Пролог. Відьма з розбитим серцем і любовне зілля. (Частина 3)

Розлючений Гарідж важкими кроками наступав на Роуз. У відповідь вона натягувала капюшон, приховуючи обличчя.

Маленька відьма стиснулася, ставши ще меншою. Помітивши це, чоловік відчув почуття провини. Він одразу ж став на коліна перед дівчиною, яка тремтіла під своєю мантією.

- ... Ось так підвищити голос було дуже грубо з мого боку. Прошу, вибач мене.

- Ні, нічого страшного. Просто зараз ви такий... сліпучий.

- ... Ем?

- Усе гаразд, бо пан Клієнт дуже симпатичний.

Обличчя Гаріджа, яке зараз розташувалося зовсім близько, занадто прекрасне, щоб Роуз могла поглянути на нього. Їй потрібно було прикрити очі. Його лик настільки заворожує, що, здається, навіть виблискує. Лампа, що висвітлює частинки пилу в повітрі, зробила красиву сцену ще кращою.

-... Що ти сказала?

Слідів гніву, що оголосив його гнів, більше не лишилося, адже тепер він вельми збентежений.

"Ах, і цей вираз його обличчя теж непоганий", - подумала Роуз, ще сильніше натягуючи капюшон. "Цікаво, навіщо йому любовне зілля? Можливо, йому бракує впевненості в собі? Невже вимоги його коханої занадто завищені? Або... можливо, він хоче когось, хто вже одружений?"

Якими б не були обставини, зараз уже надто пізно...

...для коханої.

...і для неї самої.

Її коханий зніяковіло прийшов сюди і попросив любовне зілля. Гарідж зустрів Роуз саме того дня. Це очевидно. Але, це не стосується для Роуз. Вона закохалася в нього, коли відвідувала місто. Це чистий збіг, вона просто дивилася вдалину... а потім з першого погляду зникла.

Тепер єдине, на що здатна така відьма-одиначка, - продовжити термін приготування зілля. Чим довше, тим краще.

"Я ніколи й не сподівалася, що ти відповіси на мої почуття... але, принаймні, я хочу зайняти бодай невелике місце у твоїх спогадах. Цього для мене буде достатньо."

Це хитромудрий і несправедливий план, і вона це знає. За нормальних обставин, її, як відьму, вже б дискваліфікували. Однак, перед нею чоловік, який вдався до зілля тільки для того, щоб досягти успіху в коханні - чи не робить це мій вчинок більш справедливим?

- Наступний інгредієнт - білка... але пам'ятайте, що вам обов'язково потрібно зловити її, коли з'явиться веселка. І не забудьте доставити інгредієнт точно в ніч повного місяця.

Повний місяць сходив минулого тижня. Отже, до наступного пройде багато часу, а ще необхідно отримати сам матеріал.

- Отже, я маю стежити за небом? Чорт, у мене не так багато вільного часу...

На лобі Гаріджа здулася блакитна смужка - товста кровоносна судина.

"Це занадто чарівно! Без цього капюшона я б уже зомліла!"

Навіть наївна відьма в курсі, що в нього не так багато вільного часу.

Говорячи про це, Гарідж Азм є Королівським Лицарем. Палац, у якому він працює, настільки чудовий, що велич його помітна навіть з околиць столиці.

Гість відьми - елітний лицар S-класу. А ще, Роуз чула, що його батько дворянин.

Якщо подумати, він справді не з тих, кому пристало відвідувати подібні місця. Це і стало причиною здивування Роуз під час його першого візиту.

- Ах, немає часу, а? Шкода, шкода. Який жах.

Чаклунка опустила обличчя, немов у розчаруванні.

Без інгредієнта зілля не приготувати. Відьма вже дала зрозуміти, що сама не збиратиме матеріали. Знаючи це, Гарідж болісно зітхнув.

Подих дав зрозуміти, наскільки йому потрібне це любовне зілля... незалежно від того, скільки часу, зусиль чи грошей на це знадобиться.

Звісно, почувши це, нічого, крім як простягнути руку допомоги в цій справі, більше не зробити... Тільки ось Роуз...

- ... Гадаю, у мене немає вибору,... - замість того, щоб поспівчувати, почала дівчина, - окрім як додати до списку "Подих красеня"!!! Будь ласка, дайте знати, коли захочете знову зітхнути!!!...

- Ні за що!!!!!!