У світлі софітів дівчина у вузькій чорній сукні з хвилястим волоссям і яскравим макіяжем притулилася спиною до стіни в кутку, а перед нею стояло кілька хуліганів, що чіплялися до неї.

Побачивши у світлі її обличчя, Фан Ю не повірив своїм очам. Він підвівся зі стільця і підійшов до них, викрутивши руку одного, що потягнувся до неї. Той жалібно заволав.

- Ю Ге! Ми не знали, що це твоя любка! Це непорозуміння! - поквапились виправдатись кілька байстрюків з винуватою посмішкою, побачивши Фан Ю.

- Пішли геть!

Фан Ю пхнув їх і з недовірою оглянув Лін Шаньшань.

Вона так змінилась! Сильно нафарбована Лін Шаньшань сором’язливо смикала свою коротку спідницю, намагаючись трохи спустити її.

Фан Ю взяв її за руку вивів з «Анархії».

- …Що ти тут робиш? Ти…нащо ти прийшла сюди?

Фан Ю дивився на її сукню і думав, чи зберіглась в Лін Шаньшань хоч половина тієї панни, якою вона була?

Вона, стримуючи образу, сказала:

- Я думала про те, що ти сказав мені минулого разу, що ми не рівня, тому ти не можеш прийняти мене. Тоді я вирішила стати того ж класу, що й ти. Я пофарбувала волосся, вдягла сережки і зробила татуювання, - вона показала Фан Ю своє білосніжне плече, на якому так недоречно сидів намальований метелик. -  Я вчусь грати в більярд, відеоігри і приходжу танцювати до «Анархії». Я навчуся.

Фан Ю шоковано дивився на неї.

- …Ти здуріла! - Він не міг повірити в те, що вона зробила для заради нього. - Йди додому! Це не місце для тебе. Ніколи не приходь сюди.

- Чому? Чому тобі можна, а мені - ні?

- Шаньшань, я вже казав тобі, що ми не будемо разом! Ніколи більше не роби дурниць, добре?

Коли Фан Ю побачив, що ця мила дівчинка стала такою через нього, як погано йому стало на душі!

Надворі накрапало, дощ сіяв на худеньку фігурку Лін Шаньшань, але вона не поворухнулася.

- Я піймаю таксі, і ти поїдеш додому.

Фан Ю збирався зупини таксі для неї.

- Я так дратую тебе? - Лін Шаньшань заплакала. Вона зробила все. Що ще вона могла?

- Ти не розумієш хто я! – в розпачі вигукнув промоклий Фан Ю.

- Я розумію! Знаєш, як я закохалась в тебе? – сльози текли по обличчі дівчини, змішуючись з краплями дощу. - Я бачила, як ви з Ян Леєм билися на вулиці Матай. Саме тоді, коли ти зупинив його і сказав припинити, саме тоді я зрозуміла, що ти не такий, як інші бандити!

Лі Сан казав, що виродки, на кшталт Фан Ю, мали ауру, що особливо приваблювала жінок. Їм подобались справжні чоловіки, що належали до світу, діаметрально протилежного їхньому колу. Лін Шаньшань закохалася у Фан Ю з першого погляду. Можливо, це було лише химерне кохання в її уяві, але вона готова віддати за цю примару всю свою молодість.

- Не такий?... Бачиш тих людей? – Фан Ю показав на той бік вулиці.

Через дорогу група молодиків знущалась над жебраком. Він цілий день випрошував гроші і тепер трясся, прикриваючи клунок з монетами.

Фан Ю підняв з землі порожню пивну пляшку і з гучним тріском розбив її дно об бетонні сходинки. Не чекаючи поки Лін Шаньшань відреагує на те, що він збирався зробити, Фан Ю з розбитою пляшкою в руці підійшов до групи людей. Хулігани тільки-но хотіли подивитись, хто до них наблизився, та не встигли вони озирнутися, як пляшка вже опустилась на голову одного з них. Донизу полетіли уламки скла, обличчям юнака стікала кров, навколо кричали люди, перехожі кинулись звідти навтіки, а Фан Ю, не кліпнувши оком, продовжував стояти на місці.

Бандюки розгубились. Вони впізнали Фан Ю. Ніхто не зрозумів, за що їх били, але жоден не смів і пікнути. Фан Ю недбало жбурнув горловину, що залишилась від пляшки.

- Бачиш? – він повернувся до ошелешеної Лін Шаньшань. – Все ще кажеш, що я не такий, як вони? - спокійно, з абсолютно байдужим лицем запитав Фан Ю дівчину.

Його руки були забризкані чужою кров’ю.

Лінь Шаньшань пішла. Вона, заплакана, мовчки сіла в таксі і поїхала.

Фан Ю дивився, як таксі зникало за рогом. Він знав, що це було жорстоко, але був впевнений, що це найкращий спосіб вирішити проблему.

Він зателефонував до маєтку і сказав тітці Чжан, що мав якість справи, тож не повернеться сьогодні. Фан Ю попросив її переказати це Ян Лею.

Він повернувся додому. Фан Ю не був тут якийсь час, тому наводив лад в квартири аж до пізньої ночі.

Надворі шурхотіла злива. Фан Ю стояв на балконі восьмого поверху, дощ заливав всередину, хльоставши його лице і душу.

Хлопець ввімкнув магнітофон і натиснув кнопку відтворення. З колонок долинула та сама пісня, яку він востаннє слухав. Джекі Чун співав «З кожним днем кохаю тебе все більше» кантонською…

 

Коли все навколо кружляє в урагані, саме ти допомогла мені знайти напрямок.

Я не залишу тебе, клянусь бути з тобою, наше кохання ніколи не згасне.

І з кожним днем я п’янію від кохання,

Люблю тебе все більше і більше, це почуття переповнює мене.

Я зрозумів, що люблю бути з тобою, роблячи наші ночі безкінечними.

І з кожним днем я п’янію від кохання,

Люблю тебе все більше і більше, це почуття переповнює мене.

Я хочу залишись з тобою до кінця свого життя,

Не боячись бурі завтрашнього дня…

 

Невдовзі після того, як Фан Ю прийняв ванну і тільки-но ліг, у двері гучно постукали.

- Хто там? – крикнув він, піднімаючись з ліжка.

- Я! – нетерпеливо відповів сердитий голос…

Фан Ю на мить зупинився, потім пішов відчиняти.

На прозі стояв Ян Лей. Він не рухався, лише груди здіймались і опускались…

 

Ян Лей ніжно торкнувся губ Фан Мей і відпустив її. Він не хотів завдавати болю Фан Мей, але й не хотів залишати їй ілюзій. Між ними все почалося з поцілунку, то нехай ним  і закінчиться.

Відправивши її додому, Ян Лей повернувся до будинку і з тривогою чекав на Фан Ю. Його роздратування поступово вщухло, але тепер ним опанувало напруження від  очікування.

Він збирався піти пошукати Фан Ю. Ян Лей припускав, що той або співає в «Прожекторі», або десь п’є, або, ймовірно, грає в більярд в «Сяйві». Він думав подивитись скрізь, коли ненька піднялась нагору і сказала йому, що телефонував Фан Ю і сказав, що не прийде ночувати. Він попросив передати Ян Лею, що не повернеться.

Ян Лей здивувався:

- Не повернеться? А де він?

- Не сказав.

- І не просив перетелефонувати?

- Ні.

Ян Лей зняв з телефона слухавку і подзвонив до дому Фан Ю, але ніхто не відповів. Фан Ю набрав тітку Чжан з таксофону біля «Анархії», а в той момент, коли дзвонив Ян Лей, він ще не був вдома.

Ян Лей поклав слухавку. Він вже збирався виходити, коли зателефонував Чуань Цзи. Ян Лей не хотів вислуховувати його ниття, терпеливо відмахнувся кількома слова, і сказав: «Я шукаю Фан Ю, передзвоню». Готуючись покласти слухавку, він почув як Чуань Цзи відповів: «Фан Ю? Так я бачив його зі Старим Ляном в «Анархії». Ми ще віталися». Чуань Цзи також веселився в клубі, і, побачивши Ляна з Фан Ю, підійшов перекинутись кількома словами перед тим, як піти.

- В «Анархії?»

У Ян Лея був телефон клубу, тож він подзвонив туди і запитав, чи там зараз Фан Ю. Фан Ю наглядав за клубом, тому, природньо, менеджер знав, коли той приходив і йшов. Менеджер відповів, що бос вже пішов, а Старий Лян ще сидить.

- Покличте його до слухавки!

Ян Лей хотів запитати Ляна, куди подівся Фан Ю.

- Алло? – крикнув Старий Лян. Він ще розважався в клубі.

- Це Ян Лей. Де Фан Ю?

- Старий брат пішов! З Лін Шаньшань!

- …Лін Шаньшань? – збентежено перепитав Ян Лей. – Куди вони пішли?

- Звідки мені знати? Вийшли і не повернулись! – глузливим тоном сказав Лян. Він зухвало посміхнувся: - Лей Цзи, не ходи сьогодні до мого старшого брата! Мить весняної ночі коштує тисячу золотників! Приходь вже завтра, якщо маєш якусь справу! – Старий Лян поклав слухавку.

Ян Лей завмер на місці. Потім ще раз набрав Фан Ю, але там так ніхто і не відповів.

В дійсності Фан Ю ще не дійшов додому, але Ян Лей подумав інакше. Раз той подзвонив до тітки Чжан і сказав, що не вернеться, і навіть не попросив Ян Лея перетелефонувати, значить Фан Ю навмисне уникає його. Звісно, він не піде додому.

Якщо Фан Ю не піде додому, а до того ж вийшов з клубу з Лін Шаньшань, то куди вони підуть і що робитимуть?

В голові Ян Лей панував повний безлад. Він знав, що Фан Ю не цікавить Лін Шаньшань, та чи міг він бути в цьому впевнений? Ян Лею не подобалась Фан Мей, але підлітком в пориві він поцілував її. Фан Ю може і не подобалась Лін Шаньшань, але він також мав бажання, які можуть не мати нічого спільного з почуттями. Він залишився наодинці з чудовою дівчиною серед ночі, яка до того ж обожнювала його всім серцем.

Ян Лей не розумів, як він витримав наступну годину. Він взяв таксі і кружляв Цзянхаєм, як безголовий, не знаючи куди їхати!

Коли він під’їжджав до будинку Фан Ю, здалеку побачив у вікнах на восьмому поверсі світло. На одному диханні він злетів по сходах. Ян Лей з силою грюкнув у двері, і цей гучний, різкий звук, який вони видали, був схожий на шквал, що зараз вирував і перекочувався в його серці та грудях.

Фан Ю відчинив двері. Їхні погляди зустрілись.

-…Ти чого тут?

Ян Лей не відповів, відштовхнув хлопця і зайшов до квартири.

Фан Ю зачинив двері. Поява Ян Лея на порозі дому його чомусь зовсім не здивувала. Він ніби передчував, що Ян Лей прийде, але не міг пояснити це відчуття.

Вони стояли посеред вітальні, дивлячись один на одного.

- Де ти був? – грубо спитав Ян Лей через деякий час.

- Ніде.

- Де Лін Шаньшань? – тон Ян Лея був схожий на кригу.

- Пішла.

Фан Ю здивувався, звідки Ян Лей знав, що він бачився з Лінь Шаньшань.

- Звідси? – таким самим крижаним голосом спитав Ян Лей.

-… В сенсі? – Фан Ю ненавидів цей тон. – Чи можу я привести її сюди??

- Ти можеш не приманювати її? – ці слова Ян Лей майже проревів.

«Приманювати» - погане слово в говірці Цзянхая. Це коли людина очевидно незацікавлена в інший людині, але свідомо маніпулює своїм прихильником, навмисне даючи йому надію, щоб він увивався навколо неї.

Як після таких слів Фан Ю міг почуватись добре?

- Як я приманював її?? – гримнув він.

- Як? Хіба повівши її до клубу, ти не приманюєш її? Ти просто хочеш знайти любку, чи не так?? – вибухнув Ян Лей.

Лін Шаньшань лише роздмухувала в душі Ян Лея вогонь. Але це полум’я було спрямоване не тільки не неї, але й на всіх жінок, що вилися навколо Фан Ю. Колишніх, теперішніх і майбутніх. Хіба ж до нього липнула одна Лін Шаньшань? Навіть якщо Ян Лей і міг убезпечити Фан Ю від неї, то хіба він здатен протистояти іншим? Як йому вберегти серце Фан Ю? Як вберегти його від майбутньої дружини?

Коли він почув від Старого Ляна, що Фан Ю пішов разом з Лін Шаньшань, Ян Лею здалося, ніби його душу й тіло облили кислотою. Він відчував біль і крижаний холод від голови до п’ят. Він не міг описати свої емоції.

Фан Ю, вражений гнівом Ян Лея, ошалів.

- А що не так? Мені не можна хотіти жінку??

Фан Ю витяг шию, вирячившись на Ян Лея. Питання брата створило безлад в його думка. Якби він справді хотів знайти дівчину, чи чекав би він стільки часу??

- Ні!! – викрикнув Ян Лей.

Це слово було такої сили, що, здавалось, відбилось від стін.

Фан Ю на мить заціпенів і крикнув у відповідь.

- Ні? Тобто ти можеш зустрічатись з Фан Мей, а мені з кимось - ні?

- Між нами нічого нема! - Очі Ян Лея налилися кров’ю. Нащо Фан Ю зараз згадав про Фан Мей? Яке вона мала до них відношення?

- Нічого? Ти щойно цілувався з нею! – випалив Фан Ю.

Ян Лей різко затнувся. Він ошелешено дивився на Фан Ю. Він зрозумів, що тоді хлопець, ймовірно, повернувся назад і побачив їх з Фан Мей прощальний поцілунок, неправильно все витлумачив і пішов.

Ось чому Фан Ю не повернувся вночі. Ось чому він не хотів його бачити.

Фан Ю теж мовчав. Він не знав, чому наважився це сказати. Не знав, чому уникав погляду Ян Лея, який дивився прямо йому в очі після того, як почув останні слова.

- Вона повертається до Англії, - повільно вимовив Ян Лей. – Попросила подарувати їй прощальний дарунок на згадку. У мене з нею ніколи нічого не було. Вона мені не подобається. Мені подобається дехто інший.

Ян Лей підійшов до Фан Ю, з силою обхопив його долонями за шию і притягнув до себе.

- Тобі не байдуже, що я поцілував її? …Чому? – заглядаючи йому в очі спитав Ян Лей.

Фан Ю не відповів. Те саме питання він подумки задавав сам собі!

- Чому ми цим займаємось? – м’яко спитав Ян Лей. – Це ніколи не було просто «розвагою».

Це була не гра, це було його кохання, чисте і щире почуття, джерело всіх його бід і радощів, туги, бажання і одержимості. Якби це була гра, Ян Лей не відчував би такого болю, такої гіркоти, такої тривоги, як зараз.

 Ян Лей вирішив не руйнувати життя Фан Ю. Лиш сьогодні він сказав собі не робити хлопцеві боляче. Але тепер він більше не міг стримуватись, не міг стояти осторонь і спостерігати, як колись, одного дня, його коханий належатиме комусь іншому. Це був його чоловік! Він міг належати тільки Ян Лею! Його тіло і його життя належали лише Ян Лею!

- … Ти теж це відчуваєш…Я знаю!

Вони обидва добре знали, що це не просто секс, а кохання. І вони робили це, бо були закохані!

 Фан Ю відвів погляд. Його охопили боротьба, протиріччя і паніка.

- Фан Ю! - Ян Лей ледве стримувався, щоб не кричати. Це ім’я викарбувалось на його серці. - Годі собі брехати!

Раптом він обійняв Фан Ю і поцілував його в губи...

Ян Лей міцно обіймав його і цілував. Скільки разів він цілував Фан Ю в своїх мріях, але це ніколи не було так по-справжньому, так гаряче, так тремтливо, що він майже розтанув! Він з силою втиснув язика до рота Фан Ю, щільно оповився навколо його язика, заплутуючи їх, облизуючи і штовхаючи. Це був той смак із його мрій. Ян Лей не рахував, скільки ночей у своїх снах він обіймав Фан Ю і палко цілував його. Щоразу, прокидаючись, він відчайдушно намагався згадати смак того сну, смак губ Фан Ю, але там була лише порожнеча.

І тепер, нарешті, порожнечу сповнив цей незабутній смак – живий, гарячий, божевільний. Він змушував кожну клітину Ян Лея збуджуватись і тремтіти, змушував кожний нерв втрачати контроль.

Ян Лей притиснувся до тіла Фан Ю і жадібно ганявся за язиком Фан Ю, смокчучи і огортаючись навколо, як божевільний, поки Фан Ю однією рукою не відштовхнув його.

- …Ян Лей! – з люттю і болем викрикнув Фан Ю.

- Ти подобаєшся мені! - Ян Лей вигукнув найпотаємніші слова свого серця, прихилившись спиною до стіни і дивлячи в шоковані очі коханого. - Курва, я божеволію від тебе!!

Так, він – божевільний, вже давно звихнувся. Ян Лей вчепився в своє волосся. Він навіть подумав, що зараз заплаче.

Далі

Розділ 48

Фан Ю сказав, що йому треба подумати, але насправді, він ні про що не думав. Перш ніж він про щось задумався, перед його очами постав вираз обличчя Ян Лея, коли той йшов, і його пониклі плечі, що розітнули Фан Ю серце. Він знав, що Ян Лей дотримається свої слів, і завтра він піде, триматиметься від нього подалі, зникне з його поля зору. А потім вони будуть віддалятися все далі і далі, поки не стануть чужими людьми… Фан Ю не міг більше думати. Він схрестив руки на грудях. Чи зможе він витримати, якщо не бачитиме Ян Лея? Зможе? У той час, коли Ян Лей уникав його, у той час, коли Ян Лей щодня бігав до Дін Веня, поки Фан Ю щодня спостерігав з балкона, як Ян Лей проходить повз, але не заходить, невже він так і не зрозумів, що відчуває, не зрозумів самого себе? Фан Ю – чоловік. Нормальний чоловік. Він не міг збагнути, що було між ним і Ян Леєм. Навіть якщо Ян Лей сказав, що це кохання, він все ще не був впевнений. Його розум, його підсвідомість - все це змушувало його бути невпевненим. Він не міг дати визначення своїм почуттям. Але коли кроки Ян Лея стихли в коридорі, коли Фан Ю був упевнений, що Ян Лей більше ніколи сюди не підніметься, коли Ян Лей сказав, що він більше ніколи його не побачить, усе всередині Фан Ю обірвалось. Він не відчував такого почуття навіть тоді, коли йому приставили до голови пістолет. Це був свого роду страх. Страх, який поширювався з глибини його серця. Він боявся втратити Ян Лея. Фан Ю ніколи не здогадувався, що так боявся втратити його. Коли Фан Ю погнався за ним під дощем, він навіть не усвідомлював, що робить. Його розум більше не функціонував, у нього була лише одна думка: втримати Ян Лея! Як втримати? Чим? Поки Фан Ю не відчинив ковану браму, не увійшов до маєтку і не постукав у двері кімнати Ян Лея, він ні про не думав. Здавалося, він перебував у якомусь божевіллі. Він мав побачитися з Ян Леєм. Він не хотів бачити такого виразу обличчя Ян Лея. Цей вираз не повинен з'являтись на його обличчі, тим паче, він не повинен бути спричинений самим Фан Ю! Коли Ян Лей відчинив двері, Фан Ю повністю піддався імпульсу. Цей імпульс змусив його міцно обійняти Ян Лея і поцілувати його в губи. З огляду на те, що собою являв поцілунок в ті часи, тодішні люди були ще відносно невинними в порівнянні із сьогоднішніми. Навіть такі покидьки, як Фан Ю, надзвичайно прості і безпосередні у своїх емоційних проявах. Люди цілувались, лише якщо кохали одне одного. Без поцілунків це було не кохання, а секс. Тому раніше Фан Ю ніколи не цілував Ян Лея в губи і не дозволяв йому цілувати себе. Навіть у ліжку, де в розпал нестерпної пристрасті їх іноді охоплювало бажання поцілувати одне одного, вони завжди стримувалися і уникали цього. Можливо, Фан Ю в глибині душі знав, що якщо поцілунків не було, то вони обоє могли брехати собі. Це просто "гра", а не секс. Однак, невже Фан Ю не хотів цілувати Ян Лей? Він хотів. Кілька разів, коли він притискав Ян Лея до свого тіла і таранив його між ніг, спостерігаючи за його обличчям, відкинутою від задоволення головою і заплющеними очами, слухаючи його тихі стогони, дивлячись на його язик, захований у злегка розтулених губах, Фан Ю відчував неконтрольоване бажання поцілувати його… Коли Ян Лей поцілував Фан Ю, цей поцілунок викликав в нього не тільки шок і потрясіння, але й щось складне та незрозуміле. Для Ян Лея це був смак, який він постійно шукав у своїх снах, а для Фан Ю це був імпульс, який він придушував у своєму серці…   Ян Лей був приголомшений. Але він не зупинився ні на секунду, міцно обійняв Фан Ю і палко поцілував його у відповідь. ...Який це був поцілунок! Якщо поцілунок між чоловіком і жінкою був більш ніжним і зворушливим, то поцілунок між двома чоловіками був абсолютно диким, жорстоким і відвертим. Їхні змоклі тіла були щільно притиснуті одне до одного, а сплутані язики несамовито перекочувалися туди-сюди між їхніми губами, об’єднані жагою, голодом і нетерпінням. Язик Ян Лея невпинно кружляв навколо язика Фан Ю, щільно обгортав, смоктав, штовхав і притискався. Ян Лей цілував його, доки не потемніло в очах від нестачі повітря. Він продовжував крутити язиком, ганяючись за язиком Фан Ю, а той намагався наздогнати його язик. Вони були схожими на двох риб, що вийшли з води: тільки в устах і язиках один одного вони знаходили повітря для життя, так нерозривно перепліталися, билися, тонули... Ян Лей гарячково стягнув промоклу сорочку Фан Ю і потягнув за ремінь, а Фан Ю грубими рухами висмикнув Ян Лея з футболки і відкинув її на підлогу. Вони мовчки і нетерпляче стягували промоклий одяг один з одного, продовжуючи при цьому цілуватися, ніби не могли розлучитися, поки, нарешті, збуджені, голі, міцно обійнявшись, не впали на ліжко. Хоча їхні тіла були вологими від дощової води, хоча волосся промокло наскрізь, їм було байдуже. Вони бачили в своїх очах лише один одного. Фан Ю притиснувся до тіла Ян Лея, відриваючись від його губ. Їх з’єднані вуста нарешті на мить розлучились. Фан Ю припіднявся, споглядаючи за коханцем. Коли губи Фан Ю полишили його, Ян Лей відчув порожнечу і втрату. Він піднявся слідом за Фан Ю, потягнувшись за поцілунком, і той притиснув його до себе. Фан Ю з силою зачесав пальцями мокре волосся Ян Лея з чола до потилиці, ніби хотів побачити його обличчя, що дивилось на нього знизу вверх. Ян Лей підвів очі і потонув в погляді Фан Ю… Фан Ю опустився і знову припав до його губ… Ян Лей міцно стиснув долонями шию Фан Ю і відповів на поцілунок, немов божевільний… Вони займались цим безліч разів, але тієї ночі все було інакше. Тертя, поштовхи, погладжування, стискання, поцілунки… Нічого з цього вже не задовольняло їх. Навіть коли Ян Лей обхопив ерекцію Фан Ю, взяв до рота і відсмоктав, Фан Ю все ще не міг кінчити. Він відштовхнув Ян Лея і витягнув свій твердий, як залізо, член з його рота. Тримаючи Ян Лея, перевернувся разом з ним, і його орган, сповнений чоловічої агресії, притиснувся до промежини хлопця. Але Фан Ю не знав, чого насправді хотів і як себе задовольнити.  В такі моменти чоловіки керуються лише інстинктами. Якщо хіть не отримувала бажане, швидке задоволення, це було ще гірше, ніж зупинитись на півдорозі. Якщо б під ним була жінка, в цей час Фан Ю б уже увійшов в неї. Його збудження досягло тієї межі, коли його вже було важко витримувати. Але під ним був Ян Лей, і він не міг зрозуміти головного. Ті «ігри», що були між ними раніше, суттєво відрізнялись, від того, що було зараз. Тепер ні в нього, ні в Ян Лея більше не було ні вагань, ні упереджень, ні ніяковості. Тільки жага володіти один одним повністю, бажання стати одним цілим… Але Фан Ю не тямив, як оволодіти чоловіком. Лише підсвідомо відчував, що тертя і пестощів, як у минулому, недостатньо. Це було далеко від володіння. Ян Лей відчував збудження, нетерпіння Фан Ю, силу, з якою той безладно пестив його ноги і сідниці. Гарячий, твердий прутень Фан Ю, щільно притиснутий до його тіла, не знаючий, куди подітись, говорив Ян Лею, що хлопець хоче піти далі, але не знає як. Ян Лей згадав те відео, уривки, де двоє чоловіків були з’єднані разом, їх пози і рухи під час сексу… Він не знав, скільки разів бажав зробити з Фан Ю те саме. Це і було справжнім коханням, справжнім володінням… Раніше Ян Лей не наважувався на це через страх налякати Фан Ю, але тепер він не стримувався. Він стиснув Фан Ю в руках і перевернувся, підім’явши його під себе. Зазвичай, це Фан Ю був тим, хто домінував в ліжку, але зараз Ян Лею було байдуже. Він так сильно хотів Фан Ю, що втрачав розум. Він, задихаючись, гаряче цілував Фан Ю. Тремтячим голосом прошепотів на вухо: - Фан Ю…я хочу… - його серце ледь не вискакувало з грудей, він тремтів від кожного слова, - …я хочу увійти… Фан Ю на мить завмер. Він подивився на Ян Лея. Ян Лей просунув руку і натякаюче торкнувся Фан Ю поміж сідниць. Він здогадався, що Фан Ю не знає що робити, і хотів показати йому, що між двома чоловіками також може бути повноцінний секс з проникненням. І це не просто секс, а поєднання душ… Справжнє кохання, фізичне і душевне… Вражений Фан Ю відреагував. Не чекаючи, поки Ян Лей зробить наступний крок, він потягнувся, вхопив руку Ян Лея, перевернувся разом з ним і притиснув його зап’ястки до ліжка. Його обличчя і груди були вкриті потом, його мовчазні очі, що дивилися на Ян Лея, потрясли хлопця більше, ніж будь-які слова. Ян Лей не міг відвести погляду. Сексуальне, мужнє обличчя Фан Ю, сповнене сили та влади, змусило Ян Лея мовчки опустити очі. Лише одна людина на світі могла змусити Ян Лея підкоритись. Він давно вже був переможений цією людиною. Дуже давно, ще задовго до їхньої зустрічі, ще до того, як він почув про існування такої людини, думаючи, що одного дня він мусить зустрітись з нею у двобої… Коли він бився з ним врукопаш, коли чув його гру на гітарі на тому боці стадіону, коли той затягнув його на мотоцикл і врятував, коли він сидів з ним на широкій терасі, дивлячись на приховані в його очах смуток і самотність… Чого б не хотів Фан Ю, Ян Лей був готовий йому це дати. Доки це Фан Ю, все інше було не важливо. Існував лише Фан Ю, лише одна людина в цілому світі, якій він міг дозволити це зробити. Фан Ю нахилився і поцілував Ян Лея. Поцілував ніжно, старанно, поступово роблячи цей поцілунок все спекотнішим, шаленішим. Він підхопив ноги Ян Лея, розвів у сторони, втиснувся між ними, і гарячий, твердий член, здригаючись, наче живий, притиснувся до його промежини. Фан Ю вже був на межі. Його очі почервоніли від бажання, але він все ж змусив себе стриматись і подивився на коханого. Він турбувався за нього, зберігаючи здоровий ґлузд. Для прийняття цього в чоловіків існував певний психологічний бар’єр. Вони обидва добре це розуміли. Знаючи розмір ерекції Фан Ю, Ян Лей не уявляв, як вона помістить в нього, але тепер ідея злиття з коханим в одне ціле займала всі його думки… - …Все гаразд… - хрипко вимовив він, -… давай… Фан Ю глибоко вдихнув і одним ривком з силою втиснув всередину свій товстий член. - …Ох! Хоча у вуличних бійках Ян Лей діставав всіляких травм і витерпів багато різного болю, але в цей момент не стримався і випустив глухий зойк. Хіба ж могло бути не боляче встромитися так несамовито і необачно в те вузьке, щільно стискаюче місце без жодної змазки чи попередньої підготовки?? Не кажучи вже про чималий розмір прутня Фан Ю. Якби Фан Ю знав, він би здогадався, що спочатку анальний отвір треба змастити і, повільно розтягуючи пальцями, дати Ян Лею звикнути, вже опускаючи той факт, що Ян Лей ніколи раніше цього не робив, і для нього це вперше. Але для Фан Ю це також було вперше, до того ж він не знав, як це все відбувається між чоловіками. Якби він не познайомився з Ян Леєм, ніколи в житті не подумав би робити подібні речі з чоловіком. Почувши стогін болю Ян Лея, Фан Ю почувався погано. Встромляючи прутень в його нутро без жодної змазки, Фан Ю також відчув біль. Його член, немов закутий в кайдани, стягнуло кільцем м’язів до такої міри, що він був майже на межі виверження. Фан Ю відчайдушно боровся з поривом впихнутися до кінця. Побачивши біль на обличчі Ян Лея, він не міг дозволити йому так страждати. Завагавшись, Фан Ю вирішив вийти, але Ян Лей схопив його за стегна. -… Ні, не виходь… - охриплим голосом сказав він. Ян Лей перевів подих, відчуваючи, що дещо звикнув, і жестом показав Фан Ю, щоб той продовжував. Фан Ю сильніше обійняв його і нахилився за поцілунком, а рукою потягнувся донизу, щоб дати насолоду члену Ян Лея. Задоволення від цієї стимуляції змусило Ян Лея потроху розслабитись. Фан Ю відчув, що нутрощі, які так сильно стискали його, більше не чинили опір. Він вже так довго перебував на межі. Подавшись вперед, Фан Ю занурився на всю довжину. Цього разу Ян Лей стримав стогін болю. Він напружено звів брови, піт стікав по його обличчю, поки терпів цю солодку агонію. Ця мука була ніщо, він лише хотів, щоб Фан Ю було добре. Доки його коханому добре, йому було байдуже, навіть якщо він помре на цьому ліжку. Фан Ю повністю увійшов у тіло Ян Лея. Він не рухався, і вони, міцно обійнявшись, відчували неймовірні пульсації, що виходили з того місця, де вони з’єднувались. Це було відчуття, яке змусило їх обох відчути потрясіння, але воно було настільки реальним, настільки справжнім, що вони ніколи не забудуть його… Вони чули бурхливе серцебиття одне одного, різкі, уривчасті зітхання, звуки любові та дикої пристрасті… Фан Ю не рухався. Він боявся, що різкий рух зробить Ян Лею боляче. Стримуючись, він хаотично нишпорив в приліжковій тумбочці. Помітивши якість пляшечки і баночки зверху, дістав зміїну мазь(1), повільно вийшов з тіла Ян Лея, безладно змастив себе і так само повільно вставив назад. Зі змазкою із зміїного жиру уже, вочевидь, було набагато краще. Фан Ю поволі рухався взад-вперед, вглядаючись в обличчя Ян Лея, яке, нарешті, трохи розслабилось. Ян Лей відкрив заплакані почервонілі очі, і подивився в очі Фан Ю, в яких зчитувались самоконтроль і турбота.   - … Все добре… - тихо вимовив він. Зі змазкою він міг потерпіти ще трохи. Побачивши, що Фан Ю завмер в нерішучості, він, підвівшись, схопив його за потилицю, притягуючи до себе для поцілунку. Фан Ю, цілуючи Ян Лея, повільно подав стегна вперед. Спочатку його турбувала витривалість Ян Лея, тому він неспішно покачувався, але потроху, після того як хлопець адаптувався, бурхливий потік насолоди вдарив у мозок Фан Ю і змив весь його здоровий глузд. Вузький, гарячий прохід Ян Лея був настільки тісний, що Фан Ю втратив контроль. Ця гладенька дірочка щільно стискала і оповивала його член, нестепна тугість і тепло дарували Фан Ю таку стимуляцію, якої він ніколи раніше не отримував. Від неї його пеніс, здавалось, розбухнув ще більше всередині Ян Лея. Ян Лей чітко відчув, що член коханця всередині нього ще більше збільшився в розмірі, розпираючи його, немов зазіхаючи на його власну територію і оточуючи її… Кожна пульсація, що йшла звідти, відчутно передавалася тілу Ян Лея, зачіпаючи кожен його нерв, завдаючи йому болю і задоволення… Чоловікам, що вперше займались сексом з проникненням, ліпше робити це ззаду, щоб зменшити біль. Однак Фан Ю, увійшовши в Ян Лея спереду і, використовуючи мазь, під час любощів дивився на обличчя Ян Лея, розглядаючи кожну найменшу емоцію… Насуплені брови, розтулені вуста, з яких злітали стогони і які жадібно хапали повітря, збуджували Фан Ю. Він рухався все швидше і швидше, і ритм поступово став хаотичним. Розгойдуючись своїми дужими, сильними стегнами, він безконтрольно штовхався і вбивався, виходячи з тіла Ян Лея, і перш ніж витягти член повністю, встромляв його назад, занурюючись так глибоко, куди тільки міг дістати. Ян Лей надривно голосив, коли Фан Ю таранив його. Гострий біль змішувався з невимовною насолодою. Щоразу коли Фан Ю жорстко вбивався в нього, це змушувало Ян Лея шаленіти. Інтенсивний біль, майже до заніміння, в промежині та шалений ритм показали Ян Лею, що таке страждання і хіть. Більше, ніж фізична насолода, той факт, що він був одним цілим з Фан Ю змусив психологічне задоволення Ян Лея досягти апогею. Фан Ю подивився на ошелешене обличчя Ян Лея. Він підхопив його під спиною, і зі зміною позиції увійшов ще глибше… Фан Ю пестив член Ян Лея, приносячи йому задоволення, одночасно штовхаючись в тісне нутро і додаючи змазки, просуваючись все глибше і глибше, руйнуючи кожну перешкоду, ніби ще не дослідив його достатньо, поки не досяг кінця, не в змозі ввійти глибше. Він палко цілував Ян Лея, переплутавшись з ним язиками і губами. Його ерекція туго розпирала найглибшу точку в тілі Ян Лея, розтираючи і масажуючи… Він хотів, щоб Ян Лей теж отримав задоволення, він хотів, щоб Ян Лей досягнув вершини разом з ним. Фан Ю зводив Ян Лея з розуму. Кров, що сочилась з тріснутого проходу, коли Фан Ю жорстоко вдерся, в поєднанні зі зміїним жиром, який Фан Ю майже повністю використав, під час фрикцій видавали хтиві звуки. Тиша сповивала маєток, ніхто не знав, які хаос і божевілля коїлись в спальні на другому поверсі. Ян Лей, зчепивши руки за спиною Фан Ю, поки той шалено штовхався в нього, нарешті звільнився від губ Фан Ю і задушено застогнав… Коли біль трохи вщух, це солодке відчуття, що несподівано з’явилось з тієї точки, куди попадав своїм членом Фан Ю під час їхнього злягання, прокотилось уздовж хребта Ян Лея знизу вгору, немов електричний струм, від чого все його тіло затріпотіло… - …Ах! – втративши останній контроль застогнав він. Дихання Фан Ю стало уривчастим, коли він навалився на Ян Лея, підхопив його ноги, закинув їх на свої плечі і продовжив таранити в шаленому темпі. Поринувши в нестяму, він з усієї сили врізався в тіло Ян Лея, швидко трахаючи його. Тіло Ян Лея тряслось від цієї енергії, а різьблене ліжко, не витримуючи напору, скрипіло і хиталось. Піт з чола Фан Ю капав Ян Лею на груди. Сексуальне обличчя коханого, що поринув у власну насолоду, п’янило серце Ян Лея. На піку оргазму Фан Ю низько, хижо заричав, проштовхуючись до самої калитки, і бурхливо кінчив в нутрі Ян Лея. Член Ян Лея, що терся об живіт Фан Ю, здригнувся і еякулював одночасно… Спітнілі і задихані, вони міцно обіймались. Член Фан Ю все ще був всередині Ян Лея. - …Я збожеволів… - вимовив Фан Ю.   1 – виріб традиційної китайської медицини, виготовлений з черевного жиру змій, до якого додаються цілющі трави. Використовується для лікування опіків, обмороження, сухості і потріскання шкіри, має сильну протиінфекційну силу і знеболювальний ефект.

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!