У наступні дні Чидзін помітив дивовижне явище.
Раніше його колеги найбільше обговорювали спортивні змагання. Тепер же з’явилося нове питання: "Ти вже купив акції «Старого Годинника»?"
Опівдні в їдальні для персоналу в’язниці панувала невимушена атмосфера. За столом праворуч від Чидзіна жваво обговорювали стрімке зростання акцій “Старого Годинника”, а за столом ліворуч – витік в інтернет аудіозапису Ву Пена. Одним словом, усі говорили про фондовий ринок.
— Ти чув, що акції “Старого Годинника” зростають як божевільні? – запитав Лво Хай, що сидів навпроти.
— Чув, – відповів Чидзін.
Кілька днів тому Мін'ї попросив Ю Ґвана поширити в мережі відео. У ньому був запис розмови Ву Пена з кимось, навіть зі зручними субтитрами.
Спочатку, після контратаки Ву Пена, курс акцій “Старого Годинника” поступово стабілізувався. Але варто було цьому відео потрапити в інтернет, як воно викликало справжній шквал обурення. Внаслідок цього акції “Старого Годинника” злетіли, наче ракета, яку вже не зупинити.
Відео тривало менше хвилини й містило головну думку Ву Пена:
"Які думки можуть бути у дрібних інвесторів? Це ж зібрання дилетантів. Дивись, фондовий ринок - це азартний стіл. Якщо є переможці, то мають бути й переможені. Звідки ми беремо гроші? Очевидно, від дрібних інвесторів. Усі знають, що вовна знімається з овець, тільки самі вівці цього не розуміють. Хоча ні, вони не вівці. Вони поле із цибулею, готовою до збору врожаю."
Навіть попри те, що Чидзін ніколи не займався біржовою торгівлею, цей запис з невідомих причин вивів його з рівноваги.
Ненависть простих людей до зарозумілих капіталістів була в їхній крові, а цей ще й відкрито ставився до дрібних інвесторів як до врожаю, що чекає на жнива.
Фондовий ринок миттєво охопила хвиля гніву. Бог Ґо знову з’явився на форумі, щоб прояснити чутки про себе, а потім закликав дрібних інвесторів об’єднатися проти HX Management.
Ті, хто спершу повірив Ву Пену й розпродав свої акції, тепер жалкували найбільше. Вони кинулися скуповувати акції “Старого Годинника”, не зважаючи на ризики. До того ж, після того, як історія поширилася через медіа, до фінансової війни з обурення приєдналися навіть ті, хто раніше тримався осторонь.
— А ти не збираєшся купити трохи? – запитав Лво. – З підказками Мін'ї ти точно можеш добре заробити.
— А хто сказав, що я не купив? – Чидзін ледь підняв брову.
У будь-якому разі в нього було чимало вільних грошей, тож він не бачив причин не підтримати «велику справу» дрібних інвесторів у їхньому повстанні проти корпорацій. Зрештою, Ву Пен сам сказав: біржа – це азартний стіл, де є переможці й переможені. А тепер, коли Ву Пен сам став вівцею, якого ведуть на забій, Чидзін не мав нічого проти того, щоб зняти з нього трохи вовни.
— Я теж купив, – Лво нахилився ближче й усміхнувся.
Оскільки Лво і раніше цікавився акціями, це зовсім не здивувало Чидзіна.
Заява Ву Пена об’єднала дрібних інвесторів, як ніколи раніше. Тепер кожен, хто торгував на біржі, прагнув побачити, як той зазнає поразки. Завдяки поштовху від Мін'ї вони набралися сміливості, а зростаючий курс акцій тільки зміцнив їхню впевненість.
Це була війна без порохового диму: з одного боку билися дрібні інвестори, з іншого – Ву Пен, охоплений панікою. При такому розкладі падіння корпорації було лише питанням часу.
— До речі, ти бачив те відео? – запитав Чидзін, хоч і знав відповідь наперед.
— Звісно, бачив, – Лво фиркнув. – Так мене розлютило, що я вклепав у “Старий Годинник” усе, що міг.
— У правому нижньому кутку є підпис, – багатозначно промовив Чидзін.
Цього разу Лво не відповів одразу. Здається, він зрозумів, до чого хилить Чидзін. Його обурення змінилося задумливістю, і, повільно видихнувши, він сказав:
— Ліхтар, так? Лого, яким цей малий підписується в хакерських колах.
— Востаннє він зламав урядовий сайт і миттєво загримів за ґрати. Цього разу нічого незаконного немає, тож ніхто не стане розбиратися, – сказав Чидзін і зробив паузу. – Але ти маєш пояснити йому, що не можна просто так бігати мережею без жодних меж.
— Знаю, – похмуро відповів Лво, опустивши погляд.
— Ні, не знаєш, – рідкісно різко заперечив Чидзін. Зазвичай він не втручався у справи між Лво та Ю Ґваном, бо вірив, що Лво сам дасть йому раду. Тим більше, Ю Ґван не був поганим хлопцем.
Але останнім часом у всіх завданнях, які Мін'ї давав Ю Ґвану, поширення статей, відео, завжди з’являвся його логотип. Це означало, що, попри все, він не вважав цей знак клеймом злочинця.
— Поверну тобі твої ж слова, – спокійно сказав Чидзін. – Він шахрай. Визначся, на чиєму ти боці.
— Я поговорю з ним, – відказав Лво.
— Попереджаю заздалегідь: якщо ти й далі не зможеш його контролювати, я попрошу Мін'ї взятися за його виховання, – Чидзін безжально вдарив ще раз. – Думаю, до свого ідола він дослухається охочіше.
Це було беззаперечною правдою. Лво вочевидь не зрадів такому повороту, його обличчя спохмурніло ще дужче.
— Не думай, що я про це не міркував, – нарешті сказав він, насупившись. – Я планую влаштувати його в поліцію, коли він вийде. У системі якраз бракує фахівців із його навичками.
— Хочеш зробити з нього копа? – Почувши, що Лво має чіткий план, Чидзін трохи приглушив свій тиск. – Тоді тобі доведеться попрацювати над його світоглядом.
— Попрацюю, – відповів Лво.
— Але якщо не впораєшся, доведеться просити Мін'ї, – додав Чидзін.
— Ой. – Лво врешті-решт не стримав роздратування. – Ну скільки можна? Ти його аж надто хвалиш. Так, я зрозумів, він неймовірний, гаразд?
— Ти навіть не уявляєш, – м’яко засміявся Чидзін. Але, побачивши, як Лво все більше хмуриться, швидко сховав усмішку.
***
Годинник Мін'ї був значно важчий за годинник Чидзіна. Темно-зелений циферблат випромінював стриману розкіш.
Чидзін постійно ловив себе на думці, що такий масивний аксесуар виглядає надто зухвало на його світлій шкірі й не зовсім пасує йому. Але якщо подумати… це ж годинник Мін'ї. Окрім його власного зап’ястя, де ще йому бути, як не на руці Чидзіна?
Багато хто з колег помітив, що він змінив годинник. Проте ніхто не надав цьому особливого значення - усі у в’язниці знали, що його сім’я заможна. Тож максимум, що він чув, - кілька запитань від зацікавлених. Нікому не здалося дивним, що він носить брендований аксесуар.
— Компанія “Старого Годинника” ще не повернули тобі годинник? – запитав Мін'ї, сівши поруч і глянувши на його руку.
— Мм. – Чидзін не збирався розповідати, що ще вчора отримав доставку з ремонту.
— Тобі личить цей годинник, – Мін'ї підняв його зап’ястя, уважно оглядаючи аксесуар. – Але він краще поєднується з костюмом. Може спробуєш носити костюм?
Чидзін рідко вдягав класичні костюми. Навіть коли працював у суді, обирав стриманий, діловий стиль, але без тих ідеально відпрасованих костюмів.
Він не мав нічого проти нового іміджу, навіть був не проти подивитися, як виглядав би в ролі представника вищого світу. Але щойно ця пропозиція злетіла з вуст Мін'ї, його мозок автоматично розстебнув його три ґудзики й пов'язав краватку на очі.
З ним явно щось було не так.
— Наступного разу можу спробувати, – непомітно ковтнувши слину, сказав Чидзін і невимушено змінив тему, – Бачив сьогодні новини. HX Management уже втратила мільярди. Чому вони ще не збанкрутували?
— Тому що дедлайн, встановлений брокерською фірмою, у них у п’ятницю, – Мін'ї взяв мишку з рук Чидзіна, відкрив біржову інформацію “Старого Годинника” й продовжив, – Ти бачиш лише стрімке зростання акцій. Але поки гроші не опинилися в твоїй кишені, це ще не прибуток.
Чидзін розумів цю логіку. Усе, як у казино: поки не покинеш зал, навіть виграні гроші можуть легко перетворитися на втрати.
— То Ву Пен чекає на шанс відігратися? – уточнив він.
— Саме так, – відповів Мін'ї. – Бо якщо він визнає поразку зараз, йому доведеться виплатити мільярдні збитки. Для HX Management це буде смертельний удар.
— Але якщо він продовжить чекати, може втратити ще більше, – Чидзін, навіть будучи новачком у світі біржових справ, після стількох розмов із Мін'ї вже навчився орієнтуватися в ситуації. – Він називає дрібних інвесторів людьми без власної думки, але при цьому сам поводиться як типовий гравець?
— Вірно. – Мін'ї усміхнувся, дивлячись на Чидзіна. – Він робить ставку.
— Ти маєш на увазі, – задумався Чидзін, – що його втрати тільки зростуть?
— Саме так, – кивнув Мін'ї. – Ву Пен мав би замислитися про скорочення збитків. Але кількість акцій в обігу обмежена. Уявімо, що всі акції “Старого Годинника” належать тобі. Я пропоную десять доларів за штуку, але ти не продаєш. Пропоную двадцять ‐ все одно ні. У підсумку я піднімаю ціну до ста. Тільки тоді ти погоджуєшся, але до цього моменту ринкова вартість акцій уже зросла з десяти до ста доларів.
— Розумію, – Чидзін осмислював почуте. – Тобто він хоче викупити акції, щоб закрити позицію, але до того часу їхня ціна підскочить ще вище, і його реальні втрати будуть ще більшими, ніж зараз.
— Мгм, – підтвердив Мін'ї.
— У такому разі йому справді нічого не залишається, окрім як ризикнути, – сказав Чидзін. – Більшість акціонерів міцно тримають свої акції, і навіть якщо хтось ззовні захоче увійти в гру, купити щось майже неможливо.
Хоча знайшлися ті, хто скористався шансом швидко заробити, загалом дрібні інвестори трималися напрочуд згуртовано.
— Тому що на цьому етапі вони вже не керуються логікою інвестування у вартість активів, – пояснив Мін'ї. – У них одна мета: добити HX Management.
Як доводила практика, наслідки громадського обурення могли бути справді нищівними.
Раптом Чидзін пригадав дещо інше.
— Чому ти одразу не злив записи Ву Пена?
— Щоб завдати удару в найвдаліший момент, потрібна підготовка, – відповів Мін'ї.
Коли акції “Старого Годинника” почали стрімко рости, Ву Пен активно давав інтерв’ю, привертаючи до себе багато уваги. Саме тому, коли записи зрештою просочилися у мережу, ефект від них вийшов особливо потужним.
— Жорстко, – прокоментував Чидзін, уже звикнувши до такого.
Вони неквапливо розмовляли, спостерігаючи за рухом акцій, коли раптом обсяги торгів “Старого Годинника” різко зросли. Чидзін одразу сказав Мін'ї:
— Ву Пен перейшов у контрнаступ.
І Мін'ї, і Ґвань Вей якось згадували, що за біржовими цифрами можна багато чого зрозуміти. Тепер і Чидзін почав мислити так само. Помітивши, що акції “Старого Годинника” почали хитатися, він одразу збагнув: Ву Пен пішов у наступ.
Саме в цей момент в бібліотеку кулею влетів Ю Ґван і на весь голос вигукнув:
— Ідоле, ідоле! Ву Пен подав адвокатський запит, заявляє, що аудіозапис підроблений!
— Ідеально, – Мін'ї схрестив руки на грудях і розслаблено відкинувся на спинку стільця. – Тоді добавляй версію відео з зображенням.
— Так! – Ю Ґван вихором вилетів назад у медпункт.
Він з’явився нізвідки і так само безслідно зник.
Чидзін ошелешено втупився в Мін'ї.
— Ти ще й підстрахувався?
— Мгм, – недбало підтвердив той.
Очевидно, запис містив не лише голос Ву Пена, а й відео з його обличчям. Він гучно заявив про підробку, але щойно оприлюднять відеоверсію, це стане для нього смертельним ударом.
Іншими словами, Мін'ї навіть не застосував свій головний козир. Усе, що він робив досі, було лише ретельно підготовленою пасткою для Ву Пена, щоб той упав якнайболючіше…
— Джен Мін'ї. – Чидзін злегка схилився вбік, уважно вивчаючи його поглядом. Насупившись, він запитав – Ти ж не збираєшся в майбутньому так само йти проти мене?
— Що в тебе на думці? – Мін'ї розсміявся. – Я тобою й так не натішусь.
Слова, безперечно, звучали приємно, але про всяк випадок Чидзін усе ж строго сказав:
— Забороняю тобі щось замислювати проти мене.
Мін'ї безпорадно підняв руки, ніби здаючись.
— Я в твоєму розпорядженні, любий.
Приблизно через пів години друга версія аудіозапису Ву Пена блискавично розлетілася мережею.
Цього разу в кадрі був не просто голос, а розкішний бенкетний зал. Окрім чітко впізнаваного Ву Пена, за столом сиділи ще й керівники компаній, які зовсім нещодавно опинилися під прицілом регуляторних органів.
Натяк був більш ніж прозорий. Нова інформація виявилася ще більш вибуховою, ніж попередній витік, і зметнула інвестиційний ринок, мов ураган.
Чидзін нарешті збагнув, чому Мін'ї так довго тримав цей доказ у таємниці. Його варто було оприлюднити лише тепер, коли пов’язані компанії вже потрапили в скандали. Інакше це залишилося б лише нічим не примітною вечерею, яка нічого не доводить.
Зараз же цей матеріал не просто кидав тінь на Ву Пена, а й став ключовим цвяхом у труну HX Management.
Як і казав Мін'ї, важливий був саме момент. Одна й та сама інформація, розкрита в різний час, могла мати кардинально інший ефект.
Та на цей раз Чидзін майже не відчував потрясіння. Натомість його увагу привернула інша деталь.
На відміну від попередніх записів, у правому нижньому кутку більше не було фірмового підпису - лампочки.
Хоча Чидзін не мав жодних ілюзій щодо того, що Ю Ґван, цей нахабний малий, змінився буквально за день, навіть такий маленький крок уперед був приємною несподіванкою.
Адвокатський запит Ву Пена швидко відкликали. На його місце з'явилася офіційна заява HX Management, яка поставила крапку в цьому фінансовому протистоянні.
Компанія офіційно оголосила про початок процедури банкрутства.
Інтернет вибухнув радістю, але для Чидзіна це не стало несподіванкою.
Мін'ї тим більше не видавав жодних емоцій. Він лише розслаблено глянув на Чидзіна й невимушено сказав:
— Дзян-Дзян, здається, час тобі приготувати для мене домашні капці.
Раз уже їм доведеться жити разом, то й побутові дрібниці мають бути підготовлені.
Але цього разу Чидзін уже навчився думати наперед. Його губи ледь помітно смикнулися в усмішці, і він безтурботно відповів:
— Я вже приготував.
