Розділ 7

Переклала: Niollet Somiador

Відредагувала: Б'янь Джен

20

 

Тиждень потому.

 

Я довго ходив по магазинах.

 

Хоча я заробив мільярд, я все ще щодня думав про Шан Мо.

 

Сумуючи за Шан Мо все більше і більше, я також зрозумів своє власне серце.

 

Я несвідомо закохався в Шан Мо, і поводив себе так не лише тому, що мені потрібно було виконати місію.

 

У той момент я побачив величезний плакат із зображенням Сі Жаня, що висів у торговому центрі.

 

Я не міг не зупинитися, мій погляд прикипів до нього.

 

Три роки тому я почав слідкувати за зіркою Сі Жанєм.

 

Але ці два роки він навчався за кордоном і не показувався на очі, тож я зміг знайти лише деякі його старі речі в Інтернеті.

 

Шан Мо і Сі Жань виглядали дуже схожими.

 

Мені спало на думку дещо дивне.

 

Чи може бути так, що Шан Мо...

 

Я швидко похитав головою, глузливо посміявшись над собою. Як я міг дозволити собі такі химерні думки?

 

Як міг Сі Жань вступити в гру, щоб стати жахливим фінальним босом!

 

А потім закохатися в мене.

 

Коли я вже збирався йти, переді мною зупинилася машина.

 

З неї вийшов чоловік.

 

Він був одягнений у костюм, на обличчі була маска, а на переніссі — сонцезахисні окуляри.

 

Але найбільше привертало увагу його сріблясто-біле волосся.

 

Моє серце закалатало, бо він випромінював слабкий лимонний аромат.

 

Наступної секунди він повільно зняв сонцезахисні окуляри і маску, відкривши витончене обличчя.

 

У куточках його рота грала усмішка, коли він тихо промовив: 

 

— Ґу Янь Ю, ми знову зустрілися. 

 

— Ти... ти...

 

Він м'яко представився: 

 

— Дозволь мені представитися ще раз, мене звуть Сі Жань... а також... Шан Мо. Ґу Янь Ю, я кохаю тебе. Чи можу я залицятися до тебе?

 

Я не міг більше стримуватися.

 

Я підбіг і міцно обійняв його за талію.

 

— Не треба залицятися, бо я теж тебе кохаю.