Але думки його були далеко від фільму.

В голові Ян Лей панував безлад. Ще секунду тому він думав про зізнання Плямистої Кітки. Тепер в нього перед очима стояв цей навіжений, що вказував на нього і кричав до Фан Ю: «В нього теж спотворені думки про тебе!». Ян Лей не розумів, що відбувалось. Він дивився на енергійні фігури людей в гонконгському бойовику і не міг заспокоїтись. Вчинок Плямистої Кітки показав йому, що між чоловіками можуть бути інші стосунки, а не тільки братерські, дружні чи ворожі.

В ту епоху залізної завіси люди мали доступ до обмеженої інформації. Навіть якщо гомосексуали й існували, всі вони приховували свої вподобання, а таких відкритих, як Плямиста Кітка, було дуже мало. Тому з тих джерел інформації, що були в наявності на той час, було дуже важко дізнатись щось про таких людей. І тому Ян Лей був ошелешений, побачивши їх на власні очі. Вперше він мав чітке уявлення, що чоловіки можуть кохати чоловіків.

В ті часи, одразу після 1970-х і 1980-х років, коли кохання і секс були табуйованими, люди тільки починали усвідомлювати, що таке відкритість і розкутість. Фільми і телебачення відтворювали іноземний кінематограф наполовину сміливо, наполовину незвично, використовуючи фразу «я кохаю тебе». Фразу, яку більшість китайців ще й вимовити не могли. Кожен фільм, здавалось, мусів мати цей вислів, щоб привернути увагу авдиторії, і тому він набув такої популярності. Головні герої всіх фільмів казали слово «кохання», ніби звеличуючи його.

Тому на Плямисту Кітку, очевидно, сильно вплинула популярність цього слова, тож коли він зізнався про свої почуття, то використав фразу «я кохаю тебе».

Це слово, «кохання», відверто постало перед Ян Леєм. Він був розгублений. І на те була причина.

            Ян Лей зустрічався з кількома дівчатами, і навіть спав з ними. Однак, він не був стурбований питанням «як підчепити дівчину» на відміну від Лі Сана і Чуань Цзи, які щодня бігали до воріт середньої школи і чекали, коли зможуть позагравати до гарненьких дівчат. Ян Лей вважав бійки набагато втішними.

            Ні, йому також подобались гарні дівчата, він любив їх веселити своїми жартами, спостерігаючи, як вони хихотіли і сміялись. А коли дівчина зізнавалась йому в прихильності, він почувався задоволеним.

            Але він завжди відчував, що йому не дуже цікаво в компанії дівчат. Вони були надто клопіткими. Ян Лею не подобалось, коли вони вередували, скиглили, переслідували його, домагались його уваги. Натомість йому більше подобалось проводити час з братами.

Кожна з його подруг була дуже вродлива, і всі вони були розкуті. У ліжку Ян Лей був таким же неперевершеним, як і в бійках, але після сексу він завжди відчував, що це був лише відпрацьований спосіб зняти напругу, який не мав нічого спільного з почуттями.

Ян Лей ніколи не мав справжніх стосунків. Він хотів спілкуватись зі своїми подругами, але майже кожна з них запитувала його: «Я тобі подобюсь чи ні? Ти мене кохаєш чи ні?». Щоб задобрити їх, він відповідав: «Так, так, так». Але іноді, втомившись від цих запитань, він просто мовчав.

Він думав, що його серце не вміє кохати. Одного разу Лі Сан сказав, що це тому, що він був бабієм. Але Ян Лей ніколи не дивився на інших дівчат більше одного разу, коли він був зі своєю подругою.

Іноді йому здавалось, що він мав проблеми.

Коли Ян Лей дивився порно, він не був таким, як його друзі, які збуджуються настільки, що через кілька хвилин вже спішать до туалету. Хоч Ян Лей і мав власні імпульси, вони не були надзвичайно сильними.

На противагу цьому, він захоплювався і шанував чоловічу силу. Його завжди приваблювали атрибути чоловічої краси, на кшталт підтягнутих тіл моделей-іноземців в журналах, їх сильні плечі і руки, а також спітнілі фігури атлетів в спортивних залах.

Він цінував і жадав дружби, вірності, пронизаних кров’ю стосунків між чоловіками. Ось що змушувало кипіти його кров.

Підлітком він теж мав якусь незрозумілу тугу і дивні бажання, але тоді він був занадто малим, щоб по-справжньому їх усвідомити.

Коротше кажучи, Ян Лей мріяв бути таким собі підтягнутим, мужнім, темпераментним чоловіком, сильним і витривалим.

Він мав природну дикість і агресивність, саме тому він думав, що раніше не надто цікавився стосунками між чоловіками і жінками. Чоловіки створені для великих справ, а не для дитячої закоханості. Його амбіції полягали не в цьому.

Ян Лей не хотів більше думати, мусів відволіктись. Він вимкнув нудний гонконгський фільм і вискочив з ліжка погортати касети, щоб включити щось цікавіше.

Самотні чоловіки не могли жити без порно, і Фан Ю - не виняток. Його брати також приносили такі касети, і він міг вільно взяти будь-яку і подивитися. Ян Лей знайшов кілька касет без обгорток і обкладинок, і взяв найпершу зі стоса.

Ян Лей не знав, що цю касету приніс Плямиста Кітка для Фан Ю, який її навіть не дивився.

Він вставив її в відеомагнітофон.

Чоловік, загорнутий в рушник лежав на ліжку, і чекав, поки жінка прийме ванну.

Ян Лей також безтурботно чекав, але з ванни вийшов ще один чоловік. Він подумав, що це буде два чоловіки і жінка, і не звернув уваги. Але той чоловік, що вийшов із ванни і заліз на ліжко, а чоловік в рушнику привітався, загорнув його в обійми, і вони поцілувались в губи.

-…якого біса…?

Ян Лей не очікував побачити таку сцену. Камера наблизила їх відкриті вуста. Два чоловіки цілувались, як чоловік з жінкою, навіть було видно їхні сплутані язики.

Ян Лей похапцем натиснув «стоп», і телевізор осяяв синій екран. Він квапливо озирнувся на Фан Ю. Той продовжував міцно спати.

Ян Лей вчепився в пульт. Незважаючи на шок і потрясіння, він відчував якусь цікавість, якої і сам не розумів. Він подумав, що ця ніч справді була дивною: усе, що він бачив сьогодні, це чоловіки і їхні чоловічі справи. І все ж його зацікавленість взяла гору. Він вперше бачив взаємодію двох чоловіків, їхній поцілунок, і не усвідомлював, що вони збирались робити далі. Що взагалі робили двоє гомосексуалів?

Ян Лей натиснув «пуск».

Він додивився відео до кінця, потім пішов до ванної кімнати, а повернувшись, вимкнув телевізор і улігся. Ян Лей заплющив очі, але розум його був сповнений хаотичних образів, які не давали спати.

Коли він нарешті заснув, то побачив сон. Уві сні двоє розпливчастих фігур цілувались. Одним із них був він, а іншим – Фан Ю…

З переляку Ян Лея підкинуло з ліжка. Весь змоклий від поту, він сів.

Фан Ю поруч з ним уві сні перевернувся на бік. Ян Лей вдивлявся в темряві в його обличчя, все ще швидко і шумно хапаючи повітря. Він бачив світле личко, високий ніс, злегка насуплені брови Фан Ю. Те саме обличчя, що і в його сні…

Прокинувшись зранку, Фан Ю знайшов Ян Лея на ліжку в маленькій холодній спальні.

 - Хіба ти не тулився до мене вчора?

- Стало спекотно, - відповів Ян Лей. – Ну… дуже спекотно. Більше не буду спати з тобою, - сказав він, не дивлячись на Фан Ю.

 - Тоді забирайся звідси додому! – пожартував Фан Ю, штовхнувши Ян Лея, і пішов чистити зуби.

Ян Лей раптово вскочив, кинувся до пальні Фан Ю і поспіхом запхав ту касету якнайдалі.