Розділ 105

Розділ 105. Ліньки називати.

Після конкурсу «Найсучасніший шеф-кухар» п'ять шеф-кухарів, які увійшли до п'ятірки найкращих, здобули неабияку популярність. Вони не лише вступили до Асоціації шеф-кухарів, але й незліченна кількість зіркових ресторанів запропонували їм роботу. Сім'я Ши Мінсю була досить заможною. Подейкували, що він планував відкрити власний ресторан. Він досить добре співпрацював з Цао Дзюнем, тож вони планували розпочати бізнес разом. Статки сім'ї Джа Паньпань були середніми, але вона була дуже талановитою. Президент Ґу мав намір прийняти її як ученицю і добре розвивати її талант. Можливо, вона стане дуже хорошою наступницею. Чень Юаньву та Ву Аньмінь прийняли запрошення від ресторану «Роза» і пішли працювати шеф-кухарями.

Цей конкурс мотивував кулінарних ентузіастів вивчати інноваційні страви. Вони не могли дочекатися, щоб знайти сто способів з'їсти сто інгредієнтів. Можна сказати, що це дуже сприяло розвитку харчової промисловості, виконуючи саму мету цього конкурсу. Водночас, ця програма також підняла популярність Жвань Тана на нові висоти. Здавалося, що він став синонімом гарної кухні. Всі вважали, що у нього є і ідеї, і справжні навички. Його можна було вважати людиною № 1 у кулінарній сфері Імперії.

Кілька великих платформ для прямих трансляцій також заробили багато грошей на цьому конкурсі. Здавалося, що другий сезон конкурсу шеф-кухарів на наступний рік вже забезпечений.

Загалом, цей конкурс закінчився дуже задовільно.

Але ніхто не був щасливіший від того, що він закінчився, ніж Жвань Ю та Хе Юнь Чень. Жвань Тану більше не потрібно буде витрачати стільки енергії, працюючи над цим змаганням і він зможе проводити час вдома з ними.

Зрештою, Жвань Ю був ще дитиною. Залишатися вдома самому було самотньо. Хоча з розумним дворецьким, який доглядав за ним, не траплялося жодних інцидентів, це було зовсім не те, що відчуття, коли хтось поруч. Хе Юнь Чень був таким же. Оскільки Жвань Тан мав готуватися до фіналу, він був дуже зайнятий у ці дні. Хе Юнь Чень також повинен був вирішувати справи у військовій частині протягом дня. Таким чином, у них було мало часу, щоб провести його разом.

Вони щойно зійшлися як пара і це мав би бути період кохання для них. Як наслідок, обидва були надто зайняті, щоб бачити один одного. Цього було достатньо, щоб люди відчули себе скривдженими.

Коли конкурс шеф-кухарів нарешті закінчився, Жвань Тану більше не потрібно було нікуди виходити і він міг залишитися вдома, щоб вести свої прямі ефіри. Хе Юнь Чень нарешті зміг зрозуміти почуття туги.

Закінчивши роботу, він під'їхав до дверей Жвань Тана. Жвань Тан додав свої біометричні дані до сімейної системи безпеки, щоб він міг вільно входити в будинок, ніби він був одним з господарів будинку.

Щойно він увійшов через двері, як відчув запах чогось смачненького. Знайома постать метушилася на кухні, як і тоді, коли вони вперше зустрілися.

Відстань змушує серце любити більше, не кажучи вже про те, що для них це був період кохання. Вони нарешті мали змогу віддатися своїй ідентичності як нової пари і бути ніжними одне з одним. Обидва трохи нервували.

Хе Юнь Чень зайшов на кухню і поклав пальці на його плече. Відчувши тепло, він спустив пальці вниз, нарешті обнявши Жвань Тан ззаду. Він поклав підборіддя на плече іншого.

–Тан Тан.

Тихе зітхання перетворилося на його ім'я.

Хоча глядачі часто називали його так під час його прямих ефірів, почувши, як Хе Юнь Чень називає його так своїм тихим голосом йому у вухо, це змусило серце Жвань Тана прискорено битися, а обличчя почервоніти.

–Ох...– невиразно відповів він, а потім почув, як Хе Юнь Чень запитав: –Що ти готуєш?

–Сяо Ю хоче їсти тушковану рибу і смажені креветки в олії. А ти чого хочеш?

Хе Юнь Чень посміхнувся і сказав: –Мені подобається все, що ти готуєш.

Жвань Тан не міг не почервоніти. Він легенько штовхнув його, пробурмотівши: – Коли ти став таким балакучим?

Хе Юнь Чень підняв руки: – Я був щирим.

Він поклав кілька ніжних поцілунків на щоки Жвань Тана. Вуха Жвань Тана були вже повністю червоні. Він міг лише затулити вуха і уникати рук. Він змінив тему: – Тітка і дядько повернуться на вечерю? Може, їм варто прийти прямо сюди, щоб поїсти?

Хе Юнь Чень без вагань відповів: –Гаразд.

Насправді, він давно хотів офіційно представити Жвань Тана своїм батькам і старшому братові як свого хлопця. Хоча Жвань Тан часто ходив до сім'ї Хе на вечерю і вже давно познайомився з його батьками і навіть підтримував з ними добрі стосунки, тоді його представили як друга. Це не було належним «знайомством з батьками». Він хотів знову познайомити Жвань Тана зі своєю родиною, використовуючи його нову особистість.

Сьогодні була гарна нагода.

Хе Юнь Чень дуже хотів провести все своє життя з Жван Таном, тому він не міг дочекатися, щоб повідомити радісну новину своїй родині.

Він також хотів попросити Хе Юнь Ї, щоб той порекомендував якісь місця для побачень. Як би там не було, тепер вони формально були парою. Вони повинні ходити на побачення, як звичайні пари, розважатися і занурюватися у свій власний світ.

Хе Юнь Чень запитав: –А де Сяо Ю?

Ця маленька дитина була дуже жвавою і особливо вередливою. Він міг базікати цілими днями. Минуло вже чимало часу відтоді, як він прийшов, а він все ще не чув маленького хлопчика. Це було незвично – так довго не чути його.

Жвань Тан сказав: – Він у процедурній, а Сяо Бай нагорі з ним.

–Тоді це чудово, – Хе Юнь Чень посміхнувся. Він зменшив вогонь на плиті до мінімуму, а потім повернув людину, яку тримав в обіймах, обличчям до себе. Він схилив голову і поцілував його в м'які губи.

–Хм...– Жвань Тан злякався, але незабаром розслабився в ніжному поцілунку Хе Юнь Ченя. Його руки обхопили шию іншого і вони глибоко поцілувалися. Для Хе Юнь Ченя Жвань Тан був наче м'яка цукерка, від якої він ніколи не міг втомитися. Він був солодким до самих кісток і здавалося, що він хоче проковтнути його цілком.

Вони не знали, як довго цілувалися. І тільки тоді, коли почули кроки на сходах, вони розійшлися.

Жвань Тан почервонів і витер рот, а потім повернувся і подивився на сходи.

–Брате, я тут! – Жвань Ю влетів на кухню, як маленьке гарматне ядро і кинувся в обійми Жвань Тана, а потім з блискучими очима подивився на Хе Юнь Ченя. – Брате Хе, ти теж тут?

Хе Юнь Чень відповів: – Так, привіт.

Жвань Тан швидко взяв хлопчика на руки і поцілував його в м'які щоки, наповнені дитячим жиром: – Ти голодний? Вечеря майже готова. Скоро поїмо.

–Так!– малюк енергійно кивнув головою. Він поклав голову на плече, два великих водянистих ока подивилися на обличчя брата. Трохи надувши губи, він запитав із сумнівом: – Братику, чому в тебе такий червоний рот?

–Гм! – Жвань Тан був вражений словами хлопчика. Він мало не вдавився власною слиною. Йому довелося відповісти туманно. – А, брат просто спробував страви і з'їв щось гостре.

–Ох...– Жвань Ю розтягнув слова. –Брате, ти з’їв! Як тобі не соромно!

–Маленький негідник, ти продаєш власного брата? – Жвань Тан вдавано розсердився і почав лоскотати Жвань Ю.

Хлопчик сміявся, поки не задихнувся і звивався на руках у Жвань Тана, як велике товсте дитинча шовкопряда.

–Я відведу його погратися, а ти можеш продовжувати готувати,– Хе Юнь Чень взяв маленьку дитину і пішов з нею у вітальню грати.

Отримавши повідомлення від Хе Юнь Ченя, Хе Вей Є і Жань Дзін, а також Хе Юнь Ї після роботи попрямували додому до Жвань Тана.

Оскільки того вечора було багато людей, Жвань Тан спеціально приготував кілька додаткових страв. Окрім тушкованої риби та смажених креветок для Жвань Ю, Жвань Тан також приготував улюблену яловичину Шуй Чен, червону тушковану свинину, яку любив Хе Юнь Ї, та курку з цибулею-шалот для Жань Дзін, яка полюбляла легкі страви. Хе Вей Є любив морепродукти, тож Жвань Тан також приготував гострих крабів, а наостанок додав овочевий суп, який супроводжувався горщиком ароматного рису і це був справжній бенкет.

Кулінарні навички Жвань Тана були, звичайно, чудовими. Всі їли дуже добре і майже доїли всі страви.

Наївшись і напившись досхочу, ніхто не хотів рухатися, тож усі розсілися у вітальні, щоб відпочити. Хе Юнь Ї був найбільш розслабленим і одразу ж ліг на диван.

Хе Юнь Чень і Жвань Тан сиділи пліч-о-пліч на дивані, поклавши долоні один на одного. Вони подивилися один на одного, Хе Юнь Чень схопив його руку і підняв її, урочисто сказавши трьом: – Мама, тато, Ге, Жвань Тан і я зустрічаємося.

Він знав, що його сім'я буде здивована його раптовим оголошенням про їхні стосунки, тому він навмисно почекав до вечері, щоб розповісти їм, сподіваючись дати їм трохи часу, щоб пристосуватися.

Жвань Тан сидів поруч з Хе Юнь Ченєм. Їхні руки були міцно стиснуті разом. Очевидно, що вони дуже нервували.

Але вони не очікували, що ці троє відреагували дуже спокійно, лише вигукнувши слабке «Ох». Хе Юнь Ї вирішив показати їм, що він має рацію. Він клацнув пальцями і сказав: –Вітаю.

Вони знову подивилися один на одного і Хе Юнь Чень сказав: – Ви... зовсім не здивовані?

Після того, як він запитав ці слова, троє виглядали трохи здивованими. Хе Юнь Ї тихо сказав: –Ти думав, що добре це приховуєш?

Хе Юнь Чень: –...

–Ти приділяєш так багато уваги Тан Тану. Щоразу, коли щось трапляється, ти мусиш бути на місці і розбиратися з усім сам. А ти все одно постійно приходиш сюди, щоб поживитися за його рахунок. З ким зі своїх друзів ти коли-небудь був таким близьким? О, ні, у тебе немає друзів, – Хе Юнь Ї підсумував: –Так чи інакше, звичайні друзі не такі липкі. Всі в нашій родині вже давно знали, що ти поклав око на Жвань Тана.

–Але ми не очікували, що ви двоє будете такими повільними, – він похитав головою і пирхнув.

Хе Юнь Чень і Жвань Тан: –...

–Ти, смердючий хлопчисько, краще поводься з Тан Таном добре. Якщо ти наважишся задирати його, то побачиш, як я заб'ю тебе до смерті! – Жань Дзін також люто пригрозила синові, а потім повернулася до Жвань Тана і сказала: – Тан Тан, вважай мене своєю матір'ю. Якщо А Чень наважиться знущатися над тобою, прийди і розкажи про це своїй матері. Ми не будемо цього терпіти.

Хе Юнь Чень: –...

Тільки хто з нас твій справжній син? ? ?

Хе Вей Є був ще більш відвертим: – Ви обидва вже виросли. Ви вже не діти, вам слід готуватися до весілля наступного року.

Хе Юнь Чень і Жвань Тан знову втратили дар мови. Вони щойно познайомилися, чи не зарано говорити про шлюб?

Як би там не було, вони досягли своєї мети.

Вони вдвох прогнали трьох з недовірливими обличчями. Хе Юнь Чень збирався повернутися з ними, але його зупинив Хе Юнь Ї: – Хіба вам двом не вдалося сьогодні знову зустрітися? Тобі варто переночувати тут сьогодні.

–Це...– Хе Юнь Чень був трохи збентежений. Спільне проживання, як тільки їхні стосунки встановилися? Чи не було це трохи занадто швидко?

Хе Юнь Ї мовчки дивився на дурний вираз обличчя брата. Він був схожий на старого, який плекає думки про весну. Він не міг не вимовити «цк» і не потерти свої холодні руки. Він тихо сказав: – Вам не вперше жити разом.

Це також було правдою.

Хе Юнь Чень мовчки прийняв ситуацію. Поки Жвань Тан і Жвань Ю пішли нагору, щоб прийняти ванну, він прошепотів братові: – Ге, у тебе є якісь рекомендації, куди я можу запросити Жвань Тана на побачення?

EQ Хе Юнь Ї був набагато вищим, ніж у нього. Як декана Академії наук з його привабливою зовнішністю та відвертим характером, його любила незліченна кількість людей. Якби він не був таким трудоголіком, то став би найвідомішим блудним сином імперії. Відтоді, як він почав відвідувати школу, люди, які приходили переслідувати його, йшли нескінченним потоком. Після перших проявів небажання він погоджувався на побачення, але це ні до чого не призводило. Він просто вів їх за собою і жодні з його стосунків нікуди не просувалися. Вступивши до Академії, він з головою поринув у роботу. Незважаючи на це, він мав більше досвіду в стосунках та емоціях, ніж його дерев'яний молодший брат.

Хе Юнь Ї запитав: –Що? Ти хочеш запросити його на побачення?

Хе Юнь Чень кивнув.

–Ти хочеш зустрітися лише на кілька годин чи ти хочеш зустрітися у світі для двох?

–Ну, світ для двох...– але Хе Юнь Чень додав: – Але найкраще, якщо це буде місце, де він зможе готувати, щоб йому не довелося призупиняти свій прямий ефір.

Зрештою, кулінарний прямий ефір був роботою Жвань Тана. Якщо трансляцію доведеться припинити надовго, ні Жвань Тан, ні його шанувальники не повинні з цим змиритися.

Хе Юнь Ї на мить замислився, а потім трохи лукаво засміявся:

–Так сталося, що я дійсно маю гарне місце, яке можу тобі порекомендувати – я вірю, що Тан Тан буде в захваті.