[3]

[3]

На вихідні, Перша старша школа нарешті відійшла від «шокового управління» Турніру дев’яти шкіл. Після повторного відбору членів команди, спричиненого повідомленням про зміну спортивних дисциплін, що прийшло другого липня, у суботу сьомого липня були відновлені тренування до змагань. З вівторка розпочнуться регулярні екзамени, але було вирішено, до цього, хоча б раз провести тренування нових гравців. Зокрема, у нових змаганнях «Роар енд ганер» та «Падіння щита», мова йшла про спробу тренувального бою, щоб отримати уявлення про змагання. – Крос з перешкодами занадто масштабний, щоб можна було встигнути його підготувати й він ще не був готовий.

Для Роар енд ганер скористалися водними трасами Бою на дошках, як є, а мішені були взяті в клубі Біатлону та Мисливському клубі. Для Падіння щита, у спортзалі побудували по рингу для хлопців і дівчат і тренувальний бій розпочався відразу після занять.

Зараз на рингу дівчат, що мав ті ж розміри що й ринг хлопців, двадцять метрів у довжину й ширину, та метр у висоту, представниця сольного матчу серед дівчат, Чікура Томоко, змагалася з Ерікою.

Ринг, для Падіння щита, за винятком розмірів виглядав як боксерський ринг без канатів і стовпів, але з антиковзаючого матеріалу і до мінімуму гасив вертикальні вібрації. Поверхня була придатна для бігу й Еріка вільно металась у всіх напрямках.

– Ха, швидка!..

Томоко намагалася витіснити її з рингу магією Зміщене вивільнення. Спочатку вона використовувала магію Зміщене вивільнення, щоб стискати повітря з одного боку і видавати повітря під високим тиском з іншого.

Однак, не могла поспіти за Ерікою, що використовувала магію Прискорення. Як тільки Томоко, втратила Еріку, що наступала зиґзаґом, з поля зору, її щит відчув сильний удар.

Використовуючи Ямацунамі, Еріка створила власний щит і вдарила ним по щиту Томоко. Цю техніку можна було назвати щитовою версією Ямацунамі. У момент контакту, удару, Еріка максимізувала інерцію свого щита і Томоко та її щит вилетіли з рингу.

Чікура Томоко, що впала на спину і затонула в матах розстелених назовні, Еріка зіскочила з рингу і протягнула їй руку. Хаторі, що спостерігав за ними, поруч з Тацуєю, зітхнув. Помітивши, що Тацуя дивиться в інший бік, Хаторі повернув обличчя до чоловічого рингу. Там, пара Савакі та Лео схрестили мечі з Кіріхарою та Томіцукою, чи у цьому випадку варто казати «щити»?

Щити, що використовувалися для Падіння щита, були виготовлені з дерева, площею п’ять десятих квадратного метра для хлопців та три десяти для дівчат, а за формою, крім ручки, не мало бути інших вигинів поверхні. Іншими словами, форма щита могла бути круглою, прямокутною або ж зіркоподібною, якщо форма не є хвилястою або складеною назад на обох кінцях.

В результаті аналізу схеми атаки можливих гравців, Перша старша зупинилась на веретено подібних щитах. Кіріхара направив конусний кінець на Лео.

Лео опустив талію в центрі рингу, ловлячи випад Кіріхари. Лео, що нітрохи не зсунувся був вражаючим, але Кіріхара що не втратив рівновагу, попри віддачу, яку спричинив повний блок, був саме такий як очікувалося.

Двоє людей перестали рухатися. Націлившись в їх напрямку, Томіцука атакував Лео.

Дивом ухилившись від Савакі, Томіцука швидко метнувся на правий бік Кіріхари. У Кіріхари був одноручний щит на правиці, тоді як Томіцука тримав дворучний щит двома руками з обох сторін. Тримаючи щит правіше перед собою, він намагався атакувати Лео, немов спис.

– Вау?!

Однак, безпосередньо перед цим, порив вдарив Томіцуку. Савакі метнувся ліворуч Лео, так само як Томіцука обійшов Кіріхару праворуч. Савакі, з одноручним щитом, на лівій руці, занурив правий кулак в Томіцуку.

Він був гарним в атаці кулаками, направляючи хвилі стиснутого повітря. Використовуючи товсту броню з повітря на своїх руках, щоб розширити площу поверхні, не несучи ваги, і використовуючи магічне прискорення на кулаках, щоб вистрілити масою повітря. У Падінні щита заборонялося бити по інших частинам, крім щита, фізичними атаками твердих тіл і рідини, але не було жодних обмежень в частині газових атак.

Маленьке тіло Томіцуки впало на ринг. Хоча він заледве врятувався, щоб не впасти з нього, Томіцука, якому не вистачало дистанційних атак, наданий момент, не мав чим відповісти. Кіріхара заблокований щитом Лео, все ж зміг маніпулювати CAD на правій руці, лівою.

Хід, щоб розірвати ситуацію «двоє на одного». Магія сконструйована, щоб зруйнувати щит Лео, «Високочастотний клинок», що використовував щит як посередника. На Щит Кіріхари була накладена високошвидкісна вібраційна техніка та техніка, щоб запобігти саморуйнуванню.

Через контактуючу поверхню, вібрації передалися на щит Лео...

– О-о-х?!

...Щит Кіріхари був наполовину знищений. Для Кіріхари, що раптово видав здивований зойк, це було неможливим. Той факт, що щит зламався під дією вібрацій, свідчив що його техніка протидії саморуйнуванню була зведена нанівець магією зміцнення Лео.

Тепер Лео вдарив щитом по краю щита Кіріхари, що перетворився на вертикальну палицю. Зміцнений магією щит Лео розбив щит Кіріхари.

В результаті зіткнення, Хаторі знову зітхнув. Кілька разів похитав головою і вагаючись заговорив з Тацуєю.

– Шіба... Може було краще взяти до команди Чібу та Сайдзьо?

Власне, під час відбору виникала така думка, але тим хто рішуче відмовився від цього був Тацуя.

– Якби не було обмежень в способах атаки, ці двоє були б відмінними кандидатами.

– Вони не зможуть перемогти за правилами Падіння щита? Ти сказав так під час відбору, але насправді, під час тренувального бою...

– Просто ні Чікура-семпай, ні Кіріхара-семпай не звикли змагатися в Падінні щита. Мінамі.

Після того як м’яко заперечив Хаторі, Тацуя звернувся до Мінамі, що спостерігала за тренуванням трохи осторонь рингу для дівчат.

– Так, пан старший брат Тацуя.

Мінамі збиралася підбігти до нього, але Тацуя зупинив її жестом руки й сам підійшов до рингу дівчат. Дівчина першорічка, її партнер в парному матчі Падіння щита дивізіону новачків, що стояла поряд з нею напружилася.

– Еріка.

– Що?

На ходу підізвав Тацуя Еріку. Еріка, що старанно спостерігала за боєм Лео, негайно повернулася до свого рингу.

– Еріка, виступи проти Мінамі.

– Маєш на увазі соло?

– Так.

– Хм... Добре.

Оглянувши Мінамі від ніг до голови, Еріка, наче в чомусь впевнившись, з кивком забралася на ринг.

– Мінамі.

Зупинивши Мінамі, що вже збиралася піднятися слідом за Ерікою, стурбованою несподіваним розвитком подій, Тацуя прошепотів їй щось на вухо.

Побачивши це, Еріка розтягнула вуста в усмішці.

– Дякую за очікування, пані Чіба. Будь ласка, починайте.

Вийшовши на ринг, чемно вклонилася Мінамі.

Цікаво, яку тактику він порадив. Поглянемо.

Загрозливо посміхнулась Еріка.

– Обоє готові.

За традицією Турніру дев’яти шкіл, на майданчиках не знайти жодного судді, на рингу Падіння щита не було рефері. Замість електронного сигналу, Тацуя свиснув.

Еріка атакувала Мінамі в лоб. Відмова від фінтів це не зневага Мінамі. Вона не могла впоратися з цікавістю, що сказав Тацуя.

Перед Ерікою, яка зробила раптовий ривок, Мінамі швидко та спокійно керувала CAD.

Тіло Еріки на мить зупинилося. Цей рух, можливо був зумовлений тим що вона нейтралізувала інерцію свого тіла, але Еріка не думала зупинятися.

Щит Еріки потрапив у об’єктний бар’єр розгорнутий Мінамі Віддачі не було, оскільки інерція була мінімізована. Але теж саме було і з Мінамі. Мінамі не отримала жодного удару і перейшла до наступної техніки.

Тіло Еріки трохи піднялося. Вона підлетіла не за власним бажанням. Схоже, вона наступила на бар’єр, який Мінамі нахилила по діагоналі. Навіть якщо інерція нейтралізована, сила тяжіння все одно працювала, тому потрібно було балансувати. Але оскільки вона втратила опору, вона не встояла.

– Гей!..

Еріка кинулася зупиняти процедуру нейтралізації, але, на жаль, з її навичками не можливо негайно змінити умови магії. Навіть якби вона зараз збільшила інерцію, постійна швидкість руху досі діяла. Як результат, Еріка була викинута за межі рингу наступаючим бар’єром Мінамі.

– Щойно... Це «Фаланга» Дзюмондзі-семпая?

Пробурмотів Хаторі збентеженим голосом.

– Ні. Нинішня техніка це просто безперервне переміщення одношарового об›єктного бар›єра.

Заперечив Тацуя.

– Принцип той же, як і простої магії руху. Магія Руху - це метод безперервної зміни координат об’єкта. Просто ціль зміни не об’єкт, а координати розгортання бар›єра.

– Це так просто?..

Потрясіння Хаторі не розвіялося, і стало ще сильнішим. Якби це можна було так просто зробити, будь-хто міг би відтворити атаки «фаланги».

– Техніки які використовує Мінамі та Фаланга відрізняються складністю. Атака фаланги - це магія, що створює об’єктний бар’єр, в декілька шарів, що піднімає силу та швидкість до межі в, обмін на тривалість. Від техніки Мінамі не можна очікувати таку стійкість, що може розбити ціль.

Давши цю відповідь, Тацуя залишив Хаторі і підійшов до Чікури Томоко. Там же була Еріка, що впала з рингу, і Мінамі з вибаченням на обличчі зійшла з рингу.

– Ні, мій промах, схибила. Не думала, що мене так легко викинуть.

– Якщо діяти такими відвертими кроками, їх легко порахувати. Техніка Еріки неймовірно швидка, тобто важливо, щоб її не було видно супротивнику.

– ...Добре підмічено.

Тацуя відвернувся від Еріки, яка розгубилася від того, що щойно вказали на слабкість її таємної техніки.

– Я думаю, зараз ви розумієте, як протистояти супротивнику в рукопашному бою.

– ...Я не можу використовувати бар’єр подібним чином?

– Чікура-семпай, ви ж спеціалізуєтеся на зміні векторів?

Томоко дещо здивувалася, мабуть, тому що Тацуя знав про її спеціалізацію.

– ...Так, вірно.

– Безпосередньо перед зіткненням щитів, ви можете змінити вектор руху супротивника і викинути його за межі рингу магію Руху.

Для Тацуї було дивно, що вона не розуміла цього. У цьому Турнірі дев’яти шкіл він виступав у ролях інженера та тактика. Тож щоб виконувати їх він мав знати слабкі та сильні сторони гравців. Можливо це прозвучало трохи грубо. ...Про таку можливість варто було здогадатися.

Не залежно від її думок, здається, Тацуї вдалося переконати Томоко. Натомість Еріка виглядала так, ніби хотіла щось сказати, але увагу Тацуї привернув термінал, що завібрував в нагрудній кишені.

Діставши його, він прочитав повідомлення. Тацуя обернувся і звернувся до Хаторі, який стояв за ним.

– Здається підготовка льодяних стовпів завершена. Я піду туди, можна залишити це місце на тебе?

– Так, звичайно. Залиште це мені.

Так планувалося з самого початку. Тож Хаторі відразу кивнув.

На всяк випадок, Тацуя поглянув на чоловічий ринг. Поряд з інженером третьокурсником, що проводив тонкі налаштування CAD Савакі, Хіракава Чіакі уважно слухала Томіцуку. Можливо, вона вислуховувала враження від CAD, що він буде використовувати на змаганнях. Тацуя розсудив, що проблеми відсутні, подякував Хаторі та Чікурі, а також попрощавшись з Ерікою та Мінамі, він відправився на полігон для Руйнування льодових стовпів посеред лісу.

Щороку вони практикуються в Руйнуванні стовпів, використовуючи п›ятдесятиметровий відкритий басейн позаду лісу. Він не для плавання, а для практики контролю рідини. Зазвичай, вони заповнюють його водою і магічно перетворюють її на стовпи і тією ж магією заморожують. Після чого можна було почати практикуватися в Руйнуванні стовпів.

Ще минулого року, вся ця процедура займала досить значний час. Але цього року, вона була завершена менше ніж за четверть звичайного часу.

– Ох, старший брате. Все готово.

До цього, Міюкі була першокурсницею, тож тактовно не викликалася добровольцем, але цього року успішно завершила цю роботу. Тацуя підрахував, що цього року це займе половину потрібного часу, але Міюкі перевершила його очікування. ...На ділі, щоб заповнити все водою і поставити стовпи потрібна лише година.

– Хороша робота. Це було досить швидко.

– Я не можу змушувати старшого брата чекати.

Мова Міюкі відповідала її ідеальному образу Ямато Надешіко, але погляд на Тацую повністю зраджував, і голос, і зовнішність. Її очі красномовно говорили. ...Вона хотіла, щоб як найшвидше повернувся Тацуя. Це розуміли всі, тож Канон та інші відверто нахмурилися.

– Я не думала, що вона створить і заморозить всі двадцять чотири стовпи одночасно.

– Невже ця магія контролю рідини була створена паном Тацуєю?

Хоч Канон говорила з сарказмом, Шізуку, здається, зацікавилася технікою, якою скористалася Міюкі.

– Я обдумував застосування теорії копіювання форми, але саме Міюкі здійснила це на практиці.

– Я просто скористалася магією на основі чудової послідовності активації розробленої старшим братом.

Старший брат і молодша сестра вихваляли досягнення один одного. Цього разу, не тільки Канон, але й Шізуку відвернулася з виразом «очі б не бачили».

– ...У будь-якому разі, раз все готово, почнемо.

Відразу після цих слів Тацуї, Міюкі зайняла стартову позицію.

Канон і Шізуку були дещо в’ялими, але це не їх провина.

Як вже говорилося, п›ятдесятиметровий басейн, шириною двадцять метрів, глибиною п’ять, не був призначений для плавання. Тож вимог до гігієни не було. Тому стінами та дном басейну виступала ущільнена водовідштовхувальна глина. Але це як найкраще підходило для практики в Руйнуванні стовпів.

Дно басейну було поділено білими лініями, що відповідало розмірам поля Руйнування льодових стовпів, а в чотирьох кутках встановлені тонкі палички. Риштування були встановлені за десять метрів від стін, на них і стояли суперниці.

Міюкі на одних.

Шізуку і Канон на протилежних.

Це був гандикапний поєдинок, двоє на одного, але це не означало, що у групи Канон перевага.

За винятком окремих випадків, магію не можливо поєднувати. Якщо Канон і Шізуку одночасно активують магію, їх комбінація не спрацює, активується лише одна магія. Ні, жодна з них не матиме достатнього ефекту, якщо взагалі матиме. Ця проблема існує і в інших парних змаганнях, але в Руйнуванні льодових стовпів вона стоїть особливо гостро.

– Шізуку, удачі!

Побажала Хонока. Оскільки підготовка майданчика для Ілюзорної битви затримується, вона прийшла поглянути на практику в Руйнуванні стовпів, а точніше побути поруч з Тацуєю.

– Міюкі-семпай, боріться!

Ніби на противагу їй, хоч трохи соромлячись, Ідзумі вболівала за Міюкі. Вона була представницею в Руйнуванні стовпів і хоч у неї були дещо важкі думки, вона тут для спостереження.

– Тоді, почнемо.

Слідом за голосом Тацуї, встановлений світовий сигнал змінився з червоного на жовтий. В момент, коли він став синім, в басейні завирувала магія.

Канон сидячи на розкладному стільці все сильніше хмурилася. Міюкі та Шізуку стояли одна на проти іншої, з виразом, що ніби говорив, «що з цим робити».

Вони провели п’ять тренувальних раундів і більшість льодових стовпів були відновлені Міюкі, іншими словами, хоч скільки надмірно вона використовувала магічну силу, всі п’ять раундів були за нею. Не тільки Канон, будь-хто супився б при такому поганому результаті.

– Чійода-семпай атакує, а Шізуку захищається. Я не думаю, що тактика в основному не правильна.

І хоча Канон видавалася в поганому настрої, Тацуя говорив сміливо, налаштовуючи CAD.

– Кажеш ми програли не через магію? Тоді що було не так

– Не те що щось було не так, це відсутність практики взаємодії.. Це нормально, бо сьогодні перший день.

– ...Де було не так.

– Ваша магічна область, семпай, та область посилення інформації Шізуку трохи перекрилися.

Почувши пояснення Тацуї, Шізуку схилилася перед Канон.

– Вибачте, семпай. Це моя помилка.

– Вірно. Щоб пересилити область магії Міюкі, ти, схоже, розширила діапазон цілей для зміцнення на всю територію команди. Але в Руйнуванні стовпів не програєш, якщо залишиться хоча б один стовп, тож варто розглянути можливість звуження цілей підсилення.

– Так, зрозуміла.

– Старший брате, а мені ви не дасте жодної поради?

З посмішкою, перед Шізуку увірвалася Міюкі та поглянула на Тацую поглядом цуценяти, яке очікує коли його погладять.

– Я дам пораду, якщо Міюкі програє. Однак сваритиму, якщо працюватимеш абияк.

– Сваритимете... Навмисно я не програю. Це буде грубо відносно семпая і Шізуку.

Розлючено відповіла Міюкі, а навколо її очей трохи почервоніло.

Канон дивилася на це зі знесиленим виразом. Насправді вона була не задоволена, що її інженером тактиком був Тацуя, а не Ісорі. Тому вона хотіла додати Тацуї роботи, але глядячи наскільки добре до нього ставляться Міюкі та Шізуку, вона подумала, «змирюся до справжнього виступу».

◇ ◇ ◇

В ніч на суботу, сьоме липня. Дні були довгими, та не зважаючи на час доби, в головному будинку сім’ї Саєгуса було тихо.

Старший син голови дому Коуічі вже одружився і зараз з дружиною живе в квартирі в центрі міста. Другий син залишився в інституті магічних досліджень, створеному родиною Саєгуса окремо від сьомої лабораторії, більшість часу він залишався там. Два старших сини були дітьми першої, загиблої, дружини Коуічі і вони уникали сестер, що були дітьми другої дружини. Вони не в поганих стосунках, але, мабуть, їм було дещо важко на серці.

Дочки, старша, Маюмі, сьогодні на вечірці й ще не повернулася. Сьогоднішня вечірка не пов’язана з Номерами, а спонсорована університетом вечір з нагоди Танабати, тож вона, як завжди, повернеться пізно.

Касумі і Ідзумі рано прийняли ванну і повернулися до своїх кімнат. Вони сказали «ми втомилися сьогодні», тож, мабуть, вже сплять.

Хоч він і втомився, як його молодші дочки, але Коуічі не міг відпочивати. Він працював у своєму кабінеті, очікуючи на відвідувача.

– Проходьте.

Відповів він на стук, запрошуючи увійти. Той хто стукав, це Накура - його довірена особа.

– Що сказав Чжоу Гонґцзінь?

Запитав Коуічі у Накури, що збирався надати короткий звіт. Накура зрозумів, що той намагається зекономити час і дав беземоційну відповідь.

– Він попросив голову родини Кудо прийняти біженців з Великого Азійського Союзу.

– Хм... Яка реальна причина зв’язуватися з Кудо?

– Перешкодити випробуванню працездатності бойового гіноїда «Ляльки-паразита», що відбудеться на Турнірі дев’яти шкіл, він спричинить буйство гіноїдів, що завдадуть шкоди гравцям турніру. Він сказав, що нікого не вб’є. Думаєте йому варто довіряти?

– Якими засобами?

– Магічна техніка, що спричинить безумство Паразитів.

– ...Поза системна магія впливу на духовних істот.

Зацікавлено пробурмотів Коуічі. Однак він негайно повернув своє тіло від письмового столу, ніби втратив інтерес.

– Гарна робота.

В словах була закладена команда піти. Однак Накура не послухався.

– Ви впевнені, що хочете залишити все як є?

– Не хвилює.

Відповів Коуічі спиною до Накури.

– Випробування Паразитів проводитиметься під час Кросу з перешкодами. Перший рік не є мішенню.

– Все гаразд якщо це не нашкодить вашій родині?

– Дивно від тебе чути подібне.

Хоч в голосі Накури не було звинувачення, Коуічі повернувся в своєму кріслі та звернувся до нього, можливо, бо відчув, що має щось додати.

– Чому я маю надриватися через дітей інших родин?

Після зауваження Коуічі, Накура визнав свій промах і вклонився. Перш за все, це він тримав зв’язок з Чжоу, тож турбота про інші родини була нічим іншим, як лицемірством.

– До того ж першими в це втрутяться радикальні представники Самооборони. Патріарх намагається провести перевірку Ляльки-паразита, щоб створити можливість замінити мага машиною. Я гадаю, що все в порядку, зараз в до цього заготовлено одну чи дві додаткові стратегії.

Оскільки той був натхненником групи, яка була близька йому, Коуічі досконало знав, наскільки великі зміни чекають Турнір дев’яти шкіл.

По-перше, в складі Сил Самооборони була група, що агресивно ставилася до Великого Азійського Союзу. Вони затято виступали проти мирного договору з Великим Азійським Союзом, що був укладений минулого листопада.

Стверджували, що по Великому Азійському Союзу необхідно завдати додаткового удару для забезпечення втрат в тридцять відсотків усіх кораблів та усунути загрозу на тривалий термін. Іншими словами, вони хотіли розпочати війну. До Інциденту в Йокогамі, ця позиція в Силах оборони, практично не мала схвалення, але після Йокогами кількість її прихильників постійно зростала.

Проте в результаті всього, загроза була знищена. Тож, навпаки це призвело до зміцнення поміркованих груп і переросло у силу яку командування Самооборони не могло ігнорувати.

Збільшення тиску на Магічну асоціацію багато в чому пояснюється прагненням заспокоїти невдоволення радикальних груп. Як результат, цього річний Турнір дев’яти шкіл буде проведений як змагання військового типу.

Все подальше було припущенням Коуічі, але, схоже, Кудо Рецу намагається зігнути, а не перерізати цей потік. Рецу залучив радикалів під приводом експериментів з магічною зброєю, демонструючи, справжнього мага, який впадає в ступор і що замість нього краще використовувати Ляльку-паразита, що з самого початку розроблялася, як зброя, тим самим змушуючи думати що це значно збільшить військову потужність.

Доказів немає. Це просто уява, що складається з ситуації. Однак як би він не думав про це, Найбільш підходящим для Кудо Рецу, Коуічі бачив це, ніж жертвувати хлопцями та дівчатами, як магічною зброєю.

– Накура, не варто розмірковувати над цим. Навіть якщо вельмишановний Макото потрапить в пастку, вчитель все виправить.

Ось наскільки Коуічі довіряв колишньому вчителю.

◇ ◇ ◇

Неділя, восьме липня. Тацуя відвідував третій відділ розробки FLT. Фраза «попри вихідний», тут була не до місця. Можливо, буде доречніше сказати, що це тому, що школа закрита.

Що було не звичним, то це те, що Тацуя був один. Міюкі займалася вдома, оскільки з вівторка починаються регулярні іспити. Практичну майстерність тренувати марно, навіть якщо ви провалювали її до іспитів, а от з написанням тестів ефект однозначний.

Лабораторія була повна дослідників, які давно загубили відчуття днів, вихідних і свят. Усі наполегливо працюють. Третій відділ майже закінчив розробку нового продукту.

CAD з повністю мисленнєвим контролем. Він розробляється як конкурентний прорив магічної активації механічних пристроїв. Пів року тому Розен Магіккрафт вже випустили перший у світі тип повністю контрольований думками, але новий продукт FLT перевершить його.

Однак у Розен і FLT абсолютно різні концепції. CAD Розен - містить спеціальний механізм, який містить сайонові перемикачі, і належить до категорії досить великих, щоб його можна було використовувати портативно.

З іншого боку, повноцінно мисленнєво керований CAD розроблений FLT, базується на одній функції, «виведенням послідовності активації Несистемної магії, яка керує CAD». Саме звичайний CAD запускає послідовність активації, відповідно до цільової магії, але замість того щоб маніпулювати ним пальцями, в ньому реалізовано концепцію керування Несистемною магією.

Повний мисленнєвий контроль FLT потребує додаткового програмного забезпечення для спареного CAD, але перевага полягала в тому, що ви можете користуватися звичним для вас пристроєм. Принаймні, так вважав Третій відділ розробки. Програмне забезпечення для керування охоплює вісімдесят відсотків CAD представлених на ринку незалежно загального чи спеціалізованого типу. Оскільки ним можна керувати лише сайонами, цей новий продукт повинен мати великий попит як додаткова продукція.

Сьогодні останній день перед виходом в серію і якщо ніяких проблем не виникне, буде оголошено про випуск. Коли Тацуя з’явився в кімнаті спостереження, випробування вже почалося.

– Доброго ранку! Я трохи спізнився?

– Доброго ранку, молодий пане! Ні, ви вчасно. Вибачте, я не міг дочекатися, тож почав раніше.

Вибачаючись вклонився Ушіяма, але його очі сяяли від радості.

Це не була посмішка зневаги до Тацуї, а посмішка майстра що виконав свою роботу на совість.

– Ось як. – Тоді я не проти, але...

Поглянувши на монітор на стіні, Тацуя посміхнувся тією ж посмішкою, що й Ушіяма.

– Виглядає добре.

На моніторі демонструвався прогрес дванадцяти тестерів. Вони використовували магію чотирьох систем і восьми типів, щоразу змінюючи CAD.

– Поки все добре. Втрати часу менші, ніж очікувалося.

Всі тестери використовували лише елементарну магію. Звичайна процедура для щойно розробленого CAD. Однак було дві різниці. Одна полягала в тому, що вони не торкалися перемикачів CAD. Інша, це невеликий пристрій у формі медальйона, що висів на шиї тестера на тонкому ланцюжку.

Прихований під одягом металевий, сріблястий диск діаметром три сантиметри, товщиною шість міліметрів. Це CAD повного мисленнєвого контролю. На моніторі візуалізувалося світло сайонів, CAD, у формі медальйона, поглинав мисленнєві частки тестера та активував послідовність активації. Коли Тацуя звернув свій «погляд» на одного тестера, вибраного через зображення на моніторі, послідовність активації, в медальйоні на грудях, перетворювалася на магічну послідовність, яка маніпулювала мисленнєвими частками тестера, як він міг бачити, хвиля сайонів сфокусувалася у вузькому місці, кнопці браслета, на лівій руці та всмокталася.

Кнопка CAD - це електричний перемикач, і разом з тим приймач, з чутливого каменю, для сигналів сайонів. Безконтактний перемикач, яким, до тепер, оснащено більшість CAD, замінює натискання пальцем, направляючи сайони безпосередньо на антену, якщо користувач не звик до роботи з мисленнєвими частками, він часто вказує не правильну послідовність активації, а ймовірність не правильного визначення самим CAD досить мала. Цей тип повного мисленнєвого контролю був розроблений з урахуванням того, що навіть маги, недосвідчені в роботі з мисленнєвими частками, можуть точно визначити тип активації та усунути помилкове визначення CAD.

З цією митою, підхід, обраний Тацуєю та іншими, це розробка незалежної магії, яка посилає хвилю сайонів, що спрямовується на антену з чутливого каміння. Використати магію, щоб розгорнути послідовність активації та активувати магію. Це звісно обхідний шлях, але оскільки хвилі мисленнєвих часток, для перемикання CAD, мають просту структуру, навантаження на мага практично мізерне. Перед можливістю вказувати послідовність активації, лиш подумавши, обхідний шлях - тривіальність.

– Дозвольте і мені спробувати.

– Прошу, зробіть це. – Гей, принеси тестувальний пристрій молодому панові!

Отримавши CAD повноцінного мисленнєвого контролю, у формі медальйона, від дослідника, який підбіг на крик Ушіями, Тацуя рушив до кімнати випробувань.

◇ ◇ ◇

В день того ж дня Тацуя з Міюкі відвідали середмістя. Вірніше буде сказати, його привела Міюкі.

Випробування нового CAD пройшов без проблем і закінчився до полудня. Також він перевірив роботу накопичувача картриджного типу для спеціалізованого CAD, дефектів не виявив. В результаті час, відведений на виправлення помилок, виявився вільним.

Прихопивши повністю готовий CAD повного мисленнєвого контролю, з якого попередньо вилучили позначку прототип, як сувенір, Тацуя повернувся додому, де на нього чекала нахмурена молодша сестра, що була виснажена від стресу. Звичайно вона ніколи не хмурилася на Тацую, практично ніколи, вона просто дивилася на нього псевдо невдоволеним поглядом.

Але Тацуя не міг це просто проігнорувати. З моменту вступу до школи Міюкі вже давно займає друге місце на письмовому іспиті (не варто говорити, що в загальному заліку вона незмінний лідер). Не варто і думати, що вона не розуміє те, що вивчає, але й рейтинг її не хвилював. Він не думав, що таку кількість стресу Міюкі могли викликати лише іспити, як могло здатися з першого погляду.

«Невже це через тягар підготовки до Турніру дев’яти шкіл?.. »

Подумавши так, Тацуя запропонував прогулятися, щоб змінити обстановку.

– Прогулянка зі старшим братом? Давайте! Будь ласка!

Міюкі відреагувала настільки сильно, що Тацуя розгубився. Одним словом, Міюкі просто хотіла, щоб Тацуя потурбувався про неї. Навіть якщо це було занадто емоційно, молодша сестра просто хотіла, щоб старший брат побалував її. Тацуя помітив це запізно, але він був не проти побалувати сестру.

– А ти що робитимеш Мінамі?

В його питані домінувала турбота про сусідку по дому.

– Ні, я готуюсь до іспитів і хочу провести прибирання.

«Тому, будь ласка, без мене», хотіла сказати Мінамі, ввічливо вклинившись. В її словах відчувався конфлікт «чи варто піти з ними для виконання ролі стража», але все ж перемогла думка «шкода руйнувати їхню солодку атмосферу».

Саме Тацуя запропонував прогулятися, але не мав конкретного плану, оскільки це була спонтанна ідея. Тому вирішив залишити пункт призначення на Міюкі, в результаті вони робили покупки в Шібуї.

Міюкі була не вибаглива до одягу. Тацуя вважав, що вона, здається, менше цікавиться макіяжем, але любить розглядати та носити одяг. Справжній намір Міюкі був дещо інший, їй подобалося коли Тацуя дивиться на неї в різному одязі, у будь-якому разі, гуляючи з Міюкі вони часто ходили в такі магазини. Навіть зараз вони гуляли по щойно відкритому будинку моди.

Здається, що кожен орендар працює окремо, але на кожному поверсі ведеться спільний бізнес і між орендарями немає перегородок. Зона з вечірніми сукнями межувала з відділом жіночої спідньої білизни, подібна комбінація, змушувала чоловіків, що гуляли навколо, почуватися не зручно.

На початку Тацуя поводився обережно, але оскільки він супроводжував Міюкі, це було неминуче. Він не відчував ніяких не зручностей і думав що це дивно, нервувати проходячи повз відділ жіночої білизни чи купальників.

Сьогодні це спричинить проблеми.

Нажаль коли Міюкі обрала повсякденне літне плаття і попросила службовця приміряти, всі примірочні цього відділу виявилися зайняті. Було б нормально, якщо Міюкі і Тацуя зачекають, поки вийде попередній клієнт, але службовець, чи то стимульований красою Міюкі, чи через дивні схильності, насильно повів її до іншої вільної примірочної, на цьому ж поверсі.

Примірочну відділу купальників.

Тацуя спокійно підійшов до вітрини заповненої купальниками, але подумав, що залишатися перед гардеробною буде не зовсім правильно. Тож вирішив, що він відійде трохи подалі, а Міюкі що зникла по той бік дверей, викличе його через мобільний термінал.

Однак його розсудливість не окупилася. В цьому відділі було чотири примірочні, і коли Тацуя хотів вийти до загальної зали, то мав проминути решту три, але проходячи повз них він зіштовхнувся з двома дівчатами. Вони були знайомими йому кохаями.

– Шіба-семпай, чому ви тут! Це жіноча роздягальня!

Голос що вимагав у нього пояснень належав саме Саєгусі Касумі, яка у своїй футболці з намальованими тваринами та джинсових штанах, з підгорнутими штанинами, нагадувала хлопця.

– Це не роздягальня, а примірочна, Касумі-чан. О, можливо! Ви з Міюкі-семпай?! Де вона?!

Після виправлення помилки сестри-близнючки химерним тоном, відразу схвилювавшись, до Тацуї підійшла Саєгуса Ідзумі в цілковито жіночому стилі з великою кількістю мережива, у дещо відкритому платі без рукавів з широким декольте і спідницею, п’ять сантиметрів вище колін.

А оскільки ці двоє тут, майже не можливо не вгадати хто, в примірочній. Відчувши ускладнення, Тацуя спробував поспіхом залишити це місце. ...Однак, він запізнився на один крок.

– Чого ви обидві тут шумите... ой.

На заваді стала погана звукоізоляція примірочних. Маюмі, яка чула голоси сестер, що лунали зовні, але не чула що вони говорять, відчинила двері, щоб насварити їх.

Він відчував, йому дивляться в спину. Якщо на цьому моменті він втече, зрештою, всі вирішать що він підглядав. Тож краще бути трохи збентеженим, ніж отримати помилкові звинувачення, яких не заслужив. Швидко прорахував Тацуя і спробував обернутися назад.

Ситуація наблизилася до найгіршого варіанту, який він міг тільки уявити.

Оскільки б вона не вийшла оголеною, найгіршим варіантом був би, Маюмі в білизні.

Тканина, в яку була одягнена Маюмі, котра стояла перед Тацуєю з округленими очима, лише прикривала груди нижню частину талії та основу стегон - біле бікіні.

Пишні груди, що не підходили маленькому тілу і чітко підкреслена долина між двома пагорбами.

На диво розкішні стегна, в поєднані з тонкою талією, створювали неймовірно захоплюючі вигини.

Не захищені стегна виглядали як мармурові й разом з тим викликали враження м’якості.

– Ох... Та... Ко...

– Будь ласка, заспокойтесь Саєгуса-семпай.

Повторюючи жест обома долонями, він спробував заспокоїти Маюмі, що починала тремтіти від безвиході. Іншими словами, його жести говорили те саме, що і слова.

Дивно, але його спроба пройшла вдало. Незабаром Маюмі відвернулася від нього і повернулася до примірочної, закривши двері з невеликим шумом.

– Кіяаааа!

Почулася з кабінки, що, безпомилково, було криком Маюмі. Тацуї знову захотілося втекти.

– Мені було цікаво, що там сталося...

– Прошу вибачення за метушню...

Однак на відверте враження Міюкі, Маюмі вклонилася з вибаченнями.

– Ні, семпай, це не провина старшого брата. Швидше я маю вибачитися.

Вони знаходилися в кав’ярні, що працювала в середині будинку моди. За столом були Тацуя, Міюкі, Маюмі, Касумі та Ідзумі.

– Це я взяла брата в подібне місце... мені шкода, семпай, старший брат.

Саме Міюкі допомогла нейтралізувати незручну атмосферу. Міюкі запросила Маюмі обговорити інцидент що щойно стався, коли з ними прийшли Касумі та Ідзумі, покликали й Тацую, як одну зі сторін.

– Ні, пані Міюкі, тут нічого поганого. Крім цього... Мене ж не бачили оголеною. Дивно соромитися, оскільки це купальник. Вибач Тацуя-кун. Я підняла крик. Я лише здивувалася.

Маюмі здавалася старшою, або намагалася поводити себе з погляду дорослої. Але в той самий час, всім було зрозуміло, що ці слова важко їй даються. Якщо поглянути на рожеве щоки, бігаючий погляд, стане зрозуміло, що вона ще зніяковіла.

Тацуя нічого не говорив. Якщо він заперечить слова Міюкі, виглядатиме наче він захищає її, а вибачившись перед Маюмі ще більше засмутить її.

– Ні, я думаю це природно.

Найкраще, що міг відповісти Тацуя.

Однак була дівчина, яку це не задовольнило. Касумі таємно, хоча не змогла цього приховати, обурилася тим, що Тацуя збентежив Маюмі.

Якщо висловити її думки словами, то це звучатиме так: «Ти побачив відвертий образ сестри без дозволу!» «Дивись мені!» Можна сказати, що вона була достатньо розумною, щоб залишити це в думках, але її гнів до Тацуї був не заперечний.

На щастя для нього, Ідзумі, здається, не поділяла гніву Касумі.

Міюкі-семпай, які у вас плани сьогодні?

В цей момент, її свідомість була повністю заповнена Міюкі.

– Огляну ще трохи одягу і піду додому. Наступного тижня іспит.

– Тоді, чи можу я приєднатися до вас?

Ідзумі, розсудливі думки якої кудись вилетіли, попросила Міюкі супроводжувати її. Її, так би мовити, «невинний» погляд був сповнений хіттю. На настільки егоїстичне бажання, Міюкі намагалася втримати посмішку.

– Добре, якщо старший брат не проти.

– Ідзумі-чан, не турбуй іншу сім’ю.

Відповідь Міюкі була не однозначною, а от слова Маюмі були явним докором. Ідзумі доволі кмітлива дівчина. Тож легке зауваження старшої сестри, швидко повернуло ясність її думок.

– Вірно. Вибачте, Міюкі-семпай.

Якби все так і закінчилося брат і сестра Шіба та сестри Саєгуса мирно б розійшлися. Однак Касумі була більш відкрита у своїх почуттях ніж Ідзумі.

– Вірно, Ідзумі. Не добре заважати побаченню Шіби-семпая та Шіби-семпая.

– Побаченню?!

Чомусь саме Маюмі не стримала свій голос.

– Касумі. Ми не на побачені.

Голос Тацуї був надто спокійним, щоб його можна було прийняти як виправдання. На звичайну реакцію, яку більш доцільно описати як беземоційну, Касумі, як завжди, розпалилася ще більше.

– Мене не переконати, що старшокласник і старшокласниця ходять по магазинах лише вдвох і це не побачення.

Маюмі крадькома поглянула на Міюкі.

Чомусь Міюкі виглядала так ніби її потягнули за щоки.

– Це не так, оскільки старшокласник - брат, а старшокласниця - сестра.

– А, так родичам взагалі не продуктивно ходити на побачення!

– Касумі-чан, не груби.

Різко м’яким тоном вклинилася Ідзумі. Вона знала, що Касумі перебуває у так званому ментальному стані «неповернення».

Сама Касумі знала що вступає в бездонне болото. Однак чомусь коли вона мала справу з Тацуєю, продовжувала прикопуватися до дрібниць. Це рідкість для, основному життєрадісної Касумі, вона і сама думала, що це дивно.

Попри подібні думки, губи Касумі рухалися самі по собі

– Відмінний маг зобов’язаний залишити нащадків! Чи Шіба-семпай збирається зробити це з молодшою сестрою.

– Касумі.

Однак нестримний язик Касумі, Тацуя зупинив гучним голосом.

– Хіба продуктивно проводити вихідні з сестрами?

– Ах!

Обличчя Касумі скривилося і досить явно почервоніло.

Нажаль, Тацуя дивився на неї холодним поглядом.

– Семпай, вибачте, та ми підемо.

Швидко відвівши погляд, він сидячи вклонився Маюмі.

– Ах, це я...

Побачивши, що Тацуя тримає рахунок, Маюмі поспіхом підвелася.

–– Ні, це вибачення за дитячу поведінку кохаїв.

Однак Тацуї не здалося що хтось категорично проти, тож він попрямував до каси.

Міюкі підвелася, вклонилася Маюмі та прослідувала за Тацуєю.

За столом залишилися Касумі, яка скривила губи, ніби зараз заплаче і сестри, які хвилювалися за неї.

Вийшовши з закладу, зробивши декілька кроків, Міюкі озирнулася. Звісно сестри Саєгуса не слідували за ними. Вона заговорила до брата з деяким полегшенням.

– Ем, старший брате. Я не думаю, що Касумі мала погані наміри.

Тацуя, озирнувшись до Міюкі, на мить виглядав здивованим, але одразу кивнув з гіркою посмішкою.

– Я теж так думаю.

Почувши його відповідь, Міюкі розслабилася і видихнула.

– Я знаю, що вона не хотіла говорити чогось такого. Я подумав, що не повинен дозволити Касумі продовжувати, тому так і вчинив... Напевно це було дещо грубо.

Тацуя посміхнувся з певним самопрезирством, але Міюкі зрозуміла, що він не серйозно.

– ...Міюкі подобається, що брат не надто добрий до інших дівчат.

– ...У тебе всі якості поганої дівчини.

Міюкі насупилася, кажучи «Ну!»

На такий дитячий жест, Тацуя гірко посміхнувся.