Запрошення на вечерю

Після вечері ситий Клейн розвалився на дивані у вітальні. Маленьким ножем він розкрив отриманий від наставника лист.

Мелісса сиділа за обіднім столом, освітленим газовою лампою, старанно працюючи над завданням з підручника. Бенсон сидів на дивані, читаючи «Курс бухгалтерського обліку для початківців».

Клейн знайшов у листі три сторінки, які почав читати зі страхом та очікуванням.

«... Дуже радий отримати від тебе листа. Це нагадує мені старі добрі часи останніх кількох років. На жаль, Уелч і Ная назавжди покинули нас...»

«Я був присутній на похоронах і відчув страждання їхніх батьків. Вони були молодими людьми, на яких чекало прекрасне, яскраве майбутнє...»

«Доля завжди така непередбачувана. Ніхто не може знати, що з тобою станеться у майбутньому. Чим старше я стаю і чим більше речей я бачу, тим більше відчуваю слабкість і безпорадність людства».

«... Щодо історичної інформації, яка обертається навколо головної вершини Хорнаціс, я згадую, що археолог, містер Джон Джозеф, одного разу опублікував монографію, в якій детально описує її. Вона містить його розповіді про час, проведений на вершині Хорнаціс. Він знайшов там кілька стародавніх будівель, яким понад тисячу років».

«Що є соромом кожного історика та археолога, то це наша нездатність точно датувати епоху. Ми можемо дати лише приблизну оцінку, ґрунтуючись на архітектурному стилі, видах фресок та деяких текстах, які ми можемо розшифрувати».

«Важко повірити, що на такій висоті жили люди. Містер Джозеф має достатньо доказів того, що ці люди розвинули цивілізацію, яку вони можуть назвати своєю. Щодо деталей, то їх важко повністю описати у цьому листі. Я пропоную тобі знайти цю монографію у Бібліотеці Дьювівіла. Повірте мені, завдяки пожертвуванням сера Дьювівіла в цій бібліотеці буде більше книг, ніж у тій, яку створив міський уряд».

«Монографія має назву «Дослідження реліквій головної вершини Хорнаціс». Її опублікувала видавнича фірма Лоен».

«Крім того, є ще пара статей, в яких висвітлюється подібна інформація. Вони публікуються в журналах — «Нова Археологія» та «Археологічний огляд». Точний випуск і обсяг журналу...»

...

Клейн уважно читав кожне слово і мовчки запам'ятовував назви монографії та журналів.

Відразу після цього він знайшов папір та конверт, а також ручку, щоб написати свою подяку.

— Мелісса, допоможи мені надіслати листа. Ось гроші на марки, — Клейн поклав запечатаний конверт та більш ніж достатньо грошей для покупки марок на стіл.

Мелісса глянула і скривила губи.

— Клейн, марки стільки не коштують.

— Так, марки стільки не коштують, але дівчина повинна мати кишенькові гроші, — з усмішкою відповів Клейн.

— Мені здається, Селена згадувала тобі про це раніше.

Помітивши, що Мелісса збирається протестувати, він швидко додав:

— На них можна купити ті матеріали та інструменти, які тобі потрібні.

— Інструменти... — тихо повторила Мелісса, перш ніж перевести погляд на книги.

— Добре, — сказала вона, непомітно кивнувши.

Куточки губ Клейна піднялись, і він бадьоро рушив до дивана.

— Відмінні навички переконання. Ти точно визначив слабкість Мелісси, — сказав Бенсон, придушивши смішок та піднімаючи великий палець.

Клейн прочистив горло і з усією серйозністю відповів:

— Тоді як мені переконати тебе? У навчанні варто наголошувати на мові та стародавній літературі. Звичайно, основи математики та логіки теж дуже важливі.

Знаючи навчальну програму державних шкіл та гімназій, а також питання при вступі до коледжу, Клейн міг уявити, як виглядатимуть майбутні «іспити для державних службовців».

Бенсон торкнувся своєї лінії волосся і з самопринизливою усмішкою сказав:

— Я почуваюся кучерявим бабуїном перед цими книгами.

— Але вони справді корисні, — впевнено відповів Клейн.

Мелісса поклала ручку, встала і підійшла до дивана.

— Бенсон, Клейн. Цієї неділі у Селени буде день народження. Вона та її батьки хочуть запросити нас на вечерю. Ви вільні?

— Я вільний, — трохи подумавши, сказав Клейн.

Він не міг прогаяти можливості познайомитися з друзями своєї сестри. Він знатиме до кого звернутися, якщо з нею щось станеться.

— Я теж, — сказав Бенсон, пальцями розчісуючи волосся.

— Схоже, нам доведеться подумати про подарунок на день народження міс Селени.

Клейн усміхнувся.

— Це слід залишити Меліссі. Вона знає подругу краще за нас. А нам залишиться зробити те, що має зробити джентльмен, — заплатити.

— Я вперше чую, щоб хтось описував власну лінь у такій ввічливій формі, — сказав Бенсон, похитавши головою і засміявшись.

Клейн з усмішкою відповів:

— У цьому полягає мета вивчення мови та давньої літератури.

— ... — Бенсон не очікував, що Клейн повернеться до цієї теми, а тому на мить втратив дар мови.

...

Наступного дня Клейн у своєму дешевому костюмі та з чорною тростиною в руках підіймався сходами до входу охоронної компанії Блекторн. Його пошкоджений смокінг вже відправили кравцям.

Клейн збирався привітати Розанну, коли побачив, як із-за перегородки вийшов капітан.

— Доброго ранку, Клейне. Ти добре виспався? — стурбовано запитав Данн.

Клейн чесно відповів:

— Краще, ніж я очікував. У мене навіть не було кошмарів. Але я все ще відчуваю важкість і огиду, коли згадую про цей інцидент.

— Дуже добре. Я почуваюся спокійніше після ваших слів, — сказав Данн, з усмішкою кивнувши.

Побалакавши про погоду він порушив головне питання:

— Святий Собор відповів на мою телеграму. Айур, Лоротта та інші повинні негайно супроводити Запечатаний Артефакт 2-049 та записник родини Антигон назад у Баклунд. Вчора вдень вони надіслали до нас потягом ще одного Нічного Яструба

— Думаю, вони вже в дорозі.

«Вже вирушили? Чи означає це, що я нарешті вільний від страшного записника родини Антигон?» Клейн був трохи спантеличений. Подібна новина здавалася сюрреалістичною, як сон.

«Це набагато заспокійливіше, ніж я собі уявляв...»

«Адже малоймовірно, що будуть якісь наслідки, чи не так?»

— Нехай Богиня благословить їх і нехай їхня поїздка буде гладкою, — після кількох секунд мовчання Клейн намалював на грудях знак багряного місяця.

Данн одягнув капелюх і вказав на двері.

— Я маю патрулювати цвинтар Рафаеля. Хех, я забув ще дещо. Розслідування Леонарда та поліційного управління принесло свої плоди. Вони знайшли візника, який привіз тих клоунів. Ми визначили їхнє місце проживання у місті Тінген, але вони досить обережні. Ці люди не залишили по собі жодних цінних слідів.

— Як і очікувалося від стародавньої таємної організації, — задумливо промовив Клейн.

Данн кивнув і обернувся до дверей.

За три секунди він зупинився і знов повернув голову.

— Крім того, Святому Собору потрібно два-три дні, перш ніж вони повідомлять нас про вашу заяву стати офіційним членом. Хе-хе, ця справа розглядається іншим відділом, незалежним від того, що займається записником родини Антигон. А вони працюють із зовсім іншою швидкістю.

— Я розумію, — щиро відповів Клейн.

Тим часом він допоміг своєму капітану внутрішньо додати:

«Не забудьте сьогодні подати заявку на компенсацію!»

Спостерігаючи за відходом Данна, Клейн почув вигук шатенки Розанни.

— Богиня! Клейн, ви будете офіційним членом? Ви приєдналися до нас менш як місяць тому!

Клейн усміхнувся.

— Після того, як я випив зілля Провидця, це було лише питання часу.

— Це має сенс...

Розанна заціпеніла на кілька секунд, перш ніж раптом зітхнути:

— Я молилася, щоб ви, закінчивши свої уроки містики, потрапили до списку спостереження за зброярнею, але... Богине, мені доводиться чергувати кожні два дні. Я не Безсонна! Моя шкіра, мій стан душі. Богине, врятуй мене!

— Хіба вам не мав стати звичним такий спосіб життя? До того, як я приєднався, змінювалися тільки ви, Бредт і старий Ніл, чи не так? — спантеличено запитав Клейн.

Розанна приголомшено похитала головою.

— Ні, нас було четверо, а ще раніше навіть п'ятеро. На жаль, Кенлі вирішив стати Безсонним. Минулого місяця Віола вирішила не продовжувати свій контракт та приєдналася до Машинобудівної Компанії Хой Ноель. Вона талановита дівчина, коли справа стосується творчості. Їй не вистачало можливостей та грошей. Але п'ять років роботи цивільним робітником дозволили їй накопичити достатньо коштів.

Розанна раптом глянула на Клейна і засміялася.

— Я вигадала чудовий вихід. Клейн, одружуйтеся якнайшвидше. Потім випадково відкрийте своїй дружині таємницю Потойбічних. Це вважається незначним вчинком, тому особливо серйозних штрафів не буде. Зрештою, як можна брехати людині, яка поділяє з вами одне ліжко? А коли це станеться, ви можете привести її до нас та зробити цивільним робітником! Який ідеальний план!

Куточки губ Клейна смикнулися.

— Міс Розанна, ви також можете швидко знайти собі чоловіка. Буде навіть простіше. Гадаю, у вас є достатньо способів відкрити йому таємницю.

Очі Розанни розширилися, а її рот розкрився, коли вона це почула.

— Як я можу? Шлюб — справа дуже серйозна. Я маю ретельно вибирати та спостерігати за ним протягом певного проміжоку часу, щоб переконатися, що з ним все гаразд.

«Секунду тому ви говорили зовсім не це...»Однак Клейн не став займатися софістикою. Він усміхнувся і ще трохи з нею поговорив, після чого спустився до підземелля.

У зброярні він побачив, як старий Ніл бореться з подрібненою кавою. Клейн сів і почав терпляче чекати.

— Скоро ти станеш офіційним членом, правильно? — недбало запитав старий Ніл, фільтруючи каву.

— Капітан сказав, що потрібно ще два-три дні. Ще неясно, чи схвалить мою заявку Святий Собор, — відверто сказав Клейн.

— Хе-хе, — хихикнув старий Ніл.

— Святий Собор не відмовить у подібному випадку, особливо з огляду на те, що ти вже Потойбічний.

Він повернув голову, подивився на Клейна і зі сміхом сказав:

— Ти маєш бути готовим. Кожен офіційний член Нічних Яструбів має пройти ритуал. Потрібно самостійно виконати місію. Звичайно, для новачка ​​Данн вибирає найпростіші завдання. Крім того, ти Провидець, Потойбічний підтримки.