Мо~ток ни~ток. Мо~ток ни~ток?

Між двома моїми передніми лапами натягнута тонка біла нитка.

Вона розтягується, коли я її тягну. А коли відпускаю, вона поступово повертається до своєї початкової довжини.

Так, вона наче гумова, як я і хотіла.

 

Що я роблю?

Я дізналася, що павутина - це навичка, тому експериментую з нею, щоб підняти її рівень.

Досі я використовувала павутину лише для того, щоб розставляти плетива та утримувати здобич, яка в них потрапила.

Все ж, я мало що розумію у своїх нитках, хоча я сама їх створюю. 

Еге ж?

Покинути свій дім і підняти рівень?

Ні, я не можу цього зробити.

Я була така схвильована одразу після того, як підвищила рівень, але тепер, коли я охолонула, я думаю, що це неможливо, чи не так? Я думаю, що це неможливо.

Ось, подумай про це.

Ви думаєте, що дівчина, чия єдина перевага - геймінг, може перемогти в реальному бою?

Це неможливо.

Навіть якщо її тіло - монстр, це не має сенсу, якщо сутність, яка змушує його рухатися, - нікчема.

Існує величезна різниця між реальними рухами тіла та керування персонажем.

Персонаж не втомлюється, але те не можна сказати, про реальність, де витривалість витрачається дуже швидко.

А в моєму попередньому житті я була кволою дівчиною, яка задихалася, просто ідучи до школи.

Думаю, було б важко боротися зі справжнім монстром, який спирається на свої дикі інстинкти.

Можливо, я і змогла б це зробити, але невдача = смерть. Я хочу уникнути такого ризику.

Отже, у мене набагато більше шансів на перемогу, якщо розкину павутину і чекатиму, поки бідолашна здобич потрапить у пастку.

Це безпечніше і набагато ефективніше, ніж безцільно блукати підземеллям.

Я впевнена, що настане день, коли мені доведеться покинути свій дім, але я вважаю за краще, щоб це сталося після підвищення мого рівня та за наявності кращого захисту.

У мережевих іграх я використовувала персонажів з безрозсудними характеристиками, але в інших іграх я прагнула підняти рівень на ранніх стадіях.

Так приємно перемагати босів і підвищувати рівень під веселе мугикання.

Особливо зараз, коли на кону моє життя, я повинна діяти обережно, поки не матиму впевненості у перемозі над монстрами.

Тож, щоб досягти цього, я наразі підвищую майстерність павутини.

Якщо подумати, то ця павутина - моя рятівна нитка.

Я здригнулася від думки, що якби не змогла сплести собі домівку та досі блукала б підземеллям, то, напевно, не вижила б.

Не змогла б спокійно спати чи вполювати здобич.

Це все завдяки павутині я можу жити таким комфортним життям, як зараз.

Тож якщо подумати, то її покращення є головним пріоритетом.

Я не знаю, що саме змінюється при піднятті рівня, але шкоди точно не буде.

Окрім того, щоб просто заліплювати всюди павутину та підвищувати рівень навички, я маю з'ясувати її властивості, тож перевіряю її різними способами.

Я створювала павутину та спробувала відрегулювати товщину, липкість, міцність та еластичність.

Скоригувати товщину було досить легко.

Я захотіла зробити павутину тонюсінькою і в мене вийшло.

Я не змогла зробити її настільки тонкою, щоб вона була невидимою, але вдалося досягти товщини як у волосини.

У темряві цього підземелля її б мало бути набагато важче розгледіти навіть так.

Однак, як я з'ясувала при перевірці на міцність, чим тонша нитка, тим легше її розірвати.

Що ж, з цим не посперечаєшся.

Це ж логічно, що чим тонша нитка, тим крихкішою вона стає.

Якщо рівень буде підвищуватися, можливо, міцність збільшиться, тож будемо сподіватися на краще.

З іншого боку, якщо зробити її товстішою, то міцність зросте.

Найтовстіша нитка, яку я можу створити на даний момент, має діаметр близько 2 см.

Це приблизно товщина звичайної мотузки.

Ну, це максимальна товщина, яку я можу створити зараз, але можна зробити її товстішою, зв'язавши багато пасом разом.

Але на це потрібно багато зусиль.

 

Чесно кажучи, я шкодую, що експериментувала з липкістю.

Люди схильні думати, що всі павутинні нитки липкі, але насправді це не так.

Павуки самі не застрягають на своєму павутинні тому, що вони знають де розташовані нелипкі нитки.

Я зрозуміла це, коли інстинктивно плела павутину.

Щоб дослідити її більше, я почала експериментувати, і врешті-решт заплуталася у власній павутині.

Ах, звісно.

Щоб дізнатися про правильне використання обох типів ниток, ось треба було заплутатися у власних нитках!

Тож я застрягла у власній павутині, яку випустила сама, як ідіотка. 

Це через нетерплячку.

Насправді, якби я не зрозуміла, що липкість можна зменшити навіть після того, як я випустила павутину, то загинула б як дурепа, втрапивши у власну пастку.

Я виявила, що нитки, які я витягнула зі своїх сідниць, здавалося, могли певною мірою змінити свої властивості, якщо вони все ще були з’єднані із гузницею.

Потім я спробувала змінити властивості ниток, від'єднаних від сідниць, і виявила, що їх зміна невелика.

 

Я вирішила перевірити міцність, щоб повернутися до початкового наміру.

Я підтвердила, що вона стає крихкою, коли тонка, і міцною, коли товста, але, на жаль, я не зрозуміла, яку силу павутина може витримати.

Що я маю на увазі?

Тому що, коли я випробовувала її на міцність, скільки б сили я не докладала, я не змогла її розірвати.

Жахаюче, вона була настільки міцною, що я не змогла її перекусити своїми іклами.

Якби я б таки остаточно заплуталася в цих нитках, то не змогла би швидко вибратися.

Ну, можуть бути монстри, набагато сильніші за мене, які змогли б розірвати мою нитку на тисячу шматочків. Тому надмірна самовпевненість - це табу.

 

Результатом останнього експерименту з еластичністю є нитка, яка зараз дригається в моїй руці.

Ун.

Здається, що ця еластична павутина може бути досить корисною.

Якщо я прив'яжу до неї відповідний камінь або щось подібне, то зможу використовувати її як строп.

(Я не знаю як інакше це перекласти. В англійському варіані тут використовується sling

Строп, штроп — мотузка для тяги або підйому; мотузок, канат або металевий трос, який застосовується для підвішування вантажу до підйомного крана)

Та і, здається, що є ще багато способів її використати. Корисна річ.

 

Я дуже задоволена результатами експерименту.

Але навіть після всіх цих зусиль рівень не підвищився.

Крім того, виникла проблема, яку я не могла ігнорувати.

Чим більше павутини я створюю, тим більше сил витрачається.

Я маю на увазі, що зараз я нестерпно голодна, хоча пройшло не так багато часу з тих пір, як я з’їла жабу.

Не те, щоб зараз я особливо кудись витрачаю енергію, але якщо наступного разу захочу створити багато павутини, мені краще спершу наповнити свій шлунок, інакше я опинюся в небезпеці.