[12]

О шістнадцятій тридцять, за місцевим часом. Бойова ситуація вже почала демонструвати ознаки зміни в іншу сторону.

Спочатку армія вторгнення, не планувала тривалого бою. Був лише один корабель вторгнення, замаскований під великий вантажний корабель, а співпраця зі заздалегідь захованими бойовиками була не такою стійкою. Захоплення місця проведення Національний конкурс наукових дисертацій старших шкіл магії, було однією перших цілей нападу, та в результаті лише будівля зазнала незначних пошкоджень.

І все-таки якби противником була лише поліція, ці воєнізовані сили могли б захопити основні об’єкти й викрасти велику кількість, але опір ополченців Магічної асоціації був організований за рано, що було великим прорахунком армії вторгнення.

Звісно, реакція Сил Самооборони також була швидкою. Менше ніж за годину після мобілізації був ведений батальйон підкріплення, що послужив щитом для евакуації громадян.

Ворог незабаром відступив і битва перейшла у зачистку території. Ситуація покращилася навіть настільки що евакуація громадян ставала необов’язковою.

Однак, хлопці та дівчата, захоплені цим вихром, не могли цього знати.

◇ ◇ ◇

– Пані Куросава? ...Так, так... Так, дякую.

Майже одночасно з тим, як Шізуку, що розмовляла з покоївкою її дому (родини Кітаяма) відвела комунікатор від вуха, почувся гул гвинта вертольота.

– Саєгуса-семпай. Вертольоти компанії скоро будуть тут.

Коли Шізуку повідомила її, Маюмі, що стояла з напруженим обличчям, поглянула на термінал, підняла обличчя і посміхнулася.

– Я зрозуміла. Пані Кітаяма, першочергово до евакуації мають підготуватися жінки та сім’ї з дітьми. Пане Інаґакі, я б хотіла, щоб ви допомогли пані Кітаямі, тому відправляйтесь на тому ж вертольоті. До того ж чи не могли б ви прослідкувати за розподіленням першої хвилі. Ми з Ічіхарою допоможемо вам. Пані Мітсуї, стежте за периметром.

Роздавши вказівки, вона потай зітхнула. Звісно, громадяни, що евакуюються, будуть не задоволені. Є багато людей, які все ще відчувають емоційний спротив проти дітей, що беруть на себе ініціативу. Наразі, нікого з таких не знайшлося, оскільки вони бояться, що не зможуть сісти у вертоліт, але вона була впевнена, що якщо наступний вертоліт затримається, напруга неодмінно посилиться.

Власне, ідеально було б відправити усіх одночасно, але не було жодного способу попросити перший вертоліт трохи почекати в небі.

«Що ти зрештою тут робиш, витрачаючи час!»

В першу чергу, Маюмі довелося боротися за зменшення власного роздратування.

◇ ◇ ◇

Командувач армії вторгнення не намагався приховати свій похмурий вираз, причиною якого була ситуація на полі бою, що постійно погіршувалася. У зв’язку з характером цієї операції, в якій десантна операція на території противника здійснювалася одним кораблем, успіхом вважалося досягти мети та відступити, до того як ворог мобілізується для удару у відповідь. План цього пройшов добре на першому етапі.

Реакція противника була швидкою, але в межах очікування. Однак, опір громадського супротиву виявився сильнішим, ніж вони очікували. Хоча вони вже повинні були перейти до фази відходу, через опір цивільних добровольців, ворогу вдалося завершити мережу перехоплення.

Маршрут на північ уздовж узбережжя, вже був перекритий військами, що підходили з Цурумі. Більше не було можливості перехопити біженців, що рятувалися на човні.

– Втрачено зв’язок з усіма дронами розвідки.

Головнокомандувач перестав турбуватися, що його почують підлеглі і цокнув язиком. Останній безпілотник, схоже, був збитий. Зараз він повинен був віддавати накази на основі неякісної інформації, яку вже отримав. Головнокомандувач, подумки лаючи Чень Сян Шеня, який перебував у ворожих рядах і досі не вийшов на зв’язок, наказав військам рухатися на північ.

В глибині суходолу. ...На площі перед станцією чекали прибуття вертольотів.

◇ ◇ ◇

Колісний бронеавтомобіль, що намагався повернути на повороті, втратив щеплення з дорогою і його понесло в занос.

За допомогою «Роад Екстеншін», Ісорі успішно вплинув на підвіску машини й броньовик зійшов з дороги, зупинившись лише коли вперся в стовп вуличного освітлення, хоча його колеса продовжували крутитися.

– Канон!

– Залиш це мені!

Завдяки тому, що їм вдалося відсунути лінію зіткнення, Канон більше не потрібно було хвилюватися за учнів що евакуювалися під землю, і вона активувала «мінне поле», яке прославило сім’ю Чійода.

Сильні вібрації, що підкидували бронеавтомобіль прямо під ним, ніби глузуючи над амортизаторами кожного колеса, передавалися на його кузов, у результаті чого внутрішні вібрації нанесли пошкодження в різних місцях. Вібрація пройшла крізь броню не пошкодивши її, та вона повинна була досягти мозку та вплинути на напівкруглий канал вуха пілота, і той, певно, втратив свідомість.

Кулі великого кулемета надкололи стіни будівлі, де ховалися двоє людей. Це були постріли з наступного бронеавтомобіля.

Прикриваючи Канон, що кричала, своїм тілом, притискаючи її до грудей, Ісорі створив силове поле зворотного імпульсу вздовж стіни.

Прицілившись у той момент, коли бронеавтомобіль забарився від попадання відбитих куль, Марі, що ховалася з іншого боку, активувала магію, що знизила концентрацію кисню. Однак, було складно змінити склад повітря в герметичному салоні автомобіля, чи то спец система проти біохімічної зброї, чи ні, її магія не вдалася.

Марі клацнула язиком і скасувавши втручання в інформацію про щільність кисню, нагріла повітря в стволі гранатомета. Снаряд заряджений для пострілу, вибухнув прямо перед запуском, знищивши разом і кулемет по сусідству.

Кіріхара напав зверху на бронеавтомобіль, що втратив свою вогневу міць.

Броня була прорізана.

Високо частотний клинок пронизав водійське сидіння.

Задній люк відкрився, і звідти вискочив солдат з рушницею.

Полетіла коротка стріла.

Меч Кіріхари прорізав горло солдата, праве плече якого було пробито стрілою.

Мібу, ти в порядку?

Повернувшись до тіні укриття, з хвилюванням запитав Кіріхара.

Саме Саяка прострелила плечі солдата, що націлив на Кіріхару рушницю. Саяка сказала, «я будь-що піду з тобою», (уже це похитнуло моральний стан), нащо Кіріхара поставив умову, «не вбивай людей, використовуючи свої навички меча». Вона не могла використовувати свій меч проти людей, крім випадків самозахисту. Через це, окрім невеликого меча у Саяки був невеличкий механічний пристрій арбалетного типу.

– Все добре. Це поле бою, я була готова.

Обличчя Саяки зблідло, і все-таки говорила вона заспокійливо.

Земля знову сильно затряслась.

Цього разу, Канон своєю магією атакувала двоногий танк.

Ворожа машина швидко відступила і зменшила шкоду.

Побоюючись атаки гранатомета з дальньої дистанції, вони були змушені сховатися в укритті.

Наростаюча кількість ворога зосередила свою увагу на Канон та інших.

Своїм втручанням Міюкі не дозволила існування будь-якої магії противника.

Навіть якщо вона була підсилена бустером.

Замерзлий автомобіль був атакований «Усуба Каґеро».

Ультра тонка пластина з нанотрубок, що зберігалися в головці молотка, могла розтягнутися до двадцяти метрів. Якщо коротко, Лео тримав клинок, що висувався у довжину до двадцяти метрів.

І все-таки чим довше, тим складніше буде зміцнити лезо магією, але Лео без труднощів сформував десятиметрове лезо і горизонтально розрізав бронеавтомобіль.

– Наближається праворуч! Ядро в тому ж місті!

Мідзукі вловила двоногий танк противника, що наближався збоку, а Мікіхіко використав свою техніку, щоб розсіяти його магію.

Машина противника повелася так, ніби врізалася в невидиму стіну й обидві її руки опустилися.

І Еріка прорізала її з небаченою швидкістю.

Ямацунамі.

Довге лезо Оручімару розрізало механічного солдата, що був вдвічі вищим від неї.

Міюкі та Мікіхіко, підтримували комбінацію, Лео та Еріки, що один за одним, знищували бойові машини противника.

– Мідзукі.

Коли ситуація трохи стихла, Мідзукі раптово почула своє ім’я і коли вона повернулася на голос, Міюкі поцікавилася ситуацією іншої команди.

– Як справи у Чійоди-семпай?

Міюкі не знала що там на підсилені Марі. Мідзукі про це не згадала (Не було для цього часу).

– Хм... Здається, там нічого не змінилося. Досі в бою.

Старшокласники зайняли лінію оборони трохи попереду них. Це була одна, з двох, важливих точок на шляху до станції.

– Щось сталося, Міюкі? Чому ти зараз про це згадала?

Несучи Оручімару на своєму плечі Еріка поцікавилася у Міюкі, що нахмурилася на слова Мідзукі.

– ...Не думаєш, що це дещо дивно? Чому ворог іде там, де ми чекаємо?

На відповідь Міюкі, Еріка також нахмурила брови.

– Чи не тому, що вони хочуть пройти до станції де ми знаходимося?

Позиції, які тримали старшокласники та учні першого року були визначені Сузуне, після перегляду мапи.

Але відповідь Мідзукі не переконала Міюкі.

– Це за умови, що вони просуваються по відкритих дорогах, Мідзукі. Навіть вороги мають пристрої зв’язку, оскільки тут всього десять людей, вони повинні пройти там, де не має нас.

– ...Можливо їх блокували.

На слова Еріки, Мідзукі показала злякане обличчя.

– Ідуть!

Однак, їх міркування були перервані попередженням Мікіхіко про наближення нового ворога.

◇ ◇ ◇

Коли, транспортний двогвинтовий вертоліт, пілотований Куросавою, здається, вона могла керувати не тільки яхтою, але й вертольотом, з’явився в небі й знизився для посадки, дещо сталося.

В небі раптово з’явилася чорна хмара. Це була раптова, не сезонна поява не реального рою сарани.

Навіть якщо сказати що, це просто сарана, якщо вона потрапить у в повітрозбірник двигуна, будуть проблеми.

Крім того, оскільки вони з’явилися в такий дивний час, їх походження явно було неприродним.

Шізуку, що прийшла зустріти вертоліт, миттєво прийняла рішення і дістала з сумочки свій CAD.

Срібний CAD, схожий на маленький пістолет.

«Сілвер» другого покоління, придбаний відразу після закінчення Турніру дев’яти шкіл.

Встановила послідовність активації «Фононний мазер», з циклічним викликом.

Націлившись в небо натиснула на курок.

Тепло-звукові промені прорізали рій сарани.

– Їх занадто багато!..

Частина сарани, спалахнула і зникла, ніби її спалили. Але це була лише невелика частина чорної хмари рою. Фононний мазер активувався раз за разом і стирав комах що, наближалися до вертольота, але зграя рою невпинно наближалася до вертольота.

Хонока це помітила, але її магія не підходила для перехоплення ворога. Вона боялася завадити магії Шізуку і тому не наважувалася підійти.

У той момент, коли здавалося, що рій сарани обліпив вертоліт.

Подув руйнівний вітер.

Рій, який складав чорну хмару, втратив свої обриси, немов ілюзія, і змусив її колір вицвісти, як туман.

Шізуку і Хонока оглянули небо.

Маюмі та Сузуне, що запізненням помітили, що відбувається, так само спрямували погляд в небо.

Там, була чорно-біла фігура зі срібним CAD у руці

– Пан Тацуя?..

Це прозвучало так тихо, що не було зрозуміло чи це сказала Шізуку, чи Хонока.

В небі пролетіла група в таких же чорних костюмах і сформувала стрій для захисту вертольота.

Транспортний вертоліт знову почав знижуватись.

◇ ◇ ◇

– Хімічну атаку відбито. Супроводжуємо посадку вертольота.

– Залиште супровід іншим, спеціальний лейтенант, знайдіть та ліквідуйте заклинателя.

– Вас зрозумів.

Отримавши наказ Янаґі, Тацуя активував «око», щоб знайти заклинателя, що створив фамільярів.

Атакуючи, він не атакував кожну окрему комаху.

Його магія розчеплення була спрямована на магічну послідовність, що спричинила хімічне перетворення жуків.

Коли магія, що з’єднала хімічні елементи розпалася, тіла що вони утворювали, також розсипались, перетворившись назад у сайонові частки.

Під час цього процесу, він також піймав джерело магії. З урахуванням відстані та часу, що минув відстеження було можливим, навіть підтримуючи магію польоту.

«Там»

Хоча можна було ліквідувати ціль і звідси, легше застосовувати магію, якщо бачити її безпосередньо.

Тацуя летів в небі над втікачем.

◇ ◇ ◇

Чорні солдати з великими срібними CAD у формі пістолета пролетіли над будівлями зі швидкістю метеора.

Вертоліт приземлився на площі посеред товаришів по зброї, що утворили коло у повітрі.

Фігури солдат в чорному, обличчя яких не можна було побачити, створювали завершений гідний образ.

Ні Хонока, ні Маюмі, ні Сузуне не хвилювалися.

– Хто вони?

Моторошно запитав Інаґакі.

– Союзник.

Коротко відповіла Маюмі й посміхнулася.

Товариші Тацуї, товариші Фудзібаяші, частина Сил Самооборони.

Маюмі не знала усіх деталей, але цього було достатньо.

Поки громадяни сідали на вертоліт, вони продовжували пильнувати в повітрі.

Вони продовжували літати більше десяти хвилин.

Все-таки, схоже, вони не відчували виснаження.

Усі вони маги високого класу.

Ходили чутки.

Про експериментальний підрозділ, створений Силами самооборони, в якому зібрали найпотужніших магів, що виділялися в певних областях.

Якщо дивитися на їх магічні ранги, здавалося, в них не було нічого особливого, але як тільки вони вступали у фактичний бій, ця група істинних магів, спроможна була показати вражаючу потужність.

Якщо подумати, вони ідеально відповідали цим критеріям.

– Це надійне підкріплення.

Додала Маюмі, спостерігаючи за посадкою на вертоліт.

Побачивши, що вертоліт з Шізуку та Інаґакі на борту благополучно злетів і досяг висоти недосяжної снайперському вогню з землі, літаючі піхотинці Окремого магічного батальйону, що охороняли околиці розлетілися по довколишнім будівлям.

Решта громадян відчула полегшення. Хоча дивацтва від непорозуміння залишалися, Сили Самооборони, мобілізовані. Це краще ніж залишити все дітям, навіть якщо вони відчували відповідне полегшення, їх не можна було в цьому звинувачувати.

– Вони нарешті тут...

Завдяки підкріпленню, панічні хвилювання зникли, але Маюмі, яка прагнула як найшвидше втекти від тиску громадян, що хотіли втекти, не могла дочекатися звуків гвинта, який оголосив про прибуття вертольота. Тому слово «нарешті» ідеально підходило до ситуації.

Прибув військовий двомоторний вертоліт.

Трохи більший від того, що організувала Шізуку.

Усі громадяни, що залишилися, повинні були без проблем розміститися в ньому.

Крім того, прилетів не один гелікоптер.

За ним летів інший військовий вертоліт.

– Пані Маюмі, ви в порядку?

Коли Маюмі відповіла на звук дзвінка, в навушнику, що був в її вусі, пролунав голос її охоронця Накури.

– Жодних проблем. Пане Накура, де ви?

– На борту вертольота. Господар сказав мені, щоб молода пані також сіла на цей вертоліт.

– ...Зрозуміла.

Маюмі відмовилася від слів «я відмовляюся». Жаль, Накура кращий в ближньому бою. Це не означає, що вони не могли стріляти з вертольота, що прийшов на допомогу. Багато в чому опір був безглуздим.

– У будь-якому випадку, пришвидшмо посадку громадян.

Закінчивши спілкування, вона звернулася до Сузуне.

У відповідь Сузуне озирнулася.

І в той момент.

– Не рухайтесь!

Молодий чоловік, ззаду охопив рукою шию Сузуне, а другою націлив ніж.

На нього з хмарочоса була націлена гвинтівка, але перед ним вийшов інший чоловік з гранатою в руках.

– ...Зрозуміло, в цьому і був план.

Тихо промовила саме та, до шиї якої був приставлений ніж - Сузуне.

– Швидко тямиш.

Відчувши в її спокійних словах, що щось не так, бойовик, що переховувався серед біженців підтвердив слова Сузуне.

– За допомогою атаки механізованих військ, ви відтягнули наші сили, крім того, дочекавшись, доки частина біженців втече, коли кількість людей скоротилося, ви змогли визначити цілі. Продумана стратегія.

– Ми не мали наміру дати комусь втекти з самого початку. Навіть якщо вони втекли, це не вплине на план.

Сузуне говорила так, ніби зовсім не відчувала небезпеки, чоловік, здавалося повівся.

– Ви обрали мене як джерело надійного викупу?

– І не тільки. Під час цієї операції було захоплено багато союзників. Ви будете заручником для звільнення.

Я не настільки ціна.

– Це не правда. ...Я ж сказав не рухатися.

Кинувши швидкий погляд на Маюмі, що намагалася таємно керувати CAD, за спиною, чоловік замахав ножем.

Маюмі здалася і підняла руки.

– Якщо ти станеш заручницею, сім’я Саєгуса не відступить. Взяти в заручниці подругу дочки ефективніше, ніж саму дочку.

– Звісно. Оскільки Маюмі наївна людина.

Хоча вона і дивилася звинувачувальним поглядом, Маюмі не могла запитати чому її вважають наївною. Можливо вона і була наївною, але принаймні не настільки, щоб звинувачувати заручника.

– Після цього ви збираєтеся вивести мене до своєї країни.

– Саме так.

– Але тоді це не буде обміном заручників?

Тобто.. Що ти зробила?

Чоловік нарешті зрозумів, що він занадто розговорився. Ні, він не міг повірити, що хоч мав стільки заручників в оточені ворога, він досі відчитувався немов перед начальником.

– План був не поганий.

Сузуне з легкістю прибрала руку, що тримала ножа перед обличчям.

– Ціль виявилася помилковою.

Легко звільнилася від руки навколо шиї.

– Моя магія з використанням CAD посередня, але магія застосована без допоміжних пристроїв краща, ніж у Маюмі чи Дзюмондзі.

Обійшла навколо людини з гранатою і забрала гранату у тієї з руки.

– Я паралізувала центр, що контролює довільні м’язи. Ви не зможете деякий час вільно контролювати тіло.

Як і випливало з її слів, ні руки, ні ноги чоловіків не робили будь-яких значних рухів, навіть якщо пітніли.

– Магія що безпосередньо втручається в людський організм Це той тип магії, що колись був заборонений. Через свою природу вона є не заміною в експериментах з людьми й саме з цієї причини вона була заборонена.

Слухаючи Сузуне, чоловіки намагалися повернути собі фізичну свободу, але не могли навіть опиратися.

– Складність полягала в тому, що для появи ефекту потрібен час, але ваша балакучість мені допомогла. О, дозвольте сказати, що ваша балакучість не має нічого спільного з магією. Вона говорить лише про вашу бездумність.

При цих словах у Сузуне була холодна посмішка.

◇ ◇ ◇

Просування ворогів у бік Магічної асоціації посилилося. Це було результатом того, що сили вторгнення зрозуміли, наступ підходив до своєї межі й вступили у вирішальну битву.

Катсуто вислуховував повідомлення, що одне за одним приходили до Магічної асоціації.

Сили Самооборони контратакують в районі Сакораґічо, району Каннай, але дружина організована Магічною асоціацією ледве стримує напрямок околиць Чайнатаун, на вулиці Ішікавачо.

– ...У вас знайдеться запасний бойовий одяг?

На запитання Катсуто працівниця широко розкрила очі.

– Ви ж не збираєтеся вийти особисто?! Ні, неможливо!

– Чи є запасна бойова форма?

Однак, повторне рішуче питання Катсуто змусило співробітницю кивнути.

– Але ви нащадок дому Дзюмондзі...

– Будь ласка, проведіть.

Перебив опонента Катсуто.

Працівниця ривком підвелася з місця.

◇ ◇ ◇

Ще один нащадок Десяти головних кланів приєднався до дружини добровольців перед Китайським кварталом. В супроводі розквітаючих багрових квітів, він пройшов крізь ворога, що продовжував прибувати, і приєднався до групи, що стримувала армію вторгнення.

Захисне спорядження, яке він носив, він отримав від пораненого.

Міцно стискаючи червоний блискучий CAD у лівій руці, Масакі важко дихав.

Це був результат багаторазового використання Вибуху. Крім того, швидкість накопичення втоми зросла вдвічі, коли ворожа атака перейшла з танкової на магічну.

Фантоми наступали хвилями. Фантом - метафора, оскільки вони не мали реального тіла. Ілюзія створена древньою магією.

Масакі використовував не спеціалізований CAD у лівій руці, а CAD загального призначення на його зап’ясті.

Поширилась сила втручання.

Група фантомів зникла як ілюзія, залишивши після себе цільні дерев’яні ляльки

Область втручання, що повинна була бути поширена у вигляді великих поперечних рядів, поступово зменшувала витривалість Масакі.

Його «Вибух» це магія, що випаровувала рідину в середині предмета. Якщо в середині об’єкта немає рідини, вона не матиме ефекту.

Реакція противника була швидкою. Побачивши, що ескадра двоногих танків розтрощена «Вибухом», він сформував підрозділи з псевдо фантомів і кинув їх на поле бою.

«Вибух» не має ефекту проти фантомної ілюзії створеної древньою магією.

І навіть не маючи фізичного тіла, фантоми мали атакуючу силу.

Певно вони діяли подібно гіпнозу.

Ті, кого поранив фантом, помирали від червоної лінії.

Маг міг заблокувати фантомні рани, наклавши на себе Зміцнення інформації. Однак, солдати, що не були магами не могли цього зробити.

Масакі, спільно з добровольцями, стримував переважаючу фантомну атаку, в умовах коли його магія була заблокована, відчайдушно шукаючи де знаходиться ворожий маг.

◇ ◇ ◇

Посадка громадян на транспортні вертольоти завершилася.

– Рін-чан, довіряю решту тобі.

– Пані Маюмі, не давіть на себе.

Вертоліт злетів.

Солдати, в чорному, піднялися в небо, забезпечуючи прикриття. Переконавшись, що вертоліт піднявся на безпечну висоту, вони повернулися на узбережжя.

– Ходімо і ми. Знайдемо пані Міюкі і Марі та забираємось звідси.

– ...Звичайно.

Схоже, Накура хотів було щось сказати, почувши слова Маюмі, але ввічливо вклонився і повернувся на місце пілота.

Бойовий вертоліт, з Маюмі та Хонокою на борту, піднявся в повітря.

Дорогою Маюмі помітила солдата, що стояв на даху будівлі й дивився на неї.

В правій руці він тримав срібний, спеціалізований CAD.

Хонока дивилася в інший бік і не помітила його.

З вертольота Маюмі, по дитячому показала солдатові язик.

◇ ◇ ◇

Під своїм забралом Тацуя бачив обличчя Маюмі, що дразнила його.

«...Веселуха»

Крім цього, у Тацуї не було більше чого сказати.

«Та все ж, Ічіхара-семпай насправді «Ічіхана»...»

Магія, якою скористалася Сузуне, стала причиною того, що Ічіхана втратили номер.

Ця магія сильно залежала від природних вроджених якостей родини Ічіхана.

Магія, що безпосередньо впливала на роботу людського організму, на той час заборонялася і навіть зараз вона суворо обмежувалася у використанні. Немає впевненості чи знає Сузуне усі ці обставини, але можна бути майже впевненим, що вона успадкувала кров Ічіхани.

Але Тацуя також подумав.

«Якщо так, чи не приведе моя магія до втрати мною номера?»

З такими роздумами, Тацуя увімкнув комунікатор шолома.

– Саєгуса Маюмі сіла у вертоліт і прямує до узбережжя на низькій висоті. Підібравши однокласників і молодших учнів, здається, покине місце.

– Зрозумів. Після підтвердження, що ціль супроводу залишила зону бойових дій, приєднуйся до загону

– Зрозумів.

«Нарешті», подумав Тацуя, відключивши зв’язок. Янаґі цього не сказав, але те, що він збирається перейти у наступ у відповідь, повинно було бути зрозумілим без слів.

З цією метою, перш за все, Маюмі та інші повинні спокійно втекти.

Стоячи на краю даху, Тацуя відвів CAD і навмання натиснув на пусковий гачок.

В низу, на розі будівлі спалахнув вогонь та відразу зник.

Він бачив як ракетна пускова установка падала на дорогу, але йому було байдуже.

Оскільки сучасна зброя це не якийсь брухт, що може вибухнути з такої тривіальної причини.

Теж саме повторилося п’ять разів.

Підтвердивши, що в околицях немає ще когось, хто цілився у вертоліт, Тацуя повернув голову.

Там стояла людина з оголеним мечем.

Хоч він просто вискочив, та в його «зібраній поставі» не було жодних прогалин.

– ...Ти хто

Запитав цей чоловік. Він запитав досить не хитре питання, що було незвично, та оскільки він піднявся так високо у такий незвичний спосіб, збігши по стіні використавши стіни між двома хмарочосами, він однозначно був не звичайною людиною.

– Сили Самооборони, бригада один нуль один, Окремий магічний батальйон, О’Ґурорі Юя.

– Що...?

Цей чоловік - інспектор Чіба Тошікадзу, не очікував що Тацуя відповість так легко.

Вражаюча відповідь, на ряду з нечуваним позначенням загону, змусила Тошікадзу розгубитися.

Тацуя зробив крок за межі даху.

Замість того, щоб стрибнути у бік Тошікадзу, полетів з будівлі.

Лівою рукою вдарив по пряжці ременя.

Тіло звільнилося від дії гравітації.

Тацуя піднявся на повну висоту, куди не могла досягти куля пістолета, тримаючи CAD націлений на Тошікадзу.

◇ ◇ ◇

Загони ополченців, організовані Магічною асоціацією, були змушені відступити.

Це явно були основні сили десантних частин противника.

Підрозділ, що вирушив на північ, був змішаною одиницею з бронетехніки та двоногих танків, і швидша бронетанкова техніка займала позицію основної сили, але війська для захоплення відділення Магічної асоціації характеризувалися спеціальними двоногими танками, призначеними для ближнього бою, у супроводі багатьох магів.

Звірі, схожі на собаку вибухали перетворюючись на вогняні бомби. Хімічна речовина, що імітує чудовисько під назвою «Вазовай», створена стародавньою магією.

Коли вони так подумали, птах, що нагадував одноногого журавля, спалахнув і зник. Це була древня магія, що утворювала хімічну сполуку, яка імітувала монстра під назвою «Біфінг».

Ополченців атакувала древня магія континенту.

Супротивник вже не був армією невідомої нації. Двоногі танки, з характерною технікою та протимагічна оборона, що не продавалися ополченцям, означали, що вони відмовилися від наміру приховати свою приналежність.

Маги асоціації протистояли сучасною магією, тобто відповідали швидкістю, але не могли протистояти переважаючому числу.

– Прокляття, відступаємо!

Відступити та відновити лінію оборони!

Звучало так, ніби вони не втратили волю. Але таке казати, всупереч загрозі, міг той хто відступив за лінію оборони.

– Не відступати!

Водночас пролунав голос, що підняв дух добровольців.

Хімічні субстанції у формі птахів, що атакували вогнем були вдавлені в землю, розсипались на пил і зникли.

Наче їх збили велетенським молотом.

– Бадьоріться, ті хто володіє магією. Захистіть свою батьківщину від підлих загарбників!

Собаки, що видихали полум’я, птахи з вогняними крилами та інші давні магічні фамільяри, що імітували різних фантомних звірів, один за одним були розбиті.

Перед добровольцями з›явилась масивна постать.

Нагадуючи древнього воїна в обладунках, Катсуто носив жорстку броню і шолом.

Він підняв і опустив праву руку.

Змах не був потужний.

Однак, одночасно, коли його права рука зробила змах, один з двоногих танків ворога звалився.

Причина була очевидна для всіх.

Теж повторилося ще раз.

Броньована техніка з магічним захистом була розбита немов паперова іграшка.

Залунали голоси.

Це був бойовий крик добровольців, що до цього опинилися в невигідному становищі.

Катсуто закрив і приховав у своєму серці відчуття збентеження.

Він не був дитиною, щоб вірити в абсолютну справедливість.

І недостатньо дорослим, щоб керуватися діловою доцільністю.

Але він розумів свою роль.

Щоб відновитися, ворогу не знадобилося багато часу.

Вони досі не знали, що зробив Катсуто.

Однак, навіть найнерозумніші могли зрозуміти, головною особою в магічній атаці, що створила його армія, був Катсуто.

Зі скреготом гусениць, кулемети двоногих танків націлилися на Катсуто. Той факт, що це була не одна одиниця, а команда з трьох машин, свідчив, що цей ворог не є некомпетентним, який міг розраховувати лише на техніку.

Однак, в результаті три машини не зробили жодного пострілу і не просунулися ні на метр.

Витягнута права рука. Це все, що зробив Катсуто.

Лише це перетворило двоногі танки на брухт.

Магія багатошарового бар›єра - «Фаланга.

Ця магія стосувалася не лише блокування та стримування противника.

Насправді реальна цінність цієї магії в знищенні ворога.

Техніка Фаланги полягала в побудові ряду бар’єрів, розташованих одним за одним, якщо передній бар’єр втрачає силу, наступний за наступним виступають в перед, а вкінці додаються нові бар’єри.

Бар›єр завжди рухається в певній області.

Замість того, щоб зафіксувати стіну перед собою, він вражав ворогів десятками бар’єрів на високій швидкості.

Це був істинний спосіб атаки за допомогою Фаланги. Атакуючі бар’єри зведені до однієї властивості, не пропускати будь-що, можна було розгорнути навіть тоді, коли навколо вирувала магія інших. Хоча бар’єр створений магією призначався для блокування матерії, завдяки своїй силі втручання, він не дозволяв існування іншої магії.

Хоча вона мала недолік короткої дальності, і могла бути використана для реальних або втілених об’єктів, ця магія атакувала ворога, з погляду захисту від об’єктів і магії, демонструючи величезну силу на коротких дистанціях в групових боях.

Для оборони одночасно зводилося декілька бар’єрів з декількома властивостями.

Під час атаки розгорталася низка бар’єрів з єдиною властивістю.

Як випливає з назви, Фаланга - це магія, що поєднувала в собі атаку та оборону.

Вогонь і грім накинулися на Катсуто.

Атака стародавньою магією, яку не можливо було миттєво змінити, не втіливши процес як явище, була легким противником для Катсуто.

Зведені в повітрі, термо- та електрозахисний бар’єри захищали Катсуто, та добровольців навколо нього.

Усі солдати супроводу і ворожі маги кинулися навтьоки.

Бойову ситуацію змінив лише один учасник.

◇ ◇ ◇

Виснажений протидією нападу фантомів, Масакі змінив хід думок.

Переставши шукати ворожих магів, він вирішив знищити усіх ворогів зараз.

Досі він використовував магію лише для прицільних атак по одиноких ворогах, боячись що під перехресний вогонь потраплять громадяни, але він розсудив, що якщо так продовжиться, громадяни постраждають ще більше. ...Він не міг заперечувати що злився.

Орієнтуючись на область де зосередилась найбільша кількість ворогів, що розповсюджувалися у трьох групах, Масакі встановив квадратну зону, як місце страти. Зі стороною в п›ятнадцять метрів. Про всяк випадок, як запобіжник, він встановив двометрову зону. Доки не було жодних доказів того, що вороги проникли в будівлі.

Маніпулюючи CAD на лівій руці він активував магію. Незалежно від перешкод, сила модифікації події проковтнула ворожі укриття.

Початкова зміна відбувалася поступово. Ворожі солдати відчували лише те, що їх тіло нагрівається. Але тепло швидко перетворилося на спекоту, що переросла у сильний біль, що змусила їх кататися по землі, а через тридцять секунд вони перетворилися на трупи із замутненими білими очними яблуками.

Це була теплова магія, що базувалась на вібрації молекул рідини «Пекло волань12».

Маги Ічідзьо спеціалізувалися у магії розсіювання, що випаровувала рідину, але це не означало, що вони не могли використовувати іншу магію.

Хоч Масакі і вважав, що це недобре, щодо його старого друга, та він скептично ставився до «гіпотези Кардинального коду». Він думав, що раз магія Чотирьох систем і Восьми типів безумовно пов’язані, то по суті вони мають одну основу. Він відчував, що магія поділялась на системи просто для зручності.

Пекло волань, яке застосував Масакі, можна було вважати деградованою версію «Вибуху». На противагу «Вибуху», що миттєво випаровувала рідину тіла, «Пекло волань», нагрівала рідину тіла протягом певного періоду (від половини до однієї хвилини).

Шляхом зменшення ударної сили, ця магія розширювала «область дії» навколо «цільового об’єкта».

З викликаного пекельного котла - зайве говорити, що це метафора - коливання енергійно поширилося по квадратній площі.

Пекло волань це також магія що безпосередньо втручається в людські організми, що знаходилися в середині території. Тому вона не ефективна проти магів, що наклали на себе Зміцнення інформації.

І навпаки, той хто вижив на цьому майданчику для страти - маги.

«Знайшов!».

Хоча ще було багато ворогів, Масакі інтуїтивно зрозумів, що цей маг оператор фантомної магії.

Він вискочив з-за будівлі й кинувся на «майданчик для страти», що став порожньою землею.

Прикриття вогнем союзників змусило зброю, націлену на нього, замовкнути

CAD у формі пістолета, що знову опинився в правій руці, націлився в спину ворожого мага, що утікав.

Його пусковий гачок був натиснутий, не чекаючи коли супротивник розвернеться.

Розцвіла багрова квітка

Ворожий маг був вбитий Масакі, не маючи часу здатися.

◇ ◇ ◇

Невеликі блискавки наче в танці пробігли по вулиці й ворожий вогонь стих. Зустрічі Міюкі та компанії з ворогом були спорадичними, а нові двоногі танки та бронетехніка більше не з’являлися. П’ятірка, що знищила ворожу піхоту за допомогою магії Мікіхіко, зібралася за будівлею.

– Ймовірно Саєгуса-семпай підбере нас вертольотом. Схоже, вона підготувала його для нашої евакуації, окремо від тих, на яких евакуювалися громадяни.

Міюкі, після розмови з Маюмі, пояснила ситуацію іншим.

– Як і очікувалося від Саєгуси, так щедро.

Дивним чином висловила враження Еріка.

– Це трохи відрізняється від щедрості... Впевнений, що це для того, щоб старшокласники змогли безпечно втекти.

– Навіть так, треба подякувати.

– Вірно. Завдяки цьому, у нас є шанс евакуюватися.

Причина того, що вони могли дозволити собі так вільно спілкуватися з Мікіхіко, Лео та Мідзукі, полягала в тому, що атака ворога стихла.

– О, ось і вони?

Вказівка Еріки була зайвою, кожен міг почути звук вертольота. Вони від початку обрали місце звідки не довго повертатися пішки. За винятком зльоту і посадки, для вертольота ця відстань була незначною. Однак, вертольота досі не було видно. Шум звучав прямо над ними, але ні тіні, ні обрисів не було.

Прозвучав сигнал вхідного дзвінка. Міюкі приклала термінал до вуха.

– Пані Міюкі? Тут занадто вузько щоб вертоліт міг приземлитися. Ви зможете залізти по опущених в низ мотузках?

Часу на відповідь не було, і п’ять мотузок з не звідки спустилися над їх головами. Якщо придивитися уважніше, на тому кінці мотузки коливалася теплова хвиля.

– ...Невидимість, ні чи, варто говорити оптичний камуфляж. Вправно, Хонока.

Пробурмотіла Міюкі схопившись за мотузку, поставивши одну ногу на сходинку в низу. Якщо, будучи готовим, її легко потягнути, мотузка змотається.

Четверо інших швидко наслідували її приклад.

Коли вони сіли у вертоліт, то усі, окрім Міюкі, нарешті, побачили й зрозуміли, що робила Хонока.

Тим часом вона заломлювала зображення використовуючи півсферичний екран і концентрувалася на магії настільки, що не могла проронити ні слова. Якби це було не небо, а більш динамічний пейзаж, вона б не змогла підтримувати камуфляж під час руху.

– Все-таки ця магія чудово підходить для засідки.

– Дійсно. Я невпевнена що змогла б повторити й підтримувати такий складний процес.

– Навіть пані Міюкі?

Здавалося, голоси друзів не досягали її вух.

– Незабаром прибудемо. Але якщо важко, можеш скасувати магію.

– Все добре.

Це все, що вона могла відповісти на підбадьорливі слова Маюмі.

Але, нажаль, оперативно забрати групу Марі не вдалося.

Чи правильно буде сказати, що сталася остання можлива біда. Маюмі та інші, хто дивилися на ситуацію з неба, бачили, що центр битви перемістився в околиці Китайського кварталу, а тут ворогів майже не має.

Однак, п’ятірку Марі атакували магічні піхотинці з гвинтівками та ракетними установками, як основною зброєю. Маюмі та інші, які не знали про те, що Тошікадзу особисто стримує ворога, не звертаючи увагу на своє мале число, відразу підтримали п’ятірку в низу.

Ні вираз «Маюмі та інші», був не точним. Бо лише Маюмі випустила магію підтримки з вертольота.

На ворожих солдатів посипався град. Замість зерен звичайного льоду на надзвуковій швидкості, кулі сухого льоду, що не могли бути природним явищем, атакували їх і проникали у захисний одяг.

«Магічний стрілець», що використовував сухий лід як кулі.

Піддаючись перехресному вогню з різних напрямків, зверху, з заду, зліва з права, ворожі солдати, один за одним, вражалися кулями, не зрозумівши звідки випустили магію.

Користуючись перевагою атаки повітря-земля і неможливістю визначити її джерело, магія Маюмі зачистила місце менше, ніж за п’ять хвилин.

– Вибач, що змусили чекати, Марі. Спускаємо в низ мотузки, хапайтесь.

– Так, прошу.

Переважаюча вогнева міць, вона не була впевнена, чи можна так говорити, відчуваючи незначне роздратування, що Маюмі так легко подавила ворожі сили, Марі зібрала інших старшокласників.

Ісорі та Канон, Кіріхара та Саяка приходили парами.

Їх було важко звинувачувати в тому, що вони втратили пильність до оточення.

Досі вони були в розпалі жаркої битви.

Крім того, було відчуття полегшення, що вертоліт, який зняв камуфляж, захищає їх від нападу.

Однак, справжню цінність, в такій ситуації бойовики демонстрували в несподіваній атаці.

– Стережись!

Крикнула Марі.

Першим відреагував на голос і почав рухатися Кіріхара.

Вискочив перед Саякою і змахнув мечем.

Високочастотний клинок, що був миттєво активований, відбив кулі, спрямовані в груди, але можна було захистити лише торс.

Кулі пронизали ноги

Права нога, від стегна, розлетілася.

– Кіріхара-кун!

– Кей!

З боку, Ісорі штовхнув Канон і прикрив її собою.

З його спини потекла кров.

Рана, була викликана осколком гранати, можливо вона була смертельна.

– Кей! Кей!

– Кіріхара-кун! Тримайся!!

Плакали дві дівчини.

Марі намагалася застосувати магію на бойовиків, що атакували їх.

Однак, її магія була перервана неймовірною силою втручання, що накрила площу.

Поспіхом оглянувшись, вона поглянула на причину.

Там була Міюкі, що зістрибнула з вертольота, приземлившись, ніби повністю звільнилася з оков гравітації та з жахливим виразом виставила праву руку.

Вона втратила самовладання.

Для неї Ісорі та Кіріхара - лише знайомі. Але для її люті було достатньо лише того, що знайомі були підло атаковані.

Навіть попри гнів, її розум досі залишався холодним.

Схоже, вона рефлекторно зістрибнула і повністю контролювала силу тяжіння, що діяла на її тіло.

У CAD не було необхідності.

Зараз, зі звільненою областю її магії, їй потрібно було лише вирішити, яким чином сконцентрувати її унікальну магію.

Міюкі не лише запечатувала силу Тацуї.

Щоб стримувати його, Міюкі завжди спрямовувала половину своєї магічної сили.

Витік магії Міюкі, був побічним ефектом стримування магії брата.

Тепер, коли здібності Тацуї були звільнені, звільнилися і власні здібності Міюкі.

Йотсуба не мала другого унікального імені родини.

Це тому, що кожен її представник мав особливу силу і вони не могли бути вписані в одну категорію, але це не було відходом від принципу «успадкування магії».

Мати Міюкі володіла унікальною надзвичайною магією, що втручалась в ментальну структуру інших.

Тож її дочка, Міюкі, успадкувала магію втручання в психіку.

Крім того, вона могла відігравати роль обмежувача магії Тацуї, саме тому, що мала магію психічного втручання.

Тож, її магія заморожування була похідною формою притаманної їй магії, перетвореної на щось, що обмежує фізичний світ.

Права рука була витягнута в перед.

Лише це заморозило світ.

Здавалося, світ навколо Міюкі застиг.

Ні дорога, ні поверхня стін не були покриті льодом.

Був заморожений світ свідомості.

Ні Марі, Канон, Саяка, а ні серйозно поранені Ісорі та Кіріхара не змінилися.

Але ворожі солдати, що намагалися націлити на них пістолет і кинути гранати вже не рухались.

Вони не замерзли, а були знерухомлені.

Тіло не заклякло, застигла свідомість.

Позасистемна магія психічного втручання, «Кокіт13».

Замерзла свідомість ніколи не прокинеться.

Замерзла свідомість не зможе усвідомити смерть. Вони навіть не зможуть наказати своєму тілу померти.

Тіло, прив’язане до застиглої свідомості, не могло померти й перетворилося на статую в останній заданій позі.

Ніхто не міг пояснити, що зробила Міюкі.

Але усі бачили ілюзію замерлого світу.

Всі інтуїтивно усвідомлювали, що Міюкі щось зробила.

Навіть без жодних слів відчувався страх втратити свідомість.

Міюкі поглянула в сторону, поглянула в небо, опустила погляд і самотньо посміхнулась.

Однак, вона відразу підняла обличчя і махаючи рукою, закричала.

– Старший брат!

Усі, окрім Кіріхари та Ісорі, поза межами поля зору, бачили це.

Перед ними приземлився солдат в чорному.

Ставши поруч з Міюкі, він підняв забрало й опустив маску.

З серйозним виразом на обличчі, Тацуя кинувся до Ісорі.

– Старший брат, будь ласка.

Поруч з ним Міюкі узяла праву руку Тацуї.

Тацуя кивнув і зняв з лівого стегна CAD.

– Що ти робиш?!

Срібний CAD націлився на Ісорі.

Не було часу, щоб зупинити його.

Єдине що могла робити Канон - це кричати.

Курок було натиснуто.

Хонока рефлекторно заплющила очі.

«Розпочато зворотне відстеження історії змін Ейдосу».

Вираз Тацуї не змінився.

«Підтверджена точка відновлення».

Час, необхідний для цієї магії був дійсно не великий.

Але Міюкі знала, що зараз її брат відчуває немислимий біль.

Очі Міюкі швидко помітили каплю поту, що виступила на лобі Тацуї.

Вона несвідомо відвернулась.

Однак, Тацуя, який перетворився на біологічного робота, що використовує магію, не проявляв зайвої інформації.

«Розпочато відновлення».

«Відновлення», ще одна магія, якою Тацуя міг вільно користуватися, активувалася.

Піднявши історію змін Ейдосу, віднайшов та скопіював інформаційне тіло безпосередньо перед пораненням.

Вставив скопійоване інформаційне тіло в Ейдос, як магічну послідовність.

Переписавши інформаційне тіло, що фіксує стан травми, інформацією до травми.

Подія супроводжується інформацією.

Інформація змінює подію.

Відповідно до основного принципу магії, стан травмованого тіла почав змінюватись.

Відновившись до не постраждалого стану.

Замість того, щоб вилікувати травму, скажемо, що факту отримання травми не було.

Колекційна сила світу діяла відповідно до модифікації, внесених до тіла Ісорі.

Осколки гранати «не врізалися» в тіло Ісорі.

Уламки зникли з тіла Ісорі.

Замість того щоб розкластися, вони непомітно впали біля нього.

З гуркотом, тіло Ісорі здавалося затьмарило.

Наступного моменту, на його тілі не залишилося жодної рани.

Мало того, зникли навіть сліди крові на одязі.

«Відновлення завершено».

Через деякий, час тіло Ісорі, без жодної подряпини, утвердилося у світі.

Не витрачаючи часу на підтвердження результатів «Відновлення» на Ісорі, Тацуя направив CAD на Кіріхару.

Тут усе виглядало більш драматично.

Коли розірвана нога підтягнулася і приєдналася до стегна, тіло Кіріхари потьмяніло.

Наступного моменту, там лежав молодий і міцний юнак.

Тацуя повернув CAD на ліве стегно і мовчки обняв Міюкі.

– Ах...!

Обнявши спину ошелешеної Міюкі обома руками й прошепотівши їй щось на вухо, Тацуя відпустив її.

Відійшовши на крок він, підняв маску та опустив забрало.

Повернувшись у цілковито чорну форму, Тацуя вдарив пряжку і повернувся в небо.

Приголомшена Міюкі лише спостерігала за цим.

В її вухах досі повторювались слова брата, «гарна робота».

Ісорі зі скептичним поглядом оглядав своє тіло.

Канон, що приголомшено дивилась на свого коханого, раптом обняла його і почала плакати.

З іншого боку, Кіріхара схиливши голову, декілька разів підстрибнув і постояв на одній нозі, глядячи на це, Саяка посміхалася крізь сльози.

Почувши за собою легкі кроки, Міюкі обернулася. Там з мечем, довшим за свій зріст, була Еріка, що зістрибнула з вертольота.

– Ох, запарилася. Ця магія була дивовижною.

Еріці, що говорила з нею звичним тоном, Міюкі скромно посміхнулася. ...Посмішкою що показувала деякий страх.

– ...Перед старшим братом навіть янгол смерті безсилий. Але ця магія...

– Хм? Ні, магія Тацуї, звісно, була дивовижною. Я ж говорю про твою магію, Міюкі. Це чудова навичка, вміти націлюватися лише на ворога. Як і очікувалося від Міюкі

Вираз на обличчі Еріки не був ані не поганим, ані натягнутим.

Лише чиста похвала роботи Міюкі.

Не було жодного страху.

Тож.

– ...Дякую.

Міюкі відповіла природнім, звичним тоном.

◇ ◇ ◇

Армія вторгнення, яку було відбито на північній стороні пагорба, де знаходилося відділення Магічної асоціації, спробувала здійснити останню атаку, піднявшись з південного боку.

Вони вже відмовилися від наміру захопити заручників.

Ці війська не мали сил на тривалу окупацію.

В нинішній ситуації, якщо нічого не зміниться, вони можуть лише відступити з порожніми руками. Сили вторгнення вирішили принаймні взяти дані про технології сучасної магії, зібрані у відділені Магічної асоціації, а потім вбити якомога більше магів, щоб знизити силу цієї країни.

Визначити підходящий момент для відступу було дуже важко.

Стоячи на домінуючих позиціях, важко прийняти рішення про відступ, але в ситуації, де ви залишаєтеся з нічим, не зазнавши остаточної поразки, також важко його прийняти.

Обманути противника відступом і вдарити зі спини. Здавалося, саме це сповнювало мотивацією солдат і саме про це думав командир, що керував обходом.

Окремий підрозділ, що складався з бронемашин та двоногих танків, досі не зіштовхнувся з ворогом.

Ця стратегія ґрунтувалася на припущені, що силам оборони не вистачає мобільності й з вигляду командира в бронемашині, читалося що він вважав це правильним.

І саме в цей момент. Солдат, що стояв на сторожі, висунувшись із заднього люка броньовика, підняв обличчя на чорні тіні над головою.

Він так і не зміг визначити що це були за тіні.

Куля, випущена з повітря, пробила його голову.

Зв’язок між машинами армії вторгнення сполошився і кулемети були спрямовані в небо.

Насміхаючись з цієї відповіді, війська в чорному спустилися з неба, літаючий підрозділ Окремого магічного батальйону спустився на дахи будівель вздовж дороги й відкрив вогонь з верху.

Кулі з гвинтівок, з підвищеною проникною силою, посипалися немов дощ, перевантажуючи магічну оборону, пробиваючи кабіни двоногих танків.

Гранати з направленою вибуховою силою підривали колеса броньовиків.

Розлітаючись, розігріті металеві осколки, підпалили паливо.

Армія вторгнення також не стояла без діла.

Група снарядів перетворили будівлю на щебінь.

Зачистивши стіну важкими гранатами, здувши літаючих солдат з їхніх вогневих позицій.

Але вогонь солдат в чорному, ані трохи не стих.

З уламків, охоплених полум’ям, з обстріляної верхівки будівлі вогонь став більш інтенсивним.

Солдати вторгнення опинилися в пастці у своїх бронемашинах та двоногих танках, ніби вони мали справу з безсмертними монстрами.

І відразу отримали шанс побачити механізм в дії.

Один з літаючих солдатів впав на край дороги та зламав ноги.

Кулемет двоногого танку зробив у ньому діри.

Завдяки куленепробивній властивості чорного костюма, він не помер миттєво, але безумовно це була смертельна рана.

Однак, як тільки демон в чорному зі срібними CAD в обох руках приземлився поруч і націлив на солдата ліву руку, його рани зникли.

Права рука вказувала на двоногий танк, що націлився на нього.

Двоногий броньований танк охопив шум, і машина, висотою у три з половиною метри, зникла, немов пил.

– ...Махешвара!

Крик поширився по радіохвилях.

Одна частина в хаосі почала тікати, а інша охоплена жахом вирішила захищатися, ці дві конфліктуючі сили зіткнулися й армія вторгнення втратила стрій.

Паніка закінчилася їх знищенням.

◇ ◇ ◇

Місток замаскованого десантного корабля, тобто штабу армії вторгнення, був наповнений трагічною і суворою атмосферою.

– Ще один корпус повністю знищено?..

Хоч радник ніби знущався з капітана та головнокомандувача армії вторгнення, однак, він виконував свою роботу.

– Як згадувалося у звіті, схоже, що вони зійшлися і були знищені у знатному бою проти повітрянодесантного підрозділу, що використовував магію Польоту.

– ...

– ...І є не підтверджена інформація...

– Яка?

– У спілкуванні мобільного підрозділу пролунало слово «Махешвара».

– Махешвара?!

Половина тих хто знаходився на містку вирячили очі.

– В мобільному підрозділі були люди, що брали участь у битві три роки тому.

– ...

– ...Про що ти говориш?

Запитав один з членів екіпажу у радника, що приніс звіт, а не головнокомандувач.

– ...Це купа лайна!

Однак, на це питання відповів саме головнокомандувач.

Три роки тому, невідомий диявол призвів до їх поразки на Окінаві.

Серед солдатів, що повернулися через обмін полоненими, ніхто не наважувався вимовляти його псевдонім.

Верхівка армії Великого Азійського Союзу заперечувала його існування.

Солдатам заборонено вимовляти це ім’я.

Це був кошмар, що мав бути похований.

Однак, скільки б він не заперечував, кошмар став реальністю і спрямував на них свої ікла.

◇ ◇ ◇

Скориставшись своєю мобільністю, літаючій загін Окремого магічного батальйону атакував ворога, що бився з добровольцями Магічної асоціації.

На фронт вийшло сорок бійців, лише один взвод. Однак, їх швидкість переміщення, що виходить за межі здорового глузду поля бою, фактично збільшувала їх кількість у два-три рази.

Мало того, не варто було хвилюватися про втрати.

Абсолютно чорна бойова форма, яку вони носили - Мобільний костюм, міг похвалитися високою куленепроникністю. Усі члени мали магічні бойові навички високого рівня і добрий захист від магічного втручання.

Проте не можна сказати, що вони не пропустять жодної атаки ворога. Спорядження, яке можуть носити люди, неминуче обмежується за вагою і поступається броні танка, чи бойового корабля.

Тому вони іноді отримували кулю.

Могли постраждати в результаті вибуху.

Навіть були поранення грудей та живота.

Але якщо вони не помруть миттєво, їх не зупинити. Солдати, що лежали в калюжі власної крові, після вогнепального поранення, в наступний момент вставали так, ніби нічого не сталося. Без поранень і крові на тілі. Навпаки, у самому костюмі не було дірок.

Щоразу, коли високий солдат зі срібними CAD в руках, натискав курок лівою рукою, поранений солдат відроджувався.

Солдати, що були позбавлені смерті, продовжували йти в перед, ніби Асура.

Війська окупантів не могли повірити своїм очам.

Хоча вони, безумовно, наносили смертельні травми, але це більше не була істина.

Декому навіть здавалося, що вони занурилися в сон.

І це проклятий кошмар.

Реальність танула від причино-наслідкового зв’язку перед їх очима.

Той срібний пістолет у лівій руці відроджував солдат у чорному, вони не знали, що відбувається, і лише інстинктивно направили зброю на солдата зі срібними пістолетами.

Але жоден постріл не походив.

І кулі та снаряди розпилялися у повітрі в туман.

Все, на що була спрямована права рука, зникало в пилу.

...Divine Left...

Куди вказувала ліва рука, солдати, на прозі смерті, повертались до життя.

...Demon Right...

Те, на що вказувала права рука, люди чи машини, просто зникали.

Три роки тому гонконгські солдати говорили фрази англійською, щоб обійти заборони верхівки, зараз же, вони поширилися серед солдатів армії вторгнення наче лісова пожежа.

...Mahesvara (Махешвара)!..

Це перетворилося на велику хвилю, що знесла їх бойовий дух.

◇ ◇ ◇

Наступ ворога припинився в неприродній момент.

Згідно з передчуттям Катсуто, мало пройти ще трохи часу, перш ніж ворог буде розгромлений. Однак, тільки тому, що це сталося раніше, ніж очікувалося, Катсуто не пропустив би цього моменту.

– Ворог відступає!

Серед цих ополченців озброєних Магічною асоціацією, він був одним з наймолодших.

Однак, Катсуто природним чином узяв контроль над цим місцем.

Серед них були володарі гострих очей, які бачили його фактичний вік, незалежно від його образу.

Однак, ніхто не оскаржував його лідерські якості.

Звичайно, великий вплив відігравав той фактор, що його магічна сила була більшою і переважаючою, ніж будь-кого іншого тут. Мало хто не розумів, що без його участі, саме вони були б змушені програти.

Але це була не просто сила.

Швидше, вона була другорядним фактором.

Добровольці визнали Катсуто генералом, бо його ревіння було тим, що розвіяло їх слабкодухість.

Насправді постачання - також важливий фактор для перемоги в бою. Також важливо вдосконалювати майстерність солдат. Ефективне управління військами, транспортні та комунікаційні засоби, його забезпечення, можуть бути незамінними.

Але якщо все це виключити, в кінці залишається лише мораль.

Бойовий дух солдата іноді долає всі недоліки й приносить перемогу.

Принаймні в наземному, бою мораль продовжує залишатися фактором перемоги, який не можна ігнорувати.

І цей рідкісний талант та здібності командира, можуть підтримати бойових солдатів.

– Відкинемо їх зараз!

Згідно з наказом Катсуто, відразу був випущений масив магії.

Щоб уникнути взаємного анулювання через конфлікт втручання, у всебічному бомбардуванні магією, було здійснено магією Ваги.

Ця атака стала вирішальним ударом для армії вторгнення, яка вже відступала.

Більшість піхотинців та магів, що не знаходилися в броньованому транспорті, були знищені.

Половина двоногих танків, яких вже стало менше, впали.

Броньовані машини та двоногі танки що витримали атаку, та решта військ з невеликої кількості солдат піхоти та магів, почали тікати.

Стоячи зверху на поваленому двоногому танку, Катсуто різко змахнув рукою, продовжуючи атакувати Фалангою.

– Вперед!

Наступний наказ переслідувати, що не дозволяв противнику перегрупуватися.

Бойовий дух дружинників досяг апогею.

◇ ◇ ◇

Як і Катсуто, Масакі не знав, що противника стало менше через атаку Окремого магічного батальйону в його тилу. Однак, він вловив зміну напрямку вітру і скористався цією можливістю, майже в той же момент, що і Катсуто.

Як і Катсуто він займав позицію лідера серед ополченців, але не був активним в командуванні, скоріше займав позицію в перших рядах і прикривав їх.

Зараз він самотньо стояв перед північними воротами Китайського кварталу (воротами Чорної черепахи.) В результаті післявоєнного перепланування цього місця, в кварталі були будівлі що служили стінами й в середину можна було потрапити лише через четверо воріт на сході, заході, півдні та півночі. Здається, це було не безладне перепланування, а заплановане дійство.

Для того, щоб не випускати, або ж не впускати.

Напевно останнє.

Ворота з чотирьох сторін, що зазвичай постійно відкриті для туристів, зараз були щільно закриті.

У Масакі не було наміру жалітися. Але його все ж дратувало, не що вони живуть на території іншої країни, а що захищають лише себе, і до того ж збудували укріплення. Але він стояв перед північними воротами не для того, щоб висловити своє незадоволення.

– Відкрийте ворота! В іншому випадку, ми вважатимемо, що ви у змові з окупантами.

Масакі стояв тут у боєготовності, кажучи ці слова, бо ворог втік від нього в Чайнатаун.

Не відомо коли звідти в нього полетять кулі.

Могли полетіти навіть гранати чи магія

Немає впевненості, що не буде снаряду або техніки, які не перевищать його захист.

Тож він стояв наодинці з напруженими нервами й з готовністю негайно активувати магію.

Всупереч його словам, Масакі був налаштований прориватися. Він сказав їм відкрити, але якби вони дозволили швидко відкрити ворота, то не втікали б в місце з обмеженими виходами.

Навіть якщо мешканці цього міста не були у змові з ворожою армією, механізм відкриття та закриття воріт було першим, що мали захопити ворожі солдати. Малоймовірно, що беззбройні жителі міста можуть протистояти їм.

Тож коли після його звернення, ворота зі скрипом відчинилися, очі Масакі показали здивування з відчуттям, що були у нього за плечима.

На чолі групи, що вийшла, був молодий чоловік з аурою шляхтича, і був на п’ятнадцять-шістнадцять років старшим за Масакі.

Вони супроводжували зв’язаних окупантів.

– Моє ім’я Чжоу Гонґцзінь14.

Представився молодий чоловік.

– ...Чжоу Гонґцзінь?

– Це справжнє ім’я.

Молодик Чжоу, ймовірно звик до подібної реакції. Він посміхнувся Масакі, що здивовано схилив шию.

– Мої вибачення. Я Ічідзьо Масакі

Подумавши, що погано зволікати після того коли старший представився, Масакі здригнувся, однак, взявши до уваги своє становище, без вагань назвався.

З іншого боку, молодий чоловік Чжоу низько вклонився, і протягнувши руку вказав на військовополонених (строго кажучи, полонених, а не військовополонених) запропонувавши їх Масакі.

– Ми не пов’язані з окупантами. Швидше, ми теж жертви. Щоб це довести, ми співпрацюватимемо.

З щирим виразом на обличчі доводив свою невинність молодий чоловік. Не було жодних ознак брехні, принаймні зовні.

Але Масакі не вірилося. У нього було легке відчуття.

Як стверджував молодий Чжоу, він наполягає на тому, що вони впустили війська окупантів у ворота, щоб знизити їх пильність і схопити. І це відверте твердження було переконливим.

Але, перш за все, як їм вдалося схопити озброєних людей?

Він не знижує пильності.

Ось таке враження мав Масакі про молодого Чжоу.

Але навіть так, Масакі не мав повноважень розслідувати цивільну особу.

На перший погляд, можна сказати, що з їх співпрацею, битва в цьому напрямку завершиться.

Масакі подякував молодому Чжоу та, у співпраці з іншими добровольцями, захопив ворожих солдатів.

Він не помітив, що тим самим, його відтягували з лінії фронту.

◇ ◇ ◇

Вертоліт, що відступав з узбережжя в глиб суходолу, був занурений в тишу.

Була атмосфера, в якій усі вагалися, якби почати розмову.

Але вони не могли витримати неприродну тишу.

– ...Це сталося зі мною... Я досі не можу в це повірити.

Першим хто перервав її, був Ісорі.

– ...Дідько, Що сталося? Яким чином він зміг це зробити.

Не звертаючись до когось конкретного, виловив своє потрясіння Кіріхара, ще одна людина, яку це стосувалося прямо.

– Якщо сказати, що все це була галюцинація, це, можливо, буде переконливіше.

– Але це не галюцинація. Це безпомилковий факт, що мене вбили, твої ноги були зламані.

Знову повернулась тиша. Знову прозвучали серйозні факти, від чого атмосфера стала ще важчою, ніж раніше.

– ...Шіба, просто скажи мені.

Зрештою, чи варто говорити про це?

Марі запитала Міюкі, єдину людину, що знала правду.

– ...Що саме?

Спокійним тоном відповіла та.

Але не змогла приховати жорсткий вираз на обличчі.

Ні, можливо, вона і не приховувала його.

Можливо, Міюкі навмисно зробила такий кришталевий холодний вираз.

– Як довго триватиме магія Тацуї-куна?

Магічне лікування тимчасове. Це основний принцип магії зцілення. Поки ефект триває, його можна активувати знову і знову, світ можна обманювати знову і знову, тож можливе встановлення фіктивного зцілення. Якщо тривалість не велика, потрібно терміново застосувати нову магію зцілення.

– Ефект є постійним.

Однак, пролунала несподівана відповідь.

– Повторне лікування не потрібне, як у звичайній лікувальній магії.

Відповідь Міюкі ґрунтувалася на розумінні намірів Марі й усвідомлені хвилювання Ісорі та Кіріхари.

– Обмежень у фізичному навантажені немає. Вони можуть діяти у звичному режимі.

– ...Таке можливо?

Здається, Марі не була переконана.

– Ви мені не вірите?

– Не те щоб не вірила.

Здається, не лише Марі, не була переконаною.

– Я звісно вдячна за порятунок Кея... Але я ніколи не чула про магію зцілення, що виліковує відразу. Це суперечить основному принципу лікувальної магії. Чи справді його зцілили? Хіба це не лікувальна магія? Що зробив Шіба-кун?!

– Канон-чан, заспокойся.

Маюмі заспокоїло Канон, що занадто розхвилювалася поки говорила все це.

– Пані Міюкі не думайте про неї погано? Канон-чан лиш хвилюється за Ісорі-куна.

– Я розумію. Не хвилюйтесь.

Відповіла Міюкі, на втручання Маюмі, зі скромною посмішкою.

– Але я теж схвильована тим що він зробив. Що ж це було, якщо не лікувальна магія.

– Марі! Розпитування про техніки інших, це дурні манери!

Суворо попередила Маюмі Марі, що знову розбурхала атмосферу, що вже трохи заспокоїлася.

– Дякую, Саєгуса-семпай.. Але не варто хвилюватися.

Однак, Міюкі подякувала за турботу Маюмі й сказала що це зайве.

– Думаю, що природно цікавитися подібним. Якщо розповісти лише присутнім тут, брат не матиме нічого проти.

Це означало, що розповсюджуватися про це не варто. Якщо вони не зможуть зберегти це в секреті, то на цьому і завершиться.

– Нікому не розповідатиму.

– Я нікому не скажу.

Відразу відповіли Марі та Канон,

Інші теж дали слово.

– Все що ти скажеш залишиться в таємниці. Навіть від пана Накури.

Навіть Маюмі сказала своє слово.

– Ні це не настільки важливо...

З незвично гіркою посмішкою сказала Міюкі.

Щоб не обіцяла Маюмі, врешті решт, це стане відомо родині Саєгуса. Але Міюкі вирішила, що це нормально. Оскільки відомо що це можливо, немає сенсу приховувати як це зроблено.

Все одно, ніхто не здатний повторити це.

– Магія, якою скористався старший брат, не лікувальна.

Рівно сівши, тихо почала Міюкі.

Тож, слухачі мимоволі теж сіли прямо.

– Ця магія називається «Відновлення». Вона скасовує історію змін Ейдосу за двадцять чотири години, робить повну копію Ейдосу, до змін зовнішніми чинниками й замінює поточний Ейдос, як магічну послідовність. Переписаний об’єкт відновлюється до стану до пошкодження відповідно до записаної інформації.

Сказавши ці слова, Міюкі оглянула всіх.

– До речі, ви знаєте, чому магічний ефект лише тимчасовий?

Запитала Міюкі, але продовжила, не чекаючи відповіді.

– Магічний ефект не триває вічно, оскільки спрацьовує стійкість Ейдосу. Стійкість Ейдосу - це здатність відновлюватися до минулого стану, до того як його перезаписали ззовні. Однак, Ейдос, який був повністю скопійований при «Відновленні», це не що інше, як інформаційне тіло з минулого. Цілі, Ейдос яких перезаписаний власною інформацією, не будуть відновлюватися до пошкодженого стану, а через деякий час фіксується в цьому світі, ніби пошкоджень не було. Ніби нічого не сталося.

Марі та Канон поглянули одна на одну.

Маюмі закліпала очима.

Ісорі напружився, а Кіріхара виглядав так ніби його затисло в лещатах.

Хоч вирази облич були різними, всі вони відчували одне і те саме.

– Так Тацуя може загоїти будь-які рани відразу? Якось не віриться. Навіть якщо це Тацуя...

Саме Мікіхіко першим висловив свою думку.

– Не відразу, Йошіда-кун.

З посмішкою заперечила Міюкі

– Практично миттєво. І цілі не обмежуються живими істотами. Будь-то людське тіло чи машина, старший брат може відновити все за мить.

Глядячись на Мікіхіко, що слухав її з відкритим ротом, Міюкі весело посміхалася, але в одно час самотньо.

– Через цю магію, старший брат не може вільно використовувати іншу магію. Оскільки вся його магічна область зайнята цією божественною магією, в ній не залишилося місця для іншої.

Ніхто не думав, що опис «божественна» є перебільшенням.

Без ніяких перебільшень, це ніщо інше як «диво».

– ...Тацуя-кун настільки не збалансований.

Ах... Якщо володієш настільки висококласною магією, не дивно, що інша магія буде заблокована...

Міюкі сказала лише половину правди. І не збиралася повідомляти іншу.

Вона просто посміхнулася самотньою посмішкою на слова семпаїв, що зробили зручний висновок.

– Але хіба це не чудово. Якщо не минуло двадцять чотири години, чи не означає, що це не серйозна травма.

Наче неочікуваний потік повітря пролунали слова Канон.

– Вірно. В місцях стихійних лих і у польових лікарнях він буде не замінний. Він може врятувати сотні тисяч житів.

Зрозумівши сенс сказаного Канон, теплим тоном погодився Ісорі.

– Точно! У порівнянні з цим, не можливість використовувати іншу магію, тривіально. Навіщо таку дивовижну силу тримати в таємниці? Це ж може врятувати безліч життів. Замість того, щоб здобувати славу відбираючи життя, він може здобути її рятуючи його, як справжній герой!

– Вірно... Всі види травм, зникають немов ніколи не існували. Ви вважаєте, що подібну магію можна використовувати без жодних наслідків.

На відміну від схвильованої Канон, Міюкі була дуже спокійна і не виразна.

Холодний суворий погляд пронизав Канон.

Хоч вони бачили це вперше, Канон, Марі, Маюмі, та й інші розуміли що вона навмисно зберігає холодний спокій, заморожуючи свою пристрасть, що лютувала в середині.

Вона ридала від горя.

Вона гнівалася.

Повернення історії змін Ейдосу та створення його повної копії. Для цього необхідно прочитати всю інформацію записану в Ейдосі.

Голос Міюкі залишався спокійним і навіть діловитим. Однак, у Маюмі, Марі, Канон та Ісорі, усіх хто чув його, по спині пробігли дрижаки.

– Звісно, це стосується і болі, що зазнають поранені.

Хтось злякано зітхнув.

– Він не зчитує біль як знання. Відчуття болю, больові сигнали, що виникають в травмованому тілі, на пряму переходить до нього. Його свідомість сприймає їх на пряму, не через мозок.

Хтось кашлянув. Це був не свідомий кашель, а фізіологічна реакція, через неможливість дихати.

– Мало того, вона стискається в одну мить. Наприклад... Цього разу минуло десь тридцять секунд від моменту поранення до того як старший брат задіяв магію. З іншого боку, старшому брату, знадобилося дві десятих секунди, щоб прочитати історію змін Ейдосу. У цей момент свідомість старшого брата переживала біль, що зазнав Ісорі-семпай, сконцентрований в сто п›ятдесят п’ять разів.

– Сто п’ятдесят п’ять разів...

Прошепотів Ісорі. «Якщо чесно, я навіть не можу уявити подібного. Чи можу я залишитися при здоровому глузді, зазнавши такого болю», думав Ісорі.

– Чим довше проходить від отримання травми, тим сильнішою буде біль. Щоб скасувати травму через годину, доведеться витримати біль сконцентровану в десять тисяч разів.

Міюкі спокійно відвела погляд від Канон. Вона не гнівалася ні на кого іншого, окрім себе.

– Старший брат платить таку ціну щоразу, як лікує чужі рани. І ви, все-таки говорите, що він повинен використовувати цю силу для інших.

Вона була тихою, але розлюченою.

Перш за все на себе.

За свій егоїзм, через який попросила брата скористатися «Відновленням».

◇ ◇ ◇

– Капітане наша армія почала відступати!

– Ось як.

Отримавши доповідь від своїх підлеглих, командир підрозділу спеціальних операцій, Великого Азійського Союзу, Чень Сян Шень кивнув з подивом і жалем. Він не передбачав, що союзники відступатимуть, але розглядав таку можливість для досягнення своїх оперативних цілей. До тих пір поки він досягає своїх цілей, рівень боїв значень немає. Слідуючи цьому принципу він досяг свого нинішнього положення.

– Переходимо до стратегії номер два.

Його супроводжували двадцять солдатів. Хоч неможна сказати, що їх достатньо, але це були професійні диверсанти, яких він викликав з дому. Вони більш кваліфіковані, ніж ті, яких він взяв з собою спочатку.

– Капітан Люй.

Попри його попередні невдачі, Чень назвав ім’я підлеглого, бойовій силі якого найбільше довіряв.

– Ти можеш діяти на власний розсуд, але навіть не думай про помсту. Від початку було помилкою зосереджуватися на релікті не відомої цінності.

– Вас зрозумів.

Не зважаючи на те, що у нього було на думці, Люй Ґанху ідеально контролював свій голос, під час відповіді своєму начальнику. Він носив свою оригінальну екіпіровку. Магічні обладунки під назвою «Білий тигр»

– Вирушаємо.

За наказом Ченя, підрозділ спокійно рушив у перед.

Їх ціль - Бей-Хіллз Таувер Йокогами. Відділення японської Магічної асоціації Канто.

◇ ◇ ◇

Важка атмосфера, що заповнила вертоліт, який перевозив Маюмі та інших, була розсіяна вигуком «Ах?!»

– Що сталося, Мідзукі?

Міюкі, яка і була причиною незручної атмосфери, тихим тоном відреагувала на цей вигук, вважаючи що не дуже добре залишатися в такій обстановці.

– Я відчуваю звірину ауру в околицях башти Бейз-Хілл...

Навіть під час польоту на вертольоті, Мідзукі періодично знімала окуляри й дивилася в низ. Вона добровільно виконувала роль охоронця, бо лише вона могла це бачити й зараз це дало результат.

– Звірину? Тобто войовничу і насильницьку?

Запитав у Мідзукі Мікіхіко і не чекаючи відповіді дістав талісман з нагрудного кармана. Тримаючи його перед собою, активував техніку. Завдяки якій поглянув на башту Бейз-Хіллз, що вже виглядала крихітною.

– Ворожа атака?!

Сказав він здивованим голосом.

– Ти впевнений?

– Але добровольці мали відкинути ворогів.

Поставили питання Еріка і Канон.

Мікіхіко кивнув на питання Еріки та похитав на зауваження Канон.

– Невелика кількість ворогів несподівано напала з тилу. Я відчуваю неймовірну магію. Ми маємо повернутися, Асоціація в небезпеці.

Останні слова були для Маюмі.

В її погляді проявилася не рішучість і вона поглянула на Марі.

– Леді Маюмі.

Пролунав голос Накури з місця другого пілота.

По загальній лінії Десяти головних кланів, надійшло екстрене повідомлення з Магічної асоціації.

– З’єднайте!

Маюмі вихопила у Накури навушники.

Те, що вона почула в динаміку, було про надзвичайну ситуацію, про яку говорив Мікіхіко. Хоч ворогів не багато, в асоціації залишилося мало магів. Член асоціації скаржиться, що вони довго не протримаються.

Маюмі прийняла швидке рішення, наче й не вагалася.

Накура, направте вертоліт у напрямку Асоціації!

Не чекаючи відповіді, Маюмі почала керувати зв’язком самостійно. Виклик було прийнято відразу.

– Саєгуса, що сталося?

Пролунав голос Катсуто на тому боці. Маюмі розуміла, що Катсуто теж отримав запит на допомогу, тому відчула деяку нетерплячість і вагання.

– Дзюмондзі-кун, ми прямуємо до Відділення асоціації.

Без будь-якої прелюдії сказала Маюмі

– Це не займе багато часу, оскільки ми повертаємося вертольотом. Тож, Дзюмондзі-кун, зосередься на боротьбі з ворожими частинами.

Катсуто не знав, що Маюмі евакуювалася на вертольоті, а вона не знала, що він вже на передовій.

Але Маюмі була впевнена, що Катсуто не буде спостерігати за ситуацією з безпечної відстані. І вона знала, що якщо він вступить в бій, то стане невід›ємною частиною бойової сили

Навіть Дзюмондзі Катсуто не може бути у двох місцях одночасно. Неможливо відбити ворога, що наступає з різних напрямків.

– Прийнято.

– Залиш це мені.

Коли вона закінчила розмову, вертоліт вже розвернувся.

Несподівана атака загону Ченя, застала японські сили зненацька. Це була несподівана атака невеликої групи, але вона здійснювалася елітою.

Армія Великого Азійського Союзу (ймовірно) що вторглися з моря, зараз знаходилася в дуже не вигідному становищі. Війська в районі схилів були зупинені добровольцями, під командуванням Катсуто, а ті що в районі Канай, були захоплені зрадниками з Китайського кварталу. В напрямку станції Ямашита - були в хаосі через атаку літаючого підрозділу в чорному. Не повинно залишитися вцілілих підрозділів.

Однак, насправді на них напав невеликий елітний підрозділ. Підрозділ менший за взвод, але бойова сила кожного окремого представника надзвичайно велика. Зокрема солдата, що носив білу броню в китайському стилі, навіть бронемашини не злякали, він проривав барикади одна за одною, поки не дістався вершини.

Цю ситуацію бачила і Маюмі що приземлялася на вертольоті.

– Він?!

Побачивши солдата в білому, чи точніше, відчувши його ауру, викрикнула Марі.

– Хіба це не той тип... Люй Ґанху? Він втік.

Маюмі теж впізнала його обличчя через магію сприйняття і звузила очі.

– Люй Ґанху?

Еріка, ти знаєш його?

Запитав Лео Еріку, що кивнула з відвертим хвилюванням.

– Сильний суперник.

– Хе.

Однак, ні Еріка, що дала коротку відповідь, ні Лео якому відповіли не здавалися наляканими. Скоріше їх очі сяяли. У двох старшокласниць, що помітили це, розболілася голова.

Поглянувши вниз, на ворожі частини, що наступали, Міюкі дістала CAD.

– Пані Міюкі, зупиніться!

Маюмі, що повністю сфокусувалася на Еріці, вчасно помітила небезпеку і встигла зупинити її.

– Ви хочете перешкодити магії й членів Асоціації?!

Магія, в якій спеціалізувалася Міюкі, була націлена на всю область. Магія зі слабкими перешкодами буде знищена одночасно з активацією магії Міюкі. Якщо вона зможе розпізнати кожного союзника окремо, тонко визначивши цілі магії, то уникне перешкод, але Маюмі, вважала, що це не можливо на відстані коли люди виглядають як мурахи.

– Все гаразд. Закінчу все одним ударом.

Жорстко відповіла Міюкі, що означало, що вона не зважатиме на союзників на лінії вогню.

У Маюмі голова розболілася ще більше, «як вона може говорити таке з такою милою зовнішністю».

– Ні. Якщо все ж щось піде не так, пані Міюкі, ви візьмете на себе відповідальність?

На слова Маюмі, Міюкі подумала «я нікого не відпущу», але оскільки розуміла, що співрозмовниця за неї хвилюється, повернула свій CAD до внутрішньої кишені.

– Пані Міюкі, будь ласка, захистіть саме відділення філіалу. Мені не приємно покладати на вас таку відповідальність, але пані Міюкі єдина хто зможе захистити останню лінію оборони.

– Зрозуміла.

Хоч стратегія «прохання» Маюмі була очевидною, Міюкі не відхилила її.

Кіріхара-кун, пані Мібу, чи можу я попросити вас супроводжувати пані Міюкі та пані Шібату?

Було зрозуміло, що це прохання зумовлене усвідомленням попередньої травми Кіріхари. Однак, Кіріхара прийняв його не проявляючи впертості.

– Ісорі-кун, Канон-чан та Йошида-кун, можливо, зможете стримати ворожих солдатів, окрім того, що в білій броні?

Сказавши це, Маюмі перевела погляд на Марі.

– Марі.

– Так. Ми зупинимо того чоловіка. Еріка, Сайдзьо, ви зі мною.

Кивнувши Маюмі, Марі поглянула на Еріку, що стояла попереду.

– Могла б і не говорити.

Лео нічого не сказав. Лиш енергійно кивнув, погоджуючись зі словами Еріки.

Люй був одягнений в обладунки Білий тигр - давньокитайський магічний інструмент магів і чаклунів, що посилював його сталевий ціґун. Одягаючи цю легку броню, що не сильно відрізнялася від захисного спорядження для гірських байкерів, можна сказати, що проявлялася повна сила всесвітньовідомого бойового мага ближнього бою Люй Ґанху.

Бронемашини, що вишикувалися як барикади, вистрілили в Люя. Але кулі, випущені з силою, чи навіть потужніше, великокаліберної гвинтівки з легкістю відскочили від нього. Не тільки від броні, але й місць, що вона не прикривала. Ось наскільки посилювався сталевий ціґун. В градації п’яти елементів Білий тигр відповідав рівню «Золото». Ця біла броня ще більше посилювала захисну техніку Залізна стіна, що покривала все тіло Люй Ґанху. Він проривав барикади одну за одною, проводячи команду неочікуваного нападу все ближче до відділення Асоціації.

Але перед останньою барикадою Люй Ґанху зустрів те ненависне дівчисько. Люй зрадів несподіваній можливості снігопаду. Наперекір наказам Ченя, бажання помсти кипіло всередині нього. Ні поранення боку, ні спини не турбували в цій броні. Люй атакував Марі, молоду дівчину що вже двічі принизила його.

Марі приготувала трьох зіставний меч, що надала їй асоціація, вона завжди носила його з собою як приховану зброю. Ліва рука тримала трьох зіставний меч, а права лежала на CAD, закріплений на лівій руці. Пояс з двома короткими ножами та різними циліндрами з хімікатами, на талії. Вона буда одягнена в бойовий жіночий костюм, позичений в асоціації. Оснащення Марі було ідеальним, але наскільки вона зможе протистояти Люй Ґанху, що демонстрував свої здібності на повну - це Марі розуміла найкраще.

Люй Ґанху, що бачив лише Марі, отримав удар Еріки збоку.

Ямацунамі.

Ця швидкість була неухильною для Люй Ґанху. Ні, цього можна було б уникнути, як би він звернув увагу на Еріку з самого початку, але через звужене поле зору, Люй не міг цього зробити.

Він зіштовхнувся з довгим лезом, меча що наблизився і підняв обидві руки, щоб стримати Оручімару. Дорога під ногами Люя роздробилася в щебінь. Прийнявши силу удару Ямацунамі, сталевий ціґун Люя пере направив його в землю.

– Хя!

Пролунало за спиною Люя.

Одночасно з криком Лео замахнувся Усуба Каґеро. Він цілився в нижню частину Люй Ґанху, трохи зігнуті ноги.

Якби атака йшла прямо в лоб, перпендикулярно землі, Люй можливо не помітив би леза такої товщини. Однак, смуга вуглецевих нанотрубок, спрямована горизонтально землі, тінню відбилася в очах Люя.

Його тіло підскочило в повітря. Він направив удар з силою снаряда в Лео. Той намагався змінити горизонтальний змах на вертикальний, в слід за Люєм, але не встиг.

– Грр?

Короткий вигук пролунав з вуст Люя, в повітрі.

Коли його удар майже досяг Лео, його вразила магія Маюмі. Одному пострілу може й не достатньо потужності, щоб здути людське тіло, але вона випустила сотню пострілів одночасно. Удар Люя змістився з цілі й пройшов поряд з Лео. Момент, коли той приземлився, був ідеальним для атаки. ...Але на позиції нікого не було.

– Броня!

Одночасно з голосовою командою Лео, в його груди прилетів удар Люя з двох рук.

Тигровий удар прилетів з блискавичною швидкістю.

Тіло Лео полетіло горизонтально і врізалося в транспортний засіб, що використовувався в барикаді.

– Зараза!

Еріка змахнула в низ Оручімару.

Цього разу, Люй з легкістю ухилився від цього удару.

Довге лезо, що летіло вниз, не вдарилося в землю, а відскочило і врізалося в бік Люя. Інерція не відновилася при ударі леза в низ, а перенаправила його в вгору. Це була варіація техніки Ямацунамі «Ямацунамі Цубамегае».

Та хоч його вага збереглася, швидкість ні, тому він не зміг пробити сталевий ціґун Люя. Лезо сковзнуло по боку Люй Ґанху, коли той наблизився до Еріки.

Ліва рука відпустила Оручімару, і прийняла удар Люя.

Еріка з легкістю підлетіла разом з Оручімару.

На обличчі Люя, на мить з›явився зацікавлений вираз.

Не було відповідного почуття від удару, саме перед цим, Еріка активувала функцію Оручімару, усунення інерції.

Однак, Еріка, яка, як і Лео, врізалася в барикаду і більше не підвилася. Як би інерція повністю зникла, пошкоджень не було б, навіть з приземленням в барикаду, вона не змогла повністю заблокувати енергію, можливо через повільну реакцію.

Люй негайно повернув свою увагу на Марі.

Однак, той короткий момент надав прекрасну можливість.

В момент, коли погляд Люя повернувся на неї, Марі вже розмахувала правою рукою. Між її пальцями були три тонкі циліндричні контейнери.

Люй затримав подих. Він ще не забув про техніку, що змусила його страждати. Навіть якщо просто затримати дихання, до легень потрапляє мала концентрація кисню, гіпоксія може ослабити організм. Тож Люй затиснув стравохід і фізично затримав дихання.

Однак, Марі не скористалася попередньою атакою. Її сила полягала не в неперевершеній потужності магії, ані швидкості магічної активації. Її особливістю була можливість проникнення через захист супротивника, активуючи велику кількість магії одночасно, поєднуючи декілька її типів. В Першій старшій, Хаторі володіє подібною технікою, але якщо обмежитися ближнім боєм, магія Марі була більш різноманітною. Зокрема вона спеціалізувалася в магії, що зменшує бойову силу, впливаючи на органи чуттів, слух, запах і тому подібне, що постійно були відкриті. Завдяки цій техніці Марі визнавали одною з «Трьох великих голів» наряду з нащадками Десяти головних кланів, Катсуто та Маюмі.

«Білий тигр» Люя - броня в традиційному китайському стилі, без герметичної маски. Через свою природу давнього магічного інструменту, оскільки газову атаку зазвичай не застосовують на відстані, бо це може зачепити союзників, «Білий тигр» не був розрахований на таку можливість.

Однак, перед ним був маг, що міг здійснювати газову атаку, неприродно поєднуючи її з мечем.

Керуючи повітряними потоками Марі розливала хімічні речовини з трьох контейнерів, змішувала їх і направляла до нюхових рецепторів, розпізнавання ароматів, прямо в носі Люя.

Тіло Люя пройшло тренування боротьби з отруєнням, тож швидко подолало ефект аромату. Однак, в момент коли тіло прийшло в норму, до горла наблизився трьох зіставний меч. Помітивши що клинок окреслює чорна лінія, Хешікірі, Люй Ґанху вирішив ухилитися, а не відбивати його.

Він зробив сальто назад і одночасно удар ногою. Хоч це і був звичайний удар, без застосування техніки, він з легкістю відправив Марі в повітря.

Одночасно з обертом назад, при уникненні леза, відкрилися дихальні шляхи.

Очі, спрямовані в гору, розгледіли білу груду, що атакувала з неба.

Груда сухого льоду, розміром з дитячий кулак летіла зі швидкістю, яку могло розпізнати око, тому Люй Ґанху заблокував її правою рукою.

Безпосередньо перед зіткненням з його долонею, сухий лід повернувся до газоподібного стану. Ударна хвиля випаровування вдарила Люя, та через відкриті дихальні шляхи вуглекислий газ високої концентрації пройшов у його легені.

Козир Маюмі в піхотному бою «Драй Метіа15». Магія, що складалася з чотирьох процесів: конвергенції вуглекислого газу, конденсації, прискорення та сублімації. Техніка що нейтралізує ворога ударною хвилею й отруєнням вуглекислим газом.

Одного з найкращих у світі бойових магів вдарив підліток, якого називали однією з найкращих у світі користувачів магії прицільної стрільби.

– Пані Марі, з вами все гаразд?!

– Еріка?! Лео?! Ви як?!

Поспіхом наблизилися Канон і Мікіхіко. За Канон слідував Ісорі, з втомленим виглядом. Мабуть, вони потурбувалися про ворожих солдатів, окрім Люй Ґанху.

– Я в порядку. Завдяки броні.

– Канон-чан, схоже, травм не має.

Негайно відреагувала Марі, а Маюмі поглянула по той бік барикад.

– За Лео теж не варто хвилюватися.

Лео незграбно підвівся і звернувся до Мікіхіко, що переживав за його здоров’я. Мабуть, він встиг застосувати броню магії зміцнення.

– ...Я теж в порядку.

Останньою пробурчала Еріка, що лежала на землі.

– Еріка?!

Мікіхіко поспіхом кинувся в її бік. На обличчі Лео проявилося хвилювання.

Однак, коли Марі звернулася до неї, Еріка миттєво підвелася.

– Еріка, тобі можна вставати?

Запитав Ісорі, замість Мікіхіко і Лео, що втратили мову від несподіваної поведінки Еріки.

– Все добре всього-на-всього невеликий струс, я не надовго втратила свідомість.

Сказавши це, Еріка глибоко зітхнула.

– Е-х, я програла.

Замість того, щоб радіти перемозі над ворогом, вона хвилювалася що її перемогли. На слова в дусі Еріки, Мікіхіко та Лео розсміялися.

◇ ◇ ◇

Сян Шень самотньо брів коридором в напрямку відділення Магічної асоціації. Він не поспішав і не намагався приховати свої кроки, крокуючи звичайною ходою. Хоч від найпершого поверху він піднімався по сходах, не користуючись ліфтом чи ескалатором, його ніхто не помітив.

Всі пильні погляди мають бути прикуті до його підлеглих, що відволікають увагу на схилах. Він це знав і не сумнівався. Оскільки сам це й організував. Люй Ґанху, одягнений в кричущу білу броню, мав стати ідеальною приманкою.

Примарний крок. Техніка що визначає напрямки долі. Як і ніндзюцу, вона вважається хоч високорівневою, але виключно фізіологічною здібністю, як будь-яка древня магія Примарний крок мала прихований зміст.

Це магія, що маніпулює напрямком. Таємна техніка, що спрямовує увагу людей в напрямку обраному оператором.

Люди з порушеною орієнтацією ніколи не зможуть досягти своєї мети. Наприклад, людина що прагне йти прямо, насправді йде колами, або якщо вам, здається, що вагон прямує паралельно, але через якусь таємничу причину, ви ніколи не наздоженете його. Прихована суть Примарного кроку - це заклинання психічного втручання, що впливає на орієнтацію.

Воно не обмежується географічними напрямками заснованими на широті чи довготі. Основна техніка Примарний крок обертати точку, на яку спрямована увага. Завдяки допомозі своїх підлеглих він проник у Відділення японської Магічної асоціації Канто.

Він спробував відчинити двері і виявив, що вони закриті. Це було очікувано, тому Чень не запанікував і приклав термінал з кишені на термінал для картки доступу. При контакті в систему проник Електричний золотий шовкопряд, що розблокував зв’язок. Замок зламали й пролунав сигнал тривоги, але Чень не хвилювався про це. У нього достатньо часу до повернення персоналу. Чень вступив у відділення асоціації, його окутав дивний холод.

– Це примарний крок? Щойно, я дізналася щось новеньке.

Солодкий голос, немов дзвіночок, досяг вух Сян Шеня. Він не замерз, але не міг вільно рухатися, тож поглянув в сторону джерела голосу.

Там була прекрасна дівчина, що здавалася несправжньою людиною, настільки чарівна, ніби в казковому сні, що зустріла його холодною посмішкою.

– Шіба Міюкі...

– Раз ви знаєте мене, то це ви останнім часом докучали братові.

В голосі Міюкі почулося деяке полегшення.

Це насторожило його, та Чень поставив ще одне важливе питання.

– Чому ти тут? Невже моя техніка не працювала?..

Посмішка Міюкі трохи підвищила температуру.

Вже через це, Ченю довелося докласти зусиль, щоб стримати серцебиття.

– Мене попередили. Бути обережною з орієнтацією.

Очі Ченя округлилися. Це означало, що його розкрили.

– Якщо чесно, це немало жодного сенсу, та я подумала, раз мене попередили, бути обережною з орієнтацією, я маю насторожено спостерігати на всі триста шістдесят градусів.

«Чортівня», подумав Чень. Якщо його розкрили лише з цим, Примарний крок знищений. Але... Його техніку насправді зруйнували. Роздумуючи, Чень відчув холод в середині тіла, що відрізнявся від того, що сковував тіло ззовні.

– На щастя, у нас є маг, що здатний бачити невидиме, тож ми могли побачити вашу фігуру, що не мала бути прихована вашою технікою.

Це трохи відрізнялося від «озиратися на всі боки»! Хотів сказати Чень. Але його рот вже не міг сказати цих слів.

– У будь-якому випадку, якщо ви і є тіньовий підбурювач, можна бути впевненим, що буде краще, якщо ви зникнете.

Посміхнувшись красивою і щасливою посмішкою сказала Міюкі.

З тією посмішкою Чень усвідомив. Свою долю.

Зараз він помітив. Що температура його тіла не природно знизилася.

– Будь-ласка трохи відпочиньте. Я стала значно кращою, тож ви не повинні заснути навічно.

Після цих слів, свідомість Ченя занурилася в темряву.

◇ ◇ ◇

В той час коли Міюкі захопила Ченя Сян Шеня, Тацуя з Янаґі та компанією наблизився до ворожого центру.

Катсуто з ополченцями, також переслідували окупаційні сили, але в основному пішки, тож їх мобільність відрізнялася від Тацуї та інших. Окремий магічний батальйон розбивав ворогів з тилу з боків, в повній марі використовуючи переваги маневрування що забезпечували нововведені пристрої польоту, що дозволяли літати самостійно.

Спочатку це була експериментальна група, що застосовувала новітні магічні технології в військових цілях.

Можна сказати, що високо маневровий бій з використанням мобільних костюмів, це їх спеціалізація.

Ситуація коли атакуюча зброя перевищує потужністю захисну існує і зараз. В технічній системі, в якій важка танкова броня розривається піхотинцями з ракетницями в руках, а сухопутні війська давно навчилися діяти в розосереджених формаціях. А якщо суперник розосереджений, ви зможете знищити кожну одиницю мобільністю і вражаючою силою.

Замість того, щоб знищити кожну окрему одиницю, знищують одиниці об’єднані в групу.

Окремий магічний батальйон гнав окупаційну армію лиш завдяки неймовірній рухливості мобільного костюму та вражаючій силі бойового спорядження.

Гвинтівки з підвищеною пробивною силою.

Портативні ракетниці, з ракетами оснащені газом, що забезпечує направлене розповсюдження вогню.

Електромагнітна гармата, що стріляє металевим порошком, нагрітим до високої температури, електромагнітною силою.

Зброя, яку, через проблеми з матеріалами та конструюванням, не можливо реалізувати без застосування магії, демонструвала свою силу.

Звичайно сама магія також була задіяна.

Особливо варто відзначити «Тисяча татамі» капітана Янаґі.

І «Туманне розсіювання» Тацуї.

Те, як металева брила в декілька тонн вагою перекидається кілька разів, дійсно вражало. Однак, як би це не виглядало, «Тисяча татамі» Янаґі є магією підтримки й не може знищити ворога самостійно.

З іншого боку, «Туманне розсіювання» це проста і тиха магія.

Ні звуку, ні світла.

Щоб уникнути ризику вибуху, Тацуя підвищив рівень розсіювання, тому навіть легко займисті речовини не спалахували.

Все просто зникало.

Стаючи пилом, паром, розсіювалося і на цьому все.

Саме існування ворожих машин і солдатів зникало.

Жорстока магія, яка навіть не залишала трупів, повністю позбавляла бойового духу солдатів, що бачили її.

Через п›ятнадцять хвилин після контакту.

Ворог досяг своєї межі.

Не витримавши втрат особового складу та моралі, окупанти почали розбігатися.