Спосіб, у який Мелінда здобула перемогу, виглядав комічно, але зрештою все вийшло. Ніхто не знав, чи вирішила вона перевернути Чорнодзьоба з примхи, чи з розрахунку.
Навіть сама Мелінда не знала, як відповісти на це питання. На той момент вона увійшла в стан глибокого занурення, коли межі між нею і мехом розмилися. Навіть коли вона вийшла з кабіни, натовп репортерів намагався розпитати її, як їй спасла на думку ця ідея.
— Мене вдарили по голові, і я вирішила перекотитися! — вигукнула вона безладно і проштовхнулася повз настирливих людей, щоб попрямувати до душової.
Її відповідь стала головною новиною разом із переказом дуелі. Різні видання висвітлювали її по-своєму.
Деякі побачили в цьому класичну боротьбу Давида з Голіафом. Пілотуючи менш потужний мех, Мелінда зробила все можливе, щоб протриматися до кінця, де вона знайшла можливість порушити баланс між Чорнодзьобом і Гавалаксом.
Інші сприйняли її перемогу як злий жарт. Ні її мех, ні її загальні навички пілота не могли зрівнятися з якостями капітана Вікара і Гавалакса, яким він керував. За будь-якими об’єктивними мірками, остання комбінація мала б виграти у Мелінди й Чорнодзьоба.
Одним з факторів, який відіграв велику роль, був рельєф місцевості. Скеляста місцевість і різноманітні перешкоди надавали Чорнодзьобу перевагу в маневровості. Бувши трохи легшим мехом, він зміг нейтралізувати перевагу Гавалакса у швидкості, провівши його вузькою місцевістю. Це затримувало односторонній удар капітана Вікара та достатньою мірою витрачало резерви його меха.
Різниця в їхніх показниках змусила експертів уважніше придивитися до дизайнів. Вони не лише порівнювали технічні характеристики, але й вивчали загальнодоступні схеми, сподіваючись з’ясувати, внаслідок чого Чорнодзьоб витримав тиск, тоді як Гавалакс врешті-решт не витримав випробувань.
— Гавалакс — надзвичайно важка конструкція! Лицар повинен бути одягнений у товсті шари броні, але містер Дюмон дивним чином вирішив не зміцнювати ноги.
— Це несправедлива характеристика його рішення. Ноги Чорнодзьоба майже ідентичні, але я не бачу, щоб ви били на сполох з приводу їхньої недостатньої міцності. Насправді сталося те, що Гавалакс стрімголов наскочив на камінь спотикання і в результаті покалічився. Будь-який мех на такій швидкості переламав би собі ноги!
— Це лише показує, наскільки короткозорий містер Дюмон! Він нагромадив всю цю спринтерську потужність на свого меха, не вживши достатніх запобіжних заходів. Його дизайн був би кращим без цих прискорювачів!
Вся ця дискусія втратила сенс, оскільки єдине, що дійсно мало значення це те, що Вес виграв у Дюмона. Не можна було недооцінювати той імпульс довіри, який він отримав. Додаткова увага ЗМІ, що з’явилася завдяки його перемозі, також сприяла популяризації його дизайну.
Чорнодзьоб став культовим об’єктом. Його дивовижний зовнішній вигляд і вперта відмова руйнуватися закарбувалися в очах глядачів матчу. Навіть якщо більша частина Республіки не була свідком поєдинку, сарафанне радіо забезпечило те, що набагато більше людей почали чути про цей дизайн.
Вес вирішив кувати залізо, поки воно гаряче, і відповісти на кілька запитань журналістів у зоні для преси. Він залишив підвищену платформу, щоб дозволити Дюмону потонути у своїй жалості, і спустився на ліфті вниз, до місця скупчення репортерів.
— Містере Ларкінсон! Як ви відчуваєте себе переможцем?
— Фантастично, хоча я завжди розраховую на перемогу на старті. Я ніколи не сумнівався, що мій мех і моя кузина зможуть перемогти в кінці!
По правді кажучи, Вес багато разів кусав губи та стискав кулаки під час дуелі, але він не зізнавався, що мав сумніви. Перед пресою він хотів зобразити абсолютну впевненість, щоб посилити містичність свого дизайну.
— Як ви придумали яскраву зовнішність Чорнодзьоба? Ви наймали скульптора, щоб сформувати його зовнішню броню?
— Це все я! — гордо заявив Вес. — Характерний зовнішній вигляд Чорнодзьоба вказує на його преміумстатус, адже він належить до лінійки продуктів Корпорації Живих Мехів із золотою маркою, які випускаються в обмеженій кількості, оскільки всі вони зроблені мною вручну. Більш доступні версії Чорнодзьоба будуть випущені пізніше.
Він відповів ще на кілька безглуздих запитань від ЗМІ, перш ніж сховався за лаштунками. Навіть тоді багато людей, яким вдалося потрапити всередину, хотіли поговорити з ним. Нарешті він проштовхнувся крізь натовп своїм сильним тілом і дістався до кімнати відпочинку Мелінди.
— Меліндо! З тобою все гаразд?
— Я в порядку, — вона відмахнулася від його занепокоєння, розкинувшись на дивані та дивлячись на світ так, ніби вона була дохлою свинею. — Я просто виснажена, ось і все. Ця дуель забрала в мене багато сил. Не ображайся, Весе, але я більше ніколи не сподіваюся красуватися перед усією Республікою.
Вес сів поруч і розвернувся, щоб поглянути на свою родичку. Мелінда виглядала спітнілою і виснаженою у своєму пілотському костюмі. Хоча дуель тривала менш як двадцять хвилин, важливість її рішень позначилася на її психіці.
— Як тобі було пілотувати Чорнодзьоба у бою?
— Це... піднесено, — відповіла Мелінда, намагаючись знайти потрібні слова. — Це незабутній досвід. Я вже відчула смак твого меха під час тренувань, але взяти його у справжній бій — щось інше. Всі інші мехи, які я пілотувала за свою кар’єру, ніколи не реагували так гладко, як Чорнодзьоб. Це наче я досягнула вищого стану буття. Можливо, саме тому я показала свій найкращий результат як пілот до цього моменту.
Отже, Чорнодзьоб працював так, як було задумано. Вес усміхнувся до неї: «Це саме той продукт, який я хотів створити з самого початку. Я хотів розробити такого меха, який міг би працювати разом з пілотом. Занадто багато дизайнів обіцяють бути найшвидшими або найсильнішими мехами у своєму класі, але в кінцевому підсумку їм бракує балансу, щоб вони могли реалізувати свій потенціал».
— А мені теж можна такого меха?
— Поки що ні, — він похитав головою. — Я не можу роздавати їх, як цукерки, ти ж знаєш. Попроси мене про це через кілька років.
Вес залишив Мелінду оговтуватися самостійно і сів у броньований шатл, який привіз його назад до брокерської контори Марселли. На його комунікатор вже надійшло кілька важливих повідомлень, зокрема прохання прийти на екстрене засідання ради директорів, щоб обговорити неминуче майбутнє КЖМ.
Його трохи дратувало, що правління вирішило зібратися без його дозволу, але обставини дійсно вимагали серйозної зміни напрямку. Вес пройшов повз фоє і зайшов у ліфт до офісу брокерки.
— Марселло.
— Весе. Ти вже тут! Рада вже чекає. Ходімо до конференц-залу.
Конференц-зал у її офісі виглядав шикарніше, ніж його власний. Різноманітні точні моделі минулого прикрашали щілини в стінах. Вес не звернув уваги на ці деталі та зайняв своє місце на чолі столу. Проєктори спалахнули, як тільки він з’явився.
Загалом вісім осіб зібралися, щоб обговорити дилему, яка постала перед КЖМ. Слово взяла Марселла.
— Як ви знаєте, Майкл Дюмон кинув виклик Весу, — почала вона. — Якщо ви не жили під скелею, то ви вже знаєте результат. Зараз і Чорнодзьоб, і Вес стали відомими по всій Республіці, але це не триватиме довго. З огляду на те, як швидко працюють ЗМІ, будь-яка увага, спрямована на нас, зникне до кінця тижня.
— Як йдуть наші продажі?
— Ми розпродали початкову партію з двадцяти п’яти золотих Чорнодзьобів, — відповів Вес. — Щоб виконати це замовлення, нам знадобиться трохи менше двох місяців.
— Цього недостатньо! Міс Боллінґер, наскільки високий попит на нову модель?
— Вони постійно стукають у мої двері. За моїми підрахунками, якби ми підготували п’ятсот мехів, то могли б продати їх протягом дня. Це можливо лише завдяки ажіотажу, який здійнявся навколо дуелі. Наша нездатність задовольнити цей сплеск попиту потенційно коштуватиме нам мільярди кредитів у вигляді втрачених можливостей.
Для Вес ця новина прозвучала дуже боляче. Не створивши запасів або відмовившись від розширення виробничих потужностей, КЖМ фактично відмахнулася від можливості заробити на своїх п’ятнадцяти хвилинах слави. Хоча насправді вони не втратили жодних грошей, відсутність підготовки фактично означала, що вони пролетіли повз купу вільної готівки.
— У нас є спосіб врятувати цю ситуацію, — інший директор заявив. — Я пропонував це раніше, і я думаю, що це заслуговує на ще один шанс. Ми повинні співпрацювати зі стороннім виробником і доручити йому серійне виробництво Чорнодзьоба. Я знаю кілька компаній на Бентгеймі, які охоче укладуть з нами контракт на право виробництва популярної моделі.
Вес любив зберігати контроль над власною продукцією, тому одразу відкинув цю пропозицію. Зв’язки директора з тими виробниками мехів також виглядали досить сумнівними.
Він похитав головою: «Я все ще маю багато сумнівів щодо якості продукції зовнішнього виробника. Будь-які серйозні дефекти будуть відбиватися на нас, що заплямує нашу репутацію виробника преміальних мехів».
На жаль, з усіх членів правління Вес залишився єдиним, хто не висловився з цього приводу. Всі інші члени правління, включно з його власним дідусем, вказали, що вони хотіли б віддати виробництво на аутсорсинг!
— Весе, я розумію, чому ти ставишся до компанії, яку ти заснував, як до дитини, але ти душиш її потенціал, — пояснила йому Марселла. — Немає нічого незвичайного в тому, щоб укласти контракт на виробництво дизайну. Саме для цього існує ліцензійна модель. Будь-які недоліки, пов’язані з неякісним виготовленням, в основному, будуть відображатися на компанії, з якою укладено контракт. Ми будемо винні лише в тому випадку, якщо в цьому буде провина твого дизайну.
Зустріч якось перейшла до інспекції жменьки швидкодумних виробників мехів, які подали заявки на серійне виробництво Чорнодзьоба від імені КЖМ. Всі вони хотіли відмовитися від величезного ліцензійного збору в 3 мільярди кредитів на користь трохи вищих роялті за одиницю продукції. Всі виробники занизили свої пропозиції, але багато чого ще можна було змінити, коли вони вступлять в переговори.
Вони звузили список до трьох можливих компаній, одна з яких була рекомендована директором компанії. Інші два виробники мали власні переваги, оскільки мали тривалий досвід виробництва різних моделей для інших дизайнерів у пристойних кількостях.
— Може, нам варто укласти контракт з усіма трьома?
— Це не найкраща ідея. Ми не знаємо, як довго триватиме нинішній ажіотажний попит. Чорнодзьоб все ще залишається дорогим дизайном. Навіть якщо знизити ціну до 50 мільйонів кредитів, на місцевому ринку не вистачить покупців, щоб розкупити їх усі.
— Тоді ми повинні розширити наше охоплення на весь Зоряний Сектор Комодо! Чорнодзьоб добре зарекомендував себе в бою. Я впевнений, що ми зможемо знайти закордонних партнерів, з якими зможемо це зробити.
— Давайте не будемо рухатися занадто швидко, — застерегла Марселла високочолих директорів. — Спочатку ми повинні вирішити наші проблеми вдома, перш ніж думати про вихід на інший ринок.
Попри те, що директор з Бентгейму наполягав на тому, щоб передати контракт фірмі, якій він віддає перевагу, правління вирішило зіштовхнути три компанії одна з одною, дозволивши їм взяти участь у своєрідних торгах. Виробник мехів, який запропонує найпривабливіші умови, отримає можливість укласти контракт з КЖМ.
— Що ти думаєш, Весе? Ти згоден з планом, який ми обговорили? — Марселла м’яко підштовхнула його. Вона знала, яким чутливим він може бути в цьому питанні. — Найкращий спосіб рухатися вперед — заснувати ще одну категорію продукції, яка буде нижчою за твою нинішню пропозицію зі срібною маркою. Назвемо її бронзовою. Це може бути ексклюзивна марка, яку ти зможеш наносити на мехи, виготовлені сторонніми компаніями.
Протягом усієї дискусії Вес мовчав. Він все ще відчував себе досить погано через все це. Бронзова марка? З таким же успіхом він міг би назвати це сміттєвою маркою. Проте в глибині душі він знав, що його компанії було б краще, якби вона могла запозичити виробничі потужності іншого виробника мехів.
Він нахилив голову так, що підборіддя торкнулося грудей, і кілька хвилин глибоко замислився над цим питанням. Зрештою, він здався: «Гаразд. Укладемо контракт на виготовлення бронзової марки зі стороннім виробником. Але хочу додати, що в контракт краще включити суворі умови щодо контролю якості».
Правління чекало на цю відповідь. За його згодою вони сформували короткий перелік цілей на наступний місяць. Поки Вес допрацює дизайн ЧФ-А-01 для серійного виробництва, КЖМ мала знайти партнера до кінця тижня.
Далі
Том 2. Розділ 269 - Третя Сторона
Справа про аутсорсинг виробництва бронзової марки Чорнодзьоба поширилася по всій компанії. Ніхто з працівників під керівництвом Веса не відчував особливого занепокоєння. Насправді всі були в захваті від того, що стануть частиною чогось великого. Можливість перекласти важку роботу на іншого виробника розглядалася як благо для КЖМ в цілому. — Погляньте на це з іншого боку, — сказав Гевін наступного ранку, коли Вес готувався до екскурсії. — До цього часу більшість ваших новобранців не мали чим зайнятися. Анемічні продажі Мк II генерують так мало паперової роботи, що більшість з них відчували себе непотрібними. Вес підняв брову, закінчуючи одягатися: «Чи передача більшої частини нашого виробництва сторонньому виробнику щось змінить?» В індустрії мехів такі аутсорсингові контракти працювали так: дизайнер продавав права на використання своєї розробки комусь іншому. Часто сторонній виробник також отримував право продавати мехи, засновані на запозиченому дизайні, через власні канали з власним брендингом. Останній пункт слугував для підвищення престижу стороннього виробника, одночасно ізолюючи будь-які недоліки від впливу на оригінального дизайнера. Лише зрідка дизайнер мехів наполягав на збереженні оригінального брендингу своєї компанії. Це траплялося лише тоді, коли дві сторони укладали довгостроковий альянс або якщо розробник меха володів значним пакетом акцій іншого виробника. По суті, все зводилося до контролю. — Весе, тільки тому, що сторонній виробник збирається робити свою справу, не означає, що ми залишимося в пилу. Сильний сплеск продажів версії з бронзовою маркою вплине на популярність версій зі срібною та золотою марками. Ми не конкуруємо з нашим власним партнером за ту саму групу покупців. Ті, хто хотів придбати більш вишукані мехи, могли дозволити собі почекати, поки КЖМ виготовить свої преміумкопії. Тим часом ті, хто хотів купити Чорнодзьоба лише за його характеристики, могли замовити дешевшу копію зі значно меншим часом очікування у стороннього виробника. — Зізнаюся, я не зовсім в захваті від цієї ідеї. Насправді ми отримуємо не так вже й багато грошей від нашого партнера. Це лише кілька мільйонів кредитів, не більше. Гевін похитав головою: «Це гроші, які ми, по суті, заробили за просто так. Нам нічого не коштує продовжити ліцензію комусь іншому. Звісно, ми повинні стежити за ними, щоб переконатися, що вони не створюють неякісні мехи, але поки вони дотримуються угоди, ми можемо сидіти склавши руки й розслабитися, поки гроші надходять». Деякі розробники мехів заробляли на життя ліцензуванням своєї продукції. Вони створювали дизайн-студії та зосереджувалися виключно на розробці найкращого дизайну, який тільки могли створити. А як щодо того, щоб перетворити їх на справжніх мехів? Цим займалися сторонні виробники. Вони просто поверталися до розробки нових дизайнів, насолоджуючись постійним потоком ліцензійних платежів. Вес не міг собі уявити таку роботу. Він цінував свої дизайни та хотів, щоб будь-які мехи, побудовані за його схемами, були повноцінними продуктами, які приносили реальну користь. З цією метою Вес планував вирушити в подорож: «Гевіне?» — Так, босе? — Будь ласка, організуй зустріч з трьома виробниками, з якими ми почали переговори. Я хочу подивитися на їхні виробничі потужності. — Навіщо вам це робити? Виробники дуже охоче інформували нас про наявні у них виробничі потужності. — Недостатньо знати, як швидко та ефективно вони можуть відкачувати мехів. Я хочу побачити, чи вкладають вони душу у свої мехи. Гевін почухав голову: «Як скажете». Різні відділи КЖМ працювали на повну силу з учорашнього дня. Маркетинговий відділ розробив рекламний план, щойно вони знайшли стороннього виробника. Вони також випустили віртуальну версію Чорнодзьоба у всіх популярних симуляторах мехів, щоб трохи послабити тиск, який накопичувався. — Наразі громадськість отримує своє задоволення. Перші враження дуже позитивні, — повідомив Гевін, коли вони сиділи в броньованому шатлі. Вес вже був на шляху до першого потенційного партнера компанії. — Ми сподіваємося, що це призведе до постійного попиту на реальні речі. — Це неодмінно станеться, — Вес кивнув з упевненою посмішкою. Хоча віртуальний інтерфейс приглушував більшу частину привабливості Чорнодзьоба, він все одно повинен був передати частину магії його Х-фактора. — Розкажи мені про наш пункт призначення. Кого ми відвідаємо в першу чергу? Його співробітник витягнув планшет з даними та переглянув його вміст: «Ми їдемо до великого виробника мехів під назвою Ваун Індастріал». Вес пам’ятав цю компанію. Директор з Бентгейму завжди наполягав на тому, щоб інші компанії уклали стратегічне партнерство з Ваун. Це змусило Веса запідозрити, що між ними існує якийсь зв’язок. — Ваун володіє трьома виробничими комплексами та виробляє цілу низку важких транспортних засобів та обладнання. Проте два з трьох їхніх комплексів призначені виключно для масового виробництва мехів. В їхньому останньому публічному звіті йдеться про те, що вони уклали контракти на виробництво низки моделей для семи різних виробників мехів. Це звучало як великі гравці. Така компанія мала б бути поза межами ліги КЖМ: «Чи має Ваун ще достатньо вільних потужностей для виробництва достатньої кількості мехів бронзової марки?» — Ну, Ваун запропонували виділити щонайменше вісім виробничих ліній у першому півріччі. Після цього вони скоригують свої ресурси відповідно до вітру ринку. Якщо серійний Чорнодзьоб виявиться хітом, то вони легко зможуть переорієнтуватися і виробляти менше їхніх мехів і більше наших. Гевін не згадав, що Ваун також може піти іншим шляхом. Якщо продажі Чорнодзьоба впадуть, вони можуть легко перемикнутися на більш прибуткові альтернативи. Чесно кажучи, у Веса вже склалося погане враження про Ваун. Він просто вирішив відвідати їх, щоб здаватися більш неупередженим. Шатл приземлився приблизно через годину. Вес витратив час на доопрацювання копії дизайну Чорнодзьоба для серійного виробництва. Він зберіг поточний прогрес і вийшов з люка, щоб побачити величезний комплекс заводів. — Ласкаво просимо до нашого третього і найновішого виробничого комплексу! Ви, мабуть, містер Ларкінсон! Вес потиснув руку витонченій жінці: «Мене звати Мелоді Ваун, і я директорка цього комплексу. Будь ласка, йдіть за мною!» Вони пішли до одного з закритих виробничих приміщень, поки Мелоді розповідала історію компанії: «Як і багато інших виробників техніки, Ваун Індастріал розпочала свою діяльність, коли мій дідусь досяг значного успіху. Він досяг успіху і в дизайні, і в бізнесі, тому його компанія швидко зростала». Те, що відбувалося далі, звучало подібно до історій, які Вес чув раніше. Її дідусь ставав дедалі вправнішим у дизайні мехів, але його діти виявилися розчаруванням. Вони виросли, навчившись розробляти мехів і вести бізнес, але їх хвилювали лише гроші. Це дуже засмутило дідуся Ваун, і через деякі інциденти, які Мелоді швидко забула, він рано помер. Його смерть спричинила кризу для компанії, яка розширилася до того, що мала цілих п’ять виробничих ліній для мехів. Без нових розробок компанія Ваун швидко втратила б актуальність. Його діти відчайдушно шукали іншого дизайнера мехів, який би зайняв місце їхнього дідуся. — Нам вдалося укласти кілька короткострокових контрактів з різними людьми та організаціями, яким потрібно було щось зробити. Вони ніколи не тривали понад рік-два, але це тримало нашу компанію на плаву. Ваун Індастріал так і не змогли знайти дизайнера мехів, який би зміг забезпечити стільки ж продажів, як їхній покійний засновник. Минуло кілька років, поки спадкоємці продовжували укладати контракти, аж раптом вони зрозуміли, що Ваун Індастріал не потрібно призначати ще одного провідного дизайнера, щоб вижити як бізнес. — Коли настали важкі часи, ми почали скорочувати витрати. Врешті-решт, ми стали досить хорошими в ефективному масовому виробництві, до такої міри, що наша компанія змогла реінвестувати наші прибутки в розширення нашої виробничої лінії. Через п’ятдесят років Ваун Індастріал стали великим виробником мехів та іншого важкого обладнання, які щороку співпрацювали з кількома дизайнерами мехів. Мелоді хвалилася, що секрет їхнього успіху полягав у прагненні до ефективності. — Наші виробничі лінії є одними з найшвидших на Бентгейм, — стверджувала вона, хоча Вес сумнівався в її правдивості. — Ми здатні підтримувати одні з найвищих темпів виробництва. — А як щодо дефектів? — Вони ледь помітні. Ви щойно нагадали мені про їхнє існування. Нарешті вони дісталися до найближчого об’єкта. Після того, як Вес пройшов ретельну перевірку, він пішов за Мелоді до кавернозного білого залу, заповненого безліччю білого виробничого обладнання. Він одразу ж звернув свій погляд на 3D-принтери, які виявилися меншими, але швидшими за Дортмунд в його власній майстерні. Вес одразу помітив, що всі машини були призначені для виготовлення одних і тих самих компонентів знову і знову. Мелоді підійшла до найближчого верстата. Принтер працював так інтенсивно, що з нього виходило багато пари: «Ми використовуємо систему серійного виробництва, де ми виготовляємо достатньо деталей, щоб зібрати сотні мехів за один раз. Ці принтери є високоефективними та самодостатніми у своїй роботі. Вони самостійно виявляють більшість дефектів і зупиняють поточний процес, якщо відхилення є достатньо серйозним, щоб вплинути на якість кінцевого продукту». Це означало, що Ваун залишали компоненти з незначними відхиленнями. Вес все одно б їх викинув, але Ваун, очевидно, думали інакше. Помилувавшись значною мірою автоматизованим процесом виробництва, вони перейшли до зони складання. Велика кількість напівзбудованих мехів стояла в ряд. Частини підіймалися на місце за допомогою комбінації передових антигравітаційних технологій. Це запобігало захаращенню зони збірки морем ботів-підйомників. — Подібно до процесу виробництва, наш процес складання використовує переваги процесів автоматизації, які ми розробили власними силами. Інциденти трапляються досить рідко, і лише одна людина може контролювати складання тридцяти мехів одночасно. — А які інциденти можуть трапитися? — Ну, знаєте, помилки, з якими нашим ботам важко впоратися, — пояснила вона. — Іноді боти плутають деталі для однієї моделі з іншою. Інколи антигравітаційна система дає збій і випускає пару компонентів. Таке трапляється не частіше кількох разів на рік, тож не хвилюйтеся за наші можливості. Ми завжди виконуємо наші виробничі плани. Вес хотів поговорити з деякими технічними спеціалістами, які працювали на заводі, але Мелоді рішуче відмовила йому в цьому проханні. Він насупився на неї: «Чому я не можу просто поговорити з ними?» — Перепрошую, містере Ларкінсон, але ми вже були щедрі до вас, дозволивши вам поглянути. Значна частина нашого успіху полягає в наших запатентованих методах, і ми не можемо гарантувати, що наш технічний персонал знає, що говорити, а що приховувати. Щоб зберегти наші комерційні таємниці, політика компанії забороняє будь-кому розмовляти з нашими експертами. На знак вибачення Мелоді провела його до офісу, де він міг ознайомитися з різноманітними проєктами, які вони розробили за ці роки. Багато з них були розроблені перспективними Учнями Дизайнерами Мехів або новими просунутими Дизайнерами Підмайстрами Мехів, які ще не встигли розширити власні потужності. Вес не сумнівався в компетентності Ваун як виробника мехів. Вони працювали з такою кількістю різних дизайнів, що не потребували часу на переналагодження, щоб освоїти виробництво нового зразка. Ваун керували жорстким кораблем. Їм можна було довіряти, що вони візьмуть його дизайн і без жодного поту виготовлять сотні бронзових марок Чорнодзьоба. З трьох можливих кандидатів, яким можна було б довірити дизайн Чорнодзьоб, партнерство з Ваун здавалося найменш ризикованим варіантом. Проте він все одно їх недолюблював. Крім бентежного рівня автоматизації, Вес не мав змоги поспілкуватися з техніками чи супервайзерами, які керували виробничим обладнанням. Єдиною людиною з Ваун, з якою він по-справжньому розмовляв, була Мелоді Ваун, яка здебільшого сурмила про свою компанію. Подумки він уже викреслив їх з розгляду. Ймовірно, йому доведеться сперечатися з усім правлінням за відмову працювати з Ваун. Він сподівався, що інші два виробники мехів запропонують щось краще.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!