Взаємодопомога

Розділ 23: Взаємодопомога

 

 

Марія і Арія сіли на лавку у подвір'ї оточеному квітами, які були чотирьох кольорів.

 

 

Лавандове волосся Марії і срібне Арії робило подвір'я ще більш кольоровим.

 

 

Хай там що, важка тиша між двома гарними дівчатами ніяк не припинялася.

 

 

— Гаразд. Тоді я поясню тобі як працює ця магія…

 

 

— …

 

 

— Ем…

 

 

"Ух. Чому я відчуваю ніби Аріє не хоче зі мною розмовляти?.. Як же ж незручно".

 

 

Аріє продовжила дивитися кудись далеко. Виглядало так, ніби щось тривожить її.

 

 

У її минулому житті, Марія не мала друзів через те, що багато працювала після уроків, тому в цьому житті, у цьому світі, вона хотіла подругу, яка буде достатньо близькою з нею, аби назвати її найкращою подругою.

 

 

Вона хотіла веселого життя студентки, яка ходитиме у кафешки з друзями після школи і разом ходитиме до них у гості або навпаки. Вона ніколи не проживала нормально свої підліткові роки як підліток через свого дурного батька. Вона відчула ніби крихітка звичайного щастя знаходиться задалеко від неї аби вона могла дістатися його. У грудях заболіло коли вона побачила своїх однокласниць, які невимушено балакали ні про що і веселилися одна з одною. Вона могла лише спостерігати за ними заздрісними очима.

 

 

Зараз, коли вона була благословлена другим життям, вона не хотіла здаватися і не заводити друзів.

 

 

Ось чому вона завжди здоровкалась з Арією зі своїм веселим голоском на заняттях, навіть якщо інші могли подумати погано про неї. Вона хотіла бути у близьких відносинах з Арією, яка була першою людиною, з якою вона заговорила в академії.

 

 

Коли вона була у старшій школі, вона ніколи не старалася стати ближчою до своїх однокласниць, тому, що вона відчувала дистанцію між нею й ними, але –

 

 

"Але у цьому житті я не повторю минулих помилок!"

 

 

Марія, яка здалася у тому, щоб дружити з кимось у своєму минулому житті, стала мислити більш позитивно, тому, що вона знала, що в цьому житті у неї ще є шанс.

 

 

Вона хотіла використати перевагу аби стати ближчою з Арією настільки як тільки можливо.

 

 

Вона розглядала гарний профіль дівчинки і вирішила продовжити свій урок.

 

 

— Хай там що, я спершу покажу як це працює.

 

 

Кажучи це, Марія дістала пір'їну Даболи зі свого чарівного мішечка, розташованого у неї на поясі і змусила його підлетіти.

 

 

Арія, яка дивилася з важким обличчям, нарешті показала краплю зацікавленості і повернулася до Марії.

 

 

— Ти робиш усе якнайкраще, навчаючи мене, але… вибач мені за мій дурний характер.

 

 

— Все добре. Є щось, що тривожить тебе?

 

 

— Що ж, знаєш… Я відчуваю себе погано, бо ти навчаєш мене магії за просто так. Ти сказала, що не хочеш грошей, тому я думала про те, що можу тобі запропонувати замість них.

 

 

— А-а-а… — Марія всміхнулася, слухаючи Арію.

 

 

Тоді вона деактивувала свою магію, підхопила пір'їну і подивилася на неї.

 

 

— Арієчко, як я й сказала раніше, я навчу тебе магії, бо хочу вибачитися за те, що зганьбила твою старшу сестру на вечірці. Діана сказала, що вона пробачить мені тільки якщо я займуся тобою, але якщо чесно, я навчаю тебе тому, що хочу. Я не знаю, чи зможу добре тебе навчити, чи ні. Ти й сама знаєш, що з поясненнями у мене все погано. Ха-ха…

 

 

— Але… — Арія мала серйозну особистість.

 

 

"Може я можу покращити її настрій, якщо попрошу у неї щось на заміну?"

 

 

Після моменту проведеного у роздумах, Марія згадала про мапу.

 

 

Тому, що перша половина складалася з базових запитань, Марія мала провести трохи часу в бібліотеці.

 

 

Недавно, вона почала читати книги в бібліотеці після занять, аби знайти якомога більше відповідей. Але вона мала лише десять розв'язаних запитань, тому їй потрібно було придивитися до багатьох речей.

 

 

— У такому випадку, Аріє, як щодо того, щоб ти мені допомогла зібрати трохи інформації про королівство в бібліотеці?

 

 

— Зібрати інформацію? — Арія зацікавлено подивилася на Марію

 

 

— Ага. Я раніше жила в селі, одна лаванда і все, тому я не дуже знайома з цим королівством. Я завжди навчаюся у бібліотеці після занять, і я хочу, щоб ти мені допомогла із цим. Я навчатиму тебе магії гравітації так як тільки зможу.

 

 

Арія приклала свій вказівний і великий пальці на підборіддя і задумалась.

 

 

— …Я здивована тим, що ти справді навчаєшся. Зазвичай ти спиш на уроках.

 

 

— Ха-ха… Ну, розумієш, "навесні хтось спить сном, який не знає світанку".

 

 

— Га? Знову ти за своє, верзеш якусь дурню. Що це означає?

 

 

— Це вислів з мого села. Він означає, що всі ми зазвичай дуже сонливі зранку.

 

 

Арія зітхнула і трохи потрусила головою. Тоді вона знову подивилася на неї і кивнула.

 

 

— Добре, я допоможу тобі.

 

 

— Справді!? — Марія була такою щасливою, що не змогла стримати усмішку.

 

 

— Але, будь ласка, запам'ятай, я не прийшла сюди гратися. Моя ціль – це стати ученицею номер один на факультеті магії. — Арія виглядала дуже рішучо, розповідаючи про свою ціль.

 

 

Хай там як, Марія могла відчути одночасно нетерплячість і сум у рішучих очах Арії. Виглядало, ніби вона щось приховує.

 

 

— Байдуже. Прошу тебе, не поводься занадто дружньо зі мною. Пам'ятай, ми – суперниці.

 

 

— Добре, я зрозуміла. Тоді домовмось про взаємовигідне спілкування.

 

 

— Га?

 

 

Насправді Арія думала, що Марія трохи засмутиться, але зараз вона погоджується не поводитися із нею занадто дружелюбно без зміни у виразі обличчя. Арія відчула себе розчарованою.

 

 

— Що таке?

 

 

— Нічого… розраховую на тебе.

 

 

— Агаськи! Я хочу займатися з тобою у бібліотеці!

 

Переклад з англійської: Buruliy

Подякувати: 4441 1111 3516 9708

T.me/KATARNOVEL