Благословення набутого божества

Коли я отямилась, я була одним сяйвом.

Чим було це одне сяйво?

Звісно, я знала.

Люміаріс.

Саме світло.

Воістину, бог.

Бог світла Люміаріс.

Світло, що в мені живе.

Це частина і все бога світла.

Я — світло.

Звісно, я віддана світлу. Без жодного сумніву.

Я пов'язана зі світлом, я частина світла, все світло, саме світло. Але справжнє світло — це Люміаріс.

Світло моє.

Боже мій.

Бог світла Люміаріс.

Я, ми зараз стоїмо на колінах перед Люміарісом. Ми стаємо на коліна і схиляємо голови.

Ніхто не може дивитися на Люміаріса.

Бо це ж справжнє світло.

Але Люміаріс наказує нам.

Дивіться, мовляв.

Ми підводимо голови.

Дивимось на світло, на бога, на Люміаріса.

Яким би сліпучим воно не було, ми бачимо його.

Світло!

Боже!

Люміаріс!

Ми ликуємо.

Бог не випромінює світло і не одягнений у світло. Бог — це світло. Бог і є сяйво. Бог є самим світлом, але має форму бога.

Боже, Люміарісе!

Її вигляд схожий на людський.

Ні.

Ми одразу розуміємо, що не бог схожий на людину, а людина створена за подобою бога.

Бог поєднує в собі те, що мають лише жінки, і те, чим володіють лише чоловіки. Плечі широкі, але плавно заокруглені, з них звисають довгі руки. Груди пишно підняті, талія висока, різко, але не неприродно, а цілком природно звужується. Обидві ноги абсолютно прямі, від пружних стегон до струнких литок. І на шиї, яка здається призначеною більше для піднесення, ніж для підтримки, усміхається обличчя бога, яке здається надто малим, але саме такого розміру, як треба. Бог ніби дрімає.

Я вражена, коли бачу себе в рисах цього бога. І водночас не можу не бути враженою. І не тільки я. Усі ми, хто відданий світлу і схиляється перед богом, маємо щось спільне між собою. Я не можу пояснити, що саме і як конкретно. Але очевидно, що бог — це я, це ми, і я, ми — бог. Ба більше, навіть люди, які не віддані світлу, представники інших рас, чимось схожі на бога.

Я впевнена, що це доказ того, що ми за своєю суттю діти бога, діти світла.

Саме тому ми віддані світлу, і саме тому інші теж повинні слідувати за світлом, а ті, хто цього не робить, безумовно, помиляються, і їхнє існування в помилці не може бути дозволене. Це надзвичайно проста і зрозуміла логіка, яку я, ми, миттєво розуміємо.

Світло моє.

Хай буде світло.

Світло!

Віддавайтеся світлу.

Слідуйте за світлом.

Станьте світлом.

І наповніть все світлом.

Чому ти цього не робив, Ренджі? Ренджі?

Ренджі.

Хто це?

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ренджі.

Ах, Ренджі.

Скільки б я не повторювала це ім'я, воно зникає у світлі. У мені не воскресає жоден образ.

Не знаю.

Я не знаю ніякого Ренджі.

Чібі.

Чому, Чібі…

Що це за плач?

Чий це голос я чую звідкись?

Що це за погляд?

Хто він?

(Це Ренджі)

(——Я нічого не забула)

(Я пам'ятаю)

(Я не можу забути)

(Викарбовано)

(У цьому світлі, Ренджі)

(Я хотіла)

Світлу.

Тому що не віддана світлу.

Тому що не слідую за світлом.

Тому що не намагаюся стати світлом. Я знала це. Тому мені нічого не залишалося, як це зробити.

(——Богу?)

Богу.

Мені нічого не залишалося, як це зробити. Я повинна була це зробити. У мене не було іншого вибору. (Бог)

Відданості недостатньо.

(Я так не думаю——)

Не вистачає.

Катастрофічно.

Що мені робити?

Світлу.

Я повинна присвятити себе світлу.

Я повинна стати силою, яка огорне і наповнить світ світлом.

Для цього?

Що я повинна робити?

Світло наказує.

Потрібно просто слідувати за світлом.

Потрібно просто робити те, що наказано.

Світло моє——

Світло наказало нам примножувати світло!

У нас, дітей світла, особливо тих, хто найближчий до світла, так би мовити, прямих дітей світла, є обов'язок примножувати це світло!

(Примножувати——?)

Світло моє!

Хай буде світло!

Діти світла!

Зливайтеся зі світлом!

Коли світло зливається зі світлом, світло оселиться у світлі. Світло породить світло. І таким чином світло примножить світло.

Ах, світло моє!

Підкоряюся.

Я зливаюся зі світлом.

Світло оселилося в мені. Коли це світло народиться, світло примножиться.

Ще ні?

Більше?

Більше, так.

Зрозуміло.

Я зливаюся зі світлом.

Світло оселиться в мені, коли я зіллюся зі світлом. Світло примножиться, коли я народжу це світло. Ще ні?

Більше?

Я повинна зливатися ще?

Більше, так.

Зрозуміло.

Я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, і я народжую світло, я зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, я народжую світло, зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, я народжую світло, зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, я народжую світло, зливаюся зі світлом, і світло оселяється в мені, я народжую світло, зливаюся зі світлом, зливаюсь, оселяю, народжую світло, зливаюсь, оселяю, народжую світло, світло, світло, світло, стільки світла, я більше не можу, зливатися, оселяти, народжувати, світло в мені, світло! Світло! Світло моє! Хай буде світло!

(Чорт забирай)

Чорт забирай!