Я вирішив писати

«Я так втомився...» — повернувшись до своєї кімнати, я кинув сумку і впав на ліжко. Якимось чином перший день я таки пережив.

Я такий виснажений. І мені ще шість років, так? Серйозно? До речі, мене точно повернуть назад...? Чомусь коти шкребуть на серці... та добранька Богиня... Ні, я вірю. Ті, хто вірить, будуть спасенні¹

¹Японська приказка

Тоді вона сказала "розберися з аркою стартового села", тож через шість років вона поверне мене назад. Точно. Так і буде. Проте, Богиня, це було жорстоко. Я ж чітко сказав, ні? Що допоможу у найпростіших завданнях. А це зовсім не просто, тобі не здається?

Крім того, я точно повинен стирчати у цьому світі шість років? Мені хочеться дізнатися результати співбесід, що залишилися. Будь ласка, хай мене візьмуть на роботу. Хоч хтось. Якщо все було марно, залишиться тільки плакати. Я невтішно зітхнув, підняв важке від утоми тіло з ліжка і підійшов до столу.

Мені дванадцять, це підтвердилося під час сьогоднішнього походу до школи. Наступного року я закінчу сільську початкову школу та піду до міської середньої. Шість років до того, як головному герою виповниться вісімнадцять. А значить, що й моєму житті в ролі Ліана в селі теж лишилося шість років. Весь цей час я повинен докласти всі свої сили. За наступні шість років я маю зробити з майбутнього героя видатну людину, а також обміркувати та вжити контрзаходів, щоб пережити ту жахливу ніч.

Не знаю, як далеко в мене вийде зайти, але робитиму все, що в моїх силах. Не хочу бачити себе чи ще когось убитим.

Посівши на стілець, я дістав товстий щоденник — записуватиму події, які вже відбулися, і ті, які відбутися повинні, щоб відзначати прогрес і просто нічого не забути. Я взяв ручку. Ох, хай це не виявиться в результаті заповітом... прошу тебе, Богине. До речі, з того моменту вона так і не з'являлася. Вона справді вирішила все на мене повісити? Так не піде, для начальства це не позитивна риса характеру. Тож припини це. Я подам скаргу! Куди скаржитися? У синтоїстський храм? Думаю, це не те. До місцевого храму? Піду до церкви. Коли героя не буде.

Я глянув на першу, чисту сторінку. Не впевнений, чи це було наслідком перенесення в інший світ, але я легко міг говорити і писати мовою цього світу. Однак щоденник я вирішив вести японською. Не надто добре вийде, якщо його хтось прочитає. Насамперед я вирішив записати майбутні події, наскільки зміг згадати.

У процесі старший брат Ліана покликав мене прийняти з ним ванну. Це було дуже доречно, тому що я не мав уявлення, як користуватися такою розкішною ванною в європейському стилі. Що було в пляшечках, розставлених усюди, для мене теж було загадкою, а сума можливої компенсації, якщо я щось розіб'ю, викликало тремтіння. Однак мені не дуже сподобалося, коли старший братик потягнувся мити моє тіло. Моя ввічлива відмова викликала дуже засмучений вираз обличчя.

Від величезної керамічної ванни йшов дуже приємний запах, та й взагалі було приємно розслабитися, проте мене нервував брат, що вічно притискався поруч. Чого він так лізе в мій особистий простір? Це лякає! З усіх сил тримався подалі, переповзаючи ванною. Дуже втомився.

З цього моменту пообіцяв собі більше з братом Ліана не приймати ванну. Чомусь у мене щодо нього погані передчуття. Сподіваюся, я й надалі залишуся молодшим братиком, якого просто обожнюють. У сенсі, зупиніть його! Прошу, будь ласка. Вкрай не хотілося б виявити тег інцесту, у такому разі я плакатиму. Це ж була гра для різного віку? Ні, здається, рейтинг значився R-15 через жорстокі сцени.

В "Аркадії" не було любовних квестів, це скоріше історичне фентезі, яке не фокусується на емоціях героя. Тож нехай таким залишається.

Я прошу не додавати любовні лінії, а тим більше не потрібно інцесту! І, будь ласка, без BL! Не треба мені такого щастя! Будь ласка!

Через те, що доклав надто багато сили, випадково зім'яв сторінку, довелося обережно розправляти.

Точно, потрібно записати сьогоднішні події та наголосити на тому, що треба обов'язково пам'ятати.

У сільській школі були досить непогані вчителі: по-перше, вчитель магії, який переїхав до села, втомившись від жорстокості столиці. Він дуже грамотно та детально пояснював предмет. По-друге, вчитель фізкультури — колишній лицар. Колишній, тому що йому не подобався шлях королівства Вальмкард, що викликав Короля Демонів і поставив нарощування військової сили вище за людські життя. Тож він втік сюди.

Він дуже серйозно ставився до навчання і в усіх деталях показував як треба поводитися зі зброєю. Однак дітям з мирного села повноцінному фехтуванню вчитися ні до чого, тому в основному нас вчать самозахисту в бою з мечем і без, дають техніки для зміцнення тіла типу розтяжки та фізичних комплексів для м'язів.

На сьогоднішньому занятті з дерев'яними мечами мені вдалося виграти в Альфреда. Оскільки хлопець ще слабкий, це мене врятувало. Я від народження меча в руках не тримав, але все ж цього разу якось упорався. Про Однак у майбутньому Альфред виросте і мені буде важко перемогти його з такою хаотичною технікою. Так що з цього моменту я повинен також наполегливо практикуватися. Ось теж морока. Хоча я домувальник, але я маю продовжувати перемагати героя. Без цього ніяк.

В арці села я маю стати для для Альфреда кимось на зразок суперника, якого він прагнутиме перемогти.

Пообідній урок прокльонів був досить цікавим. Я домосід, тому розумова праця мене завжди приваблювала більше, ніж фізична. Написати закляття або намалювати візерунок на папері, влити силу і вирізати на камені — ось так створювалися амулети. Сьогодні нам розповідали, як зробити простенький захисний талісман. На його створення піде приблизно три дні, тому що потрібно багато сонячного світла. Або, принаймні, це те, що я чув. Здається, темою наступного уроку є те, як створити амулет.

Амулети?

Те, що відлякують монстрів. Точно. Потрібно добре вчитися, це однозначно стане в нагоді мені в майбутньому. Мені так підказувала інтуїція .

Хоч у цьому світі й поширена магія, здібності до неї у всіх різні. Є й ті, хто взагалі не може нею користуватися, це неможливо без уроджених здібностей. На жаль, магічний потенціал Ліана невисокий, тому я постараюся освоїти якомога більше закляття та магічних знаків, які можна використовувати при малій силі.

О, а я маю непогану ідею! Що, якщо розвішати амулети навколо села? Мені однозначно подобається ця думка, варто добре її обміркувати!

Ааа, але все одно я вимотаний, настав час лягати спати.

Я поклав ручку і ліг під ковдру.