Класифікація

Розділ 6: Класифікація.

 

Коли голос Хлої відлунював, Марія сиділа в новій студентській авдиторії та відділі магії в центральному голі.

 

Центральна зала – це невеликий замок, збудований колекціонеркою Демонесою як бальна зала.

 

　Стеля вкрита вітражами складної та химерної структури, і коли вмикаються освітлювальні прилади, до зали ллються шари райдужних кольорів. Серед студенток академії вона отримала лагідну назву "Веселковий замок".

 

Зала є центром академії, оскільки на останньому поверсі знаходиться кабінет декана.

 

   "Гарно… порівнюючи все це з домом Етвудів…" — Марія була дуже низької думки про свій дім. — "З назвою вони не прогадали. Світло насправді переливається райдугою", — вона заціпеніло дивилася на стелю, а от на неї витріщалися. Це було пов'язано з відзнаками на її грудях.

 

Поряд із нею сиділа дівчинка із зачесаним у два хвостики сріблястим волоссям. Вона розглядала обличчя Марії. Чи хоче вона заговорити з нею? Марія навіть не помітила її.

 

   — Дайте декану сказати! — Викладачка, яка, як виявилося, була головною, вигукнула з залу. Вона мала сумку на талії. Це вказує на те, що вона відповідає за промисловий факультет.

 

Нові студентки, розділені на магічний, лицарський, торговельний та промисловий факультети, одночасно виструнчилися. Марія також випростала спину й підняла очі на платформу. Там стояв вишукано одягнений кролик заввишки не більше сто двадцяти сантиметрів.

 

   "Кролик?! У нього такі класні окуляри!.." — Марія одразу зраділа.

 

З сусіднього місця долинуло: — Який чудовий!

 

Цей кролик виявився деканом. На ньому була синя оксамитова мантія, що свідчило про те, що він – чарівник.

 

  "Який же він милий! Такий пухнастий! Пощастило ж мені мати такого милого кролика за декана!"

 

Коли кролик вийшов на сцену, і отримав від викладачки трубку, схожу на людський мікрофон, він поворушив носиком і заговорив: — Благоговійні мадмуазелі, маленькі леді, я вітаю вас зі вступом в Адрашельмську академію…

 

    "Нічого собі! Ось це голос!"

 

   — Я Джеймс де ла Медісон, декан Королівської академії для дівчат Адрашельм. Перш за все, дозвольте мені сказати, що причина, чому я кролик, має багато спільного з усім цим замком, побудованим одною колекціонеркою.

 

Всі нові студентки гуділи від слів симпатичного кролика.

 

   — Досліджувати невідоме – чудова річ. Але іноді ціна може бути високою. — Кролик окинув поглядом присутніх. — Двадцять років тому, коли я досліджував цей замок, я був перетворений на кролика магічним інструментом. Небажано йти туди, де на тебе не чекають. Інколи цікавість може призвести до катастрофи. Зараз замок безпечний для перебування у ньому, проте тут все ще можуть бути пастки, про які ми не знаємо. Завжди пам'ятайте про це, поки ви тут перебуваєте. Хтось має питання?

 

   "Перетворення чарівним інструментом? Гадаю, йому навіть так краще. Він милий, але через це в нього також можуть бути великі проблеми!.." — Марія задумалася і зібрала магічну силу в своїх очах. — "Гаразд, я не дуже добре володію цією магією, проте спробувати варто". — Кольорова гама у Маріїних очах змінюється на холодну, ледве не чорно-білу. Як виявилося, тіло декана вкрите магією темно-синього кольору. — "Не думаю, що мої припущення вірні… Варто перепитати наставницю. Вона може розповісти більше про значення кольорів магії й точно зможе оцінити її". 

 

На жаль, Марія не змогла зв'язатися з Титанією. Їй дуже хотілося знати, чому кроляча шерсть така пухнаста!

 

Пан Джеймс продовжує говорити. Марія спробувала самотужки оцінити його магічні здібності; вона не мала жодного уявлення, чому декан перетворився на пухнастика. Доповідь тривала близько п'ятнадцяти хвилин. Марія не чула її. Також, в академії було важливе пояснення правил, але вона, як можна було зрозуміти, прослухала це. Чи то вона дурненька, чи то занадто самовпевнена… Рано чи пізно ми дізнаємося це.

 

   — А зараз усі з вас отримають відзнаку! Одну зірку. Кожна негайно має начепити її.

 

   "Зірка? О, це та, яку носить Хлоя. У мене вже одна є, чи можна мені другу?.." — Шкода, що вона не слухала правила.

 

Студентка четвертого курсу факультету магії несе відзнаки на великій таці. Дівчина простягає тацю перед Марією.

 

   — Убивця того мерзенного дракона, хочеш узяти?

 

   — А мені можна?

 

   — Так. Ми щороку видаємо по одній зірці на початку семестру кожній студентці. — Доброзичливо усміхнена старшокурсниця піднесла тацю ближче, і Марія взяла відзнаку своїми тонкими пальчиками та почепила на груди.

 

На грудях Марії засяяла відзнака Вбивці Драконів і дві відзнаки зірки. У той час як у старшокурсниці на грудях було п'ять зірок.

 

   — Я бажаю тобі удачі у виборі до "Аква Софії". — Четвертокурсниця сказала це і простягнула тацю наступній новій студентці.

 

   "Аква Софія? Вона сказала те саме, що й Хлоя. О, у неї світло-блакитна стрічка й п'ять зірок. У Хлої їх також багато. Наскільки я розумію, якщо робити щось хороше, можна отримувати відзнаки?" — Марія почала роздумувати. Якби вона хоч трохи дослухалася до пояснень Джеймса, подібних питань в неї не було б.

 

Дівчинка зі срібним волоссям і двома хвостиками, яка сидить біля Марії, із жалем дивиться на відзнаки на її грудях. Вона сидить мовчки не починаючи діалог першою.

 

Переклад з японської: Buruliy 

Редактура: Yuuiopop

Бета: Buruliy

Підтримати копієчкою: 4441 1111 3516 9708

https://t.me/KATARNOVEL