Громадянська війна

Розділ 73. Громадянська війна
 

У житті Раяна було багато незручних моментів у ліфті, але цей перевершив їх усі.
— Твоє життя завжди таке? — запитала Раяна дівчина-хімік, коли вони підіймалися на кілька поверхів до зони відпочинку в бункері. Вони розділили ліфт з чотирма плюшевими звірятами, які жадали крові, а Зарин мудро відверталася від пухнастих мерзотників.
— Ти не знаєш, куди вони поклали мою атомну бомбу? — відповів ще одним запитанням красень-кур'єр, тримаючи в одній руці лазерний пістолет, а в інший інгалятор Блаженства.
Зарин збентежено подивилася на нього, а потім знову зосередилася на дверях ліфта. Якщо подумати, цей забіг був повною протилежністю Самогубного Забіга Раяна. Замість того, щоб пробиватися до бункера Мехрона, він убив свій шлях назовні. Коло було замкнене.
Коли двері ліфта відчинилися і відкрили добре освітлений атріум, перед групою постала сцена повного спустошення. Френк першим дістався до зони відпочинку і розбушувався так, що затьмарив навіть Самогубний забіг Раяна.
Велетень бився з дюжиною рабів Динаміса, які стріляли в нього з лазерної зброї, але жоден з них не міг завдати шкоди розлюченому Психу. Псишок стояв в іншому кінці атріуму, відчайдушно намагаючись знайти вихід з цієї халепи, в той час як інші члени Метабанди сховалися, де тільки могли.
— Френку, заспокойся! — кричав Москіт, злякано ховаючись за розбитим більярдним столом з Ракшасом. Тигроподібний Псих викликав орди гремлінів, крихітні створіння намагалися залізти Френку на спину. — Ти збираєшся обвалити на нас все це місце!
— Я знав, що Маккарті не пішов достатньо далеко! — крикнув Френк, а потім схопив аркадну гру «Street Fighters» і жбурнув її в невільників. Снаряд одразу ж убив трьох людей від руйнівного удару. — Червона загроза забруднила наші дорогоцінні біологічні рідини!
— Ні, тільки не Capcom! — запротестував Раян, дивлячись на жахливе видовище. Йому було байдуже до більярдного столу чи бару, але знищити аркадну гру? Це було святотатство!
Зарин, некультурна зануда, мала абсолютно протилежну реакцію. — Агх, більярдний стіл! Френку, якого біса, у нас тільки один такий!
— Зарин? — Ракшаса озирнувся на дівчину-хіміка та її напарника. — Що ти робиш з полоненим? Що, в біса, відбувається?
— Президент Адам мертвий, і ми беремо владу на себе, — пояснив Раян, піднявши лазерну зброю. — Демократичним шляхом.
— Давайте пограємо! — сказали плюшеві, перш ніж кинутися у ближній бій. Гремліни, що напали на Френка, одразу впізнали пухнастих створінь і з жахом втекли при їхньому наближенні. На їхнє нещастя, одержимі іграшки, схоже, отримували не менше задоволення від переслідування, ніж від нападу на людей.
Над руїнами барної стійки визирала жінка з чорнила, яку Раян упізнав як Чорнильну Машину. — Адам мертвий?
— Вони — вороги! — крикнув Псишок, у якого закінчувалося гарматне м'ясо, щоб кинути у Френка. — Москіт, Чорнильна Машина, виходьте зі своїх схованок і схопіть їх!
— Ти зрадив демократію! — Френк загарчав у відповідь.
— Обирайте свій бік, хлопці, — сказала Зарин, піднявши руки на Псишока, щоб підірвати його. — У нас є Френк і сік(Еліксири). Ставайте в чергу.
Псипсі одразу зрозумів небезпеку заколоту. — Тільки я маю зв'язок з постачальником Еліксирів! — гаркнув він, перш ніж пригнутися, щоб Френк не кинув у нього одного зі своїх рабів. — Без мене у вас закінчаться Еліксири!
— І життя в тебе закінчиться першим! — Зарин жахливо грала словами, кидаючись на викрадача мізків. Він ухилився від атаки стрибком, стиснене повітря вдарило у стіну і змусило бункер здригнутися.
Коли присутні Психи завагалися, Раян показав на свої боксери й пригрозив, що випустить свою головну зброю. — Не змушуйте мене стріляти. Ви не виживете.
Після короткого погляду один на одного, Москіт і Ракшаса негайно покинули свою схованку... і накинулися на Псишока, на превеликий його гнів. — Зрадники!
— Вибач, Псишок, але я краще зіпсую довіру з тобою, ніж з Френком! — Москіт просив вибачення перед тим, як кинутися на викрадача мізків, а Ракшаса взявся за раба. Чорнильна Вінкі теж вийшла зі своєї схованки й мудро приєдналася до переможців. — Принаймні ми можемо тебе вбити!
Слава Богу, не вірність об'єднала Метабанду.
Піднявши мацак, Псишок зумів скинути з себе Москіта і вибіг з кімнати. Залишивши своїх поплічників розбиратися з рештою негідників, Раян негайно кинувся в погоню. Вирвавшись з атріуму, Псишок дістався коридору з армованими скляними вікнами з обох боків, розбив одне з них і вистрибнув через отвір.
Ангари під звалищем були не більш спокійні, ніж атріум, бо Чорний Еліксир встиг захопити і їх; можливо, ще один ліфт з'єднував нижні рівні з цим поверхом. Тварюка лютувала в ангарі, утримуючи підводний човен Мет, а технічний персонал у паніці тікав. Гігантський слиз зростав з кожною жертвою, і тепер сягав п'яти метрів у поперечнику.
А головне, Раян помітив біля підводного човна свій Plymouth Fury двигун якого було витягнуто з лушпиння. — Коротунка? — пробурмотів собі під ніс кур'єр, згадавши, що Псишок відправив Лен працювати серед рабів. Але йому відповіли лише крики поневолених.
Раян подивився на інший ангар у межах досяжності, той, звідки втік Псишок. Нервовий кальмар робив відчайдушний ривок до меха-скорпіона Мехрона.
— О, ні! — сказав Раян з коридору зверху, зупиняючи час і стріляючи в Психа зі своєї лазерної зброї. Світловий промінь влучив у Психа, коли час відновився, пробивши дірку в його мозку. На жаль, інженер, що стояв найближче до меха, почав зазнавати жахливої трансформації — Псишок переробив його тіло на свою нову посудину.
— Ти тварюка! — Раян подивився на інший кінець коридору, який вів до входу в бункер. Кислотний Дощ спустилася всередину разом з двома гончими дронами. — Я знала, що треба було тебе спочатку випотрошити!
— Вибач, люба, але у прогнозі погоди на сьогодні дощу у приміщенні не передбачено, — відповів Раян, перш ніж вистрілити в неї з пістолета. Хоча вона не могла викликати свою отруйну зливу під землею, Кислотний Дощ все ще мала гострі рефлекси й зуміла ухилитися від нападу, пірнувши вбік. У відповідь вона кинула ніж, в той час як гончі дрони кинулися на Раяна.
Не маючи іншого виходу, мандрівник у часі вистрибнув у розбите вікно, щоб врятуватися, і приземлився в ангарі мехів кількома метрами нижче. Двоє рабів, що охороняли територію, одразу ж накинулися на нього, як зграя гієн; пухирі на їхній шкірі повідомили кур'єру, що вони були залежними від Блаженства викраденими з вулиці й перетвореними на інструменти для промивання мізків.
Скількох людей Псих зачарував, відколи прибув до Нового Риму? Кожна година, витрачена на забіг, збільшувала кількість його вбивств.
Присягнувшись знищити викрадача мізків якнайшвидше, Раян, на жаль, відкрив вогонь у відповідь, хоча й не на ураження. Промені його зброї влучили в руки наркоманів, змусивши їх випустити зброю, і він вдарив обох кулаком.
Кислотний Дощ приготувалася стрибнути в ангар над ним, але на свою біду отримала вибух стисненого повітря. Потужна атака викинула телепортаторку через скляне вікно, і вона впала на землю непритомна всього за кілька кроків від Раяна.
Зарин вийшла з рекреаційної зони й швидко підірвала дронів-переслідувачів, перш ніж вони встигли завдати удару у відповідь. — Схопи Псишока, я тебе прикрию! — крикнула вона кур'єру.
— Звісно, випускай пару скільки хочеш! — сказав Раян, кидаючись за новим носієм Псишока. Раб з лазерною гвинтівкою спробував перехопити його, але прикриття кур'єра вибухом відкинуло його назад. Хоча Зарин і не змогла витримати удару, у неї було багато вогнепальної зброї, і вона була готова до бою.
Незабаром Раян дістався до меха Мехрона, коли Псишок почав залазити на його металеву обшивку. Він, напевно, мав намір використати його проти Френка, навіть ризикуючи знищити бункер, але кур'єр не дозволив справі зайти так далеко.
Однак Псипсі наказав останньому невільнику вилізти з-під меха і стати на шляху Раяна. Кур'єр миттєво застиг на місці, коли впізнав її.
Лен.
Мабуть, вона працювала над мехом, коли почалася битва, бо в руках у неї був невеличкий дриль. Її прекрасні очі були позбавлені емоцій; Псишок висмоктав з неї душу і залишив лише оболонку.
— Відійди, Цезаре, — попередив викрадач мізків, коли Лен приставила свердло до своєї лівої скроні, — або я зроблю так, що твоя кохана вб'є себе прямо у тебе на очах.
Раян застиг на місці від одіозної погрози. — Я можу повернути її назад, — сказав він, піднявши свій лазерний пістолет, наведений на Псишока. Негідник одразу ж змусив Лен переміститися на лінію вогню.
— Але ти завжди будеш пам'ятати, — подражнив його Псипсі. — Щоразу, коли ти дивитимешся на неї відтепер, перед твоїми очима промайне той момент. Видовище, як її мозок розливається на підлозі, бо ти не відступив.
І він мав рацію. Цей спогад переслідуватиме Раяна все життя.
Але він не міг дивитися в інший бік.
Вказівний палець його найкращої подруги повільно натиснув на спусковий гачок, і його серце пропустило удар. Кур'єр зупинив час, перш ніж Коротунка встигла активувати дриль, і кинувся на неї, поки всесвіт став фіолетовим. Раяну стало погано в животі, адже він ніколи не підіймав руку на Лен в жодному циклі. Сам факт, що Псишок змусив його зробити це, навіть щоб врятувати її життя, наповнив кур'єра несамовитою люттю.
Відкинувши лазерний пістолет убік, Раян підняв вільну руку, з'єднав пальці й швидко вдарив її кілька разів у сонну артерію та аорту. Це була дуже небезпечна техніка, з великою ймовірністю викликати медичні ускладнення, але він не знав іншого способу запобігти її самоушкодженню.
Коли час відновився, Лен знепритомніла. Удари тимчасово заблокували приплив крові до мозку, що призвело до втрати свідомості й змусило її впустити дриль. Раян обережно підхопив свою найкращу подругу вільною рукою й обережно поклав її на землю.
І звичайно ж, цей покидьок Псишок скористався нагодою, щоб запустити мацак прямо в череп кур'єра.
Раян ухилився і на дві секунди зупинив час. Залишивши Лен на землі, він піднявся і приготував інгалятор Блаженства.
— Ти повинен був бачити це зі спогадів Коротунки. Я в цьому місті вже кілька місяців, а ти так і не зміг заволодіти мною, — Раян ухилився від мацака, коли час відновився, схопив його вільною рукою і швидко потягнув металевого кальмара на землю. — Знаєш, чому? Тому що, попри всі твої підступні, боягузливі витівки, я завжди перемагав тебе.
Псишок відповів ненависним гарчанням і змахнув мацаками, але мандрівник у часі ухилявся швидкими спалахами своєї зупинки часу.
— Як казав колись твій бос..., — Раян швидко закрив розрив і приклав інгалятор до обличчя викрадача мізків. — Час прийняти ліки.
Псишок вдихнув повну дозу Блаженства в обличчя.
Його мацаки в паніці затріпотіли, але, як здогадався Енріке, його мутоване тіло зробило його особливо вразливим до хімічних речовин, що впливають на мозок. Псишок задихався і звивався на землі, його мацаки опустилися, оскільки ейфорія паралізувала його.
Кур'єр вдарив викрадача мізків ногою по голові, щоб бути впевненим, що він більше не підійметься, а потім зосередився на Лен. На щастя, його подруга ще дихала. Їй потрібна була швидка медична допомога, але вона житиме.
— Все гаразд, Коротунка, — Раян сів поруч з подругою, притискаючи її до грудей. Навколо них вирував бій, плюшеві тікали в бункер, а Френк розбивав стіну, щоб потрапити в ангар. — Я прикрию тебе.
Він завжди це робив.
Минула ще година, але сторона Раяна врешті-решт перемогла у громадянській війні Метабанди. Хоча одностороннє побоїще було б кращим терміном.
Раби Псишока продовжували битися навіть без їх кальмара-керівника, але вони не могли зрівнятися з жахливою армією, що зібралася перед ними. На жаль, якщо Раян стримував насильство, коли міг, то ні плюшеві, ні Мети не виявляли жодного милосердя. Навіть якщо вони були інструментами з промитими мізками, будь-хто, хто чинив опір, отримували по заслугах. Лише Чорний Еліксир виявив певну стриманість, бо не добивав поранених, коли вони вже не становили для нього загрози.
Це щось говорило про плюшевих звіряток і мутантів, коли гігантський монструозний слиз виглядав більш милосердним у порівнянні з ними.
Але врешті-решт, коли пил влігся, бункер належав Раяну.
— Я знаю, що перехід від попередньої адміністрації був важким, — стоячи на меху Мехрона, заклавши руки за спину, кур'єр оглядав свою аудиторію, що складалася з Психів, дітей-сиріт, плюшевих звіряток і однієї слизької мерзоти. Хоча Псишок і позбувся костюма Раяна, він знайшов собі чорну водолазку та штани. — Розстріли без суду і слідства, катування водою... але все це вже в минулому. Бо ми успішно вичистили ліву загрозу з наших лав!
— Тепер настав час зосередитися на справжньому ворогові, — Френк Божевільний кивнув сам собі, ніколи не втрачаючи з поля зору те, що мало значення. — Мексиканці.
— Саме так. І з великим небажанням я приймаю роль президента і необмежені надзвичайні повноваження, які з нею пов'язані. Повноваження, від яких я обіцяю відмовитися, як тільки криза закінчиться, — Раян підморгнув аудиторії. — Чесно.
Двадцять членів Метабанди пережили коротку громадянську війну або тому, що мудро стали на бік переможців, або тому, що просто здалися. Раян упізнав більшість із них, від Землі до Дворняги, хоча й не всіх. Він матиме час, щоб використати їх у наступні дні.
Вони могли бути його новими поплічниками, але все одно залишалися покидьками.
Що ж до плюшевих звірів, то кожен з них був причеплений до дитини-сироти, пильнуючи за ними, наче ревнивий домашній улюбленець. Вони також поневолили гремлінів Ракшаса, змушуючи їх няньчитися з дітьми, шмагаючи їх зібраними кишками. Раян наказав Психічному заклинателю телепортувати більше істот як жертвоприношення їхнім плюшевим володарям, що, здавалося, задовольняло їхню жагу до крові... поки що.
Коротко кажучи, ієрархія була встановлена.
— Гей, хто зробив тебе ватажком? — Раян упізнав інодумця як Психа-ящірку, яку він побив у притулку під час попереднього забігу Динаміса. На жаль, виявилося, що не всі були згодні з новим статусом кво. — Ти навіть не один з нас! Якщо подумати, то я впевнений, що кілька годин тому ти був ув'язненим!
Раян подивився на цього бунтівного покидька. — Як тебе звати, мій лускатий друже? Найкраще, що я можу придумати, це «Моб(Mook)».
— Рептилія.
Як оригінально, ще одна змова, що намагається захопити владу! Хто буде наступним, Ілюмінати? — Запевняю вас, що це демократія: одна людина — один голос, — Раян поклав руку на груди. — Я чоловік, і я маю право голосу.
— Жінка не може бути президентом, — погодився Френк, а Зарин у відповідь показала йому середній палець.
— Але якщо ви скептично ставитеся до результатів виборів, давайте вирішимо це питання, — кур'єр подивився на аудиторію. — Якщо ви хочете, щоб я був головним, підійміть руку, або лапу, або мацак.
— Ти мій друг! — Усі плюшеві звірятка підняли крихітні лапки, обережно наслідуючи переляканих сиріт; Зарин, Френк і мудрі Психи також наслідували їх. Зрештою, Чорний Еліксир утворив мацак з липкої маси з сімома очима на кінчику, щоб привітати його.
— Бачиш? — запитав кур'єр Рептилоїда, коли той отримав переважну більшість голосів. — Навіщо голосувати за менше зло?
— Але-
— У мене є шоггот, — перервав цього інакодумця Раян, навівши безвідмовний аргумент. — Я тепер президент.
Рептилоїд глянув на Чорний Еліксир, нарешті зрозумів своє місце і підкорився. — Так.
Раян витріщився на цього дурня. — Для кого «так», сумкоподібний?
Псих опустив голову. — Так, Пане Президенте.
— Так-то краще, — Раян порився в кишені й дістав свою секретну зброю. — Звичайно, нова адміністрація не може не бути щедрою.
Штучний Еліксир виробництва Динаміса.
Присутні Психи одразу ж подивилися на нього з голоду. Навіть Зарин і Френк, які, як був упевнений Раян, не могли потурати його споживанню з їхньою особливою біологією. Еліксири в їхній крові, ймовірно, викликали Психологічний потяг.
Раян розмахував підробкою перед зграєю голодних гієн, а потім кинув її в їхнє середовище. Хоча всі вони простягнули руку, щоб схопити її, Москіт використав свої крила, щоб схопити її в повітрі й негайно з'їв.
— Підкоряйтеся уряду, сплачуйте податки, і всі отримають вигоду від нашого Еліксиру, — сказав Раян, коли Москіт видав стогін блаженного задоволення, а інші Психи загарчали від розчарування.
— А як щодо зв'язку? — скептично запитала Чорнильна Машина. — Тільки Псишок знав, як зв'язатися з постачальником.
— Я подбаю про це, — сказав Раян, вже маючи план, як розібратися з Динамісом. — Сік потече.
— Краще б так і було, — сказала Інки Вінкі, схрестивши руки. — Або я забираюся звідси.
— Крім того, я врятувала твою дупу лише заради обіцяних тобою ліків, — нагадала Зарин про передвиборчі обіцянки Раяна. — Якщо ти не виконаєш нашу угоду, я підірву тебе до того, як ти зрозумієш, що відбувається.
— Я... допоміг..., — інопланетний голос Чорного Еліксиру налякав більшість присутніх Психів, а особливо дітей. Усі, навіть плюшеві, не звертали уваги на істоту. — Ти... допоможи мені... зараз...
— Запевняю вас, що на відміну від будь-якого іншого політика, якого ви бачили раніше, я виконаю обіцянки своєї передвиборчої кампанії. Більше того, я негайно зроблю кілька дзвінків. Ми візьмемо цей бункер штурмом, а потім...
Раян махнув рукою у стелю. — С-с-с--с-світ!
Присутні обмінялися поглядами, приголомшені грандіозним баченням свого президента. — Світ? — перепитав Рептилоїд, наче він уже контролював його.
— С-с-с--с-світ, — поправив їх Раян.
Оскільки забіг був приречений з самого початку, кур'єр міг дозволити собі викинути безпеку з вікна і спробувати ризиковані стратегії, які могли б спрацювати в короткостроковій перспективі. Він звертався по допомогу навіть до тих, кого волів би уникати.
— А як щодо мами? — насупившись, запитала маленька Сара. — Вона... вона одужає?
— Дядько Раян має план, як вилікувати твою маму, — заспокоїв її кур'єр. Лен та інших вцілілих невільників накачали сильними заспокійливими, поки Раян не знайде спосіб скасувати промивання їхніх мізків; Кислотний Дощ теж, оскільки у нього були до неї питання. Псишок перебуватиме в наркотичному тумані, доки кур'єр не знайде спосіб передати його до Скасовувуча що не повинно зайняти багато часу. — Просто будь терплячою. Усе буде добре.
— То що далі, босе? — запитала Зарин, схрестивши руки.
— Спершу я призначу тебе своїм віцепрезидентом, бо ми віримо в гендерну рівність, — Раян подивився на Чорний Еліксир. — Наш липкий друг стане державним секретарем, щоб заповнити квоту інопланетних меншин. Агент Френк забезпечить, щоб люди поважали волю уряду.
— Так, пане президенте, — кивнув агент, ідеальний патріот.
— Ракшасо, ти будеш викликати гремлінів, щоб вони втихомирювали наших плюшевих володарів, — хоча кожен плюшевий був прив'язаний до дитини й жоден з них не втік з бункера, Раян добре знав, що це лише затишшя перед бурею. Як тільки у них закінчаться гремліни, яких можна буде вбити, істоти розмножаться і захоплять поверхневий світ. Будемо сподіватися, що йому вдасться відстрочити плюшепокаліпсис на кілька днів. — Рептилоїде, ти підеш до притулку і повернеш мені мого кота.
— Кота? — перепитала ящірка, здивована таким наказом.
— Перського кота, з білою шерстю і блакитними очима, — пояснив Раян. — Попередження про спойлер, ми збираємося його зарізати й змінимо сюжет.
У них була секретна база і доступ до зброї судного дня. На стіні вимальовувався сценарій.
Настав час Раяну стати повноцінним лиходієм Бондіани.