Обхід з тилу

Кістяні палиці з глухим гуркотом вдарилися об землю і стіни, де секунду тому перебувала Му Нінсюе.

Цього разу їй було значно важче миттєво розправитися з Печерними Рабами. По-перше, їх було аж семеро, а по-друге, Льодові Кайдани ще не встигли відновитися.

Використання магії Вітру середнього рівня в такій печері було марним — проходи були занадто вузькі. Єдине, що могла зробити Му Нінсюе, — використовувати Вітряний Слід, щоб прискорити себе, очікуючи, поки її лід пошириться вперед.

Однак Печерні Раби були не такими вже й дурнями. Щойно вони побачили, як крижаний шар наближається до їхніх ніг, відразу почали гатити палицями по землі. Лід миттєво розтріскувався, не встигаючи поширитися далі.

Це поставило Му Нінсюе в доволі невигідне становище, змушуючи її відступити.

— Мабуть, варто було дочекатися того хлопця… — з легким жалем пробурмотіла Му Нінсюе.

Вона усвідомила, що зайшла надто далеко. Хто знає, скільки часу знадобиться Мо Фаню, щоб її наздогнати, адже у нього не було жодної магії для швидкого пересування.

Зате він міг легко впоратися з Печерними Рабами. Поєднання Вогню та Блискавки було чистою люттю, тоді як її магія, поки Льодові Кайдани не відновляться, не мала достатньої руйнівної сили.

— Гадаю, доведеться скористатися спорядженням… — тихо пробурмотіла вона.

Му Нінсюе вже деякий час вимотувала Печерних Рабів за допомогою Вітряного Сліду, проте, враховуючи, як навколо розмахували важкими палицями, було лише питанням часу, коли одна з них її зачепить.

"Цяньцзюнь, Удар Блискавки: Лють Грому!"

З пітьми раптово з’явилася постать. Ще в русі Мо Фань уже завершив накладання кількох Ударів Блискавки.

На його команду Блискавки націлилися на звіра, що переслідував Му Нінсюе.

Один за одним вони влучали в монстра. Оніміння від електричних розрядів накладалося на ефект оглушення Цяньцзюня, і вже за мить той з гуркотом повалився на землю, перетворившись на обгорілу купу м’яса.

Очі Му Нінсюе блиснули радістю, коли вона побачила Мо Фаня.

Вона швидко використала Вітряний Слід, щоб переміститися до нього. Її тяжке дихання видавало, що в бою вона таки відчула небезпеку.

— Один, два, три, чотири, п’ять, шість… В самий раз! — Мо Фань задоволено всміхнувся. Поки його ліва рука формувала Удар Блискавки, права вже палала вогнем.

Він не атакував одразу, щоб випадково не зачепити Му Нінсюе, але тепер про це можна було не турбуватися.

— Трояндове Полум’я, Вогняний Кулак: Вибух Небес!

У такому тісному просторі точність була зайвою — палаючий вогонь заповнив усю печеру.

Як тільки Мо Фань викинув вперед кулак, шалене полум’я кинулося на шістьох Печерних Рабів. Хоч би як вони кричали і намагалися втекти, шансів у них не було.

Вогняний Кулак Мо Фаня був набагато лютішим, ніж у Сун Ся. Тоді як Чжао Ман'ян і Сун Ся спочатку використали Шалені Хвилі, а потім добили Печерних Рабів Вогняним Кулаком, Мо Фаню не потрібно було готувати ґрунт заклинанням середнього рівня. Його Трояндове Полум’я просто вмить спопелило монстрів. Вони навіть не встигли відчути болю.

Відчуваючи гаряче випромінювання від його магії, Му Нінсюе на мить замислилася.

У її пам’яті цей хлопець завжди був тим, хто просто жартує без упину, але зараз… Він змінився.

Вона завжди знала — ще з юності — що тільки сила дає змогу самим обирати свій шлях. Вона вже думала, що їхні дороги розійдуться, але доля знову звела їх разом — на вершині їхньої вікової групи.

— Ну як, я був крутим? — Мо Фань обернувся і підморгнув їй.

— Ти прийшов швидше, ніж я очікувала, — Му Нінсюе повністю проігнорувала його питання.

— Хехе. — Мо Фань чарівно всміхнувся і подумки додав: Я ж скористався Тінню Ухилення, то чому б мені не бути швидшим? Якщо говорити мовою League of Legends, я використав “Примарний Біг” і “Спалах”, щоб урятувати союзника!

Залишки Вогняного Кулака досі жевріли в різних місцях печери. Їхнього світла вистачало, щоб розгледіти шлях уперед.

Му Нінсюе глянула вперед і вказала на стіну:

— Там поворот.

— Це може бути вихід до інших гнізд, — припустив Мо Фань.

— Мм, веди.

— ...

---

У головному тунелі інші п’ятнадцять студентів усе ще стримували нападників з обох боків. Тіла вже почали накопичуватися, але вони досі не знали, скільки ще цих потворних створінь залишилося.

На щастя, після того як загроза з боків була усунена, вони змогли організувати по сім магів у кожному напрямку, щоб ті по черзі застосовували свої заклинання. Просування Печерних Рабів було повністю пригнічено.

— Чорт, ззаду їх усе ще багато.

— Не хвилюйся, вони не кинуться на смерть просто так.

— Дивно, чому вони так кричать у глибині?..

— Кого це хвилює, я дам їм скуштувати свого Вогняного Кулака!

Сун Ся завдала удару вперед, і полум’я миттєво спопелило чотирьох Печерних Рабів!

Проте група студентів розгубилася, коли ті Печерні Раби, що перед цим збиралися для нового нападу, раптово почали панікувати.

— Трояндове Полум’я, Вогняний Кулак: Прорив Землі!

— Вічний Льодовий Замок: Кістяна Оболонка!

Голоси чоловіка та жінки пролунали з темряви попереду. Перш ніж хтось встиг збагнути, перед Печерними Рабами розцвіла смертельна квітка. Засліплююче полум’я охопило все навколо, спалюючи невідоме число ворогів до попелу!

Прорив Землі сам по собі був надзвичайно руйнівним, але товсті ланцюги смертоносного Льодового Замку стискали Печерних Рабів, змушуючи їх кидатися прямо у вогонь!

Печерні Раби не очікували, що на них одночасно обрушаться два Середніх Заклинання, посилених Насіннями Душі. Більше двадцяти з них загинули від цієї нищівної комбінації льоду та полум’я!

— Це Мо Фань і Му Нінсюе!

— Як, чорт забирай, вони опинилися за спинами Печерних Рабів?!

— Я навіть не можу описати, наскільки це вражає!

Очі студентів розширилися від подиву, а на їхніх обличчях застигло захоплення.

Ще кілька секунд тому вони змушені були стояти в обороні перед атакою з двох боків, але ці двоє змогли прослизнути в тил ворогу і завдати удару в спину!

Зненацька Печерні Раби опинилися під вогнем із двох боків. Мораль студентів, які боролися на передовій, злетіла до небес. Вони синхронізували свої атаки з цим руйнівним дуетом і разом обрушили на ворога шквал магічних ударів!