Підготовка

— Що сталося після цього? — запитав Вес по комунікатору, відпочиваючи на дивані. Лакі з цікавості спробував доторкнутися до голови Мелінди, яку показував комунікатор.

— Джаґґернаут розніс половину стін військової бази. Це викликало паніку в нашій команді. Чесно кажучи, єдиною причиною, чому ми протрималися так довго після того, як джаґґернаут вийшов на поле бою, було те, що його пілот сп’янів від потужності. Він знищив половину своєї команди з усіма супутніми втратами, які спричинив.

Вони говорили про характеристики Марка Антонія і про те, що Мелінда вважає його хорошим мехом, попри його численні недоліки: «Йому не місце на передовій через його розпорошеність. Це не зовсім лицар, не зовсім штурмовик, а його жалюгідні пускові установки не дають йому великої вогневої потужності на великих відстанях».

— Що ж, я працюю лише з тими інструментами, які маю. Чесно кажучи, якби я зміг замінити булаву і щит на щось міцніше, я впевнений, мех працював би не гірше за Цезаря Августа.

— На жаль, це не варіант, якщо я хочу тримати витрати та складність під контролем, — Вес похитав головою. — Я передбачав більшість проблем, про які ти згадала, але вони вже закладені у фундаментальну конструкцію меха. Я не прагну замінити Цезаря Августа. Я просто хочу створити доступний за ціною варіант, який може добре працювати в невеликих боях.

Мелінда кивнула: «Я, безумовно, вражена мехом. Я навіть хочу замінити ним свій патрульний мех, але знаю, що Гвардійські чинуші не дозволять цього зробити. Не вистачить витривалості».

Після закінчення розмови Вес зробив останні штрихи на своєму другому саморобному меху і відправив його продавати на ринок.

— Подивимось, що з цього вийшло.

[Статус]

Ім’я: Вес Ларкінсон

Професія: Початківець Дизайнер Мехів

Спеціалізації: Немає

Очки Дизайну: 235

Атрибути

Сила: 0,7

Спритність: 0,7

Витривалість 0,6

Інтелект: 1,2

Креативність: 1

Концентрація: 1,2

Нейронні Здібності: F

Навички

[Збірка]: Учень - [Володіння 3D-принтером I], [Володіння Асемблером I]

[Бізнес]: Учень

[Комп’ютерні Науки]: Некомпетентний

[Електротехніка]: Початківець

[Математика]: Некомпетентний

[Механіка]: Учень - [Монтаж Обладнання I], [Налаштування Швидкості I]

[Металургія]: Учень

[Метафізика]: Некомпетентний

[Фізика]: Початківець - [Оптимізація Легкої броні I] [Оптимізація Середньої броні I]

Оцінка: Майже досяг стандартів учня дизайнера мехів.

З моменту останнього перегляду його показники не дуже змінилися. Його концентрація знову зросла на 0,1 бала завдяки його цілеспрямованому зосередженню на створенні Марка Антонія. Окрім сну, їжі, ритуалів у ванній кімнаті та коротких перерв, щоб перезавантажити свій настрій, він витрачав увесь свій час на створення Марка Антонія.

Лічильник його ОД вперто стояв на місці, що свідчило про те, що потенціал продажів його варіантів Фантазії сягнув дна колодязя. Значна частина його ОД надійшла від двох проданих до цього часу Марк Антоній. За них було запропоновано набагато більше за один продаж через їхню вищу вартість.

— Не схоже, що моя модель Марка Антонія вистрілить, — розчаровано зауважив Вес. — До ВМТ залишилося трохи більше ніж тиждень, і я не зможу збільшити свої під-навички або атрибути будь-яким значущим чином.

Хоча він витратив багато часу на розробку дизайну Марка Антонія, а потім опанував процес його виготовлення, те, чого він навчився, в кращому випадку допомогло йому під час участі в конкурсі.

Конкурс тривав лише один день, якраз достатньо для того, щоб дизайнери могли продемонструвати свої навички, не втомлюючи глядачів багатоденного інженерного фестивалю. За день до основної події організатори проведуть відбірковий тур, щоб відсіяти вісімку найкращих учасників.

Обидва заходи були присвячені дизайну та складанню функціонуючого меха з набору деталей та випадкової розібраної моделі. Це продемонструє майстерність дизайнера у створенні нових мехів, оминаючи нудну частину виготовлення деталей з нуля.

Старий Вес без Системи, ймовірно, не пройшов би відбіркові змагання. Навіть з усіма додатковими перевагами, які дала йому Система, він не був би впевнений, що зможе потрапити до топ-3.

— Я не повинен бути одержимим прагненням посісти перше місце. Я повинен чітко визначити свої пріоритети. Якщо я знайду хоча б одного покупця на мій дизайн Марка Антонія, я вже переможець.

Термін сплати відсотків наближався вже через місяць, що спричинило величезний тиск на Веса.

— У мене буде набагато більше шансів на перемогу в конкурсі, якщо я зможу заробити достатньо ОД, щоб купити під-навичку Монтаж Обладнання II до його початку.

Він вже відчув силу Монтаж Обладнання  I. Навичка підживлювала його творчість, дозволяючи йому формувати нестандартні рішення складних технічних проблем. Це не додало йому нових знань, але натомість покращило його здатність комбінувати вже засвоєні знання у щось нове. Прикладом може бути розбирання лазерної гвинтівки й перетворення її на плечове кріплення. Хоча така халтурна модифікація не буде працювати так само добре, як спеціально створена плечова зброя, вона повинна спрацювати досить добре в надзвичайній ситуації.

— Треба підготувати майстерню, — нагадав собі Вес. Якщо все пройде добре, він зможе знайти замовника на свій новий дизайн. Йому потрібно було підготувати майстерню до того часу, як він повернеться з заходу.

Спершу він подивився на свій 3D-принтер. Це була досить стара модель, що була у вжитку, і їй не вистачало найсучасніших технологій у виробництві. Вес прискіпливо переглянув налаштування принтера і, використовуючи свої знання у сфері збірки, додав пресети, які допомогли виготовити певні деталі легше і з меншою кількістю помилок.

Потім він подивився на свої запаси. Окрім сировини, необхідної для виробництва броньового покриття HRF, йому бракувало майже всього іншого, що потрібно для створення Марка Антонія. Вес взяв до відома список сировини й відвідав місцевий сайт Асоціації Торгівлі Мехами. АТМ пропонувала безліч послуг для тих, хто хотів побудувати, купити чи продати меха. Вона співпрацювала з оптовими постачальниками ресурсів, що дозволяло їм продавати різноманітну сировину через зручний ринковий інтерфейс.

— Хм, для виготовлення HRF потрібно близько 11 мільйонів яскравих кредитів в сировині. На закупівлю решти матеріалів потрібно лише 7 мільйонів кредитів. Загальна вартість складає 18 мільйонів кредитів. Якщо я візьму за Марка Антонія 24 мільйони кредитів, я відшкодую свої витрати та отримаю прибуток, достатній для сплати наступних відсотків.

Продати меха за 24 мільйони кредитів було набагато легше, ніж того, що коштував удвічі більше. Загалом на сировину для Цезаря Августа пішло 45 мільйонів кредитів. Лише матеріали для броньового покриття Августа коштували 38 мільйонів кредитів, а у Веса не вистачало потужностей, необхідних для перероблення екзотичних матеріалів на сучасне броньове покриття.

— Ці ціни виглядають надійними, але вони не повністю відображають весь ринок, — обережно зауважив Вес, згадуючи те, що він дізнався в коледжі про ведення бізнесу. — Я впевнений, що існує безліч приватних угод між невеликою групою партнерів, які пропонують значно нижчі ціни.

Вес з цікавістю ознайомився з ринковими цінами на Цезаря Августа та його близькі варіанти. Офіційна базова модель, вироблена компанією Національні Авіальоти, продається за колосальні 65 мільйонів кредитів. Звісно, як оригінальний виробник і з уже зрілим Джейсоном Козловскі на чолі, ЦА-1, вироблений НА, був найвищої якості.

Кілька дизайнерів мехів, які отримали ліцензію на Цезаря Августа, продавали базову модель або її близькі варіанти приблизно за 55-60 мільйонів кредитів. Можливо, вони також пропонували нижчі ціни, хоча використовували приватні канали продажу для ведення такого бізнесу. На сайті внутрішнього ринку АТМ перераховані лише публічні пропозиції, що в бізнесі мехів вважається верхівкою айсберга.

— Як крихітний дизайнер мехів з одноосібним бізнесом без репутації, я не маю достатньої кваліфікації, щоб шукати більш вигідні для мене пропозиції. Я можу лише купувати необхідні мені матеріали за ринковими цінами.

Це стало великою проблемою для Веса. Матеріали, необхідні для створення каркаса, силового реактора, двигунів і всього іншого, коштували 7 мільйонів, що на 2 мільйони більше, ніж він був винен у майбутній виплаті відсотків. Оскільки Вес не мав можливості взяти ще одну позику, він не міг придбати необхідні матеріали, не отримавши передоплату від замовника.

— Це теж буде трохи складно.

Раніше приватний бізнес мехів був досить хаотичним.

Клієнти іноді відмовлялися платити, залишаючи виробника у скрутному становищі. Іноді клієнт платив вчасно, але використовував придбаний ним новий мех, щоб вимагати від виробника повернути гроші.

Іноді виробники також обманювали своїх клієнтів у відповідь. Вони використовували неякісні матеріали й низькоякісні компоненти, щоб обдурити своїх клієнтів, змусивши їх повірити, що вони платять за якість, а натомість отримували лише підробку.

Створення трансгалактичного АТМ скоротило більшість випадків шахрайства і пограбування. Клієнти, які хотіли купити надійний мех, використовували АТМ як посередника. АТМ сертифікувала кожен мех, який проходив через їхні руки, і переконувалася, що мех відповідає представленому й узгодженому дизайну між продавцем і покупцем.

Дизайнери та виробники мехів також отримали вигоду від АТМ. За 1% від продажної ціни меха вони могли скористатися багатьма його послугами, такими як сертифікація, доступ до внутрішнього ринку, можливість подбати про збір платежів від покупця. Це забезпечило безпечну платформу для ведення бізнесу для багатьох малих і середніх підприємств.

АТМ, хоча офіційно була благодійною організацією, також діяла як примусовий орган. Вони жорстко стежили за дотриманням заборон на встановлення зброї масового знищення на мехах. Будь-яких порушників, спійманих на забавах із забороненими небезпеками на кшталт ядерних бомб чи вірусів, розчавлював страшний «Відділ дотримання норм» АТМ. Кожен так званий офіцер, який працював на АТМ, був щонайменше досвідченим пілотом, а більшість капітанів досягли рівня пілотів-асів.

Для порівняння, Мелінда досягла лише рівня просунутого пілота, що було мінімальною вимогою для отримання посади пілота в Корпусі Мехів.

— Якщо я буду вести свій бізнес через АТМ, мені не потрібно буде турбуватися про справжність авансового платежу. Мої клієнти також отримають певні гарантії від організації.

Хоча Вес ще нічого не купив на ринку, він заздалегідь зареєстрував свій список покупок, щоб повідомити продавців цих матеріалів про те, що незабаром він може їх купити. Це було не більше, ніж повідомлення, але продавці могли підготуватися до продажу, переконавшись, що у них є матеріали на складі та вони можуть відправити їх до Яскравої Республіки.

— Яскрава Республіка невелика, тому час доставки не такий вже й великий, якщо я можу знайти кожен матеріал на внутрішньому ринку.

Вес відстежив кожен матеріал і відчув полегшення, що з цим не виникло жодних проблем. Завдяки надшвидким можливостям сучасної галактичної цивілізації транспортні компанії змогли доставити всі матеріали, що зберігалися в Бентгеймі, на Хмарну Завісу всього за два дні.

Після цього він зв’язався з АТМ, щоб підготувати документи для очікуваного виробництва. Після того, як він підписав кілька стандартних контрактів і угод з АТМ і Яскравою Республікою, йому особисто зателефонував представник АТМ. Представник запросив Веса ознайомитися з юридичними вимогами до виробництва мехів у Яскравій Республіці.

— Ваша ліцензія на виробництво покриває дозвіл на виробництво зброї, яка поставляється з Цезарем Августом, — пояснив представник Бентгейму по зв’язку. — Однак, ви не маєте дозволу на бойові стрільби з цієї зброї, навіть під час випробувань. Щобільше, вам не дозволено виробляти власні боєприпаси. Це означає, що ви не зможете виробити жодної ракети, навіть якщо ви маєте на це право згідно з вашою ліцензією.

— А як щодо наручних лазерних гармат? Вони технічно готові до роботи, щойно їх виводять з 3D-принтера. Мені просто потрібно під’єднати їх до джерела енергії.

Представник компанії показав Весу кілька зразків: «Вам потрібно додати запобіжники під час процесу виготовлення, які запечатують енергетичну зброю. Файли, які я щойно надіслав — невеликі пресети для вашого 3D-принтера. Вони автоматично додадуть найоптимальніші запобіжники до будь-якої зброї, яку ви створите, але ви завжди повинні перевіряти їх вручну».

— Зрозуміло. У мене останнє запитання. Чи не могли б ви сказати мені, чи має мій дизайн якусь привабливість на ринку?

Чоловік з асоціації посміхнувся: «Ми завжди готові запропонувати поради молодим підприємцям. Що стосується вашого варіанту, то це дуже незвично — пропонувати економваріант надзвичайно просунутої конструкції, такої як Цезар Август. На Августи вже є невеликий попит. Оскільки ви замінили його броню у своєму дизайні, тим самим забравши найбільшу перевагу цієї моделі, я не можу бути впевненим, що хтось із потентатів захоче інвестувати у вашу нову концепцію. Попит на цей вид продукції відсутній, тому вам слід старанно попрацювати над маркетингом, щоб створити попит».

— Зрозуміло. У мене більше немає запитань, до побачення.

— Гарного вам дня.

Іншими словами, Вес мав просувати свій дизайн з нуля. Він не міг вкрасти клієнтів у пілотів, зацікавлених у базовій моделі, тому що вони не бажали купувати гіршу версію, коли у них були гроші на справжню.

Вес мав би орієнтуватися на пілотів з менш значними банківськими рахунками, але ці пілоти зазвичай купували надійні фронтові моделі, а не просунуті мехи зі знижками. Ці дві категорії суттєво відрізнялися за витривалістю, вартістю обслуговування та загальною довговічністю. Звичайні фронтові мехи були побудовані так, щоб служити довго.

— Я розберусь з цим, коли прийде час.

Решту часу Вес продовжував старанно виготовляти Марка Антонія у своїй віртуальній майстерні. Він накопичив пристойний досвід у виготовленні найскладніших деталей, і з його глибоким знанням конструкції та її базової моделі він був впевнений, що зможе виготовити функціонуючий мех за допомогою власного обладнання.

Дні пролетіли швидко. Настав день від’їзду. Яскрава Республіка запропонувала безплатний транспорт до Бентгейму для всіх учасників. Як один з багатьох учасників щорічної Виставки Молодих Тигрів, Вес приєднався до натовпу подаючих надії пілотів на космодромі, притискаючи до грудей Лакі й ведучи за собою плавучу валізу з одягом та іншими речами.

— Чувак, я навіть не знаю, навіщо я сюди прийшов. Тільки Грант має шанс потрапити в топ-10, — поскаржився молодий випускник.

— Звідки ти знаєш? — насмішкувато відповів високий і огрядний пілот. — Якщо тобі вдасться потрапити в топ-200, ти легко зможеш отримати роботу в солідному корпусі найманців. Я не кажу про групи з 5 чи 10 осіб, я говорю про справжні підрозділи, такі як Прапороносці Прітчарда чи Червоні Єпископи.

— Серйозно? Не дивно, що мій дядько хотів, щоб я взяв участь.

— ВМТ не тільки демонструє таланти нашого покоління Республіці, але й виступає в ролі ярмарку вакансій. Багато роботодавців дивляться шоу. Якщо їм подобається пілот, вони без вагань пропонують контракт. Мій брат таким чином отримав місце в Кроссмен.

Пуста балаканина потентатів мимоволі відкрила Весу багато корисного. Окрім уряду та Корпусу Мехів, він міг очікувати, що тут буде чимало найманців. Їхньою головною метою був пошук свіжої крові для поповнення своїх лав. Було сумнівно, що вони будуть готові купити новий мех. У наступні кілька днів у Веса було багато роботи.