Юна Відьма минулих днів (частина 2).

«Я зважилася, цей хлопець скуштує весь біль від того, що зветься «Секретним зіллям Відьми»... Навіть якщо це суперечить етиці Відьом!».

- Однак, до тих пір, поки...

- ...Яшм.

Роуз і Яшм одночасно озирнулися на крик, що пролунав. Гарідж із гірким виглядом стояв біля дверей, які залишили відчиненими.

- Ви занадто багато випили?

Один погляд Гаріджа доводив, що Яшм винен за всіма статтями. Він повернувся, щоб подивитись на келих, що стояв на столику поруч із диваном.

- Так, все так, як ти кажеш.

Роуз вказала на чоловіка, який пив бренді, сказавши:

- Цей чоловік назвав мене дурепою.

- Я сказав, що ти не така дурна, як я думав!

Гарідж зітхнув, слухаючи цю їхню дитячу сварку.

- ... Чому твій поблажливий погляд спрямований тільки на Роуз?! - Яшм відкинувся на дивані, заклавши обидві руки за голову. - Я навіть випустив з уваги те, що ти не привітала мене, як ти могла пропустити це?

Під його провокаційним поглядом Роуз опустила капюшон.

- ... Привітати?

- Не бери в голову. Ніби я простягну тобі руку.

- ...Руку?

Поглянувши на свою руку, принц підійшов до Роуз.

Одне з правил ввічливості Королівства Марджан говорить: «На знак привітання цілувати тильну сторону руки». Коли Тієн розлютив Тару під час огляду ними весільної сукні, він вчинив так само, щоб заспокоїти лють, що вирувала в служниці.

Роуз, яка ніколи не була шляхетною особою, і, звісно, не знала, як їй бути.

Хоча Гарідж запевняв її: «Ти можеш залишитися відьмою», їй все ще необхідно було вчитися, щоб стати справжньою леді. Зрештою, якщо вона хоче залишатися на боці свого нареченого і підтримувати його, то, напевно, подібні ситуації виникнуть в майбутньому. Роуз не впевнена в тому, що подумають інші, але вона не може допустити того, щоб якось зганьбити Гаріджа. До того ж, відкриття чогось раніше невідомого - це не те, що їй не подобається. Це та найважливіша річ, яка забезпечувала її виживання як Відьми до цього часу.

Рука Роуз заворушилася.

- Я зроблю, як ти хочеш.

- ...не моя рука.

Дівчина схопила Гаріджа за руку, намагаючись її поцілувати, але була зупинена. Вона почувалася незначною мурахою, яка намагалася вчитися ввічливості... і їй треба було ще поцілувати руку Яшма.

Хоча те, що вона збиралася зробити, було простою імітацією, це призвело б до потрібного результату, вірно? То чому б не дозволити їй практикуватися?

Незважаючи на це, Гарідж відмовлявся рухати своєю рукою. І знову, один тільки вигляд його прекрасний.

Дивлячись на «іскри, що виблискують між ними», Яшм обхопив свою голову.

- Добре! Досить! Припиніть вже фліртувати одне з одним!

... вона точно не збиралася фліртувати з Гаріджем, чи не так?

Однак, Роуз відсторонилася від хлопця. Їй не хотілося б, щоб її стосунки з коханим ставали предметом для жартів.

- Хто б міг подумати, що ви, хлопці, настільки близькі? Де і коли ви зустрілися?

Роуз застигла на місці. Гарідж вирушив до неї за велінням своєї попередньої господині - сестри Яшма, Біллаури.

Однак, не тільки Гарідж повинен захищати честь своєї колишньої пані, а й Роуз зобов'язана дотримуватися інтересів і конфіденційності своїх клієнтів.

Роуз - відьма, а відьми не брешуть.

Тому вона має відповісти на це запитання так, щоб не видати нічого зайвого. Завдяки тому, що на ній зараз капюшон, який достатньо приховує її обличчя, принц не зможе нічого розгледіти.

Роуз привела свої думки до ладу, щоб розум був у спокої.

- Ми...

- Сім років тому. Ми зустрілися в місті, - негайно ж відповів лицар, допомагаючи їй. Все вірно, сім років тому Роуз зустрілася з Гаріджем. Вона розповідала йому про це. На ці неправдиві слова вона могла легко відповісти.

- Так, це справді так.

- Саме тоді Роуз і закохалася в мене. Чи не так?

Дівчина втратила дар мови.

«...як він дізнався!?»

Чаклунка дивилася на нього, розкривши рота. На противагу Гаріджу, що сміявся, вираз дівчини поступово змінювався на шокований. Вона усвідомила свою помилку. Він спробував пожартувати, щоб розсмішити Яшму. Він мабуть очікував, що наречена скаже: «Це неправда!». І зараз він стояв в очікуванні її слів, оскільки вважає, що його здогадка правдива. Все тому, що він щойно дізнався про її кохання до нього, і, найімовірніше, думає, що її почуття розквітли зовсім недавно.

Роуз - відьма, а відьми не брешуть.

Раптово його очі широко розплющилися, щоки почервоніли. Він зрозумів значення її мовчання.

Роуз хотіла все заперечувати, але їй тільки вдалося закрити рота. «Ні» і “Нізащо” - важкі для неї слова.

- ...ТИ... ТИ ПІДЛИЙ МЕРЗЕННИЙ ПЕРШОСОРТНИЙ ПРИДУРОК!!!!! - це єдине, що їй вдалося випалити. З криком і сльозами на очах, Роуз вибігла із залу. Мантія, розвиваючись, зникла слідом за нею.