Поринаючи в пекельнощі Нірвани, криваву розплату спокутуєш

  [浴火涅槃 — досл. поринаючи у вогнище Нірвани; тлум.: переживши безмірні страждання, укінці дістаючи бажане відродження, досягаючи суцільного блаженства (себто Нірвани). Алюзія, що описує наполегливий дух перед страхом вічних страждань, прагнення до самовдосконалення].

 

  [血仇; xuèchóu — кривава розплата, кров за кров; відплата «тією ж монетою» за вбивство найрідніших].

 

  Дін Йов усе вагався, але однаково встав попри двері до кімнати пані в масці, павши наниз. Побіля доносилася некваплива мелодія струнного інструмента, хлопчик притих, чекаючи на порозі. Легкий та співучий той наспів раптом сповнився поспіху й нетерплячості. Дін Йов здригнувся під завивання холодного вітру.

 

  Музичний супровід раптово обірвався. Пані в масці пронизливо, ніби з крихтою жалю, захихотала, а тоді ж голос її стих. Одразу за цим послідував звук розбитої порцеляни. Дін Йов утягнув шию*, що на серці зачаїлася думка оступитись*. Але щойно він подумав про ту порожняву в Аґули очах, так одразу зубами заскреготів; зостався там, прихилившися додолу. 

 

  [缩颈; suō jǐng — ідіом. досл. утягнути шию; тлум.: раптове відчуття холоду, страху].

 

  [心生退意 — ідіом. на серці зачаїлася думка оступитись; тлум.: відступити, покинути (щось)].

 

  Тільки-тільки кімнату знову поглинула тиша, Дін Йов знайшов у собі смілість повідомити: 

 

— Пані, Дін Йов запрохує дозволу про аудієнцію.

 

— Заходь.

 

  Парубок ступив через проріз дверний, уклінно голову спустивши, зак попереду підлога не встелилася кавальчиками розбитої порцеляни.

 

  — У чім річ?

 

  Дін Йов миттю закляк на підлозі. Він притиснув чоло до крижаної поверхні.

 

  — У тім-то, пані, що Аґула попрохала вашого служника навідатись, розпитати, коли ж ви дасте згоду побачити рідну хатинку знову, — слідом відповівши.

 

  — Зважаючи на дні, уже має бути час… — жінка холодно зашкірилась.

 

  Пізніш вона надала в розпорядження Аґулі коня, а в супровід відвела двох міцних служників опліч із Діном Йовом, щоб відправити дівчину на батьківщину. Сніжної днини, коли подорож мала видатися не з легких, Аґула врешті-решт ступила перший крок на тропу до рідної долини.

 

  Учотирьох вони перетнули замерзлу річку. До того ж, на превеликий подив Діна Йова, затяжна мандрівка* лиш підбадьорювала гумор Аґули, незважаючи на жахливі погодні умови. Далебі, вона стала куди більш говіркою.

 

  [日夜兼程 — ідіом. досл. подорож від світання до смеркання; тлум.: тяжка, тривала подорож].

 

  — На широкодоллі долин розкинулася гора, що прозвали «Момо». Мій дім прямо біля її підніжжя, легко подибати. — Якось ще прохопилася йому словом дівчина, мовляючи.

 

  Помітивши, як Аґула зі шкіри лізла від нетерпіння воззʼєднатися з ріднею, Діну Йову було зовсім не до веселощів.

 

  Перед від'їздом пані в масці нишком закликала до себе служника, наказавши:

 

  — Коли прибудете, скільки б Аґула сльози не лила, скільки б не кричала, ти можеш лише спостерігати здаля. Якщо щось піде не так, браття Ву будуть напоготові мигцем і в безпеці провести вас назад. От як утома скорить, от як плакати більш сил не буде, просто скажи, щоб вернулась, зі мною зустрілась, коли жага до помсти намертво проникне. 

 

  Військо імперії Вей узяло контроль над північчю ще пів року тому. Відтоді імператорський суд розділив краї Дзін на дев’ять провінцій та вісімдесят один повіт, заслав на їхні терена частку маґістратів та юнців-учених, що успішно склали імператорський іспит, призначивши політичними діячами в різних куточках півночі. «Низькосортними рабами»* нарікли ж більшість колишніх мешканців долин, що таки постали проти волі імерії Вей, згодом їх відіслали до столиці, доручивши найтяжчу працю в її відбудові.

 

  [贱籍; jiàn jí — досл. наймізерніша ступінь; ієрархічна одиниця в стародавньому Китаї, що посідала найнижчу ступінь пожитку в китайському суспільстві. Здебільшого, нарікалося непридатних меншин, зумовлючи їхню меншовартість ніж у звичайних людей.

Соц. пʼятьохранґова ієрархія Китаю:

1. Учені;

2. Власники земельних угідь, які ведуть своє господарство;

3. Робоча сила;

4. Торговці;

5. Низькосортні раби].

 

  Слідуючи мапі, яку видала пані в масці, браття Ву уникали імперських міст, неквапливо рушаючи на північ. Так і блукаючи безкрайніми долинами майже пів місяця, яким Аґула дотепер не знаходила кінця-краю.

 

  — Агов, поглянь! — вигук дівча витягнув Діна Йова з моря думок.

 

  Хлопець мимохіть глипнув туди, куди наполегливо вказувала Аґула. Там, на перетині обрію, крізь млу, височів поодинокий пагорб.

 

  — Ондечки вона! Гора Момо-о-о! Моя домівка прямісінько за її стрімкими схилами!

 

  Дін Йов підігнув краєчки губ, затим мотнувши головою. 

 

  — Чи все гаразд з а-бою, з матінкою? А сестронька Сяо-Дʼє повинна десь удома бути, чи не так? А цей одяг… а-ба ж не буде злитись, як узріє мене в ньому, еге ж? — схвильовано й неспокійно заговорило до себе дівча.

 

  — Вйо!

 

  Аґула помчала на всіх парах, доки браття Ву слідували за нею позаду. Дін Йов же ледь добігав за ними. Воістину, він зроду-віку не передбачав, що навички верхової їзди в дівчиська настільки чудові; навіть два інші змужнілі служники не поспівали за її спиною…

 

  У той час вона рознюхувала повітря, усміхнувшися ще ясніше. Аґула дійсно заново ладна відчути знайомий запах худоби! Та була навіть вгодованішою, ніж зазвичай, чи батько-каган знову переміг у битві?

 

  Створювалося враження, що гора Момо була геть поблизу, проте скачки тривали не менше одного шиченя* лишень аби обійти її межі; Аґула силоміць стиснула повíддя, удивляючись, скільки сягають очі*, почерез галявину, де розстелилася неокрая зграя рогатої худоби, з вуст дівча тогочасно злетіло:

 

  [时辰; shí chén — шичень, подвоєна година; одиниця вимірювання часу в стародавньому Китаї. Одна доба прирівнювалася до дванадцяти годин (себто 2 год. = 1 шичень)]. 

 

  [望无际 — ідіом. досл. дивитись (на щось безкрайнє), до куди сягають очі; тлум.: споглядати, не бачачи кінця-краю].

 

  — Де ж ханське шатро?

 

  Перед очима постав абсолютно новий загін для худоби близь гори: він був у кілька разів більший, аніж той, котрий вона собі пригадує! Неподалік же височіли дві незнані розвідувальні башти; а десь вівці зібралися в одному місці, щоб зігрітись, поки гній укривав землю. Різкий сморід разом із холодним вітрищем миттю линув у ніздрі новоприбульців; Дін Йов дещо скривився.

 

  Ву Да пригнав свого коня до Аґули. Він смикнув кінський оголовок, а тоді відсторонено промовив: 

 

  — Пані передбачала, що ти таки не змиришся з подібною ймовірністю подій, тож доручила нам, братам, супроводжувати тебе у далеку подорож.

 

  — Де ханське шатро?.. — Аґула повернула голову, зиркаючи очима в бік Ву Ди.

 

  — Рік тому каган племʼя Туба вступив у змову із судом імперії Вей, супроводжуючи воїнів півдня до кордону. Мешканці долин, що опір чинили, в основному зазнали викорінення, поки всі вцілілі з малих племен були спіймані. Їх розподілили на різні землі для побудови міських стін.

 

  Аґула похитувалась, ледь не скотившися зі свого коня. Обличчя зблідло, а дівочі очі почервоніли.

 

  Але Ву Да не планував відпускати її тільки з цим. Він продовжив холодно констатувати:

 

  — Ба більше, увесь ханський рід Ченлі позбавили життя. Жодної душі не облишили на спочин.

***

  Темрява поглинула взір Аґули, вона різко впала на засніжену долину. Дін Йов спустився зі свого коня, після чого перевернув юнку, зрозумівши, що та всього лиш утратила свідомість. Хай там як, а сльози продовжували проливатися з міцно заплющених очей. Дівочі блідуваті вуста були стиснуті в заціпенінні, дихання тим часом помітно ослабшало.

 

  — Ву даґе! Це ж треба тобі отак провокувати?! — Дін Йов був приблизно того ж віку, що й Аґула, і він уже вбачав у ній добру товаришку після її піврічної компанії.

 

  Парубок підняв голову, мимовіль угледівши товстий шар навозу худоби та нагромаджений сніг, що були розтовчені в дивний бруд за дерев’яним парканом. Це місце вона кликала «домом». Дін Йов також був сиротою, але не пам’ятав, який вигляд мали його батьки. Зрештою, він натиснув на акупунктурну точку під носом Аґули, краячи серце*.

 

  [心有戚戚 — ідіом. досл. лине по серцю смуток; тлум.: тримати на серці глибокі почуття]. 

 

  Ву Да насупив брови, опісля зістрибнув зі свого скакуна, ухопивши дівчину:

 

  — Повертаємось.

***

  Один із братів схилився в уклінному жесті перед панною в масці, а затим узявся відтворювати у всіх подробицях дії та слова, що були Аґулі під час недавньої їзди властиві. Жінка затихла на хвилину, тоді спитала:

 

  — Чи були які рухи в імператорському дворі?

 

  — Доповідаю пані. Наньґон Жан наразі надзвичайно захоплений розширенням частини імперії. Він уже погодив пропозицію наших людей. Проте дата проведення все ще потребує ретельних обрад. Чи повинна відбутись організація згідно з початковим задумом?

 

  Пані в масці оглядно наблизила блюдце з чаєм до губ, подуваючи на нього, у той час іншою рукою вона прикрила крайцем рукава личко в елегантній манері. Її білосніжні та витончені пальці з доглянутими нігтями миттю оголились, блиснувши з-під тканини. Однак на тлі геть невиразного, сплетеного з жорсткуватої тканини, чаншаня*, принади жінки губилися. 

 

  [长衫; cháng shān — Чаншань, досл. продовгувата сорочка; традиційна маньджурська одежа, що носили чоловіки].

 

  Жінка вочевидь стала над чимось розмишляти; вона застигла на хвильку, а після з усієї сили гупнула чашею по столу. Гарячий напій від удару бризнув на руку, помітивши шкіру червонистим опіком. Попри це, пані в масці й далі непорушно сиділа. Вона дала чаю волю повільно остигати на ній.

 

  Біль від ошпарення розливався рукою, але та лише шкірилась, ніби це відчуття містило в собі щось дивовижне.

 

  — Справа не потребує рішення тут і зараз. Повертайся, допоки я не віддам наступний наказ.

 

  — Зрозумів.

 

  Аґула хворіла ще пів місяця після подорожі. Сьогодні ж пробудження її відбулося з самого раночку. Непевними кроками вона човгала по підлозі, докіль не зобачила покої вельмишановної панії.

 

  — Я жадаю помсти.

 

  Жінка зацікавлено глянула на Аґулу крізь отвори в масці:

 

  — Тобто «помсти»?

 

  — За вбивство сім’ї!

 

  Гупнула поверхня столу, пані миттю залютувала: 

 

  — Ані на стілечки твоєї правди тут*!

 

  [大错特错 — ідіом. досл. настільки помилятися у словах, наскільки це можливо; тлум.: помилкова думка].

 

  Дівчинка стиснула кулаки, її очі почервоніли в безмовʼї.

 

  Пані в масці різко звелася на ноги, підійшовши до Аґули. Усе зневажливо позираючи на неї, вона стала ректи слово за словом: 

 

  — Ти жадаєш помсти за зруйнування дому, за народовбивство ні в чому неповинних людей. Увесь твій рід знищено руками мешканців імперії Вей, як і ціле племʼя Ченлі. Земля, де полягли трупи твоїх батьків, укрилася лиш навозом худоби, а не в смиренно квітучій долині. Подумай же, якби-сте загинути в тліні агонії, не віднайшовши кінцевого впокою. Хіба ти насправді не волієш відплатити ненависним імперцям та сім’ї Наньґонів тією ж монетою?

 

  Усе тіло рвалося від тремору, а сльози невпинно текли: 

 

  — Хочу!

 

  — Спершу витри сльози. — Аґула мимоволі змахнула рукою, поки пані в масці вже всадови́лася на законне місце.

 

  — Ваш народ повалений ворожим імперським родом. Тих, хто зоставався при житті, або виганяли в холодні, безплідні землі, або примушували працювати. У такого дівчиська, що несе кров дочки кагана, нема жодних шансів помститися цілій імперії. Один-єдиний вихід — змусити імператорський суд на гамуз розвалитися: щоб брати бились із братами, щоб сім’я труїла рідну кров, щоб батько згубив сина, а син згубив батька. Щоб безлад пав у Піднебессі, щоб люди втратили будь-які життєві моралі. Тільки так зможе стати гідною помстою за знищення всього люду.

 

  Імла в розгублених очах поступово розвиднілась, немов дівчина врешті-решт віднайшла далекий берег, вічно плаваючи в нескінченному океані.

 

  — Чи згодиться цяньбей* навчати мене, як ваша ж ласка? — Аґула склякла на коліні, віддаючи жінці навпроти непомірну честь долин.

 

  [前辈; qián bèi — старша; зверт. до поважної, «вищої» за старшинством людини].

 

  Пані в масці глибоко вдихнула, відновивши свій спокій, щоб здержливо виказати:

 

  — Цей шлях зовсім не з простих. Починаючи від наступної днини, я особисто повчатиму тебе етикету та культури імперії Вей. Зак три роки мине — ухвалю рішення вдруге, зваживши всі за і проти та твоїх навичок прогрес.

 

  — Але…

 

  — Якщо дійсно помсти хочеш, викарбуй лише два слова у своїм серці: «терпи, очікуй». А тепер ступай.

 

  — Зрозуміла.

Перший рік. Дзіндзя. Зима.

  Десятирічний принц долин, Ціянь Аґула, офіційно являється учнем пані в масці. З того часу помста стала єдиною мотивацією та ціллю життя.

 

  Місяць потому Ву Да знову навідався у міжгір'я до своєї пані.

 

  — Доповідаю пані, Наньґон Жан виніс ухвалу організувати врочистий обряд ушанування Неба й Землі*, що проводитиметься на третій день третього місяця згідно з місячним циклом. У жертвоприношення зібралися близько ста найвідданіших вояків у ширшому засягу; із першим наказом владики, кожен миттю б поліг вірною смертю, у шані за добробут нащадків. Цього разу ми й справді зуміємо відтяти псину голову стариганю Наньґону Жану!

 

  [封禅; fēng shàn — Жертва Небу й Землі; стародавня китайська церемонія, що проводилася за провідом імператорів; головною метою полягала в принесенні пожертв на горі Тайшань (яка входить у число п'яти священних гір даосизму, та слугувала так заваною «серединою» поміж небесхилом), задля процвітання й благополуччя династії].

 

  Раптово запала тиша, за дещицю секунди жінка повільно промовила:

 

  — Скажи їм відступити.

 

  Ву Да вражено вигукнув:

 

  — Пані? Але ж це шанс на мільйон!

 

  — А-Да*, ба зросний ти який, скільки ж слідуєш за мною?

 

  [阿; ā — фамільярний суфікс, що приєднувався до імені].

 

  — Відповідаю пані, цей служник слідував за вами з молодості. Він не може абсолютно точно пригадати ті числа пережитих у злагоді років.

 

  — За кілька місяців стукне п’ятнадцять років.

 

  — … Маєте рацію.

 

  — З твоїми-то здібностями, невже важко йти за кимось на кшталт мене? 

 

  — Пані! Пані врятувала життя двох братів, ми клянемося слідувати за майстринею допоки смерть не стане нашою єдиною розлукою!

 

  — Наньґон Жан здійснив убивство імператора й постав на троні. А навіть так, звичайнісіньке кровопролиття було б чимось занадто простим для нього.

 

  — Що ви маєте на увазі?

 

  — Ця пані повинна дотримуватися довготривалого плану. Передай указівки, зволь-но нашим людям пройти непоміченими. Лишень дождися мого повеління.

 

  — Зрозумів!

 

  — О, точно.

 

  — Слухаю, моя пані.

 

  — Рушайте до моєї старої резиденції. Перевірте, чи не залишилося на подвірʼї душогубної зелені*, яку я вирощувала, як-таки знайдеться з дрібку — зірвіть і сюди принесіть.

 

  [断魂草; duán hún cǎo — досл. душогубна зелень, зелень скорбот; ідеться про вид рослин «Гельземіум витончений», що відзначився своєю отруйністю. Переважно зустрічається в країнах Азії].

 

  — Зрозумів.

 

  — Ти вільний.

***

  Попри те, що Аґула ще раніш зазубрила від матері слівця імперії Вей, Фужон була все ще неосвіченою. Її манери здавалися надто грубими навіть для пані в масці. Тож навчальний процес відбувався цілком і повністю з чистого листа.

 

  Їхня освітня програма орієнтувалася на дітей віком від п’яти–шести років. А в дванадцять–тринадцять вони ладні здати імператорський іспит, щоб отримати титул Тоншена*. За кілька літ підготовки можливо пройти осінній провінційний екзамен, весняний столичний екзамен та фінальний, що проводитиметься в самісінькому палаці.

 

  [童生; tóng shēng — Тоншен; стародавній титул, що надавався учням, що складали імператорський іспит, але не отримали заслуг].

 

  На відміну від загальноприйнятих норм, Аґула навчалась усному та писемному мовленню в років десять… Як не глянь, а було надто пізно. Тож пані в масці своїми діями щоразу зоставляє за спиною куди більше незримих загад.

 

  Відколи дівча поставило помсту собі за мету, викарбувавши «Шестискладну мантру»* на серці, та чітко виконуючи всі поставлені панною в масці завдання. Її підйоми були ще вдосвіта, а научання тривали до опівночі. Упродовж трьох зим і трьох літ, жодного разу не взявши перерву.

 

   [六字箴言; санскр. ॐ मणि पद्मे हूँ — Ом Мані Падме Хум, шестискладна мантра; найвідоміша мантра (священний «наспів» в буддизмі, інструмент мислення; мантра складється з одного чи більше складів) в одній з основних течій буддизму; мантра бодгісаттви співчуття Ґвань Шиїнь (Богині милосердя), у ній міститься великий сакральний зміст, що не завжди притаманний до кожної мантри. Дослівний переклад звучить як: «О, перлино в квітці лотоса!» — її тлумачення кладеться під сумнів і до сьогодні, зокрема, здебільшого цитується його найвідоміша інтерпретація: перший склад говорить про «суцільну чистоту тіла», «розум», прирівнюючися до Цютань Сідадво (транскрибування з кит., нині названий «Буддою», себто «Просвітлений», що досягнув стану бодгі, отримавши повне звільнення з тенет тілесного буття), натомість другий — «жагою до пізнання трьох рівнів бодгі» (просвітлення, найвище пізнання стану свідомості й духовного просвітлення в буддизмі, перша ступінь подібна до Нірвани — звільнення з безкінечного колообігу перероджень, себто «сансари», свобода від людських марнот; друга — пробуджений-самітник, що досяг бодгі не пориваючи решту подоб звільнитися від мук; третя — бодгісаттва, істине пробудження, істота, що досягла найвищого стану бодгі, уособлючи цілковите милосердя) «співчуттям», «милосердям»; третя тлумачиться як «мудрість» та «розум»; четверта — її «неподільністю». Уважається, що цитування мантри допоможе якнайшвидше пробудити природу Будди (зумовлення можливості істотою досягти стану бодгі)]. 

 

  Узір Аґули розширився, як і пізнання про цей світ менш ніж за три роки, перевершивши всі очікування наставниці.

 

  Пані в масці ж була в приємному захваті. Після розкриття потенціалу учениці вона стала більш суворішою, ніж зазвичай бувало. А втім, якою б  дисциплінованою не була Аґула, та так і страждала, день у день слідуючи научанню, що надавала їй пані в масці, та вона бралася за все з великою втіхою*.

 

   [甘之如饴 — ідіом. досл. у скруті бачити солодощ; тлум:. попри страждання, незмінно радіти].

 

  Отож розплата слугувала невіддільною частиною, опорою Аґули, аби снуватися на сім світі.