Розділ 11. Залізниця
— Це безглуздо!
— Ланка... — Джеймі сидів на задньому сидінні машини. — Заспокойся.
Раян слухав їхню суперечку, дивлячись у вікно своєї машини. Зоряні студії Динаміса які отримали приз за оригінальність назви — займали приблизно два з половиною квадратних кілометри території, розташованої на схід від Нового Риму. Їм був присвячений цілий відкритий парк і приблизно сім складів. Здалеку Раян помітив, як персонал пересуває картонні вирізки, як стажисти несуть каву начальству, а каскадери готуються до роботи. Студії мали лише один вхід з контрольно-пропускним пунктом і кілька охоронців; вони явно не очікували нападу.
Тим не менш, група припаркувалася за межами студії, не маючи змоги знайти шлях всередину без камер спостереження. Кі-джун дрімала, поклавши голову на плече свого хлопця, із заплющеними очима. Поки група залишалася на безпечній відстані від студій, вона відправила своїх щурів на розвідку.
Наскільки Раян зрозумів, велика сім'я щурів діяла як ретранслятори, дозволяючи їй контролювати рій паразитів на великій території. Раян підозрював, що замість справжньої телепатії, яка є синьою силою, фізично модифікувала своїх щурів, перетворивши їх на продовження власної нервової системи. З одного боку, це означало, що знищення її основних щурів на деякий час скасує її силу, але з іншого боку, її знайомі паразити могли діяти незалежно без її прямого втручання.
— Я маю на увазі, навіщо нам ризикувати життям, борючись з Віверн, вона ж дракон-перевертень, яка може кинути виклик Босу, — Ланка звинувачувально вказала пальцем на Раяна, який став в ображену позу, — щоб заслужити його особисту прихильність?
— Тому що цього хоче Вулкан, а вона одна з Капо, — відповів Джеймі, — і якщо пощастить, нам не доведеться з нею зустрічатися. Сумніваюся, що у неї є час на акторську роботу.
— А якщо ти помиляєшся? Ніхто з нас не зможе з нею впоратися!
Річ у тім, що у Раяна теж було погане передчуття.
Він не міг цього пояснити, але у кур'єра розвинулася сильна інтуїція щодо різних петель. І зараз його шосте чуття попереджало його про небезпеку, про те, що хтось спостерігає за ним. Проте їхнє теперішнє місцезнаходження має бути сліпою зоною для камер спостереження.
Йому слід встановити радар у своїй машині.
Трохи розгублений, Раян увімкнув радіо й активував спеціальну функцію, сподіваючись знайти хорошу олдскульну музику, щоб заглушити шум. — -до інших новин, Римська республіка все ще під комендантською годиною, після вбивства Гая Юлія Цезаря-
Знову про Цезаря? Це було дві тисячі років тому! — Що це за канал новин? — з цікавістю запитав Джеймі. — Я не впізнаю диктора.
— Це моє хронорадіо, — пояснив Раян, перемикаючи канал. — Воно слухає канали через простір і час. Але чомусь зазвичай за замовчуванням перемикається на епоху Римської республіки.
— Тобі варто попрацювати над своїми історіями, балакун, — підколола його Ланка. — Дві тисячі років тому у них не було радіо.
— В одній з версій минулого було.
— У тебе не може бути декількох версій минулого.
Раян подивився на неї незворушним поглядом. Це було даремним зусиллям, коли він був у масці, але все ж таки. — Час працює не так, — сказав він таким же тоном, як дорослий, що розмовляє з неслухняною дитиною.
— Пішов ти, Айнштайн.
— Що ж нехай, — відповів Раян, перш ніж нарешті знайти канал постапокаліптичного блюзу. Кі-джун вибрала цей момент, щоб прокинутися.
— І що? — запитав її Джеймі.
— Віверн немає, — сказала вона, почухавши шию. — Хтось її замінює.
— Бачиш, я знав, що вона не виконує свої трюки, — сказав Джеймі Ланці, що його виправдали. — Вона, мабуть, надто зайнята польовими роботами.
— Немає ніякої гарантії, що вона не прилетить після того, як хтось подзвонить на сполох, — відповіла вона, відчиняючи вікно і запалюючи сигарету.
— Погана новина, однак, полягає в тому, що для трюків її замінює Гардероб, — Кі-джун продовжила, — і Атомний кіт теж там.
Джеймі не виглядав стурбованим через Гардероба, але миттєво наїжачився, коли вона згадала про іншого Генома. — Гардероб отримує силу завдяки своєму костюму, так? — запитав Раян, намагаючись розворушити свою пам'ять.
— Якщо вона одягається як вампір, то п'є кров і згорає на сонці, якщо вона одягається як Віверн, то може літати, — Кі-джун кивнула. — Це дуже слабка версія справжнього, тож навіть якщо вона вдягнеться як Август, ти все одно зможеш її поранити, і ефект триватиме лише доти, доки її одяг буде відносно неушкодженим.
— Жовті Геноми — це фігня, — поскаржилася Ланка.
— Я можу зрозуміти присутність Гардероба, але Атомного Кота? — запитав Джеймі у своєї дівчини.
— Він з'являється у фільмі як гість, — відповіла вона, демонструючи занепокоєння. — Може, скасуємо?
— Скасуємо? — Раян повернув голову. — Навіщо відмовлятися? Він настільки сильний?
— Атомний Кіт... був одним з нас, — сказав Джеймі.
— Він шпигун? — запитав Раян. — Як Джеймс Бонд?
— Ні. Це складніше. — Джеймі з'єднав пальці, намагаючись знайти потрібні слова. — У нього зараз підлітковий бунтарський період, але з часом він повернеться в стрій. Його батьки — частина найближчого оточення Августа, і нам категорично заборонено наражати його на будь-яку небезпеку.
— Не дозволяй йому торкатися тебе, балакун, — сказала Ланка, — а то буде бум.
— Він може перетворити на бомбу будь-що, але лише за умови прямого контакту зі шкірою, — додала Кі-джун.
— Цікаво, — збрехав Раян, перш ніж поставити Кі-джун справді важливе запитання. — Комп'ютерна графіка, спецефекти чи стоп-моушн?
— Вони використовують комп'ютерну графіку.
Кур'єр поклав голову на кермо, оплакуючи втрату золотого віку кіно.
— То що ж нам робити? — запитала Ланка у Джеймі. — Увірвемося зі зброєю в руках, наробимо галасу, а потім втечемо геть?
— Ні, — відповів Джеймі, повертаючись до своєї дівчини. — Ось що ми зробимо. Ти здалеку наводниш студію щурами, здіймеш галас, а ми одразу ж поїдемо геть.
Раян одразу зрозумів очевидну ваду цього плану. — Почекай, ми ні з ким не будемо битися?
— Ні.
— Зрадник. Зрадник! — Кур'єр вказав пальцем на Джеймі. — Ти не можеш так зі мною вчинити!
— Я не дозволю тобі встряти у битву з Атомним Котом, Квіксейве, — відповів Джеймі. — Вибач, але мені не потрібні неприємності на цьому фронті.
— Ти просиш занадто багато! — сказав кур'єр, а його товариш Геном зітхнув з поразкою. — Ти вбиваєш мене, Джеймі! Ти вбиваєш мене!
— Ти це переживеш, — Фехтувальник знизав плечима, а потім повернувся до Кі-джун. — Тож?
— Я твоя дівчина, — сказала вона, засинаючи. Раян обернувся до Ланки за підтримкою, але вона просто дивилася у вікно, докурюючи сигарету. Він не міг їх звинувачувати, адже вони не були безсмертними, але, чорт забирай, це висмоктало все задоволення з цієї місії.
Минали хвилини, і Раян помітив пожвавлення біля студії. Люди вибігали зі складів, кричали.
Потім вони поповзли.
Орди тисяч чорних і коричневих щурів. Вони виривалися зі складів, розбиваючи вікна під своєю вагою. Їх було так багато, що гризунам доводилося вилазити один на одного, щоб просуватися вперед, утворюючи хвилі й стіни з хутра.
Раяну майже стало шкода бідолашних акторів Динаміса, які зіткнулися з цим терором, працюючи без жодної надії на зарплату. Очевидно, паніка охопила всю територію, персонал розбігався в різні боки, розливалися кавові чашки, охоронці відчайдушно намагалися відстрілювати гризунів...
— Боже, боже... — Раян присвиснув. — У цьому місті проблема з щурами...
— Це повинно задовольнити Вулкан, — хихикнув Джеймі. — А тепер ходімо додому, поки не приїхала Приватна Охорона.
Кур'єр не міг не погодитися, тим більше, що він все ще відчував себе неспокійно.
Раян натиснув на педаль акселератора, покинувши кишачу паразитами студію і виїхавши на широкі міські вулиці. Поки він їхав до спільного будинку групи, він майже сподівався, що Віверн впаде з неба, або Атомний Кіт вистежить їх на мотоциклі для епічної погоні. Або навіть на Мет, які влаштують їм засідку.
Натомість вони без проблем повернулися додому.
Відверто кажучи, герої Нового Риму розчарували кур'єра. Можливо, Карнавал, Лео Харгрейв дав Раяну хибне уявлення про те, якими мають бути супергерої, оскільки вони були брутально компетентними, але корпоративні найманці Динаміса не справили на нього особливого враження.
— Ти що, надувся, балакун? — запитала його Ланка, докурюючи цигарку і викидаючи її у вікно. Раян зупинив час, зловив дим і поклав його в попільничку в бардачку.
— Просто я очікував побачити якусь вибоїну на дорозі, — відповів Раян, коли час відновився. Його інтуїція могла помилятися. — Це нудно.
— Подивись на це з іншого боку, ти нарешті знову побачиш свою дівчину, — намагався заспокоїти його Джеймі.
— Яка вона? — запитала Кі-джун.
— Я познайомлю тебе з нею, — відповів Раян, на превелику радість дівчини. Він мусив визнати, що йому почала подобатися ця група. Він не хотів надто прив'язуватися до них і не намагався пізнати їх ближче, бо вони могли забути про нього будь-якої миті, але для професійних злочинців вони були досить приємними людьми.
Припаркувавши машину перед будинком, Раян дозволив іншим злізти вниз, але не пішов за ними. — Я трохи послухаю радіо, — відповів він. — Можете подзвонити Вулкану?
— Звичайно, — пообіцяв Джеймі, — До того ж сьогодні вечір кіно. Робокоп чи Робокоп 2?
Раян підняв два пальці, бо любив фільми зі сповільненою зйомкою, навіть якщо обидва фільми він бачив незліченну кількість разів. Він був зайнятий пошуком каналу Джазові Шістдесяті на своєму хронорадіо, коли Кі-джун підійшла до дверей будинку, обмінюючись люб'язностями з Ланкою.
Але Кі-джун раптово зупинилася, бо була за дюйм від дверної ручки. Раян опустив вікно своєї машини. — Що сталося?
— Я не відчуваю щурів, яких залишила удома, — занепокоєно відповіла господарка гризунів.
— Вони втекли? — запитав Джеймі.
Його дівчина похитала головою. — Я ж чітко сказала їм залишитися і наглядати за будинком.
Тепер Раян був не єдиним, у кого було погане передчуття. Ланка витягла пістолет, рухаючись першою з насупленим обличчям. Кі-джун зробила крок назад, а її подруга поклала руку на дверну ручку, а іншою приготувалася вистрілити.
Клац~
Раян миттєво зупинив час, коли почув цей такий знайомий звук, але було вже надто пізно.
Коли світ став багряним, а його сила заморозила все на місці, будинок вже перетворився на гігантський спалах полум'я та уламків; пекло поглинуло Ланку та Кі-джун цілком і миттєво спалило їх. Вибух якимось чином призвів до того, що всі броньовані вікна його машини розлетілися на гострі уламки й спрацювала сигналізація.
Не звертаючи уваги на осколки, що дряпали йому шкіру, Раян вискочив з машини й кинувся до Джеймі, роблячи марну спробу врятувати його.
Коли час відновився, він отримав повний рот пилу, попелу і каміння за свої клопоти, а весь будинок випарувався. Джеймі, завдяки своїй броні, був більше шокований, ніж постраждав фізично.
Але емоційно...
— КІ-ЧЖУН!
Мечник кинувся до своєї дівчини, але навіть з її Геномною міцністю вибух миттєво вбив молоду жінку. Її плоть була обпалена так сильно, що очі вигоріли, і можна було бачити кістки.
— Чорт, — сказав Раян, дивлячись на трупи, а потім озирнувся в пошуках винуватця. Нікого не було видно, хоча він не міг чітко розрізнити речі через дим. — Я не очікував такого вдома.
— Кі-джун... — пробурмотів Джеймі, тримаючи свою дівчину на руках, його жахливі очі блукали по тілу Ланки. Потім він повернувся до Раяна, паніка охопила його. — Нам треба в лікарню!
— Це марно, — відповів Раян, який достатньо вивчив медицину, щоб знати, що у них немає ні інструментів, ні часу, щоб щось змінити, — вони мертві. Ти нічого не можеш зробити.
Вперше з моменту знайомства Джеймі подивився на Раяна з новою емоцією: чистою, нерозбавленою люттю. — Це все, що ти можеш сказати? — отруйно запитав він. — Вони мертві?
Річ у тім, що Раян бачив так багато смертей, що вже онімів до них. Він переживав на інтелектуальному рівні, але оскільки він все ще міг відмотати час назад і відвернути цю атаку, руйнування не мало жодної емоційної ваги. Кур'єру подобалися обидві дівчини, і він подбав би про те, щоб наступного разу вони вижили, але зараз він не бачив сенсу сумувати; краще зібрати якомога більше інформації, щоб переконатися, що в майбутньому він переможе.
Раян хотів би сказати, що він став створінням логіки... але апатія була б кращим словом.
Проте, розлючений, розгублений вираз обличчя Джеймі засмутив кур'єра настільки, що він зробив над собою зусилля; зрештою, фехтувальник намагався допомогти йому впоратися з його власним затяжним смутком. — Все гаразд, я можу повернути їх назад, — пообіцяв Раян. — Я можу-
Кур'єр помітив рух на краю поля зору й обернувся.
Уламки скла з його машини летіли в нього, наче кинуті ножі.
Гірше того, в обладунках Джеймі раптом сталося коротке замикання, і його вдарила блискавка, яка вдарила його струмом. Мечник Геном випустив крик болю, оскільки сильна напруга обпалила його плоть і змусила його відпустити труп Кі-джун.
Дідько, вбивця все ще був поруч!
Раян зупинив час, щоб ухилитися від скла. Він озирнувся, щоб знайти джерело нападу, але нікого не було видно. Невже нападник знову став невидимим?
Він так і не встиг переконатися в цьому, без жодного каламбуру.
Як тільки час відновився, кур'єр відчув гострий біль у шиї. Перед очима все перевернулося, все тіло нижче горла заніміло, а вухо вдарилося об траву. Скляні уламки закружляли над ним, як торнадо, розірвавши Джеймі заживо, перш ніж він зміг оговтатися від удару власної броні.
...
Це було безголове тіло Раяна біля нього?
Обезголовлений кур'єр встиг лише розплющити очі, перш ніж всі осколки скла посипалися на його череп, як дощ з мечів.
Раян прокинувся за кермом свого Plymouth, повернувшись до самого початку.
Замість того, щоб поїхати прямо до Ренеско, Геном припаркував машину біля в'їзду в місто і застиг, збираючись з думками.
— Двічі! — прогарчав він уголос. Його обдурили двічі, коли він був так близький до щастя!
Гаразд, це все вирішило.
Хтось переслідував його. Хтось достатньо сміливий, щоб напасти, коли його прикривала ціла група Геномів.
Але хто? Раяну лестило мати таємного заклятого ворога, але він не бачив нікого з відповідними засобами та мотивами, окрім Мет. Або ж вбивця вибрав його мішенню з принципу через те, що він приєднався до Августі?
Чи це був вовк-одинак? Ця людина схожа на професіонала, а щоб спричинити такий потужний вибух, потрібна потужна бомба. Смерть Раяна одразу після того, як він зупинив час, означає, що вбивця вирахував його період відновлення зупинки часу, а гризунів вбили, щоб вони не змогли попередити свого господаря. Це, мабуть, вимагало збору великої кількості інформації, можливо, навіть цілої команди.
Те, як це сталося... відповідальний міг чітко контролювати скло. Оскільки вони могли підсмажити технологічні компоненти броні Джеймі, можливо, навіть кремнеземний кінетик. Це також може пояснити передбачувану невидимість як оптичну ілюзію або якийсь дзеркальний костюм.
Напад був жорстоким, несподіваним і тривав менш як п'ять хвилин. Вбивця не був недосвідченим майбутнім героєм, а холоднокровним професіоналом.
Кур'єр обмірковував, що робити далі. Річ у тому, що навіть якщо йому вдасться виконати завдання Вулкана й уникнути засідки в будинку, подальші дії, якщо не розібратися з убивцею, можуть вивести їх прямо на Лен.
Хоча це його і розлютило, Раян вирішив призупинити свої головні пошуки, доки не розбереться з цією перепоною. Цей таємничий вбивця вже двічі вбивав його, жодного разу не з'явившись безпосередньо, і його явно не хвилювали супутні жертви. Гірше того, якщо вбивця був не вовком-одинаком, а чиїмось агентом, то вбивши його, Раян лише отримає відстрочку.
Сенс життя полягав у тому, щоб знайти щастя. Раян не відчував себе щасливим без Лен. Навмисно чи ні, але цей вбивця розлучив їх, тож він мусив зникнути. Кінець.
Він також не хотів, щоб Джеймі та його друзі загинули. Кур'єр не отримував задоволення від страждань інших, незважаючи на таких засранців, як Упир. Його ідеальний план передбачав, що всі, кого він любить, будуть щасливі, а група Джеймі зараз була частиною цієї VIP-категорії.
Він не дасть їм загинути.
Раян розглянув питання з холодною логікою, щоб побачити, як він може розв'язати проблему в цій новій петлі. Поки що вбивця нападав лише на Августі або на самого кур'єра, але це могло бути тому, що Раян працював зі злочинним синдикатом. Якщо виключити гіпотезу вовка-одинака, то лише дві організації мали Геномів, мотиви й ресурси для нападу на них: Мети та Динаміс.
Якщо це були Мети, то Раян вже пообіцяв знищити їх, тож це було б вбивство двох зайців одним пострілом. Але інтуїція підказувала йому, що він упустив якусь деталь, і він швидко згадав, що саме.
Гавань.
Раян згадав декого хто рятував членів Приватної Охорони, коли він бився там з Упирем і Зарином. Він подумав, що не зміг розгледіти їх через темряву, але, можливо, це тому, що вони були невидимими, і їхню присутність видавав лише дим. Оскільки фігура не допомогла Метам, але врятувала співробітників Динаміса, Раян виключив перших з-поміж винних.
Залишався тільки самотній месник... або агент Динаміса.
Час прийняти пропозицію Віверн.
Далі
Розділ 12 - Корпоративні герої
Розділ 12. Корпоративні герої Штаб-квартира Il Migliore, вежа Оптиматів[1], була найрозкішнішим місцем, яке Раян коли-небудь бачив. [1] — найкращі, або «добрі люди, консервативна політична більшість у пізній республіці Стародавнього Риму. Мали за мету, обмежити у Римі владу народних зборів і плебейських трибунів, щоб задовольняти інтереси аристократів. https://uk.wikipedia.org/wiki/Оптимати Більшість об'єктів Динаміса були розташовані на північному сході міста, на протилежному боці від Іржавого міста. На відміну від свого сусіда, цей район обслуговував вищу еліту Нового Риму. Вежа Il Migliore була сімдесятиповерховою будівлею, наполовину пентхаусом, наполовину розкішним готелем. Нижня частина була об'ємнішою за верхню, в ній розміщувалися сади, балкони з басейнами й навіть вертолітні майданчики, тоді як верхні поверхи належали офісам. Будівля явно наслідувала стиль ар-деко з його поєднанням розкішної, блискучої пишноти та сучасного геометричного дизайну. Сам Раян мав зустріч на шістдесят третьому поверсі, сидячи у пишно оздобленій приймальні. За столом за комп'ютером працювала секретарка років тридцяти з чимось, а ще одне знайоме обличчя чекало на нього в іншому кріслі, біля зачинених дверей кабінету. Крізь вікно кімнати Раян міг бачити штаб-квартиру Динамісу, що стояла неподалік — скляний шпиль, з якого видно усе місто; навіть будівля Il Migliore не могла зрівнятися з ним за розмірами, оскільки їй бракувало щонайменше двадцяти поверхів порівняно зі своїм старшим братом. Як доречно, що з фортеці компанії відкривався вид і на Новий Рим, і на базу її супергероїв. Придивившись уважніше, штаб-квартира Динамісу нагадала Раяну футуристичні аркологічні проєкти, будівлі, що мають бути повністю самодостатніми. Він помітив кілька теплиць і садів на деяких поверхах, навіть водосховища, але після певного моменту щось у складі скла заважало Геному бачити крізь нього. Підозріло. На відміну від центру міста, обидві будівлі охоронялися елітними підрозділами Приватної Охорони — людьми в білих обладунках, з лазерними гарматами, імплантованими в праву руку, і найсучаснішою зброєю. На відміну від своїх менших родичів, вони були справжньою військовою силою, добре тренованою і несамовито відданою інтересам Динаміса. Він чув, що вони навіть не брали хабарів! — Перепрошую, — після години неспокою Раян звернувся до іншої людини, яка чекала на прийом. — Ви ж... Панда? Бідолаха-ведмедик з надією подивився на нього. Порівняно з попереднім циклом, майбутній герой виглядав менш бундючним і більш стриманим. — Ти мене знаєш? — Звичайно, я знаю тебе! Ти ж Панда! Останній з них! — сказав Раян, потрясаючи кулаком для більшого ефекту. — Коли я бачу, як ти їдеш на своєму велосипеді справедливості, у мене завжди мурашки по шкірі! — Дякую! — відповів герой, раптом значно повеселішавши. Він, мабуть, радий, що у нього є хоча б один фанат у світі. — Я дійсно намагаюся відповідати своїй спадщині й зробити їх знову модними. — Але що тут робить герой-одинак, у цьому бастіоні корпоративного супергеройства? — Панда... бореться сам, — зізнався він. — Я дійсно намагаюся зробити собі ім'я як герой-одинак, але це важко. Ніхто з лиходіїв навіть не хоче битися зі мною на публіці, тому що я просто занадто сильний для них. — Не сумніваюся, що так, — відповів Раян з важким сарказмом, який він абсолютно не помітив. — Це так розчаровує! — сказав він. — Я не можу потрапити в новини без якоїсь великої крутої дуелі, розумієш? Дійсно, з великою владою приходить велика ізоляція. Звучало так, ніби він теж у це вірив. — Містере Романо? — Раян підвів голову, коли секретарка назвала його ім'я. — Містер Манада прийме вас. Нарешті! — Щасти вам зі співбесідою, — сказав Раян, коли кур'єр попрямував до дверей офісу. — Як вас звати? — Квіксейв! — Раян відповів, піднявши вгору великий палець. — Я безсмертний, але нікому не кажіть! — Не скажу! Секретарка пропустила Раяна через двері, а потім зачинила їх за ним. Кур'єр вальсував всередині офісу завбільшки з будинок, але простір якого здебільшого займали квіти. Герань, кущі троянд, хризантеми, мугета, десятки різних видів рослин були виставлені на огляд. В офісі був навіть мініатюрний японський ставок, у водах якого плавали золоті коропи. Високий стрункий чоловік чекав на кур'єра за столом з червоного дерева, розташованим таким чином, що з нього відкривався чудовий краєвид на Новий Рим через ціле вікно. Якби він не був верховним авторитетом команди супергероїв, Раян прийняв би свого начальника за суперлиходія. Чоловік був одягнений у дорогий смокінг з чорною трояндою на лівому боці, мав білі рукавички, а обличчя ховав за якимось стилізованим білим шоломом, що нагадав Раяну про довоєнний електронний гурт Daft Punk [2]. [2] — https://en.wikipedia.org/wiki/Daft_Punk Кур'єр міг тільки поаплодувати його стилю одягу. — Я Енріке Манада, головний бренд-офіцер Динаміса і головний менеджер програми Il Migliore, — чоловік потиснув руку Раяну, його голос був приємним на слух, але твердим. Від нього пахло трояндами, ймовірно, парфумами. — Ви також можете називати мене Тернина(Blackthorn) [3]. [3] — слива колюча, вид рослин із родини розових. https://uk.wikipedia.org/wiki/Терен_колючий — Я не бачу жодних колючок на вашому костю-, — Раян задихався, коли помітив матеріал, з якої зроблений костюм. — Зачекайте, це кашемір? — У вас гостре око, — зауважив Енріке, показуючи Раяну дерев'яний стілець і запрошуючи його сісти. — У нас є власна виробнича програма в Динамісі, оскільки ми не можемо імпортувати його з Азії. Собівартість виробництва жахлива, але елегантність не має ціни. Сидячи, Раян майже не звертав уваги на чоловіка, його погляд був прикутий до його одягу. Він теж хотів такий костюм! — У нас не бракує добровольців, які бажають приєднатися до наших команд супергероїв, — сказав Енріке, з'єднавши пальці. — Але мало хто доходить до мого кабінету. Я вірю в особисті рекомендації, містере Романо. Якби Віверн не поручилася за вас, у нас би не було цієї розмови. Раян ненадовго замислився, хто ж порекомендував його, вважаючи цю таємницю такою ж важливою, як і розшук його вбивці. — Здається, вона добре ставиться до вас, особливо після того, як ви попередили її про нашого останнього в'язня. Тому мені цікаво, як ви дізналися про спробу втечі Упиря? — Просто інтуїція, — невинно відповів Раян. — Я вам не вірю, — відповів Енріке, б'ючи прямо в яремну вену. — Останнім часом у нас були проблеми з Приватною Охороною, і кілька членів, яким доручили супроводжувати Упиря, активно намагалися допомогти йому втекти. Якщо ви знаєте про будь-яке порушення безпеки, я буду вдячний, якщо ви поділитеся інформацією. Що ж, Раян теж прийшов у пошуках інформації, тож все було добре. Однак той факт, що серед Приватних Охоронців Мет були свої люди, занепокоїв його. Його не дивувало, що вони підкуповували місцевих, щоб ті закривали на це очі, але ця банда здавалася набагато більш організованою, ніж більшість бойовиків Психів. Він вирішив розібратися з цим. — У будь-якому випадку, я маю подякувати вам за те, що ви прийшли сюди. Я впевнений, що наші конкуренти зробили вам пропозицію, знаючи про суперництво Вулкана з Віверн, і ваша довіра до нас не залишиться без винагороди, — Енріке уважно спостерігав за Раяном. — Чому ви хочете приєднатися до Il Migliore? — З дитинства я завжди хотів стати відомим. — Відомим? — Як містер Клін і кіт Фелікс [4]. Впізнаваною іконою споживачів, з моїм обличчям на кожній коробці пластівців. [4] — 1-й — маскот засобів для прибирання, 2-й — герой мультфільмів в епоху німого кіно. https://en.wikipedia.org/wiki/Mr._Clean та https://uk.wikipedia.org/wiki/Кіт_Фелікс — Е-е-е, — відповів Енріке, здавалося, серйозно. — Вийти за межі людського стану і стати упакованим продуктом. Це завжди було моєю мрією. — Е-е-е, — кивнув Енріке, — а справжня причина? Раян знизав плечима. — Жадібність? — Ваш Психологічний профіль говорить мені про інше. У них взагалі був Психологічний профіль? Бідолахи, подумав Раян, скільки людей збожеволіло, складаючи його. — Гаразд, гаразд, я подумав, що було б весело спробувати себе в ролі супергероя, і пообіцяв декому, що вижену Мет з міста як особисту послугу. Справа і задоволення. — Банда Мет — це проблема, — визнав Енріке, — хоча й не така велика, як Августі. Хто ця людина, якій ви винні послугу? — Якийсь хлопець з Іржавого міста, на ім'я Полі. Він, мабуть, навіть не пам'ятає мене. — Я впевнений, що за цим стоїть цікава історія, — розмірковував корпоративний натхненник. — Я викладу свої карти на стіл, містере Романо. Я відчуваю конфлікт у вашій справі. Ви володієте неймовірною силою, з дуже високим потенціалом розвитку, згідно з даними нашої дослідницької групи. Ваші навички поводження зі зброєю вражають, про що свідчить перевірка безпеки. Я навіть не знав, що можна вмістити стільки мініатюрної зброї в дитячому плюшевому ведмедику, навіть якщо я не бачу в цьому сенсу. — Вони ніколи цього не зрозуміють, — пояснив Раян. — Що підводить мене до суті справи, — Енріке простягнув Раяну невеликий стос паперу. — Шістнадцятисторінковий покажчик скарг на супутню шкоду, пов'язану з вашим ім'ям, від людей з усієї Італії. Щось дуже занепокоїло Раяна. — Лише шістнадцять сторінок? — Можливо, ви очікували більшого? — Так, чорт забирай, очікував, — відповів Раян, — Мабуть, я занадто добре вмію примушувати свідків мовчати. Корпоративний Геном залишився абсолютно незворушним. — Тоді плюс вісімнадцять сторінок, — сказав він. — Вільним хлопцям не місце в Динамісі. Якщо ми разом підписуємо трудовий договір, то нерозважлива поведінка не буде терпимою. — Ей, я завжди виконую команди дослівно, — захищався Раян, зачеплений за живе, — я не винен, що всі залишають методи відкритими для інтерпретацій! — Я розумію. Але мені потрібно більше гарантій. Хоча ніхто ніколи не звинувачував вас у порушенні контракту, у вас є найманське минуле і підозрілий зв'язок з якимось кримінальним Генієм. Він запропонував Раяну фотографію, і серце кур'єра вискочило з грудей. Це була вона, на фото. Вона постаріла на кілька років і мала підбите око, але це була вона, тримаючи папірець з номером і дивлячись на фотографа. — Лен «Дайвер» Сабіно, — Раян відчував, як очі Тернини вивчають його обличчя, шукаючи будь-яку ознаку слабкості. — Дочка Фредді Сабіно на прізвисько Кровотік. Надзвичайно небезпечний Психопат, який майже змагався з Великим Адамом і Августом у безчесті, поки не загинув чотири роки тому від рук Лео Харгрейва, Карнавала. Багато свідків стверджують, що він подорожував разом зі своєю дочкою і невідомим хлопчиком-підлітком, тіло якого так і не було знайдено. — Гаразд, давай без дурниць, — сказав Раян абсолютно серйозно і поклав фотографію в пальто. — Де вона? — Наразі в місці, недосяжному для тебе. Я вже давно за нею стежу. Її арешт був справою рук мого брата, віцепрезидента, і втраченою можливістю для вербування. Він вірить у суворі заходи, я вірю в реабілітацію. Публіка любить історії про спокуту. — Якщо я буду добре поводитися, ви приведете мене до Лен, сподіваючись, що моя присутність змусить її приєднатися до вашої групи. — безумовно, злий натхненник. — А, тепер ми дещо просунулися, — відповів Енріке. — Для нас буде набагато краще, якщо ви скажете мені правду, сеньйоре Романо. Скільки вона для вас коштує? — Усе. — Чудово. Тоді ось моя пропозиція: ви підписуєте п'ятирічний контракт з Il Migliore, допомагаєте нам очистити Новий Рим від бруду, який його заполонив, просуваєте бренд Динаміс і, найголовніше, поводитеся добре. Натомість ми пропонуємо вам чистий аркуш, щедрі умови проживання та можливість возз'єднатися з міс Сабіно. Він вручив Раяну контракт, який був набагато, набагато важчим за скарги про супутні збитки, але кур'єр навіть не звернув на це жодної уваги. Ця угода була дуже схожа на угоду з Вулканом, за винятком особистої вендети. — Чого ти хочеш від цього, зелено-ручка? — Більшість людей думають, що мою сім'ю цікавить лише прибуток, — відповів Енріке, — але насправді ми хочемо перетворити італійське суспільство на квітучу націю. Мрія, яка, на жаль, не може здійснитися, поки такі угруповання, як Мети, Августі та мародери шаленіють. — Горда нація під захистом авторських прав, еге ж? — Ми також хочемо демократизувати суперсили шляхом реінжинірингу та масового виробництва Еліксирів, — відповів Енріке, проігнорувавши укол, — Згідно з вашим контрактом, ви пройдете повний тест на основі ДНК; це забезпечить безпілотникам Приватної Охорони можливість відстежувати вас, якщо ви не виконаєте своїх контрактних зобов'язань. Вам також буде запропоновано взяти участь у нашій дослідницькій програмі розробки Еліксиру. У нас мало таких фіолетових Геномів, як ви. Він мав би знати, що він не потрібен їм лише через його гарненьке личко. — Вам не вдасться відтворити мою силу. — Ми досягли значних успіхів у відтворенні здібностей, навіть створили повнофункціональні копії Еліксирів. — Ви не зможете відтворити мою силу, — повторив Раян. — Я намагався, більше разів, ніж ви можете порахувати. — Добре, тоді ви можете поділитися своїми знахідками з дослідницьким відділом, — відмахнувся від його слів Енріке. — Що стосується роботи з героями, ми розділили франшизу Il Migliore на дві дуже різні гілки: Про-Лігу, для визнаних ікон, таких як Віверн, і Малу Лігу, для молодих і менш відомих супергероїв. Очевидно, що ви почнете з нашого середнього дивізіону. Раян слухав, як Енріке пояснював йому правила всередині організації «здебільшого корпоративну балаканину» перед тим, як вихопити контракт і привласнити його. Хоча можливість зустрітися з Лен, як завжди, була спокусливою, кур'єр насамперед хотів ідентифікувати вбивцю під час цього циклу. Доступ до будівель і баз даних Динаміса дуже допоміг би в цьому. Якщо компанія зможе швидко познайомити його з Лен, то все буде добре; якщо ж вони затягнуть занадто довго, він просто візьме інформацію і повернеться на шлях Августі. Щось привернуло його увагу. — Лише тридцять відсотків роялті від мерчандайзингу? — запитав Раян. — Це крадіжка. — Ми також змінимо твоє прізвисько, — сказав Енріке, — Квіксейв недостатньо пробивна для нашого відділу маркетингу, а відеоігри — це дуже нішевий ринок у наш час. Як щодо Володаря часу(Timelord)? Піарники кажуть, що воно швидко приживеться, особливо серед підлітків. Бездушна назва, розроблена на догоду ордам монстрів. Чому Раяну здалося, що він уклав угоду з Сатаною?
Читати
Відгуки
"...вони використовують CGI" Напевно, було б зрозуміліше, якщо замінити на "комп'ютерну графіку". Дякую за переклад такої цікавої новели ❤️