Я, Павучиха, прямо позаду

Примітка: Вибачте, що так зникла. Я вирішила взяти відпустку не тільки на роботі, а й у перекладі. Цим літом у мене багато справ, тому регулярність виходів розділів буде нерегулярною (жарт від бога). Я сама часто перевіряю переклади і, якщо довго немає продовження, починаю хвилюватися чи все добре з перекладачем/ачкою, чи живі. На жаль, це реальність, яку ми маємо.

Перемогти черепаху було важко.

Після того, як вона перекинулася, я одразу ж спробувала вкусити її, але та тварюка просто втягнулася назад у панцир.

Мене ледь не затягнуло слідом.

Моїх сил недостатньо, щоб витягнути її з панцира.

Тож не залишалося нічого іншого, окрім як крапати отруту з іклів в щілину панциря. Від цього черепаха хутко вилізла.

Вона билася в агонії, і тоді я просто вкусила її.

І скоро вона стала моєю трапезою.

Це вперше в цьому житті я куштувала когось не отруйного.

Що ж, вона все одно була жосткою та несмачною.

Уму.

Цього разу я не постраждала.

Все через моє успішне уникнення атак супротивника.

Хоча я сказала це так гордо, але черепаха просто кидалася на мене як дурна і рухалася так повільно, що я могла просто відійти.

Не те щоб я пізнала мистецтво оминання.

Просто наша сумісність була хорошою… для мене.

Хммм.

Думаю, моя швидкість зросла.

Навіть при підвищенні рівня, я не бачу великої різниці для інших характеристик, але швидкість зростає, як на дріжджах.

Мені здається, я могла рухатися набагато спритніше, ніж тоді в бою з жабами.

Таратект, схоже, є видом, який спеціалізується на швидкості.

Тим не менш, спиратися повністю на уникання неможливо.

Так.

Швидкість і павутинна - моя найсильніша зброя.

Отже, найбільш підходяща стратегія для мене - атака зненацька!

А?

Боягузливо?

Ніякого боягузцтва в бою не на життя, а на смерть!

До того ж, це лише попереджувальна атака.

Не так вже й боягузливо!

Ну, бій зазвичай вирішується цією попереджувальною атакою.

Що?

Хіба я не повинна отримати реальний бойовий досвід?

Це й так справжня битва!

Велика людина не зможе цього зрозуміти!

Ну, навіть якщо я зненацька нападу, шанси на успіх приблизно 50 на 50.

Необачні монстри не живуть в цій місцевості, тож вони чутливі до небезпеки.

Раптовий напад вигідний лише, якщо він буде успішним.

Якщо ж ні, то доведеться швидко діяти згідно ситуації.

Проблема в тому, що деякі монстри можуть розірвати павутину, як оця черепаха.

Я не очікувала, що мене підведе павутина, яку я вважала стійкою до всього, окрім полум'я...

Рівень моєї павутини наразі 6-й.

Це найвища моя навичка.

Її знищення означає мою поразку.

Недоліки черепахи мене врятували.

Але з іншим монстром могло б так не пощастити, страшно навіть думати про це.

Я надто покладалася на павутину.

Відтепер я завжди маю пам'ятати, що вона може не втримати здобич.

Після черепахи я нікого більше не зустріла, тож через сонливість закінчила свої походеньки.

Я почвалала до свого притулку спати.

Наступного ранку, хоча це міг бути вечір, але, так чи інакше, я прокинулася.

Що ж, давайте відновимо мої дослідження.

Це підземелля дійсно величезне.

Я блукаю тут відтоді, як опинилася у цьому лабіринті, але ніяк не можу знайти вихід.

Коли прохід розгалужується, я завжди йду праворуч.

Я десь чула, що в лабіринті можна досягти мети, якщо тримати руку на стіні, і легше запам'ятати, якщо йти за якоюсь системою.

В разі назвичайної ситуації я скористаюся ниткою, яку несвідомо випускаю, щоб повернутися назад.

Ось так я і рухаюся, але жодних ознак виходу з лабіринту не видно.

Оцінка, яка постійно увімкнена, продовжує повторювати в моїй голові про стіни та підлогу лабіринту.

Хоча я і не знаю точної відстані пройденого шляху, але, мабуть, щонайменше кілька десятків кілометрів.

Ах, коли я думаю про це, це досить далеко.

Коли я була людиною, то померла б при таких навантаженнях.

І ось першу сьогоднішню здобич виявлено.

Хм, це монстр, якого я ніколи раніше не бачила.

Він має багато лап, схожий на сороконіжку.

А поки “Оцінка”!

『Ель Рофелект, Оцінка статусу невдала』

Хм?

Невдало?

А, рівень не відображається.

Ого, оцінка може не вдатись.

Вперше чую.

Ну, це не має ніякого значення, навіть якщо вона провалиться.

Але зачекай хвилинку.

Вона ж не провалилася через велику різницю в наших рівнях, так?

Якщо так, то ця сороканіжка набагато сильніша за мене.

Ун?

Але вона не здається такою.

Невже невдача "Оцінки" не має нічого спільного з різницею в наших рівнях?

Якщо так, то це добре, але що, як яструб приховує кігті?

…..

Я розгублена.

Але чи врятує мене моя розгубленість?

Жінки хоробрі.

Почнемо!

Швидко, але беззвучно, підхожу до спини супротивника.

Сссссссс.

Гей, здохни!

 

Несподівана атака легко вдалася.

Так легко, що я майже розчарувалася.

Мої побоювання, виявилися хибними.

Жертва не змогла розірвати павутину і була швидко вгамована.

Добиваю її отруйними іклами.

Сороконіжка виглядала несмачною, такою і виявилася.

Більше того, після мені стало погано, тож ймовірно в ній була отрута.

Моє тіло наче заклякло.

Ах, відколи переродилася нічого смачного не було в моєму роті.

Я знаю, що перебираю харчами, але хочу чогось смачненького.

Цікаво, чи не заникана десь тут пачка локшини… 

(Примітка: Або мівінки…)