Ви не можете пройти через головні двері.

Ця людина не спала вночі, натомість вибігла грати на цині. Або вона має таку ж хворобу, як і він, або це головний герой або героїня. У будь-якому випадку, не має значення, хто вона, вона, швидше за все, буде загадковим персонажем!

Звук ґуцині був нескінченним, і, дивлячись на всіяне зірками небо, Сяо Юань поринув у глибокі думи, слухаючи мелодію.

Головний герой - Янь ХеЦин не знає, як грати на ґуцині. Отже, це має бути головна героїня, принцеса Юннін?

Чи могло бути так, що Янь ХеЦин, який поранений і, можливо, не може заснути через біль, почувався надто самотнім, тож вийшов на прогулянку та випадково зустрів принцесу, коли вона грала на цині вночі? І коли їхні погляди зустрінуться, вони вирішать провести решту життя разом?

Ні, в оригінальній книзі ці двоє зустрічаються не так.

Сяо Юань був надзвичайно зацікавлений, але коли побачивши, що павільйон неподалік, він випадково наступив на дерев’яну гілку, видавши легкий звук.

Звук ґуцині раптово припинився, і Юань зойкнув у своїх думках зробивши кілька кроків назад. Саме тоді звідти поспішно вийшов чоловік, неминуче натикаючись на нього.

Чоловік спочатку вигукнув «Хто?», а побачивши його обличчя, раптом став навколішки: «Ваша Величносте! Чому ви тут?»

Імператор уважніше подивився на нього, а потім знову поринув у глибокі думи.

Ця людина не була ні Янь ХеЦином, ні принцесою Юннін. Однак він упізнав його.

Це був надійний імператорський охоронець, який охороняв його раніше сьогодні, і він також був тим, хто розстелив чисту солому в камері.

«Ти грав на ґуцині?» — запитав Сяо Юань.

«Це був не я.» — імператорський охоронець запанікував: «Я також почув звук цині і прийшов шукати джерело звуку, але я не зміг побачити жодної підозрілої фігури».

Голос охоронця тремтів, його руки були стиснуті в кулаки, а очі бігали навколо.

Знавши, що охоронець бреше, він одначе полінувався вникати в деталі. Порівняно з таємничим звуком ґуцині, Сяо Юань був більш зацікавлений тим, який персонажем був імператорський охоронцем: «Як тебе звуть?»

Судячи з імені, він зрозуміє, хороший він чи поганий. Зрештою, Сяо вже знає сюжет!

«Моє ім'я? Ваша Величність, хіба ви не знали…» — імператорський охоронець виглядав збентеженим і підозрілим, але вчасно припинив свої слова. Він відкашлявся і сказав: «Відповідаючи Його Величності, прізвище цього слуги Ян, ім’я ЛюАнь».

Парубок прошепотів: «Ян ЛюАнь……»

Це було схоже на круглу перлину, яка скотилася вниз по його горлу, поки нарешті вона не досягла його серця і сильно натиснула на нього. Ця раптова реакція змусила Сяо Юаня тремтіти.

Він пам’ятав лише кількох персонажів із гарматного м’яса з оригінальної книги, однак Ян ЛюАнь був особливим.

Оскільки в оригінальній книзі молодий імператор був гомосексуалом, нерідко траплялися дівчата зі всілякими брудними фантазіями про нього, тому навколо BL-зони літали всякі шипи. Сяо Юань ніколи не переходив у розділ BL, наповнений такими фанатами. Однак пізніше вогонь, пов’язаний з Ян ЛюАнем, спалахнув у нижній частині розділу коментарів.

Тому що чоловік помер.

Імператорський охоронець був чесним і рішучим чоловіком. Він був одним із небагатьох послідовників молодого імператора, якого читачі не могли вважати лиходієм. Однак, коли тиранія імператора викликала гнів простих людей, він постраждав від спроби вбивства одного дня, коли вийшов з імператорського палацу, щоб пограти. Ян ЛюАнь намагався захистити свого правителя, але врешті-решт жалюгідно загинув під гострим лезом, а його тіло було розрізано на частини.

Хоча Сяо Юань не знав, чи зміниться початковий сюжет через нього чи ні, не було жодних сумнівів у вірності ЛюАня молодому імператору.

Хлопець дивився на нього зі складним настроєм, коли той простягнув руку, щоб допомогти йому підвестися: «Не ставай на коліна».

Він подякував монарху за його доброзичливість і, підвівшись, сказав: «Ваша Величність, куди ви збиралися? Вайчен супроводжуватиме вас».

«Я нікуди не збирався, вже дуже холодно, повертаємося.» — сказав імператор.

Ян ЛюАнь збирався зняти пальто, не замислюючись.

Юань швидко зупинив його: «Це лише коротка прогулянка, я зігріюся, пройшовши трохи».

Охоронець дуже вагався, але не наполягав. Через деякий час вони прибули до задньої частини імператорської спальні. Сяо Юань раптом щось згадав, зробивши фейспалм, сказав чоловіку: «До речі, чи не міг б ти завтра відвезти мене туди, де лікують принца Південного королівства Янь?»

«Я виконаю наказ Його Величності.» — Ян ЛюАнь стиснув кулак іншою рукою¹.

Кивнувши головою, він підійшов до вікна спальні. Двоє імператорських охоронців все ще завмерли на місці та охороняли. Коли вони побачили, що Сяо Юань повернувся, вони відчули полегшення.

«Товариші, ви добре попрацювали. Ідіть відпочиньте.» — юнак помахав рукавом і заліз у вікно на очах вражених охоронців.

1. 抱拳 bào quán: стиснути кулак іншою рукою на знак поваги.