Лист-забов'язання

Розділ 22: Лист-забов'язання

 

Хлоя отримала листа.

 

 

　Зміст листа зводиться до того, що вона має бути прийнята як двадцять п'ята дружина барона Гансена.

 

 

　Підтвердивши це ясновидною магією, Марія стиснула кулаки в читальному залі.

 

 

— "Час прийдешнього настав, — Марія припускала різні ситуації з Хлоєю. — сестра Хлоя передбачила, що отримає листа, коли їй виповниться дванадцять, але він прийшов на рік раніше. Треба було протриматися до наступної весни!.."

 

 

　Розрахунок був на те, що наступної весни Хлоя буде зарахована до Королівської академії для дівчат. Як студентка академії, до них ставляться як до васалів Її Величності Королеви, тому їхню волю поважають. Стороннім нелегко втрутитися.

 

 

　Хлоя думала, що барон Гансен почне діяти тільки після того, як знайде відповідного чоловіка для своєї Робін.

 

 

　Однак, схоже, що барон Гансен хотів забезпечити собі наречену з хорошою репутацією.

 

 

— "Подейкують, що барон Гансен — маленький, бородатий, товстий і лисий?.. Жахнувся чи що". — Марія здригнулася.

 

 

　Його висока оцінка ордену стала однією з причин прискорення підписання контракту.

 

 

　Якщо ви знайдете і повідомите про красиву, вродливу дівчину, то отримаєте винагороду. За винагороду і престиж люди барона Гансена знаходили незаміжніх жінок і повідомляли про них барону.

 

 

　Шість вродливих дівчат бідного лицаря-барона — непогана угода для них.

 

 

　Капітан корабля настійно рекомендував Хлою через своє бажання отримати винагороду.

 

 

— "В основному, старша сестра Хлоя вестиме переговори. Якщо ні, то я зроблю щось з цим за допомогою магії. У мене немає стратегії… але я зроблю все, що в моїх силах. У найгіршому випадку ми можемо знищити Лицарський купецький корпус, так? — Я не знаю, чи зможу це зробити, але я зроблю все, що в моїх силах". — Марія готова на все заради своєї любої Хлої. Вона має намір розірвати заручини, навіть якщо це означатиме удар у спину.

 

 

　Без Хлої вона була б сама у цьому будинку.

 

 

　Хлоя навчила її родинного тепла.

 

 

　Вона прагне захистити усмішку своєї сестри.

 

 

— "Сестричко!.."

 

 

　Барон Гансен нічого не знає.

 

 

— "Муха за мухою, розірви магію, щоб уникнути виявлення! Якщо це не допоможе, покарайте його гравітаційною магією! Якщо і це не спрацює, підірвіть його вибуховою магією вогню! Якщо це не спрацює, створіть торнадо і поріжте десять тисяч разів лезом вітру! А потім…"

 

 

　Вони зв'язалися з чарівницею, яка далеко не є звичайнісінькою.

 

 

　Того вечора Етвуди запросили до садиби Лицарів Купецького Корпусу, і це перетворилося на вечерю.

 

 

　Це щорічний захід, який проводиться двічі на рік.

 

 

　Аарон займає верхнє місце, а капітан торгового флоту Ордену сидить поруч з ним як почесний гість.

 

 

　Поруч з капітаном торговельного флоту — Алекс. Він підлещується до торговельного капітана в дусі "довгий шлях — це короткий шлях".

 

 

　Решту місць займають двадцять членів Ордену.

 

 

　Вітальня не дуже великого будинку Етвудів була наповнена теплом.

 

 

— Ще раз дякую за це літо! Передавайте привіт барону Гансену! Ха-ха-ха-ха! — Аарон щосили плескає капітана торговельного флоту по спині.

 

 

　Сивочолий капітан торгового судна середніх років, який, мабуть, вже звик до такого, сказав: — Гей, демонічне царство — це не страшно! Я буду тут у будь-який час!

 

 

　Він відповів у доброму тоні.

 

 

　Купецький капітан був третім сином провінційного лицаря-барона.

 

 

　Оскільки він не міг успадковувати титул, його діти були б простолюдинами.

 

 

— Я радий, що цього року зміг виконати ще один важливий обов'язок перед родиною Етвудів!

 

 

　Насправді ніхто не знає, що він думає в глибині душі.

 

 

　Тільки в цей день він дістає з погреба горілку і в'ялене м'ясо, випікає білий хліб з пшениці, яку привезла торгова партія.

 

 

　У вітальні, де виголошувалися тости, було чутно сміх чоловіків.

 

 

— "Від запаху хліба… хочеться їсти". — Марія стояла біля стіни, безтямно дивлячись у вітальню.

 

 

　Її шлунок бурчав, бо вона не вечеряла.

 

 

— "Коли магія перенесення дозволяє подорожувати на великі відстані, принесіть трохи пшениці".

 

 

　Елла, Бонні, Робін, Пенелопа та Хлоя нетерпляче подають їжу.

 

 

　Марія — це прикраса, тому що вона заважає.

 

 

　До речі, Жасмін, четверта донька, має поганий зір і місить хліб на кухні.

 

 

— Цього літа ми знову наварили смачного варення! Подивіться потім! Це якась магія, чи що, варення світиться!

 

 

— Боже мій!

 

 

　Двічі на рік Аарон понад усе на світі чекав на свою піврічну вечерю з купцями.

 

 

— Та мені начхати на варення! У лісі в моєму маєтку живе оленячий король! Він був великий, з легкістю перестрибнув через великий камінь!　Великий, як п'ятеро чоловіків!

 

 

Великий.

 

 

— Алекс повинен був злякати оленя з ніг, і в цю мить — пуф! А потім — бац, бац, бум! Ха-ха-ха-ха!

 

 

　Купецький капітан і Алекс плескають у долоні: "Вау!" і Аарон радіє.

 

 

　Розмова Аарона була сповнена ономатопеї, напевно, через його розумову натуру.

 

 

— О, це оленина, так?

 

 

— Так, саме так! Їжте!

 

 

— Мені шкода це їсти!

 

 

　Можливо, через те, що вони були напідпитку, але всі вони сміялися з витівок один одного.

 

 

　Лицарський торговий корпус витратив місяць на перетин території демонів і був щасливий, що безнапасно увійшов на територію Етвудів. Це щоразу смертельно небезпечний примусовий марш. Вони п'яні та сп'янілі від власної хоробрості.

 

 

— "Шкода, що я не можу їсти білий хліб". — Марія закрила рота, мало не пустивши слину.

 

 

　Через деякий час Хлою покликав Аарон.

 

 

— "Сестричко… Щасти!"

 

 

　Хлоя, яка саме прислуговувала, налила вина капітану корабля і стала позаду Аарона.

 

 

　Аарон схопив Хлою за талію своєю товстою рукою і виштовхнув її, як предмет.

 

 

— Якою ж вона росте красунею!

 

 

　Хлоя нахмурила брови та тупнула ногою, ледь не впавши.

 

 

— "Вона має сподобатися барону Гансену! Що скажете, капітане Мерчанте?

 

 

— Я не думаю, що в Хамануле є такі красні дівчата, як ця. — Капітан корабля витріщився на Хлою. Здається, його особливо цікавлять її груди.

 

 

— Я прочитала вашого листа! В обмін на право користування лісом я видам цю дівчину заміж просто так!

 

 

— Ох! Барон Нансен буде в захваті!

 

 

— Зачекайте хвилинку. Дозвольте щось сказати? — Хлоя перервала їх, коли вони продовжували свою розповідь. — Чи є сенс заручитися зараз?

 

 

　Аарон і капітан торгового судна перезирнулися, коли Хлоя говорила.

 

 

　Але Аарон схопив Хлою за плечі й потягнув її назад.

 

 

— У неї є розум. — Вона розумна дівчинка, а як заговорить, то некерована! Хлоє! Це вже вирішено! Не балакай, а допомагай подавати нам їжу і підливати напої!

 

 

— Але батьку…

 

 

— Не змушуй мене повторювати! — Аарон дивиться на свою одинадцятирічну доньку.

 

 

　Хлоя, яка має багато нервів, дивиться на Еллу, але та ледь помітно хитає головою.

 

 

— "Матусю, ти казала раніше, що не думаєш, що це гарна ідея дозволити твоїй сестрі Хлої вийти заміж!"

 

 

　Не думаю, що Аарон буде слухати когось у такому стані.

 

 

　В принципі, він нейтраліст. Елла, схоже, рано здалася.

 

 

— Пані Хлоє, дозвольте? — Капітан купців дивиться на Хлою, яка робить крок назад.

 

 

　Замість запитання, її очі нагадують їй, щоб вона здалася і стала дружиною барона Гансена.

 

 

— !.. — Хлоя була пригнічена і вибігла з вітальні.

 

 

— "Ти не в тому стані, щоб вести переговори з цими п'янчугами… Сестро…" — З бурчанням у шлунку Марія відчула біль у грудях.

 

 

　Образ її недоброго батька та Аарона з'являється дубльованим.

 

 

— Нічого, пане! Потім розкажете!

 

 

— Я з нетерпінням чекатиму на зустріч з вами.

 

 

— Гм. Мені потрібно лише підписати й поставити печатку?

 

 

— Так. Сюди, пане.

 

 

　Капітан торгового флоту дістав листа з кишені піджака.

 

 

— Підписи будуть перевірені бароном Гансеном та завірені у церкві в Хамануле. Після цього заручини скріплюються печаткою.

 

 

— Добре, зараз напишу. Агов! Елло!

 

 

— Так. Елла відповіла і принесла з іншої кімнати ручку і чорнило.

 

 

　— Я не вмію читати, але принаймні можу написати своє ім'я. — Аарон хмикнув і з гарним настроєм поставив підпис.

 

 

　Він, схоже, мріє про права лісокористування.

 

 

　Купецький капітан на мить насупився на брудні листи.

 

 

— "Гаразд, магія циркуляції… магія відстеження, активувати GPS-прив'язку!" — Марія прилетіла своєю магією і прикріпила магію стеження до листа про заручини.

 

 

　Можливо, через вплив образу точність різко зростає, коли вона наспівує GPS подумки.

 

 

— "З цим, навіть якщо лист за півсотні кілометрів, я зможу відстежувати його".

 

 

　— відстеження магічної версії Марії.

 

 

　Марія практикувала з Титанією і багато разів експериментувала з гірськими кроликами. Вона не має жодних проблем з експлуатацією. Чарівний GPS буде працювати нескінченно довго, якщо тільки Марія не знешкодить його або якщо магія не вичерпається.

 

 

— "Підсумовуючи історію, ми не повинні дозволити їм повернути підписаний нами лист, чи не так?　Тоді це можна зробити таємно, не воюючи з лицарями. Треба запитати у наставниці. — На випадок, якщо я збираюся використовувати магію на людях". — Марія притулилася до стіни та застосувала телепатичну магію.

 

Переклад з японської і редактура: Buruliy

https://t.me/KATARNOVEL