[4]

Том 22. Розділ 5 - [5]

[5] Окрім навчання в старшій школі магії, необхідного, щоб стати магом, Міюкі мала різні заняття для дам. На додачу до курсів японського та західного етикету, було багато інших речей, таких як танці, ікебана11 та чайна церемонія, але Міюкі, яка мала хорошу пам’ять, опановувала більшість речей, коли закінчувала середню школу, тому зараз вона, раз на тиждень, відвідувала старший клас загальноосвітньої школи для дітей еліти. Певний день тижня не встановлювали. Можливо не немало особливого сенсу, але графік затверджували на місяць на перед, щоб запобігти надзвичайним ситуаціям, таких як викрадення. Ця особлива міра була не для Міюкі, а швидше для інших безпорадних учениць, що не були магами. – Розраховую на тебе, Мінамі. – Так, шановний Тацуя. Навіть якщо знадобиться пожертвувати життям для захисту пані Міюкі. Чоловікам було заборонено заходити на територію школи. Навіть будучи ескортом, Тацуя не міг увійти. Раніше, біля входу, супровід на себе брала охорона школи, але Після появи Мінамі, вони залишили Міюкі на неї. Планувалося закінчити відвідування цієї школи до літа. Оскільки потрібно було готуватися до вступних іспитів до Магічного Університету, але в нинішній ситуації, коли зростало напруження, розглядалася можливість зміни цих планів. Як завжди, Тацуя пішов до звичної кав’ярні, щоб вбити час, поки не закінчаться уроки Міюкі. Він намагався триматися подалі від сімейного ресторанчику, біля якого, ймовірно, викликав хвилювання під час вампірського інциденту, є й інші заклади де було комфортно чекати. «Однак, якщо так і далі продовжиться, подібні заклади в цьому районі скоро закінчаться». Сплативши через автомат, Тацуя вийшов з закладу, залишивши більш ніж половину чашки кави. Тому що не хотів залучати кав’ярню в це. Востаннє, фактичних пошкоджень, таких як розбите скло чи травми інших клієнтів, не було. Цього разу, Тацуя теж мав намір не залучати сторонніх. Ознаки загрози в його відчуттях дуже схожі на минулий раз. Отримавши попередження від Якумо, Тацуя не міг не насторожитися. «Чому американські військові маги знову мене атакують?» ◇ ◇ ◇ – Дезертири виявили ціль A. – Продовжуйте спостереження. З відстороненням цивільних проблем не виникло? – В зоні операції цивільних не виявлено. Слухаючи розмову між місцем події та своїм начальником, Цукаса тихо посміхалася. Поки що операція проходила гладко. «Поки що з керуванням «ляльками» проблем не має. Шкода що Закон маріонеток не застосовується до класу Супутник, але й так добре, оскільки контроль буде надійнішим.» Цю операцію спланувала Цукаса. Начальник, що тут командував, мав звання другий лейтенант, але фактичні повноваження тут мала Цукаса, у звані старшого сержанта. Завдяки таємній домовленості між Силами Самооборони та родиною Тояма, вона мала сильний вплив на директора департаменту розвідки. Цукаса навмисно відтворила ситуацію, коли в лютому минулого року Ліна з Бріонаком атакувала Тацую. Це було зроблено для того, щоб заплутати його схожістю з тією ситуацією. Здавалося, поки що це працювало. «Цього разу відсутність помічника, на ім’я Чіба Наоцуґу, компенсується відсутністю такої значної фігури як Анджі Сиріус, тож результат має бути однаковим... Хлопчина з родини Йотсуба не розчаруй мене.» Цукаса спокійно чекала на розвиток ситуації зі звичною приклеєною посмішкою. ◇ ◇ ◇ «Ворогів двадцять. Неозброєні? Це дивно.» Через інформаційний вимір Ідеї, Тацуя переглянув інформацію про ворогів, що його оточили. «Вони схожі на той самий «Стар Дуст», як і минулого року, але в інформаційних тілах відчувається дивний шум». Знайомий Ейдос з пошкодженим тілом. Однак відчувався шум, який, здавалося, був ознакою втручання зовнішнього сайонового інформаційного тіла. «Це схоже на маніпулювання трупами Ґу Дзіе... Але вони не трупи. Замість того, щоб контролювати розум магією чи наркотиками, позбавляючи волі, в них вбудували команди древньої магії контролю... так? «Шкода», подумки пробурмотів Тацуя. «Хотів би я, щоб вони безпечно повернулися додому». Цього разу, від Якумо, він дізнався дві речі. Одна з них, це те, що відділ розвідки Сил Самооборони збираються атакувати військовий підрозділ Армії USNA, який проникнув в передмістя Токіо. Інша — розвідка планує використати полонених американських солдатів, щоб погратися з Тацуєю та Міюкі Йому так і не сказали для чого саме і що вони хочуть дізнатися. Тацуя не намагався запитувати. Інформація про напад, яку ніяк не можна було дістати, вже була своєрідним шахрайством. Він не вважав обман поганим, бо це не той тест, який вимагає чесності. Тацуя прямував до людного району. Він не хотів залучати непов’язаних людей. Це була провокація тих хто створив цю ситуацію. Відразу після виходу з закладу, Тацуя помітив, що ніде немає перехожих. Можливо, вони імітують ремонтні роботи та аварії для регулювання дорожнього руху. Чи не вагатиметься Департамент розвідки при залученні людей? Тому Тацуя прямував туди, де є багато непов’язаних громадян, змушуючи діяти їх до того як дійде до натовпу. Тацуя мав намір порушити плани «ворога», прискоривши час зіткнення. Невже ворог це Департамент розвідки Сил Самооборони, як і сказав Якумо? Або Якумо сказав неправду? Для Тацуї це було важливіше, ніж сама битва. ◇ ◇ ◇ – В напрямку руху цілі А багато людей. Капітан, як що продовжиться, можливо, не вдасться достатньо ізолювати цивільних. Співробітник, що аналізував інформацію, з місця події, попередив лейтенанта, що командував операцією. – ...Цього не уникнути. Ляльок в режим готовності! З небажанням, віддав наказ командувач. Цукаса, яка якраз спостерігала за перебігом операції, також мала невелике невдоволення. Справа вийшла із запланованого маршруту. Ситуація, яка була в її руках, ось-ось провалиться крізь її пальці. Однак одночасно вона також думала, що варто спробувати. Виявляється, що маленький хлопчик, на ім’я Шіба Тацуя, не є ідеалістом, який «незважаючи ні на що, повинен захищати мирних жителів. – Ляльки увійшли в контакт з ціллю A. Переходимо до другої фази операції. Американські солдати, яким, за планом, вдалося втекти, атакували ціль A, Тацую. Члени магічного підрозділу під прямим командуванням Об’єднаного комітету начальників штабів USNA «Стар Дуст», позбавлені волі, за допомогою древньої магії «Закон маріонеток», стали частиною операції Цукаси. Солдати-маги, яких не відібрали в Зірки, вони та погодилися здобути більшу силу шляхом проходження модифікації і відмови життя, як «нормальні люди», були позбавлені волі і отримали команду атакувати Тацую. «Не користується «дистанційною зброєю»?» Цукаса, що спостерігала за подіями через звичайні вуличні камери, трохи здивувалася, що Тацуя не став діяти на випередження віддаленою магією. Хоча Тацуя мав гарну статуру, як для японця, американські солдати, які зараз його атакували, мали більші тіла і м’язову масу. Більш того їх було більше, і навіть якщо не збираєшся цього робити, нормально, рефлекторно, намагатися тримати супротивника подалі, атакуючи з відстані. «Він знає, що за ним спостерігають?..» Шанси не малі. Маги, що звикли до незаконного використання магії в межах міста, мають розвинену інтуїцію, щоб зрозуміти що за ними можуть спостерігати. Науково це не підтверджено, хоча вважається, що це можливо. Цукаса також є однією з прихильників цього забобону. «У базі відділу розвідки не було жодного запису, але потрібно вважати, що Шіба Тацуя, з великою ймовірністю вже причетний до незаконної діяльності сім’ї Йотсуба.» Поки Цукаса розмірковувала над цим, на звільненій вулиці, розпочалася фактична битва між Тацуєю та Стар Дустом, перетвореними на маріонеток. Маріонетка різко змахнула великим ножем і націлилась на сухожилля руки Тацуї. Користуючись чисельною перевагою, первинною тактикою звично обирають зменшення бойової сили противника. Департамент розвідки не дав маріонеткам вогнепальної зброї. Вони боялися пошкодження від бродячих куль. Якщо жодна зі сторін немає засобів для атаки, що називають магії, битва неминуче буде рукопашним боєм за допомогою ножів, тупих інструментів та кінцівок. Однак і Тацуя, і Стар Дуст — маги. Тільки від того, що стали маріонетками, вони не втратили своїх бойових навичок. Швидше за все, Цукаса та інші співробітники розвідки очікували, що станеться магічна битва на певній не досяжній для рукопашного бою відстані. Однак, коли все почалося, першою атакою був замах ножем. Але це не означало, що магія взагалі не використовувалася. Рухи маріонетки, що витягнула ножа, були прискорені магією. Атака не дістала до Тацуї. Навіть Цукаса, яка спостерігала з боку через вуличні камери, точно не знала, як Тацуя опинився за маріонеткою. Якби маріонетка, що атакувала Тацую, мала людську волю, мабуть, була б здивована: «коли він встиг?!». Тацуя вдарив ребром долоні по потилиці маріонетки. Тіло маріонетки, наче театрально, впало в перед. Цукаса швидко поглянула на монітор датчиків сайонів, прикріплених до вуличних камер. Застосування магії не зафіксовано. « ...Здається, існує техніка використання магії, не будучи зафіксованою датчиками сайонів». Простий удар ребром по шиї позбавив іншу людину свідомості. Зазвичай, це неможливо. Без використання спеціальної техніки чи прикладання достатньої сили, щоб нанести певні травми. Він використав техніку, для оглушення людини одним ударом без будь-яких попередніх рухів, щоб накопичити силу. Замість того, щоб припустити, що хлопець на третьому році старшої школи має подібні фізичні навички, більш реалістично думати, що він володіє магічною технікою Йотсуби для обманювання датчиків. Так думала Цукаса. Не злякавшись того, що його союзника знешкодили, дезертири атакували Тацую. Не злякалися, не тому, що були маріонетками. Закон маріонеток, яким скористалася Цукаса, лише позбавляла людської волі та викарбовувала накази. Навіть якщо вірність та почуття приналежності можна стерти, страх, який є психічною функцією самозахисту, стерти не можливо. Вони не боялися, бо Стар Дусту переробляли не лише тіло, але й розум. Цукаса не вважала це обурливим. Вона також користувалася магією перетворення людей на маріонеток, як і кожен представник в її галузі, використовує промивання мізків і керує людьми, як їм хочеться. В цей час вона нахмурилася з іншої причини. На дисплеї Тацуя протистояв один проти дванадцяти, точніше, вже один проти дев’яти, але попри великий недолік протистояння одного проти багатьох, солдати, яких магія промивання мозку перетворила на маріонеток, один за одним падали на землю. – Командувач. З такою швидкістю ціль А буде вільною до того, як окрема команда увійде в контакт ціллю B! Здається, майже одночасно з нею, це помітили інші співробітники. У лютому минулого року американським військовим, разом зі Стар Дустом плюс з магом, якого вважали Анджі Сіріус, не змогли захопити Тацую. Департамент розвідки, не тільки Цукаса, але й інші, не думали, що Стар Дуст зможуть перемогти Тацую. Роль маріонеток в цій фазі полягає в тому, щоб затримати Тацую. Причина в іншому. Метою Цукаси був збір інформації про Тацую, але тут цього фактично не вийшло. Як андеркард12, здавалося, збиралися зібрати дані про бойові здібності Тацуї, Цукаса насправді хотіла знати дещо інше. – Прискорте атаку на ціль B. – Маріонетки були знешкоджені. Ціль A покидає сцену. Одразу після того, як капітан наказав продовжити операцію, четверо американських солдатів, що залишилися, одразу затихли. Цукаса підняла оцінку боєздатності Тацуї на два ранги вище прогнозованого. Датчики сайонів, до останнього не виявили магічного впливу Тацуї. ◇ ◇ ◇ В школі етикету, яку відвідувала Міюкі, збиралися лише діти заможних родин. Якщо говорити грубо, її відвідували лише дочки вищого класу, які можуть дозволити собі платити велику щомісячну платню. Безпека настільки сувора, наскільки це можливо. Принаймні, було найнято жінок такого рівня кваліфікації, з якими приватні злочинні організації не могли впоратися. Ось чому батьки з різними темними плямами (не всі) приймають такі анахронічні правила, як заборона хлопців і залишають тут своїх дочок. Але цей «міф про безпечність» сьогодні зазнав краху. – Будь ласка, всі заспокойтесь! Закричала, перекрикуючи сирену, вчителька, стурбованіша більше за своїх учениць. – Евакуюємося до безпечної кімнати, відповідно до посібника з надзвичайних ситуацій. Захищена кімната безпечна. Будь ласка, заспокойтесь та негайно евакуюйтесь! Першій кому потрібно було заспокоїтися, то це галасливій вчительці. Всього десять учениць, загалом їх більше, але сьогодні в вечорі їх випадково було десять, перешіптувалися зі своїми охоронцями, яких найняли їх сім’ї. Серед учениць, крім Міюкі, був ще один маг, але всі охоронці — це маги. В супроводі, крім Мінамі, були двадцяти-тридцятирічні, і вони, безперечно, здавалися надійнішими за лектора. – Шановна Міюкі, що мені робити? – В безпечній кімнаті я бачу майбутнє миші загнаної в куток. Розгублено посміхнулась Міюкі. – Однак турбувати інших в школі, нашими проблемами, було б не приємно... Поводимося тихо і виконуємо вказівки вчителя. Мінамі-чан, захистиш нас від тих хто наближатиметься, в надзвичайній ситуації. Тобі ж не важко буде протриматися, поки за нами не прийде шановний Тацуя? – Як накажете. Вирішивши, що робити, дії Міюкі були швидкими. Вона запитала учениць по сусідству «ходімо?» і не дочекавшись відповіді, рушила до безпечної кімнати, зазначеної на плані евакуації. За Міюкі, яку вела Мінамі, слідували інші вихованки, їх охоронці та лектор. Охорона билася достойно. Принаймні з погляду Міюкі. Єдине, що призвело до нинішньої ситуації, це те, що інша сторона краща. Щит Мінамі заблокував електричний струм, що атакував з бічного проходу на шляху. Лише коли електричний удар був зупинений об’єктним бар’єром, стало зрозуміло, що це не повітряний розряд, а дуже тонкий дріт, по якому протікав електричний струм. – Мінамі, гарно тямиш. Як і очікувалося. – Дякую. Міюкі похвалила Мінамі за те, що заблокувала попередню атаку об’єктним бар’єром, а не антиелектричним. Виявлення магічної природи ворога та виконання, без вагань, відповідних захисних прийомів, є ознакою майстерності мага, наряду з можливістю використання потужної магії. В поглядах магів-охоронців, що слідували за ними, читалися здивування і розуміння. Здивування викликав вік Мінамі. А розуміння особистість Міюкі. Вони були здивовані майстерністю, яка не відповідала віку Мінамі, але згадали, що їй довіряли супровід наступної голови сім’ї Йотсуба і зрозуміли, що її висока майстерність природна. Охоронці інших «панянок» теж не валяли дурня. Порушники були не лише попереду. Це був практично прямий шлях, тому нападів збоку не було, але з заду атакувала магія і не раз чи два. – Цікаво, якому дому служать ці захисники тилу? Не пам’ятаю, щоб бачила їх тут, Мінамі, ти їх знаєш? Після запитання Міюкі, Мінамі оглянулася назад, на двох жінок, віком двадцяти років, які стримували ворожі напади. – Здається це пані Цунасіма. Ця охоронниця назвалася Цунасіма. Пані Цунасіма та пані Цунаґа... Вибачте, але я не знаю. Міюкі мала чудову пам’ять, хоча не таку, як Тацуя. Вона ніколи не забувала імен учнів, яких зустрічала під час навчання і, напевно б, знала ім’я мага, якщо він належав до ста сімей. – Пані Цунаґа говорила, що почала ходити сюди нещодавно. – Ось як... Шкода, що їм довелося зіштовхнутися з такою надзвичайною ситуацією. Якщо послухати їх розмову, вона протікала спокійно, але вони бігли дуже швидко, відбиваючись від зловмисників, що раптово з’являлися. Студенти (плюс охоронці та лектор), захищені Міюкі та Мінамі попереду, та Цунасімою та Цунаґою з тилу, прибули до безпечної кімнати. Міюкі та Мінамі чекали біля входу пану Цунасіму та її охоронця Цунаґу, що бігли по коридору зі зловмисниками на хвості. Не тому, що шляхетність зобов’язує. А через те, що Міюкі сильніша за будь-кого з тут присутніх. Сильніша магів-охоронців, сильніша зловмисників. Мінамі дістала з сумочки CAD у формі мобільного терміналу і передала його Міюкі. Досі Міюкі використовувала CAD з повністю мисленнєвим контролем, який неможливо було помітити. Взявши знайомий CAD, Міюкі посміхнулася, увімкнула його і провела пальцем по панелі. Двох темношкірих чоловіків, які вже збиралися атакувати магією утікаючих ученицю та охоронця, здуло назад. Затримка була меншою за швидкість розпізнавання. Панна Цунасіма мимоволі заклякла від такої неймовірної сили. Однак завдяки зауваженню Цунаґи, що не розгубилася безпечно забігла до безпечної кімнати. В коридорі з’явилися нові зловмисники. Подумавши, «та скільки там вас ще», Міюкі приготувалася знову активувати CAD. Розлився сайоновий шум. У світлі коридору блиснуло латунне кільце. Зловмисники скористалися Перешкодами. – Шановна Міюкі! Мінамі вже збиралася закрити собою Міюкі. В її правій руці був маленький, але добре зроблений бойовий ніж. – Не хвилюйся, Мінамі-чан. На відміну від схвильованої Мінамі, Міюкі виглядала спокійною. – Це гарна можливість випробувати нову магію шановного Тацуї. Міюкі швидко працювала з CAD активувавши два заклинання підряд, безстрашно виступивши проти двох великих чоловіків, що бігли по коридору. В цей момент сайоновий шум замерз. Коли сайони в просторі заспокоїлися, наступними завмерли двоє чоловіків. Вони не були заморожені.. Це «замороження», не означало, що рух повністю зупинився. В той момент, як Міюкі сподівалася, що беззахисні тіла, без можливості захиститися, не травмуються, падаючи на підлогу, Мінамі дивилася на неї широко розплющеними очима. Її здивування було викликано не магією, якою знешкодили двох чоловіків. А шокуючою магією, яка зупинила сайоновий шум, що заважав активації магії, яка була випущена безпосередньо перед цим. Перешкоди, які зараз активно використовуються на практиці, є найефективнішим засобом протистояння магам. Завдяки рідкісному мінералу під назвою Антиніт, не природного, а штучного, походження, що вважається пережитком древньої цивілізації, навіть люди, які не можуть користуватися магією, майже напевно можуть запобігти активації магії. Найсильніша зброя проти магів, тих хто ними не є. А Міюкі навпаки звела нанівець ці Перешкоди. – Контрмагія «Заморожування заклинання». Контрмагія, яку старший брат, ні, шановний Тацуя, створив для мене. Вона не здатна звести нанівець будь-яку магію, до прикладу «Переривання техніки» та «Розпад», але її достатньо для Перешкод. Міюкі, цього не демонструвала, але, напевно, почувалася піднесеною. Настільки, що ненароком назвала Тацую «старший брат». Заморожування заклинання — це вдосконалена версія Області контролю. Вона могла знешкодити будь-яку безсистемну магію, магію по області та магію в процесі активації. Неможливо стерти активовану магію, націлену на людину, але Перешкоди, які є варіантом несистемної магії, як і сказала Міюкі, можна повністю знешкодити. – Залишилося... Не більше десяти. А мені здається вісім. – Я теж так думаю. Відчувши в голосі Міюкі сильне бажання підтвердження, Мінамі кивнула. – Тоді залишимо решту охороні та почекаємо прибуття шановного Тацую. – Як накажете. Міюкі та Мінамі також зайшли до безпечної кімнати. Міюкі сіла на один з диванів, поставлений подалі від стіни, але Мінамі чекала перед замкненими дверима, щоб у будь-який момент активувати магію бар’єра. ◇ ◇ ◇ Тацуя прибув до школи, через десять хвилин після початку нападу. Приблизно через п’ять хвилин після евакуації Міюкі до безпечної кімнати. Його не повідомляли, що на школу напали. Глушіння зловмисниками, було здійснено на ідеальному рівні, який не був би можливим без участі департаменту розвідки. Він не отримував від Якумо жодної інформації, що Міюкі є ціллю. І не тому, що він дійшов до висновку, що напад на його самого є відвернення уваги. Тацуя прибув сюди, тому що забезпечення безпеки Міюкі є його головним пріоритетом. Битв в школі вже не було. Однак було очевидно, що відбулося жорстке вторгнення. Проте побачивши це, Тацуя не хвилювався. Він міг сказати, що Міюкі не травмована, навіть не глядячи на неї неозброєним оком. Ось що значить «завжди спостерігати (дивитися)». Дізнатися, де Міюкі, можна, просто зосередившись на «інформації». Разом з тим він дізнався, що в радіусі десяти метрів від Міюкі було багато ознак присутності. Місце знаходження Міюкі він довідався Елементальним зором. Місце знаходження зловмисників було визначено технікою зчитування ознак присутності. В першому випадку точність набагато вища, але в нинішній ситуації, коли ознаки присутності не приховувалися, зчитування було безпомилковим. Тацуя увійшов у заборонений для чоловіків сад, не турбуючись про це. ◇ ◇ ◇ «Все занадто сильно відійшло від плану, але нарешті почалося». Підбадьорила себе Цукаса, переглядаючи відео, отримане шляхом злому камер спостереження школи. Спотворені почуття, змушували почуватися третьою стороною. І відхилення, що зумовлює слабку самоідентичність, і призводить до нехтування власним життям і потребами, такими як їжа чи сон. Це ціна, яку платила сім’я Тояма. В школу направили не тільки маріонеток, модифікований Стар Дуст, алей приватних підлеглих. – Командувач. – Що, старший сержант. – Я збираюся долучитися до операції. Чи можу я полишити свій пост? – ...Зрозумів. Дозволяю. Командуючий, лейтенант, підозріло насупився, але згадавши, що йому сказав начальник, коли давав це завдання, дав Цукасі дозвіл. Начальник сказав йому: «Будь ласка, максимально виконуйте прохання старшого сержанта Тооями» Краще по швидше відправити її, бо своїми проханнями вона руйнує систему підпорядкування. На щастя, Цукаса запросила у нього покинути свій пост. – Дякую. З таємничим виразом на обличчі, з якого не було зрозуміло, чи знає вона, що до неї ставляться як до перешкоди, Цукаса відсалютувала лейтенанту. ◇ ◇ ◇ Тацуя не знав, що кімната, в якій знаходилася Міюкі є безпечною кімнатою, але припустив, що вона буде такою. Це не означає що він відчув полегшення. Не зважаючи на охоронців, що лежали в коридорі, Тацуя попрямував до кімнати. На шляху ворог не зустрівся. Ті хто атакував школу, намагалися відчинити зміцнені двері безпечної кімнати. Тацуя беззвучно, відштовхнувся від підлоги. Замість того, щоб підстрибнути, він ковзнув, щоб скоротити розрив зі зловмисниками. Вороги помітили його, безпосередньо перед тим, як він ввійшов у межі досяжності. Причина відсутності паніки, була в пригнічені розуму. Зловмисники намагалися скористатися навичками, які набули як Стар Дуст. Перенаціливши магію Руху, якою збиралися зламати двері на Тацую. Раніше, ніж магія була активована, Тацуя вистрілив сайоновою кулею, яку сформував в правій руці. Бронебійна сайонова куля — техніка, що ще не була освоєна, коли на нього в лютому, минулого року, напали американські військові. Спочатку техніка розроблена для атаки тіла інформаційної істоти «Паразита», тепер вона часто використовується з метою атаки інформаційного сайонового тіла в людському тілі. Її ефективність була підтверджена навіть проти нової броні Томіцуки Хаґане, що є високоефективною проти іншої магії. Стар Дуст, що не мали такого щільного сайонового захисту, як у Томіцуки, перевернулися, відлетівши назад, ніби отримали удари в груди великокаліберною кулею. Сайони не мали фізично вираженої сили. Однак в тілі, не лише людському, а й тварин, формується сайонова мережа, що повторює структуру будови тіла. Ось чому маніпулюючи мисленнєвими частками, можна рухати тілом, що перевищує реакцію нервів. Тацуя випустив серію ущільнених сайонових куль. З погляду людей, що могли бачити мисленнєві частки, він ніби вистрілив з долоні яскравою енергетичною кулею. Сайонова інформація, що повторює структуру тіла, наказує розуму людини, в яку влучили, відтворити завдану шкоду, яку імітувала ілюзія, яка її справді атакувала. Насправді подібний прийом існує в безсистемній магії. Це магія під назвою «Фантомний удар». Тацуя вирішив не знищувати тіло супротивників «розпадом», а знешкодити їх Бронебійною сайоновою кулею, щоб створити ілюзію атаки «Фантомним ударом». Причиною такого маневру був обман очей спостерігачів. Якщо до цього причетні військові, краще вважати, що внутрішні камери спостереження приміщень будуть зламані. Так розсудив Тацуя. Якби Якумо його не попередив, він швидше за все стер би ворогів. Також йому не слід було думати про такі складнощі, як навмисне, вступати в рукопашний бій. Оскільки його помітили безпосередньо перед контактом, він перейшов від рукопашного бою до атаки сайоновою кулею. Він якомога довше намагався не розкривати свої навички, бо не розумів наміри Сил Самооборони. Перед дверима було вісім зловмисників. Всі лежали на підлозі Жодної контратаки не було отримано, і битва закінчилася першим ударом Тацуї. Якби у ворогів була вогнепальна зброя, це було б складніше. У Тацуї знову з’явилися підозри. Маги USNA віддають перевагу зброї з інтегрованим CAD. Їх бойова техніка включає CAD інтегрований в зброю і магічно підвищує силу атаки, одночасно використовуючи характеристики самої зброї. Тацуя чув, що їм особливо подобається інтеграція з вогнепальною зброєю, і насправді під час минулорічної атаки, першим кроком Стар Дусту була атака зброєю з інтегрованим CAD на основі пістолета-кулемета. Чому у них не має вогнепальної зброї? Якщо до цього причетні Сили Самооборони, можливо, відділ розвідки, їм було б легко дістати вогнепальну зброю. Вони іноземні агенти, яким промили мізки й викинуть. Навіть якщо поліція щось знайде, усе вже закінчиться і можна удати що вони нічого не знають. У Тацуї виникло таке відчуття, що противник подбав, щоб йому не було важко. У нього виникло неприємне відчуття, ніби його заманюють в пастку. Але не знаючи що це, цього не можливо уникнути. Тацуя почав чекати, поки Міюкі та інші всередині, що спостерігали за ситуацією зовні через камеру, відчинять двері. ◇ ◇ ◇ Всі маріонетки були розгромлені Тацуєю. Цукаса підтвердила це в окремій від командного пункту кімнаті. В безпечній кімнаті, камер спостереження не було. На жаль, вона не знала, чим займається наступна глава Йотсуби Міюкі та її охорона. Але тепер, коли злочинців зовні було ліквідовано, вони повинні відчинити двері кімнати й вийти. Цей був її шанс. Вона підтвердила магічний зв’язок зі своїми підлеглими. Зв’язок хороший. Попри те, що вона використовувала древню магію Закон маріонеток, по суті, вона не була користувачем позасистемної магії втручання в психіку. Якщо говорити конкретно, то вона маг сім’ї Тояма з Десятої лабораторії, в якій розробляли магію широкої площі, яка створює віртуальні структури, магічні бар’єри. Навіть якщо вона мала контур зв’язку, Цукаса не могла прочитати думки іншої сторони. Інформація з п’яти органів чуття не передавалася і не могла безпосередньо керувати волею. Все що вона знала через магію, це те, де вони зараз перебувають. Цей зв’язок, через який можна визначити координати через інформаційний вимір. Але для операторів родини Тояма цього було достатньо і це найголовніше. Якщо є необхідність у фізичній інформації, такій як звук та оточення, можна скористатися бездротовими пристроями. Обладнання для підслуховування та спостереження, яке використовує департамент розвідки, не настільки примітивне, щоб стати марним через якісь перешкоди чи заклинання. Мало того, координати в інформаційному вимірі, були ключовим для використання магії. Цього ж не можливо отримати за допомогою електронних пристроїв. Ходять чутки, що у світі існують маги та системи підтримки магії, що через координати інформаційного виміру можуть підключити відео інформацію. Але Цукаса вважала, що ці чутки вигадки. Спеціалізована система допомоги прицілювання CAD також знаходиться в межах підсилення інформації чуття. Якщо ви є користувачем Елементального зору, який безпосередньо бачить інформаційний вимір за відеоінформацією. Але все-таки має бути життя. Існує межа відстані, через сприйняття для людини.. Нескінчений простір існує лише в абстрактних ідеях. Обсяг людського сприйняття обмежений. Не може існувати людини, що порушує здоровий глузд, що може зосередити свою свідомість на інформаційному тілі в інформаційному вимірі лише за допомогою спостереження на основі зображення, ігноруючи силу реальності фізичної відстані. Цукаса думала так з огляду на себе саму. Ця думка не спричиняла їй ніяких незручностей. Це пов’язано з тим, що магія надана родині Тояма, і відведена їй роль не вимагають, щоб техніка націлювалась на ціль в найвіддаленіших районах, використовуючи лише відеоінформацію. Ця місія теж не вимагала подібного. Щоб належним чином допомогти своїм підлеглим координацією, вона зосередилася на відео зі зламаних камер спостереження. ◇ ◇ ◇ Двері з ручкою в старомодному обрамлені перед Тацуєю, посунулася вбік, відчинившись. Щоб приховати свій грайливий настрій, Тацуя гірко посміхнувся. Порушники, які зараз лежали в коридорі (Тацуя залишив поза увагою, що він сам порушник) лише штовхали та тягнули їх, але так ці двері ні як не відчинити. Прямо за дверима стояла Мінамі. Впізнавши Тацую, вона ввічливо вклонилась. Позаду неї спокійно підійшла Міюкі. Певно, хвилюючись про погляди сторонніх, вона не підбігла. – Дякую за захист від небезпеки. На перший погляд, було не так вже небезпечно, але це була ввічливість – Здається, ви тут були у повній безпеці. – Завдяки шановному Тацуї, що так швидко прибув. Це не лише кліше, а й справжня думка Міюкі. Міюкі й так знала, що Тацуя прийде на допомогу, але коли насправді побачила його обличчя, почала відчувати наростаючу радість. Перш за все, вона була щаслива, що Тацуя прибув набагато раніше, ніж вона очікувала. І це почуття випромінювалось не приховуючись. Це було не вимушено. Можливо правильно буде сказати, що вона випромінювала ауру щастя. Чомусь всі нічого не могли сказати й не рухались. Першим хто отямився, вийшовши з гірко солодкої пастки, була ще одна пара магів з господині та прислуги. – Ем, дякую, що захистили. Шановна Шіба, перепрошую, що дякую із запізненням. Ввічливий тон звучав якось натягнуто. Склалося таке враження, що це була гра. – Моє ім’я Цунашіма. Це Цунаґа. Пані Цунаґа, також подякуйте. За підказкою пани Цунашіма, Цунаґа вийшла вперед. Проміжок між панною Цунашіма та Міюкі. Тіло Тацуї миттєво перейшло з нерухомого стану на найвищу швидкість. Його рука штовхнула тіло Цунаґи. Цунаґа, що намагалася схопити Міюкі, обхопивши рукою її шию, відлетіла від удару і впала. – Не рухатись! – Мінамі! Прозвучали одночасно голоси Цунашіми та Тацуї. Цунашіма вихопила прихований ніж, схопила не причетну ученицю і приставила до її шиї. Мінамі відреагувала на голос Тацуї, відтягнула Міюкі назад, помінявшись з нею місцями та закрила її спиною. Саме це і наказав їй Тацуя. – Не рухайтесь, інакше дівчина... Можливо, Цунашіма намагалася сказати, що та не залишиться цілою. Але Тацуя повністю проігнорував її слова. Він випустив магію в Цунаґу, що намагалася нашкодити Міюкі. Не лише Міюкі та Мінамі почули ілюзорний звук розбитого скла. З цим «звуком» розвалився магічний бар’єр. Падаючи Цунаґа встановила бар’єр. А магія Тацуї його розклала. Тацуя не показав це на обличчі, але в думках з’явилась слабка підозра. Коли він штовхнув Цунаґу, його рука торкнулася ще чогось, крім її тіла. Спочатку, розгорнутий в одну мить магічний бар’єр, був стертий магією Розпад, що активувалася на його долоні. На додачу до легкого удару долонею, він випустив невелику кількість мисленнєвих часток, під високим тиском. Магічний бар’єр був стертий, а мисленнєві частки Тацуї були влиті, щоб не уможливити правильну побудову магії. Чужі мисленнєві частки, для мага, наче чужорідне тіло. Сайони, що течуть по тілу, і області магічних операцій, що існує в області несвідомого, окремі, але вони не є повністю незалежними. При переході послідовності активації з CAD для зчитування в Область магічних операцій, вона протікає через сайонову мережу тіла. Якщо в неї влилися мисленнєві частки іншої людини, що є чужорідним тілом, відразу після цього не повинно бути можливо активувати магією. Однак, Цунаґа, що впала і піднімалася, розгорнула магічний бар’єр. У хронологічному порядку, слід враховувати, що він був побудований відразу після того, як Тацуя влив свої сайони. Параліч не означав унеможливлення використовувати магії, але з огляду на неї, вона не є магом здатна на подібне. Подумки ставлячи ці питання Тацуя не зупинився. Піднявши праву руку, він випустив в Цунаґу, що все ще лежала, кулю стиснених сайонів. Переривання техніки. Спочатку це була техніка для здування Магічної послідовності, але, якщо збільшити силу проникнення потоку мисленнєвих часток, вона матиме подібний ефект, що і при вливанні мисленнєвих часток при контакті. Тіло Цунаґи один раз здригнулося і завмерло. Здається, вона знепритомніла. Якщо вдарилася головою або серце не витримало, вона може померти. Це могло спричинити клопоти, але він все ж використав Переривання техніки підвищеної сили й, схоже, це спрацювало. З такими думками, Тацуя зробив крок до Цунашіми. З шиї заручниці потекла кров. Однак не «пирснула», а виступила. Простий поріз шкіри. Судячи з відсутності паніки та контрольованого прикладання сили, можна судити що досвід суперечить зовнішності або є спеціалізовані навички. Але на жаль це не мало значення. Для Тацуї, як заручник, тут мала значення лише Міюкі. Навіть сприймаючи життя Мінамі, як щит, Тацуя віддав перевагу знешкодженю ворога. Ну, Мінамі може відбити більшість ворогів самостійно, і навіть якщо Міюкі візьмуть у заручники, якщо у них не буде прихованого скарбу, що вимикає магію, то вони замерзнуть. Тож, тактика взяття в заручники не є розумним варіантом. Він намагався вистрілити сайоновою кулею, в мага, що назвалася прізвищем Цунашіма. В той момент він помітив, що навколо Цунашіми та заручниці утворився магічний бар’єр. Тацуя не зміг приховати здивування. Дівчина, що назвалася Цунашімою, не мала жодних ознак активації магічного бар’єра. Вона не мала техніки повноцінного приховування використання магії. «Звідки?» Хтось розгорнув магічний бар’єр навколо цього мага. Нічого іншого він припустити не міг. Магічний бар’єр зник. Ліва нога Тацуї дотягнулася до ножа. В його долоні лезо перетворилось на пісок і розкришилося. І те й інше явище, було спричинене магією Розпаду Тацуї. Питання які не залишали свідомості, не заважали битві. Тацуя схопив праве зап’ястя Цунашіми й вивернув його на зовні. Цунашіма не опиралася, але відштовхнулася від підлоги та зробила оберт в повітрі. Тацуя відпустив Цунашіму і відтягнув заручницю. Штовхнувши її до Мінамі, позаду. Мінамі підхопила заручницю, що похитувалася і мала впасти. Тацуя боковим ударом замахнувся на Цунашіму, що тільки приземлилася. Та до удару утворився магічний бар’єр. Незважаючи на це, Тацуя продовжив. Перед тим, як нога торкнулася магічного бар’єра, бар’єр зруйнувався. Одночасно контролюючи магію і тіло, Тацуя вдарив ногою в груди Цунашіми. На відміну від Цунаґи, він вже не стримувався. Серце Цунашіми зупинилося. Серцева аритмія. В той же момент, коли вона впала на підлогу, Тацуя випустив магію електричного заряду. Слабкий удар струмом, спречинений Флеш кастом, діяв як дефібрилятор, і, на щастя, серце жінки відновило необхідні для життя функції. ◇ ◇ ◇ Цукаса привідкрила одну міцно закриту повіку. Вона могла без проблем користуватися магією навіть з відкритими очима. Однак вважала, що якщо максимально заблокувати п’ять почуттів, точність магії покращиться. Тож, таким чином вона закривала одне око, коли потрібно доставити магію в далеке місце. – Не має милосердя, навіть якщо опонент — жінка... Це невелике приміщення було окремою кімнатою. На щастя її ніхто не слухав і Цукаса не соромлячись бурмотіла собі під ніс. – Навіть так, вмить знищити мій магічний бар’єр. Навіть попри те, що він був слабший, бо не використовувався в оригінальній формі, здається я втрачаю впевненість. Цукаса наклала на обличчя фальшиву посмішку і легенько похитала головою. – Ні... Слід визнати, як і очікувалося від мага Йотсуби. Але яка магія розбила мій бар’єр? Відчувалося, ніби магічна послідовність була знищена... Це справді переривання магічної техніки. Цукаса знову похитала головою. Цього разу її посмішка висміювала сама себе. – ...Якби там не було, це неможливо. Ця магія може існувати лише в лабораторіях. Вона не може бути успішною в реальному бою. Однак, хоча посмішка була самоприниженням, складалося враження, що вона спрямована на когось іншого. – Однак, здається, навіть маг Йотсуби не може нейтралізувати магію в режимі очікування. Ну... Якби він зміг атакувати безпосередньо мене, хто знаходиться так далеко, то вже не міг перебувати в категорії мага. Він був би монстром, що перевищує людей. Цукаса перевела погляд на зображення з камер спостереження. Тацуя присів біля Цунашіми. Націлена камера з коридору, могла бачити що відбувається в безпечній кімнаті, але неможливо сказати що він робить, лише з виду його спини. – ...У цій країні немає місця тим, хто перевищує людей. Якщо ти надлюдський монстр, шкода таке говорити, але ти зникнеш. Не підеш, а зникнеш. Пробурмотіла Цукаса, Тацуї на дисплеї ніжним голосом, який можна назвати лагідним. ◇ ◇ ◇ Тацуя присів поруч з переможеними магами, шукаючи сліди магії. Магічні бар’єри, про які згадувалося раніше, ці жінки не створювали. Принаймні в цій будівлі не було мага, який створював ці магічні бар’єри. Віддалена техніка, яка точно вказує ціль активації. Перша можливість була в тому, що вони були точками ретрансляції магії. Техніка використання людей, як точки ретрансляції рідкісна, але не дивна. Буквально два місяці тому, він зустрічав оператора древньої магії, який співпрацював з Ґу Дзіе, використовуючи молодь з гуманістів як орієнтир використання магії SB. Однак на цих магах не було печаті, яка випромінює магічний ідентифікаційний сигнал. Навіть зі своїм «поглядом», Тацуя не зміг знайти жодних їх слідів. Тоді, чи були розраховані координати інформаційного виміру через відео. Технічно це можливо. Ніхто інший, як Тацуя з «Третім оком» використовує зображення зі стратосферних камер та супутників низької навколоземної орбіти для спрямування прицілювання. Крім того, Тацуя все ще відчував погляд, що спостерігав за ним через камери спостереження. «Мага, який розгортав бар’єр... Неможливо відстежити. Сліди занадто слабкі». Елементальний зір Тацуї теж не всемогутній. Важко вивчити особистість оперативників, які ретельно виконали свою роботу, щоб не залишити жодних «інформаційних» слідів. Це можливо зі стовідсотковою потужністю, але принаймні не в поточній ситуації. – Шановний Тацуя? Покликала Тацую Міюкі, що, схоже, хвилювалася. Певно, її турбувало, що у нього хмурий вираз обличчя. – Не хвилюйся. Схоже, тут все закінчилося. Підвівшись, посміхнувся Міюкі Тацуя. Міюкі також посміхнулася йому. – Мінамі. – Так, шановний Тацуя. Мінамі, яка повернула дівчину, що стала заручницею, її охороні, відізвалась на своє ім’я і відразу стала за спиною Міюкі. – Зв’яжись з поліцією. Я пошукаю поранених, тому, на цей час, довірю Міюкі тобі. – Зрозуміла. Покладіться на мене. – Міюкі, я ненадовго відійду. – Так, шановний Тацуя. Будьте обережні. Не відреагувавши, на те що рефлекторно ледь не назвала його «старшим братом», Міюкі в дорослій манері вклонилась.