На вихідні, Перша старша школа нарешті відійшла від «шокового управління» Турніру дев’яти шкіл. Після повторного відбору членів команди, спричиненого повідомленням про зміну спортивних дисциплін, що прийшло другого липня, у суботу сьомого липня були відновлені тренування до змагань. З вівторка розпочнуться регулярні екзамени, але було вирішено, до цього, хоча б раз провести тренування нових гравців. Зокрема, у нових змаганнях «Роар енд ганер» та «Падіння щита», мова йшла про спробу тренувального бою, щоб отримати уявлення про змагання. – Крос з перешкодами занадто масштабний, щоб можна було встигнути його підготувати й він ще не був готовий.
Для Роар енд ганер скористалися водними трасами Бою на дошках, як є, а мішені були взяті в клубі Біатлону та Мисливському клубі. Для Падіння щита, у спортзалі побудували по рингу для хлопців і дівчат і тренувальний бій розпочався відразу після занять.
Зараз на рингу дівчат, що мав ті ж розміри що й ринг хлопців, двадцять метрів у довжину й ширину, та метр у висоту, представниця сольного матчу серед дівчат, Чікура Томоко, змагалася з Ерікою.
Ринг, для Падіння щита, за винятком розмірів виглядав як боксерський ринг без канатів і стовпів, але з антиковзаючого матеріалу і до мінімуму гасив вертикальні вібрації. Поверхня була придатна для бігу й Еріка вільно металась у всіх напрямках.
– Ха, швидка!..
Томоко намагалася витіснити її з рингу магією Зміщене вивільнення. Спочатку вона використовувала магію Зміщене вивільнення, щоб стискати повітря з одного боку і видавати повітря під високим тиском з іншого.
Однак, не могла поспіти за Ерікою, що використовувала магію Прискорення. Як тільки Томоко, втратила Еріку, що наступала зиґзаґом, з поля зору, її щит відчув сильний удар.
Використовуючи Ямацунамі, Еріка створила власний щит і вдарила ним по щиту Томоко. Цю техніку можна було назвати щитовою версією Ямацунамі. У момент контакту, удару, Еріка максимізувала інерцію свого щита і Томоко та її щит вилетіли з рингу.
Чікура Томоко, що впала на спину і затонула в матах розстелених назовні, Еріка зіскочила з рингу і протягнула їй руку. Хаторі, що спостерігав за ними, поруч з Тацуєю, зітхнув. Помітивши, що Тацуя дивиться в інший бік, Хаторі повернув обличчя до чоловічого рингу. Там, пара Савакі та Лео схрестили мечі з Кіріхарою та Томіцукою, чи у цьому випадку варто казати «щити»?
Щити, що використовувалися для Падіння щита, були виготовлені з дерева, площею п’ять десятих квадратного метра для хлопців та три десяти для дівчат, а за формою, крім ручки, не мало бути інших вигинів поверхні. Іншими словами, форма щита могла бути круглою, прямокутною або ж зіркоподібною, якщо форма не є хвилястою або складеною назад на обох кінцях.
В результаті аналізу схеми атаки можливих гравців, Перша старша зупинилась на веретено подібних щитах. Кіріхара направив конусний кінець на Лео.
Лео опустив талію в центрі рингу, ловлячи випад Кіріхари. Лео, що нітрохи не зсунувся був вражаючим, але Кіріхара що не втратив рівновагу, попри віддачу, яку спричинив повний блок, був саме такий як очікувалося.
Двоє людей перестали рухатися. Націлившись в їх напрямку, Томіцука атакував Лео.
Дивом ухилившись від Савакі, Томіцука швидко метнувся на правий бік Кіріхари. У Кіріхари був одноручний щит на правиці, тоді як Томіцука тримав дворучний щит двома руками з обох сторін. Тримаючи щит правіше перед собою, він намагався атакувати Лео, немов спис.
– Вау?!
Однак, безпосередньо перед цим, порив вдарив Томіцуку. Савакі метнувся ліворуч Лео, так само як Томіцука обійшов Кіріхару праворуч. Савакі, з одноручним щитом, на лівій руці, занурив правий кулак в Томіцуку.
Він був гарним в атаці кулаками, направляючи хвилі стиснутого повітря. Використовуючи товсту броню з повітря на своїх руках, щоб розширити площу поверхні, не несучи ваги, і використовуючи магічне прискорення на кулаках, щоб вистрілити масою повітря. У Падінні щита заборонялося бити по інших частинам, крім щита, фізичними атаками твердих тіл і рідини, але не було жодних обмежень в частині газових атак.
Маленьке тіло Томіцуки впало на ринг. Хоча він заледве врятувався, щоб не впасти з нього, Томіцука, якому не вистачало дистанційних атак, наданий момент, не мав чим відповісти. Кіріхара заблокований щитом Лео, все ж зміг маніпулювати CAD на правій руці, лівою.
Хід, щоб розірвати ситуацію «двоє на одного». Магія сконструйована, щоб зруйнувати щит Лео, «Високочастотний клинок», що використовував щит як посередника. На Щит Кіріхари була накладена високошвидкісна вібраційна техніка та техніка, щоб запобігти саморуйнуванню.
Через контактуючу поверхню, вібрації передалися на щит Лео...
– О-о-х?!
...Щит Кіріхари був наполовину знищений. Для Кіріхари, що раптово видав здивований зойк, це було неможливим. Той факт, що щит зламався під дією вібрацій, свідчив що його техніка протидії саморуйнуванню була зведена нанівець магією зміцнення Лео.
Тепер Лео вдарив щитом по краю щита Кіріхари, що перетворився на вертикальну палицю. Зміцнений магією щит Лео розбив щит Кіріхари.
В результаті зіткнення, Хаторі знову зітхнув. Кілька разів похитав головою і вагаючись заговорив з Тацуєю.
– Шіба... Може було краще взяти до команди Чібу та Сайдзьо?
Власне, під час відбору виникала така думка, але тим хто рішуче відмовився від цього був Тацуя.
– Якби не було обмежень в способах атаки, ці двоє були б відмінними кандидатами.
– Вони не зможуть перемогти за правилами Падіння щита? Ти сказав так під час відбору, але насправді, під час тренувального бою...
– Просто ні Чікура-семпай, ні Кіріхара-семпай не звикли змагатися в Падінні щита. Мінамі.
Після того як м’яко заперечив Хаторі, Тацуя звернувся до Мінамі, що спостерігала за тренуванням трохи осторонь рингу для дівчат.
– Так, пан старший брат Тацуя.
Мінамі збиралася підбігти до нього, але Тацуя зупинив її жестом руки й сам підійшов до рингу дівчат. Дівчина першорічка, її партнер в парному матчі Падіння щита дивізіону новачків, що стояла поряд з нею напружилася.
– Еріка.
– Що?
На ходу підізвав Тацуя Еріку. Еріка, що старанно спостерігала за боєм Лео, негайно повернулася до свого рингу.
– Еріка, виступи проти Мінамі.
– Маєш на увазі соло?
– Так.
– Хм... Добре.
Оглянувши Мінамі від ніг до голови, Еріка, наче в чомусь впевнившись, з кивком забралася на ринг.
– Мінамі.
Зупинивши Мінамі, що вже збиралася піднятися слідом за Ерікою, стурбованою несподіваним розвитком подій, Тацуя прошепотів їй щось на вухо.
Побачивши це, Еріка розтягнула вуста в усмішці.
– Дякую за очікування, пані Чіба. Будь ласка, починайте.
Вийшовши на ринг, чемно вклонилася Мінамі.
Цікаво, яку тактику він порадив. Поглянемо.
Загрозливо посміхнулась Еріка.
– Обоє готові.
За традицією Турніру дев’яти шкіл, на майданчиках не знайти жодного судді, на рингу Падіння щита не було рефері. Замість електронного сигналу, Тацуя свиснув.
Еріка атакувала Мінамі в лоб. Відмова від фінтів це не зневага Мінамі. Вона не могла впоратися з цікавістю, що сказав Тацуя.
Перед Ерікою, яка зробила раптовий ривок, Мінамі швидко та спокійно керувала CAD.
Тіло Еріки на мить зупинилося. Цей рух, можливо був зумовлений тим що вона нейтралізувала інерцію свого тіла, але Еріка не думала зупинятися.
Щит Еріки потрапив у об’єктний бар’єр розгорнутий Мінамі Віддачі не було, оскільки інерція була мінімізована. Але теж саме було і з Мінамі. Мінамі не отримала жодного удару і перейшла до наступної техніки.
Тіло Еріки трохи піднялося. Вона підлетіла не за власним бажанням. Схоже, вона наступила на бар’єр, який Мінамі нахилила по діагоналі. Навіть якщо інерція нейтралізована, сила тяжіння все одно працювала, тому потрібно було балансувати. Але оскільки вона втратила опору, вона не встояла.
– Гей!..
Еріка кинулася зупиняти процедуру нейтралізації, але, на жаль, з її навичками не можливо негайно змінити умови магії. Навіть якби вона зараз збільшила інерцію, постійна швидкість руху досі діяла. Як результат, Еріка була викинута за межі рингу наступаючим бар’єром Мінамі.
– Щойно... Це «Фаланга» Дзюмондзі-семпая?
Пробурмотів Хаторі збентеженим голосом.
– Ні. Нинішня техніка це просто безперервне переміщення одношарового об›єктного бар›єра.
Заперечив Тацуя.
– Принцип той же, як і простої магії руху. Магія Руху - це метод безперервної зміни координат об’єкта. Просто ціль зміни не об’єкт, а координати розгортання бар›єра.
– Це так просто?..
Потрясіння Хаторі не розвіялося, і стало ще сильнішим. Якби це можна було так просто зробити, будь-хто міг би відтворити атаки «фаланги».
– Техніки які використовує Мінамі та Фаланга відрізняються складністю. Атака фаланги - це магія, що створює об’єктний бар’єр, в декілька шарів, що піднімає силу та швидкість до межі в, обмін на тривалість. Від техніки Мінамі не можна очікувати таку стійкість, що може розбити ціль.
Давши цю відповідь, Тацуя залишив Хаторі і підійшов до Чікури Томоко. Там же була Еріка, що впала з рингу, і Мінамі з вибаченням на обличчі зійшла з рингу.
– Ні, мій промах, схибила. Не думала, що мене так легко викинуть.
– Якщо діяти такими відвертими кроками, їх легко порахувати. Техніка Еріки неймовірно швидка, тобто важливо, щоб її не було видно супротивнику.
– ...Добре підмічено.
Тацуя відвернувся від Еріки, яка розгубилася від того, що щойно вказали на слабкість її таємної техніки.
– Я думаю, зараз ви розумієте, як протистояти супротивнику в рукопашному бою.
– ...Я не можу використовувати бар’єр подібним чином?
– Чікура-семпай, ви ж спеціалізуєтеся на зміні векторів?
Томоко дещо здивувалася, мабуть, тому що Тацуя знав про її спеціалізацію.
– ...Так, вірно.
– Безпосередньо перед зіткненням щитів, ви можете змінити вектор руху супротивника і викинути його за межі рингу магію Руху.
Для Тацуї було дивно, що вона не розуміла цього. У цьому Турнірі дев’яти шкіл він виступав у ролях інженера та тактика. Тож щоб виконувати їх він мав знати слабкі та сильні сторони гравців. Можливо це прозвучало трохи грубо. ...Про таку можливість варто було здогадатися.
Не залежно від її думок, здається, Тацуї вдалося переконати Томоко. Натомість Еріка виглядала так, ніби хотіла щось сказати, але увагу Тацуї привернув термінал, що завібрував в нагрудній кишені.
Діставши його, він прочитав повідомлення. Тацуя обернувся і звернувся до Хаторі, який стояв за ним.
– Здається підготовка льодяних стовпів завершена. Я піду туди, можна залишити це місце на тебе?
– Так, звичайно. Залиште це мені.
Так планувалося з самого початку. Тож Хаторі відразу кивнув.
На всяк випадок, Тацуя поглянув на чоловічий ринг. Поряд з інженером третьокурсником, що проводив тонкі налаштування CAD Савакі, Хіракава Чіакі уважно слухала Томіцуку. Можливо, вона вислуховувала враження від CAD, що він буде використовувати на змаганнях. Тацуя розсудив, що проблеми відсутні, подякував Хаторі та Чікурі, а також попрощавшись з Ерікою та Мінамі, він відправився на полігон для Руйнування льодових стовпів посеред лісу.
Щороку вони практикуються в Руйнуванні стовпів, використовуючи п›ятдесятиметровий відкритий басейн позаду лісу. Він не для плавання, а для практики контролю рідини. Зазвичай, вони заповнюють його водою і магічно перетворюють її на стовпи і тією ж магією заморожують. Після чого можна було почати практикуватися в Руйнуванні стовпів.
Ще минулого року, вся ця процедура займала досить значний час. Але цього року, вона була завершена менше ніж за четверть звичайного часу.
– Ох, старший брате. Все готово.
До цього, Міюкі була першокурсницею, тож тактовно не викликалася добровольцем, але цього року успішно завершила цю роботу. Тацуя підрахував, що цього року це займе половину потрібного часу, але Міюкі перевершила його очікування. ...На ділі, щоб заповнити все водою і поставити стовпи потрібна лише година.
– Хороша робота. Це було досить швидко.
– Я не можу змушувати старшого брата чекати.
Мова Міюкі відповідала її ідеальному образу Ямато Надешіко, але погляд на Тацую повністю зраджував, і голос, і зовнішність. Її очі красномовно говорили. ...Вона хотіла, щоб як найшвидше повернувся Тацуя. Це розуміли всі, тож Канон та інші відверто нахмурилися.
– Я не думала, що вона створить і заморозить всі двадцять чотири стовпи одночасно.
– Невже ця магія контролю рідини була створена паном Тацуєю?
Хоч Канон говорила з сарказмом, Шізуку, здається, зацікавилася технікою, якою скористалася Міюкі.
– Я обдумував застосування теорії копіювання форми, але саме Міюкі здійснила це на практиці.
– Я просто скористалася магією на основі чудової послідовності активації розробленої старшим братом.
Старший брат і молодша сестра вихваляли досягнення один одного. Цього разу, не тільки Канон, але й Шізуку відвернулася з виразом «очі б не бачили».
– ...У будь-якому разі, раз все готово, почнемо.
Відразу після цих слів Тацуї, Міюкі зайняла стартову позицію.
Канон і Шізуку були дещо в’ялими, але це не їх провина.
Як вже говорилося, п›ятдесятиметровий басейн, шириною двадцять метрів, глибиною п’ять, не був призначений для плавання. Тож вимог до гігієни не було. Тому стінами та дном басейну виступала ущільнена водовідштовхувальна глина. Але це як найкраще підходило для практики в Руйнуванні стовпів.
Дно басейну було поділено білими лініями, що відповідало розмірам поля Руйнування льодових стовпів, а в чотирьох кутках встановлені тонкі палички. Риштування були встановлені за десять метрів від стін, на них і стояли суперниці.
Міюкі на одних.
Шізуку і Канон на протилежних.
Це був гандикапний поєдинок, двоє на одного, але це не означало, що у групи Канон перевага.
За винятком окремих випадків, магію не можливо поєднувати. Якщо Канон і Шізуку одночасно активують магію, їх комбінація не спрацює, активується лише одна магія. Ні, жодна з них не матиме достатнього ефекту, якщо взагалі матиме. Ця проблема існує і в інших парних змаганнях, але в Руйнуванні льодових стовпів вона стоїть особливо гостро.
– Шізуку, удачі!
Побажала Хонока. Оскільки підготовка майданчика для Ілюзорної битви затримується, вона прийшла поглянути на практику в Руйнуванні стовпів, а точніше побути поруч з Тацуєю.
– Міюкі-семпай, боріться!
Ніби на противагу їй, хоч трохи соромлячись, Ідзумі вболівала за Міюкі. Вона була представницею в Руйнуванні стовпів і хоч у неї були дещо важкі думки, вона тут для спостереження.
– Тоді, почнемо.
Слідом за голосом Тацуї, встановлений світовий сигнал змінився з червоного на жовтий. В момент, коли він став синім, в басейні завирувала магія.
Канон сидячи на розкладному стільці все сильніше хмурилася. Міюкі та Шізуку стояли одна на проти іншої, з виразом, що ніби говорив, «що з цим робити».
Вони провели п’ять тренувальних раундів і більшість льодових стовпів були відновлені Міюкі, іншими словами, хоч скільки надмірно вона використовувала магічну силу, всі п’ять раундів були за нею. Не тільки Канон, будь-хто супився б при такому поганому результаті.
– Чійода-семпай атакує, а Шізуку захищається. Я не думаю, що тактика в основному не правильна.
І хоча Канон видавалася в поганому настрої, Тацуя говорив сміливо, налаштовуючи CAD.
– Кажеш ми програли не через магію? Тоді що було не так
– Не те що щось було не так, це відсутність практики взаємодії.. Це нормально, бо сьогодні перший день.
– ...Де було не так.
– Ваша магічна область, семпай, та область посилення інформації Шізуку трохи перекрилися.
Почувши пояснення Тацуї, Шізуку схилилася перед Канон.
– Вибачте, семпай. Це моя помилка.
– Вірно. Щоб пересилити область магії Міюкі, ти, схоже, розширила діапазон цілей для зміцнення на всю територію команди. Але в Руйнуванні стовпів не програєш, якщо залишиться хоча б один стовп, тож варто розглянути можливість звуження цілей підсилення.
– Так, зрозуміла.
– Старший брате, а мені ви не дасте жодної поради?
З посмішкою, перед Шізуку увірвалася Міюкі та поглянула на Тацую поглядом цуценяти, яке очікує коли його погладять.
– Я дам пораду, якщо Міюкі програє. Однак сваритиму, якщо працюватимеш абияк.
– Сваритимете... Навмисно я не програю. Це буде грубо відносно семпая і Шізуку.
Розлючено відповіла Міюкі, а навколо її очей трохи почервоніло.
Канон дивилася на це зі знесиленим виразом. Насправді вона була не задоволена, що її інженером тактиком був Тацуя, а не Ісорі. Тому вона хотіла додати Тацуї роботи, але глядячи наскільки добре до нього ставляться Міюкі та Шізуку, вона подумала, «змирюся до справжнього виступу».
◇ ◇ ◇
В ніч на суботу, сьоме липня. Дні були довгими, та не зважаючи на час доби, в головному будинку сім’ї Саєгуса було тихо.
Старший син голови дому Коуічі вже одружився і зараз з дружиною живе в квартирі в центрі міста. Другий син залишився в інституті магічних досліджень, створеному родиною Саєгуса окремо від сьомої лабораторії, більшість часу він залишався там. Два старших сини були дітьми першої, загиблої, дружини Коуічі і вони уникали сестер, що були дітьми другої дружини. Вони не в поганих стосунках, але, мабуть, їм було дещо важко на серці.
Дочки, старша, Маюмі, сьогодні на вечірці й ще не повернулася. Сьогоднішня вечірка не пов’язана з Номерами, а спонсорована університетом вечір з нагоди Танабати, тож вона, як завжди, повернеться пізно.
Касумі і Ідзумі рано прийняли ванну і повернулися до своїх кімнат. Вони сказали «ми втомилися сьогодні», тож, мабуть, вже сплять.
Хоч він і втомився, як його молодші дочки, але Коуічі не міг відпочивати. Він працював у своєму кабінеті, очікуючи на відвідувача.
– Проходьте.
Відповів він на стук, запрошуючи увійти. Той хто стукав, це Накура - його довірена особа.
– Що сказав Чжоу Гонґцзінь?
Запитав Коуічі у Накури, що збирався надати короткий звіт. Накура зрозумів, що той намагається зекономити час і дав беземоційну відповідь.
– Він попросив голову родини Кудо прийняти біженців з Великого Азійського Союзу.
– Хм... Яка реальна причина зв’язуватися з Кудо?
– Перешкодити випробуванню працездатності бойового гіноїда «Ляльки-паразита», що відбудеться на Турнірі дев’яти шкіл, він спричинить буйство гіноїдів, що завдадуть шкоди гравцям турніру. Він сказав, що нікого не вб’є. Думаєте йому варто довіряти?
– Якими засобами?
– Магічна техніка, що спричинить безумство Паразитів.
– ...Поза системна магія впливу на духовних істот.
Зацікавлено пробурмотів Коуічі. Однак він негайно повернув своє тіло від письмового столу, ніби втратив інтерес.
– Гарна робота.
В словах була закладена команда піти. Однак Накура не послухався.
– Ви впевнені, що хочете залишити все як є?
– Не хвилює.
Відповів Коуічі спиною до Накури.
– Випробування Паразитів проводитиметься під час Кросу з перешкодами. Перший рік не є мішенню.
– Все гаразд якщо це не нашкодить вашій родині?
– Дивно від тебе чути подібне.
Хоч в голосі Накури не було звинувачення, Коуічі повернувся в своєму кріслі та звернувся до нього, можливо, бо відчув, що має щось додати.
– Чому я маю надриватися через дітей інших родин?
Після зауваження Коуічі, Накура визнав свій промах і вклонився. Перш за все, це він тримав зв’язок з Чжоу, тож турбота про інші родини була нічим іншим, як лицемірством.
– До того ж першими в це втрутяться радикальні представники Самооборони. Патріарх намагається провести перевірку Ляльки-паразита, щоб створити можливість замінити мага машиною. Я гадаю, що все в порядку, зараз в до цього заготовлено одну чи дві додаткові стратегії.
Оскільки той був натхненником групи, яка була близька йому, Коуічі досконало знав, наскільки великі зміни чекають Турнір дев’яти шкіл.
По-перше, в складі Сил Самооборони була група, що агресивно ставилася до Великого Азійського Союзу. Вони затято виступали проти мирного договору з Великим Азійським Союзом, що був укладений минулого листопада.
Стверджували, що по Великому Азійському Союзу необхідно завдати додаткового удару для забезпечення втрат в тридцять відсотків усіх кораблів та усунути загрозу на тривалий термін. Іншими словами, вони хотіли розпочати війну. До Інциденту в Йокогамі, ця позиція в Силах оборони, практично не мала схвалення, але після Йокогами кількість її прихильників постійно зростала.
Проте в результаті всього, загроза була знищена. Тож, навпаки це призвело до зміцнення поміркованих груп і переросло у силу яку командування Самооборони не могло ігнорувати.
Збільшення тиску на Магічну асоціацію багато в чому пояснюється прагненням заспокоїти невдоволення радикальних груп. Як результат, цього річний Турнір дев’яти шкіл буде проведений як змагання військового типу.
Все подальше було припущенням Коуічі, але, схоже, Кудо Рецу намагається зігнути, а не перерізати цей потік. Рецу залучив радикалів під приводом експериментів з магічною зброєю, демонструючи, справжнього мага, який впадає в ступор і що замість нього краще використовувати Ляльку-паразита, що з самого початку розроблялася, як зброя, тим самим змушуючи думати що це значно збільшить військову потужність.
Доказів немає. Це просто уява, що складається з ситуації. Однак як би він не думав про це, Найбільш підходящим для Кудо Рецу, Коуічі бачив це, ніж жертвувати хлопцями та дівчатами, як магічною зброєю.
– Накура, не варто розмірковувати над цим. Навіть якщо вельмишановний Макото потрапить в пастку, вчитель все виправить.
Ось наскільки Коуічі довіряв колишньому вчителю.
◇ ◇ ◇
Неділя, восьме липня. Тацуя відвідував третій відділ розробки FLT. Фраза «попри вихідний», тут була не до місця. Можливо, буде доречніше сказати, що це тому, що школа закрита.
Що було не звичним, то це те, що Тацуя був один. Міюкі займалася вдома, оскільки з вівторка починаються регулярні іспити. Практичну майстерність тренувати марно, навіть якщо ви провалювали її до іспитів, а от з написанням тестів ефект однозначний.
Лабораторія була повна дослідників, які давно загубили відчуття днів, вихідних і свят. Усі наполегливо працюють. Третій відділ майже закінчив розробку нового продукту.
CAD з повністю мисленнєвим контролем. Він розробляється як конкурентний прорив магічної активації механічних пристроїв. Пів року тому Розен Магіккрафт вже випустили перший у світі тип повністю контрольований думками, але новий продукт FLT перевершить його.
Однак у Розен і FLT абсолютно різні концепції. CAD Розен - містить спеціальний механізм, який містить сайонові перемикачі, і належить до категорії досить великих, щоб його можна було використовувати портативно.
З іншого боку, повноцінно мисленнєво керований CAD розроблений FLT, базується на одній функції, «виведенням послідовності активації Несистемної магії, яка керує CAD». Саме звичайний CAD запускає послідовність активації, відповідно до цільової магії, але замість того щоб маніпулювати ним пальцями, в ньому реалізовано концепцію керування Несистемною магією.
Повний мисленнєвий контроль FLT потребує додаткового програмного забезпечення для спареного CAD, але перевага полягала в тому, що ви можете користуватися звичним для вас пристроєм. Принаймні, так вважав Третій відділ розробки. Програмне забезпечення для керування охоплює вісімдесят відсотків CAD представлених на ринку незалежно загального чи спеціалізованого типу. Оскільки ним можна керувати лише сайонами, цей новий продукт повинен мати великий попит як додаткова продукція.
Сьогодні останній день перед виходом в серію і якщо ніяких проблем не виникне, буде оголошено про випуск. Коли Тацуя з’явився в кімнаті спостереження, випробування вже почалося.
– Доброго ранку! Я трохи спізнився?
– Доброго ранку, молодий пане! Ні, ви вчасно. Вибачте, я не міг дочекатися, тож почав раніше.
Вибачаючись вклонився Ушіяма, але його очі сяяли від радості.
Це не була посмішка зневаги до Тацуї, а посмішка майстра що виконав свою роботу на совість.
– Ось як. – Тоді я не проти, але...
Поглянувши на монітор на стіні, Тацуя посміхнувся тією ж посмішкою, що й Ушіяма.
– Виглядає добре.
На моніторі демонструвався прогрес дванадцяти тестерів. Вони використовували магію чотирьох систем і восьми типів, щоразу змінюючи CAD.
– Поки все добре. Втрати часу менші, ніж очікувалося.
Всі тестери використовували лише елементарну магію. Звичайна процедура для щойно розробленого CAD. Однак було дві різниці. Одна полягала в тому, що вони не торкалися перемикачів CAD. Інша, це невеликий пристрій у формі медальйона, що висів на шиї тестера на тонкому ланцюжку.
Прихований під одягом металевий, сріблястий диск діаметром три сантиметри, товщиною шість міліметрів. Це CAD повного мисленнєвого контролю. На моніторі візуалізувалося світло сайонів, CAD, у формі медальйона, поглинав мисленнєві частки тестера та активував послідовність активації. Коли Тацуя звернув свій «погляд» на одного тестера, вибраного через зображення на моніторі, послідовність активації, в медальйоні на грудях, перетворювалася на магічну послідовність, яка маніпулювала мисленнєвими частками тестера, як він міг бачити, хвиля сайонів сфокусувалася у вузькому місці, кнопці браслета, на лівій руці та всмокталася.
Кнопка CAD - це електричний перемикач, і разом з тим приймач, з чутливого каменю, для сигналів сайонів. Безконтактний перемикач, яким, до тепер, оснащено більшість CAD, замінює натискання пальцем, направляючи сайони безпосередньо на антену, якщо користувач не звик до роботи з мисленнєвими частками, він часто вказує не правильну послідовність активації, а ймовірність не правильного визначення самим CAD досить мала. Цей тип повного мисленнєвого контролю був розроблений з урахуванням того, що навіть маги, недосвідчені в роботі з мисленнєвими частками, можуть точно визначити тип активації та усунути помилкове визначення CAD.
З цією митою, підхід, обраний Тацуєю та іншими, це розробка незалежної магії, яка посилає хвилю сайонів, що спрямовується на антену з чутливого каміння. Використати магію, щоб розгорнути послідовність активації та активувати магію. Це звісно обхідний шлях, але оскільки хвилі мисленнєвих часток, для перемикання CAD, мають просту структуру, навантаження на мага практично мізерне. Перед можливістю вказувати послідовність активації, лиш подумавши, обхідний шлях - тривіальність.
– Дозвольте і мені спробувати.
– Прошу, зробіть це. – Гей, принеси тестувальний пристрій молодому панові!
Отримавши CAD повноцінного мисленнєвого контролю, у формі медальйона, від дослідника, який підбіг на крик Ушіями, Тацуя рушив до кімнати випробувань.
◇ ◇ ◇
В день того ж дня Тацуя з Міюкі відвідали середмістя. Вірніше буде сказати, його привела Міюкі.
Випробування нового CAD пройшов без проблем і закінчився до полудня. Також він перевірив роботу накопичувача картриджного типу для спеціалізованого CAD, дефектів не виявив. В результаті час, відведений на виправлення помилок, виявився вільним.
Прихопивши повністю готовий CAD повного мисленнєвого контролю, з якого попередньо вилучили позначку прототип, як сувенір, Тацуя повернувся додому, де на нього чекала нахмурена молодша сестра, що була виснажена від стресу. Звичайно вона ніколи не хмурилася на Тацую, практично ніколи, вона просто дивилася на нього псевдо невдоволеним поглядом.
Але Тацуя не міг це просто проігнорувати. З моменту вступу до школи Міюкі вже давно займає друге місце на письмовому іспиті (не варто говорити, що в загальному заліку вона незмінний лідер). Не варто і думати, що вона не розуміє те, що вивчає, але й рейтинг її не хвилював. Він не думав, що таку кількість стресу Міюкі могли викликати лише іспити, як могло здатися з першого погляду.
«Невже це через тягар підготовки до Турніру дев’яти шкіл?.. »
Подумавши так, Тацуя запропонував прогулятися, щоб змінити обстановку.
– Прогулянка зі старшим братом? Давайте! Будь ласка!
Міюкі відреагувала настільки сильно, що Тацуя розгубився. Одним словом, Міюкі просто хотіла, щоб Тацуя потурбувався про неї. Навіть якщо це було занадто емоційно, молодша сестра просто хотіла, щоб старший брат побалував її. Тацуя помітив це запізно, але він був не проти побалувати сестру.
– А ти що робитимеш Мінамі?
В його питані домінувала турбота про сусідку по дому.
– Ні, я готуюсь до іспитів і хочу провести прибирання.
«Тому, будь ласка, без мене», хотіла сказати Мінамі, ввічливо вклинившись. В її словах відчувався конфлікт «чи варто піти з ними для виконання ролі стража», але все ж перемогла думка «шкода руйнувати їхню солодку атмосферу».
Саме Тацуя запропонував прогулятися, але не мав конкретного плану, оскільки це була спонтанна ідея. Тому вирішив залишити пункт призначення на Міюкі, в результаті вони робили покупки в Шібуї.
Міюкі була не вибаглива до одягу. Тацуя вважав, що вона, здається, менше цікавиться макіяжем, але любить розглядати та носити одяг. Справжній намір Міюкі був дещо інший, їй подобалося коли Тацуя дивиться на неї в різному одязі, у будь-якому разі, гуляючи з Міюкі вони часто ходили в такі магазини. Навіть зараз вони гуляли по щойно відкритому будинку моди.
Здається, що кожен орендар працює окремо, але на кожному поверсі ведеться спільний бізнес і між орендарями немає перегородок. Зона з вечірніми сукнями межувала з відділом жіночої спідньої білизни, подібна комбінація, змушувала чоловіків, що гуляли навколо, почуватися не зручно.
На початку Тацуя поводився обережно, але оскільки він супроводжував Міюкі, це було неминуче. Він не відчував ніяких не зручностей і думав що це дивно, нервувати проходячи повз відділ жіночої білизни чи купальників.
Сьогодні це спричинить проблеми.
Нажаль коли Міюкі обрала повсякденне літне плаття і попросила службовця приміряти, всі примірочні цього відділу виявилися зайняті. Було б нормально, якщо Міюкі і Тацуя зачекають, поки вийде попередній клієнт, але службовець, чи то стимульований красою Міюкі, чи через дивні схильності, насильно повів її до іншої вільної примірочної, на цьому ж поверсі.
Примірочну відділу купальників.
Тацуя спокійно підійшов до вітрини заповненої купальниками, але подумав, що залишатися перед гардеробною буде не зовсім правильно. Тож вирішив, що він відійде трохи подалі, а Міюкі що зникла по той бік дверей, викличе його через мобільний термінал.
Однак його розсудливість не окупилася. В цьому відділі було чотири примірочні, і коли Тацуя хотів вийти до загальної зали, то мав проминути решту три, але проходячи повз них він зіштовхнувся з двома дівчатами. Вони були знайомими йому кохаями.
– Шіба-семпай, чому ви тут! Це жіноча роздягальня!
Голос що вимагав у нього пояснень належав саме Саєгусі Касумі, яка у своїй футболці з намальованими тваринами та джинсових штанах, з підгорнутими штанинами, нагадувала хлопця.
– Це не роздягальня, а примірочна, Касумі-чан. О, можливо! Ви з Міюкі-семпай?! Де вона?!
Після виправлення помилки сестри-близнючки химерним тоном, відразу схвилювавшись, до Тацуї підійшла Саєгуса Ідзумі в цілковито жіночому стилі з великою кількістю мережива, у дещо відкритому платі без рукавів з широким декольте і спідницею, п’ять сантиметрів вище колін.
А оскільки ці двоє тут, майже не можливо не вгадати хто, в примірочній. Відчувши ускладнення, Тацуя спробував поспіхом залишити це місце. ...Однак, він запізнився на один крок.
– Чого ви обидві тут шумите... ой.
На заваді стала погана звукоізоляція примірочних. Маюмі, яка чула голоси сестер, що лунали зовні, але не чула що вони говорять, відчинила двері, щоб насварити їх.
Він відчував, йому дивляться в спину. Якщо на цьому моменті він втече, зрештою, всі вирішать що він підглядав. Тож краще бути трохи збентеженим, ніж отримати помилкові звинувачення, яких не заслужив. Швидко прорахував Тацуя і спробував обернутися назад.
Ситуація наблизилася до найгіршого варіанту, який він міг тільки уявити.
Оскільки б вона не вийшла оголеною, найгіршим варіантом був би, Маюмі в білизні.
Тканина, в яку була одягнена Маюмі, котра стояла перед Тацуєю з округленими очима, лише прикривала груди нижню частину талії та основу стегон - біле бікіні.
Пишні груди, що не підходили маленькому тілу і чітко підкреслена долина між двома пагорбами.
На диво розкішні стегна, в поєднані з тонкою талією, створювали неймовірно захоплюючі вигини.
Не захищені стегна виглядали як мармурові й разом з тим викликали враження м’якості.
– Ох... Та... Ко...
– Будь ласка, заспокойтесь Саєгуса-семпай.
Повторюючи жест обома долонями, він спробував заспокоїти Маюмі, що починала тремтіти від безвиході. Іншими словами, його жести говорили те саме, що і слова.
Дивно, але його спроба пройшла вдало. Незабаром Маюмі відвернулася від нього і повернулася до примірочної, закривши двері з невеликим шумом.
– Кіяаааа!
Почулася з кабінки, що, безпомилково, було криком Маюмі. Тацуї знову захотілося втекти.
– Мені було цікаво, що там сталося...
– Прошу вибачення за метушню...
Однак на відверте враження Міюкі, Маюмі вклонилася з вибаченнями.
– Ні, семпай, це не провина старшого брата. Швидше я маю вибачитися.
Вони знаходилися в кав’ярні, що працювала в середині будинку моди. За столом були Тацуя, Міюкі, Маюмі, Касумі та Ідзумі.
– Це я взяла брата в подібне місце... мені шкода, семпай, старший брат.
Саме Міюкі допомогла нейтралізувати незручну атмосферу. Міюкі запросила Маюмі обговорити інцидент що щойно стався, коли з ними прийшли Касумі та Ідзумі, покликали й Тацую, як одну зі сторін.
– Ні, пані Міюкі, тут нічого поганого. Крім цього... Мене ж не бачили оголеною. Дивно соромитися, оскільки це купальник. Вибач Тацуя-кун. Я підняла крик. Я лише здивувалася.
Маюмі здавалася старшою, або намагалася поводити себе з погляду дорослої. Але в той самий час, всім було зрозуміло, що ці слова важко їй даються. Якщо поглянути на рожеве щоки, бігаючий погляд, стане зрозуміло, що вона ще зніяковіла.
Тацуя нічого не говорив. Якщо він заперечить слова Міюкі, виглядатиме наче він захищає її, а вибачившись перед Маюмі ще більше засмутить її.
– Ні, я думаю це природно.
Найкраще, що міг відповісти Тацуя.
Однак була дівчина, яку це не задовольнило. Касумі таємно, хоча не змогла цього приховати, обурилася тим, що Тацуя збентежив Маюмі.
Якщо висловити її думки словами, то це звучатиме так: «Ти побачив відвертий образ сестри без дозволу!» «Дивись мені!» Можна сказати, що вона була достатньо розумною, щоб залишити це в думках, але її гнів до Тацуї був не заперечний.
На щастя для нього, Ідзумі, здається, не поділяла гніву Касумі.
Міюкі-семпай, які у вас плани сьогодні?
В цей момент, її свідомість була повністю заповнена Міюкі.
– Огляну ще трохи одягу і піду додому. Наступного тижня іспит.
– Тоді, чи можу я приєднатися до вас?
Ідзумі, розсудливі думки якої кудись вилетіли, попросила Міюкі супроводжувати її. Її, так би мовити, «невинний» погляд був сповнений хіттю. На настільки егоїстичне бажання, Міюкі намагалася втримати посмішку.
– Добре, якщо старший брат не проти.
– Ідзумі-чан, не турбуй іншу сім’ю.
Відповідь Міюкі була не однозначною, а от слова Маюмі були явним докором. Ідзумі доволі кмітлива дівчина. Тож легке зауваження старшої сестри, швидко повернуло ясність її думок.
– Вірно. Вибачте, Міюкі-семпай.
Якби все так і закінчилося брат і сестра Шіба та сестри Саєгуса мирно б розійшлися. Однак Касумі була більш відкрита у своїх почуттях ніж Ідзумі.
– Вірно, Ідзумі. Не добре заважати побаченню Шіби-семпая та Шіби-семпая.
– Побаченню?!
Чомусь саме Маюмі не стримала свій голос.
– Касумі. Ми не на побачені.
Голос Тацуї був надто спокійним, щоб його можна було прийняти як виправдання. На звичайну реакцію, яку більш доцільно описати як беземоційну, Касумі, як завжди, розпалилася ще більше.
– Мене не переконати, що старшокласник і старшокласниця ходять по магазинах лише вдвох і це не побачення.
Маюмі крадькома поглянула на Міюкі.
Чомусь Міюкі виглядала так ніби її потягнули за щоки.
– Це не так, оскільки старшокласник - брат, а старшокласниця - сестра.
– А, так родичам взагалі не продуктивно ходити на побачення!
– Касумі-чан, не груби.
Різко м’яким тоном вклинилася Ідзумі. Вона знала, що Касумі перебуває у так званому ментальному стані «неповернення».
Сама Касумі знала що вступає в бездонне болото. Однак чомусь коли вона мала справу з Тацуєю, продовжувала прикопуватися до дрібниць. Це рідкість для, основному життєрадісної Касумі, вона і сама думала, що це дивно.
Попри подібні думки, губи Касумі рухалися самі по собі
– Відмінний маг зобов’язаний залишити нащадків! Чи Шіба-семпай збирається зробити це з молодшою сестрою.
– Касумі.
Однак нестримний язик Касумі, Тацуя зупинив гучним голосом.
– Хіба продуктивно проводити вихідні з сестрами?
– Ах!
Обличчя Касумі скривилося і досить явно почервоніло.
Нажаль, Тацуя дивився на неї холодним поглядом.
– Семпай, вибачте, та ми підемо.
Швидко відвівши погляд, він сидячи вклонився Маюмі.
– Ах, це я...
Побачивши, що Тацуя тримає рахунок, Маюмі поспіхом підвелася.
–– Ні, це вибачення за дитячу поведінку кохаїв.
Однак Тацуї не здалося що хтось категорично проти, тож він попрямував до каси.
Міюкі підвелася, вклонилася Маюмі та прослідувала за Тацуєю.
За столом залишилися Касумі, яка скривила губи, ніби зараз заплаче і сестри, які хвилювалися за неї.
Вийшовши з закладу, зробивши декілька кроків, Міюкі озирнулася. Звісно сестри Саєгуса не слідували за ними. Вона заговорила до брата з деяким полегшенням.
– Ем, старший брате. Я не думаю, що Касумі мала погані наміри.
Тацуя, озирнувшись до Міюкі, на мить виглядав здивованим, але одразу кивнув з гіркою посмішкою.
– Я теж так думаю.
Почувши його відповідь, Міюкі розслабилася і видихнула.
– Я знаю, що вона не хотіла говорити чогось такого. Я подумав, що не повинен дозволити Касумі продовжувати, тому так і вчинив... Напевно це було дещо грубо.
Тацуя посміхнувся з певним самопрезирством, але Міюкі зрозуміла, що він не серйозно.
– ...Міюкі подобається, що брат не надто добрий до інших дівчат.
– ...У тебе всі якості поганої дівчини.
Міюкі насупилася, кажучи «Ну!»
На такий дитячий жест, Тацуя гірко посміхнувся.
Далі
Том 13. Розділ 4 - [4]
[4] Понеділок. Чжоу Гонґцзінь відвідав Кудо Макото у призначений час. Макото привітав його і сказав, що прийме біженців в інституті. Вони вдоволено посміхнулися, потиснули руки та розійшлися. І не зважаючи на суворий наказ, через годину про цю зустріч довідався Кудо Рецу. – ...Як ви вже чули, вельми шановний Макото погодився прийняти магів біженців. При цьому, Чжоу Гонґцзінь не вимагав винагород чи якихось умов. Можливо вони прагнуть проникнення ворожих магів. – Ось як. Вислухавши доповідь старого чоловіка в діловому костюмі і вибритою, як у монаха, головою, Кудо Рецу з бездоганно вкладеним сивим волоссям і ідеальному класичному чоловічому костюмі, лише невимушено кивнув. Ви впевнені, що не бажаєте втрутитися, сенсей? Цей старий, що називає Рецу вчителем, теж представник Номера дев’ять і колишній глава родини Кукі, Кукі Мамору. Йому вже було за шістдесят, тож він був не настільки старим, щоб виходити у відставку, порівняно з Рецу, якому вже виповнилося дев›яносто. Він передав справи старшій дочці, щоб стати руками Рецу. У родинах Дев’ятки була більша єдність ніж в інших Номерів. Це було ближче до відносин головної сім’ї і бічних гілок, головою і васалами, ніж відносин між Десятьма головними кланами та двадцятьма вісьма сім’ями. Це пов’язано з історією Дев’ятки, Коли вони приєдналися до Кудо для боротьби зі спільним ворогом, під назвою «традиціоналісти», але ні Кукі, ні Кудзумі не стали лідерами, все через харизму Кудо Рецу. Останнім часом вплив Рецу згасає, настільки, наскільки Макото може керувати лабораторією, попри це, для попередніх поколінь Кукі і Кудзумі, тобто для Мамору та інших, Рецу все ще залишався лідером. – Не хвилює. Потрібно внести деякі зміни в мій план. – Що накажете? – Так трапиться, що Ляльки-паразити, випробування яких проводитиметься того ж дня, що й Турнір дев’яти шкіл, примусово скеровуватимуться окультистом Великого Азійського Союзу, травмуючи учасників турніру, що буде використано закулісними радикалами для маніпулювання громадською думкою. Чжоу Гонґцзінь змовився з радикалами, щоб привести магів до нашого інституту. Відповідь Рецу на питання Мамору була ніжною, якщо не сказати грубою. Якби у нього була звичайна чутливість, то він вирішив, що все занадто зручно. Однак Мамору не погоджувався з планом Рецу. І Мамору, і Рецу знали, що важливо не створювати надто складні плани, а на крок випереджати опонента, тоді той зійде зі шляху. – Потрібно постаратись, щоб не було жертв серед учнів старшої школи магії... Під «жертвами» він мав на увазі померлих. Жертвами, яким спричинять травми, нехтували. – Не хвилюйся. Ляльки-паразити від початку мають обмежувач, що забороняє нападати не на військових. Це випробування планується проводити у партизанському режимі, якщо їх переключать у звичайний бойовий режим, старшокласники у цивільному не будуть атаковані. Розуміючи значення його слів, Рецу пообіцяв, що ніхто не постраждає. – А окультисти не вплинуть на обмежувач? Хвилювався Мамору, але впевненість Рецу була непохитною. – Лялька-паразит від початку не здатна вийти з-під контролю. Паразити та геноїди зв’язані технікою лояльності. Обмежувач є частиною техніки лояльності й має ефект подібний до стародавньої кельтської магії «Ґейс6». Паразит отримує постачання сайонів для виконання задач, за умови обмеження технікою лояльності. Якщо паразит має наміри, що йдуть проти обмежувача, він раптово втрачає сайони та впадає в стан спокою. Після чого корпус геноїда стає контейнером для запечатування паразита. Техніка лояльності визначає це як ціна, яку потрібно заплатити за порушення обмеження. Якщо все задумано саме так, це означає що дії Чжоу Гонґцзіня безглузді від самого початку. – Саме так. Рецу і Мамору тихо розсміялися. – В такому випадку, чи змусить Лялька-паразит хоч когось відступити? Жартома звернувся Мамору. Але Рецу відповів серйозним тоном. – Якщо є солдати, що не визначені союзником, тобто озброєні сили, вони стануть об’єктом нападу. Я думаю, щоб підлеглі Казами стали ними для нас. Цілі Рецу не обмежувалося групами радикалів і традиціоналістів. Він намагався зібрати всіх, хто йому протистоїть. Усвідомивши це, Мамору підсвідомо виправився. – А Казама прийде? Крім того, чи мовчатиме Саекі? – Прийде. Принаймі, один його підлеглий. Він про дещо згадав, але на обличчі це ніяк не відбилося. Якщо дізнається, що націлилися на Турнір дев’яти шкіл, син Мії обов’язково прийде. Навіть якщо знатиме, що стане маріонеткою, він не може не втрутитися. – Шановної Мії... Тобто Йотсуби? Невже серед підлеглих Казами є хтось з них. На питання Мамору, Рецу лиш мовчки нахмурився. Якщо він діятиме, Казамі-куну доведеться втрутитися. Або ж йому доведеться терпіти. Ні Казама-кун, ні Саекі-кун не можуть його зупинити. Злегка зітхнув Рецу. ◇ ◇ ◇ Наприкінці липня Тацуя нарешті зміг діяти. Оскільки нові правила Турніру дев’яти шкіл вже опрацьовані, як і минули чергові іспити. Гравці ж звикли до нових дисциплін «Роар енд ганер» та «Падіння щита» тож цього тижня більше перемагали своїх опонентів по спарингу, ніж програвали їм. Єдине занепокоєння було стосовно Кросу з перешкодами, з яким нічого не можна зробити, крім як бігу через ліс та звикання до не рівного ґрунту. Вони поняття не мали до яких перешкод готуватися, тому не мали іншого вибору, як робити лише це. Тоді йому вдалося віднайти трохи часу в ніч на суботу, двадцять перше липня. Тацуя вирішив розслідувати колишню Дев’яту лабораторію з Якумо. Зараз Тацуя відпочивав у приватному купе потяга на електромагнітній підвісці, що слідував до Нари. Не автобусі для дальніх перевезень чи кабіні встановленій на платформі поїзда, а традиційному поїзді, який вміщає багато людей. Цей поїзд зберігся як традиційний засіб, який надає перевагу комфорту поїздки, а не зручності поїздів, що не змінилися і, за старими мірками, можуть бути описані, як експрес-поїзд з вагонами першого класу. Тож чому Тацуя, що прямував з таємною місією, подорожував в такій розкоші? Причиною були його супутниці. Спочатку їх мало бути лише двоє, Тацуя та Якумо. Наразі, в приватному купе було чотири пасажири. До цього його підштовхнула Міюкі, що благала: «будь ласка, візьміть мене з собою», а Мінамі вирішила її супроводжувати: «я подбаю про шановну Міюкі під час подорожі». – Поїздка більш комфортна ніж я очікувала, старший брате. Крім того, я відчуваю, що швидкість дужу висока. Здається, Міюкі раділа подорожі поїздом на електромагнітній підвісці. Звичайно, завдяки ефективній підвісці, вібрацій майже не було, а швидкість відповідала швидкості літака на короткі відстані. Але перш за все це було рідкістю. Нині, коли наземним транспортом користуються лише невеликими групами, рідко користуються навіть автобусами. Це вперше Тацуя та Міюкі сіли на багатий пасажирський поїзд, не кажучи вже про розкішний потяг з приватним купе. Навіть Тацуя почувався дещо інакше, тож не дивно, що Міюкі збуджена. Якщо придивитися, то можна помітити, що навіть Мінамі збудилася. Саме Якумо забезпечив цей поїзд. З початку він збирався скористатися швидкісною кабіною, якою мав керувати його учень, але дізнавшись, що їх супроводжуватиме Міюкі, змінив плани. Хоча до готелю доведеться все ж добиратися на авто, але головною причиною було забезпечення безпеки. Мало ймовірно, що колишня Дев’ята лабораторія, Дев’ятка, довідається про цей рух. Тому їх навряд чи потурбують, але, хоч і малоймовірно, з автомобілем може статися ДТП. Наприклад, як під час поїздки на попередній Турнір дев’яти шкіл. У цьому відношенні, поїзд на електромагнітній підвісці, атакувати не вийде, списавши на просту аварію, хіба що зловмисник готовий долучитися до терористичної діяльності. Оскільки на борту є інші пасажири, легко може проникнути вбивця, але з такою групою підтримки, з ним легше впоратися, ніж з аварією. Однак всі розуміли, що ймовірність нападу практично нульова. Зрештою, дуже ймовірно, що справжньою метою було порадувати Міюкі та Мінамі. Вийшовши на станції Нара, група Тацуї розділилася на дві. Як було домовлено раніше, Якумо мав зайнятися іншими справами, тож сів до кабіни, що прямувала до Кіото. Попрощавшись з ним на станції, Тацуя та інші двоє, перш за все, вирішили зареєструватися в готелі. Залишили багаж в номері та швидко переодяглися. Знявши подорожній костюм, він накинув куртку. Не зважаючи на те, що вона з матеріалів які надто спекотні для середини літа, через приховування CAD з двох боків, іншого вибору не було. Хоч це тимчасове рішення, під курку він наніс охолоджувач. Коли Тацуя збирався вийти з кімнати, сталася, у певному сенсі, «очікувана» перепалка. – ...Тож ви просто залишите мене тут? Міюкі дивилася на Тацую перебільшеним поглядом, ніби на героя, що збирається піти в далекий світ. Ввічливо склавши руки перед грудьми. Наскільки б Тацуя не балував свою молодшу сестру, цього разу не міг піти на це, тож його відповідь була досить короткою. – Це небезпечно. Я не можу тебе взяти. – Я не буду тягарем! Вже не час для молодих дівчат виходити на вулицю Міюкі, ти погана дівчинка? Зараз вже було близько двадцять першої. В дні коли у них уроки цей час був би прийнятним. Під час того, як він посилено думав, що робити з його розбалуваною сестрою, ці слова вирвалися ненароком. – Ох... Я розумію. Я виконаю розпорядження брата. Шоковано погодилася Міюкі й кивнула. Тацуї стало цікаво, де вона навчилася подібній акторській майстерності. – Мінамі, прошу доглянути за Міюкі. Однак зараз неможна втрачати час. Він міг скористатися лише сьогоднішнім вечором. Наказавши Мінамі прослідкувати за всім, Тацуя потягнувся до дверей. – Зрозуміла. Навіть не обертаючись, він розумів, що Мінамі ввічливо вклонилася. В її голосі почулася радість, що вона може виконати свої обов’язки. Тацуя вирішив вийти до того, як у нього розболиться голова. ◇ ◇ ◇ Тацуя покинув готель на прокатному мотоциклі, про оренду якого домовився ще з Токіо, та попрямував до колишньої Дев’ятої лабораторії. Однак заїхати всередину не міг. Не було ні причини, ні приводу. Він зупинив мотоцикл перед лабораторією, між двома ліхтарями, де світло найслабше. Колишня Дев’ята лабораторія, зараз називається «Дев’ятий дослідницький інститут», але всі маги називають його Колишньою дев’ятою лабораторією, була розкидана між житловими будинками, тільки не зрозуміло чи в них хтось живе, тут навіть магазину не було. Тут настільки тихо, що чути найменше шарудіння. Настільки мало людей, що навіть одна людина викличе підозри. Тацуї доведеться бути більш обережним, ніж він очікував. З правої сумки, під сидінням мотоцикла, Тацуя дістав інформаційний термінал. Прикидаючись, що розглядає карту, щоб переконатися, в правильності вибраного шляху, за допомогою Елементального зору, він розглядав схему лабораторії. Темою дослідження нинішнього Дев’ятого науково-дослідницького центру був Розвиток перцептивної магії. Насправді ситуація може бути зовсім іншою, але щоб підтримувати своє ім’я, вони не могли зовсім не займатися перцептивною магією. Тацуя не мав повної інформації про всю існуючу магію. Навіть якщо він без бою і шуму просто використає Елементальний зір, його можуть виявити, невідомими йому засобами. «Це менш ризиковано, ніж проникнення.» Сказав він собі, і використав «Погляд», щоб оглянути всю Ідею. Спочатку він оглянув загалом усю лабораторію. Оскільки Турнір дев’яти шкіл був обраний як етап випробування, значить, зброя P має містити магічну технологію. Оскільки вона тестується проти магів, ця зброя володіє магією, або ж блокує її. Як магічну зброю, Тацуя розглядав два типи речей. Перший - це зброя, яка використовує речовину, зберігає магічну послідовність, на зразок Ніномаґатами. Минуло більше пів року, як Тацуя почав аналізувати Ніномаґатаму, але результатів досі не було. Однак колишній дев’ятій лабораторії можливо вдалося зберегти магічну формулу. Другий - бойовий робот що є поєднанням паразитів і гуманоїдних машин. Оскільки таким прикладом була Піксі, скоріше так і є. В будь-якому випадку спостерігалися потужні скупчення сайонів. Якщо це магічна зброя, що зберігає послідовності, має бути збережена сама магічна послідовність. Якщо це бойовий робот, сайони накопичує паразит. Він вирішив не думати про можливість, що це зброя, яка перешкоджає магії. У будь-якому випадку, якщо використовується антиніт, або техніка на зразок Перешкод, якою він володіє, вона не відрізняється від звичайного CAD. Даремно шукати те, чого не можеш знайти. Уважно оглянувши всю лабораторію, він виявив закуток з дійсно високою концентрацією сайонів. Тож він зосередив «Погляд» на цій ділянці. «Ізольований паразит... жінка-робот?» ◇ ◇ ◇ Разом з тим, як Тацуя виявив Ляльку-паразита. – ...Так. До кімнати, де мешкали Міюкі та інші зателефонували зі стійки реєстрації. – Так... Будь ласка, зачекайте. Мінамі, яка підняла слухавку старомодного телефону, прикрила мікрофон рукою і звернулася до Міюкі. – Пані старша сестра Міюкі. Вдома вона іноді, ненавмисно, називає її шановна Міюкі, але в місцях, де є можливість бути почутими іншими, Мінамі боролася з несвідомим і вживала відповідне звернення. – Здається, вас бажають бачити відвідувачі. – Відвідувачі? Мене? Дізнайся хто вони. – Так. Перекинувшись декількома словами зі стійкою реєстрації, Мінамі обернулася назад з напруженим виразом. – Шановний Куроба Міцуру та шановна Аяко. Вони у фоє. Напруження перейшло від Мінамі до Міюкі. – Скажи, що я зараз спущуся. Сказавши так Мінамі, Міюкі поспіхом попрямувала до дзеркала. Коли Міюкі та Мінамі спустилися у вестибюль, там справді були батько та дочка Куроба. – О, Міюкі-чан. Давно не бачилися. Міцуру швидко помітив Міюкі і покликав її, але вона лише вклонилася як личить і підійшла. – Дядечку, давно не бачилися. Наблизившись на ввічливу дистанцію, Міюкі глибоко вклонилась. Так, Міюкі-чан, та перш за все, здається усі здорові. З приємною посмішкою відповів Міцуру. Не тільки виразом, але й поглядом. Принаймні, Міюкі нічого не змогла розгледіти за його діями. – Вже три місяці, як ми не бачилися, Аяко-чан. Дякую за твою допомогу у весняній справі. Вона посміхнулася, як і Міцуру, та у Міюкі не було довіри. – Не варто дякувати. Я лише допомогла пану Тацуї та сестричці Міюкі. Побачивши посмішку Аяки до неї, очі що сяяли складним світлом, Міюкі полегшало. – Чому розмовляємо стоячи, може сядемо і поговоримо? Ти там, Сакурай Мінамі-кун. Ходімо з нами. Міцуру дав вказівки Міюкі та Мінамі у формі пропозиції. Міюкі не була зобов’язана коритися, але в неї не було підстав не слухатися, тому вона прослідувала за ним. Міцуру повів двох людей (трьох, якщо рахувати дочку) не до диванів у вестибюлі, а до кафе готелю, де також були приватні кімнати. – Це готель керується головою родини. Думаю, Міюкі-чан цього не знає. Коли Міцуру зробив превентивну атаку пустотливим тоном, наче зізнання, Міюкі ледве стримала посмішку. – Ось воно як? Сюди нас влаштував вчитель Коконоє, тож це неймовірний збіг. – Пан Коконоє Якумо? Навпаки, здається, що він провів додаткове розслідування. Ім’я Коконоє Якумо, не могло не насторожити Куробу Міцуру і навіть Йотсубу. Здається, відповідь Міюкі, за стандартами Міцуру, заслуговувала найвищої оцінки, його губи зігнулися у невеликій посмішці. – Тоді, сідайте, сідайте. Мінамі-чан, не соромся. Вже з крісла вказав їм Міцуру, що сів першим. – Так, прошу вибити. Відповівши, спочатку сіла Міюкі, за нею Аяко та Мінамі. – Вже пізній вечір, тому повідомлю вас швидко. – Вибачте за поспіх. Просто нас чекає машина. Злегка вклонилася Міюкі Аяко, доповнивши батькові слова. – Так, будь ласка, не хвилюйтесь. Ви заїхали по дорозі, значить у вас важлива розмова? Дядечко. Відповіла Міюкі, показавши, що зрозуміла послання, що вони не залишаться тут сьогодні. – Так. Я не планував залишатися сьогодні. Додавши непотрібне вступне слово, Міцуру перейшов до основної теми – Справа в експерименті, який ось-ось відбудеться на цьогорічному Турнірі дев’яти шкіл. – Тобто випробування працездатності зброї P, для тестування якої збираються використати Крос з перешкодами. – Ви знаєте про зброю P? Мабуть, він не думав, що Міюкі знає кодову назву зброї P. В голосі Міцуру просочилося здивування. Однак він швидко оговтався і знову озброївся нечитабельною посмішкою. – Ні, просто кодову назву. Зараз старший брат дізнається, що воно таке. – Зрозуміло... Після цих слів Міюкі, на обличчі Міцуру виник вираз «от, трясця». – В чому справа, дядечку? Вона знала, що це приманка, але корисна чи шкідлива, Міюкі зрозуміти не могла. З двох варіантів, «клюнути» чи «не клюнути», вона обрала «клюнути». – Насправді, ми тільки-но дізналися специфіку зброї P. В погляді Міюкі промайнуло хвилювання. Вона нічого не сказала, не тому, що не змогла видавити слів, просто їй не було чого сказати. Мінамі, що сиділа поруч, поглянула в очі Міюкі з широко розплющеними очима і прикривши рот рукою. У певному сенсі, реакція Міюкі була як на замовлення, ні, Міцуру, ні його дочка, Аяко, і бровою не повили. Аяко дістала із сумочки карту пам’яті для мобільного терміналу. З виразом, я гарно постаралася, вона передала її Міюкі. – Це результати розвідки зброї P, експерименту з лялькою-паразитом. Будь ласка, скористайтесь цим старша сестра Міюкі. Лялькою-паразитом? Це... – Так, старша сестро, я думаю це саме те, що ви думаєте.. Лялька-паразит - це зброя, що використовує «Паразита». На нахмурені брови Міюкі, Аяко відповіла контрастною посмішкою. – Цього разу, дійсно було важко. Все ж опонент, один з Десяти головних кланів, і якщо інформація про зброю з використанням демонів просочиться, вона без сумніву стане ціллю засобів масової інформації. Система безпеки була дуже сувора. Навіть якщо це пан Тацуя, це буде важко дізнатися за одну ніч. У словах Аяко, які можна було сприйняти як вихваляння, Міюкі зауважила момент, який було не можливо не помітити. – Цю інформацію Аяко-чан зібрала?.. – Ні, це не лише робота Аяко. Ствердно, з частковим запереченням, відповів Міцуру. – І, як відомо, магія Аяко корисна для розвідки. Цілком природно, що Міюкі-чан, яка хороша в битві та контролі, має іншу сферу знань. Те, що сказав Міцуру, було об’єктивним фактом. Особливо в ситуації контролю групи ворогів, Аяко далеко до Міюкі. Але, тепер, з карткою даних у своїй руці, цей факт не давав Міюкі ніякого комфорту. Зараз Тацуї потрібні були засоби розкрити деталі змови Сил Самооборони та клану Кудо. Зараз для Тацуї корисна не вона, а Аяко. – Вибачте, що ми вам не зателефонували. Нам шкода, але у нас мало часу, тому перепрошую. – Будь ласка, передайте найкращі побажання пану Тацуї. Міюкі знадобилися зусилля, щоб повернути механічну відповідь двом людям, що вже підвелися. ◇ ◇ ◇ У кутку колишньої Дев’ятої лабораторії, з особливо високою концентрацією мисленнєвих часток. Були такі самі речі, як Піксі. Паразити, що оволоділи гіноїдами. Дивуючись чому вони усі жіночої зовнішності, Тацуя помітив техніку, що активувалася за умовою. «Що це? Це ніби магія психічного втручання». Техніка схожа на Місячний удар, була встановлена у всіх гіноїдах. Схоже, вона була нанесена десь в корпусі. Він міг відчути поганий осад, що залишався після цієї магічної послідовності. «Місячний удар паралізує свідомість через вплив ілюзії, насильно розслабляючи придушення наміру і примушує емоції виходити з-під контролю. Ця... магія примушує паразита лютувати?». Тацуя був спантеличений безглуздим, навмисним стимулом виходу зброї з-під контролю. В цей час, зазвучав тривожний сигнал інформаційного термінала. Свідомість Тацуї витягнуло з інформаційного виміру до матеріального - цього світу. Це був звук, що попереджав про терміновий електронний лист. Тацуя швидко відкрив повідомлення. Поле відправник було порожнім. Це такий же лист, що й надісланий йому до дому. Повідомленням було: «зараз же забирайся звідти». Такий зміст в подібній ситуації. Людина що могла знати що Тацуя зараз тут, мала причину надіслати йому попередження. Як тільки він усвідомив зміст листа, «погляд» Тацуї помітив ознаки магічної атаки. Запускалась системна магія блискавки та магія психічного втручання Галюцинації. Він був повністю захоплений несподіванкою. Навіть якщо він зараз вихопить CAD, йому не встигнути вчасно. Миттєво так розсудивши, Тацуя різко викинув мисленнєві частки з долонь обох рук. З хлопком вибухнувши, мисленнєві частки розлетілися. Переривання техніки. Контрмагія, що здувала магічну послідовність тиском сайонів. Оскільки не було заданого напрямку, і через те що Переривання техніки використало більше мисленнєвих часток, ніж зазвичай, місце контакту було приховане високою концентрацією сайонів. Тацуя стрибнув на мотоцикл і як найшвидше помчав звідти. Густий туман мисленнєвих часток, став магічним димовим екраном, що перешкоджав переслідуванню з колишньої Дев’ятої лабораторії. ◇ ◇ ◇ Наступного ранку. На зворотному шляху до Токіо, на відміну від учора, Міюкі мала пригнічений вираз. Вона намагалася поводитися як завжди, але очі Тацуї відразу помітили, що посмішка сестри була затуманена. Значить повертатися в приватному купе того ж поїзда на електромагнітній підвісці нудно. Вчора Тацуя повернувся до готелю близько півночі. Тоді вона видавалася лише втомленою. Коли побачив її обличчя цього ранку, у нього склалося враження, що щось не так. Однак, коли вони зустрілися з Якумо і сіли у поїзд, розсівшись у приватному купе, Міюкі чомусь не сиділа біля Тацуї, як зазвичай, поступово її вираз хмурнів і стало зрозуміло, що вона змушує себе посміхатися. Цей вираз не той, коли вона просто погано почувається. До Токіо залишалося близько п’ятнадцяти хвилин, але це була не та ситуація, яку можна було ігнорувати до повернення додому. Йому було цікаво, що саме розслідував Якумо. Однак Тацуя розумів, що зараз слід віддати перевагу Міюкі. – Міюкі, щось сталося? Чи тебе щось хвилює? – Пан брат Тацуя. – Все гаразд, Мінамі-чан. Мінамі намагалася блокувати питання Тацуї, щоб прикрити Міюкі. Міюкі зупинила її та сунула руку у свою сумку. Передавши невеличку карту даних для мобільного терміналу. – Що це? Взявши її та нахмуривши брови, запитав Тацуя. – Я це отримала минулого вечора в готелі, від дядечка Куроби та Аяко-чан. – Вони були в готелі? Почувши відповідь Міюкі, Тацуя звернувся до Якумо з широко розплющеними очима. Звідки батько та дочка Куроби дізналися готель, де зупинилася Міюкі? Хоча вони цього не приховували, Йотсуба не завжди стежила за Міюкі. Вони не могли відразу встановити її місце знаходження, лише тому, що у них є потреба. – Аа, так. Це тому, що готель під контролем Йотсуба. Це було помилкою? Погляд Тацуї був досить різким, але Якумо, сидячи поруч, зізнався в ситуації, без жодних ознак напруження спини. Ні, визначення «зізнався» було б недоречним. Якумо не вважав, що зробив щось не так. Тацуя також не мав причин звинувачувати майстра. – Там дані про зброю P – Ляльок-паразитів і, здається, розвіддані щодо експериментів. – Ляльки-паразити... Це і є справжня суть зброї P? Повторивши слова, якими Міюкі назвала зброю P, Тацуя пригадав жінок роботів, яких він «бачив» минулої ночі. Лялька-паразит - «паразит» і «лялька». Він не думав що назва буде настільки прямою, але її буде легко зрозуміти. Гіноїди, що стояли в колишній Дев’яті лабораторії це ляльки з паразитом всередині, тобто Ляльки-паразити. – Так сказала Аяко-чан. Не Міцуру, а Аяко. Почувши це, Тацуя замислився, чому Міюкі пригнічена. Всім було зрозуміло, що Аяко з дитинства змагалася з Міюкі, але Тацуя знав, що навіть Міюкі, таємно, суперничала з Аяко. Хоча їх спеціалізації зовсім відрізнялися, Міюкі все ще була дитиною, яка не хотіла усвідомлювати цю причину. Тацуя поклав отриману картку, що залишалася у футлярі у кишеню. Йому були цікаві дані в середині, але незабаром вони мали прибути до Токіо, і невідомо хто міг їх прослуховувати. ...Таку відмовку він знайшов для себе, насправді Тацуя не хотів прикидатися перед Міюкі, що результати бою Аяко не дуже погані. Для інформації, яку Аяко передала Міюкі, разом з Міцуру, не може бути достатньо простої похвали. – Тацуя-кун, покажеш що в середині? Однак Якумо майже зруйнував цю розсудливість. – Майстре, ми майже на вокзалі. Якби він відмовив занадто сильно, це б більше стурбувало Міюкі, тож Тацуя з обережністю поставився до свого тону та ухильно відмовив. – Хіба вже достатньо близько. – Ми досить швидко наближаємося. – Все в порядку, старший брате. Тацуя стояв на відмові до кінця. Однак Міюкі нахилилася вперед до брата і глядячи в низ, похитала головою. Тацуя залишив слова заперечення на язиці й мовчки кивнув Міюкі. Зрештою, він дбав про Міюкі, але розумів, що це не для Міюкі, а для себе. – Майстре, у вас є термінал. – Все добре. Я ношу його. Тацуя витягнув кабель для провідного зв’язку зі свого термінала. Оскільки це була поїздка лише на одну ніч, він узяв лише свій портативний пристрій. У нього промайнула думка, що це не дуже комфортно, притискатися плечем до плеча Якумо та заглядати в маленький екран. Побачивши, що Якумо підключив кабель свого термінала, Тацуя відправив дані з картки, отриманої від Міюкі. Вмістом був звичайний текст та діаграми, тому він прокручував дані, як завжди, з великою швидкістю. Якумо не відставав від його швидкості. Прочитавши за три хвилини обсяг інформації, який, як правило, займав від п’ятнадцяти до двадцяти хвилин, Якумо мав злегка задоволений вираз. – Поїздка була вартою. Можливо, по своєму, це було висловленням поваги. Якби Міюкі була у звичному настрої, вона б злісно посміхнулася. Перш ніж Тацуя щось запитав, Якумо надіслав дані зі свого термінала. Те що прийшло через кабель, це короткі особисті дані. Фото облич трьох осіб. Імена та зовнішність були схожі на китайські. – Це... Дані магів, біженців з Великого Азійського Союзу? – Це окультисти, які були переправлені минулого тижня. Якумо кивнув на запитання Тацуї, додавши дату і час. Тацуя відразу зрозумів причину. – Здається, час занадто підходящий. Магія, в якій ці маги спеціалізувалися, була зазначена в особистій справі. Магічна техніка контролю ляльок з дерева, каменю, металу та ґрунту. Магія системи психологічного втручання, яка діє на ізольоване інформаційне тіло, яка наділяє маріонетку тимчасовим наміром. Як особлива примітка, було зазначено, що вона дозволяє взяти під контроль окреме інформаційне тіло іншого оператора і змусити його тікати, відрізаючи його від попереднього власника. Це застереження узгоджується з природою магії, яку Тацуя виявив у родичів Піксі, Ляльок-паразитів, в Дев’ятій лабораторії. – Це не випадковість. Я думаю, що їх залучили, щоб скористатися в цьому експерименті. – Скористатися? Тобто це не родина Кудо запросила їх... хоча, ні. Запитуючи, Тацуя сам знайшов на нього відповідь. Як він і думав минулої ночі. Немає сенсу псувати власну зброю. Звісно, від пошкодження збої виграють лише вороги. – Цей випадок не такий простий. Хоча, якщо поміркувати, задум доволі простий. Тацуя думав так само як сказав Якумо. Підготовка мала досить заплутану стратегію, але на кожному етапі були різні очікування. Зрештою, суть справи не можна буде зрозуміти, до самого кінця... У цей момент на панелі приватного купе з’явилося повідомлення про скоре прибуття на вокзал. Оголошення вони не чули. – Мінамі, дякую за роботу. Часу було мало, і це була єдина вільна хвилинка. Тож Тацуя вирішив скористатися нею, щоб подякувати Мінамі. Мінамі кивнула і прибрала свою силу. Багаторазове оголошення дійшло до вух Тацуї. Сайоновий щит і звукоізоляційний бар’єр Мінамі розвіялися. Мінамі знову поглянула на Тацуєю і сидячи вклонилася.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!