Марія проходить тест ІІ

Розділ 35: Марія проходить тест II

 

 

Магія джерела світла Марії перетворилася на магію спалаху через надмірну магічну силу. Амнезія заплющила очі й захитала головою:

— Занадто яскраво… Мої очі… — Її похитування були сповнені елегантності. Здалеку видно – графиня.

 

   "Ахх!.. Я старалася! Якби це був замок, це було б катастрофою!" — Побачивши, як Амнезія непритомніє, Марія насупилася. Проте, швидко оговталася. Вона швидко зрозуміла, що має зцілити екзаменаторку. Легким рухом вона застосувала магію зцілення. Коли Марія простягнула руку до обличчя жінки, очі Амнезії запалали вогниками. Раптово біль ущух, лицарка перестала корчитися і подивилася на дівчинку ніби новими очима та зі здивованим виразом обличчя.

 

   — Вибачте мені, Амнезіє! З вами все добре?.. Десь болить?..

 

   — Ні, я в повному порядку. — Амнезія скуйовдила пишне волосся дівчинки, яка ледве не плакала.

 

   — Так чи інакше, Маріє. Це була цілюща магія?

 

   — Угу. Я навчилася неї у своєї наставниці.

 

   — Наставниці?

 

   — Що ж… Наставниця – це ліс, уся територія Етвудів.

"Наставниця просила вдавати, що її не існує". — Марія ледь не обмовилася, що навчається в ельфійки. Вся шкіра на секунду вкрилася сиротами, тіло ніби пробив струм. Амнезія розтлумачила її слова так, що вона нібито навчалася самотужки. Чому вона так подумала? Через слова Хлої. Вона неодноразово казала їй, що та завжди вдома, наодинці.

 

   — Тож… цілюща магія?..

 

Цілюща магія — не та магія, яку може використовувати кожен чарівник. Для цього потрібно набагато більше мани, аніж дехто думає. Це особлива магія. Амнезія зрозуміла рідкісність дівчинки.

 

   — Що ж, слова Хлої були не просто звуками. Я була скептично налаштована, та тепер розумію, що ти, Маріє, — справжній скарб.

 

   — Сестра Хлоя щось казала?

 

   — Вона казала, що ти станеш найвидатнішою чарівницею нашого королівства.

 

   — Гм… Мені здається, що це нездійсненна мрія. — Марія дуже сильно недооцінювала себе. — "Наставниця казала: в десять років ще рано називати себе повноцінною чарівницею! Тобі до повноцінної чарівниці як до сусіднього королівства рачки!" — Титанія не хотіла, аби дівчинка втратила свої амбіції. Чим більше людина думає, що володіє досконалими навичками, тим лінивішою вона стає. Вони стають самовдоволеними власними вміннями. Титанія бачила багато стариганів в ельфійському селі, які втратили свої амбіції, і в них залишилася лише гордість. Також, коли вони останній раз зустрічалися, Титанія сказала їй: "Мала, ти зовсім не вмієш корисно використовувати свою магію! Це марнотратство!" Не те, що вона була шокована, та фраза "це марнотратство" глибоко засіла в її голові. Все життя вона була бідною, і коли вона чує "марнотратство", вона повинна щось робити.

　Можливо, через це Марія завжди називала себе "марнотратною чарівницею". Вона недооцінювала себе, поки Титанія не сказала їй: "Ти сама по собі!" Амнезія могла подумати, що Марія смиренна, але вона випросталася з враженим виразом обличчя.

 

   — Одинадцять років, і вже такий прогрес! У тебе ідеальна кількість магії, аби зцілювати інших. Чудово, Маріє. Без сумнівів, ти маєш пройти.

 

   — Справді?

 

   — Авжеж! Її Величність Королева вичитуватиме мене, якщо я підведу тебе.

 

   — Ого! Дякую вам! Нарешті я зможу зустрітися з сестрою!

 

  — Однак, є ще іспит з письма. Я подбаю про те, аби ти добре здала його. Зі співбесідою аналогічно. — Обличчя Амнезії набуло гідного вигляду, а підборіддя висунулося вперед. Тон також повернувся до тону екзаменатора.

　Марія також випростала спину і відповіла: "Щиро дякую".

 

   — А тепер покажи мені всю іншу магію, яку ти можеш використовувати.

 

   "Перше, що потрібно зробити, це переконатися, що я добре розумію, що роблю. Раніше я вклала у спалах забато мани, тому… треба щось простіше". — Як і годиться учениці ельфійки. Тонко маніпулюючи магією, вона додає стільки чарів, щоб не здивувати Амнезію.

　Вона видобувала полум'я з пальців, створювала вітер, літала по церквах і маніпулювала гравітацією. Вона створила мініатюрний замок із землі, підняла лавку у церкві однією рукою, використовуючи фізичну силу, а також дістала великий злиток Будди з чарівного мішка і перетворила його в рідку форму.

 

   — Ти… можеш ще?.. — Обличчя Амнезії поступово хмурнішало. — Ах… як це?..

 

Марія була настільки серйозною, що була готова показати все, на що здатна. Якою б не була дівчинка, вона помітила дивну поведінку жінки та поклала край магії.

 

   — Ох… Файно. Не думаю, що хтось ще у твоєму віці може виділити стільки мани. — Амнезія відвернулася від Марії й з дивним виразом обличчя подякувала собі, що зустріла цей талант.

Марія дещо почервоніла від похвали.

— Зараз я дам письмовий тест. Маріє? Хочеш відпочити? Якщо так, ми можемо зробити його завтра.

 

   — Ні, я ніяк не можу дочекатися, аби швидше забратися з цієї бісової землі.

 

   — Гм. Добре. Я поки піду, мені потрібно зробити оцінку твоїм магічним здібностям і написати звіт. — Поки Амнезія говорила, дві лицарки увійшли до церкви. — Дотримуйся їхніх інструкцій.

 

   — Зрозуміла! — Марія захоплено кивнула і широко всміхнулася. Якщо вона складе іспити, то з весни стане ученицею Королівської дівочої академії! Через чотири роки, після свого переродження, вона відчула, що її життя осяяне світлом.

 

Переклад з японської: Buruliy 

Редактура: Yuuiopop

Бета: Buruliy

https://t.me/KATARNOVEL