Кращий

Вес здригнувся, коли його Чорнодзьоб впав у захисну позу невдовзі після початку поєдинку. Могутній Гавалакс розпочав сильно та одразу ж збільшив свою перевагу.

Він знав, що це буде погано, але Чорнодзьоб втратив ініціативу і так і не зміг її повернути. Об’єднання Гавалакса з капітаном 3-го загону Пекельних Псів призвело до неймовірно потужної комбінації, яка поставила Мелінду в глухий кут.

— Знаєш, ти міг би цьому запобігти, — несподівано зауважив Дюмон зі свого місця. Вони сиділи досить близько, щоб поговорити один з одним наодинці. — Немає сенсу приймати дуель, коли ти знаєш, що твій задум у невигідному становищі.

— Ви говори так, ніби у мене був вибір. Ти просто зобов’язаний був кинути виклик, коли я був у розпалі свого дебюту. Відмова від твого виклику покаже всій Республіці, що я не впевнений у власному проєкті.

Дюмон вибухнув сміхом: «Хахаха! Це все одно, що громадськість вважає нас чарівниками, які володіють цілим набором магічних здібностей. Те, що ми розробляємо мехів, ще не означає, що ми знаємо, як ними користуватися!»

Навіть коли не вистачало сміливості боротися, інколи ситуація змушувала до цього. Вся преса, яку він запросив на свій дебют, розіп’яла б його як боягуза, якби він ухилився від виклику.

Люди часто прирівнювали дизайнерів мехів до пілотів мехів, попри те, що між ними не було нічого спільного. Окрім того, що вони були пов’язані з мехами, одна професія мала справу з війною, а інша — з машинами. Було б несправедливо очікувати, що дизайнер мехів дотримуватиметься бойових традицій.

На жаль, галактика жила за своїми правилами. Дизайнер мехів повинен бути сміливим. Дизайнер мехів повинен стояти на сторожі свого продукту. Дизайнер мехів повинен захищати свою честь, якщо йому кинуть виклик.

Принаймні, Весу дозволили обрати когось іншого, щоб битися замість нього. Зрештою, він був некомбатант. Навіть якби якимось дивом він зміг би пілотувати мех, він все одно виставив би себе на посміховисько. Навіть найгірші пілоти потребували цілого десятиліття тренувань, перш ніж вони ставали достатньо досвідченими, щоб перевершити просту сучасну бойову машину.

— Скажи мені, Майкле. Ти кинув мені виклик, бо досі болісно переживаєш свою поразку на ВМТ, чи тебе підштовхнула до цього Кейтлін Ріклін?

Його суперник знову розсміявся, хоча Дюмон не міг приховати свого роздратування: «Мої соратники — не твоя справа. Сім’я Ріклін є одним з моїх акціонерів, але на цьому мої стосунки з ними не обмежуються. Якщо ти вважаєш, що ми змовилися, щоб тебе знищити, ти помиляєшся. Якби не твій новий дизайн, ти б навіть не потрапив в поле нашого зору».

Його слова звучали досить невинно, щоб Вес засумнівався у своїх підозрах. Невже він помилився? Тоді він обміркував усе, що Дюмон зробив до цього часу. Збіг чи ні, але Дюмон, безумовно, виставив себе його ворогом.

— Я не знаю, в яку гру ти граєш, — почав говорити Вес. — Я не збирався сваритися з тобою і твоїми прихильниками. Але з того моменту, як ти придумав наступального лицаря, стало очевидно, що ми стали конкурентами. Тож, як один дизайнер мехів іншого, я попереджаю тебе, що не варто вступати в бій, в якому ти не зможеш перемогти.

— Це погроза? — різко відповів Дюмон.

Вес посміхнувся його настороженій позі: «Не зовсім. Я просто стверджую, що я кращий за тебе за всіма об’єктивними показниками. Я доведу тобі це, вигравши цю дизайнерську дуель, і я доведу це знову, коли мій Чорнодзьоб розтрощить твого Гавалакса на ринку!»

— Зарозумілий! Подивимося, чи зможе твій чемпіон здолати мого, перш ніж ти відкриєш свого великого рота!

Чорнодзьоб Мелінди ледве встиг прослизнути у складному лабіринті печер і скель. Складний рельєф перешкоджав відносно неповороткому Гавалаксу, надаючи перевагу спритному Чорнодзьоб.у Не зважаючи на меншу потужність останнього, його маневровість ніколи не пасла задніх завдяки досить тонкому дизайну.

Але на цьому її проблеми не закінчилися. Гавалакс продовжував переслідування, наступаючи їй на п’яти. Якщо Чорнодзьоб хоч раз спіткнеться, капітан Вікар неодмінно накинеться на нього.

Останній удар сокири глибоко вгризся в одне з плечей Чорнодзьоба. Загальна глибина і міцність цієї частини не дозволили сокирі вивести з ладу держак щита, але вона надзвичайно ослабила його до такої міри, що Мелінда не вірила, що встоїть проти удару в лобову частину тіла.

Не зважаючи на жахливі обставини, Мелінда посміхнулася, повторюючи хижий вискал свого меха. Її супротивник зробив велику помилку, дозволивши їй вислизнути. Здавалося майже комічним, що капітан Вікар не очікував, що мех, на ім’я Чорнодзьоб вчепився йому в обличчя.

— Ха-ха, не можеш наздогнати, капітане? — насміхалася вона над своїм супротивником по відкритому каналу зв’язку.

— Не смійся так рано. Я наздоганяю!

Час для капітана Вікара спливав. Якщо він не зможе наздогнати Чорнодзьоба протягом наступних двадцяти хвилин, його мех вичерпає свій ресурс. Його мех мав лише обмежену кількість енергетичних елементів, але до того, як вони вичерпаються, його нутрощі вже перегріються.

Розширення меж можливостей Гавалакса мало свою ціну. Вікар розраховував на перемогу вже на першому ходу, але виявилося, що Мелінда виявилася більш стійкою і винахідливою, ніж він очікував.

— Чому б тобі не бути хорошою дівчинкою і не повернутися, щоб я міг тебе розбити?

— Ти жартуєш, капітане? Найшвидший мех тут твій! Приходь і вдар мене, якщо тобі так кортить завдати удару по моєму меху!

Стандартні правила дуелі передбачали, що мех з більшою максимальною швидкістю повинен був перехопити ініціативу. Якщо ні, то він міг використати свою вищу швидкість, щоб залишитися поза зоною досяжності й вичерпати час. Така поведінка суперечила духу дуелі, тому було введено правило, яке змушувало дуелянтів битися.

У цьому випадку виникла особливість, коли так званий «найшвидший» мех виявився не в змозі наздогнати номінально повільнішого. Гавалакс мав вищу максимальну швидкість згідно з його специфікацією, але на практиці він міг досягти цієї швидкості лише на відкритій місцевості.

Це робило капітана Вікара на деякий час безпорадним. Хоча він швидко пристосувався і навчився керувати Гавалаксом більш вправно, знадобилося багато часу, щоб ліквідувати розрив. Його мех витрачав величезну кількість енергії, намагаючись утримати всю свою масу в русі.

Лицарі ніколи не були гарними спринтерами, хоча для Чорнодзьоба можна було зробити виняток.

Проте Мелінда помітила, що Гавалакс наздоганяє її меха з незручно великою швидкістю. Якби вона була кращим пілотом, то змогла б виштовхнути Чорнодзьоба за межі досяжності.

Якщо вона хотіла змінити шанси, то повинна була взяти ініціативу у свої руки та використати свої сильні сторони.

Як Ларкінсон, Мелінда володіла власними сильними сторонами. Окрім міцного фундаменту, вона також досягла успіху ще в одній сфері. Це її бойовий дух.

Багато її колег хвалили її за дивовижну здатність приймати рішення в кабіні пілота. Хоча Мелінда ніколи не досягала успіху у фехтуванні, стрільбі та інших яскравих навичках, їй завжди вдавалося вирвати перемогу, приймаючи правильні рішення в запалі бою.

Зараз її розум працював разом із Чорнодзьобом, аналізуючи поточне становище. Вона зосередила свою увагу як на Гавалаксі, так і на всьому, що могла використати на свою користь. Вона швидко знайшла щось на місцевості попереду і скоригувала курс Чорнодзьоба, щоб змусити свого супротивника слідувати її прикладу.

Чорнодзьоб протупотів повз вигнуту скелю. Коли він вже майже пройшов через найвужче місце, вона вдарила мечем по верхній частині скелі, швидко піднявши його вгору.

Кілька каменів зірвалися зі скелі та посипалися прямо над Гавалаксом, що переслідував їх. Капітану Вікару довелося відвести свого меха вбік, щоб важке каміння не посилило пошкодження його голови.

Тим часом Чорнодзьоб розвернувся, щоб вдарити свого зайнятого супротивника, але не встиг, бо Гавалакс підняв щит, щоб відвернути удар.

— Ти думала, що я на це поведуся? — крикнув Вікар. — Подумай ще раз!

Мелінда потрапила в халепу, коли Гавалакс оговтався швидше, ніж вона думала. Вікар завдав кілька влучних ударів сокирою, які вм’яли й без того зношений щит Чорнодзьоба. Їй довелося поспішно ухилитися, щоб знову вислизнути з-під удару.

Ця картина повторювалася кілька разів. Хоча Мелінда кілька разів вирішила розвернутися і заскочити Вікара зненацька, шалена швидкість реакції капітана гарантувала, що він ніколи не потрапить у постійне невигідне становище.

— Набридлива мошкара! Чому б тобі не стояти на місці для різноманітності!

— Хаха! Чому б тобі тоді не перестати бігати? — глузувала Мелінда у відповідь.

Не зважаючи на постійні невдачі, Мелінда продовжувала свої наскоки, переконуючись, що її мех завжди зможе відновити рух до того, як Гавалакс зажене його в кут.

Капітан Вікар дедалі більше розчаровувався у цій послідовності подій. У міру того, як він ставав все більш вправним в орієнтуванні на місцевості, Мелінда почала опановувати мистецтво завдавання ударів і втечі. Її меч навіть зумів прослизнути повз його захист, хоча в підсумку лише подряпав покриття на грудях Гавалакса.

Та все ж, його мех починав відчувати шкоду. Бігові бої прискорили витрату енергії Гавалаксом і розігріли його. Він глянув на пару індикаторів у кабіні та прикинув, що його мех зможе протриматися на нинішньому рівні продуктивності ще вісім-десять хвилин.

— Вибору немає!

Вікар вирішив діяти рішуче. По-перше, він від’єднав замки, що утримували на місці краплеподібний щит Гавалакса. Щит з гуркотом впав на землю, здивувавши як Мелінду, так і натовп на арені.

Потім Гавалакс швидко витягнув вільною рукою меч зі своєї спини. Мех фактично відмовився від щита на користь володіння двома видами зброї одночасно.

Відмова від щита виявилася правильним рішенням. З плечей білого меха буквально звалився камінь, що дозволило йому значно швидше наздогнати Чорнодзьоба.

Мелінда зціпила зуби, коли зрозуміла, що їй не втекти. Вона розвернула Чорнодзьоба, щоб зустріти подвійний удар, що наближався. Удар меча вона парирувала власним мечем, а удар сокири прийняла залишками щита.

Останній ледь не розлетівся на дрібні уламки, відбивши удар. Люди вважали, що сокири — найкращі вбивці щитів, і цей інцидент ще раз підтвердив цю максиму.

Капітан Вікар обрушив на неї град ударів Гавалаксом. Мелінда відчайдушно намагалася ухилитися від атак, але Гавалакс вперто тримався на її меху.

ТРІСК!

Щит фенікса Чорнодзьоба нарешті випустив останній подих і розлетівся на непотрібні шматки. Раптова втрата щита дала Вікару можливість відступити. Він зчепився мечем із супротивницею, одночасно рубаючи сокирою по незахищених грудях Чорнодзьоба!

Жахливий удар спричинив жахливу рану. Сокира пробила всі три шари обладунків, але не змогла завдати серйозної шкоди енергетичному реактору. Проте удар оголив груди Чорнодзьоба і залишив їх відкритими для виверту.

Після останньої атаки Гавалакс втратив імпульс. Це дозволило Чорнодзьобу відскочити та втекти з-під удару. Втрата щита також вивільнила його швидкість.

Хоча Чорнодзьоб не набрав стільки швидкості, скільки його супротивник, це все одно виявилося життєво важливим для затягування сутички.

Обидва мехи бігали по колу, поки Мелінда відчайдушно намагалася усунути пошкодження. Чорнодзьоб не лише втратив щит, але й отримав різні пошкодження корпусу.

Навіть якби Гавалакс почав виснажуватися, Мелінда не змогла б чинити гідний опір, якби їй довелося спостерігати за проломом у корпусі Чорнодзьоба. Основна проблема полягала в тому, що її рука, яка тримала щит, стала оголеною. Без іншого щита Мелінді було б важко вистояти проти чергового шквалу мечів і сокир.

— Хоча... хіба в комплекті з цим мехом не йшла лопата?