Перевернута вежа

Розділ 12: Перевернута вежа

 

 

 

“То це перевернута вежа?..”

 

 

Коли Марія побачила її вперше, вона не хотіла навіть підходити до неї. Ця величезна кам’яна вежа у формі перевернутої піраміди, площа якої збільшується, коли ви підіймаєтесь вгору. Виглядає не дуже надійно…

 

 

— Маріє, я ще не закінчила. Зайдеш до мене пізніше, дам тобі трохи кишенькових.

 

 

— Добре, сестро. 

 

Дорогою Марія пояснила, що коли Королева дала їй дві тисячі золотих монет, вона злякалася, бо не знала, що ж із ними робити. Трохи подумавши, дівчинка вирішила, що буде краще, якщо вони зберігатимуться в її сестри.

 

Почувши це, Хлоя відчула справжнє полегшення. Вона була дуже вдячна Титанії за виховання молодшої сестри. Це краще, ніж бути ошуканою і витрачати гроші на божевільні речі. Однак дві тисячі золотих монет із королівською печаткою – забагато для неї.

 

 

— Хай там як, сестричко, хіба ти не зайдеш до мене?

 

 

Нові учениці були здивовані перевернутою вежею, але під керівництвом старших вони заходили одна за одною.   

 

Хлоя роззирнулася навколо, блиснувши своїми фіалковими очима і кивнула.

 

 

— Гаразд. Ходімо.

 

 

— Так!!

 

 

Якось безглуздо ведучи розмову, Марія й не помітила, як увійшла до вежі. 

 

 

Старшокурсниця, яка працювала на рецепції, всміхнулася, побачивши сестер.

 

 

— Невже ті самі Хлоя та Марія, про яких я так багато чула!

 

 

Коли вони вийшли в коридор, то побачили, що їх розділили по класах, а довкола вишикувалася черга людей, які на щось чекали. На перший погляд, там було близько сотні дівчат. Інтер'єр був тьмяно освітлений канделябрами і не був схожий на вітальну вечірку.

 

 

— Щось важливе має статися? — питає дівча, попутно стаючи до “Аква Софій”.

 

 

— Зараз побачиш!..

 

 

“Усе таке дивне!! Схоже на парк розваг”.

 

Ніколи в житті не відвідуючи парк розваг, Марія пригадала смутні образи, про які колись чула від інших або бачила по телевізору.

 

 

“Га?! Атракціони?”

 

 

У першому ряду висять сотні товстих ниток, і студентки академії, які смикали за одну з них, миттєво зникали. Старшокурсниці виглядали спокійними, а новенькі смикали за мотузку з ойками.

 

 

“Ого! Щось новеньке?” — Марія використала заклинання з пошуку магії і активувала його на очах.

 

 

Зі шнура сочився тонкий шар магії. Здавалося, він пов'язаний з верхівкою. Безумовно, тут була застосована магія переміщення.

 

 

“Здається, тут усе пов'язано з різними кімнатами у вежі”.

 

 

Донизу звисає кілька струн різних кольорів, товщин і матеріалів.

 

 

— Категорично забороняється викрадати, або забирати силою зірки інших учениць. Та, хто наважиться на подібне – у мить лишиться усіх своїх відзнак!!

 

 

Марія рано втратила інтерес. Цукерки з печаткою грифона – перший пріоритет.

 

Хлоя, яка стояла в черзі перед нею, зробила крок уперед, тож Марія теж виставила ногу вперед з метою йти.

 

 

“Якщо я винайду щось новеньке, то це може стати у пригоді Хлої. Наприклад, як той браслетик!!”

 

 

Марія вважає, що якщо їй вдасться зв'язатися з Титанією, то виготовлення Ґримуарів може бути цікавим. Це проєкт, про який Хлоя з радістю розповіла б їй.

 

Коли настала її черга, Хлоя зникла першою, а потім Марія смикнула за мотузку. Спочатку дівча ледь не впала у ніщо, але світло перед її очима ставало яскравішим.

 

В обох вухах пролунав гул, а плечі Марії затремтіли.

 

 

“Ого!! Як у коробці з іграшками!”

 

 

Усередині студентки, які добре ладнали з музичними інструментами, грали музику, чарівний голем, якого, здається, винайшов індустріальний факультет, розгулював з сервером для соку в руці, а старшокурсники з магічного факультету показували фокуси з феєрверками. Довгі столи були заставлені різноманітною їжею, всі їли, пили і сміялися.

 

 

“Це дивовижно! Така багата вітальна вечірка!” — Марія була зачарована видовищем вітальної вечірки, всміхаючись більше, ніж будь-хто інший.

 

Це було ніщо в порівнянні зі смаженими бобовими паростками, які вона їла зі своїм недобрим батьком у покинутій квартирі. Вона не впевнена, чи є вона тією людиною, яка заслуговує на таке щастя. Вона відчула, що її ноги ось-ось покосяться.

 

 

— Як тобі, Маріє? Хіба наша вітальна вечірка не заслуговує аплодисментів? Ми все це робили самотужки! Організація, закупівля продуктів, наймали кухарів… усе на власні зароблені гроші! — Хлоя, яка йшла поруч, гордо випинала груди.

 

 

— О, сестро! Це неймовірно!

 

 

Марія подивилася на прапор, який тримали вгорі студентки-чарівниці, що по черзі використовували свою магію.

 

 

“На ньому символи кожного факультету…”

 

 

На великому холості було написано червоними, жовтими, білими та блакитними літерами.

 

 

“Роза-Марія – краса і серце…”

 

 

“Півмісяць – це дружба і наполегливість”.

 

 

“Біла лагуна – смиренність і милосердя”.

 

 

“Аква-Софія – мудрість і розум”.

 

 

Марія була вражена.

 

 

І як Аква-Софія вона зовсім не відчувала, що наділена розумом, не те що мудрістю.

 

 

— Ходімо, Маріє, ходімо. Ти ж не хочеш загубитися?.. Візьми мене за руку. Я познайомлю тебе зі своєю гарною подругою!

 

 

Думаючи про все на світі, Марія стиснула руку Хлої.

 

Для вас старалися:

Переклад: Buruliy 

Редактура: Yuuiopop

T.me/KATARNOVEL

Подякувати: 4441 1111 3516 9708