Азартна людина

Розділ 54. Азартна людина
 

— А прямо перед нами видніється знаменитий сиротинець Іржавого міста, де в дикій природі виховуються найнебезпечніші істоти у світі, — сказав Раян, закінчуючи екскурсію для своєї команди, припаркувавши Plymouth біля в'їзду. — Людські діти.
— Ти перебільшуєш, — хихикнула Гардероб, дивлячись у вікно. Лен чекала із Сарою та ще одним хлопчиком біля входу до сиротинця, діти гралися з лабрадором. На відміну від попередньої петлі, Геній ще не вдягнула водолазного обладунку, залишившись у коричневому костюмі та з водяною рушницею.
— Думаю, ти недооцінюєш цих істот, — заперечив Раян. — Вони їдять дитячі цукерки, а вночі слухають гучну музику.
— Чому ми тут? — запитав Атомний Кіт ззаду.
— Ну, згідно з моїми даними, Метабанда має намір напасти на це місце сьогодні, — відповів Раян, хоча й не згадав, з якого джерела. Його слова примусили всіх подивитися на нього з тривогою. — Вони викрадуть мешканців, якщо ми їх не проженемо.
— Вони мають намір напасти на дітей? — Чарівне обличчя Гардероба побіліло від жаху.
— Я хотів би сказати, що я здивований, але це не так, — пробурчав Фелікс.
— Не хвилюйтеся, Сіфу, ми їх врятуємо! — з ентузіазмом сказав Панда, схрестивши руки на грудях. — Ми зламаємо цих лиходіїв, як... як бамбук!
— Нам треба буде попрацювати над твоїми каламбурами, зарозумілий юний учень, — сказав Раян, коли група вийшла з машини, миттєво привернувши увагу дітей.
— О, це ж Гардероб! — Очі маленької Сари розширилися, коли вона впізнала героїню. Здавалося, що хоч вона і не була такою відомою, як Віверн, але модельєрка мала своїх шанувальників.
— Де, де? — запитувала інша дитина, вибігаючи з сиротинця разом з пів дюжиною крихітних чортенят.
— Рірі, — тихо прошепотіла Лен, а діти обступили героїв, більшість з яких просили автограф Гардероба. Панда виглядав дуже ревнивим до її слави, яку він жадав для себе.
— Хлопці, це Лен, вона ж Дайвер, — представив їх Раян. — Вона наш друг. Коротунка, це Атомний Кітті, мій новий найкращий друг Гардероб, і Суперпанда. Він вміє літати й стріляти лазерами з очей.
— Атомний Кітті? Ніколи не чув такого раніше, Квікі, — Атомний Кіт схрестив руки, спостерігаючи за Лен. — Хіба вона не злочинниця? Я чув, що Вулкан заплатила Приватній Охороні, щоб її звільнили.
Лен одразу напружилася, підозріло дивлячись на Атомного Кота. — Твої корпоративні боси — справжні злочинці, — різко відповіла вона, махнувши рукою на Іржаве місто. — Це... це їхня робота.
— З цим не посперечаєшся — зізнався Фелікс з овечим збентеженням. — Ти доглядаєш за цим місцем?
— Хтось же повинен.
— Квіксейв, чудовисько! — Гардероб витріщилася на нього, закінчивши роздавати автографи дітям. — Я так в тобі розчарована.
— У чому? — похмуро запитав Раян.
— Ти не можеш дозволити своєму другові так одягатися! — Гардеробниця просторікувала, підходячи до здивованої Лен і торкаючись м'якими пальчиками кожної деталі її вбрання. — Її костюм огидний!
Зрозуміло, що Лен не знала, як на це реагувати. — Я, що, що...
— Кольори не ті, він нічого не вартий, і навіть не сидить по фігурі! — Гардеробниця почала торкатися грудей Лен, на її превеликий жах. — Подивіться на її прекрасну фігуру! Весь цей потенціал змарновано!
— Припини, будь ласка, — благала Лен, наче на неї напало надто ласкаве цуценя.
— Вибач, люба, я не можу дивитися на це крізь пальці, — Гардероб прибрала руки від Генія і прийняла позу, що нагадала Раяну статую Родена — Мислитель. Вона пожирала Лен очима, бідолашна Геній тепер була червона, як помідор. — Нам потрібен срібний і блакитний, з лускою...
— У чому твоя сила? — запитала маленька Сара у Панди.
— О, я можу стати найкращим створінням у світі! — Зелений Геном миттєво перетворився на свою звірину форму, на превелику радість дітей. — Оверпанда-овердрайв! [1] - відсилання до Могутні рейнджери
— Це ведмідь! — закричала маленька дівчинка, коли Панда підняв її на плечі. — Це ведмідь!
— Такий м'який і теплий, — сказав інший хлопчик, доторкнувшись до хутра звіра.
— Ох! — Маленька Сара подивилася на Фелікса. — А ти теж можеш перетворитися на кота?
— Ні, — відповів Фелікс грубим тоном.
— Але твоє ім'я...
— Мені подобаються коти, ось і все.
— Ти величезне розчарування, — огризнулася йому у відповідь маленька Сара, перш ніж піддатися на милість Панди. Зрештою тварина лягла на спину, дозволивши дітям використовувати її живіт як батут.
Панда знайшов справжнє призначення своєї сили. Розважати дітей.
Раяну ця сцена здалася б досить кумедною, якби його думки не відволікло щось інше.
Апельсин у курнику... Це була жартівлива фраза, яку Раян казав людям, коли вони розпитували про його силу. Але він не використав її жодного разу за весь цей цикл! Той факт, що хтось надіслав її йому, міг означати лише одне.
Десь хтось згадав.
Ні, ні, він не повинен тішити себе надіями, на випадок, якщо вони виявляться марними. Наскільки він знав, Хронорадіо могло передати це повідомлення. Але якщо хтось і пам'ятав, то хто це міг бути?
Раян пригадав, що використовував це речення тричі. Один раз в Бакуто під час ранньої петлі, один раз до Савана, коли він просив його сили, і один раз з Лівією. Це могла бути й Жасмін, але навіщо їй симулювати амнезію?
Лівія, однак, здавалося, впізнала ім'я Раяна. Він також був майже впевнений, що у неї, як і у її батька, є друга сила, яку він ще не до кінця зрозумів. Наскільки кур'єр знав, це могло дозволити їй утримувати свої спогади від однієї петлі до іншої.
Його думки викликали більше запитань, ніж відповідей!
Раян міг би запитати бідолашне кошеня для підтвердження, але він відчував, що це матиме негативні наслідки. Якби це була Лівія, Фелікс запитав би, чому кур'єр отримував повідомлення від доньки Августа; він міг би прийняти мандрівника в часі за крота мафії і все зіпсувати.
Дітям, які прагнули автографів, вдалося відволікти Гардероб на достатньо довгий час, щоб Лен вирвалася з її пазурів. — Рірі, — прошепотіла Геній до кур'єра. — У тебе є план?
— Моя ідея розібратися з Псишоком провалилася, — зізнався Раян. Він думав, що Гардероб може перевтілитися у Скасовувача і прикінчити викрадача тіл, але, очевидно, цього не станеться. — Доведеться скористатися твоїм.
— Сподіваюся, це спрацює, — сказала вона, підіймаючи свій водяний пістолет. — Я ніколи не перевіряла його раніше.
Її бульбашкова в'язниця чудово спрацювала проти Перезавантажувача в попередньому циклі, тож Раян не сумнівався в її ефективності. Якщо, звісно, Псишок не мав автоматичної кнопки самогубства, щоб уникнути захоплення. Псих не використовував її проти Скасовувача, але тоді вона обнуляла його перенесення тіла.
Автоматичні тригери були неприємною річчю. Кур'єр розробив один з них у своїх ранніх циклах, але так і не знайшов правильного балансу. Один з його пристроїв, призначений для захисту від читачів думок, зрештою сприйняв його «збереження» за спроби маніпуляцій з пам'яттю. В іншому випадку нагрудна бомба вибухала в невідповідний момент. Зрештою, Раян взагалі відмовився від цієї ідеї, вважаючи, що вона приносить більше клопоту, ніж теоретично того варта.
Чи дійшов Псипсі такого ж висновку? Він не міг сказати, поки вони не перетнули той міст.
Що, на жаль, не могло зайняти багато часу. Раян помітив, як чорний, іржавий мікроавтобус Псишока поїхав у бік дитячого будинку, а за ним швидко під'їхав другий.
Метабанда привела підкріплення.
Йому слід було цього очікувати. Без Упиря, який слугував би димовою завісою, Земля, напевно, помітила велику групу Геномів навколо сиротинця. Будемо сподіватися, що Адам триматиме своїх важковаговиків у резерві для захисту Звалища, а не відправить їх усіх до сиротинця.
Раян міг би обійтися без чергової сутички з Кислотним Дощем. Особливо після того, як вона вбила кота Фелікса під час їхньої першої зустрічі.
— Це вони, — здогадався Фелікс, напружившись. — Мети.
— Заходьте всередину, негайно, — сказала Лен дітям. — Сховайтеся в підвалі й не виходьте, поки я не скажу.
— Але ж ма-, — запротестувала маленька Сара.
— Роби, як я кажу, — більш твердо попросила Геній, підіймаючи свій водяний пістолет.
— Не хвилюйся, сонечко, — підбадьорливо підморгнула Гардероб. — Герої завжди перемагають.
Доки не отримують кулю в голову, але Раян сподівався, що до цього не дійде. Діти втекли до сиротинця, інші Геноми готувалися до бою.
— Гаразд, хлопці, я буду говорити, поки не полетять кулі, — сказав Раян, непомітно вихопивши пристрій із заднього сидіння свого Plymouth Fury і сховавши його в костюмі. Він також одягнув Кулачних Братів, сповнений рішучості особисто познайомити їх з щелепою Псишока. — Незалежно від того, що ви почуєте, намагайтеся зберігати спокій.
— Т-так, Сіфу, — відповів Панда, соваючись на місці. Хоч він і намагався зробити хоробрий вигляд, Раян міг сказати, що у цього героя-самозванця не було ніякого досвіду.
— Що це? — запитав Атомний Кіт, розглядаючи костюм Раяна. — Якась потужна зброя?
— Можна й так сказати, — відповів Раян, готуючись до свого виступу, коли Метабанда припаркувалася перед дитячим будинком. — Це мікрофон.
Першим з машини вийшов Псишок, за ним Дворняга і Москіт. Неподалік зупинився інший мікроавтобус, з якого вийшли ще двоє Психів. Гуманоїд-рептилоїд і двоногий ягуар.
Раян пам'ятав їх обох зі своєї спроби самогубства. Ящірку він переїхав по дорозі до бункера, а ягуар-людина, Ракшас, міг викликати гремлінів.
Обидві групи були рівноцінні, принаймні так здавалося.
— Малий Цезар, — незалежно від кількості петель, від того, як Псишок вимовляв це ім'я, у Раяна завжди пробігали мурашки по спині. — І чарівна Лен. Справжнє возз'єднання.
— Я ж казав, що відчув запах зграї Геномів, — сказав Москіт, хрумтячи кісточками пальців. Решта Мет, здавалося, ледве стримувалися. Дворняга показував зуби, Ящірка бив хвостом по землі, а Ракшас готувався викликати гремлінів на підмогу. — Гадаю, прийшов час збирати кров.
— Так, хоча ми прийшли лише по дітей у тому притулку, сьогодні справді гарний день, — сказав Псишок.
— Тоді вам доведеться пояснити це Директору Гектору, — збрехав Раян, використовуючи корпоративну зарозумілість Тернини. — Він і так тобою незадоволений, тож я б не радив цього робити.
Речення змусило Псишока здригнутися.
Це був епічний покерний блеф, але Раян знав, що зі слабкою рукою він все одно може виграти. Вони не дарма називали його стиль розкуто-агресивним.
Мети поглянули на свого лідера, який уважно вивчав Раяна. Він відчував, що щось не так, але той факт, що він не одразу викрив блеф кур'єра, означав, що він потрапив у ціль.
— Я не мав задоволення зустрічатися з жодним Гектором, — підозріло промовив Псишок.
— Що ж, у такому разі, ми відсічемо зайве, — збрехав Раян так само легко, як і дихав. — Якщо ви не дасте результатів найближчим часом, можете попрощатися зі своїми поставками штучних Еліксирів. Ці ящики й дрони були великою інвестицією з боку великої людини, а він не займається благодійністю.
Це приголомшило Псишока, адже Раян не повинен був знати цю інформацію. Він міг би шпигувати за ними, але Еліксири та дрони були надійно заховані в бункері. Швидше за все, постачальник сам надав інформацію Раяну... або він міг подорожувати в часі.
Вгадайте, що Псипсі вважав більш імовірним?
— Чому вони тут? — Псишок глянув на команду Раяна. Усі вони напружилися, а Атомний Кіт, здавалося, переповнився холодною люттю.
— Бос боявся, що ти зірвешся з повідця, і нам доведеться тебе провчити, — пальці Раяна небезпечно сіпнулися. — Доведеться, Псих?
Ключем до хорошого блефу була впевненість. Ви повинні були здаватися настільки зарозуміло впевненим у собі, щоб ваш опонент засумнівався у власних судженнях. Стів Джобс називав це полем викривлення реальності, і це було не так вже й далеко від істини.
Другий заступник командира Метабанди дивився на Раяна мертвим поглядом, напруга відчувалася. Їхні групи приготувалися до бою, бо настав момент істини. Кур'єр стояв непохитно, з зарозумілістю людини, яка переконана, що завжди доб'ється свого.
І, на щастя, Псишок здався.
— Ні, — сказав він, вказуючи на місце, віддалене від двох груп. — Тут, давайте обговоримо речі подалі від небажаних вух.
Раян подивився на свою команду і кивнув їм. Сподіваюся, вони зможуть зберігати тишу, поки ситуація не стане неминуче ескалаційною.
Двоє недоброзичливців відійшли від своїх груп на край подвір'я дитячого будинку. — Пояснюй, — одразу перейшов до справи Псишок. — Пан Манада спеціально попросив нас з Адамом не розповідати про його причетність навіть нашим людям. Що змінилося? Чому він послав тебе, а не пішов звичайними каналами?
— Хтось проговорився, — відповів Раян, вдаючи роздратування Психа. — Старі канали більше не безпечні.
— Це були не ми, — заявив Псишок. — Як ми вже говорили твоєму роботодавцю, коли звернулися до нього, ми дуже ретельно ставимося до безпеки. Якщо і є витік, то з вашого боку.
— Так, звичайно, — відповів Раян, вдаючи серйозний скептицизм. Він зазначив, що Мети звернулися до Динаміса першими, а не навпаки.
— Я особисто змінив спогади всіх, хто брав участь у наших операціях, щоб мінімізувати ризики, — наполягав Псишок, змушений оборонятися. — Витік інформації йде не від нас. Ти для цього привів цих людей? Щоб я міг перевірити їхні спогади?
— Ні, їм це не подобається, але вони триматимуть рота на замку, — збрехав Раян. — Чому великий бос щедро платить тобі за відвідування сиротинців? Тільки не кажи мені, що товстозадий хоче курячих нагетсів на вечерю?
Ганнітовстун Лектер був достатньо хитрим, щоб тримати рот на замку в попередніх циклах, принаймні, поки не підірвав місто. Кур'єр відчував, що Псишок не поділяє самовладання свого боса. Той був надто зарозумілим і впевненим у своєму безсмерті.
— Ми маємо намір використати цих гоблінів як солдатів проти Августі — брехав Псишок, дихаючи на повні груди. — Запевняю вас, ми робимо успіхи. Ми витіснили їх з цього району і почали бити їхніх постачальників...
— Барменів і звичайних людей, — зневажливо відповів Раян. А де ж матеріал класу А? Убивча сімка? Плутон, Нептун? Схоже, ви не справляєтеся з роботою, а підрозділи компанії, які не приносять результатів... скорочуються.
Гаразд, можливо, він трохи переборщив з корпоративними метафорами, але, здається, це спрацювало. Брехня Псишока про бункер Мехрона також означала, що Гектор Манада, ймовірно, не знав про нього.
Чим більше він слухав, тим більше Раян бачив загальну картину. Адам якось дізнався про бункер і приїхав до Іржавого міста, щоб розкопати його. Але оскільки йому потрібен був час, щоб зробити це непомітно, лідер Мет звернувся до Гектора Манади з проханням роздобути штучний Еліксир і втихомирити його команду наркоманів. Адам пообіцяв націлитися на Августі від імені Динаміса, не маючи наміру виконувати обіцянку.
Ці Психовані виродки від самого початку планували скинути своїх «роботодавців».
— Як я вже казав пану Манаді, нам бракує людей, щоб діяти необачно, — заперечив Псишок, намагаючись врятувати фальшивий зв'язок. Метабанда, ймовірно, очікувала, що на повне захоплення бункера піде кілька тижнів, а до того часу вони не могли ставити під загрозу свої запаси Еліксирів. — Нам потрібно зібрати більше інформації, перш ніж ми зможемо зробити стратегічний хід.
Раян підняв три пальці. — Три дні, — сказав він. — У вас є три дні, щоб досягти результатів.
— Три дні? — здивування прорвалося крізь беземоційний тон Псишока. — Це занадто мало.
— У вас є три дні на виконання, — сміливо повторив Раян, — або угода скасовується.
Зараз він здебільшого тролив Псишока перед переворотом, але він сподівався змусити його запанікувати настільки, щоб він проговорився про останній соковитий шматочок інформації. І він не помилився.
— Я досяг значного прогресу в іншому проєкті, — стверджував Псишок. — Якщо пан Манада хотів би продовжити цей період, я міг би йому показати.
Другий проєкт? Тепер Раян не міг бути впевненим у цьому, але він міг зробити висновок про його природу з різних елементів, зібраних з попередніх циклів. — Сканування мозку? — перепитав кур'єр, сподіваючись, що не помилився.
— Ваша технологія, хоч і примітивна, але сумісна з моєю силою, — сказав Псишок, повертаючи собі самовладання. — Я можу легко скопіювати розум з одного мозку в інший, якщо вони тісно пов'язані між собою.
Як Раян і думав. Він завжди дивувався, чому альянс Динаміс/Мети так швидко розпався у попередньому циклі зі смертю Псишока, але тепер це мало сенс. Після невдач Мет проти Августі та смерті мозкового маніпулятора Гектор Манада, мабуть, вирішив, що треба просто розвалити цей альянс і замести сліди. — Наскільки ретельно?
— Клони були б найкращим варіантом, але ми можемо працювати з близькими родичами. Брати, сестри, діти..., — Псишок зробив коротку паузу. — Навіть Геномами.
— Обережніше з цим, — сказав Раян, хоча й пообіцяв, що Енріке обов'язково про це дізнається. — Те, на що ти натякаєш, може бути сприйнято неправильно.
— Я просто кажу, що це можливий варіант, якщо твій роботодавець готовий його розглянути.
І ось так Псишок дав кур'єру все, що йому було потрібно.
Раян подивився на небо, сподіваючись побачити літаючу броню. Ось-ось мала з'явитися Вулкан і перетворити все на ménage-à-trois [2]. З хвилини на хвилину. З хвилини на хвилину...
    [2] - термін французького походження, що описує сімейний зв'язок, коли троє людей перебувають у поліамурних романтичних або статевих стосунках один з одним. https://uk.wikipedia.org/wiki/M%C3%A9nage_%C3%A0_trois
Чорт, невже більша кількість залучених Геномів змусила Жасмін передумати? Принаймні, Раян був упевнений, що може покластися на когось іншого.
— Тобі цього достатньо, містер Лобове скло? — запитав Раян, дивлячись у порожнечу.
Псишок застиг у розгубленості, аж поки голос з нізвідки не відповів, — Так.
— О, добре, — сказав Раян, озирнувшись на Псишока, який почав розуміти, що його обдурили. — Психу, ти, мабуть, не пам'ятаєш, але я тобі дещо пообіцяв під час нашої останньої зустрічі. А Квіксейв завжди виконує обіцянки.
Раян зненацька вдарив Псишока в щелепу, оскільки всі вікна в цьому районі розлетілися на скляні осколки.
 
 
Перекладач: вирішив перекласти другий розділ за день, щоб дізнатись хто згадав попередній цикл, але не отримав відповіді. Проте дізнався іншу цікаву інформацію)