Магія героїні, від героїні, для героїні

Розділ 51. Магія героїні, від героїні, для героїні
 

— Хто ти?
Ганс остерігався дівчини, яка тримала Фолію на руках. Він не помітив її, поки вона не опинилася прямо перед ним.
Ганс працював охоронцем. Хоча він перебував у скрутному становищі, він не ігнорував своє оточення. Він одразу зрозумів, що ця дівчина не була звичайною людиною.
— Я її однокласниця. Тобі не треба остерігатися мене.
Ганс з обережністю дивився на дівчину. Вона була одягнена в білу сорочку, штани та черевики на шнурівці. Волосся було зібране у простий хвіст. На перший погляд вона була схожа на хлопчика, але він зрозумів, що це дівчинка, коли уважно придивився до її фігури.
Дівчинка — Разе Орфан — застосовувала цілющу магію до Фолії, щоб полегшити її головний біль. Фолія знепритомніла після того, як вичерпала свою силу, але вона зможе відновитися, якщо достатньо відпочине.
— Я просто шукачка пригод. Я почула новини й прийшла допомогти. — Разе принесла Фолію і поклала її на ліжко поруч із Зейлом.
Потім, в одну мить, Разе з'явилась позаду Ганса і прошепотіла йому: «Будь ласка, не кажи Фолії, що я була тут».
Ганс стривожився, бо відчував, що дівчина незбагненна.
— Якщо ти її подруга, то навіщо тримати це в таємниці?
— Я не хочу, щоб вона хвилювалася. Вона може потрапити в небезпечну ситуацію. До того ж я зможу зв'язатися з нею, коли це буде потрібно. Ти ж розумієш, що я маю на увазі?».
Пальці Разе стискали горло Ганса. Це була погроза.
— Дозвольте поставити вам останнє запитання. Ви ворог пані Фолії та Зейла?
— Не впевнена щодо лорда Молдіра, але я не ворог Фолії. Я ж казала тобі, я її однокласниця. Ми з нею дуже близькі.
— ...Я зрозумів. Вас тут ніколи не було.
— Дякую за співпрацю, — радісно сказала Разе, відпускаючи Ганса.
— ... Фоліє, вибач, що я запізнилась. Гарного тобі відпочинку і швидкого одужання. Про все інше я подбаю... — Сказавши ці слова Фолії, Разе пішла, використовуючи телепортацію. На її обличчі був лагідний, але суворий вираз.
— Що це було... — ошелешено пробурмотів Ганс.
* * *
За кілька хвилин до того, як Разе прийшла до церкви, вона брала участь у випробуванні нового обладнання у відділі розробок.
Вона відчула, як кров відлила від її обличчя, коли почула новину про напад звіра на церкву Гардерсен. Вона негайно телепортувалася на місце події, оскільки вона позначила місце раніше. Коли вона зняла свою військову форму, то побачила палаюче світло, що виходило з Фолії.
— Я не очікувала, що подія пробудження відбудеться за межами ігрової території.
Разе розрізала кишеньковим ножем комах, що летіли з лісу, одну за одною, думаючи про сюжет отоме-гри. Було б помилкою вважати, що тут взагалі існувала якась територія. Адже події в усьому цьому світі розвивалися за сюжетом отоме-гри.
— Це світло тоді... Було схоже на комп'ютерну графіку, вирізану для героїні.
— Точно. Це була магія героїні, створена героїнею для героїні. Без сумніву, це була магія зцілення найвищого рівня, вміння очищення.
Вона поспішила туди, думаючи, що все буде гаразд, доки вона зможе підтвердити безпеку Фолії. Але коли вона стала свідком несподіваної сцени, Разе була вражена. Якби Марія почула про це, вона, мабуть, розплакалася б від радості.
Коли Разе помітила, що пораненим був лорд Молдір, вона зрозуміла, що Фолія прокинулася завдяки її коханій людині. Але вона загадувалась над питанням, чому пробудження відбулося саме так. Якщо подумати, то здавалося, що ця важлива подія була навмисно стерта з пам'яті Карни. Оскільки це сталося саме так, то, безумовно, це була важлива подія, яка була необхідна для продовження гри.
— Тож незалежно від того, врятувався лорд Молдір чи ні, це не було проблемою для сюжету гри... Про всяк випадок, мені потрібно дізнатися про лорда Молдіра. А оскільки Фолія вже пробудила своє вміння очищення, то тепер її життя може бути нелегким.
Разе розсікла ще одну мішень в повітрі.
— Якщо вже так сталося, я маю зробити так, щоб лорд Молдір і Фолія були разом. Так. Поки є кохання, у них все буде добре. — Разе переконувала себе, що все буде добре.
Сюжет гри ставав дедалі складнішим. У такій ситуації така велика подія, як «подія засудження», здавалася неминучою. Якщо вона нічого не зробить, то і вона, і леді Карна опиняться в біді...
Разе хотіла завершити своє шкільне життя гідно. Її метою був щасливий кінець для Фолії та Карни. Будь-яка інша справа поки що відкладалася на потім.
— Я майже впевнена, що Лука-сан закоханий у Фолію. Мені шкода його, але з ним все буде добре. Таке життя.
Фолія пробудила свою здатність до очищення. Хоча це й мало свої переваги, володіти цим умінням було клопітно, тож Разе чесно думала, що для Фолії було б краще, якби вона не пробуджувала це вміння. Але оскільки це вже сталося, це не було чимось, що можна було приховати.
Крім того, вона сказала Карні, що подбає про пробудження, тож кінцевий результат був нормальним... Однак, здавалося, напрямок руху було визначено завдяки цій події. Отже, їй потрібно було швидко перезавантажити свій розум.
Вона зробить так, щоб Фолія і лорд Молдір стали парою, незалежно від способу. Кохання було більш захопливим, коли було випробування, тож вона сподівалася, що вони зроблять все можливе у своєму власному світі. Звісно, вона підтримуватиме їх.
— Але рана лорда Молдіра дуже мене цікавить...
Позбувшись більшості комах, Разе поклала руку на стару рану на боці. Вона просто приховувала її за допомогою ілюзії, але та чорна рана все ще була там.
— Я майже впевнена, що це пов'язано з «демонічними бактеріями».
Саме тоді, коли ця конфіденційна справа, вочевидь, просочилася на церковний бік, сталася ця подія.
Разе зітхнула. Зовсім недавно старий бойовий потвора відправив її збирати магічне каміння. Вона була рада, що він домовився про те, щоб зменшити більшість інших її завдань, але не думала, що їй доведеться йти з ним на бойове побачення в Зону 15. Звичайно, це було зовсім не весело. Тільки генерал, здавалося, насолоджувався від початку до кінця.
Це правда, що місце могло б бути ідеальним для приватної розмови, адже там більше нікого не було, але її привели до лігва монстрів після того, як запросили на чашку чаю. Їй здалося, що це не було смішно. Після того, як вони закінчили місію, вона скиглила від незадоволення і домоглася, щоб він привів її на елегантне післяобіднє чаювання.
Хоча в країні було перемир'я, їхні стосунки можна було вважати холодною війною. Оскільки Разе працювала в армії, яка звикла нехтувати трудовими стандартами[1], вона хотіла вичавити з них якомога більше грошей. Вона мріяла про комфортне життя на пенсії в майбутньому.
    [1] Вона говорила про ブラック企業 (букв. чорна компанія). Компанія що використовує працівників понаднормово без компенсації https://en.wikipedia.org/wiki/Black_company_(Japanese_term)
— Гаразд. Час повертатися.
Вона покинула роботу на півдорозі, коли приїхала сюди. Тож їй потрібно було придумати якесь виправдання. Може, їй і вдасться викрутитися з якимось недолугим виправданням, але наступна її зустріч була з дияволом у лабораторному халаті. Вона була майже впевнена, що диявол міцно вхопиться за неї, коли вона повернеться.
Поміркувавши, Разе взяла зразок реактивної чорної бджоли, спираючись на інформацію, отриману від Ганса, і повернулася до армії.