Вирішено – до столиці!

Розділ 41: Вирішено – до столиці!

 

 

 

Коли дівчинка озирнулася, її погляд зустрівся з очима жахливого демона.

 

 

   "Відчуття, ніби ні він, ні я не можемо відвести очей одне від одного", — Марія переборола себе і з усіх сил кинулася тікати. 

 

 

Величезна туша Джірнітри почала випромінювати яскраве світло, а велика паща – відкриватися. У той самий час у повітрі розгорнувся величезний магічний згусток енергії.

 

 

   — Маріє!.. — Амнезія закричала, через мить дракон атакував їх звуковою хвилею.

 

 

Марія загальмувала підошвами черевичків, обернулася і стала обличчям до обличчя жахливого Джірнітри, швидко застосувавши магію у відповідь. Неймовірно великий згусток магії у формі котячої мордочки з'явився перед дівчинкою завдяки її заклинанню, яким вона захистила себе. На котячій мордочці почали з'являтися складні фігури.

 

 

   — Молодець! — Лицарка зіскочила зі свого білого коня і підбігла до Марії разом зі своїми помічницями. — Якщо у нас не вийде захиститися, ми…

 

 

Звукова хвиля з пащеки дракона рухалася прямо до маленької чарівниці. Хвиля, яка сконцентрувала в собі величезну магічну силу, повалила навколишні дерева, розтрощила їх, пробила землю і вдарила в магічний захист у формі кота.

 

 

   "Тьху!.."

 

 

Магічні сили Демона Стародавнього Дракона Джірнітри та Марії зіткнулися одна з одною, в результаті чого земля, крім як за Марією, перетворилася на півколо. Відлунював скрегіт металів високої щільності, що періодично терлися один об одного.

 

 

   "Не програю!.." — Марія влила більше магії у свій захист. Атака одразу ж відбилася.

 

 

Вона уявила, що хвиля змінила напрямок і полетіла назад, до жахливого Джірнітри! Уявила, як світло відбивається від люстерка і прямує прямо до дракона. До того ж в її уявній картині, яка через мить стала реальністю, чорні чари, які летіли разом зі звуковою хвилею, переформувалися з чорної хмаринки на величезного милого котика!..

 

 

Древній дракон Джірнітра був абсолютно впевнений у собі і своїй перемозі. З кожною атакою його очі закочувалися з незрозумілим для Марії виразом пики.

 

 

Величезний котик уже летів з шаленою швидкістю до нього. Це була очевидна поразка.

 

Чорний милий котик нявкнув, і за мить Джірнітра вже був у нокауті. Величезне тіло демонічного дракона злетіло з такою силою, що мало не відірвало йому голову, і впало вниз разом з деревами, як супутній збиток.

 

 

   — Чудово, котику! Летюча магія, активувати! — Марія одразу ж підхопилася. — Дракон занадто великий! — Дивлячись вниз з повітря, вона могла бачити все тіло тридцятиметрового велетня.

 

Чорна луска була вкрита магічними каменями, схожими на ювелірні вироби. У повітрі також висіли гази, схожі на міазми. (П.п.: Міазми – отруйні випари та гази).

 

 

   "Будуть проблеми, якщо я не позбудуся його".

 

 

Якщо не вжити заходів, територія Етвудів може опинитися під впливом отруйних газів. Вона відразу ж подумала про Титанію: "Якщо з наставницею щось станеться… Я не пробачу собі". 

 

 

   "Розумію, що це заборонено, але єдиний гарний спосіб позбутися його…"

 

 

   — Маріє! Що це було?! Тікаймо! — З усіх сил заволала Амнезія.

 

Звичайно, що вона здивувалася. Певне, ніколи не чула про магію, яка могла б перемогти такого сильного дракона. 

 

 

   — Пані Амнезіє! Я зараз використаю вибухову магію, хоч я і сфокусую силу на його шиї, це може бути небезпечно для вас. Відбіжіть подалі!

 

 

   — Я нічого не зрозуміла! Маріє, я обіцяла Хлої доставити тебе до столиці цілою і неушкодженою!

 

 

   — Я просто спробую. Якщо ні – я завжди можу втекти! — Дівчинка активувала укриття навколо трьох лицарок і коней. — Не виходьте звідти, будь ласка!

 

 

Джірнітра не в змозі встати через отримані від Марії і її чарівного котика травми налякано рухав очима.

 

Амнезія досі щось кричала, але Марія не чула. Вона повністю зосередилася на атаці. Переконавшись, що часу вдосталь, вона відрегулювала своє дихання, сконцентрувалася на силі. Інтенсивне світло збирається на довгій шиї демонічного стародавнього дракона Джірнітри. Джірнітра помічає незвичайну магічну силу і поспішає якось цьому зарадити, але вже надто пізно. Магічна сила вибухнула. Яскраво-червоне полум'я роздувається і збирається навколо шиї Джірнітри як неприродна зворотна регенерація. Через кілька секунд вона з силою тріснула, і звук вибуху, схожий на крик пекельного посланця, розірвав повітря. Джірнітра не був в змозі відповісти на незвичайний удар вибухової вогняної магії, що не підкоряється законам фізики.

 

 

Шлейф чорного диму здіймається з нього

 

 

   "Як?!" — Марія відігнала дим за допомогою магії вітру.

 

 

Джірнітра – істота з високою стійкістю до магії. Він був ще живий.

 

 

   "Я вклала у нього чимало магічної сили… О, луска на шиї зникла!" — Марія миттєво прийняла рішення і вистрілила вітровою лопаттю. Вітрове лезо вдарило в шию дракона.

 

Джірнітра помер на самоті з надломленим голосом. Марія здобула повну перемогу над демонічним драконом.

 

 

   "Ах! Було лячно… Добре, що я встигла попрактикуватися в цій магії з наставницею! Якщо колись знову з'явиться такий дракон, я з легкістю переможу його", — Марія безтурботно стиснула кулаки.

 

 

Дівча наблизилося до дракона і відіп'яло драконову голову від тулуба. У її голові одразу промайнула думка, що його м'ясо буде смачним.

 

 

   — Пані Амнезіє, я перемогла його! — Крикнула дівчинка до лицарки.

 

 

Амнезія застигла з відкритим ротом.

 

 

   — Лицарко?.. — Марія повернула голову до жінки. — Що ж, я знімаю захист.

 

 

Магічна енергія, яка захищала лицарку-аристократку і її підлеглих, розвіялася. Амнезія досі стояла приголомшеною від побаченого.

 

 

Марія спускається на землю, біжить, ледве не перекидаючись, і зупиняється перед Амнезією:

 

 

   — З вами все добре?

 

 

   — Так…Зі мною…

 

 

   — Слава Богу!

 

 

   — Я нарешті розумію, що мала на увазі Хлоя під тим, що Марія збожеволіла… Я маю повідомити про це. Ти врятувала нас. 

 

 

   — Він був сильним. Я в захваті!

 

 

   — Ох, Маріє… У нашому королівстві немає такої чарівниці, яка могла б самотужки вбити стародавнього дракона…

 

 

   — Га? Справді?!

 

 

   — Те, що ти не знаєш про це, трохи жахає.

 

 

   — Йой, ну… Я досі погано маніпулюю своєю магією. — Марія починає хвилюватися. — "Я впевнена, що наставниця швидше б перемогла цього дракона. Амнезія перебільшує".

 

 

Древній демонічний дракон Джірнітра – супротивник, на перемогу над яким навіть у Титанії пішло б кілька десятків хвилин.

 

 

   "Я можу перемогти навіть легендарного демона, він не здається таким вже й сильним!" — Марія всміхається.

 

 

Амнезія дивилася на величезну яму в землі, на дим, що здіймався через вибух, і на дівчинку з лавандовим волоссям, що стояла перед нею. Вона щиро молиться, щоб це дитя не втратило своєї чистоти. Лицарка нічого не сказала, обійняла Марію і погладила її по голові.

 

 

   — Дякую, Маріє. Я не знаю, що б ми робили без тебе. Я повідомлю про це в столиці. Впевнена, що через якийсь час ти отримаєш винагороду за хоробрість.

 

 

   — Ого… Чудово!

 

 

   — Старий дракон Джірнітра – катастрофічний демон. Багато хто так і не зміг перемогти його, тож ти точно маєш отримати велику нагороду!.. Коли ми дістанемося до Гавані, я буду трохи зайнята…

 

 

   — Цікаво, чи отримаю я золото? Якщо так, то віддам його Хлої!

 

 

   — …Було б непогано. — Підмітила лицарка.

 

 

 

 

Два місяці потому.

 

 

 

Марія зайшла до королівського палацу в центрі столиці. У величній залі для глядачів Її Величність Королева, сидячи на троні, дивилася на дівчинку зверху вниз.

 

 

   — Марія де ла Етвуд, сьома донька родини Етвудів. Підійди.

 

 

   — Маріє, йди… — Амнезія, яка стояла поруч, стала на одне коліно, схиливши голову, і нервово прошепотіла дівчинці ніжно підштовхуючи її вперед.

 

 

Маленька чарівниця була дуже збентежена. В її голові вирував шторм.

 

 

Марія була змушена потрапити на аудієнцію до королеви Куш'ян Жермен де ла Люзе Адрашельм, найвищої особи в королівстві Адрашельм.

 

 

——————

 

Від автора:

 

 

Шановні читачі,

 

 

Щиро вдячний вам за те, що прочитали цей том! Ваша підтримка має велике значення для мене, і я високо ціную кожен ваш відгук. Завдяки вашій підтримці та відгукам мені вдалося швидше завершити цей розділ.

 

 

Перший том наближається до кінця.

 

 

Радісно оголошую, що другий том отримав назву "Дівоча академія" (нарешті…).

 

 

Чи зможе Марія знову бути зі своєю старшою сестрою Хлоєю? Чи знайде вона можливість вести спокійне життя й насолоджуватися смаженим м'ясом? Можливо, вона знайде нових друзів у академії?

 

 

Сподіваюся, що вам подобається історія цієї маленької чарівниці Марії і ви з нетерпінням чекатимете на вихід другого тому!

 

 

Я зроблю все можливе, щоб ви могли почати читати його якнайшвидше.

 

 

Виражаю щиру вдячність за вашу подальшу підтримку!

 

 

З повагою,

 

 

Ваш Йоцуба Юто!

 

Переклад з японської: Buruliy 

Редактура: Yuuiopop

Бета: Buruliy

https://t.me/KATARNOVEL