Парасолька нескінчених можливостей

Чому навички, обрані Похмурим лордом, викликали б сміх?

По-перше, початкові рівні набираються непомітно. Ретельний підбір навичок на цьому етапі вважався необов’язковим. Багато гравців взагалі залишали персонажів «порожніми», щоб визначитися з вибором вже після досягнення 20-го рівня.

По-друге, хоча гравцям дозволялося обирати будь-які навички, більшість заздалегідь знали, за який клас гратимуть: мага, мечника або стрільця. Звісно були й такі, як Є Сьов, які наважувалися випробувати навички різних класів. Але хоч гравці й мали повну свободу дій, їхня ефективність обмежувалася видом зброї.

Наприклад, якщо ви вивчили навичку снайпера [Мінлива куля], використати її з мечем було неможливо. А відтак, щоб Похмурий лорд міг використовувати їх усі, довелося б носити зброю різних класів та постійно нею жонглювати. Звісно, міняти її туди-сюди було вкрай незручно. Для новачків таке ускладнення перетворило б гру на самобичування. Лише популярні в минулому безкласові гравці наважувалися на подібне.

Що за безкласові гравці? Ті, хто грали, не обираючи конкретний клас. Вони були популярні за часів, коли максимальний рівень персонажа становив 50. З його підвищенням та введенням пробудження класу безкласові гравці зникли, як явище. Ось чому сучасні гравці, поглянувши на набір навичок Похмурого лорда, навіть і не згадали б про безкласових, а лише б посміялися.

Однак Є Сьова, здавалося, це анітрохи не бентежило. Похмурий лорд мав лише звичайний [Бронзовий меч]. Коли Є Сьов проходив повз випадкову крамницю, то одразу ж його продав.

Незабаром він опинився біля персонального сховку і відкрив скриню – усередині несподівано лежало спорядження.

Облікові записи, які переносилися на новий сервер, мали б бути порожніми. Тобто малося на увазі, що досвід, золото, вміст інвентарю та скринь зберігання, навіть пошта, мали бути повністю порожніми. Але обліковий запис Похмурого лорда, який щойно перенесли на десятий сервер, несподівано мав у скрині спорядження.

Ніхто не знав, як так сталося, але, здавалося, Є Сьов це передбачив. Він знав, що знайде його тут, проте, знайшовши, не відчув жодної втіхи. Навпаки, обличчя було сповнене смутку. Його права рука знову помітно затремтіла. Востаннє таке трапилося, коли він втратив Осіннього листка. І повторилося зараз, коли хлопець збирався дістати це спорядження.

Курсор миші перемістився вгору.

[Парасолька нескінчених можливостей] – рівень 5.

Вага: 23 кг, Швидкість атаки: 5

Фізична атака: 180 одиниць

Магічна атака: 180 одиниць

Ось і все. У неї навіть не було додаткових характеристик. Зброя виглядала абсолютно звичайнісінькою. Але колір назви був не білим, а сріблястим.

У «Славі» рівень спорядження визначався за кольором: помаранчевий, фіолетовий, синій, зелений та білий. Біле спорядження не мало додаткових характеристик. Зелений рівень зазвичай видавався як нагорода за квести. Синє спорядження здебільшого випадало в підземеллях, хоча іноді також можна було отримати за виконання завдань. Воно вважалося найпоширенішим. Фіолетове й помаранчеве спорядження вважалося висококласним. Щоб його здобути, гравець мав бути достатньо майстерним або багатим.

Сріблястий колір свідчив, що [Парасолька нескінчених можливостей] не належала до жодної з цих п’яти категорій. Якби Чень Ґво прокинулася й побачила, вона була б вражена. Сріблястий колір мало виключно саморобне спорядження. Воно було важливою особливістю «Слави». Подібна зброя створювалася не завдяки виробничим професіям, доступним у грі, а через редактор спорядження. І вважалася частиною фінального контенту для гри на найвищому рівню.

Серед гравців навіть була поширена одна приказка: «Саморобне спорядження не завжди потужне, але все потужне спорядження виключно саморобне.»

Воно могло бути кращим навіть за епічні помаранчеві предмети. Кожна команда Професійної ліги виділяла кошти на дослідження саморобного спорядження. Наприклад, бойовий спис [Винищувач зла] Бога битв Осіннього листка був легендарною саморобною зброєю.

Особливість подібного спорядження полягала в тому, що створити його було надзвичайно важко, а кожен екземпляр був унікальним. Але попри власну унікальність, воно могло бути як неймовірно потужним, так і абсолютно марним.

Цікаво [Парасолька нескінчених можливостей] – це скарб чи мотлох?

Якби Чень Ґво прокинулася й побачила її характеристики, вона б з легкістю винесла вердикт – першокласна зброя. [Парасолька нескінчених можливостей] й справді була високоякісним спорядженням, яке перевершувало помаранчеві предмети того ж рівня. Її фізична та магічна атака становили 180 одиниць, що було еквівалентно зброї 10-го рівня. Зброя з високою атакою зазвичай була важкою та повільною, але [Парасолька нескінчених можливостей] мала середню швидкість атаки – 5 одиниць. Один лиш цей показник вже дозволяв їй перевершувати зброю 10-го рівня.

Звісно були й слабкі сторони: [Парасолька нескінчених можливостей] мала лише базові характеристики без бонусних покращень, не кажучи вже про 5 рівень, який гравці долали майже миттєво.

Однак Є Сьов на все це не зважав, бо знав: [Парасолька нескінчених можливостей] – справжній витвір мистецтва. Після безлічі спроб та невдач саме існування цієї зброї вже було величезним досягненням. Особливістю саморобної зброї було те, що її можна було постійно покращувати завдяки редактору спорядження. Такі предмети ніколи не застарівали.

Є Сьов обережно перемістив [Парасольку нескінчених можливостей] зі сховку до рук Похмурого лорда.

—Почнемо! – сказав він тихим голосом і негайно ж відправив персонажа до підземелля /Зелений ліс/. Здавалося, ніби Похмурий лорд почув його думки.

/Зелений ліс/ був підземеллям для п’ятьох гравців, доступним з 5-го рівня. Досягнення гравців 10-го рівня і вище, у цьому підземеллі не зараховувалися, тому вони не могли ставити рекорди проходження цього підземелля. Перед входом було чимало відкритих груп, які шукали охочих учасників. Щойно вони побачили Похмурого лорда, на нього посипалася купа запрошень. Є Сьов не став ретельно обирати і приєднався до першої-ліпшої групи, якій бракувало одного гравця.

—Чудово, чудово, чудово! – як тільки він доєднався, почув, як лідер групи, Сплячий місяць, голосно висловлює задоволення.

—Як ділитимемо здобич з прихованого боса? – запитав Є Сьов.

—О, який завбачливий! – вигукнув Сплячий місяць, ніби це не було несподіванкою. Певно, він не був новачком, адже навіть не запитав, що за прихований бос такий.

Усі збивалися у загони саме для того, щоб отримати шанс його зустріти. Після входу до підземелля система давала кілька підказок. Прихований бос був трохи сильнішим за фінального боса підземелля, але здобич, яку можна було з нього отримати, перевершувала всі очікування.

Насправді з його рівнем майстерності Є Сьов міг і самотужки пройти це невеличке підземелля. Але загін був обов’язковою умовою для зустрічі з прихованим босом. Є Сьов дуже розраховував на матеріали, які могли випасти з прихованого боса, адже вони були потрібні для покращення [Парасольки нескінчених можливостей]. Авжеж він прекрасно усвідомлював, що покращення зброї у порівнянні з підвищенням рівня Похмурого лорда, завдання куди складніше, тому вирішив почати тут і зараз.

Навіть найкраще спорядження з підземель низького рівня, таких як /Зелений ліс/, швидко втрачало свою актуальність, тому не мало ніякої особливої цінності. А от матеріали, які могли випасти з прихованого боса, були іншою справою і ніколи не застарівали. Навіть на старих серверах було чимало гравців, які ходили до /Зеленого лісу/ виключно заради них.

Сплячий місяць, очевидно, знав про це, тому швидко запропонував схему розподілу:

—Усе, що випаде з тієї штуковини, має цінність, тож розподіл будемо вирішувати жеребом!

—Добре! – відповів Є Сьов. А як інакше? Забрати все собі було неможливо. Це була випадкова група, тож для подібного не було жодних підстав.

—Чудово! Якщо усі готові, то погнали! – проговорив Сплячий місяць і, отримавши підтвердження, увійшов до підземелля.

Є Сьов як раз розмовляв із Чень Ґво, тому зняв навушники. Коли він одягнув їх знову, увійшовши до підземелля, то почув потужний рик:

—Бляха! Оце так пощастило! А ось і прихований бос!

---

Підтримуйте військо та наближайте перемогу.
Підтримати перекладача: MONO | Privat | Donatello
Бібліотека Полум'яного альянсу – Yan Alliance | Полум'яний альянс ✙ Тут книги починають говорити