Наступного ранку.
Тацуя розповів Міюкі та Мінамі, які зі зніяковілими обличчями, усякий раз відводили погляд, про свої плани на сьогодні.
– Як і планувалося, сьогодні.
Це не було несподіванкою, як учора, а заплановано від самого початку.
Однак, прямого відношення до місії це не має. Якщо встигне, погляне оком на штучний острів, який потрібно захистити, але це лише «якщо встигне».
Сьогодні основною митою є туризм. Вчора головним був подарунок для Міюкі, але сьогоднішня мета легко вбити час.
Критеріями успіху чи невдачі для цієї місії є те, чи зможе прийом на штучному острові двадцять восьмого числа пройти безпечно. Однак, щоб заздалегідь запобігти диверсії, необхідно позбавити противника можливості діяти, і необхідно з’ясувати, де захована основна сила противника. І це робота Сил Самооборони. Поки не буде знайдена основна сила ворога, Тацуя не вступить у гру.
Навіть Тацуя вважав, що приїхати на Окінаву і безвилазно залишатися в номері, це марно витрачати час. Однак, хоча це була його робота, йому не хотілося вирушати шукати іноземних магів.
Тому Тацуя вирішив присвятити свій вільний час відпочинку.
– Літак вилітає о восьмій тридцять. В салон можна брати CAD.
Це було твердження, яке не потребувало пояснень.
Як правило право носити CAD в літаку мали державні службовці, які мали дозвіл поліції. Те саме стосується студентів магічного університету та учнів старшої школи магії. Це не було привілеєм Десяти головних кланів. Натомість покладається обов’язок допомогти у надзвичайній ситуації.
– Все готово. Вам з шановним Тацуєю залишилося лише переодягнутися.
– Хороша робота.
– Давайте спочатку поснідаємо.
Міюкі подякувала Мінамі за ініціативні зусилля, а Тацуя очолив групу і попрямував до ресторану готелю, щоб поснідати.
◇ ◇ ◇
– Пан Тацуя!
Як тільки вони зайшли у фоє аеропорту, Тацую гукнули збоку.
– Хонока. І Шізуку з тобою.
Тим хто його покликав була Хонока. Поряд з нею стояла Шізуку.
Тацуя не здивувався їх появі. Він чув від Міюкі, що вона запросила цих двох у поїздку. Мета їх подорожі збігалася з ціллю його місії.
– Угу. Доброго ранку.
Хонока і Шізуку були не єдиними знайомими обличчями.
– Доброго ранку, Накайдзьо-семпай.
– Доброго ранку! Пані Міюкі, ви теж їдете на Куме?
– Так.
– Оскільки днями ми бачилися на меморіальній службі на тижні рівнодення, думали, що ми десь зустрінемось, о це випадковість.
– Я чула, що семпаї поїдуть на острів Куме, тож подумала, що це можливо.
Міюкі відповіла на довге вітання Азуси, а потім почергово привіталася з Хаторі, Ісорі, Канон, Кіріхарою, Саякою та Савакі.
Вони не домовлялися про зустріч. Але ця випадковість не дивувала.
Рейс на який збиралися сісти Тацуя та його супутники прибував о дев’ятій ранку.
Якщо ви хочете зупинитися на головному острові Окінави, та відправитися на екскурсію на Куме, це найбільш підходящий час, вирушати.
Співпадіння дат це повний збіг, але співпадіння часу неминуче.
– Ми вже домовилися з пані Мітсуї, пані Міюкі не приєднаєтесь до нас?
Запропонувала Азуса, з трійкою Тацуї, парою Хоноки та Шізуку та сімкою Азуси на посадку чекало дванадцять чоловік. Само собою було зрозуміло, що це була пропозиція разом погуляти на острові Куме.
Міюкі поглянула на Тацую, з виразом «що робитимемо».
– Чому б ні.
Тацуя не тільки кивнув, але й промовив чітким голосом, який могла чути Азуса.
Міюкі відповіла Тацуї «так», а потім повернулася до Азуси.
– Будемо вдячні.
Ввічливо вклонилася вона. Рішення піти разом з Тацуєю та рештою було прийнято без врахування думки Хаторі та Ісорі.
Прибувши на острів Куме, учні та випускники Першої старшої зібралися обпливти острів на човні зі скляним дном, який організувала Шізуку. За первісним планом Шізуку та її супутників планувалося використати спільне судно, але оскільки людей стало більше, вони поспіхом вирішили зарезервувати весь човен.
На момент, коли вони прибули на острів Куме, замовлення яке було зроблено безпосередньо перед вильотом з аеропорту Наха, було виконано, сім’я Кітаяма, слід зауважити, одна з найбагатших у Японії
Від аеропорту до порту Канегусуку було близько п’яти кілометрів по прямій лінії.
Щоб дістатися до порту, група орендувала велосипеди й не довго почекавши, сіла на корабель.
– Оце так!
– Неймовірно...
Радісно вигукнула Канон, а Азуса захопилася. Їх здивування не було перебільшенням.
Човен зі скляним дном, зафрахтований сім’єю Кітаяма для Шізуку, це напівзаглиблене судно з боковими ілюмінаторами, через який можна було побачити дно.
Однак вираз «ілюмінатор» був не коректним для цього судна. Стіни цього човна зі скляним дном, за винятком носа та корми були майже прозорими. Підлога, за винятком не великої частини, також була прозорою. Вид з середини розкривав підводну панораму.
Не лише підводний, але й вид з палуби був чудовим. Різноманітні пейзажі з білими пляжами та гірські рельєфи з дивними скелями. Старшокласники та випускники Першої старшої захоплено бігали вгору і вниз по човну.
Човен пройшов курсом з південного краю Куме на схід північний-схід і залишився біля узбережжя незаселеного острова «пляж Хатено», що було найпопулярнішим місцем.
– Цікаво, що вони роблять.
– Цей корабель має глибоку посадку, тому я думаю що вони скористаються гумовим човном для висадки.
Коли Ісорі відповів на запитання Канон, моряки надули на палубі гумовий човен та повісили підвісний мотор.
Було два шестимісних гумових човнів. З урахуванням розміру та потужності підвісного двигуна, на борту потрібно мати власника ліцензії для керування невеликим судном.
– Пан Тацуя, у тебе ж є права?
– Права на керування невеликими човнами? Є.
– О, у мене теж є.
Тацуя кивнув на запитання Шізуку, а потім руку підняв Ісорі, дванадцять людей зможуть висадитись на незаселений острів. Серед присутніх, у Мінамі такі ж як і у Тацуї права другого класу для малих суден (для особистих плавзасобів) і Хаторі мав звичайні права на малі судна.
Тацуя, Міюкі, Мінамі, Хонока, Шізуку та Савакі.
Ісорі, Канон Хаторі, Азуса, Кіріхара, Саяка.
Такими групами дванадцять людей висадилися на білий піщаний пляж, покритий кораловим піском.
На човні Тацуї першим висадився Савакі.
– Шановний Тацуя, я нагляну за човном.
Запропонувала Мінамі Тацуї, який перевірив чи зафіксований підвісний мотор.
– Так, дякую.
– Будь ласка, залиште це на мене.
Тацуя знав, що даремно питати її про причину, тому просто все залишив на неї
Для неї тут були лише старшокласники. Якщо примусити її супроводжувати їх, вона лише втомиться.
Тацуя вирішив, що їй краще почекати на самоті, ніж це.
– Тоді я нагляну за іншим.
Сказав Тацуї Савакі, коли допоміг Хоноці зійти з човна. І підійшов до другого човна, не чекаючи відповіді Тацуї.
Неподалік, почувся нестримний голос Азуси, що сказала «Ми з Хаторі-куном не разом!», але Тацуя нічого не сказав, бо вважав, що це не те, в що він повинен втручатися.
Це не той випадок, коли вас хвилюють сусіди.
Хонока, що чекала Тацую, раптом зняла куртку.
Під тунікою з короткими рукавами, з передніми ґудзиками був розділений купальник з верхнім бікіні та надзвичайно короткі шорти знизу. На додачу до її кричущого стилю, її волосся як завжди розділене навпіл, було єдиним що покривало її плечі, що додавало її образу зрілості та сексуальності.
Хоч острів Куме це субтропіки, все ще був березень. Вдягати купальник трохи рано. Не так багато туристів приїжджало на море, щоб поплавати або займатися дайвінгом, але всіх їх можна побачити то тут то там.
Легкий сміливий купальник привернув увагу не лише супутників, ай інших туристів.
– Пан Тацуя, чому б нам не піти туди?
Однак Хонока обхопила руку Тацуї, повністю ігноруючи (на поверхні) неприємні погляди, що на ній зібралися.
Можливо навмисно, вона міцно притиснулась грудьми.
Міюкі була здивована надто сміливим вчинком.
Причина, по якій вона не могла підняти брови, полягала в тому, що вона оніміла.
У цій паузі Хонока намагалася потягнути Тацую за собою.
Тацуя також був здивований такому не характерному напору. Однак він не відкинув руку Хоноки, не тому, що він надто розгубився, щоб зрозуміти ситуацію.
А, тому що це було небезпечно.
Хонока завжди відчайдушно рвалася до бажаного «спалюючи усі мости». І сьогодні це враження особливо сильне.
На обличчі, з яким вона чіплялася за руку і дивилася на Тацую, сяяла слабка диявольська посмішка.
Так... Легко зрозуміти, що вона робить.
В ту мить, коли Хонока подивилася перед собою, Тацуя поглянув на Міюкі. Хонока була важлива, як друг, але Тацуя не звертав на це увагу, особливо коли це могло образити Міюкі.
Однак, здається, Міюкі також відчувала, що зараз Хонока не звична, і повернула до Тацуї погляд, який був не ревнивим, а турботливим. Або вчорашній подарунок дав Міюкі більше довіри й вона не звинувачувала Тацую.
Звичайно, за надмірно сміливою поведінкою Хоноки була причина.
Хонока та Шізуку прибули на Окінаву двадцять п’ятого березня. Це було вчора. А на передодні Хонока з Еймі та Субару без Шізуку, що було рідкістю, ходила за покупками, в модне містечко у центрі міста.
Хонока і Шізуку не посварилися.
Шізуку не тільки учениця-маг, але й «молода пані». Вона багато навчалася, окрім навчання в школі, щоб отримати необхідну для «панни» освіту.
Перед тривалим від’їздом, вона була більше заклопотана, ніж зазвичай, щоб освоїти навчання, яке пропустить за цей період. Тому перед поїздкою Шізуку не могла нікуди виходити.
Її Запросила Еймі, словами «Потусуймось в людному місці»
Хонока зазвичай не виходить в натовп.
Однак це тому, що Шізуку не любить суєти, а сама Хонока не любить жвавості. Енергія, яку випромінюють молоді люди її віку, досить до вподоби Хоноці.
Іншими словами, вона занурилась, щоб насолодитися міською атмосферою, яку не могла відчути без незручності Шізуку.
У Еймі та Субару не було конкретної цілі для покупок, вони просто хотіли прогулятися, перекусити та порозглядати вітрини. Однак у Хоноки було що купити, бо була важлива справа.
– Власне, завтра я їду на Окінаву.
Сказала Хонока у ресторані швидкого харчування.
– О, справді?!
Здивувалася Еймі та поглянула на неї з почуттям заздрості.
– Знаю. Ти будеш на вечірці на штучному острові біля острова Куме
Продемонструвала свою добру обізнаність Субару і сказавши «Той що?» закликала Хоноку продовжувати.
– Я хочу купити одяг для поїздки на Окінаву.
– Вечірню сукню?
На питання Еймі, Хонока похитала головою.
– Одяг, щоб вразити Шібу-куна?
Хонока не підтвердила і не заперечила припущення Субару. Але сором’язливе мовчання, у цьому випадку, це те саме що кивнути.
– Зрозуміло, тому тобі потрібна порада!
Таємниця розгадана! З такою енергійністю підсумувала Еймі.
І вона не помилилась.
– ...Що на вашу думку підійде найкраще?
Зніяковіло поцікавилася їх думкою Хонока.
– Думаю, що купальник підійде. У твоєму випадку, відкритий — бікіні.
Прямо заявила Субару.
– Е-е?!
Здивовано вигукнула Хонока. Якби вона щось пила, то точно б приснула.
– О, видається підходящим. Звучить добре. Але хіба на Окінаві вже тепло?
Розгубилася Еймі, або намагалася зрозуміти хід думок подруги.
– В море заходити не потрібно. Якщо буде холодно, можна разом з сонцезахисним кремом нанести крем від холоду.
– Розумно, Субару ～.
Від похвали Еймі, Субару з гордим обличчям поглянула на подругу.
– Стривайте!
Поспішно висловила заперечення Хонока.
– Лише я буду в купальнику, це трохи...
– Ти ж поїдеш на Куме? Тоді чому б не піти на пляж, не купаючись?
– ...Напевно.
– Тоді купальник не буде дивним. Якщо в ньому будеш лише ти, це матиме більше ефект.
– Це ніяково.
Субару холодним поглядом поглянула на Хоноку, що збиралася вдарити по столу.
– Хонока.
З голосом придатним для цього погляду, Субару звернулася до переляканої Хоноки.
– Хонока, ти справді готова відібрати Шібу-куна у Міюкі?
Не лише Хонока, але й Еймі, була спантеличена несподівано серйозним тоном.
– О, така манера мови була трохи грубою. Я знаю, що ти любиш Шібу-куна. Я маю на увазі, ти справді хочеш перемогти Міюкі? Ось і все.
– Це...
З якоїсь причини, вона не могла промовити слово «звичайно», яке мало б послідувати.
– Думаю Хонока, ти краще за мене розумієш, що не можеш перемогти Міюкі, якщо гратимеш за правилами.
– ...Я знаю.
Слова, які вказували на сувору реальність. Це була «реальність», яку не можна назвати правильною у всіх смислах, але вона, безумовно, була справедливо на «полі бою» за серце Тацуї.
– Ти та Міюкі, належите до одного типу, хоча і є незначні відмінності. Засліплюючі й серйозні. Цілеспрямовані й іноді маєте звичку відступати, в основному скромні.
Хонока не мала що відповісти. Те що перераховувала Субару було правильним.
– Навіть якщо ти атакуєш тим самим підходом, що й супротивник, що дозволить отримати лідерство, відрив не закріпиться.
Замість Хоноки заговорила Еймі.
– Тоді, ну. Субару, щоб ти робила?
– Ми зараз не про мене, а про Хоноку. Думаю, що їй треба змінити підхід.
– Зокрема?
– Спершу змінимо образ. Хонока має гарні форми, тому використаємо це як зброю. Треба додати сексуальності.
– Хм.
Задумливо кивнула Еймі. Хонока відкрила і закрила рот, але нічого не сказала.
– І зробити те, що навряд чи зробить Міюкі. Наприклад, лише одній одягнути сміливий купальник і притиснутися грудьми.
– Неможливо!
Нарешті пролунав крик Хоноки. Однак, Субару та Еймі просто кинули на неї погляд, тобто продовжили стратегічну нараду.
– Цікаво це приверне увагу Шіби-куна.
– У жодному разі. Хіба того хлопця цікавить така чарівність?
– О, о, саме так.
– Крім того, такими темпами, здається, поразка Хоноки вивішена. Не тоді, коли вона не побоїться ризикнути. Вірно, Хонока
– Т-так...
Раптом Хонока кивнула, наче на неї чинився тиск.
– Добре.
Сказавши це, Субару підвелась. Мало того, вона потягнула Хоноку за руку, щоб змусити встати.
– А?
– Якщо так, давайте зараз же поглянемо на купальники.
У відповідь, Еймі встала з чашками на підносі.
– Ми маємо обрати той, який якомога сміливіший.
– Е-е? Е?
Субару потягла Хоноку з магазинчика. Еймі, котра повернула чашки до стійки повернення, швидко їх наздогнала.
Тож Хонока приховувала свій сором під маскою маленького дияволятка й активно домагалася уваги Тацуї.
Можливо нарешті оговтавшись, або подумавши що погано, якщо випускники подумають, що вона дозволяє Тацуї флірт на стороні, Міюкі пішла поряд з Тацуєю.
І все-таки Хонока тримала Тацую за руку і не відпускала.
Не лише туристи на цій піщаній смузі дивилися на те, як Хонока загравала з Тацуєю.
Чоловік середнього віку, що дивився в напрямку від «пляжу Накано» до «пляжу Хатено» на сусідній піщаній косі, звичними рухами керував захищеним мобільним терміналом, що контрастував з його легким одягом.
Тацуя помітив його погляд, але не звернув на це особливої уваги, оскільки він ні чим не відрізнявся від інших приклеєних до них поглядів.
◇ ◇ ◇
Навіть повернувшись на човен зі скляним дном, Хонока продовжувала свій агресивний наступ. Як і слід було очікувати, вона накинула туніку, але розстебнула три верхні ґудзики, щоб демонструвати верх свого купальника.
На щастя, ніхто на борту не сказав що Хонока «непристойна». Однак група випускників неминуче відокремилась і з цим нічого не поробиш.
Крім того, неминуче й те, що Канон і Саяка дивилися на Тацую зі звинуваченням. Вони також знали, що Тацуя не зраджує. Але дівчина — Хонока страждала від не розділеного кохання. Як такі ж дівчата, вони не могли не дивитися на Тацую пильно.
Хонока, яка спокушала, Міюкі, що стримувала її, Канон і Саяка, які кидали погляди критики.
Тацуя був першим, хто помітив аномалію під час цього тиску.
– Хонока, є хвилинка?
– Пан Тацуя?
Збентежилася раптовою зміною тону Тацуї Хонока. Не відповідаючи на її невимовне питання, Тацуя покликав Хоноку і рушив до рубки.
Хаторі, який помітив незвичне у поведінці Тацуї, пішов за ним. Слідом за Хаторі пішли Савакі та Кіріхара.
Саме ці троє почули слова Тацуї, що сповіщали про надзвичайну ситуацію.
– Капітане, ви повинні мати можливість виявити біля морського дна, в п’ятистах метрах попереду, тінь військового човна.
– Що?
Хаторі, Савакі та Кіріхара, позаду Тацуї, виглядали напруженими, а капітан в стерновій рубці5 наказав екіпажу розвернути ехолот на морське дно по переду.
– Він там! Орієнтована довжина вісімдесят метрів, здається, це звичайний підводний човен.
– Що він тут робить?!
Закричала Канон, притиснувшись до спини Ісорі, що підійшли пізніше.
– Може він із Сил Самооборони?
Припустив Савакі. Але він й сам вважав, що ця можливість близька нулю.
– Якщо він належить до Сил Самооборони, проблем не має. Ми повинні діяти припускаючи інший варіант!
Відповів Хаторі, кажучи що обговорювати гіпотези марно.
– Зворотний курс! – Право руля!
Негайно наказав Капітан, міркуючи, так само як Хаторі.
Дотримуючись вказівок, корабель накренився праворуч.
Можливо, зрозумівши з цього маневру, що його помітили, підозрілий підводний човен, у стані повної зупинки двигунів, також почав рухатися. Це лише виключило можливість, що він був підводним човном Сил Самооборони.
– Підтверджено звук заповнення водою! Здається, невідомий човен готовий до запуску торпед!
Закричав акустик.
– Ви чуєте звук заповнення пускових труб. Це човен старого зразка.
– Хіба час про це говорити?
Огризнувся на бурмотіння, або безстрашність Тацуї, що висловив припущення, Хаторі.
Тацуя не відреагував на критику Хаторі
– Мінамі.
Перш ніж це зрозумів, він назвав ім’я Мінамі, що стояла за випускниками.
– Так, шановний Тацуя.
Попри це, відповідь Мінамі була надзвичайно спокійною.
– Готуй Об’єктний бар’єр. На відстані тридцяти метрів від човна. Розмір — радіусом в десять метрів на кожну торпеду. Шлях човну перекривати категорично заборонено. Впораєшся?
– Будь ласка, залиште це на мене.
Впевнено кивнула головою Мінамі на прохання Тацуї, зовсім не демонструючи засмучення.
– Торпеди, наближаються!
Відразу, набираючи швидкість, почали наближатися дві білі доріжки.
Вони все ще розверталися і не могли ухилитися від торпед.
– Мінамі.
– Так.
Мінамі вже активувала CAD у формі мобільного терміналу.
Тацуя був не єдиний, хто сфокусував магічне сприйняття на створеному під водою об’єктному бар’єрі
В гору піднялися водні стовпи.
Однак, ударної хвилі не було.
Об’єктний бар’єр Мінамі повністю заблокував вибух, але торпеди від початку не мали на меті знищення.
– Пінні торпеди. Вони намагаються захопити?
Слова Тацуї більше нагадували пояснення Хаторі та іншим, а не розмову із самим собою.
Коли Мінамі зняла бар’єр, на поверхні моря розповзлися і почали повільно розкачуватися бульбашки.
– Залиште це мені.
Ісорі скористався CAD і замахнувся правою рукою.
Наче їх витерли склоочисником, бульбашки на поверхні моря зникли.
– Далі, певно, атака пілотованими човнами торпедного типу.
– Наближається, друга хвиля!
Наклавшись на передбачення Тацуї, донісся крик оператора сонара.
– Навзаєм!
Магія Хаторі вибух матерії, по водному сліду націлилась на торпеду (чи щось на зразок неї).
Бульбашки, що виникли в морі, покрили чотири торпеди. Не лише гвинти не могли давати рухому силу, але й інерція руху вперед, була поглинена бульбашками, і торпеди завмерли.
Середні, верхні частини, пілотованих човнів торпедного типу широко відкрилися.
Звіти по одному вискочили чоловіки, у бойових гідрокостюмах.
– Залиште їх на мене!
Відштовхнувшись від палуби, Савакі стрибнув на чоловіка, що застрибнув з моря.
Підстрибнувши вище за чоловіка, він змінив траєкторію руху під гострим кутом і різко пірнув в низ.
Удар збив опонента в море.
Це не була магія польоту. Маневр в повітрі за допомогою керування векторами.
Савакі знову підстрибнув, використавши повітря, як точку опори та збив ще одного.
Два останніх вороги, забралися на човен зі скляним дном.
– Можете залишити це мені!
На відміну від змісту сказаного, тон Кіріхари здавався веселим.
– Вибухова рибалка!
В доброму настрої, Кіріхара вдарив ворога тим що потрапило під руку, вудкою.
Ворог підняв руку і прийняв удар Кіріхари. Ні, проти його Високочастотного клинка той розгорнув перед своєю рукою Об’єктний бар’єр.
– Вибачте! Ха-ха-ха!
Однак атака Кіріхари на цьому не закінчилася. Вудилище, що використовувалося для застосування Високочастотного леза, маючи ефект зміцнення, щоб не розвалилося, перетворилося на міцний предмет і стало доставкою граду атак.
Впавши в берсерк, Кіріхара, що сміявся і бив противника, однозначно був схожий на негідника.
Нарешті, захист не витримав і після того, як потекла кров, ворог впав. Як і слід було очікувати, Кіріхара не забувся до такої міри, щоб вбити супротивника, і жодна рана не дійшла до кісток. Хоча поранення повинні бути важкими.
Останній противник не стояв мовчки, спостерігаючи за тим, як його спільника рубає ворог. Він націлив на Кіріхару рушницю, щоб підтримати свого союзника, який не міг поспіти за безперервними атаками й опинився у щільній обороні.
Однак так і не натиснув на курок.
Атакований незліченним гравієм ззаду, чоловік упав на палубу.
Насправді гравієм був лід, утворений з морської води. Це була магія Хаторі.
Серед навичок Хаторі було безліч технік, подібних до магії Маюмі. Це не випадковість, він довго був поряд з Маюмі і не просто наслідував її магію, але й добре засвоїв і зробив своєю.
– Хто ці хлопці?
Повернувшись на корабель, запитав у повітря Савакі, дивлячись в на двох чоловіків, яких знешкодили Хаторі та Кіріхара.
– Пірати... Чи слід називати їх підводними піратами.
Відповів Тацуя.
Він сфотографував пірата, якого оглушив Хаторі, присів біля нього, схопив обома руками за пояс бойового гідрокостюма, і вставши, скориставшись імпульсом, викинув того в море.
– Ей?!
Попри паніку Хаторі, Тацуя зробив знімок іншого чоловіка з кровотечею, якого в деяких місцях порізав Кіріхара, а потім схопивши за ногу потяг його до краю палуби.
– Поки вони в наших руках, пірати постійно продовжуватимуть нас атакувати.
– Вони збираються їх повернути?
Або спробують потопити цей корабель, щоб не розкрити свою особистість.
Відповів Тацуя, не глядячи на Хаторі, і скинув зловмисника, якого волік, за борт корабля.
– Поки пірати збиратимуть своїх союзників, це дасть нам час. Втечімо в цей момент.
Останні слова були адресовані капітану, який вийшов оцінити ситуацію.
– Зрозумів.
Зблідлий, капітан швидко повернувся до рубки, давати вказівки своїм підлеглим.
– ...Ти страшний хлопець.
Здригнувшись сказав Кіріхара, а Тацуя знизав плечима.
◇ ◇ ◇
Як і передбачав Тацуя, підводний човен не став переслідувати старшокласників та випускників Першої старшої школи.
Це не результат чудової дедукції Тацуї, а того що він чудово знав приналежність цього човна.
Тацуя, як Міюкі та Мінамі, знав, що підводні пірати були спільними силами дезертирів Великого Азійського союзу та австралійських оперативників. Не важко передбачити поведінку підводного човна, особливо якщо знати факти, які Австралія не могла оприлюднити, і що їм потрібно зробити усе, що в їх силах, щоб приховати свою особу до нападу на штучний острів, що був їх справжньою метою.
Зараз на підводному човні повисла напружена атмосфера.
– Тому я радив не робити зайвих трюків.
Саркастичним тоном докорив командувачу Даніелю Лю, лідеру групи дезертирів Великого Азійського Союзу Джеймс Дж. Джонсон, оперативник що належав до магічного підрозділу австралійської армії.
Його напарниці, капітана Жасмин Вільямс, на підводному човні не було. Не тому, що вона не могла плавати на підводному човні, чи була жінкою, а тому, що зовнішність Жасмин є важливою зброєю в місіях австралійських збройних сил.
Досвід дорослої й вигляд дванадцятирічної дитини, що знижує настороженість ворога. І досконалі магічні навички.
Мати поінформованість про неї — велика перевага перед іншими агентами.
Навіть у цій співпраці, лише Даніель Лю з боку дезертирів Великого Азійського Союзу, знав про Жасмин. Не можливо сісти на підводний човен, де контакти з іншими солдатами були б неминучі.
Ось чому Жасмин зараз діє окремо від капітана Джонсона.
– Не можна недооцінювати, бо вони є лише старшокласниками. Ви самі так казали, майор Лю!
Цього разу постраждали лише дезертири Великого Азійського Союзу. На перший погляд, Джонсон, здавалося, не був розчарований, але абсурдно дратувало, що, через непотрібну метушню, японська сторона повинна стати більш пильною.
– То що ви робитимете далі.
Джонсон запитав Лю про його плани, ніби оговтався після розчарування.
– Зосередимося на оперативних цілях вечірки до двадцять восьмого числа.
Чітко заявив Лю.
Цього разу, ідея напасти на човен Тацуї та компанії належала помічникам Лю.
Захопити магів з родини Йотсуба або травмувати їх принаймні до операції двадцять восьмого числа.
Разом з тим, викрасти дочку родини Кітаяма, вимагати викуп, щоб відволікти ворожі сили на пошуки.
Додавши до викупу потенційних абітурієнтів Магічного Університету та Національної академії оборони, що супроводжували дочку родини Кітаяма, вони помилково ідентифікували б себе, як звичайні пірати.
Чесно кажучи, самому Лю не дуже подобалася ця операція.
Але він не виступив проти прямо.
Джонсон явно виступив проти.
В результаті, цілей операції досягнуто не було, один з учасників операції був серйозно поранений, не маючи перспективи повернутися в операцію, і про існування прихованої кулі під назвою підводний човен стало відомо противнику. Хоча продовжувати місію далі неможливо, вони не визнавали, що Джонсон правий, а вони помилилися.
Простіше кажучи, не хотіли втрачати обличчя. Для такої людини, як Лю, це було неймовірно нестерпно.
Також справа була в тому, що Лю від початку виступав проти миру з Японією. Існували різні причини, такі як порушення внутрішньої політичної системи, спад дипломатичної присутності та обвал підводних шахт, але корінням було відчуття нестерпності, схилятися перед такою маленькою країною, як Японія.
– Думаю це розумне рішення.
Ввічливо сказав Джонсон, але зараз йому видавалося, що вони роблять його дурнем.
– Я не розумію.
Щоб розвіяти розчарування, змінив тему Лю.
– Як нас виявили?
– ...Чи не тому, що вони використали активний ехолот?
Недбало відповів на запитання Лю Джонсон.
– Схоже, що так. Однак активний гідролокатор приватних пасажирських суден і прогулянкових катерів призначений для невеликих глибин, що заважають судноплавству, і ними не можливо виявити човен, що завчасно занурився біля морського дна.
Лю коротко перервався, що б перевірити, чи розуміє Джонсон, про що він говорить.
З очей Джонсона зникла тінь байдужості.
– Відстань між ними та нами все ще сягала п’ятисот метрів. Якщо не мати уявлення про координати цього корабля і не націлитися на нього, гідролокатор приватного корабля його не помітить.
– ...Це також магія Йотсуби.
В голос Джонсона домішався страх. Схвилювавши його, Лю відчув легке полегшення.
◇ ◇ ◇
«Невже це магія Йотсуби першою виявила підводний човен?»
Міркування Джеймса Дж Джексона були як правильними, так і помилковими.
Тацуя, Міюкі та Мінамі повернулися до свого готелю на головному острові Окінава.
Сьогодні Шізуку та Хонока переїхали до готелю на острові Куме.
Азуса та інші переїхали до того ж самого готелю. Спочатку вони планували прибути на вечірку з готелю головного острова Окінава, але обрали більш комфортний варіант, оскільки Шізуку сказала їм, що може забезпечити їх номерами.
Подібну пропозицію отримав і Тацуя з супутницями. Однак у Тацуї та Міюкі ще нібито залишилися справи на головному острові. Тож повідомивши про це, вони розлучилися з іншими в аеропорту.
Зараз Тацуя перебував в готельному номері й перевіряв, чи є ще маркер, що відслідковує капітана Джонсона.
Сайонова куля, якою він вчора вистрілив в нього, коли той таємно стежив за ними, трохи зносилася, але все ще зберігала достатню міцність. Однак Тацуя, на всяк випадок, випустив нову сайонову кулю через Ідею, розібрав старий маркер, стерши його.
Очевидно, австралійський військовий маг не помітив його маніпуляцій. Наскільки він міг «бачити» під час атаки, не було жодних ознак, що він щось помітив і намагається скористатися цим.
Тацуя зміг виявити атаку дезертирів Великого Азійського Союзу, не тому, що помітив підводний човен. Це було пов’язано з відслідковуванням координат капітана Джонсона, ознаки якого з’явилися в східних водах острова Куме.
Джонсон не знав, що на його шиї знаходиться дзвіночок. Спостереження Елементальним зором — це технологія що йому не відома. Тому він не міг про нього знати.
На хвіст сіли саме австралійській армії, а не групі дезертирів Великого Азійського Союзу.
Curiosity killed the cat.
Цікавість до добра не доводить.
Джонсон спостерігав за Тацуєю та Міюкі за завданням, тож не доречно називати це цікавістю. Але ситуація, в якій він опинився, повністю відповідала цій приказці.
Це магія Тацуї, а не Йотсуби, тримала під контролем оперативників австралійської армії.
Далі
Том 20. Розділ 5 - [5]
[5] Наступного дня, двадцять сьомого березня, було заплановане засідання щодо літньої панахиди. Цього дня їх робота нібито закінчиться. Залишилося лише відвідати завтрашню вечірку на честь завершення «Сайкай Шінтоу», на запрошення родини Кітаяма, але звичайно, робота Тацуї цим не обмежувалася. Швидше, сьогодні розпочалась справжня робота. – Тацуя-кун, щось трапилося? Хіба ти не повинен бути на зустрічі, що до панахиди. Звернулася до нього Фудзібаяші, привітавши Тацую, який не очікувано приїхав до Казами. Схоже, ставлення Фудзібаяші до Тацуї з нового року. не змінилося. Але навіть без попередньої домовленості про зустріч, від воріт бази до кабінету було достатньо часу, щоб морально підготуватися. Тацуя не знав, чи справді її ставлення до нього не змінилося. Він навіть не хотів змушувати її зізнатися. Що б не думала Фудзібаяші, неважливо, Тацуя навіть не думав про це. Вона цінний співробітник. – За можливості використовувати силу «Електронної відьми», сильно зростає кількість варіантів. І якщо це можливо, Тацуя хотів би підтримувати з нею дружні стосунки. Але він не збирався робити для цього чогось особливого. Коротко кажучи, якщо Фудзібаяші прикидається наче нічого не змінилося, це Тацуї тільки на руку.. – Я отримав від головного дому підтримку, тому залишив це на Міюкі. Насправді вчора на Окінаву, щоб підтримати їх під час місії прибув помічник Хаями, дворецький головного дому Шіракава. Відверто кажучи, відвідати панахиду потрібно лише для присутності. Це не та справа, яка вимагає участі у переговорах. Однак Міюкі, яка ніколи не брала участі в публічних заходах, як наступниця Йотсуби, хоча і приватно, братиме участь у зборах у статусі наступної голови родини Йотсуба. Може так статися, що ті, хто затаїли злобу на Йотсубу, і ті хто намагаються використати Йотсубу, зможу поставити її у незручну ситуацію. Хвилюючись про це, Тацуя планував взяти участь у зборах як її передній фон. Однак якщо дворецький Шіракава поруч з Міюкі, в присутності Тацуї потреби не має. Шіракава, як вправний помічник Хаями, зможе краще відповісти, ніж Тацуя. Сьогоднішня потенційна загроза — це не магія, не сила, а язики. Можливо, маючи це на увазі, Мая і прислала Шіракаву. Тацуя слухняно прийняв цю послугу. Навіть якщо розумів, що це тиск, «ми надали тобі підтримку тому виконай свою роботу належним чином». – Он як. То яку підказку ти приніс, Тацуя-кун. Несерйозно запитала Фудзібаяші. Яким би не був Тацуя, вона не думала, що він зможе так зручно виявити ворога. Це було, схоже, на жарт. – Чи не могли б ви допомогти мені, потопити підводний човен диверсантів? Це приблизне поточне положення цільового підводного човна. Тому Фудзібаяші ненадовго завмерла, щоб зрозуміти про що говорить Тацуя. – …Я повідомлю командира. Будь ласка, зачекайте хвилинку. Фудзібаяші змінила своє ставлення до молодшого друга, на ставлення до члена впливової родини магів, узяла дані представлені Тацуєю та пішла до сусідньої кімнати. ◇ ◇ ◇ Очікування було несподівано довгим. Однак, побачивши кого покликала Фудзібаяші, він відразу зрозумів, чому йому довелося чекати. Казама, Санада, Янаґі, керівники Окремого магічного батальйону. На додачу до них, за стіл сів Чень Сян Шень і навіть Люй Ґанху. Тацуя і Люй Ґанху зустрічалися лише один раз, в спеціалізованому закладі утримання неповнолітніх Хачіоджи. В той час, Люй Ґанху напав на цей заклад, щоб ліквідувати Секімото Ісао, що був пішаком Великого Азійського Союзу перед інцидентом в Йокогамі. У той час, Люй Ґанху відбили Маюмі і Марі, а Тацуя лише зупинив його, коли той намагався напасти на Маюмі. Це Марі порізала Люй Ґанху, хоча і не вбила. Тацуя не приєднався до групи, що перехопила Люй Ґанху перед вежею Йокогама-Бей Хіллз під час інциденту в Йокогамі. У цьому сенсі можна сказати, що між Люй Ґанху та Тацуєю не існувало значного, безпосереднього, зв’язку. Однак правдою було й те, що півтора року тому Чень Сян Шень і Люй Ґанху зачепили Тацую та його оточення. В той час Чень Сян Шень і Люй Ґанху були явними ворогами Тацуї. Але зараз Тацуя зустрів їх без жодної ворожості, звичайно і без прихильності. Здавалося, від такого неприродного ставлення, Люй Ґанху досить розгубився. Однак, як і слід було очікувати, Чень Сян Шень не відволікся. – Я буду називати вас, вельмишановний Шіба. – Не соромтесь, вельмишановний полковник. Це були єдині слова привітання між Тацуєю та Чень Сян Шенем. – Я чув що це оперативне засідання з потоплення підводного човна ворожих агентів, але чи є впевненість, що агенти переховуються на військовому човні? Після цього діалогу Чень Сян Шень, відразу перейшов до теми. У його фразі «ворожих агентів» Тацуя відчув іронію, але не став турбувати атмосферу. – Певно, що підводний човен супроводжує австралійський маг, який працює з вашими дезертирами. – Думаю не слід цікавитися, звідки ви це дізналися. – Не можу сказати. Чітко відповів Тацуя, після чого запитань не послідувало. – Підводний човен не належить ні вам, ні нам. Про всяк випадок, ми зв’язалися з кожною країною, з якою маємо дипломатичні канали, але відповіді про те, що він належить комусь з них, не було. Замінив доповідача, сказав Казама, заповнивши утворену тишу. – Ви й з Австралією зв’язалися? – Так. Ну, вони не можуть відповісти чесно. З гіркою посмішкою кивнув на запитання Чень Сян Шеня Казама Чень Сян Шень також посміхнувся таким же чином, кажучи «звичайно». Однак незабаром двоє знову повернулися до звичайних облич. – Хоча човен досить підозрілий, зараз він знаходиться в міжнародних водах. Відкрито його не потопити. Казама поглянув на Тацую. – Як що до затоплення за допомогою далекобійної магії? Ніби ні в чому не бувало, відповів Тацуя. – Магією Йотсуба? Запитав у Тацуї Чень Сян Шень. – Вірно. Цього разу той не відмовився відповідати. – Дякую, але я хотів би використати її як страховку, на випадок, якщо операція піде не так. Сказавши це, Казама повернувся до Канади, який сидів поруч і поглядом закликав говорити. – З даних геолокації, наданих Шібою-куном, ми також визначили поточне положення підводного човна. На звернення Санади, Шіба-кун, обличчя Чень Сян Шеня демонструвало здивування «О?». Від того, як той сміє з тим розмовляти. Нібито обмовка «Шіба-кун», демонструвала особливі стосунки між Тацуєю та японською армією, схоже, він мав намір викликати плутанину, показавши, що помітив помилку. Однак те, що Тацуя мав стосунок з Казамою та Санадою в інциденті п’ять років тому, не було потреби тримати в таємниці. Таємницею було те, що Тацуя був приєднаний до сил відбиття вторгнення, що слід було б називати знищенням, але ця демонстрація близьких стосунків, цього б не розкрила. Для тих хто опирається на логічне мислення, це надто глибоко закопано. Звертаючись «Шіба-кун», Санада усе продумав. Попри це, той не був настільки м’яким, щоб це його якось похитнуло. – Ворожий човен сплив. Можливо поповнюють запаси. Продовжив пояснення Санада, глядячи крізь Чень Сян Шеня. – Вони показалися на поверхні моря? – Ні. Ваші співвітчизники не були б настільки дурними. На питання Чень Сян Шеня, Санада з посмішкою похитав головою. Невідомо чому, але посмішка, так чи інакше, видавала лиходія. – Вони вже не співвітчизники. Вони — дезертири. – Це грубо. Повертаючись до теми, підводний човен заховали у причальному доці, замаскованому під середньорозмірний танкер. У цю епоху використання нафти як палива застаріло. Однак все ще існує велика потреба в промисловій сировині. Не так і дивно, що в китайському морі плавав танкер. – Незрозуміло, скільки часу знадобиться для поповнення, але в його нинішньому стані, якщо замаскуватися під піратів, можна захопити підводний човен разом з причальним доком. – Ви можете передати нам людей, що втекли з нашої армії? – Звичайно. Ми збираємося попросити вас про співпрацю в цій операції, тому ми зробимо все можливе, щоб ви прийняли нас. З обмовкою відповів на прохання Чень Сян Шеня Казама. – Дякую. Кивнув Казамі Чень Сян Шень та подав візуальний сигнал Люй Ґанху. Люй Ґанху встав і вийшов з кімнати. Він направився формувати групу, щоб приєднання до атаки. – Ця операція — гонитва з часом. Негайно готуйтесь до вильоту. – Можемо вилетіти за десять хвилин. Рішуче відповів, на наказ Казами, Янаґі. – Шіба-кун, підеш з нами? – Так точно. Після відповіді Тацуї, наче за сигналом, усі підвелися зі стільців. ◇ ◇ ◇ Підготовлений фракцією проти миру Великого Азійського Союзу, підводний човен був звичайним. Як і очікувалося, роздобути атомний підводний човен не вдалося. Нині, використання ядерної енергії в озброєні заборонено міжнародними договорами, і за цим стежить Міжнародна Магічна асоціація. В основному використання ядерних двигунів у галузі озброєння для великих суден, але якщо буде помічене атомне судно, Міжнародна Магічна асоціація невдовзі його знищить. Однак Міжнародна Магічна асоціація не мала можливості перевіряти усю зброю у світі. Стіни між націями досі товсті. Важко використати магічні здібності проти надійно схованого атомного підводного човна, і їх майже не можливо виявити. Однак є радикальна думка, що діяльність Міжнародної Магічної асоціації є безглуздою. Щоб запобігти застосуванню ядерної зброї, допустимо використовувати всі необхідні засоби, незалежно від громадянства. Статут Міжнародної Магічної асоціації стверджував, що майже кожна країна, яка побоюється ядерної війни, закликала своїх магів слідувати йому. Навіть якщо уряд не боявся ядерної війни, її боялася громадськість. Навіть влада, яка могла ігнорувати волю людей, не могла ігнорувати ризик перетворення магів всього світу у ворогів. Поки заборона на двигуни з ядерною енергією також визначалася як «запобігання застосування ядерної зброї», впливові країни не могли відкрито володіти атомними підводними човнами. Хоча володіння атомними підводними човнами великими країнами не є великим секретом, кайдани, необхідності тримати його в таємниці, заважали активним операціям. Докази існування атомних підводних човнів в інших країнах ніколи не можуть бути отримані. Меншості дезертирів було не можливо отримати атомний підводний човен, котрий вимагав такого жорстокого контролю. Хоча підводний човен, який використовували дезертири були звичайного типу, вони були оснащені незалежною від атмосфери силовою установкою, яка, як джерело енергії, використовувала паливні елементи. Завдяки досягненню технології паливних елементів, повітрянонезалежні6 двигуни використовуються як основні потужності, так і як допоміжна потужність, але необхідно поповнювати «паливо» - джерело водню та кисню. Крім того, як доля малих суден, потрібно часто поповнювати запаси, крім палива. Також відбувалося поповнення торпед, використаних у вчорашній операції. Для цього, за день до виступу, вони зайшли до замаскованого доку, це була необхідність. ...Хоча і розумів це розумом, капітан Джонсон не міг стримати свого неспокою. Вчорашня операція була абсолютно безглуздою. І після світанку це відчуття стає все сильнішим і сильнішим. До того ж внаслідок жалюгідного провалу цієї марної операції, за день до початкової операції доведеться здійснити незаплановане поповнення, і існував ризик потрапити в пастку ворога. Це псує переваги здобутку підводного човна. Випромінене ним невдоволення, якось передалося солдатам дезертирам Великого Азійського Союзу, створюючи не комфортну атмосферу між ними. Не лише з цієї причини, але Джонсон вирішив розділитися з основними силами дезертирів на борту підводного човна. Для цього, він чекав прибуття зв’язкового катера. – Капітане, прибув зв’язковий катер. – Зрозумів. – Невдовзі прийду.. Те, чого він чекав, було причалене у видобувній внутрішній частині танкера. Навіть без того що його попередили, він міг побачити прибуття катера зв’язку. У доці з’явився невеликий, двомісний підводний човен, що виглядав як торпеда. Він був настільки ж комфортний, як підводний мотоцикл, але досить швидкий та непомітний. Він же переодягнувся в гідрокостюм для пересадки на десантний корабель. Джонсон вирішив вирушити якомога швидше, до того як розгориться конфлікт зі спільниками. ◇ ◇ ◇ Тацуя, з п’яти хвилинною затримкою, помітив, що австралійський оперативник почав рух. Але не повідомив про це Казамі. Положення підводного човна визначено. В словах Санади сумніватися підстав не було. Десантна група, літаком, замаскованим під приватний турбореактивний літак, прямувала до підводного човна оперативника, а точніше до замаскованого мобільного доку з підводним човном в середині. Підводний човен мав вищий пріоритет. А місце положення Джеймса Дж. Джонсона він відстежував. Не було потреби надавати інформацію, яка могла ускладнити прийняття рішення. – П’ять хвилин до прибуття. Приготуватися до висадки. У відповідь на звіт Санади, Казама наказав бути готовим до спуску у будь-який момент. Чень Сян Шеня і Люй Ґанху він особливо не виділяв. Ці двоє звикли до такого типу операцій. Це було помітно лише з їх зовнішнього вигляду. На реактивному літаку залишиться лише Санада. Тацуя, звичайно, спуститься на підводний човен. З Окремого магічного батальйону, цього разу до десантної групи приєднається не лише Янаґі, а й Казама. Минуло вже багато часу, як Казама вступав у бій, але Тацуя добре пам’ятав досвід того як той протистояв армії вторгнення, п’ять років тому, і не відчував жодного дискомфорту. – Бачу ціль. – Спускаємося! Враховуючи швидкість реактивного літака, вони миттю пролетять повз. З Янаґі та його сімома підлеглими попереду, Люй Ґанху, Чень Сян Шень та його вісьмома підлеглими, Тацуя і Казама, швидко вистрибнули в повітря. Група дезертирів Великого Азійського Союзу, на танкері, навіть не встигли зреагувати на змішаний підрозділ Японії та Великого Азійського Союзу, який один за одним спускалися на палубу без парашутів. Метод уповільнення за допомогою магії, безпосередньо перед приземленням, щоб усунути затримку при спуску, не є особливо новим. У довоєнний час його не бачили, але двадцять років тому його взяли на озброєння USNA, Новий Радянський Союз, Індо-Перська федерація та японські військові. Цю тактику також використовували для відбиття сил вторгнення на Окінаву п’ять років тому. Але навіть якщо знати про це, важко впоратися з такою швидкістю. Якщо здійснити раптовий напад, замаскувавши літак, як цього разу, навіть японська армія, яка знайома з цією тактикою, не зможе запобігти вторгненню. Під час цієї операції, не тільки Тацуя, ай Янаґі та його союзники не носили Мобільні костюми. Як і очікувалося, вони не могли використовувати свій козир перед силами Великого Азійського Союзу. Попри це, форма, в яку вони були одягнені, мала загині властивості, які відрізняють її від звичайних бронежилетів, хоча й схожа на звичайну тканину. Практично прозоре забрало захисного шолома, було досить міцне, щоб відбити потужні кулі снайперської гвинтівки. Як і слід було очікувати, якщо влучить важка гармата, шматків не зібрати й воно не годиться проти гвинтівок високої потужності, яка має збільшену пробивну силу проти магів. Однак можна без вагань протистояти іншій портативній зброї. Військові Великого Азійського Союзу на чолі з Чень Сян Шенем також були захищені своїм куленепробивним одягом. На цей раз, Люй Ґанху також був одягнений у форму, замість костюма Білого тигра, але його «Сталевий ціґун», від самого початку відбивав навіть потужні гвинтівки. Янаґі та Люй Ґанху, наче змагаючись, рвонули на нижні палуби. Тацуя з Казамою продовжували рухатися позаду. Вони знали, що в цій ситуації краще не рватися в перед. Натомість Тацуя, допоміг Янаґі та його підлеглим, знищивши систему перехоплення. Завдяки потужному розпізнаванню інформації, подібній до ясновидіння, він швидко знайшов і «розібрав» усі протипіхотні радари. Далі зайнявся бортовими камерами. Лише це зробило протипіхотну систему танкера марною, але в процесі вторгнення в замаскований док, він зламав різні системи судна, що потрапляли на очі. Коли в командній кімнаті доку, замаскованого під танкер, виявили вторгнення Янаґі, для підрозділу диверсантів Великого Азійського Союзу, було вже занадто пізно. – Дистанційні кулемети не відповідають! З криком повідомив унтерофіцер, що відповідав за систему оборони на борту. – Пускайте газ! Крикнув, відкинувши свою спокійну манеру, майор Даніель Лю, який перебрався з підводного човна у док. – Тоді ми зачепимо своїх! – Не важливо! Спершу зупиніть ворога. – Зрозумів. ...Не виходить! Газові вентилі не відкриваються! Однак, відповіді його підлеглих лише більше його розчарували. Так, що відбувається!? Закрийте перегородки. Всеїдно перекрийте вторгнення! – Перегородки не працюють! – Що відбувається! Не було нікого з присутніх, хто б відповів на крик Лю. Тацуя застосовував магію з тилу. Дистанційна гармата, що мала виникнути на шляху Янаґі та Люй Ґанху розвалилася. Тацуя випустив магію. Газопроводи розвалилися. Тацуя вивільнив магію. Енергопостачання перегородок перервалося. Це могло бути менш ефективно, ніж злам Фудзібаяші та Санади, але він мав перевагу в тому, що ламав на рівні апаратної частини, відновити усе відразу не вийде. Навіть якщо корпус не був зруйнований безпосередньо, замаскований мобільний док Тацуя розбирав з середини. – Добре. Закликав зупинитися Тацую Казама, що йшов поряд. – Здається, Янаґі та полковник Чень дісталися до місця призначення. Більше не потрібно ризикувати, розкрити свою магію. – Так точно. Кивнув на його слова Тацуя, та на додачу розібрав зв’язок між гвинтами та привідним валом підводного човна. В той же момент, Янаґі та Люй Ґанху увірвалися на причал. Двоє переглянулися. Люй Ґанху стрибнув на підводний човен, Янаґі обійшов його по причалу. З різних виходів, на їх шляху з’явилися ворожі солдати. Ворогів було не багато. Це пов’язано з тим, що кількість групи дезертирів від початку була не великою і вони залишили солдат на суходолі. Їх озброєння теж було поганим. Під час інциденту в Йокогамі, не тільки основні сили, але й сили проникнення були оснащені підсиленими рушницями, а у солдатові, що з’явилися тут, були лише звичайні автоматичні рушниці з багнетом. В такій ситуації, Янаґі міг покластися на куленепробивний ефект свого одягу, але він не мав наміру розслаблятися. Випередивши підлеглих, він зчепився з ворожими солдатами. Не давши опонентам навіть натиснути пусковий гачок. Вдаривши зсередини ребром лівої долоні ручки для переноски штурмової гвинтівки укороченої методом Булпап7, можливо для використання на кораблях чи в будівлях, щоб відхилити ствол. У підборіддя ворожого солдата, що похитнувся, врізалася долоня Янаґі, що прилетіла знизу Тіло солдата закрутилося в повітрі. Ворожий солдат відлетів на відстань та висоту, яку ніколи не досягти виключно фізичною силою. Під дією магії прискорення, активованої разом з рухом, закрутилася не лише щелепа, але й все тіло ворожого солдата. З обох боків на Янаґі кинулися з багнетами. Оскільки вони вирішили не стріляти, щоб уникнути дружнього вогню. Як правило, таке рішення не було б помилкою. Однак результат був провальним. Янаґі, зайшов до грудей противника праворуч, схопив за ручку для переносу і потягнув за неї. Перехопивши ворога за комір, наступним рухом, підступив ближче й обійшов його з боку, зайшовши йому за спину. Багнети ворожих солдатів наблизилися до грудей один одного. Янаґі додав остаточний удар поштовхом по ворогу. Ворог видав хриплий крик. Штурмові гвинтівки з закривавленими багнетами впали на підлогу і з невеликою затримкою, підлога загуділа, коли впали двоє чоловіків. Решта ворогів розгубилися. Янаґі знаходився серед ворогів. Навіть якщо вони вистрілять, куля швидше за все, влучить в союзника. Однак, навіть якщо вони оберуть бій з багнетом, вони могли лише передбачити майбутнє, де повторять невдалу долю своїх двох спільників. Зараз вони знаходились у вузькому проході прихованого доку. Було кілька речей з якими нічого не поробиш. Однак солдати з групи дезертирів Великого Азійського Союзу, що вийшли аби перехопити атакуючих. Зійшлися надто щільно. Природно хотіти скористатися кількістю людей, але тільки тому, що ворог кинув виклик в рукопашному бою, не потрібно було зближати настільки близько. По заду Янаґі буди його підлеглі. Він раптово присів. Двоє його підлеглих, що знаходилися на відстані, стрімко, послідовно вистрілили зі штурмових гвинтівок розміром з пістолет-автомат. Вороги також були одягнені у бронежилетах, тому їх не можна було знищити одним махом. Однак збиток, нанесений прямим ударом з відстані трьох метрів, не був легким. Янаґі, який підвівся та його підлеглі, що продовжили атаку, подавили цих ворожих солдатів. З проходу по інший бік човна пролунали постріли. – Троє за мною. Решта, прикривайте і захопіть цих. Не чекаючи відповіді своїх підлеглих, Янаґі побіг проходом, що нагадував довгий коридор. Трійка підлеглих була одразу за ним, а за нею решта четверо, що зв’язали ворогів, яких перемогли за наказом Янаґі, і трійка почала прикривати вогнем. Підрозділ Великого Азійського Союзу, який зістрибнув на підводний човен, розділився на дві групи. Чень Сян Шень залишився на верхній палубі в оточені чотирьох супутників, а решта п’ять вторгалися на човен, на чолі з Люй Ґанху. Через статуру Люй Ґанху, його голова в деяких місцях підпирала стелю корабля, але це абсолютно не заважало йому збивати дезертирів руками. Інші четверо, хоч не були настільки ж вправними, як Люй Ґанху, з погляду бійцівської сили, набагато перевершували своїх колишніх колег, які залишилися на підводному човні. На вузькому підводному човні, вогнепальною зброєю вільно не скористаєшся. Попри це, «Сталевий ціґун» Люй Ґанху захищає навіть від посилених гвинтівок, не кажучи вже про кулі звичайної гвинтівки. Люй Ґанху просувався від люка до задніх відсіків, а решта чотири просувалися вперед, за короткий час завершивши бій. – Придушення всередині човна завершено. – Даніеля Лю знайшли? Запитав у відповідь Чень Сян Шень у Люй Ґанху через комунікатор. – Ні, на борту його не має. Те саме стосується Бредлі Чіяна. – Залиш затримання дезертирів іншим і повертайся на палубу. – Так. Бредлі Чіян, ймовірно, діяв окремо з самого початку. З іншого боку, Чень Сян був переконаний, що тут був Даніель Лю. Якщо його немає на підводному човні, значить він на містку мобільного доку. «Можливо, його спіймали японці...» Подумав Чень Сян Шень, але не надто турбувався про це. Даніель Лю, натхненник диверсії, Бредлі Чіян відповідав за виконання. Якщо спіймати цих двох, ця спроба антимирної діяльності майже провалиться. Однак Чень Сян Шень не був одержимий думкою піймати Лю власноруч. Це йому було байдуже, якщо буде виконана довірена йому місія: зупинити диверсію та захоплення дезертирів. Казама та Тацуя прямували на місток замаскованого під танкер мобільного доку. Спочатку вони мали намір вирушити на причал для захоплення підводного човна, але після того, як Янагі повідомив, що ворожих солдатів було менше, ніж очікувалося, вони вирішили взяти під контроль сам мобільний док. Казама змінив напрямок, і Тацуя, нічого не питаючи, пішов за ним. Вони були братами та співучнями що навчалися у Якумо, але вони не були близькими учнями. Вони не мали шансу відпрацювати спільну термінологію, але можливо, причиною того, що вони могли обмінюватися намірами, без слів, був вплив їх майстра, що виробив частково спільне мислення. Усе обладнання для спостереження, включаючи бортові камери, було розібране раніше. Місток був сліпий. Навіть якщо ворожий капітан думає зрештою втекти, пряма розвідка це природна процедура. Тацуя та Казама вже пройшли дві групи по дві людини, загалом, повз чотирьох розвідників. Ворожі солдати проходили прямо повз них і не помітили Казаму з Тацуєю. Тацуя також, певною мірою, знав техніку приховування. Однак він не знав як використовувати техніку, щоб пройти повз інших людей, щоб вони не звертали на вас увагу. «Це одна з технік «Тенґу» прихований сад, яку, як кажуть, створив Кіїчі Хоуґен. Це той же тип техніки, як древня європейська магія «Мантія приховування». Щодо Кіїчі Хоуґен, це загальновідомий онмьодзі, відомий з легенди про те, що Мінамо́то-но Йосіцу́не вкрав у нього (або навчився?) військове мистецтво, також є загально відомий магом меча, якого називають засновником древнього стилю меча Кьоухачі-рю. Однак, коли магія стала реальністю, про Кіїчі Хоуґена з’явилася ще одна легенда. З давніх часів, через стосунки з Мінамо́то-но Йосіцу́не, Кіїчі Хоуґен, як правило, прирівнювали до Тенґу з Курами. Тенґу з Курами навчав Йосіцу́не фехтуванню, а Кіїчі Хоуґен — військовому мистецтву. Цілком природно було б розглядати цих двох людей (а може людину та бога), як одну і ту ж, розглядаючи Йосіцу́не як центральну особу історії. Тоді чому «Тенґу» з Курами. Зрозуміло чому «Курама». Людина, що навчала мечу і була засновником стилю Кьоухачі-рю, була священником з гори Курама. Однак лише це не веде до «Тенґу». Дослідники історії магії припускають, що Кіїчі Хоуґена називали Тенґу, оскільки він підлаштував техніку Оммьодо для між особистісного бою та розробив техніки «Тенґу», що пізніше перейшли в ніндзіцу. Ця теорія отримала значну підтримку і зараз прийнята як усталена. Казама опанував ці техніки Тенґу ще до того, як став учнем Якумо. Прізвисько Казами «Великий Тенґу» походить від цієї древньої магії. Під керівництвом Якумо він засвоїв багато технік ніндзюцу, але техніка якою справді добре володів Казама, це все ще Тенґу. Магічне гальмування сприйняття «Плащ невидимка» була однією з типових магій з технік Тенґу. Це, схоже, на вроджену своєрідну магію Оно Харуки (магію BS). Видиме, але ніхто не бачить. Чутно, але ніхто не чує. Помічають, тож обходять. Але не розуміють, що щось обходять. Магія, що заважає усвідомлювати та змушує думати, що вас там не має, замість того, щоб блокувати або перешкоджати світловій та звуковій хвилі. Сила гальмування сприйняття поступається вродженим здібностям Оно Харуки. Однак техніка Тенґу «плащ невидимка» приховує не лише вас, але й ваших супутників. Діапазон магії залежить від майстерності оператора. У випадку з Казамою, він міг приховати до чотирьох людей, включаючи себе. Саме через «Плащ невидимку» Казами, ворожі розвідники не помічали Тацую. Вони прибули до приміщення, що виступало основним містком. Командною кімнатою, а не рольовою рубкою. Хоч зовні він схожий на танкер, його внутрішня конструкція мала характерні риси бойового корабля. Казама відчинив двері командної кімнати. Керівники дезертирів, що були в середині, одночасно повернулися на звук, але нікого не побачивши відвернулися, втративши інтерес. – Повідомте про ситуацію! Ей, там! ...Це недобре, майоре. Здається група перехоплення знищена. – З тими хто залишився на підводному човні, немає зв’язку. Гадаю, нам слід тікати. На командному містку залишилося троє. Інші, пішли в док, ймовірно на розвідку. На жаль, Тацуя не знав про що вони говорять, але Казама розумів китайську. Переконавшись, що це вороже керівництво, що планувало саботаж, Казама дав візуальний сигнал Тацуї. «Розпад» Тацуї пронизав тіла офіцерів дезертирів Великого Азійського Союзу. В чотирьох місцях на людині, обох плечах і стегнах. Вивільнивши одночасно дванадцять заклинань, Тацуя моментально знешкодив ворожий персонал. ◇ ◇ ◇ Коли групи Казами та Чень Сян Шеня взяли під контроль підводний човен та замаскований док, капітан Джонсон знаходився під водою. Прибувши на місце зустрічі до обіду, він вийшов назовні на мілководді та випірнув на поверхню в гідрокостюмі. Джонсон з полегшенням побачив корабель, що був замаскований під приватний крейсер, пришвартований тут за розкладом. Його напарниця, капітан Жасмин Вільямс, чекала на борту. – Джаз?!, щось сталося? За домовленістю, вона повинна була чекати у схованці на острові Куме. Жасмин не з тих людей, які змінюють плани через примху. Джонсон запитав, чому вона змінила свої плани з серйозним обличчям, бо не міг дозволити собі кривляння. – А ти не знав? ...Ні, ти, здається, не знаєш. Реакція Жасмин розбурхала неприємне передчуття Джонсона. На жаль, це не була його уява. – Основні сили завтрашньої операції захоплені японською армією. Ти тільки-но повернувся, але потрібно негайно провести нараду. Джонсон втратив дар мови, але менше ніш на секунду. – ...Зрозумів. Лише переодягнуся. – Чекаю в їдальні. Не збираючись проводити Жасмин, Джонсон попрямував до каюти, призначеної для переодягання. Жасмин і Бредлі Чіян, керівник дезертирів Великого Азійського Союзу, чекали за обіднім столом. Чіян кидав погляди на Жасмин, бо насправді не міг повірити в її особистість. Досі Жасмин уникала зустрічі з будь-якими представниками дезертирів, крім Лю. Зустріч з Чіяном була неминуча, оскільки Лю спіймали. Тож Чіян сьогодні побачив її вперше. Важко повірити, що дівчинка дванадцяти, тринадцяти років на вигляд, може бути магом у званні капітан. Вони чекали на маленьких стільцях, за невеликим столиком, що йшли в комплекті з мінікухнею. Велетню Чіяну здавалося було тісно, але він не міг дозволити собі скаржитися на такі незначні речі. Те саме стосувалося і Джонсона. – Їх схопили, для проведення перевірки? Мобільний док повинен був знаходитися у відкритому морі. – Це не перевірка. Не знаю деталей, але, схоже, вони зазнали несподіваної атаки, що не відповідала жодним законам. – Регулярна армія піратствує! Розгнівано викрикнув Джонсон. – Ми не можемо звинувачувати японську армію в цьому Замість того, щоб заспокоїти, Жасмин тицьнула йому їхніми подібними діями, щоб остудити його голову. – …Що ще відомо? Хоч і не зовсім заспокоївся, Джонсон, стриманим тоном, попросив додаткових пояснень. – Схоже, що насправді, в цьому брав участь підрозділ переслідування Великого Азійського Союзу. – Ми підтвердили, що японці співпрацюють з Великим Азійським Союзом, це погано. Чи повинні ми вважати, що є витік інформації про завтрашню операцію. – Супротивник також почав незаконну операцію. Тож не цуратиметься допиту. В тоні Жасмин не було жодної критики чи огиди. Промивання мізків, тортури, не були для неї не звичним, оскільки сама не рідко користувалися подібним на місіях. – Тож, операція вже провалена. Роль австралійської армії в цій диверсії, полягає в підтримці антимирної фракції Великого Азійського Союзу. Як правило, вона обмежувалася фізичною підтримкою, і безпосередньо бойовий персонал не відправлявся, за винятком комбінації Жасмин і Джонсона. Навіть Жасмин і він не планували брати участь в саботажі, як головної сили. План, узгоджений як умова підтримки Австралією антимирного договору, зазначав, що головним завданням є спостереження за ситуацією, а участі в боях уникати. Звичайно, австралійська армія не мала наміру взагалі забороняти бойові дії. Якщо точно не бажаєте боїв, не потрібно посилати таких професіоналів, як вони. Їх відправлення більше відображало наміри Великобританії, але все ж не здійснено без наміру Австралії. Однак, Австралія не повинна підтримувати операцію, зі зменшеними шансами на успіх. Великобританія розпочала цю операцію в надії зупинити зростання присутності Японії, а Австралія співпрацювала з нею лише як таємний союзник. – Операцію варто провести. Якщо зупинимося зараз, жертви будуть марними. Однак думка Бредлі Чіяна була протилежною. Він наполягав на саботажі. Можна сказати, що з погляду Чіяна, це природно. Вони втекли від Великого Азійського Союзу та армії Гонконгу і беруть участь у цій ситуації. Те що Гонконг знаходиться під політичним впливом Великобританії, не надто велика таємниця. Однак, попри це, нація, до якої він належить, це Великий Азійський Союз. Якщо повернуться до Гонконгу, будуть злочинцями. Покарання, яке чекало Чіяна, високопоставленого бойового мага, у кращому випадку, примусова каторга, але ймовірніше, стати солдатом-маріонеткою, після «промивання мізків» стати біологічною зброєю. Загально відомо, що промивання мізків погіршує магічні навички, але Великий Азійський Союз практикував промивання мізків для перетворення солдатів на абсолютно слухняних, враховуючи зниження магічних варіацій. Це технологія, заснована на магії, чи краще сказати, чаклунстві, яку Ґу Дзіе використовував в Безглавому драконі. Стати маріонеткою, для магів еквівалентно смертній карі. Позбавлення свободи волі. Незважаючи нате, що їх позбавляли від хвилювань і страху, це страшніше смертної кари. Єдиним шляхом для Чіяна, було вдало здійснити саботаж і скасувати перемир’я з Японією. Це перетворить гріх на заслуги. Якщо навіть після відновлення антимирної фракції, уряд його країни не визнає досягнень, він вирішив скористатися успішною диверсією, як подарунком, і шукати притулку в Австралії чи Великобританії. У всякому разі, якщо його дії на завтрашній вечірці на штучному острові зазнають невдачі, його майбутнє буде закрито. Він не міг погодитися на спростування операції. – Однак підводний човен, основа операції, втрачений. Як і зазначила Жасмин, завтрашня операція була атакою підводного човна з моря, тоді як команда з Чіяном на чолі, відволіче на себе охорону. Замість того, щоб цілитися безпосередньо торпедами та ракетами, планувалося відправити агентів з моря, щоб таємно підібратися і встановити на понтони вибухівку. – Залишився маленький човен. Річ у тому, що потрібно мати можливість підійти з моря не поміченими. Підводний човен не є однозначно необхідним для проведення операції. – А вийде? – У нас все ще є маги, що спеціалізуються на підводних атаках. Кількість людей зменшилася, але проблем з операцією не має. Почувши самовпевнені слова Чіяна, Жасмин поглянула на Джонсона. – Ми не можемо приймати рішення на власний розсуд. Будь ласка, дайте трохи часу, щоб отримати розпорядження з нашої батьківщини. Замість Жасмин запропонував Чіяну Джонсон. Вони не тягнули час. Те, що їм потрібно було підтвердити наміри Австралії — незаперечний факт. – ...Розумію. З нетерпінням чекаю хорошої відповіді. Чіян, мабуть, теж це знав. Він придушив своє нетерпіння і кивнув. ◇ ◇ ◇ Засобом, за допомогою якого Джонсон контактував зі своєю батьківщиною, був бездротовий зв’язок з високо направленими радіохвилями, спрямованими на британські військові супутники зв’язку. Не варто й говорити, що це для уникнення прослуховування. На жаль, навіть подібна комунікація була перехоплена японськими військовими. – Лейтенант Фудзібаяші, гарна робота. – Дякую, капітане. Її псевдонім «Електронна відьма», відзначав як її хакерські, так і магічні здібності. За допомогою магії систем Конвергенції, Дивергенції та Вібрації, вона впливала на електронні радіохвилі. «Відьма», спеціалізувалася на магії втручання в комунікаційні системи, хай то дротові чи бездротові, а не використовує електромагнітні хвилі для атаки чи пошуку ворогів. Оптичний зв’язок досі, в кінцевому підсумку перетворюється на електричні сигнали, тому він входить в її магічний діапазон. Крім комунікації, Фудзібаяші володіла специфічними навичками відновлення даних на магнітних, електронних та оптичних носіях інформації, які були перезаписані чи стерті. Практично не існувало спілкування, яке вона не могла перехопити, але розшифрувати не могла. За допомогою магії Фудзібаяші, супутниковий зв’язок капітана Джонсона, був перехоплений приймачами Окремого магічного батальйону. – Санада, не могли б ви це розшифрувати. – Так. Це буде не так складно. І навіть якщо Фудзібаяші не могла розшифрувати код, Санада зазвичай міг це вирішити. Санада не тільки чудовий магічний інженер, але й фахівець, так званої криптоінженерії. – Що там? – Він запитує, чи слід взяти участь в завтрашній операції. – Австралійська армія затягує з відповіддю? – Я тільки подякую, якщо вони продовжать... Якби Тацуя залишився тут, то заперечив би на слова Казами. Для нього краще якщо інциденту не буде. Однак, на думку Казами, деяких жертв не уникнути, якщо результат буде позитивним, ні, він вважав що ціль виправдовує засоби. Антимирна фракція дезертирів Великого Азійського Союзу вже втратила свої оперативні можливості. Казама та його підлеглі проаналізували це. Шанс на те, що вони зможуть поповнити свої сили до завтра, майже дорівнював нулю. Передбачається, що навіть якщо вони здійснять саботаж, це не завдасть великої шкоди. – Може надати їм фальшиву відповідь... Ні, неможливо. На злісне бурмотіння Казами, Санада показав гірку посмішку. – Надіслати фальшиву відповідь технічно можливо. Але дуже важко заблокувати справжню. – Вірно. Казама теж це розумів, тому заперечив свою ідею посеред висловлювання. До того ж вони не встигли підготувати обманку. – Надійшла відповідь від австралійської армії. Оскільки Казама все ще хитав головою, намагаючись позбутися зловісних думок, Фудзібаяші повідомила про перехоплення. – Що вони сказали. Код вже один раз зламали. Як і слід було очікувати, ключ дешифрування повторно не використовувався, але автоматична система легко впорається. – Ха, «дозволяємо взяти участь в завтрашній операції. Співпрацюйте з антимирною фракцією Великого Союзу, щоб успішно завершити операцію» – Зрозуміло. Янаґі. У відповідь на голос Казами, з кутка кімнати підійшов Янаґі. – Повідом про це Чень Сян Шеня і збери команду перехоплення. Деталі залишаю на тебе. – Зрозумів вас. Віддавши честь Казамі, Янаґі вийшов з кімнати. Його хода була дещо легшою, ніж зазвичай. – У будь-якому випадку, Австралія досить смілива. Вони отримали нову зброю? Заговорив з Казамою Санада, тоном що не видавався серйозним. – Ні, не думаю, що це їм чимось допоможе. Однак відповідь Казами не видавалася жартом. – Тоді що, чорт забирай? – Я також думаю, що це досить недбалий наказ, для того хто хоче перемогти. Якщо вони дійсно бажають досягти успіху в саботажі, думаю, їм варто було б дати детальніші інструкції, оскільки ситуація для них погіршилася. Допустила Фудзібаяші, на грубе запитання Санади. Відповідь Фудзібаяші була близькою до думок Казами. – Це спосіб мислення тилових чиновників. Навіть якщо з тилу дають детальні вказівки, вони часто не відповідають ситуації на місці, високопоставлені чини бажають як можна краще керувати ситуацією. З іронією сказав Казама, критикуючи не лише військових, а й всю громадськість. Можливо, тому що його помилково звинувачували в самодіяльності та тривалий час ставилися прохолодно, навіть після підвищення, він не впустив шансу висловити невдоволення в бік командування. Звичайно, він говорив це, бо вони не могли почути. – З іншого боку, як що вони не дають конкретних вказівок, то намагаються передбачити невдачу та уникають відповідальності. Цей випадок може з таких. – Я розумію вашу думку, командувач, але, якщо операція не вдасться, хіба відправлені оперативники не будуть під загрозою? Запитав Санада, не зовсім погоджуючись з думкою Казами. – Звісно, вони знають про це. Думаю, австралійська армія готова піти на це. Санада не міг приховати здивування від цих сміливих міркувань. – Вони збираються покинути магів-оперативників? Казама, на противагу, кивнув зі спокійним виразом обличчя. – Якщо вони були магами, програш яких недопустимий, їх би не вкидали в таку небезпечну операцію. Це не просто високий ризик. Це наче ходити по канату без страхувальної сітки. – Ви хочете сказати, що вони з самого початку вважали їх одноразовими?.. Голос Фудзібаяші, що запитала замість Санади, злегка тремтів. – Якщо в USNA з’явиться маг, який представлятиме безпосередню загрозу Японії, чи відправили б ми Тацую самого? – Ні... Принаймні, я думаю, у нього буде достатньо прикриття. З переконаним виразом на обличчі кивнула Фудзібаяші, на представлений конкретний вираз. – Можливо є не достатній талант чи фізичний дефект. Вони навіть використовуються в місіях з проникнення. Вони можуть бути компетентними, але думається, що вони можуть дозволити собі втратити їх. Казама взяв зі столу планшетний термінал. Ним же він користувався під час зустрічі з Тацуєю на другому поверсі стейкхаусу. Відкривши зображення з того часу. Нерухоме зображення бородатого чоловіка та дівчинки в солом’яному капелюсі приблизно дванадцяти тринадцяти років. – До прикладу. Що якщо зовнішність цієї «дівчинки» пов’язана не з веденням ліків, а з генетичною патологією, що з’явилася як побічний ефект модифікації? – Командувач... Слова «побічний ефект модифікації» Фудзібаяші вимовити не змогла. – Це просто гіпотеза. Але вам не здається, що це правдоподібна можливість. – Згоден. Втрутився в діалог Казами та Фудзібаяші Санада. – Це цілком можливо. Крім того, якщо вона модифікований маг з такими особливостями, не дивно, що вона вигорить у будь-який момент. Цілком можливо, що австралійська армія чинить саме так, як сказав командувач. Подальших коментарів, щодо висновку Санади, не було.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!