Натягнути лук до схожості з повним місяцем

Лінь Ваньюе відвела Лінь Юя на відкритий простір біля кордону табору, де складали пошкоджену непотрібну зброю. Вона частенько тут була.

 

Порившись у купі зброї, вона дістала пудао середньої довжини і вручила його Лінь Юю.

 

-Іди на те місце і зроби тисячу помахів. - після цим слів Лінь Ваньюе відвернулася почала знову колупатися в зброї.

-Ге, це все?

 

Лінь Ю був розчарований, тому що він думав, що Лінь Ваньюе навчить його якимось секретним вражаючим прийомам. Колись опинившись на полі бою, Лінь Ю побачив навички Лінь Ваньюе: кожен рух був чистим і потужним, і він подумав, що Лінь Ваньюе володіє якимись таємними навичками, які передали йому предки, він із радістю слідував за ним, але він неочікував такого результата...

 

Лінь Ваньюе перестала возитися зі зброєю, випрямилася й озирнулася, невдоволено дивилася на Лінь Юя. Раптом вона впала у спогади: якби тоді вижив її молодший брат Фейсіна, був би він зараз схожий на Лінь Юя? При думці про це серце Лінь Ваньюе раптово пом'якшилося, і вона підійшла до Лінь Юя з поясненнями: 

 

— Головна зброя піхотинців — це спис, але після двох років битв із гунами я з'ясував, що на полі битви це не найкраща зброя. Гуни вважають за краще боротися в ближньому бою, розмахуючи шаблями, і тут наш солдат з списом опиняється в невигідному становищі. Хоча спис дієво проти кінноти, але гунська кіннота дуже майстерна у стрільбі з лука і часто завдає удару по списоносцях здалеку, оскільки наш тип військ не має практично ніякого захисту від стріл, і втрати в лавах нашої армії завжди дуже високі. Ти звикнеш до пудао, і у разі ближнього бою, відклавши спис, зможеш скористатися ним, тоді твої шанси на виживання збільшаться.

 

Лінь Ю з пудао в руці завмер на місці, дивлячись на Лінь Ваньюе, роззявивши рота. Потрібен був час, щоб він зміг розібрався в бойовій теорії, яку розповіла Лінь Ваньюе, похмурість його обличчя змінилася захопленням. Він осмислив правоту її слів і дивився на неї обожнюючим поглядом. 

 

Лінь Ваньюе помітила, як змінилося вираз обличчя Лінь Юя, і зрозуміла, що він уловив її думку. Тоді вона відчула полегшення, знову обернулася до купи зброї продовжила ритися. 

 

Лінь Ю не наважився відливати, він розставив ноги ширше і почав робити помахи пудао. Іноді він крадькома поглядав на Лінь Ваньюе. Коли він вкотре глянув на худорляву постать свого даге, у нього виникла думка: хто здатний зробити таке влучне критичне зауваження? Хіба що генерал,чи не так?

 

Подумавши про це ще якийсь час, він спалахнув гордістю в його серці. Де знайдеться людина, позбавлена честолюбства і не прагне високих посад і багатства? Сім'я Лінь Юя поколіннями мала військову реєстрацію, але найуспішнішим у їхній сім'ї був його прадід, який мав лише сотню земель. Лінь Ю з благоговінням глянув на Лінь Ваньюе. Він був щасливий, що зміг потоваришувати з даге! Ідучи за Лінь Ваньюе, він рано чи пізно зможе здійснити гідні нагороди та внески!

 

Очі Лінь Ваньюе спалахнули, і вона помітила лук з-поміж великої кількості зброї. Лінь Ваньюе негайно дістала його в руку, торкнулася його, роздивлялася поверхню, не могла відірвати погляду.

 

Там, де тятива з'єднувалася з плечем лука, Лінь Ваньюе побачила невелику тріщину. Цього вади, який здавався незначним, було достатньо, щоб лук втратив точність під час стрілянини. Мабуть, саме через це його викинули.

 

Вона продовжила тримати чорний лук в руках. Лінь Ваньюе дійшла до думки, що власник цього лука був щонайменше в ранзі командира батальйону...

 

 — Син-ге, в минулій битві при долині Хулу я був неподалік тебе. Було страшно бачити тебе, що бореться проти гуна набагато вище зростанням. Спочатку я хотів тобі допомогти, але не встиг до тебе дістатись, як ти вже перерізав йому горлянку. Ге, ти, мабуть, успадкував техніку бойових мистецтв від предків? Навчиш мене?

 

Від слів Лінь Юя в Лінь Ваньюе потепліло на душі, але, відірвавши погляд від лука і побачивши його помахи пудао, вона насупилась і спитала: 

 

— Ти чого робиш? 

 

Лінь Ю спершу розгубився, а потім відповів: 

 

— Змахи, як ти й сказав!

 

 Лінь Ваньюе зітхнула, повісила лук собі на спину, підійшла до Лінь Юю і взяла його пудао.

 

 — Це буде неефективно, якщо ти так будеш тренуватися. Так вправлятися не має жодного сенсу. Більше того, це може виявитися для тебе згубним у майбутній битві. Я погодився тренувати тебе, щоб ти вижив, а не завдав собі шкоди.

 

Лінь Ваньюе підняла пудао. З кожним помахом клинок зі свистом розтинало повітря, посилаючи ритмічні повітряні хвилі. Гучність звуку, незалежно від темпу і пауз, залишався однис тим самим.

 

Лінь Ю стояв поряд, відчуваючи, як повітря від помахів б'є йому в обличчя. Це іржаве пудао перетворилося на грізну зброю в руках Лінь Ваньюе. Згадавши ті рухи, які він робив раніше, Лінь Юй захотів провалитися крізь землю. Лінь Ваньюе зробила ще найменше десятків помахів і повернула пуадо Лінь Юю.

 

 — Щоразу у кожен помах ти маєш вкладати всі свої сили. Запам'ятай це почуття, дозволь йому стати твоїм інстинктом. Або не роби нічого, або використовуй всю свою силу, завдаючи удару. Ти маєш звикнути до такої напруженості, бо гуни не будуть милосердні до нас.

 

Вона зробила велику паузу після чого додала:

 

 — У моїй родині не передається у спадок жодних бойових технік. Коли я вступив до армії, я не мав навіть військової діяльності, я з родини звичайних землеробів. Тож не треба мені заздрити. Навчитися дуже легко. Просто роби, що я говорю. Вкладай усі сили в удар. Уяви, що ти стоїш перед гунами, розмірковуючи про те, з якого боку вони нападуть на тебе, який буде кут удару шаблі, як завдати контр-удару в слабке місце і перетворити ситуацію на вигідну. Чим частіше ти використовуєш цю зброю, тим більше ти знатимеш про те, як повною мірою використовувати її переваги, не потребуючи наставника. На полі бою проміжок між життям та смертю дорівнює миті. Вражаючі, але непрактичні рухи тут марні.

 

Закінчивши з повчанням, Лінь Ваньюе тихо відійшла вбік і зняла зі спини чорний лік, щоб знову оглянути його.

 

Вислухавши велику промову Лінь Ваньюе, Лінь Юй похмурнів, йому стало важко в серці. Хоч вона й легко все розповіла, між її словами він міг чути смуток.

 

Лінь Ваньюе стиснула в руці чорний лук, широко розставивши ноги, глибоко зітхнула і підняла його. Її зір напружився. Тьотіва звучно терлася об тверді мозолі її рук, коли Лінь Ваньюе повільно потягла її до свого обличчя! Лінь Ваньюе стиснула зуби, повністю натягуючи цибулю, поки він не став схожим на повний місяць, а потім відпустила тятиву. Пролунав чистий вібруючий звук. 

 

— Чудесний лук! - щиро захопилася Лінь Ваньюе. На жаль, тріщина поставила хрест на точності влучення, що було головним у стрільбі з лука! 

 

Лінь Ю усе почув і, покинувши своє заняття, підійшов до Лінь Ваньюе. 

 

— І справді чудесний лук! Як його могли викинути?

 

Лінь Ваньюе показала на тріщину в луці: 

 

— Лук втратив точність під час стрілянини. Простіше взяти новий лук, ніж міняти корпус у цього. 

 

Лінь Ю побачивши тріщину і вигукнув, що йому шкода. Але знову ж таки, якби він не був зіпсований, як би такий чудовий лук потрапив до рук двох простих піхотинців. 

 

- Ге, можна мені спробувати?

 

Лінь Ваньюе кивнула і передала лук Лінь Юю. Він узяв до рук лук, поставив ноги ширше і з силою натягнув її!

 

 Тьотіва навіть не ворухнулася. 

 

Лінь Ю розкрив сильніше очі і доклав ще більших зусиль. Тітива зі скреготливим звуком натягнулася тільки до половини...

 

 Обличчя Лінь Юя сильно почервоніла, але він так і не зміг натягнути тьотиву лука до кінця, як це зробила Лінь Ваньюе. Зрештою, йому довелося здатися. 

 

— Це... Це ж двостоуновий лук! Ге...

-Так, це двостоуновий лук.

- Ге, ти справді здатний повністю натягнути двостоуновий лук? Кілька днів тому я чув, що в батальйон Літаючого пір'я, був потрібен командир, і єдиною умовою для цього було вміння повністю натягнути двостоуновий лук. Ге, тебе могли б вибрати в командири батальйону! 

 

 

Лінь Ваньюе на це похитала головою і сказала: 

 

-Це марно при моїй швидкості натягування лука. Я не тільки проґавлю хорошу можливість, а й виявлюся тим, кого взагалі першим застрелять. 

 

Лінь Ваньюе не могла сказати Лінь Юю, чому вона не має наміру отримати жодної командирської посади, тому їй довелося змінити тему розмови.

 

Того дня Лінь Ваньюе та Лінь Ю більше тренувалися на галявині до поки не прийшов час вечеряти.