Я зжерла і не шкодую

Відредаговано

Схоже, я полегшено задрімала від закінчення будиночку.

Я прокинулася від вібрації, що йшла від нитки, прикріпленої до моєї ноги.

Спросоння все, що сталося раніше, здалося сном, а насправді перед очима була печера.

Тож, ун.

Я так і знала.

Прокинувшись, я розім’ялася.

Всі мої вісім ніг жваво потягнулися.

Це трохи огидно.

Я беру себе в лапки і звертаю увагу на нитку, яка досі вібрує.

Кінець нитки веде до нижнього павутиння в проході ліворуч від мене.

Схоже, там щось зачепилося.

Моя перша здобич.

Я обережно наближаюсь до неї.

Коли я підходжу досить близько, щоб побачити павутину, бачу, як щось з яскравим райдужним візерунком з усіх сил намагається виплутатися з пут.

『Жаба』

Ун.

Це справді схоже на жабу.

Приблизно мого розміру, і воно сяє веселковими кольорами, але виглядає точнісінько як жаба.

Це вперше я погоджуюся з результатом навички "Оцінка", окрім того “Павучиха” до мене.

Жаба, так?

Непогана перша здобич, чи не так?

Хоча в Японії її не їдять, але в деяких місцинах, це, схоже, нормальна страва.

Здається, на смак вона cхожа на курку.

Щоб продовжувати жити, мені, можливо, доведеться їсти дивні речі в майбутньому. Тож, хіба це не гарний початок?

Якщо я не з'їм це, то не думаю, що зможу їсти щось після.

Проблема в тому, то ця жаба, як не подивись, виглядає так, ніби отруйна.

Ні, з таким злісним кольором не може бути, щоб вона не була отруйною.

Що ж мені робити?

Поки я роздумувала, жаба у відчаї кинулася в контратаку!

Вона виплюнула на мене якусь рідину шкідливого кольору!

Ой, трясця!

Але через те, що я була абсолютно заскочена зненацька, не встигла ухилитися і на мене потрапила ця рідина.

Агррхх!?

Ш-ш, що це!?

Боляче, боляче!?

Це отрута?

Це справді отрута!?

Там, де потрапила рідина, дуже боляче!?

Оваа!?

Зараз буде другий плювок!?

Стоп, стоп, стоп!

Ґ’яа!?

Знову влучила в мене!

Ой, зачекай, це не смішно!

Тікаймо, тікаймо!

 

Перебираючи заплутаними ногами, я якось зуміла втекти за межі досяжності жаби.

Уваа.

Це так боляче.

То ось як це, коли тебе обливають кислотою?

Моє тіло не ж розплавилося, так?

Я хвилююся, але тут немає дзеркала, тому не можу перевірити своє тіло.

Трясця.

Я зазнала поразки.

Навіть якщо воно потрапило в пастку, це все одно монстр. Я не повинна була легковажити.

Відчай робить боягузів хоробрими.

Навіть жаба не дасть себе з'їсти змії без опору.

Отрута потрапила в основному в ліву половину мого тіла і на спину.

Цікаво, чи не дісталося й моєму лівому оку, бо я частково втратила зір.

Хм?

Моє ліве око пошкоджене, але лише частина лівого поля зору втрачена.

Ах!

У мене ж багато очей, бо я ж павучиха?

Напевно, так.

Це нове відкриття.

Зараз не час для цього.

Біль не вщухає.

《Досягнуто рівня майстерності. Отримано навичку『Стійкість до кислоти 1 рівень』》

Що?

Біль трохи вщухає.

Я можу отримати навичку, навіть не витративши жодного очка навичок?

А?

Тоді для чого я заплатила 100 очок на навичку "Оцінка"?

...Не будемо довго думати про це.

Так чи інакше, схоже, я отримала навичку "Стійкість до кислоти".

Умовою отримання навички, напевно, була отримана атака жаби.

Ун. Однак, я не набула навичку одразу після влучання, тож мають бути й інші умови.

Найвірогідніше, що недаремно це називається навичкою, тож вона мабуть отримана від тривалої шкоди кислоти, чи не так?

Я подумаю про це пізніше.

Біль значно зменшився завдяки "Стійкості до кислоти".

І тоді мій гнів на ту жабу починає вириватися назовні.

Ця жаба, будучи просто їжею, ще й набралася нахабства напасти на мене!

Непростимо!

Я вирішила.

Мені байдуже, отруйна вона чи ні.

Я з'їм її, незважаючи ні на що!

Тепер, коли все вирішено, час атакувати!

Поки я не втрачаю пильності, ця жаба - лише жалюгідна здобич, що потрапила в пастку!

Жаба тричі випльовує ядучу рідину.

Фу, якщо знаєте, що атака на підході, її легко уникнути!

Я блискуче ухиляюся від токсину і кидаюся на жабу.

Отримуй, моя вбивча техніка!

Гам!

Укус!

Вугаха!

Не думай, що це просто укус!

Я павучиха!

У моїх іклах отрута!

Те ж саме було, коли я створювала павутину, і я, звісно, зрозуміла й це інтуїтивно.

Фуфуфу, нехай отрута охопить тебе і забере твій останній подих!

Сплеск!

Хог'яу!?

На мене бризнули отрутою зблизька!

Боляче, боляче, боляче!

Все одно боляче, навіть якщо я маю опір!

Я ненавмисно витягула ікла!

《Досягнуто рівня майстерності. Навичка『Стійкість до отрути 1 рівень』підвищено до『Стійкість до отрути 2 рівень』》

Ах, ось воно що.

Зараз не час для цього!

Ця жаба, плюнула в мене всякою гидотою навіть не двічі, а тричі!

Я їй цього не пробачу!

Хоч я й не мала наміру прощати жабу з самого початку, але тепер це остаточно!

У пориві люті я атакую її другим укусом.

Жаба корчиться в агонії.

Фухаха!

Страждай, страждай ще!

Я захопилася і кусала її знову і знову.

Жаба ще деякий час боролася, поступово слабшала і нарешті вибилася з сил.

 

Фух.

Нарешті, я здолала її.

Не уявляю, що мене чекає в майбутньому, якщо це моя перша сутичка.

Але я зробила це!

Я негайно наїмся справжньої їжі!

Плямк, плямк.

Буеее, буеее.

Уму, гірко і боляче.

Гірка - це отрута?

А біль, мабуть, від кислоти?

Ну, з опором, це не нестерпно.

Але це несмачно.

《Досягнуто рівня майстерності. Навичка『Стійкість до кислоти 1 рівень』підвищено до『Стійкість до кислоти 2 рівень』》

Хоч жаба була жахливою, але навичка - смачнющою.