Секрет терміналу

Загалом, коли справа доходила до ігор з привидами, результат один: перемога над привидом означала виживання, програш – смерть.

Наразі Шерлок був першим, хто зіграв у "камінь-ножиці-папір" із дзеркальним привидом, але ніхто не міг передбачити, хто буде наступним. Ось чому Тянь Дзи поставив себе на місце привида і аналізував це з великою обережністю.

Під напруженим поглядом Тянь Дзи рука дзеркального привида у вікні рухалася зверху вниз, повільно опускаючись. Опустившись до талії, долоня утворила камінь. Таке положення трималося недовго, коли повністю змінилося на ножиці.

Що стосується Сяо Лі, він спочатку почав з паперу, на пів дорозі змінив на камінь, але врешті перетворив на ножиці.

Гарна перемога обернулася нічиєю!

Тянь Дзи ледь не вирвало кров'ю від злості. Він не міг зрозуміти, про що думає Шерлок. Він не міг не глянути на хлопця й виявив, що ця людина не була здивована результатом. Він сам спричинив цю нічию.

Сяо Лі злегка схилив голову набік. Цього разу поїзд проїхав через кілька нерівностей, коли він подивився на свою праву руку й підняв куточок губ: «Нічия, я виграв».

Убитий горем Тянь Дзи: «???»

Чи не була нічия? Як він виграв? Ти переміг в плані дивацтва?

Однак, на подив Тянь Дзи, дзеркальний привид у вікні зблід. Він змінився з відображення Сяо Лі на свій початковий вигляд. Цей привид ось-ось розтане.

Тянь Дзи помітив, що спочатку права рука Сяо Лі відображалася в лівій руці привида. Тепер ліва рука привида взагалі не рухалась.

Сяо Лі простягнув ліву руку до привида вікна поїзда і сказав: «Ще раз».

Привид був нерухомий, дивлячись на Сяо Лі. Це могла бути лише ілюзія Тянь Дзи, але він відчув, що в очах привида з'являється легка паніка.

Привид промовив хрипким голосом: «Ти вже виграв».

Тянь Дзи: «......»

Справді виграв? Що ж це за камінь-ножиці-папір?

«Знаю», — Сяо Лі правою рукою торкнувся привида у вікні. Він ритмічно стукав по вікну, знову й знову вдаряючи дзеркального привида по обличчю: «Я виграв один раз, тож ти не можеш мене вбити. А якщо я виграю вдруге, що я отримаю?»

Він заговорив й задумливо додав: «Або ти щось втратиш?»

«Мені трохи цікаво».

Сяо Лі не дочекався відповіді дзеркального привида. Він знову простягнув руку й зіграв із дзеркальним привидом в камінь-ножиці-папір.

Здавалося, що дзеркальний привид не міг протистояти цій силі, і йому довелося синхронізуватися із Сяо Лі. Кулак спочатку утворив ножиці, перш ніж закріпитися на камені. З боку Сяо Лі папір змінився на камінь.

Нічия.

Права рука дзеркального привида також була прибита до вікна.

Таким чином гра в камінь-ножиці-папір силою затримала дві руки привида у цьому вікні. Піти звідси він не зможе, якщо тільки не відрубає собі руки.

Сяо Лі подивився на хворобливий вираз обличчя привида, і раптом простягнув руку, щоб відчинити вікно. Дзеркальний привид у вікні був затиснутий між іншим склом, і все його обличчя було стиснуте та деформоване.

Здавалося, це його зацікавило, тому він двічі відчинив і зачинив вікно, так що привид продовжував звиватися між розслабленням і стисканням.

Тянь Дзи побачив цю сцену, таємно вщипнув себе, вже задихаючись від болю. Потім він повернувся до Дзян Їдже і запитав: «Я що, сліпий? Хіба це не була нічия?»

Дзян Їдже обернувся, щоб поглянути на хворобливого привида у вікні, і в його серці з'явився якийсь страх. Цей страх виник через веселу усмішку Шерлока. Він відкашлявся й сказав: «Я також бачив, що нічия... Шерлоку, що відбувається?»

Сяо Лі зачинив вікно, заблокувавши холодне повітря ззовні. Він повернувся і запитав: «А як ти думаєш?»

«Ножиці, камінь, папір – чи не надано цьому якогось додаткового значення? Схоже на чорну вівцю, білу квітку і сонце, — задумався Тянь Дзи. — Якщо ви одночасно вибираєте один і той самий символ, це означає, що ти вже зрозумів його думки. Біла квітка і біла квітка взаємно нейтралізують одна одну...»

На цих словах він зупинився, не зміг продовжити і безневинно подивився на Сяо Лі, сухо сказавши: «Поясни, будь ласка.»

Сяо Лі засміявся, почувши його складні роздуми: «Нейтралізація? Ти що, думаєш, це якась гра на зразок "Веселого знищувача"*?»

*开心消消乐 (Kāixīn xiāo xiāo lè) – відома в Китаї казуальна гра в жанрі "три в ряд"

Тянь Дзи: «...»

Якби не Шерлок, він би й не подумав про такі глибокі образи!

Перш ніж Тянь Дзи встиг розлютитися, Сяо Лі поплескав юнака по плечу та змінив тему, запитавши з ентузіазмом: «Поверхня води та вікно вагону, як думаєш, що між ними спільного?»

Цього разу, після миті роздумів, Тянь Дзи згадав їхні дзеркальні відображення у вікні та відповів: «Дзеркальна поверхня».

«Правильно», — Сяо Лі кивнув: «Це і є ключем до гри в камінь-ножиці-папір».

«У цій грі, як тільки дзеркальний привид попросив вас зіграти разом з ним, ви повинні виконувати такі ж дії, що й він. Це значення дзеркального відображення».

«Незалежно від того, виграєте ви чи програєте, результат буде протилежним дзеркальному. Виграш – програш, програш – програш, лише нічия – виграш. Це справжнє "дзеркало", а "дзеркало" не має власних думок. Воно може лише залишатися на місці, відображаючи іншу сторону справжньої людини».

Тянь Дзи подивився на привида: «Від моменту, коли ти вперше побачив відображення, до початку гри минуло тільки дві хвилини. І ти одразу подумав про нічию?»

«А чи потрібно над цим довго думати? Знаючи, що це дзеркальний привид, ти повинен був подумати про це безпосередньо», — Сяо Лі з жалем додав: «Але врешті я не очікував, що воно застрягне тут і стане справжнім дзеркалом, якщо я двічі переможу. Інакше я б носив із собою фрагмент дзеркала».

Повернути дзеркального привида, щоб уважно його дослідити.

Він знову торкнувся вікна й постукав у нього. Він відчув його товщину і сказав собі: «Здається, його не розіб'єш».

І дзеркальний привид, і Тянь Дзи – обидва показали перелякані вирази.

А якщо можна було розбити, що б ти зробив?!

Дзян Їдже був найстабільнішим серед них. Він вчасно перервав дії Сяо Лі, запропонувавши: «Завдяки Шерлоку криза привида третьої станції була усунена. Нам залишається лише зіткнутися з привидом Бі Сяня. Тоді краще піти перевірити розклад маршруту».

Сяо Лі проти цього не заперечував. Він помахав на прощання привиду на вікні та пішов разом з іншими до купе Ден Каня.

Оригінальний маршрут показував【29 квітня, 21:30 до 21:35, станція Вербовий берег*】. Модифікована плямами крові зупинка ще не відображалась.

*або станція 柳岸 (Liǔ àn) – Льов Ань

«Інтервал знову подовжено», — Дзян Їдже хвилювався: «Далі ще четверта і п'ята станції. Можливо, між ними буде п'ять днів».

Сяо Лі сперся на стіл, притиснувши руку до маршруту. Потім він раптом сказав: «Занадто довго».

«Нічого з цим не вдієш. Ми самі винні, що не захистили пасажирів», — Тянь Дзи знизав плечима: «Принаймні дзеркальний привид тепер прибитий до вікна. Хоч видихнути можна».

«Повинен бути спосіб покінчити з цим раніше, але ми ще про це не думали», — упевнено сказав Сяо Лі.

Відповідно до стилю місій, загалом існувало два способи впоратися з ними: перший – взяти ініціативу, а другий – пасивно уникати. Цього разу обидва завдання полягали в пасивному униканні. Це може означати лише одне: рішення взяти ініціативу приховано дуже глибоко.

Сяо Лі на дві секунди глянув у вікно вагона. Краєвид, повз який проїжджав поїзд-привид, знову змінився, проходячи через дерева. Тоді він раптом згадав слова, сказані Лао Ваном перед відходом. Реінкарнатор скористався квитком-привидом, щоб сісти сюди. Тож як поїзд-привид дізнався про це і дозволив піднятися?

Здавалося, Сяо Лі знайшов підказку. Він розвернувся, вийшов з кімнати та попрямував до передньої частини поїзда.

«Гей, Шерлоку!» — Тянь Дзи був трохи повільнішим, бо коли він крикнув, ця людина вже пішла. Йому довелося запитати Дзян Їдже та Ву Тяньї: «Наздоженемо та подивимося?»

Дзян Їдже кивнув і погнався за Сяо Лі.

Пункт призначення Сяо Лі був дуже простим – найперше приміщення поїзда.

Оригінальний водій, мабуть, був вбитий привидами. Невідомо, чи то духовна сила, чи справжній привид зараз керував цим поїздом.

Сяо Лі пройшов крізь вагони і нарешті зупинився перед зачиненими дверима кабіни водія.

Тань Лі висунула голову з кишені. Замість волосся, цього разу вона простягнула палець і вставила його в замкову щілину, тим самим відчинивши двері.

Приміщення було порожнє, світло не вмикалося. Попереду була непроглядна темрява, що різко контрастувало з вагонами, в яких не вимикали світло 24 години на добу.

Перед сидінням водія розташовувався пульт управління з безліччю кнопок, покажчиків і складною картою маршруту.

Здавалося, що засоби керування були зафіксовані певним типом енергії, і ними можна було керувати лише за фіксованим маршрутом.

Сяо Лі спробував торкнутися рукою керма та повернути його на правий бік, але той не рухався. Людськими силами з цим не впоратись.

Він подивився на карту маршруту в кутку екрана перед собою. Вона показувала ділянку після третьої станції, але четверта станція поки не відображалась. Так само, як в розкладі. Тож чи могло це означати...

Наступну зупинку ще не визначили?

Кожна станція була визначена за пів години до прибуття.

Це був просто поїзд-привид, який не мав фіксованого маршруту.

Якщо вони хотіли дістатися терміналу, їм потрібно лише...

Сяо Лі розвернувся, відпустив кермо й побіг до кімнати Ден Каня.

Він наштовхнувся на Тянь Дзи та інших біля дверей кабіни водія. Сказавши "Я знаю", він побіг туди, звідки вони прийшли.

Тянь Дзи оглянув кімнату водія, перш ніж швидко розвернутися, щоб погнатися за Сяо Лі: «Що знаєш? Чи можеш ти перестати бути таким загадковим?»

Він хотів повернутися до свого спокійного стану, але, зіткнувшись із Шерлоком, не міг не загарчати.

Вони повернулися до купе Ден Каня і побачили Сяо Лі, який схилився над столом з ручкою в руці. Здавалося, він хотів щось вписати у розклад.

Тянь Дзи був шокований: «Зупинись, що ти хочеш зробити?»

Ручка Сяо Лі зупинилася в повітрі, і він пояснив Тянь Дзи: «Маршрут руху поїзда-привида нефіксований. Він рухається вперед відповідно до того, що заплановано в розкладі. Наступна зупинка досі не показана, оскільки її ще не обрали».

Іноді не було потреби багато говорити. Дзян Їдже почув ці слова й одразу зрозумів: «Ми були обдурені завданням».

«Так, нам потрібно лише вказати наступною зупинкою термінал і тоді це стане кінцевою точкою призначення».

Сяо Лі схилив голову і написав ручкою оригінальний час. Під зміненою третьою станцією він вказав:【 26 квітня, 23:11, термінал міста С.】

Конкретний час і місце не мали значення. Місце могло бути будь-яке, а час – просто близький до того, що зараз. Єдиним важливим було слово "термінал".

До часу, вказаного Сяо Лі, залишалось лише п'ять хвилин.

Через п'ять хвилин вони прибудуть до кінцевого пункту призначення і завершать місію.

І це було рішення першого завдання. Інакше, якщо вони продовжуватимуть чекати, то навіть досягнувши п'ятої зупинки, вони не дійдуть кінця. Попереду був постійний потік новий станцій, оскільки цей поїзд-привид їздив нескінченно.

Не було тут ніякого терміналу.

Ву Тяньї вже була готова, що цей світ завершиться нескоро, а може, вона й зовсім його не пройде. Вона досі тримала пляшку води, яку кинув їй Сяо Лі. Дівчина із вдячністю сказала: «Дякую, брате Шерлоку! Ти такий дивовижний».

Сяо Лі надовго замовк. Він торкнувся свого носа, тому що йому було незвично сприймати таку щиру вдячність. Через деякий час він нарешті відповів: «Так, дякую».

Дзян Їдже усміхнувся: «Було б чудово, якби наступного разу я міг мати такого товариша по команді, як ти».

«Насправді це мій особистий номер телефону. Щоб показати щирість, я передам тільки свій, без обміну номерами», — Дзян Їдже вийняв із кишені аркуш паперу та позичив ручку Сяо Лі, щоб написати рядок цифр і своє ім'я: «Не зрозумій мене неправильно. Я думаю, що ти дуже хороший і хочу подружитися заздалегідь. Якщо одного дня захочеш об'єднатися зі мною, просто зателефонуй за цим номером».

Сяо Лі відклав папірець і ручку й кивнув.

Тянь Дзи нічого не сказав. Він дочекався, коли Дзян Їдже дасть свій номер Сяо Лі, перш ніж безвиразно натиснути щось на телефоні. Цього разу звук старого калькулятора видав інше число. Він підрахував чітко й точно: 136XXXXXXX7680

Очевидно, це був номер телефону.

Сяо Лі: «.........»

Він не поворухнувся і не дістав телефон, щоб записати номер, через що Тянь Дзи почувався трохи розгубленим.

Сяо Лі спочатку цього не виявив. Потім він стикнувся очима з поглядом Тянь Дзи, який здавався дуже скривдженим. Він постукав пальцем по скроні й сказав: «...Я записав номер».

Тянь Дзи задоволено кивнув. Потім він поворухнув пальцями й ввів ще один рядок цифр.

Старомодний калькулятор видавав райдужний звук: 999999999...

Це була перевернута 6!

У постійному повторенні цієї дев'ятки, п'ять хвилин промайнули дуже швидко. У той момент, коли поїзд-привид зупинився, вискочила маленька жовта книжка:

【 Реінкарнатор Сяо Лі перетворив оригінальне завдання 1 на підмісію з кількома привидами рівня А, рівень оцінки S. Місія виконана на 90%. Було отримано 1000 монет виживання. 】

【 Конвертація сценарію. 】

【 3, 2, 1—】

【 Супер круто. 】

【Оплески, махання світловими паличками*. 】

*打call – інтернет-сленґ, що походить від японської культури концертної підтримки в прямому ефірі. Зі світловими паличками завзяті шанувальники стрибають, плескають, розмахують, скандують гасла, аби підбадьорити співака. Все це відбувається гармонійно, у ритм з музикою

──────────────────────

Автору є що сказати:

Дзеркальний привид: Я ненавиджу тебе. Ти пішов, так міг би мене відпустити? Я не хочу бути прив'язаним до вікна. Аааа, я не такий, як ваша Тань Лі, яка любить роздивлятись краєвиди!

примітка ryouko_san: оххх, яка насичена арка. і дуже складно вона далась в перекладі, так мозок в мене ще не вибухав. що ж... як вам? сподобалась? чи попередні арки були краще?)) ну мені тянь дзи (жаба) вже як рідний став