Цей Високоповажний одружується

Крізь тонку червону вуаль Чу Ваньнін все ще міг бачити та орієнтуватися у просторі, але картинка була трохи розмита. Тому, зберігаючи спокій, він дозволив примарній подружці нареченої провести його до приймальні.

Він перевів погляд і крізь червоний серпанок побачив людину, що стояла неподалік. Температура навколо Чу Ваньніна миттєво впала на декілька градусів.

Мо Жань теж був вражений.

Ні, але… Хіба це не мав бути Ши Мей?

Перед ним стояла «наречена», вдягнена в яскраво-червоне вбрання, у якому фата закривала обличчя. Він не міг чітко розгледіти риси за вуаллю, та хоч би як він на нього не витріщався, це точно було гарне, але крижане обличчя Чу Ваньніна, який роздратовано дивився на нього з бажанням вбити.

Мо Жань: «…».

Спочатку він розгубився, його обличчя змінювало вираз відображаючи найрізноманітніші емоції, перш ніж нарешті завмерти. Він стояв навпроти Чу Ваньніна і коли їх погляди зустрілись, атмосфера значно погіршилась.

В цей момент золотий хлопчик і нефритова дівчинка позаду них засміялися, зааплодували й почали співати тоненькими, дзвінкими голосами:

«У водах Білого Імператора* хвилі прозорі;
Духи качок-мандаринок вітають вас, несучи у дзьобах квіти.
У цій труні двоє об’єднаються;
У цьому святилищі двоє разом ляжуть.
Бажання у житті будуть здійснені після смерті.
Віднині разом будуть у загробному світі;
Віднині самотні душі ніколи не розлучаться на небесах».

白帝 - Bái dì - Білий імператор - один з п'яти небесних імператорів в античній міфології, бог Заходу.
鸳鸯 - yuānyāng - качки-мандаринки (символ щасливого подружжя).

І ця гнітюча й похмура пісня має бути зворушливою?

Якби Мо Жань мав змогу говорити, він би сказав лише одне: «Тьфу».

Перед вівтарем стояли дві паперові ляльки: чоловіча і жіноча. Вони були в гарному розкішному, навіть трохи громіздкому одязі, але не мали облич. Мабуть, вони грали роль батьків примарного подружжя.

Церемоніймейстерка заспівала протяжним голосом:

— Наречена така чарівно-сором'язлива. Вона ніжно дивиться, опустивши голову, а червоний шовк ховає її лагідну посмішку. Нехай чоловік підніме фату.

«…», — Мо Жань був явно невдоволеним, але після цих слів, він ледь не розірвався, намагаючись стримати сміх.

Ха-ха-ха, «Наречена така чарівно-сором'язлива», ха-ха-ха.

Обличчя Чу Ваньніна сполотніло, поки він намагався придушити свій гнів, заплющивши очі, ніби це могло позбавити його слуху.

Примарна подружка нареченої весело засміялась і простягла Мо Жаню розкладне віяло. Слова «віяло» і «хороший» вимовляються однаково — це символізує гарну долю для шлюбу.

扇(віяло) і 善(хороший, добрий; добро) в китайській мові обидва вимовляються «шань».

— Наречений, будь ласка, підніміть фату.

Мо Жань стримав сміх і дотримався вказівки. В одній руці в нього було віяло, тому шовкову вуаль, що висіла перед очима Чу Ваньніна, він підняв іншою. Навіть вії Мо Жаня тріпотіли від стриманого сміху, коли він дивився на схвильований вираз обличчя Чу Ваньніна.

Здавалося, що відчувши його насмішкуватий погляд, Чу Ваньнін не витримав і з люттю розплющив очі. Вогонь і блискавка танцювали в його наповнених вбивчим холодом зіницях.

Попри червоний серпанок, що лежав на його волоссі, та багряне вбрання, яке прикрашало його тіло, Чу Ваньнін все ще виглядав не менш лютим. Однак, у куточках його очей несподівано вималювалось легке почервоніння від гніву й образи, що створювало особливо привабливу картину.

Дивлячись у ці очі, Мо Жань мимоволі здригнувся, усмішка застигла на його обличчі. Вчитель раптом пробудив у ньому спогади про попереднє життя. Ці дві картини нашарувалися одна на одну й раптом він перестав розуміти в якому житті знаходиться.

За мить Мо Жань облився холодним потом.

Колись він скоїв три жорстокі речі з Чу Ваньніном.

Перша — вбивство. Він використав вбивче заклинання на Чу Ваньніні.

Друга — приниження. Він змусив Чу Ваньніна потурати своїм плотським бажанням.

А третя…

Третя — найприємніша справа, яку він зробив у попередньому житті, але зрештою те, про що він пошкодував сильніше за все.

Авжеж, імператор світу людей ніколи б не зізнався, що шкодує про якийсь зі своїх вчинків, та усе-таки відчуття муки в серці йому уникнути не вдалось.

Будь ти проклятий. Чому він знову згадує те божевільне минуле та яким тоді був Чу Ваньнін?

Мо Жань потрусив головою та закусив губу, намагаючись стерти зі спогадів обличчя Чу Ваньніна, щоб знову поглянути на людину перед ним.

Чу Ваньнін все ще дивився на нього поглядом «я вб’ю тебе». Мо Жань більше не хотів провокувати цю непросту людину, тож йому залишалось тільки вдати з себе нещасного і безпорадно усміхнутись.

Церемоніймейстерка сказала:

— Наречений і наречена, виконайте обряд воґвань.*

沃盥 - Wò guàn - досл. «мити; вмиватись»

Обряд воґвань передбачав, що наречений і наречена спочатку самостійно вимивали свої руки від пилу та бруду, а потім мили руки одне одному.

Подружка нареченої підібрала порцеляновий глечик, наповнений чистою водою, та підняла його, пропонуючи їм вимити руки; вода стікала в миску знизу.

Обличчя Чу Ваньніна сповнилось огиди, але він був змушений терпляче вмити спочатку себе, а потім свого партнера.

Мо Жань трохи розгубився, але поводив себе спокійно і мовчки вимив руки Чу Ваньніна. Чу Ваньнін же, навпаки, був роздратованим і безцеремонно вилив весь глечик на Мо Жаня, намочивши половину його рукава.

«…»

Мо Жань деякий час дивився на мокрий рукав, поки його думки блукали десь далеко. На його обличчі не було жодної емоції, лише слабкий та загадковий блиск відбивався в глибокій чорноті його очей.

Поки Мо Жань розмірковував, його серце шалено билося.

Чу Ваньнін не змінився. Він ніколи не змінювався.

Кожна його дія, кожна думка, в попередньому житті та в цьому — все аналогічно, не змінилось анітрохи…

Він повільно підняв голову й на секунду відчув себе так само як на піку Сишен, коли він стояв перед залом Вушань*, а Чу Ваньнін спускався до нього довгими сходами. Наступної миті він опуститься на коліна, горда голова торкнеться землі, а прямий, як стріла, хребет принижено зігнеться. Чу Ваньнін впаде перед його ногами, так і не закінчивши поклін.

巫山 - wūshān - місце, де князь Чу пережив уві сні роман із феєю гори Ушань; образне значення: місце зустрічі закоханих.

— Обряд воґвань завершено.

Різкий спів подружки нареченої вихопив Мо Жаня зі спогадів.

Несподівано оговтавшись, він знову зустрівся поглядом із Чу Ваньніном. Його чорні зіниці сяяли холодним світлом, наче відблиск меча, що виглядало досить моторошно.

Мо Жань:

— …

…Ох, попереднє життя — то попереднє життя. В цьому ж, йому доведеться задовольнитися лише думками про Чу Ваньніна на колінах, бо ціна реалізації такого плану занадто висока…

Після обряду воґвань на черзі були обряди тонлао* та хедзінь*.

同牢 - tóngláo - спільна трапеза для подружжя.
合卺 - héjǐn - розділення подружжям весільного келиха.

Примарна подружка нареченої повільно заспівала: «Чоловік і дружина розділять келих вина, віднині й до кінця світу будуть разом».

Після обміну винними келихами під час обряду хедзінь, здійснювався обряд поклоніння небу і землі.

Чу Ваньнін настільки розлютився, що виглядав так, ніби от-от втратить терпіння. Його довгі розкосі очі небезпечно звузилися. Мо Жань не здивується, якщо Чу Ваньнін заріже церемоніймейстерку одразу після закінчення обряду.

Але насправді, Мо Жань не міг детально роздивитись Чу Ваньніна, коли другий був у такому стані..

Ще один погляд, і він ризикує знову зануритися в ті сумбурні, брудні спогади, без можливості виплутатись із них.

— Перший уклін — небу і землі.

Мо Жань вважав, що навіть якщо вони продовжать грати роль, з гордою вдачею Чу Ваньніна, він нізащо не стане на коліна. Але, несподівано, щоб закінчити розпочате, він заплющив очі, насупився, зігнув коліна, й вони обидва поклонились.

— Другий уклін — батькам.

Навряд чи цих безликих паперових ляльок можна було назвати батьками, проте вони все ж поклонилися і їм.

— Третій уклін — чоловіка і дружини одне до одного…

Чу Ваньнін заплющив очі, не дивлячись на Мо Жаня, повернувся і, не роздумуючи, швидко вклонився, міцно стиснувши зуби.

Хто б знав, що вони скоординуються настільки погано: вони стали на коліна занадто близько, тож їхні голови зійшлися з глухим ударом.

Чу Ваньнін зітхнув від болю, схопився за чоло й підняв трохи вологі очі, щоб злісно поглянути на Мо Вейю, який також тер лоба.

«…», — Мо Жань міг тільки беззвучно промовити губами: «Вибачте».

Чу Ваньнін нічого не відповів, його обличчя спохмурніло й він закотив очі.

Після цього вони взялися за виконання обряду заплітання волосся, а церемоніймейстерка заспівала:

— Заплітаючи волосся, щоб стати чоловіком і дружиною, відтепер ви ніколи не матимете сумнівів у подружньому коханні. — Примарна дружка подала їм золоті ножиці, і Мо Жань не міг не здригнутись, уявивши, що Чу Ваньнін може заколоти його зі злості. Здається, ця ідея промайнула і в думках Чу Ваньніна, але зрештою вони просто відрізали по пасму волосся і поклали їх в маленький шовковий мішечок, подарований «нареченій» золотим хлопчиком і нефритовою дівчинкою.

Мо Жаню так і хотілося спитати: «Ти ж не станеш від злості використовувати моє волосся, щоб наслати на мене прокляття або зробити якусь ляльку для чорної магії?»

Церемоніймейстерка проспівала:

— Церемонію завершено.

Обидва полегшено зітхнули й підвелися. Але хто ж знав, що церемоніймейстерка голосно продовжить:

— Ось і настав цей прекрасний час, прошу, ввійдіть до шлюбної кімнати.

Що… Якого біса?!

Мо Жань вмить застиг. Він ледве не харкнув кров’ю від потрясіння!

Це що за жарти? Якщо він наважиться ввійти до шлюбної кімнати з Чу Ваньніном, це весілля, бляха, і справді перетвориться на шлюб мерців!

Хоча й кажуть, що коли хтось помирає під квіткою півонії, він стане чарівним привидом, але в цьому житті він хотів… Ні, заждіть, в кожному з життів він хотів лише доброчесного Ши Мея, а не цього холоднокровного демона Чу Ваньніна, який будь-кого, хто зазіхне на нього, зв’яже і кине в багнюку!

Ще не пізно втекти з весілля?

---

Нотатки авторки:

Ах, щодо шлюбних пісень, я спочатку намагалась знайти якийсь усталений звичай, як їх співати, але не знайшла жодних деталей. Крім того, примарні шлюби укладаються не так, як звичайні, тому й слова мають бути різними. Тому, критики, будь ласка, не потрібно детально вишукувати тут недоліки, ха-ха.

Також до тексту пісень навмисне були додані деякі деталі. Після виходу повної історії зацікавлені особи можуть повернутися сюди та переглянути його знову. Ви побачите, що ці шлюбні пісні не такі вже й незрозумілі, насправді вони мають глибокий сенс.

З тупотом втікаю. Подивіться, настав час шлюбної кімнати, мені не треба їсти лайно в прямому ефірі!