Дивний символ

«Блазень, що не належить до цієї епохи; Таємничий правитель над сірим туманом; Король Жовтого та Чорного, владика удачі...» Одрі Холл про себе повторила заклинання. Раптом дівчина відчула, як її буквально затопили емоції, що відразу вирвали її зі стану Глядача.

Захоплюючись містикою, Одрі вивчила Гермес, мову, яка використовувалася в ритуальній магії. Вона сама проводила ритуали, про які інші знатні шанувальники згадували на приватних зустрічах, перш ніж її затягнуло в сірий туман.

Жоден із цих ритуалів не спрацював, але вони дали Одрі загальне уявлення про структуру заклинань.

Таким робом вона чудово розуміла, що саме описують ці заклинання і який мають сенс.

Подібні заклинання зверталися до якогось із семи головних божеств, які дивилися на цей світ!

Блазень претендував на статус, рівний Багряній Леді, Матері Тайн та Імператриці Лих та Жахів!

«Чи є містер Блазень невідомою, таємничою, могутньою, богоподібною сутністю, про яку говорив Глейнт? Джерело небезпеки, якого ми повинні уникати в ритуалах?» Одрі швидко згадала коментарі, зроблені під час дивних ритуалів, які вона та її друзі тоді так і не наважились провести. Дівчина на мить втратила слова.

Алджер Вілсон, який знав і розумів набагато більше, ніж Одрі, здригнувся до глибини душі.

«Якщо ритуал, розроблений Блазнем, дійсно вказує на нього самого, і дійсно призначений для прийняття наших прохань, то ми повинні звертатися до нього на Ви. До нього слід звертатися в третій особі, як і належить звертатися до божества».

«Як мені пощастило, і як розумно я вчинив, що не сперечався з ним і не робив дурниць. Навіть коли я його перевіряв, я не вийшов за межі дозволеного».

«Невже Блазень давня, таємнича, жахлива сутність, яка не постає перед нами у своєму справжньому вигляді та імені... Первісна Демониця, Прихований Мудрець чи Істинний Творець, у якого вірять багато таємничих церков?»

Алджер чудово розумів, що той Блазень, якого вони бачили зараз, ніяк не може бути справжньою формою подібної сутності. Вона може бути абсолютно безстатевою або взагалі не нагадувати людину.

Клейн однією рукою підпер лоба, а другою постукав по столу. Він ясно бачив зміни в емоціях Повішеного та Справедливості.

Але поводився так, ніби нічого не сталося, ніби все було в межах його очікувань. Він безтурботно продовжив:

— Я молюсь про вашу допомогу.

— Я молюсь про вашу милість.

— Я молюсь, щоб ви дарували мені гарний сон.

— Місячна квітка, трава, що належить до червоного місяця, будь ласка, даруй свої сили моєму заклинанню!

— Цитрон пальчастий, трава, що належить сонцю, будь ласка, даруй свої сили моєму заклинанню!

...

Він завершив свою промову заклинаннями, що належали до зовсім іншого типу ритуалів. Закінчивши, Блазень усміхнувся.

— Леді, сер, ви все запам'ятали?

— Ах... — видихнула Одрі.

Вона швидко прикрила рот і з серйозним виглядом почала згадувати вголос.

Бувши Глядачем, вона швидко розібралася в почутому і повторила заклинання.

Алджер діяв неквапливо. Але його ручка не зупинялася ні на хвилину, про що б він не думав.

Після того, як Клейн підтвердив, що Одрі все запам'ятала правильно, він усміхнувся і сказав:

— Якщо все пройде успішно, наступного разу ми змінимо ритуал, щоб досягти того, що хочемо зробити.

— Сподіваюсь, ви проведете ритуал не пізніше за середу.

Клейн мав намір прийти сюди знову в четвер увечері й переконатися, що ритуал спрацював як слід.

Стосовно того, чому він не дозволив Повішеному та Справедливості напряму повідомляти ритуалом про свою відсутність, то він турбувався, що не зможе відразу зрозуміти, чи це запит на відсутність, чи проста спроба провести ритуал. В такому разі як зрозуміти, чи потрібно затягувати їх на Збори, чи ні?

— З вашої волі, — шанобливо відповіли Одрі та Алджер.

— Минулого тижня Повішений висловив свою пропозицію розмовляти на вільні теми після обговорення всіх важливих питань. Хто почне першим? — Блазень жестом запросив когось відкрити дискусію.

Одрі зітхнула і сказала:

— Містере Блазень, ваша пропозиція щодо іспитів та поділу гілок влади отримала схвалення багатьох членів парламенту. Можливо, вона зможе втілитись у реальність. Але, звісно, ​​за ефективності нинішнього уряду законопроєкт з'явиться не раніше, ніж за пів року.

Одрі не хвилювалася, що її вистежить Повішений. Іноді вона робила тонкі натяки й навмисно підводила дружин вищих чиновників до думки, що це була їхня власна ідея. Ці гордовиті пані одразу поспішали розповісти все своїм чоловікам, батькам і братам.

Іноді Одрі здавалося, що вона дивиться на зграю золотистих павичів, що гордо демонструють хвостове оперення.

Вона чудово розуміла, що заради того, щоб прославитись, ці жінки самі переконають себе, що це була їхня власна ідея. Незабаром вони забудуть про роль Одрі й посваряться між собою, щоб з'ясувати, кому першій спала така прийшла така ідея.

Настільки чудовий і неповторний спосіб перебудови влади приніс Одрі дивне почуття задоволення. Здавалося, вона знайшла спосіб, яким Глядач міг впливати на сюжет п'єси.

— Будемо сподіватись, — саркастично відповів Алджер.

Він замислився на кілька секунд, а потім глянув на Блазня:

— В останні кілька десятиліть таємні товариства діють все активніше. Виникають абсолютно нові організації, і деякі з них мають досить велику кількість Потойбічних.

«Це ти так тонко натякаєш, що хотів би знати причину? Я навіть ще не отримав доступу до інформації про нелегальні організації...» — Клейн просто усміхнувся, не коментуючи слова Повішеного.

Він змінив тему і розпливчасто відповів:

— Давня сила ось-ось прокинеться від сну.

«Наприклад, та, яка представляє записник родини Антигон...»

— Це так... — тихо пробурмотів Алджер, ніби про щось згадуючи.

Клейн перевів погляд на Повішеного, потім подивився на Справедливість і усміхнувся:

— Якщо нам більше нема чим поділитись, давайте на цьому і закінчимо сьогоднішні збори.

— З вашої волі, — Одрі та Алджер одночасно піднялися.

Клейн поворушив пальцем і розірвав зв'язок із темно-багряними зірками. Дві постаті зникли з чудового палацу.

Клейн підвівся і повернувся до свого стільця, який стояв на чолі бронзового столу. Він глянув на свій символ.

Мерехтливі зірки утворили дивний символ. Він не відповідав нічому з того, що Клейн вже вивчив з містики.

Він уважно розглядав його, перш ніж розпізнав «Око без зіниці» — символ таємниці. Клейн також помітив спотворені лінії, які символізували зміни. Кожному із символів не вистачало якоїсь частини, і вони перепліталися один з одним, створюючи щось зовсім нове.

«Неповна таємниця і неповна зміна... Що ми отримаємо, коли складемо їх разом?» — Пробурмотів про себе Клейн, не в змозі дати відповідь.

Він відвів погляд від стільця і ​​пройшовся давнім чудовим палацом. Його очі уважно оглядали кожен куточок.

— Коли я недбало подумав про це місце, це був просто грубий малюнок, я не описував ні палацу, ні столів, ні тим більше стільців... Звідки все взялося? Найкращий вибір? Перший прототип? А, можливо, це відображення реальності? При погляді на палац, у Клейна виникло питання, щось, про що він навіть не замислювався раніше.

«Ех, мушу зізнатись, хоч я і клавіатурний воїн, але мені все ж таки не вистачає досвіду в багатьох областях. Я також недостатньо спостережливий, щоб лише зараз усвідомити це питання...» Вдаючись до самобичування, Клейн уважно оглянув кожен куточок палацу, але не знайшов жодних інших живих істот чи чогось незвичайного.

Він не наважився заходити глибше в цю, здавалося ілюзорну, землю без кордонів. Він боявся, що зрештою може просто заблукати.

«Ого, це місце справді сповнене таємниць... Хто знає, які зміни відбудуться у цьому палаці, коли я стану сильнішим...» — зітхнув Клейн. Він звільнив духовну оболонку і змусив себе відчути стрімкий ривок.

Все тут же почало рухатися. Ілюзії зруйнувалися. Він прорвався крізь сірувато-білий туман і побачив реальність. Перед його поглядом знову постали стіл, штори та вішалка.

...

Баклунд, Королівський район.

Одрі побачила картину, що висіла на стіні, і відчула м'якість подушки під головою.

Вона не відразу встала, натомість вона почала згадувати, що сталося під час зборів, ніби знову переглядаючи вже бачену п'єсу.

— Містер Блазень був упевнений у собі, коли казав нам провести ритуал, і дав опис таємничого правителя, Короля Жовтого та Чорного... Впевненість... — Одрі видихнула, коли аналізувала це, її тіло злегка здригнулося.

«Забудьте про це, оскільки я не можу з цим боротися, немає потреби про це думати... Містер Блазень завжди здавався доброзичливою та порядною людиною...» Настрій Одрі швидко покращувався. Вона згадала про «дію» та слабку реакцію зілля.

Наспівуючи веселий мотив, дівчина встала з ліжка. Підійшовши до дверей, вона постаралася максимально заспокоїтись і увійти до стану Глядача.

Відчинивши двері, вона побачила покоївку, що проходить повз. Одрі чітко розгледіла застарілі мозолі на руках, сліди на обличчі та інші дрібні деталі. Вона готова була зробити безліч висновків лише на підставі своїх спостережень.

У Одрі з'явилося дивне почуття. Вона швидко обернулася, щоб подивитися в тінь балкона.

Вона побачила золотистого ретривера, Сьюзі, яка сиділа там і мовчки спостерігала за нею, так само, як вона спостерігала за служницею.

«Моя Богиня...» Одрі смикнулася і різко вдихнула. Дівчині відразу захотілося сховати обличчя в долонях.

...

Море Соня, у добре захищеній капітанській каюті.

Алджер прийшов до тями й помітив, що навколо нього нічого не змінилося. Ніби нічого й не сталося.

Він зітхнув і подумав: «Стародавня сутність?»

...

Завершивши ритуал, Клейн розсунув штори. Він дістав свій блокнот і знову почав писати.

Він згадував зміст щоденника імператора Розеля, сподіваючись підкріпити пам'ять записом і не дати собі забути його в майбутньому.

Закінчивши писати, Клейн кілька разів перечитав свої нотатки. Після вирвав аркуші з блокнота та спалив їх.

«Якщо робитиму це хоча б один раз на тиждень, я не забуду найважливіші моменти. Але з часом все стане лише складніше... Дуже шкода, але поки що я не маю кращих ідей. Я ж не знаю жодних шифрів...» Клейн ліниво розім'яв шию. Він планував вирушити до Клубу Ворожінь.

Кожен сприймав Провидців по-своєму. Ніхто точно не знав, як вони мають виглядати та як діяти. Таким робом Клейну, який теж не знав, як йому відповідати вимогам зілля, залишалося лише експериментувати, щоб з'ясувати це на практиці.