— Малюк А? Це що жарт?

 

[Якщо бути точним, то ти знаходишся тут саме тому, що я привів тебе в цей світ].

 

Цзі Цінцін злегка тремтячим голосом промовила:

 

— Не треба мені показувати ніякого виходу зі скрутного становища, я й сама тобі скажу все, що треба: просто поверни мене назад і всі мої проблеми будуть вирішені!

 

[На жаль, я не можу виконати цей запит. У твоєму оригінальному світі ти вже мертва, тож повернення перетворить тебе на жменьку попелу. Але я можу допомогти тобі розв'язати нинішнє питання з компенсацією у 20 мільйонів].

 

Що ж, доведеться задовольнитися з малого.

 

— І як мені розв'язати цю проблему?

 

[Якщо ти вийдеш заміж за Лу Лісіна, то після його смерті успадкуєш всі його статки].

 

Цзі Цінцін задумалася: невже цей світ настільки чудовий? Вона зможе вийти заміж за кого схоче?

 

— І які ж у нього статки?

 

[Щонайменше кілька сотень мільярдів доларів].

 

Цзі Цінцін втратила мову.

 

— ...Д-добре, — неохоче погодилася Цзі Цінцін. «Цей світ справді божевільний».

 

В Китаї живе 1,4 мільярда людей. Навіть якщо цей чоловік роздасть кожному по тисячі юанів, він все ще буде мільярдером і борг у 20 мільйонів для нього навіть не вартий згадки.

 

// П.п.: Курс долара у Китаї в 2019 році (рік виходу новели) коливався близько 6,7-6,8 юаня за долар. Також варто зазначити, що у нашому світі найбагатший китаєць на той момент мав статки «лише» у 38,2 мільярда доларів.

 

— То що мені треба робити?

 

[По-перше, відчини двері].

 

У двері постукали.

 

Цзі Цінцін заглянула у дверне вічко й помітила чоловіка у діловому костюмі, а коли відкрила двері, то побачила поруч ще чотирьох чи п'ятьох бездоганно вдягнених чоловіків.

 

Цзі Цінцін мимоволі відступила назад. «Це що, мафія?!»

 

Чоловік, що очолював групу, запитав: 

 

— Панянко Цзі?

 

Вже трохи перелякана дівчина відгукнулась:

 

— Це я.

 

— Наш шановний старший господар розшукує вас у якійсь справі. Чи не могли б ви піти з нами, — сказав той тоном, зовсім не схожим на запитання.

 

Чоловік був одягнений не тільки у костюм, а й у сонцезахисні окуляри, тому неможливо було роздивитися його обличчя достатньо, щоб зрозуміти деталі. Від такого офіційного ставлення серце Цзі Цінцін остаточно стиснулось від жаху.

 

[Іди, іди з ними. Негайно йди з ними!]

 

— Одну хвилинку, — Цзі Цінцін повернулася до кімнати, щоб перевдягнутися у вуличне, й тоді услід за групою чоловіків спустилася по сходах.

 

На вулиці було темно й вітряно, до того ж район був елітний, тому людей було зовсім мало.

 

На стоянці внизу стояли припарковані чотири розкішні автомобілі класу люкс, чорні, ніби сама пітьма. Чоловік, що йшов попереду, відчинив двері однієї з машин і жестом запросив дівчину сідати.

 

Цзі Цінцін обережно сіла на заднє сидіння. Зовні вона виглядала спокійною, але всередині вже ледве не зомліла від страху, спостерігаючи за обтягненою чорним костюмом спиною чоловіка, який сів на переднє пасажирське сидіння.

 

— Куди ми їдемо?

 

— До лікарні.

 

— А хто ваш старший господар?

 

— Поважний пан старійшина Лу.

 

Цзі Цінцін замовкла, згадуючи мізерну інформацію про Лу Лісіна, що збереглася у її пам'яті.

 

Лу Лісін, 30 років, 189 см, студент магістратури відомого університету. Місяць тому потрапив у ДТП і з того часу знаходиться у нестабільному стані. Він і досі не прийшов до тями. Жінкам багато уваги не приділяв. Проте ходили чутки, що у нього є деякі садистські нахили. Непоступливий і владний, Лу Лісін мав доволі жорсткий і непередбачуваний характер. Казали, навіть, що в нього є приватний підвал, з якого домашні слуги часто чують глухі крики.

 

У романі мало описів Лу Лісіна й більшість з них закороткі. Він з'являється лише у хвилини відчаю, щоб переломити ситуацію. Та чим більше не договорюється, тим більше уваги привертає таємниця.

 

Найважливіше те, що Лу Лісін — старший брат колишнього хлопця Цзі Цінцін, якому вона дала відкоша.

 

— То чому шановний пане Лу шукає мене?

 

— Мені це невідомо. Панна Цзі зможе про все дізнатись, коли ми приїдемо до лікарні.

 

Цзі Цінцін перевела погляд на пейзажі, що швидко проминали за вікном автомобіля, змушуючи себе заспокоїтися.

 

***

 

За дві години до того.

 

Оманливо заспокійливу тишу передпокою палати інтенсивної терапії порушили квапливі кроки.

 

— Шановний пане Лу, стан молодшого пана Лу не викликає оптимізму. Основні органи починають відмовляти. Ми будемо робити все можливе, щоб допомогти, проте, будь ласка, ви маєте підписати ось це сповіщення про критичний стан.

 

Сивочолий старий узяв з рук лікаря лист зі сповіщенням й ручкою, що здалася важкою, немов пудова гиря, риска за рискою ретельно вписав своє ім’я.

 

— Доведеться нам іще потурбувати вас, лікарю.

 

Жити чи померти вирішує доля. Цей поважний старий вже дожив до того віку, коли життя й смерть сприймаються однаково спокійно. Народжуватися, старіти, хворіти й вмирати — то все людська природа, у яку неможливо втрутитися. Але пан Лу не міг змиритися з тим, що це може статися з його онуком, за яким він так старанно доглядав стільки років. Батьки не повинні ховати дітей.

 

Поважний старійшина, скориставшись допомогою оточення, опустився у крісло у передпокої, і його спина, яка все життя була непохитно прямою, зігнулась, враз перетворивши його на старезного дідугана.

 

Знов пролунали різкі звуки кроків й новоприбулий щось прошепотів на вухо старому.

 

— Цзі Цінцін? Це особисто майстер Вень сказав?

 

— Так, майстер Вень сказав: якщо молодий господар одружиться з дівчиною на ім’я Цзі Цінцін, він зможе повернути долю на своє. Ось це інформація на Цзі Цінцін, будь ласка, перегляньте її.

 

Старий пан погортав папери у простягнутій йому теці й кинув лише: «Іди й знайди!»

 

Чоловік із сумнівом перепитав:

 

— Шановний пане, то сказане цим майстром Венєм справді істинне чи це маячня?

 

Старий заплющив очі й перегорнув  руками кілька намистин на буддійських чотках. Не те щоб він вірив у потойбічні сили або ж богів, проте чим ближче до нього підступав похилий вік, тим більше йому хотілося відчути душевний спокій.

 

— Того року саме майстер Вень порадив одружити Лу Бейчуаня, який понад рік пролежав у комі після ДТП, на дочці сім’ї Є. Він одружився з Є Чжень й справді опритомнів десь через місяць. Краще вже повірити у те, що неймовірні таємниці існують.

 

// П.п.: Це пасхалка до іншого твору цього ж автора «Я вагітна дитиною лиходія», який, сподіваюсь, ми з часом також перекладемо.

 

Чоловік кивнув, повернувся й вийшов.

 

Невідомо, скільки обертів зробила низка намистин в руках старого пана Лу, перш ніж у коридорі знову залунали кроки. Нарешті чотки зупинилися, старійшина Лу відкрив очі й глянув на дівчину, що стояла перед ним.

 

— То це ти наша щаслива Цзі? — очі горем битого старого, палали смолоскипами.

 

// П.п.: Пане Лу, називаючи героїню, використовує омонім до її імені, який означає «щастя, вдача; щасливий».

 

— Так, я Цзі Цінцін.

 

Старійшина Лу показав на палату інтенсивної терапії:

 

— Всередині лежить мій онук. Його звуть Лу Лісін. Він отримав серйозні травми в автомобільній аварії місяць тому і весь цей місяць не повертався до тями. Майстер Вень сказав, що якщо я дозволю моєму онукові одружитися з тобою, його доля може змінитися. Пані Цзі, ви ж розумієте, про що іде мова?

 

Цзі Цінцін злегка ствердно хитнула головою. Від слів старого її охопило полегшення.

 

Та це ж просто та ситуація, коли старше покоління у відчаї хапається за соломину заради душевного спокою.

 

— Я розумію.

 

— Я поінформований про всі обставини щодо тебе й сьогодні запросив тебе, щоб запитати: чи погодишся ти одружитися з моїм онуком?

 

Цзі Цінцін сторожко насупилася.

 

[Погоджуйся! Швидше кажи йому «так»! Якщо зволікатимеш, Лу Лісін вже стане мерцем!!! Подумай про свої борги у 20 мільйонів юанів і одружись із чоловіком, який коштує майже трильйон доларів. Чи доведеться тобі ще колись турбуватись про їжу чи одяг? Він помирає, тож тобі навіть не доведеться спати з ним! За ім'я пані Лу ти зможеш отримати кілька сотень мільярдів доларів! Виходь за нього заміж і зможеш жити як у Христа в запічку! Давай! Вперед-впепед! Це ж чудовий варіант без жодного програшу!]

 

— Якщо ти погодишся вийти заміж за мого онука, я зможу розв'язати твою проблему з судовою справою.

 

За своє життя старійшина Лу зустрічав чимало людей, тому його очі непросто обдурити. Погляд цієї дівчини був яскравим і чистим, а манери — скромними, зовсім не схожі на людину, змальовану в інтернеті.

 

А в Цзі Цінцін серце калатало, ніби тулумбас.

 

Чого вона боїться насправді?

 

Звичайно, судового позову!

 

Якщо вона не зможе виплатити 20 мільйонів, то потрапить до в’язниці, а щоб отримати ті 20 мільйонів, оригінальній Цінцін довелося стати утриманкою.

 

Слова старого неймовірно привабливі. Тепер, коли вона стала лиходійкою Цзі Цінцін, що мала борг у 20 мільйонів та налаштувала проти себе головних героїв роману, навряд чи у неї вийде просто розгорнутися і піти.

 

До того ж чи зможе вона зберегти своє місце у шоубізнесі, не маючи ані підтримки, ані гарної репутації?

 

Цзі Цінцін подумала про своє жалюгідне майбутнє, заплющила очі й примусила серце замовкнути. А що їй ще лишилося? Якщо не можеш вийти заміж за кохання, то одружуйся з грошима. Вона з цим упорається.

 

Як сказав Малюк А, сто мільярдів за життя в якості вдови — безпрограшна угода!

 

— Я знаю, що шлюб — то не дитяча іграшка, тож не поспішай і поміркуй гарненько.

 

У коридорі запанувала тиша. Цзи Цінцін, здавалося, чула власне серцебиття, і кожен поштовх спонукав її швидше прийняти це рішення.

 

[Одного разу, — зашепотіло десь у її голові, — переді мною була можливість багатого шлюбу, та я не надала цьому значення, а оцінила лише коли втратила ту можливість. Тепер це найболючіший спогад в моєму житті. Якби Вищі сили надали мені ще один шанс, я б воліла сказати тим сотням мільярдів лише два слова...]

 

— Я згодна.

 

Хтось подав їй ручку та документ із порожньою графою для підпису внизу.

 

Цзі Цінцін стисла їх, очікуючи доки її дихання заспокоїться, а руки перестануть тремтіти.

 

— Варто тобі підписати тут і ти станеш моєю, Лу Ліфена, онукою та невісткою.

 

Цзі Цінцін глибоко вдихнула, підняла ручку й вписала своє ім'я у відповідну графу.

 

[Бінго! Завдання виконане. Бажаю тобі якнайшвидшого народження дорогоцінного сина!]

 

// П.п.: Це побажання є стандартним вітанням китайських молодят, але я майже впевнена, що це також величезний спойлер для нас від Малюка А (^ω^)


=============
// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі: @smakolyky_tl або на сайті https://smakolykytl.site.

Далі

Розділ 2.1

У палаті було тихо-тихо, чулося лише тихе попискування сигналу кардіомонітора. На вікні стояло кілька горщиків з рослинами, що сяяли зеленню у сонячному промінні.   Цзі Цінцін підійшла до лікарняного ліжка і з неприхованим жалем подивилася на важкохворого, який поволі помирав на ньому.   У романі цей чоловік дійсно помер в наступні кілька днів, через що головний герой був змушений покинути своє бідарське життя інкогніто й повернутися до сім’ї Лу.   Він був чудовою людиною, але яким би гарним він не був, все одно не зміг подолати долю, яка призначила йому хворобу та смерть. Йому довелося цілий місяць мучитися у стані, в якому звичайна людина не протрималася б і трьох днів.   Кажуть, що гроші незначущі: людина народжується без них і не здатна забрати їх із собою у могилу. Вони не можуть купити життя, а отже гроші — просто непотріб.   Але цей чолов’яга володіє сотнею мільярдів доларів, які хоча й не можуть купити йому життя, проте здатні примусити незлічену кількість спеціалістів найвищої кваліфікації докладати всіх зусиль, щоб врятувати його. Саме тому він протримався у відділенні інтенсивної терапії ще цілий місяць!   І це чудово доводить, що деякі речі все ж таки дуже важливі, навіть якщо ви не можете прихопити їх із собою на той світ.   Цзі Цінцін присіла на краєчок ліжка й задивилась на суворе обличчя чоловіка, кожна риса якого — ніби диво, створене старанною і кропіткою працею Творця.   Настільки бездоганна краса примусить затріпотіти серце будь-якої жінки, чи не так?   І такий чоловік випадково став її подружжям. Цзі Цінцін охопило дивне відчуття перебування уві сні.   — Ти можеш покинути цей світ з миром. Я стану твоєю заміною, старанно шануватиму твого дідуся й потурбуюся про його старість.   У цю мить очі людини на лікарняному ліжку ворухнулися під повіками, а брови недовірливо набурмосились. Потім його очі трохи розтулилися й одразу зіщулились, ніби він боявся яскравого світла й тому не міг відкрити їх повністю. Крізь шпарину він подивився на Цзі Цінцін.   Коли дівчина помітила на собі цей стомлений погляд, її серце підскочило.   Невже прокинувся?   — Ти... ти прокинувся?   Цзі Цінцін з недовірою глянула на чоловіка перед нею і в паніці підскочила з місця.   — Не хвилюйся, я зараз покличу старійшину!   Його травми надто важкі. Головний лікар повідомив, що основні органи вже почали відмовляти, тож смерть, ймовірно, була питанням кількох днів.   Після того, як він пролежав у комі понад місяць, це, мабуть, «останній спалах свічки, що згасає»*.   // * П.п.: Китайський вираз 回光返照 (хуей ґуан фань чжао) дослівно означає «відблиск сонця навзаході» й має на увазі тимчасове покращення стану перед смертю, початкову стадію агонії.   Та перш ніж Цзі Цінцін відчинила двері палати, чоловік видав надзвичайно болючий стогін, вслід за чим кімнату сповнили гучні «крапаючі» звуки, які ніби намагалися проколоти барабанні перетинки.   Рівномірна ламана на кардіомоніторі витягнулася у пряму лінію.   Чоловік знову знепритомнів.   — Докторе! — сполохано вигукнула Цзі Цінцін.   Зовні в палату кинулися лікарі та медсестри:   — Швидше! Перша допомога!   — Серцебиття немає!   — Готуйте електрошок!   Цзі Цінцін приголомшено заціпеніла біля ліжка, спостерігаючи за лінією, що перетворилася на пряму. На якусь мить її думки замулились.   Ця людина щойно ось так померла? Прямо у неї на очах?   От просто зараз ще було дихання і серцебиття, а менш ніж за хвилину він помер?   Розум Цзі Цінцін потьмарився й усю свідомість заповнив різкий, дратівливий звук кардіомонітора, який викликає у людей безмежну паніку.   Дві чи три медсестри поспіхом зіштовхнулись біля апарату й натисли на Цзі Цінцін. Ніби у трансі вона відчула, як втрачає рівновагу й повільно падає вперед, прямо на чоловіка на лікарняному ліжку.   Усі зблідли.   — Пані Цзі, будь ласка, негайно вийдіть...   Іііііі... Піп, піп, піп.   Саме в той момент, коли Цзі Цінцін торкнулася тіла хворого, пряма лінія на кардіомоніторі дивно підскочила й запульсувала, поступово стабілізуючись. Чоловік, чиє життя протягом місяця гойдалося на волосині, раптом ожив і повільно розплющив очі.   [...Як я й казав тобі, достатньо дозволити Цзі Цінцін мати хоч якийсь фізичний контакт із твоїм тілом і ти житимеш].   Це той самий штучний голос, який існував у свідомості Цзі Цінцін, а тепер, виявляється, з’явився й у голові воскреслого з мертвих Лу Лісіна.   ***   За десять хвилин до того.   Коли Цзі Цінцін вписувала своє ім’я у відповідну графу на документі за дверима, поруч з палатою інтенсивної терапії, кінчики пальців Лу Лісіна, що лежав всередині, злегка поворухнулися.   У плутанині думок чоловіка, чий термін життя наблизився до кінця, пролунав безтілесний голос.   [...Цзі Цінцін молода, красива й сповнена енергії жінка. З нею ти зможеш вижити].   У родині Лу не дотримувалися даоських традицій і не вірили у метафізику. Лу Лісін, який закінчив університет і отримав звання магістра, волів вважати цей голос галюцинацією, наслідком струсу мозку під час автомобільної аварії.   [Основні органи твого тіла відмовляють один за одним. Якщо ти не зможеш здобути жодного фізичного контакту зі своєю дружиною Цзі Цінцін протягом десяти хвилин, то всі твої органи остаточно припинять функціонування, й тоді все, що на тебе чекає — тільки смерть].   Лу Лісін чудово усвідомлював свій стан: йому вже було важко дихати, усе тіло перетворилося на злиплий вареник, не здатний докласти жодних зусиль.   Він поволі розплющив очі й різке світло змусило його мимоволі примружитися. Він побачив жінку, яка сиділа на краю його ліжка.   В неї було чисте обличчя без жодної косметики, а темні очі виглядали стурбованими.   Жіноча рука стискала край ліжка точнісінько на межі досяжності для його руки.   [Попередження про смерть! Будь ласка, протягом хвилини дістаньте будь-якого фізичного контакту зі своєю дружиною Цзі Цінцін, інакше ваші органи остаточно відкажуть!]   — Ти... ти прокинувся?   — Не хвилюйся, я зараз покличу старійшину!   [Останні тридцять секунд].   — Мммм, — придушено застогнав Лу Лісін і за мить кожен м’яз, кожна кістка, кожна клітина його тіла були розчавлені пекельним болем, який прокочувався вперед і назад. Не здатний чинити супротив чи просто стерпіти, він міг лише безпорадно тремтіти.   Одразу після цього, здавалося, щось безмірно велетенське почало засмоктувати його змучену душу в темну безодню.   Лу Лісін заплющив очі.   Він так стомився.   Коли від сприйняття довколишнього світу залишилась лише тоненька ниточка, його слух прорізав переляканий крик Цзі Цінцін:   — Докторе!   Почулися хаотичні кроки.   — Швидше! Перша допомога!   — Серцебиття немає!   — Готуйте електрошок!   Дзеньк.   Лу Лісін відчув легкість і здійнявся в повітря, наче збирався покинути цей галасливий світ.   Та в останню мить, коли він вже втратив усі відчуття, здається, хтось міцно обійняв його й прив’язав душу до тіла.   — Пані Цзі, будь ласка, негайно вийдіть...   [Завдання встановити фізичний контакт з Цзі Цінцін виконано. +0,5 бала життя. Кожний бал життя дорівнює одній годині]. ============= // Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі: @smakolyky_tl або на сайті https://smakolykytl.site.

Читати


Відгуки

Наразі відгуки до цього розділу відсутні!

Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!