Підготовка до шкільного фестивалю Частина 1

Розділ 67. Підготовка до шкільного фестивалю Частина 1
 

Під час Бойової Фієсти нічого не сталося. Ну, можливо, це не стосується Разе, але в основному нічого несподіваного не сталося з учнями. Наступним за розкладом був шкільний фестиваль.
Наразі це був період підготовки до шкільного фестивалю. Учні насолоджувалися своєю молодістю, тісно співпрацюючи зі своїми однокласниками, щоб підготувати програму свята, так само як це робилося в минулому житті Разе.
Карна і Разе вже роздали учням інструкції, які пояснювали концепцію шкільного фестивалю, разом з прикладами класних програм. Хоча вони вперше організовували шкільний фестиваль, здавалося, що захід пройде добре.
Порівняно з попереднім життям, період підготовки був коротшим, але їм вдалося зробити все ефективно, швидко і якісно, тому що цей світ має магію. До того ж випускники, почувши про цю подію, виділили їм достатній бюджет. Зрештою, це була аристократична школа.
Навчальні програми очікувалися на досить високому рівні. Про це можна було судити вже по зовнішньому вигляду, який був майже завершений. Кожен клас мав високоякісне оздоблення, що робило його схожим на справжній магазин.
Карна: «Разе! Можеш допомогти мені передати це Хьюґан-сенсею?».
Разе: «Звичайно».
Карна: «І ще одне. Цей документ потребує схвалення директора Харленса».
Разе: «Я подбаю про це».
Карна: «Справді? Дякую».
Разе: «Без проблем».
У класі, який оргкомітет шкільного фестивалю використовував як офіс, було дуже метушливо.
Карна, як голова комітету, роздавала накази членам комітету, а Клод працював її помічником. Рубен і Адіс відповідали за патрулювання кампусу, а Фолія, Лука і Ян — за підготовку прикрас для ліхтарів.
Так само, як і Клод, Разе допомагала Карні, а також виконувала обов'язки секретаря та кур'єра. Це було більше схоже на лійку, яка виконувала доручення для всіх. Але вона не вважала це чорною роботою. Вона була щаслива допомагати своїй богині, щоб усе йшло гладко.
Разе вийшла з класу з необхідними документами. Зазвичай на території кампусу заборонялося легковажно використовувати магію, але в цей період їм було надано спеціальний дозвіл, щоб усі могли ефективно виконувати свою роботу.
Тож Разе без жодних застережень використовувала телепортацію, розносячи замовлення. Спершу вона телепортувалася до кімнати для персоналу і пішла до Хьюґана.
Разе: «Хьюґан-сенсей. Це деталі для програми в залі від волонтерів».
Хьюґан: «Добре. Дякую».
Разе: «Після цього ми плануємо зібрати представників від кожної групи, щоб розв'язати питання з освітленням, звуковою системою та розкладом репетицій».
Хьюґан: «Гаразд, взяв до відома. Я займуся підготовкою. Ти подбай про все інше. Я не дуже добре знайомий з такими речами».
Разе: «Не хвилюйтеся, ми подбаємо про все інше. Вам потрібно лише підтвердити».
Хьюґан: «Ти знаєш мене найкраще, Гранолі».
Разе сухо засміялася, коли Хьюґан поплескав її по плечу.
Разе: «Ми дуже цінуємо твою допомогу, тому що жоден інший вчитель не бажає стати нашим наставником. Як я й обіцяла раніше, ми зробимо все можливе з нашого боку».
Хьюґан: «Справді? Що ж, якщо я взяв на себе цю роль, то буду виконувати її належним чином. Не треба себе примушувати. Для нас це все одно вперше. Я знаю, що не повинен цього говорити, але я думаю, що це цілком природно, якщо трапиться помилка. Не хвилюйся та отримуй задоволення».
Разе: «Я зрозуміла. Дякую».
Вона залишила Хьюґана, а потім пішла на зустріч з Харленсом, щоб він перевірив лист, який вони надішлють спеціальному гостеві, що виголосить промову на церемонії закриття.
~Хм. У мене ще є зустріч сьогодні ввечері.
Це був перший шкільний фестиваль для Імперської магічної академії Центріор. Завдяки зусиллям Карни, аутсайдери могли брати участь у шкільному фестивалі, якщо вони мали запрошення, так само як і на Бойовій Фієсті та зимових турнірах. Разе була дуже зайнята, допомагаючи в цьому питанні.
Спочатку питаннями безпеки займався Харленс з допомогою лицарів і військових. Але він спеціально попросив її про допомогу, тож їй доводилося майже щодня приходити на збори в кімнату Харленса.
— Разе! Якраз вчасно. Я саме тебе шукав.
Вона щойно закінчила свою роботу, як раптом почула, що хтось кличе її на ім'я. Вона обернулася і побачила Х'ю Мюнхена[1]. Обернувшись, вона побачила Х'ю Мюнхена[1].
    [1] Авторка любить використовувати слово 糸目 (яп. нитяне вушко) для опису Х'ю. Воно означає монолітні, на 99,9% закриті очі, які виглядають як вертикальна лінія. Я опустив це слово, тому що воно дуже схоже на «косоокий», що є образливою лайкою. Ця особливість є досить поширеною в аніме та манзі. Більше інформації (японською) https://dic.pixiv.net/a/%E7%B3%B8%E7%9B%AE.
Х'ю був спадкоємцем знаменитих Мюнхенських купецьких об'єднань. Він замінив Фолію в отоме-грі під час святкування дня народження Рубена минулого року. Відтоді, як Разе передала йому своє запрошення, він дарував їй багато сувенірів.
Х'ю: «Привіт. Керівний комітет, здається, зайнятий. Ти достатньо відпочила?».
Разе: «Трохи зайнята, але думаю, що воно того варте. Ти теж не зайнятий?».
Х'ю посміхнувся і відповів: «Завдяки тобі мій сімейний бізнес дуже зайнятий. Я дуже вдячний комітету за планування цього шкільного фестивалю. Я лише допомагаю скласти список замовлень. Я думаю, що співробітники, які займаються цим бізнесом, більш зайняті».
Разе: «Розумію».
Мюнхенська торгова асоціація була обрана постачальником матеріалів, необхідних для шкільного фестивалю. Х'ю був у захваті від цієї справи.
— О, мало не забув. Це тобі, — радісно сказав Х'ю і простягнув Разе паперовий пакет.
Побачивши обгортку, вона схвильовано запитала його: «Це!!! Невже це сирний торт з обмеженої серії?!».
Х'ю: «Так. Хіба ти не казала, що хочеш його з'їсти? У нас є трохи запасу, тож я попросив батьків прислати його».
— Вау! Це дуже смачно. Давай я заплачу, — схвильовано сказала Разе, дивлячись на Х'ю.
Х'ю: «Все гаразд. Мені досі щастило завдяки тобі. Якщо я знайду якийсь інший рідкісний продукт, я привезу його тобі. Будь ласка, чекай з нетерпінням».
Разе: «Я буду вашим фанатом назавжди, сенпай».
Х'ю: «Дякую за підтримку. Тоді я піду першим. Постарайся».
Разе: «Обов'язково!».
Зважаючи на те, що студенти 3-го курсу були зайняті планами на післядипломну освіту, Карна запропонувала їм обрати легшу та просту програму занять. Але старшокурсники не хотіли залишатися осторонь, навіть попри те, що у них був досить щільний графік.
Х'ю планував отримати кілька сертифікатів для роботи з ліками та магічним камінням, щоб розширити асортимент своєї сімейної справи. Останнім часом він був дуже зайнятий навчанням. Разе була зворушена його турботою про неї, адже він приніс їй подарунки, коли був дуже зайнятий.
Вона зазирнула у важкий паперовий пакет і розплилася в усмішці, коли побачила велику коробку. — Я не можу дочекатися, щоб спробувати його на смак. Але що мені робити? Сенпай сказав, що це для мене, але я повинна поділитися з іншими... Хм... Може, я зможу з'їсти його потайки... Тільки з Фолією і Карною...
Коли вона йшла коридором, борючись зі своїми внутрішніми бажаннями, то помітила, що всі студенти дивляться на неї.
~Люди почали звертати на мене увагу через те, що сталося на Святі Битви. Це все твоя провина, Адіс Лаг Зарс!!!
Вона вирішила перекласти провину на інших. За збігом обставин, саме в той час.
— Чому ти прогулюєш, стипендіатка?
~Ну, згадай про диявола! — Разе внутрішньо зітхнула.
Разе: «Ні. Я щойно закінчила виконувати доручення».
Адіс: «Справді? А звідки у тебе в руці така гарна річ?».
Разе насторожилася, побачивши, що Адіс витріщився на її паперовий пакет. Вона повільно зробила крок назад, тримаючись від нього на відстані. Вона пошкодувала, що не відправила річ назад до своєї кімнати за допомогою телепортації раніше.
Разе: «Це сувенір від сенпая. Я не збираюся ділитися ним з тобою».
Адіс: «Я що, схожий на поганого хлопця, який краде чужі речі?».
Він був вражений її ворожістю. Хоча він зробив це ненавмисно, Разе все одно відчувала, що вкрав у неї заслугу за її місію.
Адіс: «До речі, ти ще не обідала, так? У мене зараз перерва. Ходімо в їдальню».
Разе: «Га?».
На мить вона не зрозуміла його слів. Адіс побачив порожній вираз її обличчя і зрозумів, що вона була надто зайнята роботою і забула про час. Він не втримався і зітхнув.
Він закінчив патрулювання кампусу за розкладом. Коли він повернувся до офісу керівного комітету, то побачив Карну і Клода, які втупилися в документи. Було очевидно, що їм не вистачало людей, і ці люди працювали без перерви на обід.
Карна була зайнята тим, що перераховувала застереження у звіті про пропозиції кожного класу і займалася списком гостей, а Клод перевіряв рахунки всіх класів.
А Разе, якої не було в офісі, була зайнята спілкуванням з викладачами. Вона пішла привітатися з учителями, які відповідали за кожну програму, щоб переконати їх допомогти з моніторингом підготовки.
Адіс знав, що вона ходила в пошуках викладача, який би погодився бути консультантом для програми, якою займалися волонтери. На відміну від спілкування з однокурсниками, мати справу з викладачами, які займали вищі посади в академії, було дуже клопітно.
Карна і Клод також були залучені до завдань, які вимагали від них спілкування з дорослими. Однак Карну підтримував директор Харленс, а Клода — троє викладачів, які відповідали за аудит. Зрозуміло, що саме Разе Гранолі переконала цих вчителів допомогти з цими завданнями.
Хоча вона була звичайним членом керівного комітету, вона працювала за лаштунками, виконуючи обов'язки, подібні до вчительських. Вона дбала про таку важку роботу, не виявляючи жодного невдоволення.
Адіс: «Хааа-».
Разе: «Що це за довге зітхання?».
Адіс: «Не зважай на мене. Ходімо».
Разе: «Ходімо».
Разе перетнула сад молодості[2], тягнучи за собою Адіса.
    [2] 青春の園Сад молодості: Просто вигадливий спосіб сказати, що вона пройшла крізь натовп студентів (молоді), які були зайняті підготовкою до шкільного фестивалю.