Використовую підструпний трюк чесно і відкрито

《Досягнуто рівня майстерності. Навичка『Оцінка 2 рівень』підвищено до『Оцінка 3 рівень』》

Рівень навички піднявся досить легко.

Хоча пройшло не так багато часу з тих пір, я знову почала використовувати “Оцінку”. 

Рівень легко піднімається, якщо я не засиджуюся в будинку.

У мене складні почуття.

Ну, немає нічого кращого, ніж підвищення рівня, чи не так?

А що ж вона покаже на третьому рівні?

Відразу оцінюю себе.

『Малий Менший Таратект 5 рівень, Без імені』

О, тепер відображається рівень.

Вай.

Хаа.

Що ж, це плюс, але...

Цікаво, коли навичка досягне справді корисного рівня.

Мвах.

Однак, цікаво, наскільки сильним вважається мій вид, Малий Менший Таратект, в цьому підземеллі?

Коли я раптом подумала про це, сталося щось несподіване.

『Малий Менший Таратект: молода особина виродженого виду Таратект』

(Вироджений - втрата видом, породою тварин або сортом рослин таких важливих властивостей, як властивий їм рівень врожайності та продуктивності, гнучкої пристосовності до змін в умовах існування та інших характеристик, які є показниками життєздатності організмів.

Також мені пропонувало “занепадаючий”)

Щ-що...?

Це результат оцінки видової назви, що відобразилася в оцінці?

Подвійна оцінка?

Ох.

Здається, я щойно виявила важливий трюк?

Спробую ще.

『Таратект: павукоподібний вид монстрів』

Це вийшло!

Хіба це не дивовижно!?

Якщо під час оцінки з’явиться невідоме слово, його також можна оцінити.

Уха!

Опис поки що короткий, і інформації зовсім небагато, але якщо я підвищу свій рівень навички, це ж буде неймовірно?

Можливо зможу отримати цілу купу інформації за одне використання оцінки.

Фуйої!

Оціночко, мені так шкода за мої дурні слова, що ти нікудишня!

Відтепер я робитиму все можливе, щоб підвищити рівень навички!

Я в захваті від оцінки, але виникли 2 проблеми.

А саме: я хочу їсти! І спати!

Саме так.

Звісно, після того, як я щодуху тікала від несподіваного нападу на мій дім і блукала підземеллям, я голодна, втомлена і хочу спати.

Не те, щоб це було нестерпно, але рано чи пізно мені доведеться поїсти і поспати.

Наявність монстрів стосується цих двох проблем.

Щоб поїсти, треба знайти монстрів, перемогти їх і з'їсти.

З іншого боку, для сну потрібно, щоб монстри не змогли мене знайти.

Чи знайти їх, чи уникати. 

Дилема~

Хм.

Що ж, є рішення для обох проблем.

Я повинна зробити простий будинок для сну.

Так я зможу спати спокійно і зможу забезпечити себе їжею, якщо монстр потрапить у пастку. Вб'ю двох зайців одним пострілом.

Однак.

Оскільки я вже вирішила, що повинна битися, то хочу вбити свою здобич власними руками, наскільки це можливо.

Для сну я побудую простий будинок, бо інакше ніяк. Але я хочу провести хоча б одну битву.

Я буду використовувати його не для полювання, а лише як безпечне місце для сну.

Ну, а якщо в ньому застрягнуть якісь монстри, я з’їм їх без вагань.

А поки що продовжу блукати в пошуках доступних монстрів.

 

І ось. 

『Елро Жаба 3 рівень』

У проході, де я сховалася, з’явилася фігура моєї давньої знайомої - жаби.

Вона стоїть до мене спиною. І ще мене не помітила.

Чому б не зробити сюрприз?

Ах, вона помітила.

Тьху.

Кішаа!

Перш за все, залякуємо.

Тьху!

Оваа?

Ти, це не чесно, раптово плюватися в мене!

Я ледве ухилилася!

Тьху! Тьху! Тьху!

Не плюйся підряд!

Ова, ова, оуфу!

Як я можу уникнути стільки відразу!

Ой, ой, ой! Боляче!

Завдяки моїй стійкості, це набагато легше, ніж тоді, вперше, але все одно боляче!

Я не знала, що ти така енергійна, якщо тебе не стримує павутина!

Тьху! Тьху! Тьху!

Чекай, чекай, зачекай!

Піґ’я!?

Я не змогла уникнути атаки!

Це погано, якщо так продовжиться, це буде одностороння бійня!

Немає іншого вибору, окрім як здійснити самогубну атаку!

Тьху! Тьху! Тьху!

Ти збираєшся робити той самий хід знову і знову?

Після стількох атак, я знаю, що ти можеш плюнути лише 3 рази!

Не варто недооцінювати спостережливе око гравця та техніку уникнення, відому як Ідатен!

Уникаю слини!

Замахуюся кігтями на жабу!

Куу, як і очікувалося, вона ухилилася стрибком. І вдарила мене язиком!

Бум!

Боляче!

Язик не вдарив мене, а наче розтрощив.

Більше того, на її язику була кислота, і біль відчувався не лише від удару, а й від роз’їдання кислотою.

Оуу.

Це серйозна рана.

Якби існував показник витривалості, то був би в небезпечній зоні.

Якщо я отримаю ще один удар, мені кінець.

Але цього не станеться.

Переможець вже визначений.

Я розставила павутину там, де скакала жаба.

Трюк простий.

Я просто відпускала нитку на землю, поки уникала атак жаби.

Схоже, я несвідомо випускаю павутину, поки рухаюся.

І я цим скористалася.

Я збільшила липкість ниток, які несвідомо випустила.

Все, що залишалося зробити, це направити жабу в потрібне місце.

Я відрегулювала кут і швидкість атаки кігтями, щоб змусити її стрибнути туди.

Але я не очікувала, що вона контратакуватиме з повітря...

Жаба приземлилася прямо на нитки.

Я нещадно намотую на неї ще павутини.

Далі все очевидно.

Кусь!

Мій перший справжній бій закінчився незначною перемогою.