[13]
Окремий магічний батальйон нарешті досяг замаскованого десантного корабля, що був штабом противника.
Сили противника складалися з двадцяти великих колісних бронемашин, шістдесяти двоногих танків та восьми сотень чоловік особового складу. Серед них було багато магів.
Навіть якщо їх не вистачає для повноцінної окупації, та для одної повноцінної битви їх було достатньо, але зараз вони перебували в плачевному стані без жодної бронемашини та двоногого танку, а втрати особового складу досягали сімдесяти відсотків.
Їх знищили лише сорок солдатів, що стояли на передовій.
Інцидент в Йокогамі перейшов у завершальну фазу.
◇ ◇ ◇
Катсуто, що полишав посаду командира добровольців, отримав повідомлення з відділення Магічної асоціації.
– Схоже, ворожий корабель відчалив від берега!
Почувши доповідь, Катсуто злегка підняв брову, демонструючи деяке здивування.
– Відступ противника ще не мав завершитися.
В полі зору вороги вже не з’являлися. Ворог з яким вони щойно билися відступив, залишивши групу прикриття позаду. Всі вцілілі здалися.
Однак, цього часу не достатньо, щоб більшість залишків встигли сісти на корабель. В прибережній зоні повинні ще залишитися сили противника.
– Здається, ворог відмовився підбирати війська, що залишилися. Чи повинні ми перейти до повної зачистки?
Молодий офіцер зв’язку, напевно того ж віку, що і Катсуто, дивився на нього, повний очікувань. Після затяжних боїв з великою кількістю смертей союзників. Недивно, що дух помсти наповнював серце.
Але, чомусь Катсуто похитав головою.
– Це не те, що ми маємо робити. Не піддавайтесь зайвим ризикам і залиште це Силам Самооборони.
– ...Зрозумів!
Напевно це його не переконало. Але він не мав намірів суперечити магу з Десяти головних кланів, що приніс йому перемогу.
З вуст молодика, до всіх добровольців пролунав наказ припинити бій.
◇ ◇ ◇
Батальйон Цурумі нарешті прийшов з півночі, а з півдня підійшов підрозділ з Фудзісави. Війська що дислокувалися в Ходоґаї, приєдналися до підрозділу з Фудзісави. Не витримавши тиску з трьох боків, противник зупинив перегрупування своїх десантних підрозділів і відступив.
Спочатку Янаґі не планував відпускати ворожий корабель, що намагався вийти з порту.
– Ворожих солдатів, що втекли, залишимо на тилові підрозділи, а ми атакуємо ворожий корабель прямим боєм, і знищимо його!
Використовуючи повітряну мобільність мобільного костюму, можна було пройти над військом що залишилися, потрапити на ворожий корабель і стримати його зсередини, але Янаґі не збився так ризикувати й заморочуватись.
Відправивши солдат з гвинтівками з підвищеною проникаючою силою, як екскорт солдат з ракетними установками з боєголовками з направленим вибухом, і зібрав формацію.
Але коли вони вже збиралися злетіти пролунав голос, зупинивши їх.
– Капітан Янаґі, будь ласка, утримайтесь від прямої атаки на корабель противника.
– Фудзібаяші, що ти маєш на увазі?
Саме Фудзібаяші, через внутрішній зв’язок зупинила їх.
– Ворожі кораблі використовують гідразинові паливні елементи. Пошкодження корпусу в токійській бухті матиме сильний вплив на місцеву екосистему.
Янаґі клацнув язиком.
Він не запитував звідки вона знає.
Випромінення електронів і вловлювання електродного променя, що відбився від цілі, скануючи її, одна з сильних сторін магії Фудзібаяші.
Для Фудзібаяші, що могла розрізнити звичайного мага і «генератора», на відстані більше кілометра, ґрунтуючись на незначних коливаннях мозкових хвиль, не так складно визначити молекулярну структуру палива, накопиченого у великих кількостях в контейнерах без радіаційного бар›єра.
– Що робити?
– Відступай, Янаґі.
– Капітан?
Раптом співрозмовник на тому кінці змінився і Янаґі здивувався. Не від зміни співрозмовника, а через наказ.
– Не зрозумій неправильно. Це не означає, що операція завершена. Залиште залишок ворожих військ військам Цурумі та Фудзісави й негайно повертайтесь.
– Зрозумів.
Але попри те, чи була зрозуміла ідея під час цих слів, його відповідь була миттєвою і без вагань.
Літаючі солдати в мобільних костюмах підходили для операції з нападу на штаб противника або атаки на противника з тилу, але не підходили для операцій, що потребували багато зусиль і часу, наприклад для зачистки.
Крім того, навіть якщо вони казали, що вони збільшили ефективність, втома від тривалого використання повинна була накопичуватися.
Янаґі наказав своїм підлеглим повертатися до штабу.
◇ ◇ ◇
Довіривши командування Янаґі, що повернувся, майор Казама у супроводі капітана Санади, лейтенанта Фудзібаяші та Тацуї, піднявся на дах Бейз-Хіллз Таувер.
Зачистка (знищення і захоплення залишків сил противника, та повернення бойової зони в не бойову) майже завершилася. Подекуди виникали хаотичні спалахи та постріли, але до ночі вони стихнуть. Завтра планується відкрити тимчасове сховище, що було поховане під завалами переходу. Людям, які знаходилися в сховищі, більш комфортно, ніж тим, що перебувають в наземних тими часових притулках.
Зараз було шість годин вечора.
Сутінки - час демона.
– Ворожий корабель йде на північ по Саґамській затоці зі швидкістю тридцять вузлів.
Доповіла лейтенант Фудзібаяші Казамі, глядячи на невеликий портативний монітор.
– Він майже на півдорозі між півостровом Босо та островом Осіма. Думаю, можна безпечно затопити.
Кивнувши Фудзібаяші, Казама звернувся до Санади.
– Розблокувати Третє око.
– Зрозумів.
Отримавши ключ карту від Казами, Санада з непристойно щасливим обличчям розблокував великий кейс праворуч від себе. Цей кейс поспіхом доставили зі штабу в Касуміґаурі. Замок потребував ключ-карти, аналізу крові, паролю, і звірки голосового відбитка.
– Все ілюзія, ілюзія це все.
«Пароль підтверджений».
Хоча насправді в ній не було потреби, голосова відповідь була результатом захоплення Санади, попри те, що цей замок був серйозною штукою, а не забавкою.
Всередині був спеціалізований CAD у формі великої гвинтівки.
Санада передав CAD «Третє око» Тацуї, що досі був в мобільному костюмі та шоломі.
Тацуя витягнув шнур з приладу і підключив його до правого зап›ястя. Підключення проходило через костюм і з’єднувалось з шоломом.
– Спеціальний лейтенант О’Ґурорі.
Казама назвав Тацую його кодовим іменем.
– Знищ корабель противника Матеріал бурстом.
– Зрозумів.
В голосі Тацуї було хвилювання.
Він вперше, за три роки, використовуватиме його в бою, але не було побоювання у невдачі застосування «Матеріал бурсту».
Його напруга була близькою до напруги воїна.
Тацуя розвернувся на південь і поклав прилад на плече.
– Встановлено зв’язок зі стратосферною камерою спостереження.
Фудзібаяші, що поруч дивилася в монітор ноутбука, повідомила Казамі.
Тацуї це говорити не було потреби. Забрало Тацуї показувало пов’язане зображення - інфрачервоне зображення ворожого корабля.
Прикордонна камера спостереження, встановлена на платформі в стратосфері, що плавала в небі, над японським архіпелагом, надсилала зображення через антену Третього ока.
Підтвердивши ціль через теж зображення, що було на екрані Фудзібаяші, Тацуя перевірив корабель противника в інформаційному вимірі.
Нескінчена кількість капель води покривала його корпус. Серед них була обрана краплина на палубі, трохи вище гідразинового паливного бака.
На каплю морської води, яку не можна розпізнати роздільною здатністю камери спостереження, за допомогою системи дальнього точного націлювання Третього ока, він націлився сприйняттям інформаційного тіла.
– Матеріал бурст, активація.
Пробурмотівши, Тацуя натиснув на курок.
На відступаючому десантному кораблі Великого Азійського Союзу, що йшов на північ по Саґамській затоці, панувало відчуття полегшення.
– Врешті японська армія не атакувала.
– Хм... У них не має сміливості для такого.
– Вони бояться розливу гідразину?
– Саме так. Тепер, коли вони захоплені лицемірством захисту навколишнього середовища, вони дозволять противнику відступити прямо під їх носом.
Психологічно не використовувати слово «поразка», у цьому схожі солдати усіх країн.
Вони були впевнені, що їх відслідковують якимись засобами, чи супутником, чи з атмосферної платформи, але вони не очікували нападу.
Не можна сказати, що вони були на сторожі. Якщо такий намір існував, то, теоретично, все повинно було вже статися. Мало бути принаймні стеження судном або літаком.
– ...Пам’ятайте. Ми відплатимо за це приниження.
Ні один, ні два офіцери швидко прийняли повторний напад як неодмінний факт і пообіцяли помститися.
Незабаром вони пройдуть на схід від Осіми.
Несподівано пролунала тривога.
Сигналізуючи про коливання хвиль мисленнєвих часток. Сигналізація повідомляла, про прицілювання допоміжної системи націленого CAD.
– Що відбуваються?
Своїм криком капітан зажадав звіту.
Цілком зрозуміло, фігур чи тіней ворога не було принаймні, в радіусі десяти кілометрів.
Однак, капітан замаскованого десантного корабля не зміг завершити навіть короткої фрази.
На палубі спалахнула світлова сфера.
Вона нагріла повітря, згенерувала ударні хвилі, розплавила палубу і створивши струмінь металевої пари, повністю і миттєво спалила усі горючі речовини, включаючи гідразин, у величезному полум’ї, що ніби усе проковтнуло.
Пекло створене Матеріал бурстом було підтверджено на даху Бейз-ХіллзТауер через стратосферну камеру спостереження.
Кінцева форма магії Розпаду - Вибух матерії (Матеріал бурст). Магія що розчіплює матерію в енергію.
Це не була реакція анігіляції. Оскільки матерія безпосередньо розкладається в енергію, не відбувалося втрати енергії через утворення нейтрино, що виникає під час реакції анігіляції. Як у формулі Ейнштейна, маса перетвореної енергії дорівнювала добутку маси на квадрат числа швидкості світла.
Кількість тепла, що утворюється при розпаді матерії однієї краплі води масою п›ятдесят міліграмів становила одну кілотонну в тротиловому еквіваленті.
Стільки тепла миттєво генерується з каплі води.
– ...Підтверджено вибух за координатами ворожого корабля. Через вибух пари, що стався в той же момент, статус підтвердити не можливо, але припускаю, він затонув.
– Він затонув. Небезпека цунамі?
Зробивши виправлення її доповіді, Тацуя запитав Фудзібаяші, яка спостерігала за монітором.
– Все гаразд. Немає жодних ознак цунамі.
– Точне прицілювання на краплю води в п’ят кубічних міліметрів на відстані приблизно у вісімдесят кілометрів... «Третє око» виконало своє призначення.
Радісно звітував перед Казамою Санада.
Казама мовчки кивнув Санаді й похвалив Тацую за роботу.
– Гарна робота.
– Так
Кивнувши Тацуї, що відсалютував, Казама оголосив про закінчення операції.
◇ ◇ ◇
Чжоу Гонґцзінь дізнався про зникнення корабля, що вторгся в Йокогаму, випиваючи на одинці. Він отримав зашифрований електронний лист від свого майстра, що мав право отримувати всю інформацію, якою обмінювалися у цьому сіті.
Чжоу Гонґцзінь легко посміхнувся. Без співчуття що до їх смерті. Зрештою, вони лише ті чиї предки по випадку долі жили в тій же країні. Від їх країни не було жодного захисту. Тільки прохання позичити силу та дати грошей, приймалося як належне. Не було підстав мати до них прихильність. Так само, не було причин мати прихильність до уряду цієї країни.
Сила нації ослабла і це добре. Так вважав Чжоу. Якщо сила держави знижується, зростає сила грошей. Якщо всі нації втратять силу зменшиться і твердість імперативу з їх боку. Вони зможуть вільно діяти.
Цього разу, мета зменшити магічну силу нації, шляхом залучення в бій багатьох магів, виявилася не досягнутою, якщо мова йде про цю країну. Але інша країна зазнала значних збитків. Крім того, схоже, та країна, відправить мага стратегічного класу, що відтепер є козирем. Так все влаштував майстер. Якщо так станеться, ця країна також відправить мага того ж рівня.
Хто з них виживе? Або це буде взаємне знищення.
На обличчі Чжоу Гонґцзіня, що похитував келихом вина, з’явилася зла посмішка.
◇ ◇ ◇
Повернувшись додому, Міюкі ночувала на самоті.
Для неї не в новинку бути на самоті.
Тацуя залишав дім для тренувань Окремого магічного батальйону.
У такий час, Тацуя завжди вв›язувався з нею, сьогодні він також зателефонував.
Вона та її брат завжди були на зв’язку, навіть якщо були далеко.
Не абстрактному, не концептуальному, брат завжди спостерігає за нею і захищає від загроз.
Як і зараз. Навіть якщо вона тимчасово зняла обмеження з брата, він зі свого боку не припиняв свого нагляду. Тацуя завжди несвідомо спостерігав за Міюкі.
Їй було дуже шкода і все ж вона раділа цьому.
Раптово позвучала мелодія телефонного дзвінка.
Мелодія яка майже ніколи не звучить.
Доля постукала у двері.
Відповідно до цієї фрази, ця мелодія завжди впливає на долю брата і сестри.
Швидко підвівшись, легко причепурившись, ставши перед камерою, Міюкі прийняла дзвінок.
– Давно не бачились, Тітонька.
– Вибач за пізній час, Міюкі.
– Ні, ви мене не потурбували.
Коли вона підняла голову після глибокого поклону, на екрані посміхнулася елегантна жінка у довгій сукні майже чорного кольору.
Насправді її повний вік повинен бути старше сорока, але зовні вона виглядала лише на тридцять.
І не лише на екрані, це буде так, навіть якщо зустрітися з нею віч-на-віч.
На відміну від надмірної краси Міюкі, до якої важко підійти, вона мала шарм дорослої жінки, що не приваблював до неї протилежну стать, але мала свою красу.
Вона була сестрою-близнюком матері Міюкі та її брата.
Нинішня глава сім’ї Йотсуба.
Одна з найсильніших магів у світі.
Ця людина - Йотсуба Мая.
– Правда?.. Та все ж сьогодні був важкий день.
– Дякую за турботу.
Коротко відповіла вона та елегантно вклонилася перед камерою.
Мая кивнула на цей жест племінниці.
– Мені стало легше коли я побачила твоє обличчя в цілості. Ну, думаю, не варто було і хвилюватися, бо з тобою був пан Тацуя... До речі, де зараз Тацуя?
Ніби раптово згадавши, запитала Мая, наче це був просто збіг обставин.
Але Міюкі не обманулася. Їй було зрозуміло, що це було не головне питання тітки.
– Мені шкода. Брат зайняті наслідками, і ще не повернулися додому.
– Боже! Як пан Тацуя залишив свою милу сестричку, де він марнує час?
Що за головний біль, перебільшеним жестом показала збентеження Мая, поклавши руку на щоку.
– Прошу вибачення, що змусили вас турбуватися. Я також не знаю чим конкретно займається мій брат, але...
З іншого боку, Міюкі була ввічливою і не змінила свого ставлення.
– Але моїй тітоньці не варто хвилюватися. Сила мого брата завжди захищає мене.
– О, вірно. Пані Міюкі, ви можете зняти окови, але пан Тацуя не зможе відмовитись від своїх зобов’язань.
З посмішкою сказала Мая. Цією посмішкою вона вказувала на той факт, що Міюкі зняла окови з Тацуї, без її дозволу.
– Так, як ви сказали, тітонька. Де б не був мій брат, він не відмовиться від обов’язків стража самостійно.
Міюкі не як не відреагувала на цю хитрість.
– Чуючи це, я відчуваю полегшення. О, так, сподіваюся, ви приїдете до садиби наступної неділі. Я давно, хотіла побачитися з вами, дітки.
– Дуже дякую. Я передам братові, коли він повернеться
– З нетерпінням чекатиму. Доброї ночі, пані Міюкі.
– Доброї ночі, тітонько.
Впевнившись що екран згас, а зв’язок цілковито розірваний, Міюкі глибоко видихнула і рухнула на канапу.
Зустрічі з тіткою завжди чинили великий тиск на неї. І якось вона телефонує лише тоді, коли старшого брата немає поряд (напевно, вона знає про відсутність Тацуї й навмисно так чинить).
Все ж це тітка. Звісно, вона знає те, чого не знає вона.
І все-таки Міюкі не могла дозволити собі бути не обачною з Маєю. Якщо вона зробить необережну заяву, це негайно призведе до обмеження дій брата.
Відкривши штори, вона поглянула в бік західного неба, де зараз був брат.
Брат повинен був супроводжувати Казаму і вирушив до Цушіми, щоб завершити цей інцидент.
Принаймні, так говорилося в отриманому повідомлені, а Тацуя не міг збрехати Міюкі.
Вона розуміла, що це необхідно.
Його потребували, і Міюкі це радувало більше ніж його самого.
Але сьогодні...
Цієї ночі...
Її серце...
Хотіло, щоб Тацуя був поряд.
Зараз у цьому будинку Міюкі була одна.
Їй було важко і самотньо, витримати життєву ситуацію, що на неї звалилася.
«Старший брате...»
Подумки покликавши свого брата, вона ніжно обхопила себе руками.
Згадуючи тепло брата, який ніжно обіймав її, Міюкі все міцніше обіймала себе.
◇ ◇ ◇
Тридцять перше жовтня, дві тисячі дев’яносто п’ятого року.
Сьогодні Хеллоуін, але Тацуя не був християнином, тож для нього це не мало значення.
Зараз він був на базі, на Цусімі.
Тридцять п’ять років тому, після Третьої світової війни, або останнього двадцятирічного періоду безперервних війн, острів був атакований військами автономного регіону Кореї Великого Азійського Союзу, внаслідок чого було знищено сімдесят відсотків населення. Як результат того, що влада не хотіла дратувати сусідів без потреби, хоч це були прикордонні острови, був розміщений лише кількісний мінімум гарнізонів.
У корейської армії були свої причини. До того ж то були такі часи.
Але факт в тому, що сімдесят відсотків жителів було принесено в жертву, двадцять відсотків, з тих хто втік були важко, подекуди легко, поранені, а решта десять були викрадені та острів був окупований.
Після повернення Цусіми, Японський уряд укріпив острів. Великий військовий порт і суцільні стіни, база була оснащена новітньою зенітною зброєю. Це фортеця Цусіма.
– Спеціальний лейтенант, прибудьте в оперативну кімнату.
Після звуку дзвінка, ці інструкції пролунали з гарнітури на лівому вусі.
Тацуя повернувся з даху до фортеці.
За морем, куди він дивився, плавали обриси корейського півострова.
– Прийшов?
Повернувши салют зі здивованим тоном, Тацуї що відав честь, досі перебуваючи у мобільному костюмі з опущеним забралом і масці, Казама жестом запропонував йому сісти.
Його поява з прихованим обличчям у повному костюмі та повному шоломі привернула косі погляди працівників фортеці, але Тацуя спокійно сів на стілець, у кутку оперативної кімнати.
Трохи позаду Тацуї, з’явилися Янаґі та Яманака.
– Як і очікувалося.
Як тільки всі учасники зібралися, Казама перейшов до справи, без усіляких прелюдій.
Тацуя та інші звикли до цього, але персонал форту, здається, не зміг приховати розгубленості.
– Військово-морський флот противника готовий до відправки. Погляньте на ці зображення.
Знімки, що, схоже, були зроблені з супутника, відобразилися на дисплеї на всю сцену. З них було видно, що десяток великих кораблів і майже у двічі більше есмінців та торпедних катерів готувалися до виходу.
– Ці світлини були зроблені п’ять хвилин тому. Якщо це продовжиться, противник покине порт через дві години. За рівнем мобілізації це буде не одноразова атака, схоже, вони мають намір окупувати одну з областей північного Кюсю, Санін або Хокуріку.
– Вони серйозно збираються розпочати війну?
Вигукнув один молодий лейтенант, на слова Казами. З огляду на вік, його, мабуть, недавно призначили в цей форт.
– Думаю вони три роки перебували в стані війни з нами.
Іронічно відповів Янаґі, а не Казама.
Лейтенант, що поставив питання, знітився і подався назад.
– Мої вибачення. Здається, моїм підлеглим не вистачає манер.
Потрібно було дати йому можливість зберегти лице.
– Але висновок такий, який виголосив капітан Янаґі. Між Японією і Великим Азійським Союзом не має угоди про припинення вогню. Той факт, що про мобілізацію флоту не було жодного слова, означає, що Японія буде готова трактувати це як підготовку до нападу.
Знову надав деталі Казама.
Якщо це військова мобілізація лише у власних територіальних водах, про це повідомляють сусідні країни, або про мобілізацію сил ВМС великого масштабу, зазвичай, публічно повідомляють на міжнародному рівні.
Під час перемир’я або стану припинення вогню, переміщення флоту без оголошення його мети тлумачиться як заява про намір відновлення битви проти іншої країни.
Атмосфера в залі засідань стала напруженішою.
– Нажаль, ВМС щойно почали мобілізацію проти ворожого флоту, що вже був мобілізований. Тепер, не залишається іншого вибору, як протистояти морським силам противника, сухопутними та повітряними силами.
Атмосфера ставала важчою.
– Жорстокий бій неминучий.
Ніхто не висловив зауважень.
– Тож щоб вийти з поточної ситуації, наш Окремий магічний батальйон, застосує магічну зброю стратегічного класу. Ця операція, вже затверджена на Спільній нараді штабів.
Персонал форту з очікуванням та сумнівами поглянув на Казаму.
– Я, зі своєю командою, хотів би запозичити Першу кімнату спостереження. Якщо атака буде успішною, водночас...
Продовжував свої пояснення Казама.
Але Тацуя не думав, що варто слухати далі. Його робота - атакувати «стратегічною магічною зброєю», не більше.
Він вже ознайомився з матеріалами щодо фортеці Цушіми, по дорозі.
Перша кімната спостереження - одна зі споруд в якій здійснювався моніторинг узбережжя противника за допомогою низькоорбітальних супутників.
Тацуя розумів, що в ній будуть робити й що робитиме він.
А мобільному костюмі, з «Третім оком» в руках, він стояв в центрі Першої кімнати перед всебічним екраном.
Цей екран показував тривимірне зображення з супутників, що дозволяло спостерігати за формацією противника з будь-якого кута. Зараз, на прохання Тацуї, проєктувалося відео ста метрів у віддалені та тридцяти метрів над рівнем моря.
– Спеціальний лейтенант О’Ґурорі, ви готові?
Запитав Санада.
– Підготовка завершена. Зв’язок з супутниками стабільний.
Повідомив про завершення очікування Тацуя, голосом модульованим шоломом.
– Матеріал бурст, підготовка до активації.
На слова Казами, Тацуя підняв «Третє око».
Морський порт Чінхенґу.
Флот Великого Азійського Союзу зібрався біля форту Коджедо.
Над лінкором, в центрі, розвивався стяг, схоже, він був перетворений на флагман.
Прицілившись на стяг.
Отримавши доступ до інформаційного тіла, використовуючи 3D модель із супутникових зображень, як підказку.
Вага стягу становила приблизно один кілограм.
– Підготовка завершена.
Нерозбірливо пролунав тихий шепіт.
Але у тихому приміщені цього було достатньо.
– Матеріал бурст, активувати.
– Матеріал бурст, активувати.
Повторивши наказ Казами, Тацуя натиснув курок Третього ока.
Від форту Цушіма, перетнувши протоку та пройшовши прямо до порту Чінхенґу.
Магія Тацуї перетворила близько одного кілограма на енергію.
Кількість тепла утвореного за формулою Ейнштейна, становила двадцять мегатонн в тротиловому еквіваленті.
Екран потемнів.
Від надмірного світла була активована система безпеки супутника.
Тож вони могли бачити лише подряпини пекельних кігтів, що там утворилися.
Раптово на борту флагмана, пришвартованого в морському порту Чінхенґу, виникла зірка.
Не залишилося жодної людини, яка могла б передати це наступним поколінням, оскільки це була не вимовна кількість тепла.
Висока спека, яку неможна було виміряти, метали корпусів випаровувалися, випускаючи клуби пару важких металів.
Швидкість поширення повітря перевищувала швидкість звуку.
І флот, і портовий комплекс зникли у струмені теплових променів і парах металу.
Люди й речі поблизу випаровувались.
Люди й предмети, трохи подалі, вибухали та спалахували.
Морська поверхня, випарувана сильною спекою, спричинила паровий вибух.
Виниклі торнадо і цунамі проковтнули фортецю, на протилежному березі. Якби острів Коджедо не послужив дамбою, Цусіма та незахищене північне узбережжя Кюсю були б пошкоджені цунамі.
Руйнування не зупинилися на порту військово-морських сил Чінхенґу.
Ударна хвиля зачепила навколишні військові об’єкти. На щастя, милістю, було те, що в околицях морського порту Чінхенґу відсутні міста з цивільним населенням.
Коли пекуче звірство згасло, нічого не залишилося.
Зображення з супутників відновилося й увесь персонал фортеці Цушіма затамував подих, без винятку.
Деякі молоді офіцери кинулися до вбиральні та повернули усе, що з’їли.
Над цим ніхто не зміг би насміхатися.
Навіть члени Окремого магічного батальйону не могли приховати свої зблідлі обличчя.
Вони вперше побачили, що значить Магія стратегічного класу.
– Статус ворога?
На запитання Казами, Фудзібаяші поспіхом перевірила монітор.
– Ворожий флот знищено... Ні, він зник. Переходитимемо в наступ?
Звісно зараз він пройде легко.
Однак, Казама не кивнув.
– Не потрібно. Пропустіть усі подальші процедури й завершуйте операцію.
– Усім приготуватися до повернення!
У відповідь на розпорядження Казами, наказав відступати Янаґі.
Тацуя опустив Третє око на підлогу.
В очах за шоломом не було жодної ознаки вагань.
◇ ◇ ◇
Палаючий Хеллоуїн.
Пізніше історики назвуть цей день саме так.
Цей був переломний момент у військовій історії, був також переломний момент в історії людства.
Саме цей випадок визначив перевагу магії над механічною зброєю та зброєю масового враження.
Подія, яка продемонструвала - магія це сила, яка визначає програш чи поразку.
Також це був день справжнього початку історії слави та незгод для племені магів.
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!