Чутки (1)

- Що?

- Я щойно бачив в головному наметі Мужон Ляня, - сказав Ґу Ман. - Він розбудовував план битви.

Мо Сі черпав суп порцеляновою ложкою і, почувши це, сказав:

- Невже?

- Так, і я бачив його бойовий порядок. Це зовсім не те, що він показував вдень. У нього дуже хороша ідея, але він, здається, не збирається її озвучувати, просто розглядає її сам.

Мо Сі опустив очі й ще кілька разів зачерпнув суп, але ложку до рота не підносив і, зрештою, відклав її.

- Ти не здивований? – спитав Ґу Ман.

- Чесно кажучи, це не так вже й неочікувано, - сказав Мо Сі. – Насправді, я думаю, що Мужон Лянь останнім часом дещо дивно себе поводить.

- Наприклад?

- Коли Джов Хе приїхав забрати тебе на демонічне випробування, він намагався зупинити його. Коли ж не зміг, то одягнув тобі на великий палець перстень, сказавши, що так він знатиме твою ситуацію, а тоді прийшов до Академії повідомити мені.

- …

Ґу Ман ніби спокійно вислухав ці слова, але його очі раптом забігали.

Мо Сі не став говорити про це, тільки уважно дивився на вираз його обличчя. Потім продовжив:

- Пізніше я дізнався, що Мужон Лянь хотів завадити Джов Хе забрати тебе, бо він також хотів провести темне демонічне випробування.

- ...Мм...

- Боюся, що такого збігу в цьому світі бути не може.

- …

- І навіть якщо демонічне випробування таки було випадковим збігом обставин і він з Джов Хе одночасно потребували для цього людину - чому він не просив передати йому тебе після того, як ти покинув володіння Джов Хе?

Ґу Ман опустив голову й мовчки взявся за свій суп. Зробивши кілька ковтків, він сказав:

- Може, він не хотів знову тебе розсердити?

- Тоді як пояснити перстень на великому пальці? - спитав Мо Сі. - Мужон Лянь дав тобі його, щоб з його допомогою відстежувати твій стан. Спочатку я не задумувався про це, але пізніше, обдумавши, зрозумів, що в цьому немає сенсу. Джов Хе забрав тебе на випробування за наказом Його Величності. Якщо Мужон Лянь не мав наміру сваритися з Імператором, то не міг би втрутитись незалежно від ситуації.

Ґу Ман кивнув. Він продовжував пити суп і навіть почав використовувати для цього ложку.

Мо Сі дуже добре знав, що Ґу Ман ніколи не любив їсти суп ложкою, хіба тільки потребував якоїсь дії, щоб не зустрічатися з ним поглядом.

Ґу Ман міг зберігати свої таємниці перед багатьма людьми, але перед Мо Сі подібні дрібні деталі часто розкривали його справжні думки.

- Тож він дав тобі перстень і я думаю, що на це можливі дві причини. По-перше, якби твоє життя було справді в небезпеці, він би пішов проти волі Імператора і зупинив би випробування, навіть якби я не втрутився.

Ґу Ман повільно проковтнув повний рот супу, а тоді підняв голову і засміявся:

- Шиді, що ти собі думаєш? Він мене ненавидить. І ти не знаєш, як він обходився зі мною в саду Лвомей. Чого б йому іти через мене проти Імператора?

- Є другий варіант, - сказав Мо Сі. - Мужон Лянь збрехав і цей перстень взагалі не для відстеження стану, а для інших цілей.

Коли він сказав це, Ґу Ман трохи змінився в обличчі. Через деякий час він сказав:

- Хм… коли він одягнув його мені, я відчув щось дивне, але не знаю, що це було. У мене розболілась голова, серцебиття раптово прискорилося… Чи може бути так, що на той перстень накладено якесь заклинання?

- Важко сказати, - Мо Сі похитав головою. - Я боюся, що він єдиний, хто це знає. Після того, як Джов Хе забрав тебе, Мужон Лянь прийшов до Академії Вдосконалення, шукаючи мене. Тоді він залишив кілька слів Дзяну Єсюе. Він не згадав нічого іншого, найважливіше було проінформувати мене, що тебе забрали на темне демонічне випробування до платформи Сишу. Якщо його перстень справді міг відстежити твій стан, навіщо йому шукати мене? Він міг сам звернутись до Імператора в крайньому випадку. І він знав, що якщо знайде мене, результат буде один, - Мо Сі зробив павзу. - Він був упевнений, що я зупиню Джов Хе.

Суп закінчився. Ґу Ман опустив голову й, здавалося, машинально грав ложкою, тоді як думки його були далеко.

- Я вже думав про це, - сказав Мо Сі. – І що більше я думаю про це, то більше відчуваю, що Мужон Лянь тоді мав на меті лише одне – завадити проведенню випробування. Окрім цієї, немає жодної іншої причини, яка б мала сенс.

Ґу Ман не вимовив ні слова. Його м’які довгі вії опустилися, відкидаючи легкі тіні на повіки.

Після тривалого мовчання Ґу Ман сказав:

- Мо Сі, між мною і ним, насправді…

Здавалося, він завагався, наче хотів розкрити якусь таємницю, яку довго замовчували, але коли слова дійшли до його вуст, вони розчинилися і він стиснув губи.

- Якщо це щось, про що тобі важко говорити - не говори, - сказав Мо Сі.

- …

- Ти так довго жив в маєтку Ваншу – це нормально, що є речі, про які ти не можеш говорити. Я більше не маю, що сказати тобі сьогодні. Я довіряю тобі, тому немає необхідності щось мені пояснювати. Я хочу запитати тебе лиш одне — що ти думаєш про Мужон Ляня?

Мо Сі припускав, що Ґу Ман уважно подумає, перш ніж щось сказати, але несподівано він відповів дуже швидко.

- Я не знаю, - сказав він.

Мо Сі подивився йому в очі. Блакитні, ясні та яскраві, вони нічого не приховували.

- Те, що я пам’ятаю… - Ґу Ман не хотів згадувати про це, та все ж не міг цього уникнути, тому сказав: - Мої спогади про це не повні. Я не знаю, чи я пам’ятаю всю важливу інформацію про нього, тому не можу нічого сказати.

- Тоді - виходячи з того, що ти пам’ятаєш - чи нормально для нього курити «Життя як сон»?

- Ненормально, - сказав Ґу Ман.

Мо Сі зітхнув і кивнув.

- Я теж так думаю. Коли я тільки повернувся до столиці і побачив його, мені було огидно, що він опустився до такого стану. Але, після певних спостережень я почав думати, що те, що я бачу, може бути неправдою. Якось Імператор сказав, що він хотів закрити сад Лвомей, і що у попереднього Імператора якось виникла ідея усунути спадкоємця від наслідування престолу і передати трон Мужон Ляню. Можливо, він пішов на це, щоб убезпечити себе.

Цього разу Ґу Ман похитав головою:

- Те, що ти говориш - неправильно.

Мо Сі був трохи здивований:

- Чому?

- Мужон Лянь колись був найближчим до того, щоб успадкувати трон, це відомо всьому Чонхва. Здається, що він є найбільшою загрозою для позиції Імператора, але це не так. За ним надто уважно стежили, щоб він зміг створити якісь хвилювання. А якщо так, Його Величності не було сенсу його карати. Імператор навіть ставився до нього поблажливо, щоб показати свою доброзичливість.

Ґу Ман на мить замовк, а тоді продовжив:

- Ти пам’ятаєш, яким був Мужон Лянь до того, як почав вживати «Життя як сон»?

Мо Сі зітхнув і сказав:

- Він і тоді був не кращим - дурний, розпусний, любив конкурувати.

- Останнє найважливіше, - кивнувши, сказав Ґу Ман. - Так, Мужон Лянь колись дуже любив змагатись, але чи не хотів він тоді захистити себе? Хіба йому було байдуже, що тоді про нього думав Імператор? До і після того, як він почав вживати «Життя як сон», його становище в Імператорському дворі взагалі не змінилося. Тому курить він не з тим, щоб приспати підозри. Має бути інша причина.

Він надув щоки і повільно видихнув.

- Просто я не розумію, з чим це може бути пов’язано. Я теж думав, що, можливо, Мужон Лянь зіткнувся з якимись невідомими нам проблемами, тому сильно змінився і став деградувати. Але тільки зараз, побачивши, як він вибудовує військову стратегію, я зрозумів, що в глибині душі він все той же молодий пан сім’ї Мужон, що любить змагатись. Він не змінився. Знаєш, що він сказав у військовому наметі?

- Що?

- Він сказав… «Невже я справді не такий добрий в цьому, як ти?»

- …

- Бачиш, він усе ще хоче змагатися з тобою.

Якусь мить Мо Сі не знав, що сказати.

Аж тут надворі зчинився галас. Звуки кроків супроводжувалися сваркою кількох людей. Вони змогли розчути:

- Я просто мимохідь згадав це. Чому ти такий суворий? Не тримай мене так міцно. Хіба ти не звичайний охоронець, який колись був рабом?

Потім почулася штовханина і охоронець біля намету доповів:

- Генерале Мо! У таборі Багряного Пера є люди, які порушуть військову дисципліну та поширюють чутки перед боєм! Трьох головних винуватців затримано. Генерале Мо, будь ласка, покарайте їх!

Поширюють чутки перед боєм?

Люди з Багряного Пера?

Мо Сі та Ґу Ман перезирнулися.

- Зачекайте хвилинку, - сказав Мо Сі. Ґу Ман знову одягнув свою золоту маску і тільки тоді він впустив людей всередину.

Батальйон Багряного Пера відрізнявся від Північної Прикордонної Армії. Туди приймали лише чистокровних дворян, і на їхній уніформі були вишиті символи їхнього клану. Мо Сі роздивився трьох людей одного за одним. Один був з сім’ї Лінь, інший з сім’ї Джов, а третій неочікувано виявився далеким родичем Мендзе. Мо Сі вже зустрічався з ним на церемонії наприкінці року.

- Що відбувається? – нахмурився Мо Сі.

Охоронець стиснув кулаки й доповів:

- Сіхе-Дзюню! Ці три заклиначі з табору Багряного Пера говорять про особисті справи генерала та поширюють чутки. Вони кажуть... кажуть, що Ви...

- Що вони кажуть про мене?

Охоронець настільки трепетав перед Мо Сі, що довго не міг знайти правильних слів, щоб описати це. І тут далекий родич сім’ї Мужон вигукнув:

- Які чутки я поширював? Весь світ знає, що генерал Мо і моя племінниця закохані одне в одного! Вони зустрілися поговорити наодинці. Як її дядько, я був радий це почути і щось сказати з цього приводу. Чи мені це заборонено?!

Охоронець сердито мовив:

- Ба! Чому б вам не замовкнути?!

- Хочеш, щоб я замовк? В тобі жодної краплі благородної крові, як ти смієш наказувати мені? Ти знаєш, які у мене стосунки з Його Величністю? Якщо мені щось не сподобається, я можу змусити всю твою сім’ю зібрати речі й залишити Чонхва!

Мо Сі нарешті почав розуміти. Він перервав галас імператорського родича і сказав:

- Пане, боюся, Ви неправильно зрозуміли.

- Що?

- Ми з Мендзе були наодинці в головному наметі і говорили про справи, а не про особисте життя. Ви заклинач з Багряного Пера і повинні знати, що можна говорити, а чого не варто. От-от розпочнеться битва між Чонхва та Ляо. Я поки що не буду розбиратися з цією справою. Сподіваюся, старший буде обережним зі своїми словами і подібного більше не трапиться.

Імператорський родич не оцінив цього жесту і зиркнув на Мо Сі, як жаба-бик. Через деякий час він скрипнув зубами:

- Добре! Сіхе-Дзюню, ти справді дволика людина. Це так! Ти генерал, але ти також мій молодший! Ти тільки спав з моєю племінницею, а тепер проявляєш таку непоштивість! Віриш чи ні...

Мо Сі підняв руку і перебив його:

- … Коли це я спав з Вашою племінницею?