Я підтвердив, що його очі привабливі та погані.

Вийшовши з кімнати, Сяо Юань тинявся навколо, шукаючи Ян ЛюАня, але не встиг зробити ще кілька кроків, як почув позаду себе несподіваний крик: «Ваша Величносте!»

Він розгублено обернувся і побачив людину, одягнену в червоне, яка із захватом дивилася на нього.

Він був чоловіком, але мав надзвичайно чарівні та гарні риси обличчя. Його постава була перекошена, і навіть голос був навмисне скутий у тонкий тон. Він кинувся до нього, щоб обійняти його, запах між його рукавами ледь не змусив його знепритомніти.

Сяо Юань швидко відступив, уникаючи обіймів чоловіка.

Чоловік упав на порожнє місце, засмучений, спалахнувши, ледь не розплакавшись: «Я не бачив вас кілька днів, Ваша Величносте, ви більше не хочете А-Ю?»

Ти, ти, ти як слід говори! У жодному разі! Не плач! Почекай! Не підходь ближче!

Хлопець знову ухилився, намагаючись виграти час, поки він намагався згадати, ким була ця людина в оригінальній книзі.

Цей чоловік коротко згадувався в оригінальній книзі, але Сяо Юань відчуває, що все ще пам’ятає його. Він також подякував фанатам, які дошкуляли розділу коментарів цією темою.

Його повне ім'я Цін Ю. Він найулюбленіший серед чоловіків-наложників і єдиний, про кого згадується в оригінальній книзі.

Коли Північне королівство мало бути розгромлене Янь ХеЦином, молодий монарх отруїв усіх своїх наложників, але залишив Цін Ю живим. Він навіть хотів, щоб Цін Ю втік з ним на Північ, здавалося, що він дійсно відчував глибоку любов до нього.

Однак, щоб вижити, Цін Ю зрадив молодого монарха, і його спіймав Янь ХеЦин біля входу в палац.

Цей поворот сюжету в оригінальній книзі було описано кількома абзацами, але він торкнувся нервів багатьох фанаток. Деякий час рецензії на книжки були повні того, що його описували як покидька шоу, садомазохіста, з глибокими емоціями тощо.

У той час Сяо Юань хотів запитати цих дівчат: звідки ви знаєте, що Цін Ю шоу! В оригінальній книзі про це взагалі не згадується!

Тепер хлопець просто хотів сказати: чи є у вас унікальний талант розпізнавати, хто гонг, а хто шоу?!

Коли Цін Ю побачив, що імператор уникає його, він міцно закусив нижню губу, і очі заблищали сльозами: «Ваша Величність? Чому? Що я зробив не так? Невже я зробив Його Величність нещасним? Я чув, що Його Величність був дуже зайнятий вдень і вночі. Цього разу ви нарешті прийшли до палацу Цзін'ян, але не прийшли побачити цього слугу?»

Сяо Юань рішуче відповів: «Ні».

Цін Ю: «……»

Щойно очі його заплющилися, він розплакався. Коли знову відкрив їх, то виглядав дуже жалюгідним і красивим, а його сльози капали, як дощ: «Здається, що Його Величність нещодавно знайшов іншу любов, тож А-Ю зараз піде. Він більше не надокучатиме Його Величність».

Сяо Юань кивнув: «Гаразд, бувай, бувай, бувай, бувай».

Цін Ю був миттєво занурений у шок через раптову відповідь монарха. Він виявив, що сльози, які були успішними раніше, цього разу були марними!

Імператор дійсно відвернувся і пішов!

Побоюючись, що зв’язок із Цін Ю спричинить йому проблеми, Сяо Юань поспішно пішов, щоб продовжити пошуки Ян ЛюАня. Саме тоді, коли він спантеличився, куди піти, щоб знайти його, раптом пролунав знайомий звук ґуцині.

Саме в той день, коли він не міг заснути, коли вийшов на прогулянку, він почув звук цині перед тим, як натрапити на Ян ЛюАня біля павільйону.

Юань був спантеличений, пішов за звуком ґуцині до маленького двору, де були посаджені верби. Несподівано, коли він ступив на подвір’я, звук ґуцинь тихо замовк, поки повністю не зник. Навколо було тихо.

Юнак підняв голову з сумнівом і випадково побачив Ян ЛюАня, який поспішно наближався.

Побачивши імператора, охоронець був здивований, а потім став на одне коліно, щоб віддати честь: «Як ви сюди потрапили, Ваша Величносте?»

Незалежно від того, як я сюди прийшов, чому кожен раз, коли ти з’являєшся, звучить тематична пісня?

Сяо Юань подивився на чоловіка: «Не ставай на коліна, вставай. Ти з'їв всю випічку?»

Ян ЛюАнь підвівся і сказав: «Відповідаючи Його Величності, так».

Побачивши його з порожніми руками, Сяо Юань запитав: «Ну що? А як щодо тарілки?»

Чоловік раптом розгубився, його голос затинався: «Та-тарілка, в-ва-вайчен загубив її».

Сяо Юань сказав: «Нічого страшного, це не цінна річ. Повернемося до палацу».

ЛюАнь глибоко вдихнув і знову віддав честь: «Так».