної дитини, не бажаючи, щоб вона страждала бодай на мить. Навіть попри біль від блискавичної супермагічної формації — він боявся почути її плач!
— Ти віриш у це? Ти справді віриш, що така істота — джерело чуми та лиха? — звернувся Мо Фань до Старшої Сестри Лен Цін поруч.
— А хіба мої переконання щось змінять? — у голосі Лен Цін звучала стримана зневіра.
Насправді, вона була більше на боці Хранителів Тотему. Та налякані жителі міста хотіли смерті Чорного Тотемного Змія якнайшвидше. Суїська дамба була переповнена Магами Вищого Рівня. Вони чекали, поки Чорний Тотемний Змій ослабне ще більше, аби атакувати його з усіх боків і знищити цю демонічну істоту Рівня Правителя.
На дамбі радники Чжу Мен та Лоу Мянь повністю ігнорували лагідну поведінку Чорного Тотемного Змія. Вони лише чекали, коли він знесилиться остаточно.
— Можна вже нападати? — нетерпляче запитав Чжу Мен.
Західна Фортеця зазнала нападу зграї Білих Магічних Соколів — це була серйозна загроза для міста. Чжу Мен не міг дозволити собі більше гаяти час. Йому потрібно було знищити Чорного Тотемного Змія, щоб зняти чуму, а тоді стримати Білих Соколів.
— Не варто. Ми не можемо недооцінювати Чорного Тотемного Змія. Якщо зняти формацію Блискавичного Покарання, понад половина наших людей загине, перш ніж його вдасться вбити. Його сила досі надто велика для нас, навіть попри линьку! — попередив Лоу Мянь, який знав про змія більше за інших.
Чжу Мен вагався. Він кинув погляд на Голову Королівської Варти — Ву Пінцзіна.
Ву Пінцзін кивнув:
— Раднику, поспішати не варто. Дочекаймося, поки формація ще трохи його виснажить.
Чжу Мен опустив руку — вирішив почекати.
Та за мить до нього поспішно підбіг королівський вартовий Лі Цзінь. Він навіть не віддав шани й вигукнув:
— Раднику, Західна Фортеця просить підкріплення!
Брови Чжу Меня насупились. Він глянув на Чорного Тотемного Змія, який усе ще був замкнений у дев’яти блискавичних алебардах.
— Нам потрібно трохи часу. Спершу ми повинні вбити цього змія.
— Це надзвичайна ситуація. Серед Білих Магічних Соколів з’явився демонічний звір Рівня Володаря. Наші лінії оборони зруйновано через зраду Небесних Орлів. Ми повністю втратили повітряну перевагу. Лише Маги Вищого Рівня здатні зупинити армію Білих Соколів. Фортеця викликала всіх таких магів поблизу, але їх недостатньо, аби стримати навалу. Без підтримки демонічні звірі скоро з’являться в небі над містом. А коли це станеться... — швидко доповів Лі Цзінь.
— Невже все настільки серйозно? — Чжу Мен був вражений.
— Без Небесних Орлів наші солдати — повністю безсилі! — додав Лі Цзінь.
Старійшина Магічного Суду — Лі Тянь — кинув погляд на Чжу Меня, який завмер у ваганні після шокуючих новин:
— Ми не можемо втрачати ні секунди. Радники, негайно вирушайте до Західної Фортеці разом із Суддями Магічного Суду та Королівською Вартою!
— Ні, спершу ми повинні вбити цього звіра! — раптом гучно заявив радник Лоу Мянь.
Чжу Мен здивовано звів брови.
— Витривалість Чорного Тотемного Змія просто вражає. Можливо, доведеться чекати аж до пізньої ночі, поки він повністю виснажиться. Найкраще атакувати саме тоді. Якщо нападемо зараз — буде багато жертв. А без достатньої кількості Магів Вищого Рівня ми не зможемо надати фронту необхідну підтримку. Ханчжоу справді накриє страшна катастрофа.
— Формація Блискавичного Покарання тримає його в пастці. Він не зможе вирватися з найпотужнішого закляття ув’язнення серед усіх Супер Заклять за день чи два. Ми маємо зосередитися на відбитті вторгнення, а змія вб’ємо тоді, коли місто буде у безпеці! — додав старійшина Лі Тянь.
Обличчя Лоу Мяня стало суворим. Він кинув погляд на сильно пораненого Чорного Тотемного Змія, потім зиркнув на радника Чжу Меня.
Саме Чжу Мен мав владу над магами. Сила його Королівської Варти була надзвичайною. Тож остаточне рішення залежало саме від нього…
— Оскільки час підтискає, слід ризикнути й негайно вбити звіра. З Королівською Вартовою тут він довго не протримається, — сказав радник Лоу Мянь.
— Стій! — Чжу Мен рішуче підняв руку.
— Чжу Мен, ми маємо вбити його зараз, щоб не допустити жодних ускладнень у плані! — наполягав Лоу Мянь.
— Усі — на передову! — наказав Чжу Мен суворо.
— Це ж… — Лоу Мянь виглядав розгубленим.
— Голова Королівської Варти, Ву Пінцзін, слухай наказ! Негайно веди Королівську Варту на передову Західної Фортеці! Якщо хоч один Білий Магічний Сокіл проб’ється в зону безпеки — відповідатимеш ти! — гучно виголосив Чжу Мен.
— Слухаюсь!
Ву Пінцзін злетів у повітря, здіймаючись над дамбою. За його спиною з’явилося три пари крил. Вони були широкі, довгі, повністю розгорнуті. Кожен помах створював м’який потік, який підіймав Ву Пінцзіна вище в небо…
— Шість крил… Голова Королівської Варти має просто лякаючу силу… — Мо Фань витріщився йому вслід, як той зникав у небі.
Слідом за ним, викликані його сигналом, Королівські Вартові теж злетіли в небо!
На дамбі було багато потужних магів. Хтось викликав закляття Вітру Вищого Рівня, виростивши крила на спині; хтось витяг крилате спорядження та вправно піднявся в повітря; інші ж викликали своїх летючих звірів і теж вирушили слідом у небо…
Вартові, які ще мить тому тримали оборону на дамбі, тепер усі полетіли на захід, слід у слід за Ву Пінцзіном. Видовище було грандіозне — аж заздрісно тим, хто ще не навчився літати!
А тим часом… наскільки ж могутнім мав бути Чорний Тотемний Змій, якщо навіть у пастці Формації Блискавичного Покарання, ослаблений линькою й ранами, його все одно боялися вбивати прямо зараз?
Так чи інакше, життя Чорного Тотемного Змія наразі було врятоване!
Мо Фань уже збирався підійти до Тан’юе, як раптом помітив, що Лен Цін пильно дивиться на радника Лоу Мяня — так, ніби намагається зазирнути в глибини його підступного розуму.
— Старша, що сталося? — запитав Мо Фань.
— Відчуваю… усе це не так просто, як здається, — похмуро відповіла Лен Цін.
