Крамниця трав

Різноманітні кольори спливали на поверхню, як аура, і проникали в очі Клейна. Він недбало вивчав стан сера Дьювівіла.

«Тіло дуже здорове, прихованих проблем майже немає... Однак його емоційний стан жахливий. Душевна слабкість? Проблеми зі сном? Але фіолетова аура навколо голови абсолютно в порядку...» Клейн мовчки пробурмотів собі під ніс, спостерігаючи за тим, як сер Дьювівіл виходить з бібліотеки.

Відвівши погляд, Клейн постукав себе по лобу й внутрішньо зітхнув:

«Бути магнатом нелегко...»

Він не звернув на це особливої ​​уваги й знову поглянув на номери журналу, які стояли перед ним.

Прочитавши кожен з них, Клейн не знайшов багато підказок. Він зміг підтвердити лише деякі речі.

По-перше, на гірському хребті Хорнаціс та його околицях насправді існувало стародавнє королівство. Його історія налічувала щонайменше 1500 років. По-друге, їхній архітектурний стиль передусім був грандіозним. Після себе ця цивілізація залишила безліч фресок, і з них можна дійти висновку, що вони вірили, ніби Вічна Ніч захистить близьких покійних. Нарешті, у руїнах скрізь були символи, які представляли Вічну Ніч, але вони явно відрізнялися від Священної Емблеми Вічної Ночі.

— Якби я мав шанс, ні, навіть якщо у мене буде шанс, я ніколи туди не піду! — зі стиснутими зубами промимрив Клейн. Він вирішив триматися якомога далі від смерті.

Прибравши журнальні статті й повернувши їх на колишнє місце, він одягнув циліндр, взяв тростину і вийшов з бібліотеки Дьювівіла.

...

Клуб Ворожінь.

Богда глянув на красуню, яка приймала гостей, і сказав:

— Я хотів би отримати передбачення.

Анжеліка чемно усміхнулася:

— У вас вже є улюблений провісник? Або хочете ознайомитися з каталогом та вибрати того, хто вам найбільше підійде?

Богда схопився правий бік живота і, тихенько застогнавши, сказав:

— Я хочу, щоб мені ворожив містер Клейн Моретті.

— Але містера Моретті сьогодні немає, — невпевнено відповіла Анжеліка.

Богда ненадовго замовк, підійшов до стійки й запитав:

— А коли з'явиться містер Моретті?

— Ніхто не знає. Він має своє особисте життя. Але з того, що я знаю, зазвичай Містер Моретті приїжджає щопонеділка у другій половині дня, — подумавши, сказала Анжеліка.

— Добре, — обличчя Богди потемніло, і він розвернувся, збираючись піти.

— Сер, ви можете обрати й інших провісників. Наприклад, пана Ханаса Вінсента, який широко відомий у місті Тінген, — Анжеліка щосили намагалася запобігти втраті клієнта.

Богда зупинився і замислився на мить, перш ніж сказати:

— Ні, я довіряю тільки містеру Моретті. Ну, я можу зачекати тут деякий час? Можливо, він прийде після того, як закінчить свої справи.

— Без проблем, — ніжно усміхнулася Анжеліка

Богда підійшов до дивана і сів, то потираючи свою тростину, то дивлячись у вікно, виглядаючи досить стурбованим.

Секунди перетворилися на хвилини. У той момент, коли Богда вже почав задумуватись, чи варто йому ще почекати, чи вже піти, він почув, як прекрасна леді радісно вигукнула:

— Добрий день, містере Моретті!

Клейн побачив знайоме обличчя і вже збирався спитати, чому саме вона завжди зустрічає гостей. Хіба їй не потрібно відпочивати?

Але одразу згадав, що Провидцю не личить ставити такі питання. Натомість краще було б, використовуючи тон професійних шарлатанів, сказати щось на кшталт: «Як чудово, що нас знову звела доля, пані Анжеліка!»

«Але це не звучатиме, ніби я заграю з нею?» Клейн заплутався, і з усмішкою просто відповів:

— Добрий день, міс Анжеліка.

— Клієнт хоче отримати від вас ворожіння, — Анжеліка вказала на Богду, який поспішно підвівся з дивана.

«Хтось чекав мене?» — Клейн з приємним подивом зняв свій капелюх і двічі постукав по міжбрів'ю.

— Добрий день, сер... — він озирнувся, коли його голос раптово зірвався.

Своїм Духовним Зором він побачив потьмянілу печінку клієнта. Майже чорного кольору. Це викликало дисбаланс в інших частинах тіла, і його аура була тонкою в різних місцях.

Клейн замислився над своїми словами й серйозно сказав:

— Сер, ви повинні звернутися до лікаря, а не до провісника.

Богда здивувався. Він ошелешено глянув на Клейна і пробурмотів:

— Як цікаво...

— Анна не збрехала мені...

...

Він серйозно подивився на Клейна.

— Містере Моретті, я вже відвідував лікаря і, можливо, маю пройти операцію. Але я боюся. І хотів би передбачити результат.

«Операції в цю епоху дійсно таять небезпеку... Хоча імператор Розель і дав імпульс, але медицина все ще мало розвинена...» Клейн не відхилив його прохання і злегка кивнув.

— Моя плата за ворожіння складає вісім пенні. Вас влаштовує?

— Вісім пенні? — здивовано вигукнув Богда.

— Ви просите лише вісім пенні?

«За словами Анни й виставою, яку щойно влаштував містер Моретті, я готовий заплатити цілий фунт!»

«Хіба ви не чули про невеликий прибуток, але швидкий оборот?» — Клейн зніяковів. Але, подумавши кілька секунд, спокійно усміхнувся:

— Достатньо просто бути благословенним для спроможності отримувати одкровення божественних сил і миттєво бачити долю. Тому ми повинні бути смиренними й відкинути жадібність. Тільки зробивши так, ми зможемо зберегти свій дар.

— Ви справжній провидець, — Богда притиснув руку до грудей і вклонився, а його голос сповнювала щирість.

Здобувши похвалу і довіру Богди, Клейн відчув, як його духовність, здавалося, розслабилась. Щойно описані «принципи» створювали враження, ніби він торкнувся до чогось нового.

— Міс Анжеліка, Топаз вільний? — він повернувся до прекрасної жінки, що стояла поруч.

Анжеліка полегшено зітхнула за Богду, мило усміхнувшись:

— Так.

Увійшовши до кімнати для ворожіння, Клейн доручив Богді замкнути двері. Потім він сів за стіл і вщипнув себе за лоба.

— Як щодо того, щоб ми ворожили на картах таро? — запитав він з усмішкою.

Духовне Лозошукання підходить для передбачень, що торкаються його особисто. Щодо малювання астролябії, то це займає надто багато часу.

— Я залишаю це на ваш розсуд, — у Богди не було заперечень.

Клейн допоміг перетасувати та розділити колоду, після чого почав розкладати карти у формі Інтіс.

Завдяки своїй унікальності провидця Клейн не перевертав усі карти. Натомість відразу перевернув карту, що вказує на результат.

— Перевернуте Колесо Фортуни. Це означає поганий розвиток подій, — урочисто проголосив Клейн, піднімаючи погляд.

Фарби з лиця Богди миттєво зникли, а губи здригнулися.

— Це безнадійно?

Клейн щосили намагався придумати рішення:

— Дозвольте спробувати інший метод. Будь ласка, залиште свою каблучку. Далі напишіть дату свого народження на цьому аркуші паперу. Потім, будь ласка, спокійно зачекайте зовні.

Під впливом його м'якого та втішного голосу Богда заспокоївся і, дотримуючись інструкцій, записав інформацію та залишив кільце.

Спостерігаючи, як Богда йде, Клейн написав речення на аркуші паперу:

«Результат операції Богди Джонса».

Він узяв кільце та аркуш паперу і відкинувся на спинку крісла, щоб використати техніку передбачення уві сні.

Клейн з'явився у розпливчастому та спотвореному світі. Він побачив, як впав джентльмен з попелясто-білим обличчям. Його покривала біла тканина, коли каталка виїжджала з тремтячої операційної кімнати.

Цього разу Клейн не побачив нічого дивного. Він не мав почуття, що за ним спостерігають, тому він швидко прокинувся. Клейн міцно стиснув брови, обмірковуючи, як йому повідомити Богді про результат.

«Операція цілком може призвести до смерті... Я міг би спробувати той ритуал, який сьогодні вивчив... але це буде розкриттям мене як Потойбічного. Крім того, я повинен спершу подати капітану заявку... Так, і я, можливо, не зможу вилікувати таке серйозне захворювання...» — Клейн мізкував над рішенням, коли раптово одна ідея спала на думку.

— Хворобу пана Гласіса вилікував той травник. Він сказав, що ліки були просто чудодійними... Що ж це було? Точно, Лоусон Дарквейд, вулиця Влад, 18, Східний Район. Крамниця Народних Трав Лоусона! — тоді Клейн щосили намагався запам'ятати адресу, тому відразу згадав деталі.

Він постукав пальцями по краю столу і швидко прийняв рішення.

Після використання Духовного Лозошукання, щоб швидко визначити, чи це була хороша чи погана ідея, Клейн вийшов за двері. Коли він побачив, як Богда схопився, він повернув обручку і з теплою усмішкою сказав:

— Я знайшов для вас промінь надії.

— Справді? — зрадів Богда.

Клейн не відповів, продовжуючи говорити.

— Ваша надія лежить у Східному Районі, що на вулиці Влад. Це пов'язано зі словом «Лоусон».

— Якщо ви не зможете його знайти, повертайтеся сюди знову в понеділок, о четвертій годині дня.

— Добре, добре, — Богда кивнув.

Він схвильовано вийняв гаманець і дістав одну монету в п'ять пенні та три монети в один пенні.

Він дав саме ту суму, яку назвав Клейн, без чайових, щоб не розбещувати справжнього провидця.

Куточки губ Клейна смикнулися, коли він отримав гроші, але все ж таки Провидець променисто усміхнувся.

— Я сподіваюся, ви знайдете свою надію якнайшвидше.

Після того, як Богда пішов, він віддав комісію, як і минулого разу, а також дав Анжеліці чайові.

...

Східний район. Вулиця Влад.

Богда тричі пройшовся від одного кінця вулиці до іншого, поки його печінка не заболіла.

Нарешті він вирішив, що тільки одне місце має хоч якесь відношення до Лоусона. Це був магазин «Крамниця Народних Трав Лоусона», будинок номер 18.

Зібравшись із духом, він увійшов і відразу відчув аромат різних трав. Богда побачив, що у власника магазину чорне, але дуже коротке волосся. Обличчя в нього було кругле, і йому, схоже, було близько тридцяти чи сорока років.

Його одяг нагадував вбрання сільського чаклуна. Довга чорна мантія розшита всілякими дивними символами.

— Добрий день, у вас є ліки, які зможуть вилікувати мою хворобу? — ввічливо спитав Богда.

Власник магазину підняв голову, глянув своїми синіми очима на Богду й усміхнувся.

— У вас серйозне захворювання печінки, але все залежить від того, чи є у вас гроші. У вас вистачить, щоб заплатити за ліки?

«Він зміг це визначити?» Богда раптом відчув себе набагато впевненіше та відчайдушно кивнув.

— Скільки коштує ваші ліки?

— Десять фунтів. Це дуже справедлива ціна.

Власник магазину витягнув з-під стійки мішечок із травами та сказав:

— Закип'ятіть воду та засипте в неї ці трави. У відвар, що вийшов, додайте десять крапель свіжої крові півня і відразу випийте. Мішечка вистачить на три порції. Після третього разу з вами все буде гаразд.

Поки він говорив, продавець розгорнув жовтувато-коричневий аркуш паперу і поклав на нього всілякі дивні трави.

«Звучить дуже туманно...»

Богда проковтнув слину і сказав:

— Це все?

Власник подивився на нього й одразу ж усміхнувся:

— Ви все ще хочете чогось іншого? А як щодо цього мішечка? Як тільки вилікуйте свою печінку, я можу дати гарантію, що ваша дружина буде дуже задоволена.

Він хихикнув, витяг чорний пакет із травами й понизив голос:

— Всередині порошок товченої мумії... Повірте мені, його використовують багато аристократів. Вони кладуть його в чай ​​або додають до супу.

... Упевненість Богди у власника крамниці впала настільки, що він відчув огиду.

«Я вірю в містера Моретті...» — він зітхнув, вийняв гаманець і витягнув дві найбільші купюри з того, що залишилося від його золотих фунтів.