Терміново

Дивні, спотворені й вельми невиразні вібрації тривали недовго. Клейн навіть запідозрив, що в нього почалися галюцинації.

І якби Клейн не вважав себе досить досвідченим, він не звернув би на це увагу.

Клейн насупився, згадавши свою сестру нагорі. Він міцно схопив тростину, пройшов повз ванну кімнату і попрямував до сходів.

Він піднявся нагору, йдучи за своїм духовним сприйняттям, і опинився у вітальні поруч із балконом.

«Мабуть, тут...» — промимрив Клейн, піднявши руку і двічі постукавши себе по міжбрів'ю.

Крізь стіни та великі дерев'яні двері він побачив аури. Більшість були звичайними й мали розмиті контури.

Проте одну з аур покривав зловісний темно-зелений колір. І він повільно проникав всередину.

«Як я і думав, щось не так». Клейн зняв срібний ланцюжок, обмотаний навколо його лівого зап'ястя.

Він затиснув його у лівій руці, дозволяючи топазу вільно звисати.

Коли топаз зупинився, він уявив сферичний шар світла і подумки промовив: «У кімнаті переді мною є небезпека, викликана надприродним».

Як правило, лозошукання підходило тільки для передбачення подій, пов'язаних особисто з ним або з тим, що відбувалось у невеликому радіусі від нього. Таким робом, він сформулював свої слова дуже специфічним образом: «небезпека» могла вплинути на нього, і кімната була прямо перед ним.

...

«У кімнаті переді мною є небезпека, викликана надприродним».

Після повторення цієї фрази сім разів очі Клейна широко розкрилися, коли він побачив, як топаз обертається за годинниковою стрілкою.

Така поведінка маятника вказує на те, що в кімнаті справді є щось надприродне. І воно дуже небезпечне!

«Селена — аматор. Щось пішло не так, коли вона балувалася якимось ритуалом? Що ж мені робити?» Клейн помасажував лоб і обернув ланцюг навколо зап'ястя, перш ніж постукати у двері.

*Тук! Тук! Тук!*

Він тричі постукав у двері та усміхнувся.

Двері зі скрипом відчинилися. Перед Клейном з'явилася Мелісса у своїй новій сукні.

— Клейн, щось не так? — дівчина зовсім не очікувала, що тут з'явиться її брат, тому розгубилась на мить.

Клейн відповів з усмішкою, без жодних ознак занепокоєння.

— Мені просто стало цікаво. Я чув, як ви радієте.

— Вибач, що потурбували, — вибачаючись, Мелісса опустила голову, почуваючи себе трохи збентежено.

— Ми граємо у ворожіння на чарівному дзеркалі. Селена багато знає і це дуже весело.

«Ворожіння на чарівному дзеркалі... Сестричко, чому б вам не зіграти у виклик Чарлі Чарлі чи дошку Уіджи?» — Клейн похитав головою, відчуваючи роздратування.

(Виклик Чарлі Чарлі (Charlie Charlie challenge) — це гра-ворожіння, у якій відповідь на запитання «так-ні» отримують за допомогою двох олівців, покладених хрест-навхрест. Верхній олівець, повертаючись, вказує на слово «Так» або «Ні», написане на аркуші паперу.)

(Дошка Уіджи — дошка для спіритичних сеансів з нанесеними на неї буквами алфавіту, цифрами від 0 до 9 та словами «Так» й «Ні». По дошці рухається перевернута склянка або інший покажчик, даючи відповідь на запитання.)

Клейн зміг зазирнути у вітальню через плече Мелісси. Усередині він побачив Селену. На обличчі дівчини застигла сяйна усмішка та глибокі ямочки на щоках.

Однак у Духовному Зорі рудоволоса дівчина, яка тримала дзеркало у срібній оправі, була занурена у зловісні темно-зелені кольори.

Клейн все ретельно обдумав і сказав:

— Хе-хе, я не перериватиму вашу гру. Ах, точно. Де Елізабет? Ми розмовляли про граматику Фейсак. Але у неї ще залишились деякі питання.

— Елізабет? — Мелісса подивилася на брата, підкресливши свої слова.

— Їй лише 16.

«Гей, не давай волю своїй уяві!» Клейн відразу ж пояснив:

— Це звичайнісінька наукова дискусія. Елізабет дуже цікавиться історією та стародавніми мовами.

Мелісса перед тим, як відповісти, уважно подивилася на брата:

— Вона всередині. Я скажу їй.

— Добре, — Клейн зробив крок назад і відійшов від дверей.

Спостерігаючи, як сестра обертається, він полегшено видихнув. Хоча це не найкраща реакція, але Клейн зрадів, що Мелісса у відносній безпеці.

Клейн зачекав всього десять секунд, перш ніж вийшла спантеличена Елізабет. Дівчина з цікавістю запитала:

— Містере Моретті, в чому річ? Я не казала, що мене цікавить історія та давні мови...

Проте, помітивши серйозність Клейна, вона зупинилася на півслові. Дівчина напружилася і, здавалося, відчула, що щось не так.

Клейн зробив кілька кроків по діагоналі, щоб Елізабет частково сховалась за дверима.

На дівчину з ще по-дитячому пухлим обличчям вплинула серйозність Клейна, тому вона несвідомо пішла за ним.

— Як ви знаєте, я любитель містики, — Клейн обернувся, вирішивши почати з головного.

Елізабет кивнула:

— Так, я навіть вважаю, що ви експерт у цьому.

— Ні, я лише ентузіаст, але це не завадило мені помітити, що ваше ворожіння з дзеркалом пішло не так, — сказав Клейн серйозним голосом.

— Що трапилося? — Елізабет ледь не підвищила голос, поспішно піднявши руки, щоб прикрити рота.

Клейн задумався на мить, перш ніж сказати:

— Я знаю, що вам важко одразу в це повірити. Поверніться до кімнати, і, коли Селена відвернеться, крадькома киньте погляд у дзеркало, яке вона сховала від вас.

— Звідки ви знаєте, що вона сховала дзеркало? — випалила Елізабет.

«Згідно з даними Нічних Яструбів, більш як дев'яносто відсотків ворожінь на магічному дзеркалі за участю зла мають таку відмінність...» Клейн усміхнувся і сказав:

— Загальні знання.

Коли сумнівна і налякана Елізабет повернулася до кімнати, його стримана усмішка миттєво зникла, а на обличчі з'явився неспокій.

«Попри те, що ми все ще знаходимося в Північному Районі, дорога від вулиці Фанія до Заутленд займе щонайменше 15 їзди на громадському транспорті. До того часу, коли я з'їжджу туди й повернуся з капітаном, ситуація може погіршитися до безнадійного стану... Якби тут тільки не було Бенсона та Мелісси... Але я не можу мати справу з цими прихованими та невідомими істотами... Чи є у мене спосіб тимчасово зупинити їх... Точно, Селена любителька містики. У неї в кімнаті повинні бути екстракти, ефірні олії, трави та інші подібні речі».

У той момент, коли Клейн крутив мізками в пошуках рішення, Елізабет сіла поряд із Селеною, начебто хотіла з нею щось обговорити.

Дівчина навпроти зробила ковток червоного вина, і під дражливими поглядами, попри власне збентеження, набралася сміливості, щоб запитати:

— Можеш поворожити, коли я зустріну романтичного та красивого джентльмена?

Селена трохи кашлянула, потираючи задній бік дзеркала, і сказала:

— Дзеркало, дзеркало, скажи мені. Коли в серці Йони з'явиться джентльмен?

Повторивши це тричі, вона взяла дзеркало й поставила його перед собою.

Користуючись нагодою, Елізабет раптово повернулася і витягла шию, щоб кинути погляд у дзеркало.

Вона очікувала побачити обличчя Селени.

Однак у крихітному дзеркалі відбивалося все тіло Селени!

Дзеркало було абсолютно чорним, а Селена з холодним виразом обличчя стояла посередині!

Елізабет затремтіла, відкинулася назад і притулилася до спинки дивана. У неї на мить перехопило подих.

Елізабет мимоволі здригнулася і, нічого не кажучи, встала, подавшись до дверей. Вона навіть не наважилась обернутись, щоб подивитися на сяйну Селену.

— Йонин кавалер з'явиться в неділю другого тижня, через пів року...

Під загальний сміх Елізабет відчинила двері та вийшла з кімнати. У коридорі вона побачила Клейна, що так і стояв у тіні світильників.

— Містере Моретті, я-я... — затинаючись, прошепотіла вона..

Клейн спокійно усміхнувся.

— Не заважайте дівчатам усередині.

Заворожена його усмішкою, Елізабет заспокоїлася. Вона простягла руку і зачинила двері, швидко пройшовши до настінного світильника.

— Я бачила це. Я бачила всередині дзеркала лише Селену. Селену, схожу на диявола... — хрипко прошепотіла вона.

«Дійсно» Клейн став серйознішим, коли запитав низьким голосом.

— Ви знаєте, де спальня Селени? І де вона зберігає свої предмети містики?

— Там. Все там, — Елізабет без вагань вказала на кімнату по діагоналі.

Клейн узяв тростину і відчинив незамкнені дерев'яні двері. При світлі вуличних ліхтарів і багряному місячному сяйві він повернув вентиль і запалив газову лампу.

Блідо-жовте світло спалахнуло, коли він пробігся очима по кімнаті й знайшов пляшки з чистою росою, з квітковою есенцією, скриньки з меленими травами, свічки та обереги.

Все лежало на столах або обережно стояло на полицях. Їх назви були вказані на етикетках.

Оглянувши кімнату, Клейн сказав Елізабет, яка йшла за ним:

— Ви хочете врятувати Селену?

— Так! — Елізабет підсвідомо кивнула, а потім ошелешено запитала:

— Це буде небезпечно?

— Певною мірою. Зрештою, я лише любитель, — відверто відповів Клейн.

— Певною мірою... — Елізабет на кілька секунд міцно стиснула губи, перш ніж відповісти:

— Вам щось від мене потрібно?

Клейн тепло усміхнувся, заспокоюючи її:

— Не нервуйте. Тепер все, що вам потрібно зробити, це повернутися і прикинутися, ніби нічого не сталося. Поверніться до Селени. Через п'ять хвилин, запам'ятайте, через п'ять хвилин скажіть Селені, що у вас є приємний сюрприз і приведіть її до мене. Тихо постукайте у двері: один довгий стукіт і два коротких. Після цього... Що ж, залиште все інше мені.

Елізабет мовчки обміркувала його слова, перш ніж серйозно кивнути.

— Добре.

Побачивши, що вона повертається у вітальню, Клейн подивився на свій кишеньковий годинник. Він закрив спальню Селени й швидко очистив стіл. Потім вибрав необхідні предмети та поклав їх на стілець.

Відразу після цього Клейн взяв дві тонкі свічки з легким ароматом. Він розмістив їх у верхньому лівому та правому кутах столу.

Вони були символами, що представляли Багряну Леді та Імператрицю Лих та Жахів.

Клейн планував провести ритуал, щоб позичити сили Вічної Богині, і відігнати таємничу та невідому істоту, яка намагалася захопити тіло Селени!

Оскільки Клейн був лише 9 Послідовністю, ритуальна магія, яку він знав, була недостатньо сильною. Щоб досягти успіху, йому потрібно, щоб Елізабет заманила Селену в запечатане коло прямо біля вівтаря.

Тому йому варто було розглянути ситуації, в яких Селена могла щось помітити й почати чинити опір.

Через це Клейн планував використовувати ритуальну магію стилю «переривання».