Стеження
Володар ТаємницьОбличчя дерев'яної ляльки було розмальоване червоно-жовтими кольорами, як у звичайного клоуна. Куточки її губ були підняті, розкриваючи надзвичайно комічну усмішку.
Її губи розкрилися, відкриваючи Клейну темний і глибокий провал. Хлопець, який так і не зміг відірвати погляду від цієї моторошної ляльки, відчув, як його волосся стало дибки, а серце охопив неконтрольований жах.
Перед очима все потьмяніло, наче він дивився на світ крізь шматок товстого коричневого скла.
Думки Клейна поступово сповільнювалися, і він інстинктивно захотів покликати на допомогу, але його шию, здавалося, стискала міцна мотузка. Він не міг вимовити жодного звуку,
У цей момент Данн помітив, що рухи Клейна стали млявими, і штовхнув його в плече.
Коричневе скло перед очима Клейна миттю розлетілося. Він панічно заволав «Допоможіть!», слово, яке застрягло у нього в горлі. Його крик пронісся каретою.
— Він стає сильнішим, — впевненим тоном сказав Клейн.
Присутність поруч Запечатаного Артефакту, такого як 2-049, дійсно створювала страшну небезпеку, якщо вони не були обережні. Від його дій було абсолютно неможливо захиститися. Цього можна було уникнути лише іншими методами!
— Це нормально, — впевнено кивнув Айур Харсон.
Лоротта засміялась.
— Здається, ви йому сподобались? Не хвилюйтесь. Це відносно безпечний Запечатаний Артефакт 2-го класу.
При звуках її флегматичного голосу, лялька, чиї суглоби так нагадували людські, встала і повільно нахилилась ліворуч.
Її дії були смиканими, як у парового двигуна, що заіржавів від нестачі мастила.
«Танець робота...» Раптом у Клейна в голові спливло кілька слів китайською. У нього було нове припущення щодо сутності 2-049.
«Він уподібнює собі всі живі істоти, над якими захоплює контроль?»
«Якби мене не штовхнули, чи став би я маріонеткою в людський зріст, справжньою лялькою Барбі?»
Коли похмурі думки вже переповнювали розум Клейна, Данн штовхнув Айура Харсона. Той витяг руку, вказуючи в напрямку, в якому повільно йшла лялька. Він крикнув Леонарду, який керував каретою:
— Їдь туди!
Леонард не міг змусити карету проїхати напряму через будинок, тому їм довелося його об'їхати. Під час об'їзду 2-049 постійно коригував напрямок свого руху. Він діяв як компас, який вказує на родину Антигон.
Побачивши цю сцену, Клейна, який постійно «тренував» руки, мало не охопив нервовий сміх.
«Я чув, що 2-049 створила родина Антигон... Але що це — приклад вірності чи збоченої порочності?»
Леонард керував каретою відповідно до вказівок Айура Харсона.
Щоразу, коли моторошна лялька 2-049 підходила до краю екіпажу, Айур Харсон відводив її назад і все починалось спочатку.
Коли це відбувалось, рот ляльки відкривався, і під її вплив потрапляли одразу 2 людини.
Клейн поступово звикав. Він усвідомив, що Запечатаний Артефакт 2-049 не такий вже й страшний. Поки навколо нього знаходилося більш як три людини, що постійно рухають руками й вчасно штовхають своїх партнерів, це проста лялька з деякими унікальними властивостями.
Карета мчала на великій швидкості й швидко прибула до гавані, де були скупчені склади.
Кілька разів об'їхавши територію й уточнивши місце, на яке вказував 2-049, карета зупинилась біля сірого складу. Обличчя Айура Харсона стало урочистим. Він обережно взяв ляльку і запхав назад у чорну скриню.
*Тук! Тук! Тук!*
Під безперервний лютий стукіт Айур застигав знову і знову, але за допомогою Борджіа і Лоротти він все ж таки насилу активував механізм. Він наповнив його своєю духовністю й активував зірки та багряні символи на кришці.
Після появи нової безформної печатки Айур Харсон важко зітхнув.
— Ходімо, — тихим і м'яким голосом сказав Данн Сміт.
— Леонарде, прив'яжи тут коня.
Одягнені в штормівку, костюм чи сорочку, шестеро вийшли з карети й попрямували до дверей складу. Коли вони йшли, люди ритмічно витягали та згинали руки.
Це додало доволі напруженій ситуації деякої часточки комічності.
«Танцювальний загін Нічних Яструбів...» — пожартував Клейн, намагаючись трохи заспокоїтися.
Однак іншого шляху вони не мали. За його власними спостереженнями, 2-049 спочатку впливав на верхню частину тіла. Тому, щоб вчасно виявити спробу зовнішнього контролю та запобігти розвитку небезпечної ситуації, окрім як згинати та розгинати руки, можна було лише трясти шиєю чи навіть одразу всім тілом. Однак у такому разі вони стали б схожі на банду придурків.
Звичайно, можна було кліпати очима чи хмурити брови, але подібні жести дуже легко не помітити, і спостерігати за ними досить складно. Крім руху руками, у них не залишалось інших варіантів.
«Однак цей незграбний танцювальний загін все ж таки кращий за членів тріади Козвей-Бей...» Клейн смиренно зітхнув і пішов за капітаном і компанією.
Коли вони підійшли до дверей складу, занепокоєння і тривога стали сильнішими.
Ніхто не знав, який ефект справив записник на Рея Бібера!
Якщо на них чекає щось жахливе, Клейну не варто покладати надії на ще одне переселення.
Крім того, нарізуючи продукти на вечерю, він виявив, що його все ще можна поранити. Його швидкість загоєння ран була такою самою, як і у будь-якої звичайної людини.
Під час їхнього руху Данн раптово підняв нерухому руку і жестом закликав усіх зупинитися за десять метрів від дверей складу.
— Клейн, погадай, чи є на складі якась небезпека. Краще буде, якщо ти зможеш визначити рівень небезпеки, — сказав Данн, повертаючи голову до Клейна.
Його сірі очі були такими ж спокійними, як і зазвичай. Вони не мали страху.
Клейн кивнув і перервав свої вправи. Він простяг праву руку до до лівого манжета і витяг срібний ланцюжок, з якого звисав топаз.
Оскільки він все ще ворушив руками, Данн вчасно помітив його мляві дії та розбудив його поштовхом.
Клейн узяв срібний ланцюжок лівою рукою і дозволив топазу вільно звисати. Одночасно він почав рухи правою рукою, але з набагато меншою амплітудою.
Коли топаз стабілізувався, він заплющив очі, уявив сферичне світло й увійшов до стану Медитації. Потім пробурмотів:
— На складі є небезпека.
— На складі є небезпека.
...
Повторивши це сім разів, він розплющив очі й побачив, як топаз повільно рухається по колу за годинниковою стрілкою.
Він почав обертатися все швидше і швидше, і врешті Клейн відчув, що маятник ніби тягне його ліву руку.
— Там є небезпека, велика небезпека, — чесно відповів Клейн.
Рух за годинниковою стрілкою означає істинність твердження, тоді як рух проти годинникової стрілки означає заперечення.
Інші Потойбічні, навіть Споглядачі Таємного, використовуючи духовне лозошукання, могли визначити існування небезпеки, але не її рівень.
Однак Клейн виявив, що коли він використовував цю техніку ворожіння, маятник обертався з різною швидкістю, тим самим відображаючи ступінь істинності твердження.
Хоча це було вкрай неточним і розпливчастим методом, проте дозволяло отримати приблизну оцінку реальної ситуації.
«Як і очікувалося від зілля Провидця...» Клейн залишився задоволеним результатом.
Якраз коли він збирався прибрати маятник із топазом, Леонард Мітчелл, який досі мовчав, раптово заговорив:
— Поворожи, чи є небезпека навколо нас.
Данн кивнув на знак згоди:
— Так, мене турбує те, що Таємний Орден не здається, і що вони стежать за будинком Рея Бібера. Вони могли піти за нами, щоб втрутитися у вирішальний момент.
Клейн глибоко зітхнув і знову увійшов до спокійного, неземного стану.
Коли срібний ланцюжок заспокоївся, він про себе промовив:
«Навколо нас є небезпека».
...
«Навколо нас є небезпека».
...
Повторивши це твердження сім разів, Клейн розплющив очі й подивився на срібний ланцюжок.
Під поглядом його темно-карих очей маятник спочатку почав важко рухатись проти годинникової стрілки. Потім він раптово зупинився і став обертатись за годинниковою стрілкою.
— Навколо нас є небезпека, — Клейн відчув, що його нерви натягнуті як струна.
Крім того, хтось намагався завадити його передбаченню, але програв йому у невидимій битві!
Закінчивши говорити, він помітив, що до них мчить помаранчево-жовта вогняна куля розміром з кулак.
Вона із неймовірною швидкістю летіла в середину групи.
Данн Сміт, який витягнув свій довгоствольний револьвер навіть до того, як Клейн закінчив ворожіння, спокійно підняв руку, прицілився і натиснув на курок.
*Бах!*
Вогняна куля, здавалося, абсолютно не постраждала від пострілу, і продовжила свою початкову траєкторію, ніби хотіла змусити всіх забратися з її шляху.
Клейн спочатку і не думав, що за ними міг хтось стежити. Зрештою, тут шість Потойбічних. Серед них навіть експерти 8 та 7 Послідовності. Їм не було рівних у такому маленькому місті, як Тінген.
Але коли вогняна куля досягла своєї цілі, він раптово все зрозумів.
Для них найнебезпечнішим ворогом був не переслідувач і не порушник спокою, і навіть не сам Рей Бібер, який знаходився на складі у невідомому стані, а Запечатаний Артефакт 2-049!
Як тільки розпочнеться битва і вони розійдуться у різні боки, то вже не зможуть будити одне одного. Вони по черзі перетворяться на справжніх ляльок!
Коли його захопили подібні думки, Леонард відтягнув Клейна убік, щоб прибрати зі шляху вогняної кулі.
Не маючи часу потурбуватись за свій одяг, він помітив, як Нічні Яструби розділилися на дві групи. Вони діяли дуже злагоджено.
*Пуф!*
Помаранчево-жовта вогненна куля вдарилася об землю, але не підняла ні краплі пилу. Вона зникла, ніби нічого й не було.
«Ілюзія?» Тільки ця думка з'явилась, коли Клейн побачив, як Айур Харсон підняв чорну скриню і відкинув її не менше ніж на десять метрів убік.
— Тримайтеся від неї подалі! — крикнув Айур.
Навіть до того, як він закінчив, Леонард і Борджіа підійшли до скрині й стали на відстані не менше семи метрів, щоб ніхто не зміг наблизитись.
Що стосується Данна та Лоротти, в руках у кожного вже було по пістолету. Вони стояли поруч із Харсоном, який дістав тонкий срібний меч. Вони створили формацію півмісяця, і кинулися до місця, звідки з'явилася вогняна куля, не упускаючи при цьому й те, що відбувається з боків.
Побачивши їх злагоджені дії, Клейн, який продовжував виконувати вправи для рук, зітхнув з полегшенням. Він зрозумів, що забув щось важливе.
2-049 мав обмежений радіус дії. Поки вони перебували на достатній відстані, їм не треба було турбуватися про його небезпеку.
Клейн перевернувся і підвівся. Однією рукою він сунув маятник із топазом у кишеню, а другою дістав револьвер.
Коментарі
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Увійти, аби лишити коментар!