Схоже, я монстр

Відредаговано. Божее, в перший раз я не помічала як багато помилок і одруківок. Жах.

Що ж, на жаль, я перевтілилася в павучиху.

Я визнаю це, але що мені робити тепер?

Плям-плям!

Якийсь тривожний звук

Ун.

Не варто відводити очі від реальності.

Перед моїми очима - павуча армія, яку, напевно, вважається моїми рідними братами і сестрами.

Вони єдині, хто може видавати цей звук.

Я тихо дивлюся вперед.

Плям-плям!

Хог'яа!?

Що вони роблять?

Вони їдять?

Вони полюють один на одного!?

Те, що я бачила, було кривавою битвою за виживання між родичами.

Ні, ні, ні, ні!

Це погано, це дуже погано!

Чому кровні родичі повинні битися один з одним!?

А, це за їжу.

Вони всі голодні.

Насправді, я теж голодна.

Ха!?

Ні.

Я знову тікаю від реальності.

Якщо я опинюся на такому полі бою, то не встигну й оком моргнути, як стану здобиччю чоловічих іклів!

Не в переносному чи метафоричному сенсі, а саме так!

Бій

Інструменти

Втеча ←

Єдиний спосіб вийти з цієї ситуації - вибрати відступ.

Боротьба?

Неможливо, неможливо.

Я учасник клубу “Йду додому”.

Я не можу битися з такою жорстокою групою.

Ах! Я виглядаю так само, як і вони.

Ун.

Якщо є час думати про безглузді речі, давайте тікати.

ЗУН!

Що на цей раз?

Звук і вібрація ззаду.

Коли я обернулася, там був величезний павук, настільки, що мені довелося задирати голову.

Це матінка?

Чи батько?

Ні, ні, ні!

Я знову заплуталася.

Хіба цей павук не занадто ВЕЛИКИЙ?

Він, мабуть, разів у десять більший за мене.

А на Землі існував такий великий павук?

Хої, чомп.

Ах.

Величезний павук встромив свою ногу в маленького павучка і з'їв його.

Це все одно, що з'їсти снек.

Матінко, навіть Ви...!

Схоже, вона думає животом місцем.

А зараз нумо вибиратися звідси цілими і намагатися вижити!

Я побігла щодуху.

Лише коли я втомилася бігти, аж без змоги більше рухатися, я нарешті зупинилася.

Озираюся, а мене ніхто не переслідує з павучої орди.

Я думала, що помру.

Смерть одразу після народження - це так соромно.

Тепер, коли я прийшла до тями, я маю подумати про деякі речі.

Наразі я павучиха.

Я не можу цього не визнати.

Звичайно, людина не могла б легко перестрибувати власний зріст або вміти бігати вертикально по стіні.

Про що я кажу?

Я говорю про втечу.

Ви не можете просто втекти з місця, повного павуків, напряму.

Якщо порівнювати, то це все одно, що проштовхуватися повз тітоньок, які рояться навколо спеціальної пропозиції.

Який сміливий вчинок!

Ні, ну, я навіть на розпродажі раніше не ходила…

Так чи інакше, коли я тікала, я стрибнула і побігла по стіні, як ніндзя, і вирвалася з павучого оточення.

Коли я бігла, мені було незручно через велику кількість ніг, але я якось примудрялася рухати ними правильно, не заплутуючись.

Це так званий природний інстинкт?

Ну, якщо я можу рухати своїм тілом без жодних незручностей, то це добре.

Якщо я павучиха, то що це був за супер величезний павук, якого я щойно бачила?

Ун.

Враховуючи ситуацію, це була моя матінка чи мій батько?

Я не дуже багато знаю про екологію павуків, але в природі серед них певно були батьки, які з’їдали власну дитину.

Вони належать до тих видів, які починають полювати один на одного з моменту народження, тому немає нічого дивного в тому, що батьки їдять своїх дітей.

Якщо цей величезний павук - моя матінка, то чи стану я колись такого ж розміру?

Мене починає нудити від однієї думки про це.

Ні, павуки - корисні комахи, якї допомагають іншим. Хіба це не краще, ніж я в минулому житті?

Як дивно, мені чомусь стало сумно.

Ні, ні, ні.

Повернімося до думки, яка закралася нещодавно.

Той павук, порівняно з розмірами мого тіла, просто смішно гігантський.

Я не знаю точно, наскільки він великий, бо не знаю розміру мого тіла.

Якби я була справді маленькою павучишкою, розміром з кінчик мого пальця, добре.

Тоді я погодилася б на розмір, який мав би сенс для цього величезного павука.

Тож, його тіло має бути розміром з павука-птахоїда (тарантула).

Однак, якщо мій розмір більший, то цей величезний павук має бути новим видом, який ще не відкритий на землі.

Якщо це новий, невідкритий вид, це ще добре, але не варто бути оптимісткою після такого фантастичного досвіду реінкарнації!

Найшвидший спосіб дізнатися напевно - це визначити свій розмір.

Чи є щось, з чим я можу порівняти?

Я роззирнулася довкола.

Я, мабуть, в досить великій печері.

Хоча тут немає світла, але видимість хороша, навіть у темряві.

Я понишпорила навколо.

О, ц-це!

На землі були сліди людських ніг.

Ох!

Чітко видно сліди кількох людей!

Це означає, що тут були люди.

Точніше, це означає, що в цьому світі є люди.

Мене зворушило від думки, що тут існують люди.

Навпроти, я усвідомила жахливий факт.

Моє тіло було набагато більшим, ніж слід людини.

Ун.

Якщо припустити, що зріст людини близько 170 см, то мій розмір становить приблизно 1 м…

Ун.

Я припускала таке, коли побачила того величезного павука.

Я не павук, який живе на Землі, як не крути.

Іншими словами, це інший світ, не схожий на Землю, і я, як не прикро, чудовисько, велике вам спасибі!