Герої та лиходії

Розділ 10. Герої та лиходії
 

Давно вже Раян не возив групи на своєму Plymouth Fury.
Він часто перевозив одну-дві людини, особливо коли був п'яний або працював водієм на втечу, але рідко таку групу, як ця. Джеймі носив свою силову броню ззаду, а Кі-джун у зеленому балахоні сиділа збоку від нього. Її щури зайняли всі куточки машини, ховаючись за сидіннями та під ними.
На жаль, Ланка скаржилася всю дорогу на передньому сидінні. — Ти обдурив мене, балакун, — звинувачувала вона Раяна. Вона б теж поїхала на зустріч зі своїм велосипедом, якби Джеймі не наполіг, щоб вони всі їхали в одному транспортному засобі для згуртування колективу. — Я знаю, що це так.
— Хтось тут постійно програє, — відповів Раян, вийшовши з-за вчорашнього столу на кілька сотень баксів багатшим. До того ж, балакун? У нього були набагато кращі прізвиська! Наприклад, Малий Бабусиний Руйнівник.
— Я рахувала карти, — сказала Ланка. — Але ти їх поміняв. Я ніколи не помиляюся в цьому.
— То ти звинувачуєш його в шахрайстві, визнаючи, що сама шахраювала? — несимпатично запитав Джеймі.
— Звичайно, я обманював, — відкрито зізнався Раян, на превеликий подив Джеймі та Кі-джун. — І замість того, щоб засуджувати мене, ти повинен вчитися на цьому, міі юний падаван. Поразка — це досвід.
— Тоді ти вже маєш бути дуже досвідченим, — знизала плечима Ланка. Очевидно, що вона могла дати стільки ж, скільки брала.
— Немає нічого більш людського, ніж обман. Знаєте, хто ще звинувачував людську расу в обмані? Мамонти. Вони казали: Гей, ці люди нападають на нас з луками та списами замість іклів, це нечесно, — Раян подивився на засмученого невдаху. — Ти зустрічала мамонтів останнім часом, Ланка?
Джеймі зітхнув, слухаючи їхню суперечку. — Наступного разу спробуємо зіграти в настільні ігри.
Група припаркувалася біля Малого Магрибу, поруч із фортецею з каменю та сталі. До війни в цій будівлі був якийсь ливарний завод, поки кілька років тому її не придбала компанія Вулкан. Цей багряний замок з металевих стін, труб і резервуарів здавався Раяну ближчим до старої армійської бази; багато буркотунів патрулювали територію, озброєні дробовиками, гранатометами й мініпістолетами. Він також помітив кількох снайперів на даху, які спостерігали за кожним куточком вулиць навколо ливарні.
Вочевидь, ні для кого не було секретом, що там працює збройний підрозділ Вулкана, але ніхто не був настільки дурним, щоб напасти на них. Навіть Приватна Охорона та «l Migliore. Новий Рим справді жив в епоху, схожу на холодну війну.
До того ж він був досить близько до готелю, який Раян використовував у попередньому циклі. Не дивно, що Вулкан напав на Віверн, коли вона переїхала так близько до їхньої штаб-квартири.
— А ще я хочу сказати, що розчарований у вас, пані, — сказав Раян Ланці та Кі-джун. — Лише ми з Занбато маємо костюми! А ви навіть масок не носите!
— Навіщо нам носити маски, якщо Приватна Охорона має на нас досьє? — розгублено запитала Кі-джун, залишивши своїх щурів у машині, щоб вони наглядали за нею. — Вони навіть знають, де ми живемо.
— І тут не так вже й багато сучасних обладунків, — відповіла Ланка, хоча їй вистачило здорового глузду доповнити своє екіпірування поясною кобурою. — А що це за костюм, плащ? Знаєш, як важко в ньому не спіткнутися?
— Справа не в практичності, а в тому, щоб виглядати стильно, — відповів Раян, поклавши руки на свій тренч, — Без яскравого і барвистого стилю хто ми? Просто тварини! Культура — це те, що підносить...
— Ага, негідники!
Раян зупинився і подивився на дивного прибульця.
З велосипеда біля машини зліз чоловік, одягнениі як Рембо... хіба що без пістолета і без половини м'язів. Він розмалював обличчя і пофарбував волосся в білий колір, з чорними плямами замість очей.
Виглядало це, чесно кажучи, безглуздо.
Решта групи, здавалося, впізнали його, але замість того, щоб напасти, всі виглядали збентеженими.
— Ви зайшли далі, ніж мали б, але ви знайшли свого заклятого руйнівника! — вигукнув дурень, відчайдушно намагаючись виглядати крутим, але у нього це катастрофічно не виходило. — Приготуйтеся зустрітися з гнівом...
— О Боже, тільки не це знову, — зітхнула Ланка, а решта групи моторошно замовкла.
— ПАНДА!
— Що? — запитав Раян, не знаючи, чи засуджувати жахливе відчуття моди цього чоловіка, чи аплодувати його зусиллям. Хоч хтось у цьому місті розумів важливість костюмів! — Ти теж «спаровуєшся» лише раз на десять років?
— Панди перебірливі! — відповів смішний чоловік, але щось у його тоні змусило Раяна засумніватися. Він навіть не був схожий на китайця!
— Він — «месник, — чомусь Ланка вимовила це слово смішно, закотивши очі, коли вимовляла його. Очевидно, вона не сприймала його серйозно. — Він може перетворюватися у
— ... у? — запитав Раян, очікуючи чогось іншого.
— Досить.
— Але дуже великого, — додала Кі-джун з усмішкою, ніби для того, щоб пом'якшити удар.
Боже, деяким Геномам просто не пощастило.
— Невже страх скам'янів вас, негідники? — Герой заклав руки на талію, прийнявши незручне мовчання за страх.
Невже він серйозно прийшов сюди, щоб влаштувати бійку? Раян міг би це поважати, хоча йому варто було б попрацювати над своїм представленням.
— Просто ігноруі його, і він піде геть, — відповів Джеймі й пішов до зброярні, не шкодуючи бідолашного потенційного героя ні на мить. Кі-джун пішла слідом за ним, хоча й кинула жалісливий погляд на бідолашну тварину. Навіть охоронці ливарні, здавалося, жартували над новачком, не докладаючи жодних зусиль, щоб перервати його.
— Ти не втечеш від мене!
Роздратований відсутністю поваги, він зазнав жахливого перетворення. На його шкірі виросло чорно-біле хутро, тіло набуло маси та м'язів. Він відростив кігті та ікла, скинувши штани та куртку, наче чудовий метелик. Людина зникла, залишивши лише...
Він був досить великий, навіть більший за білого ведмедя. Проте, коли він закричав, Раяну здалося, що це було мило, а не страшно.
Важко зітхнувши, Ланка з'єднала вказівний і середній пальці разом, утворивши «пістолет, і вистрілила з нього помаранчевою енергетичною сферою. Снаряд зі швидкістю стріли полетів назустріч і влучив йому в ніс. Бідолашна тварина миттєво впала на лівий бік, паралізована.
Тепер Раян зрозумів, чому її назвали Сферою.
— Гаразд, — сказала Ланка, витягаючи з кишені «Беретту-76. — Чур, я забираю його труп.
— Ти збираєшся вбити панду? — з жахом запитав Раян. — Вони вимерли!
— Так, це означає, що ми можемо продати його хутро колекціонеру, — вона наставила рушницю на бідолашного звіра.
— Я зупиню тебе, Жорстока! — Раян рушив на шляху ствола, не витримавши жорстокого поводження з твариною. — Я не дозволю тобі вбити останнього. Ти можеш отримати за це смертну кару!
— Він не балакун, він ідіот! Це все одно, що бути вже мертвим, тільки ти втратив розум ще за життя!
— Я не можу дозволити тобі розлютити PETA [1]! Ти не знаєш, на що ці хлопці здатні! — Або що вони могли зробити до війни.
— Хто, в біса, такі PETA, Геном? — запитала вона, розгублено опустивши пістолет у роздратуванні. — Ти знаєш, що він повернеться і його вб'ють охоронці пізніше, базіко? Як на мене, то виживає найсильніший. Принаймні, я зроблю це швидко.
    [1] — організація, що веде боротьбу за права тварин. https://uk.wikipedia.org/wiki/Люди_за_етичне_ставлення_до_тварин
— Я візьму на себе повну відповідальність за порятунок цього учня стилю, — відповів Раян, а його супутниця закотила очі й поклала пістолет назад у кобуру. — Я вірю, що для нього ще є надія, мій мародерський друже.
Вона підняла брову. — Звідки ти це знаєш?
Що вона колишня бандитка? — Татуювання змії на твоїй руці, яке ти намагалася приховати під іншими, — відповів Раян, помітивши цю деталь під час вечора покеру. — Я вже зустрічав людей з таким татуюванням. Дуже недобрих людей.
— Сподіваюся, ти їх убив, — відповіла вона, коли охоронці пропустили їх усередину периметра ливарні, — я належала до справжньої банди дикунів у ті часи.
О, так, усіх.
Раян і Ланка підійшли до металевих воріт і побачили, що Джеймі та Кі-джун розмовляють з іншим дуетом. Точніше, говорила жінка, а всі інші слухали, зрідка киваючи головами.
Вона явно була Геномом; її шкіра була мертвотно-блідою, неприродно блідою, а довге волосся — яскраво-синім. Ця зріла жінка трималася з моторошною елегантністю, як потойбічна фея серед чоловіків. На відміну від команди Раяна, вона була вбрана у чорну грецьку сукню-хітон, босоніжки, намисто з акулячих зубів і сережки у формі черепа.
Раян не міг пояснити чому, але у нього було погане передчуття щодо неї. Здебільшого тому, що Джеймі та Кі-джун здавалися скутими, як пекло, коли вона говорила, і навіть Ланка напружилася, побачивши її.
Кур'єр також упізнав у її охоронниці жінку, яка намагалася фліртувати з ним у Бакуто, коли він зіпсував ланцюжок подій. Щоправда, цього разу вона змінила сукню на чорну уніформу та штурмову гвинтівку. Оскільки вони не зустрічалися під час цього перезапуску, вона його не впізнала.
Блакитноока жінка та її охоронець пройшли повз Раяна і Ланку, прямуючи до стоянки, а потім різко зупинилися, помітивши кур'єра. — Ти, — сказала синьоволоса жінка, її голос був глибоким, як у людини, яка звикла підкоряти.
— Я? — Раян показав пальцем на себе.
— Скільки тобі років? — запитала вона, її гострі сірі очі пильно розглядали його. Це було схоже на погляд голодного крокодила, що визирає з води.
— Що за питання, — Раян зробив глузливий уклін. — Я безсмертний, але нікому не кажіть.
— Ніхто не безсмертний, — відповіла вона, невиразно розвеселившись. — Але я сподіваюся колись дожити до твого віку.
Потім вона перестала звертати на нього увагу і пішла геть зі своїм ескортом.
— Чорт, — прошепотіла Ланка. — Це недобре.
— Хто вона? — з цікавістю запитав Раян.
— Плутон, сестра Августа і підлеглий бос, — сказав Джеймі, перегрупувавшись, явно хвилюючись, — Коли він посилає її, голови падають.
— Хіба Плутон — це не хлопець з римської міфології? — запитав Раян. — Я підтримую гендерну рівність, але хіба Плутонія не була б більш доречним?
— Гадаю, у них в сім'ї дивна мода на імена, — відповіла Ланка, розслабившись, коли підлеглий зник з поля зору. — Третій член тріо братів і сестер, Нептун, служить консиліумом Августа.
Принаймні вони намагалися поважати дух імен. Раян оцінив культурне посилання. — У чому саме полягає її сила?
— Якщо вона хоче, щоб ти помер, — сказав Джеймі, його очі потемніли, — ти помреш.
— Як це, вона випаровує тебе блискавкою?
— Ні, ти просто помреш, — перебив Джеймі Раяна, і в його голосі пролунав відтінок страху і настороженості. Можливо, він небезпідставно побоювався, що Квіксейв спробує випробувати цю силу на міцність. — Немає ні попередження, ні захисту, ні протидії. Якщо вона захоче твоєї смерті, ти помреш. Кінець.
— Оскільки у нас все ще є живі вороги, її сила повинна мати межі, — сказала Кі-джун. — Але ми їх не знаємо.
Це тільки ще більше зацікавило Раяна. Він перевірить це в одному з циклів. Ланка, однак, хотіла більше інформації. — Чому вона була тут? — запитала вона Джеймі.
— П'ятеро наших мафіозі нещодавно померли за загадкових обставин, — відповіла натомість Кі-джун.
— Метасміття?
Джеймі похитав головою. — Ні, вони б голосно заявили про ці вбивства, а це не в їхньому стилі. Отрута, достатньо потужна, щоб впливати на Геномів, вибухівка, утоплення та удушення... Бос вважає, що це новий месник. Плутон і вбивча сімка подбають про це, і якщо вони про щось попросять, ми повинні допомогти їм у виконанні завдання.
Вибухівка, каже?
— Мій невидимий ворог знову завдав удару, — сказав Раян, щасливий, що розгадав таємницю.
— Так, я теж так подумав, — сказав Джеймі. — Але поки винуватець не постукає до нас у двері, шукаючи бійки, ми залишимо цю справу на розгляд вищого керівництва. Якщо за кимось полює кілер, то це лише питання часу, коли справа буде вирішена.
Раян здогадався, що було б неввічливо сказати «вбитий.
— Гаразд, кілька правил про те, як звертатися до Вулкана, — сказав Джеймі Раяну, коли вони стояли перед металевими воротами. — Не жартуй про її зріст, і, заради Бога, не згадуй про Віверн, якщо вона не згадає про неї першою.
Раян слухняно кивнув, і двері відчинилися, щоб дозволити їм зайти всередину.
Джеймі повів їх на екскурсію ливарним цехом, хоча швидко стало зрозуміло, що назва не повністю ілюструє правду. У будівлі розміщувався весь цикл виробництва зброї, від обробки металу до складальної лінії. Група пройшла через розпечені приміщення, повні печей і автоматизованих конвеєрів, де виробляли пістолети, кулі й ракети. Дехто з охоронців навіть носив власну броню Джеймі, щоправда, більш громіздку і набагато більш страхітливу.
Зрештою, вони дісталися до майстерні Вулкана. Це було справжнє лігво Геніїв, повне громіздких пристроїв, скляних лампочок, що давали світло, і дивних конструкцій, які на століття випередили сучасність.
А ще там був великий-великий робот у режимі очікування.
Якщо розібрати, то виявилося, що це був величезний набір силових обладунків, хоча й майже п'ятиметрового зросту і відповідної ширини. Хоча костюм і був гуманоїдним, він був настільки громіздким, що його можна було б назвати танком з ногами. Однак, враховуючи кількість мініатюрних турбореакторів і багатосуглобову конструкцію кінцівок, Раян здогадався, що машина може напрочуд швидко пересуватися в польових умовах. І, звичайно, вона мала достатньо зброї, щоб змагатися з лінкором, включаючи масивну ракетну установку на правій руці, гармати й навіть променеву зброю.
Кур'єр також помітив безліч камер у формі очей, розташованих по всій машині, можливо, для того, щоб користувач міг бачити в усіх напрямках. Нарешті, машина була покрита золотом, ймовірно, для того, щоб якомога більше похвалитися.
Будівельник чекав на них, малюючи плани на великому столі. Як і Плутон, попри своє кодове ім'я, Вулкан виявилася дівчиною.
І, на подив Раяна, вона здавалася трохи молодшою за нього, біологічно. Вісімнадцять, дев'ятнадцять? У всякому разі, вона була мініатюрна, ледь метр шістдесят на зріст, з оливковою шкірою, гострими чорними очима і темним волоссям, зібраним у пучок олівцем з усіх можливих речей. Одягнута вона була досить недбало, як для своєї посади — чорна сорочка, брудні штани й розшнуровані черевики.
Але коли вона подивилася на нього, Раян побачив лють у її погляді.
— Я очікував когось вищого, — невинно сказав їй Раян. — Наприклад, Віверн.
У кімнаті стало неймовірно напружено, всі дивилися на нього, як на божевільного, окрім Вулкана, яка кинула на нього вбивчий погляд. Раян відвів погляд на гігантського меха, насвистуючи.
— Побачимо, хто вищий, коли я відірву тобі ноги, осел, — сказав капо* з обличчям, яке нагадало Раяну Лен. Мабуть, у неї був такий самий комплекс висоти. — Бо зараз ти щойно наступив на міну.
— А ось і Наполеон!
    [*] — капо — титул старшого в мафіозній сім'ї
— Квіксейв, будь ласка, трохи поваги, — кашлянув Джеймі, він і решта команди кивнули на Вулкана. — Вибачте, шефе. Він не знає, що говорить.
— О ні, він знає, — сердито відповіла Вулкан, дивлячись на Раяна. — Сука — це моє особисте слово на букву «Н. Коли хтось його вимовляє, він страждає.
— У тебе є хоч якийсь інстинкт виживання? — прошипіла Ланка на Раяна.
— Звичайно, ні, я безсмертний. Інстинкт виживання — це для людей, які можуть померти, — кур'єр подивився на гігантську броню, помітивши величезний реактор на спині машини. — Це що, мініатюрний термоядерний реактор?
Обличчя Вулкана зрадило деяке здивування, хоча вона залишалася явно розлюченою на нього. — Я здивована, що ти це зрозумів.
— Я колись працював над таким, хоча й не настільки досконалим, — відповів Раян, оглядаючи решту скафандра. — І плазмові промені для нападу теж. Розумно, розумно.
— Може, мені варто продемонструвати тобі наживо? — Коли Вулкан промовила ці слова, костюм почав рухатися сам по собі. Інші Геноми відступили на крок назад, а Джеймі, зокрема, виглядав готовим викликати енергетичний меч. — Хоча, оскільки у тебе є мозок, думаю, я знищу тільки ноги.
Раян просто продовжував спостерігати за цим дивом техніки, навіть коли воно націлило свою зброю на його нижню половину.
— Ммм. — Вулкан насупилася, її гнів змінився здивуванням. — Ти страшенно близький до смерті, і все ж ні твоє серцебиття, ні кров'яний тиск зовсім не змінилися. Ніякої аномальної нейронної активності. Тобі абсолютно на все начхати.
Зачекай, звідки вона це знала? У неї був телепатичний зв'язок з сенсорами скафандра?
Хоча він мав би бути вдячний, що її гнів покинув будівлю, змінившись на цікавість. Вона, мабуть, думала, що у нього є якийсь туз у рукаві.
— Я чула, що ти носиш із собою передові технології, Квіксейв, — сказала Вулкан, інші були надто щасливі бачити, що вона заспокоїлася, щоб щось сказати. — Ти Геній?
— Типу того, — у нього не було підвищеного інтелекту, але він провів стільки циклів, бавлячись з передовими технологіями, що міг би з таким же успіхом бути Генієм де-факто. Раян зазирнув у свій плащ і передав Вулкану атомну бомбу.
— Яка гарна, елегантний дизайн, — присвиснула. Вулкан, розглядаючи її під усіма формами. — Це ти зробив?
— Кожен повинен мати при собі бомбу для відлякування! — Раян ухилився від прямої відповіді, сповнений хвилювання в присутності колеги-підривника. — Бомби рятують життя!
— Саме так, — з таким же ентузіазмом відповіла Вулкан, не в змозі стримати свою дивакувату пристрасть до вибухів. — Знаєш, чому Холодна війна ніколи не була гарячою? Тому що у всіх були атомні бомби! Абсолютна руйнівна сила — це ключ до миру!
— О Боже, тепер їх дві, — почув Раян шепіт Ланки до Джеймі, який занепокоєно заскреготав зубами. Проте, Раян бачив, що всі трохи розслабилися.
— А як же Мехрон? — весело запитала Кі-джун, з тонкою посмішкою на вустах. — Бомби не допомогли проти нього.
— Непередбачувана змінна, Балакун, як Алхімік, — відмахнулася Вулкан, перш ніж помахати атомною бомбою під носом у Раяна. — Бачиш це?
— Так?
— Якщо ти ще раз скажеш «Віверн, я запхаю його тобі в горлянку. Оскільки ти володієш цінними навичками, я збережу тобі життя, але тільки цього разу. Не випробовуй долю знову, якщо не хочеш отримати квиток в один кінець до Кіллвіля.
Гарне місце, він бував там багато разів. — То ти не віддаси мені бомбу?
— Ні, це податок на твою повагу, — сказала вона, перш ніж нахабно вкрасти його пристрій і покласти собі в кишеню. — Якщо ти приєднаєшся до мого підрозділу, я можу змінити свою думку. У мене багато робітників, але мало справжніх інженерів, які варті своєї зарплатні. У тебе проблеми з поведінкою, але я тебе приручу.
Раян також помітив, що її мех тримав зброю націленою на нього, навіть якщо вона говорила більш дружньо.
— Я подумав, що йому підійде зброя Меркурія. — Джеймі прочистив горло, захищаючи свій підрозділ.
— Це я його першою знайшла, Занбато, — відповіла Вулкан. — Якщо Меркурій хоче знайти хороших людей, він повинен час від часу виходити з дому.
— Я дуже радий такій увазі, але я не підходжу для довготривалої роботи, — сказав Раян. — Я шукаю Лен, чорняву, з блакитними очима, марксистка-леніністка.
— Дайвер, — відповіла Вулкан, посміхаючись, коли Раян приділив їй всю свою увагу. — Але я не бачу жодної користі від того, що познайомлю тебе з моїм субпідрядником, особливо якщо ти з нами не надовго.
Субпідрядником? Нарешті він майже відчув смак возз'єднання! — Скільки коштує цей привілей?
Вулкан відповіла зі сміхом, сидячи на своєму столі в майстерні. — Ти думаєш, що я шахрайка, яка працює заради грошей?
— Тоді мені залишилося продати лише своє тіло.
Кі-джун не могла не засміятися на його жарт, але швидко виправила вираз обличчя. Вулкан трохи посміхнулася. — Я не знаю, чи ти сміливий, чи просто божевільний, — сказала вона. — Але насправді мені потрібні свіжі теплі тіла, щоб розв'язати проблему.
— Метабанда? — Джеймі прочистив горло. — Хочеш, щоб ми їх знищили?
— Моя команда подбає про проблему Мет, — відмахнулася Вулкан. — Великий бос віддав нам наказ. Просто захистіть вантажі, а ми подбаємо про Іржаве місто. Ні. Те, що я маю на увазі, передбачає боротьбу з  «законом.
— Найкраща місія, — зрадів Раян. — Ми будемо ухилятися від сплати податків? Немає нічого більш захоплюючого і небезпечного! Навіть Аль Капоне не зміг би цього зробити!
— Ніхто не платить податків, балакун, — зауважила Ланка.
— Приватна Охорона та Il Migliore останнім часом трохи перестаралися, — насмішкувато сказала Вулкан. — Нічого надто шкідливого, але вони нас випробовують. Вони вважають, що Мети послабили нашу організацію. Ми повинні нагадати їм, що не варто недооцінювати «Августі.
— Ти хочеш, щоб ми атакували операції Динаміса? — запитав Джеймі, а Ланка насупилася на «ми.
Вулкан кивнула. — Динаміс — зараз знімає новий фільм Il Migliore. Я хочу, щоб ви розгромили студію, надішліть їм повідомлення.
— Хіба там не працюють над найновішим фільмом... — Джеймі замовк, не закінчивши речення.
— Політ Віверн II, — закінчила Вулкан з мстивим блиском в очах.
Так, все як завжди.
— Ти хочеш, щоб твоя особиста вендета була хрусткою, — запитав Раян, — чи дуже хрусткою?